Лист Пенсійного фонду України «Щодо надання «лікарняних» та «декретних» працівникам, які під час воєнного стану не виходять на роботу з нез’ясованих причин» від 30.03.2023 № 12195-15368/У-03/8-2800/23

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 30.03.2023  № 12195-15368/У-03/8-2800/23

Щодо надання «лікарняних» та «декретних» працівникам,
які під час воєнного стану не виходять на роботу з нез’ясованих причин

Розглянувши Ваше звернення <…> про надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах працівникам, які під час дії воєнного стану не виходять на роботу з нез’ясованих причин, Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Частиною першою статті 12 Закону визначено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхового випадку.

Допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за перших п’ять днів тимчасової непрацездатності врегульовано нормами Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440.

Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що термін «застрахована особа» вживається у цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі — Закон № 2464).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2464 застрахована особа — це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Отже, право на допомогу по тимчасовій непрацездатності мають виключно застраховані особи, тобто для отримання права на зазначену допомогу працівнику необхідно набути статус «застрахованої особи» в місяці настання страхового випадку шляхом сплати за нього роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в строки та розмірах, визначених чинним законодавством.

З урахуванням наведеного у зазначеному Вами випадку, на період, коли працівник не виходив на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин і за нього роботодавцем не сплачувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, він втрачає статус «застрахованої особи» і у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності.

Що стосується надання допомоги по вагітності та пологах, то відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Частиною першою статті 23 Закону передбачено, що підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Статтею 17 Закону України «Про відпустки» визначено, що на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Згідно зі статтею 19 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати, обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Тому з урахуванням зазначеного на підставі листка непрацездатності з причиною непрацездатності «Вагітність та пологи» повинна бути надана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами та допомога по вагітності та пологах.

Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг – Світлана ЗАРУБІНА

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: З вищенаведеного листа випливає, що якщо під час воєнного стану (внаслідок ведення бойових дій та пов’язаних з ними обставин) працівник не виходить на роботу з нез’ясованих причин, в цей час йому не нараховується дохід (немає бази нарахування ЄСВ) і за нього роботодавцем не сплачується єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), то такий працівник втрачає статус застрахованої особи і у випадку хвороби в цей період не має права на допомогу по тимчасовій непрацездатності (далі — «лікарняні»), що виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) з шостого дня непрацездатності. Обов’язковою умовою надання «лікарняних» за рахунок ПФУ є сплата ЄСВ за працівника в місяці настання страхового випадку.

На нашу думку, за вищевказаних обставин працівник не набуває права на отримання «лікарняних» не через те, що за працівника під час його невиходу на роботу (в місяці настання страхового випадку) не сплачується ЄСВ і він втрачає статус застрахованої особи, а через те, що працівник на момент настання страхового випадку не отримує заробітну плату, тому немає що йому компенсувати «лікарняними». Це ж саме стосується і оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця («лікарняні» за перші 5 днів хвороби не виплачуються).

Нагадаємо, що згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного із страхових випадків, зазначених в цій частині.

Відповідно до пункту 2 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Що стосується виплати працівнику під час його невиходу на роботу допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні»), то це можливо, але для цього працівнику на підставі сформованого (виданого) листка непрацездатності з причиною непрацездатності «Вагітність та пологи» та поданої ним заяви повинна бути надана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, за весь час якої виплачуються «декретні».¹