Роз’яснення Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці «Щодо надання відпустки без збереження заробітної плати протягом дії воєнного стану працівнику, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи» від 24.01.2023

ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 24.01.2023

Щодо надання відпустки без збереження заробітної плати
протягом дії воєнного стану працівнику, який виїхав за межі України
або набув статусу внутрішньо переміщеної особи

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» доповнено статтю 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136). Даним доповненням запроваджено новий вид відпустки без збереження заробітної плати терміном не більше 90 календарних днів, що надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи у період дії воєнного стану.

Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, а роботодавець в обов’язковому порядку надає працівнику відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.

Працівник може реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Проте загальна тривалість відпусток (частин), яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми, не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

Водночас за домовленістю сторін відпустка без збереження заробітної плати працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, може надаватись на більший термін (згідно з частиною 3 статті 12 Закону № 2136), який не може перевищувати періоду дії воєнного стану.

Також дана відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Інформуємо, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами.

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: До вищенаведеного лише додамо, що Держпраці на своєму сайті роз’яснила таке: якщо працівниця виїхала за межі України у березні 2022 року і їй була надана відпустка без збереження заробітної плати до закінчення воєнного стану на підставі частини 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), то облік 90 календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, на підставі частини 4 статті 12 Закону № 2136 здійснюється з дати набрання чинності цим Законом, тобто з 19 липня 2022 року.

Отже, період (фактична кількість календарних днів) перебування працівника до 19 липня 2022 року за кордоном у відпустці без збереження заробітної плати, наданої до закінчення воєнного стану відповідно до частини 3 статті 12 Закону № 2136, не зараховується до 90 календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, що надається на підставі частини 4 статті 12 Закону № 2136 працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.¹