Лист Пенсійного фонду України «Щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності звільненому працівнику» від 01.05.2023 № 2800-030401-8/23664

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 01.05.2023  № 2800-030401-8/23664

Щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності звільненому працівнику

Розглянувши Ваш інформаційний запит <…> щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності звільненому працівнику <…> Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно із статтею 11 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 1105) страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Статтею 12 Закону № 1105 передбачено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 22 Закону № 1105 страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та надається за основним місцем роботи (діяльності).

Частиною першою статті 23 Закону № 1105 зазначено, що підставою для призначення застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Згідно із частиною другою статті 15 Закону № 1105 тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами відповідно до частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 2 розділу II Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.06.2021 № 1234 «Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2021 за № 890/36512, листок непрацездатності формується в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності. Листок непрацездатності вважається виданим через сім днів після дати закриття листка непрацездатності та набуває статусу «готовий до сплати (виданий)».

Сформований електронний листок непрацездатності у день створення стає доступним для перегляду в кабінетах страхувальника та застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, але до дати закінчення строку його дії не може бути використаний страхувальником як підстава для нарахування матеріального забезпечення.

Після формування електронного листка непрацездатності в електронному кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України роботодавець, відповідно до статті 24 Закону № 1105, протягом десяти робочих днів з дня закінчення строку його дії (зміни статусу на «готовий до сплати») призначає страхову виплату застрахованій особі, в тому числі і тій особі, яка звільнилася.

Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг – Світлана ЗАРУБІНА

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: На підставі частини 2 статті 15 Закону № 1105, згідно з якою право на страхові виплати виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи день звільнення), у разі звільнення працівника не з ініціативи роботодавця під час тимчасової непрацездатності «лікарняні» нараховуються за перші 5 днів хвороби роботодавцем по день звільнення, а з 6-го дня тимчасової непрацездатності — за рахунок ПФУ за весь період до відновлення працездатності або встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи.

Наприклад, якщо працівник звільняється не з ініціативи роботодавця (зокрема, за угодою сторін — п. 1 ст. 36 КЗпП або за власним бажанням — ст. 38 і 39 КЗпП), при цьому датою звільнення в наказі зазначено 10 червня 2023 року (п’ятниця), але в цей день працівник захворів, і хвороба тривала по 24 червня 2023 року, то за рахунок роботодавця оплачується тільки день хвороби 10 червня, оскільки в цей день працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем. Дні хвороби з 11 по 14 червня, що припадають на перші 5 календарних днів тимчасової непрацездатності, не оплачуються роботодавцем, оскільки вони припадають на період після звільнення працівника, коли останній вже не перебував у трудових відносинах з роботодавцем. Період хвороби з 15 по 24 червня 2023 року оплачується за рахунок ПФУ як період з 6-го дня тимчасової непрацездатності за весь період до відновлення працездатності.¹

Якщо працівника звільняють з ініціативи роботодавця (зокрема, за пунктом 1 статті 40 КЗпП у зв’язку із скороченням штату), при цьому датою звільнення в наказі зазначено 13 червня 2023 року (понеділок), але в цей день працівник захворів і хвороба тривала по 24 червня 2023 року, то згідно з частиною третьою статті 40 КЗпП звільнити працівника 13 червня 2023 року (в день тимчасової непрацездатності) не можна. В цьому випадку дата звільнення переноситься на перший робочий день після дня закінчення тимчасової непрацездатності працівника, а роботодавець і ПФУ зобов’язані оплатити листок непрацездатності, сформований по працівнику, за весь період хвороби з 13 по 24 червня 2023 року.

Нагадаємо, що згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.