Роз’яснення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Щодо оподаткування ПДФО вихідної допомоги у зв’язку із звільненням працівника» від 17.02.2023
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 17.02.2023
Щодо оподаткування ПДФО вихідної допомоги у зв’язку із звільненням працівника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Підпунктом «з» пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі — податок) не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.
Винятки, передбачені пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в тому числі при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
__________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: З вищенаведеного роз’яснення випливає, що вихідна допомога, яка виплачується працівникам при звільненні, обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ), оскільки вона не вказана у статті 165 ПКУ, що містить доходи, які не обкладаються ПДФО і ВЗ.
Що стосується виду оподатковуваного доходу та підпункту статті 164 ПКУ, на підставі якого вихідна допомога обкладається ПДФО (ВЗ), то ДПСУ у своїх роз’ясненнях1 вказує на необхідність віднесення вихідної допомоги до інших доходів, крім зазначених у статті 165 ПКУ, з її оподаткуванням на підставі підпункту 164.2.20 ПКУ та відображенням у додатку 4ДФ Податкового розрахунку за ознакою доходу 127. ДПСУ бере до уваги те, що згідно з пунктом 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5), суми вихідної допомоги не належать до фонду оплати праці (далі — ФОП).
1 Див. ІПК ДПСУ від 12.11.2019 № 1273/6/99-00-04-07-03-15/ІПК в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2020, стор. 109, лист ДПАУ від 09.03.2011 № 4628/6/17-0715 та роз’яснення на сайті ДПСУ в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР).
Однак для цілей оподаткування поняття заробітної плати, наведене в ПКУ, ширше поняття ФОП, складові якого визначає Інструкція № 5. Наприклад, для цілей ПКУ до заробітної плати прирівнюються «лікарняні» і надбавки (польове забезпечення) за роз’їзний (пересувний) характер робіт, які на підставі пунктів 3.1, 3.2 та 3.16 Інструкції № 5 не належать до ФОП.
Відповідно до підпункту 14.1.48 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ (тобто для цілей оподаткування ПДФО) — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) встановлено, що до додаткової заробітної плати включаються гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.
Отже, оскільки виплата працівникам вихідної допомоги передбачена законодавством про працю (зокрема, статтею 44 КЗпП), то для цілей оподаткування ПДФО (ВЗ) вихідна допомога є складовою заробітної плати (виплатою у зв’язку з відносинами трудового найму).
Вищенаведене важливе для застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП), оскільки відповідно до підпункту 169.4.1 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2023 році ця величина становить 3760 грн.).
Якщо керуватися роз’ясненнями ДПСУ, згідно з якими вихідна допомога належить до інших доходів, а не до заробітної плати, то її сума не повинна враховуватися при визначенні граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, в місяці звільнення. Якщо ж вихідна допомога для цілей оподаткування — це заробітна плата або інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, то в місяці звільнення вихідна допомога враховується при визначенні граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (в цьому випадку вихідна допомога обкладається ПДФО на підставі пп. 164.2.1 ПКУ і в додатку 4ДФ Податкового розрахунку відображається за ознакою доходу 101).
Ми схиляємося до другого варіанту («зарплатного» характеру вихідної допомоги), до того ж він більш безпечний (при першому варіанті місцеві податківці при невключенні роботодавцем вихідної допомоги до заробітної плати працівника і застосуванні ПСП до його заробітної плати можуть визнати застосування ПСП неправомірним).
Наприклад, якщо вихідну допомогу вважати заробітною платою або виплатою, прирівняною до неї, при цьому в місяці звільнення заробітна плата за відпрацьований час становить 3000 грн., а розмір вихідної допомоги (середній місячний заробіток) — 7000 грн., то місячна заробітна плата працівника становить 10 000 грн. (3000 + 7000), що перевищує граничний розмір доходу, який дає право на застосування ПСП (10 000 грн. > 3760 грн.), тому в місяці звільнення працівник не має права на ПСП.
Якщо вихідну допомогу не вважати заробітною платою або виплатою, прирівняною до неї, то вихідна допомога має обкладатися ПДФО та ВЗ на підставі підпункту 164.2.20 ПКУ у складі інших доходів, крім зазначених у статті 165 ПКУ. В цьому випадку вихідна допомога не збільшує місячну заробітну плату, яка становить 3000 грн., що менше граничного розміру доходу, який дає право на застосування ПСП (3000 грн. < 3760 грн.), тому в місяці звільнення працівник має право на ПСП.
Що стосується ЄСВ, то оскільки, як зазначено вище, згідно з пунктом 3.8 Інструкції № 5 вихідна допомога не належить до ФОП, а також вихідна допомога вказана у пункті 4 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, то вона не є базою нарахування ЄСВ.