Роз’яснення Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці «Щодо переведення на іншу посаду працівника, посада якого підпадає під скорочення, якщо він перебуває за кордоном» від 19.04.2023

ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 19.04.2023

Щодо переведення на іншу посаду працівника, посада якого підпадає
під скорочення, якщо він перебуває за кордоном

Що робити працівнику, посада якого підпадає під скорочення, але який згоден на переведення на іншу посаду, знаходячись за кордоном?

Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу. Якщо такої можливості немає, працівнику можуть бути надані відпустки, в тому числі без збереження заробітної плати.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації (частина третя статті 49-2 КЗпП України).

Отже, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пропонувати працівнику вакансії, які були на день попередження про звільнення, а також вакансії, які з’являються протягом 2 місяців і які відповідають його професії та кваліфікації (рівнозначні нинішній посаді або нижчі).

Разом з цим власник або уповноважений ним орган не зобов’язаний пропонувати працівнику посаду вищого рівня, можливість призначення на такі посади визначається загальними правилами про комплектування кадрів, які діють на підприємстві. Звільнення з підстав скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).

Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (не більше 15 к. д. на рік) (далі — Закон про відпустки).

Частина четверта статті 12 Закону № 2136 визначає, що роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону про відпустки.

Таким чином, за згодою працівника можна перевести його на іншу посаду у зв’язку зі скороченням його основної посади з урахуванням обмежень та вимог перебування працівника за кордоном та обов’язку проходити медичний огляд.