Бронювання працівників під час воєнного стану

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України. Це визначено частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-ХІІ (далі — Закон № 2232).

У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (ст. 4 Закону України «Про оборону України» від 06.12.91 № 1932-XII).

У зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України з 24 лютого 2022 року в нашій країни введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, які періодично продовжувалися Указами Президента України і наразі продовжені до 20 травня 2023 року.

Оголошення загальної мобілізації передбачає додатковий призив на військову службу військовозобов’язаних, тобто осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ч. 9 ст. 1 Закону № 2232).

Оскільки будь-яка війна між країнами передбачає не тільки ведення бойових дій, а й суперництво економік, то для нашої держави вкрай важливо, щоб в умовах війни вітчизняні підприємства продовжували працювати та забезпечували усім необхідним Збройні Сили України. Саме тому законодавством передбачено бронювання військовозобов’язаних.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (далі — Закон про мобілізацію) бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Тривалий час статтею 25 Закону про мобілізацію було передбачено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Але 30 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 04.11.2022 № 2732-IX, яким статтю 25 Закону про мобілізацію викладено в такій новій редакції:

«Стаття 25. Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних

1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Військовозобов’язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

3. Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті».

На виконання вищенаведених норм статті 25 Закону про мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76), яка набрала чинності 31 січня 2023 року.

Постановою № 76 затверджено:

– Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок бронювання). Цей Порядок, крім текстової частини, містить також 8 додатків, в яких наведено форми різних документів, що складаються суб’єктами для реалізації його норм (зокрема, список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час; довідка про кількість військовозобов’язаних, які працюють у відповідному органі, на підприємстві, в установі, організації; витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного);

– Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Одночасно Постановою № 76 скасовано дію постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194 (далі — Постанова № 194), якою раніше були встановлені порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, та форма пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних.

Підприємства, які мають право на бронювання працівників

Як зазначалося вище, до 30 листопада 2022 року статтею 25 Закону про мобілізацію передбачалося бронювання військовозобов’язаних лише на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

З 30 листопада 2022 року статтею 25 Закону про мобілізацію, а з 31 січня 2023 року і Порядком бронювання значно збільшено перелік підприємств, що можуть забронювати на період мобілізації та на воєнний час своїх працівників.

Так, відповідно до пункту 1 Порядку бронювання цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють:

– в органах державної влади, інших державних органах (далі разом — державні органи), органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

– на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства), яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

– на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства), які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

– на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

На підприємствах, зазначених в абзацах третьому – п’ятому пункту 1 Порядку бронювання, військовозобов’язані керівники зазначених підприємств та їх заступники, а також працівники підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міністерством енергетики України (далі — Міненерго), підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності (п.п. 6, 7, 8 Порядку бронювання).

Строк дії бронювання (відстрочки) працівників

Пунктом 2 Порядку бронювання встановлено, що бронювання військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Міністерства економіки України (далі — Мінекономіки) за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України (далі — СБУ), Службі зовнішньої розвідки (далі — СЗР), — за списками, погодженими СБУ, СЗР.

Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі — відстрочка).

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:

– строку проведення мобілізації — для військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 Порядку бронювання (тобто для військовозобов’язаних, які працюють в державних органах);

– 6 місяців — для військовозобов’язаних, зазначених в абзацах третьому – п’ятому пункту 1 Порядку бронювання (тобто для військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах).

Пунктом 2 Постанови № 76 встановлено, що:

– відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією Постановою (тобто надані до 31 січня 2023 року), є чинними протягом строку, на який вони надані;

– анулювання відстрочок, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється у випадках та порядку, що визначені пунктом 12 Порядку бронювання, затвердженого цією Постановою (див. нижче).

Нагадаємо, що до 31 січня 2023 року пунктом 3 Постанови № 194 було передбачено, що у рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, який не може перевищувати 6 місяців, при цьому строк дії відстрочки може бути продовжений на строк до 2 місяців на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, яке не потребує погодження Міністерства оборони.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 04.11.2022 № 1259, до якої двічі вносились зміни постановами Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 № 1345 та від 30.12.2022 № 1480, установлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із Постановою № 194, які не закінчилися на день набрання чинності цією постановою (тобто не закінчилися станом на 10.11.2022), продовжуються автоматично на три місяці.

Наразі у більшості підприємств, які отримували відстрочку для своїх працівників-військовозобов’язаних після оголошення мобілізації (зокрема, у березні 2022 року або пізніше), у лютому 2023 року спливають строки дії відстрочки, тому можлива ситуація, що такі підприємства не встигнуть отримати нову відстрочку для своїх працівників вже за нормами Постанови № 76 та Порядку бронювання, а зазначені працівники отримають повістки. Для запобігання їх призову на військову службу роботодавцям необхідно оперативно подати пакет документів (про них нижче), а державним органам — оперативно їх розглянути, щоб не довелося зупиняти роботу підприємства через нестачу кваліфікованих кадрів.

Зауважимо, що на відміну від Постанови № 194, Постанова № 76 і Порядок бронювання не містять норм про можливість продовження строку дії відстрочки, наданої на 6 місяців, на певну кількість місяців за рішенням Мінекономіки, тому, скоріш за все, після закінчення 6 місячного строку відстрочки для працівників-військовозобов’язаних, їхнім роботодавцям необхідно буде отримувати для них нову відстрочку на 6 місяців.

Документи, які подаються роботодавцями для бронювання працівників

Для підприємств, зазначених в абзацах третьому – п’ятому пункту 1 Порядку бронювання, загальними є такі норми пунктів 6 – 8 цього Порядку:

– список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі — список), подається підприємством до відповідного органу за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2;

– кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку;

– до підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовуються вищезазначені обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

За роз’ясненням представника Мінекономіки при визначенні загальної кількості військовозобов’язаних підприємства, від якої розраховується 50% кількості військовозобов’язаних для бронювання, працівники підприємства, яких вже було мобілізовано раніше, на етапі формування списку не зараховуються до загальної кількості військовозобов’язаних працівників підприємства, але військовозобов’язаних жінок, мобілізація яких є добровільною, має бути враховано до загальної кількості військовозобов’язаних. Включення до списку працівників, які мають дефіцитну військово-облікову спеціальність, не забороняється, але це підвищує ризик отримання непогодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) бронювання таких працівників або списку в цілому.

Відповідно до пункту 6 Порядку бронювання підприємства, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).

В обґрунтуванні до списку зазначаються:

– дата прийняття і номер акта Кабінету Міністрів України, рішення центрального або місцевого державного органу про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством мобілізаційного завдання (замовлення);

– інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Згідно з пунктом 7 Порядку бронювання підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому.

В обґрунтуванні до списку зазначається інформація про:

– виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, дату і номер укладеного державного контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

– відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, або Мінстратегпром проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Відповідно до пункту 8 Порядку бронювання підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до Секретаріату Кабінету Міністрів України або Міністерства зовнішніх справ України (далі — МЗС). При цьому працівники зазначених установ, представництв, організацій підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності, а також до таких установ, представництв і організацій не застосовуються вищезазначені обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

В обґрунтуванні до списку зазначаються:

– дата прийняття і номер рішення центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки), або обласної, Київської міської держадміністрацій, або обласної, Київської міської військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення) про визначення підприємства, установи і організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або рішення МЗС чи Секретаріату Кабінету Міністрів України про затвердження переліку таких підприємств;

– інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська міська держадміністрації, або обласна, Київська міська військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріат Кабінету Міністрів України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Згідно з пунктом 4 Порядку бронювання державні органи подають на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР) списки за відповідними сферами управління, галузями національної економіки, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями.

Військовозобов’язані, які займають посади державної служби категорій «А» та «Б», керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, а також працівники патронатних служб підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, крім вищезазначених військовозобов’язаних, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних зазначених органів на дату подання списку.

Відповідно до пункту 5 Порядку бронювання органи місцевого самоврядування подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Військовозобов’язані, які займають посади першої – четвертої категорій посад в органах місцевого самоврядування, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади п’ятої – сьомої категорій посад в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних органу місцевого самоврядування на дату подання списку.

Згідно з пунктом 3 Порядку бронювання керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам здійснюється в установленому законодавством порядку.

Наразі механізм вищезазначеного звіряння визначено пунктами 45, 46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Державними органами, підприємствами під час формування списків можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов’язаних за державними органами, підприємствами на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45, а також переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493.

Прийняття рішення про бронювання військовозобов’язаних та видача документа,
що відтверджує надання відстрочки

Пунктом 9 Порядку бронювання встановлено, що погоджені Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) за результатами розгляду щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань списки, подані відповідно до пунктів 4 – 8 цього Порядку, Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, СЗР) подає Мінекономіки.

За результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 Порядку бронювання, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) Мінекономіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних. Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного неправильної інформації про його прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження державного органу, підприємства, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік (п. 10 Порядку бронювання).

Таким чином, посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, які складають списки, потрібно бути дуже уважними, оскільки допущена помилка у прізвищі, імені, по батькові (за наявності), році народження, військово-обліковій спеціальності (профілі) працівника може привести до відмови у бронюванні такого військовозобов’язаного.

Відповідно до пункту 11 Порядку бронювання з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, СЗР) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу СЗР).

Державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство видають військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3 (витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного).

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства у п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП), де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу СЗР), повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

ТЦКСП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ СЗР), на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Анулювання бронювання (відстрочки) військовозобов’язаних

Згідно з пунктом 12 Порядку бронювання надана відстрочка підлягає анулюванню у разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення підприємством виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;

3) завершення підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

4) позбавлення підприємств статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

5) ліквідації державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства;

6) звільнення військовозобов’язаного з державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства.

У випадках, зазначених у підпунктах 2 – 6 пункту 12 Порядку бронювання, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства. Відповідно до зазначеного рішення державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства у п’ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов’язаного витяг, виданий відповідно до пункту 11 цього Порядку, та надсилають його до ТЦКСП, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗР), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку.

Після закінчення строку дії відстрочки (у разі її непродовження) або її анулювання та подальшого зняття зі спеціального військового обліку військовозобов’язаний перебуває на звичайному військовому обліку і може бути призваний на військову службу.

Звіт про чисельність заброньованих військовозобов’язаних

Відповідно до пункту 13 Порядку бронювання державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства щокварталу складають звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з цим Порядком, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом (далі — Звіт).

До Звіту включаються зведені показники за державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством та за підпорядкованими їм структурними підрозділами і філіями незалежно від їх місцезнаходження (п. 14 Порядку бронювання).

Згідно з пунктом 15 Порядку бронювання Звіт подається:

1) до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом (за формою згідно з додатком 6):

– державному органу — підприємствами, які залучаються ним до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) в особливий період;

– центральним органам виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, або Мінстратегпрому — підприємствами, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

– центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, відповідній обласній, Київській міській держадміністрації або відповідній обласній, Київській міській військовій/військово-цивільній адміністрації (у разі її утворення), Секретаріату Кабінету Міністрів України — підприємствами, які визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

2) до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом (за формою згідно з додатком 6), обласній, Київській міській держадміністраціям або обласній, Київській міській військовим/військово-цивільним адміністраціям (у разі їх утворення) — місцевими органами виконавчої влади нижчого рівня, органами місцевого самоврядування;

3) до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, Мінекономіки — державними органами (за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки (за формою згідно з додатком 7), обласними, Київською міською держадміністраціями або обласними, Київською міською військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) (за відповідною адміністративно-територіальною одиницею) (за формою згідно з додатком 8).

У Звіті, що подається підприємствами, основною частиною є таблиця, що має дві графи: «Професійна назва робіт» та «Чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані». У першій графі зазначено категорії працівників: «Керівники», «Професіонали та фахівці», «Технічні службовці», «Інші», а нижній рядок має текст «Усього». У другій графі, яка заповнюється роботодавцем, напроти відповідної категорії працівників зазначається їхня чисельність, а в нижньому підсумковому рядку зазначається загальна кількість заброньованих військовозобов’язаних.

У примітках до таблиці вказано, зокрема, що у графі «Чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані» зазначається чисельність військовозобов’язаних, яким видано витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного.

Таким чином, підприємства, на яких протягом І кварталу 2023 року працівники отримають витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного, повинні до 10 квітня 2023 року (фактично не пізніше 7 квітня, оскільки 8 і 9 квітня — субота і неділя) подати Звіт відповідному органу.

Визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки
та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період

Затверджені Постановою № 76 Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, (далі — Порядок № 76) встановлюють механізм визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — критично важливе підприємство), для цілей бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 76 визначення підприємства критично важливим здійснюється за такими критеріями:

1) загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83;

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською міською держадміністраціями, або обласною, Київською міською військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;

5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;

7) підприємство є резидентом Дія Сіті.

До критично важливих підприємств належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 76 підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, крім підприємств, зазначених в абзацах другому – п’ятому цього пункту (див. нижче), критично важливим є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку.

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим є відповідність двом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, а саме для:

– підприємств паливно-енергетичного комплексу;

– підприємств, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;

– лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійованих осіб, а також державних та комунальних закладів культури.

Пунктом 4 Порядку № 76 встановлено, що визначення підприємства критично важливим здійснюється центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки або обласною, Київською міською держадміністраціями, або обласною, Київською міською військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 76 з метою визначення підприємства критично важливим таке підприємство у разі відповідності критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, звертається до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської міської держадміністрацій, або обласної, Київської міської військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано. До звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

– копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або

– квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або

– квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або

– поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

Звертаємо увагу, що із семи критеріїв визначення підприємства критично важливим, зазначених у пункті 2 Порядку № 76, критерій 4 (підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади) має встановлюватися профільними міністерствами, відомствами за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською міською чи військовими/військово-цивільними держадміністраціями. Тобто зазначені органи мають розробити для своєї галузі (сфери, території) критерії визначення підприємства критично важливим. Так, Мінекономіки наказом від 17.02.2023 № 952 затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Аналогічні критерії мають бути затверджені, зокрема, для підприємств транспортної галузі, поштового зв’язку та дорожнього господарства — наказом Мінінфраструктури, для підприємств аграрного сектору — наказом Мінагрополітики, для IT-компаній — наказом Мінцифри.

Для отримання статусу критично важливого підприємство має звернутися до профільного міністерства, відомства чи іншого державного органу з документами, які підтверджують відповідність критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку. Одним з таких документів для платників податку на прибуток підприємств може бути квитанція 2 про прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік. Державна податкова служба України вже надала роз’яснення своїм управлінням щодо видачі довідок про сплату податків, зборів, платежів, єдиного соціального внеску для підтвердження права підприємства на визначення критично важливим з наступним отриманням права на бронювання працівників. Деякі управління ДПС вже розпочали видачу таких довідок.

Документи для отримання статусу критично важливого підприємства можна подавати в електронній формі. При цьому подавати документи за різними критеріями до різних державних органів не можна — усі заявки перевірятимуться за кодом ЄДРПОУ для недопущення дублювання.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 76 орган, зазначений у пункті 5 цього Порядку, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний розглянути його на відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:

– про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, і визначення його критично важливим;

– про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76.

Рішення про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, і визначення його критично важливим повинно містити інформацію про ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ; податковий номер платника податків; повне та скорочене найменування підприємства; критерії, яким відповідає підприємство.

Рішення про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, повинно містити інформацію про відмову у визначенні підприємства критично важливим з обґрунтуванням невідповідності критеріям.

Копію рішення про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, і визначення його критично важливим орган, зазначений у пункті 5 Порядку № 76, надсилає до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР) (п. 7 Порядку № 76).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 76 підтвердження статусу критично важливого підприємства здійснюється підприємством не рідше ніж один раз на рік. Підприємство для підтвердження зазначеного статусу подає відповідну заяву до органу, який прийняв рішення про визначення такого підприємства критично важливим, до якої додаються копії підтвердних документів та інформація, зазначені у пункті 5 Порядку № 76 (див. вище).

Рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства або про позбавлення такого статусу приймається у порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 76 (див. вище).

Копію рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства або про позбавлення такого статусу орган, зазначений в абзаці другому цього пункту, в одноденний строк з дня його прийняття надсилає до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Таким чином, алгоритм бронювання працівників-військовозобов’язаних для підприємств, що не отримують мобілізаційні завдання (замовлення), наступний:

1. Підприємство визначає критерії, яким відповідає для бронювання працівників, та профільне міністерство, відомство, інший державний орган, державну чи військову/військово-цивільну адміністрацію (далі разом — держорган), до якого подаватиме заявку на бронювання працівників.

2. Підприємство подає до держоргану пакет документів, які підтверджують відповідність підприємства встановленим критеріям (за роз’ясненням представника Мінекономіки якщо підприємство має відокремлені підрозділи, обчислення середньої заробітної плати працівників здійснюється за всю юридичну особу, при цьому оскільки форму довідки про розмір середньої заробітної плати працівників підприємства не затверджено, вона подається в довільній формі. Довідку Держстату про розмір середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 р. подавати не потрібно).

3. Підприємство отримує рішення держоргану (це має бути наказ або розпорядження з номером і датою) про визнання підприємства таким, що має право на бронювання працівників (є критично важливим).

4. Підприємство подає до того ж держоргану список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, разом з листом-обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних (за роз’ясненням представника Мінекономіки якщо підприємство має відокремлені підрозділи, зокрема, в різних регіонах, обчислення кількості військовозобов’язаних на підприємстві для визначення граничного значення кількості працівників для бронювання (50%) здійснюється за всю юридичну особу).

5. Держорган (Мінекономіки) погоджує списки військовозобов’язаних, які пропонуються підприємством до бронювання, з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР).

6. Після погодження списків Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) Мінекономіки видає наказ про бронювання працівників підприємства та повідомляє про це відповідний держорган.

7. Підприємство отримує від держоргану наказ Мінекономіки про бронювання, витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного (по кожному заброньованому працівнику окремо), видає такий витяг працівнику під розпис і протягом 5 днів повідомляє про нього ТЦКСП для зарахування заброньованих працівників на спеціальний військовий облік.

Для фізичних осіб – підприємців окремого порядку бронювання не передбачено, тому вони як роботодавці можуть подавати заявку на бронювання за цією ж процедурою.

Підсумовуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що прийняття Постанови № 76, якою затверджено Порядок бронювання та Порядок № 76, повинно значно покращити ситуацію в питаннях бронювання працівників. Тепер справа за практичною реалізацією норм прийнятих документів. Сподіваємося, що державні органи, які уповноважені розглядати списки військовозобов’язаних для бронювання та/або визначати підприємства критично важливими, будуть оперативно виконувати свої обов’язки, а у роботодавців не буде затримок в отриманні відстрочок для працівників.

На думку Міністра економіки України, прийняття Постанови № 76 дозволить виконати два ключових для країни завдання: забезпечити обороноздатність країни (введено обмеження щодо бронювання на рівні 50% від кількості військовозобов’язаних на підприємстві) та гарантувати стабільну роботу економіки. Відтепер можливість бронювання працівників недефіцитних військових спеціальностей отримали підприємства, критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Раніше така можливість була лише у підприємств, що виконували мобілізаційні завдання (замовлення). Розроблено та затверджено чіткі загальні критерії визначення критично важливих підприємств, але профільні міністерства мають ще затвердити галузеві критерії визначення критично важливих підприємств. Це забезпечить ефективність та прозорість роботи системи бронювання.