Єдиний соціальний внесок: особливості сплати у 2023 році

1 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX.

Статтею 8 цього Закону встановлено, що протягом усього 2023 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 6700 грн., тобто залишилася такою, якою вона була у жовтні–грудні 2022 року.

Розглянемо нововведення поточного року у сплаті єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) з урахуванням встановленого розміру мінімальної заробітної плати на 2023 рік, який впливає на низку показників щодо сплати ЄСВ.

Нарахування єдиного соціального внеску,
якщо місячний дохід менше мінімальної заробітної плати

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) та підпункту 6 пункту 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449), якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Вищенаведені вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до:

– заробітної плати (доходу) з джерела не за основним місцем роботи;

– заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи – підприємця, де застосовується ставка 8,41%;

– заробітної плати (доходів) всіх працівників всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

– заробітної плати (доходів) працівників з інвалідністю підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, де застосовується ставка 5,5%;

– працівників, в яких немає бази нарахування ЄСВ у календарному місяці (наприклад, весь місяць працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати або з ним призупинено трудовий договір або він не виходив на роботу за власним рішенням незалежно від причин, зокрема, через евакуацію сім’ї з місця ведення бойових дій).

Отже, якщо працівник за основним місцем роботи перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював всі робочі дні місяця, передбачені графіком його роботи, але в нього база нарахування ЄСВ у розрахунку на місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, і ставки ЄСВ.

Оскільки у 2023 році розмір МЗП становить 6700 грн., то у вищевказаному випадку сума ЄСВ розраховується як добуток 6700 грн. і ставки ЄСВ у розмірі 22%. Відповідно, у 2023 році сума ЄСВ, яку роботодавець має сплатити за місяць за працівника, становить 1474 грн. (6700 грн. х 22%).

Розглянемо порядок нарахування ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ у звітному місяці менша за МЗП (див. приклади 1, 2 нижче та приклади 5, 6 далі).

ПРИКЛАД 1

Нарахування єдиного соціального внеску, якщо працівнику в одному місяці виплачувались
заробітна плата і «лікарняні», загальна сума яких менше мінімальної заробітної плати

Працівниця за основним місцем роботи, де їй встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2020 року по 11 січня 2023 року, а 12 січня 2023 року вийшла на роботу. Оклад працівниці — 9000 грн. Після виходу на роботу вона в періоди з 12 по 19 січня та з 26 по 31 січня відпрацювала 10 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на січень, тому її заробітна плата в січні склала 4090,91 грн. (9000 грн. : 22 р. д. х 10 відпрац. д.). В період з 20 по 25 січня працівниця хворіла, тому за 5 календарних днів хвороби їй нараховано «лікарняні» в сумі 1478,30 грн. (295,66 грн. х 5 к. д. хвороби).

Визначимо сумарний дохід працівниці в січні 2023 року:

4090,91 грн. (заробітна плата) + 1478,30 грн. («лікарняні») = 5569,21 грн.

Оскільки працівниця весь січень 2023 року перебувала у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого їй в цьому місяці доходу, що є базою нарахування ЄСВ, є меншою за МЗП (5569,21 грн. < 6700 грн.), то ЄСВ за працівницю за січень 2022 року необхідно сплатити з МЗП в сумі 1474 грн. (6700 грн. х 22%). Фактично в цьому місяці з доходу працівниці ЄСВ сплачується в розмірі, який визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ з заробітної плати: 4090,91 грн. х 22% = 900 грн.;

– сума ЄСВ з «лікарняних»: 1478,30 грн. х 22% = 325,23 грн.;

– сума ЄСВ з різниці між МЗП та фактично нарахованим доходом:

(6700 грн. – 4090,91 грн. (заробітна плата) – 1478,30 грн. («лікарняні»)) х 22% = 1130,79 грн. х 22% = 248,77 грн.

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю в січні 2023 року:

900 + 325,23 + 248,77 = 1474 грн.     або     6700 грн. х 22% = 1474 грн.

В Податковому розрахунку за І квартал 2023 року в додатку Д1 за січень по працівниці як нарахування за січень (в реквізиті 10 зазначається 01.2023) заповнюються три рядки:

– в першому рядку відображається заробітна плата за січень в сумі 4090,91 грн. і нарахований на неї ЄСВ в сумі 900 грн.;

– у другому рядку відображаються «лікарняні» в сумі 1478,30 грн. і нарахований на них ЄСВ в сумі 325,23 грн.;

– в третьому рядку з кодом типу нарахувань 13 (відображається в реквізиті 09) зазначається різниця між мінімальною заробітною платою і фактично нарахованим доходом (заробітна плата і «лікарняні») за січень в сумі 1130,79 грн. (відображається в реквізиті 18) і нарахований на неї ЄСВ в сумі 248,77 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування ЄСВ, якщо працівнику в одному місяці виплачувались заробітна плата та винагорода
за цивільно-правовим договором, загальна сума яких менше мінімальної заробітної плати

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями у суботу та неділю, з 1 грудня 2022 року по 22 січня 2023 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з воєнним станом (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX, ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР). Одразу після відпустки 23 січня працівник вийшов на роботу. Його оклад становить 10 000 грн. Після виходу на роботу працівник у період з 23 по 31 січня відпрацював 7 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на січень, тому його заробітна плата у січні склала 3181,82 грн. (10 000 грн. : 22 р. д. х 7 відпрац. д.). Крім того, це ж підприємство, яке для працівника є основним місцем роботи, у січні виплатило йому винагороду за виконану в цьому місяці роботу за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) у сумі 2500 грн.

Визначимо сумарний дохід працівника (фізичної особи) в січні 2023 року, отриманий від одного підприємства, яке є основним місцем роботи:

3181,82 грн. (заробітна плата) + 2500 грн. (винагорода за ЦПД) = 5681,82 грн.

Оскільки працівник весь січень 2023 року перебував у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого йому в цьому місяці доходу (база нарахування ЄСВ) є меншою за МЗП (5681,82 грн. < 6700 грн.), то ЄСВ за січень 2023 року необхідно сплатити з МЗП у сумі 1474 грн. (6700 грн. х 22%). Фактично в цьому місяці з доходу працівника ЄСВ сплачується в розмірі, що визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ з заробітної плати: 3181,82 грн. х 22% = 700 грн.;

– сума ЄСВ з винагороди за ЦПД: 2500 грн. х 22% = 550 грн.;

– сума ЄСВ з різниці між МЗП та нарахованим доходом:

(6700 грн. – 3181,82 грн. (заробітна плата) – 2500 грн. (винагорода за ЦПД)) х 22% = 1018,18 грн. х 22% = 224 грн.

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівника в січні 2023 року:

700 + 550 + 224 = 1474 грн.     або     6700 грн. х 22% = 1474 грн.

У Податковому розрахунку за І квартал 2023 року у додатку Д1 за січень по працівнику як нарахування за січень (у реквізиті 10 зазначається 01.2023) заповнюються три рядки:

– у першому рядку відображається заробітна плата за січень у сумі 3181,82 грн. та нарахований на неї ЄСВ у сумі 700 грн.;

– у другому рядку відображається винагорода за ЦПД (у реквізиті 08 зазначається код категорії застрахованої особи 26) у сумі 2500 грн. та нарахований на нього ЄСВ у сумі 550 грн.;

– у третьому рядку з кодом типу нарахувань 13 (зазначається у реквізиті 09) відображається різниця між МЗП та нарахованим доходом (заробітна плата та винагорода за ЦПД) за січень у сумі 1018,18 грн. (відображається у реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ у сумі 224 грн.

__________________________________________________________________________

Мінімальний страховий внесок: розмір і платники

Мінімальний страховий внесок (далі — МСВ) — це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Оскільки МЗП протягом усього 2023 року становить 6700 грн., то МСВ у 2023 році становить 1474 грн. (6700 грн. х 22%).

Нагадаємо, що як в попередніх роках, так і в поточному році ЄСВ в розмірі не менше МСВ за місяць сплачують: фізособи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування; фізособи – підприємці, які є платниками єдиного податку; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Водночас слід пам’ятати, що згідно з частиною 6 статті 4 Закону про ЄСВ особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 цієї статті (тобто фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі не менше МСВ. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі менше МСВ. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, встановлену Законом про ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір МСВ.

Однак до скасування воєнного стану та протягом 12 місяців після скасування воєнного стану фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства мають право не сплачувати ЄСВ за себе (п. 9-19 р. VIII Закону про ЄСВ).

Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону про ЄСВ і підпункту 2 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про ЄСВ.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ максимальна величина бази нарахування ЄСВ — це максимальна сума доходу застрахованої на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.

Оскільки протягом усього 2023 року МЗП становить 6700 грн., то у 2023 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 100 500 грн. (15 х 6700 грн.). Отже, якщо у 2023 році місячний дохід перевищить 100 500 грн. і ЄСВ буде сплачуватися з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то сума ЄСВ має становити 22 110 грн. (100 500 грн. х 22%).

ПРИКЛАД 3

Нарахування ЄСВ, якщо місячний дохід працівника перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ

Працівник, який обіймає на підприємстві посаду програміста системного, повністю відпрацював січень 2023 року та отримав заробітну плату в розмірі посадового окладу — 90 000 грн. Крім того, це ж підприємство у січні виплатило йому винагороду за виконану в цьому місяці роботу за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) у сумі 20 000 грн.

Визначимо сумарний дохід працівника (фізичної особи) в січні 2023 року, отриманий від одного підприємства:

90 000 грн. (заробітна плата) + 20 000 грн. (винагорода за ЦПД) = 110 000 грн.

Оскільки сума нарахованого працівнику в січні 2023 року доходу є більшою за максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (110 000 грн. > 100 500 грн.), то ЄСВ за січень 2023 року необхідно сплатити з максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 100 500 грн., а саме в сумі 22 110 грн. (100 500 грн. х 22%).

Фактично в січні ЄСВ сплачується:

– з заробітної плати, що становить 90 000 грн.;

– з частини винагороди за ЦПД, що становить 10 500 грн. (100 500 – 90 000), при цьому на частину винагороди в сумі 9500 грн. (20 000 – 10 500) ЄСВ не нараховується.

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті в січні, визначається як сума двох величин:

– сума ЄСВ з заробітної плати: 90 000 грн. х 22% = 19 800 грн.;

– сума ЄСВ з частини винагороди за ЦПД: 10 500 грн. х 22% = 2310 грн.

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті з доходу працівника в січні 2023 року:

19 800 + 2310 = 22 110 грн.     або     100 500 грн. х 22% = 22 110 грн.

У Податковому розрахунку за І квартал 2023 року у додатку Д1 за січень по працівнику як нарахування за січень (у реквізиті 10 зазначається 01.2023) заповнюються два рядки:

– у першому рядку відображається заробітна плата за січень у сумі 90 000 грн. та нарахований на неї ЄСВ у сумі 19 800 грн.;

– у другому рядку відображається винагорода за ЦПД (у реквізиті 08 зазначається код категорії застрахованої особи 26), при цьому в реквізиті 16 зазначається повна сума нарахованої винагороди — 20 000 грн., у реквізиті 17 — частина винагороди, на яку нараховується ЄСВ, — 10 500 грн., у реквізиті 20 — нарахований на вказану частину винагороди ЄСВ у сумі 2310 грн.

_____________________________________________________________________________

Нарахування єдиного соціального внеску на «перехідні» виплати

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про ЄСВ. Застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності (далі — «лікарняні»), допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні»), оплати щорічної відпустки (далі — відпускні), період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Враховуючи вищевикладене, якщо працівнику нараховуються відпускні, «лікарняні», що припадають на два та більше місяців, «декретні» (далі — «перехідні» виплати), то вони з метою визначення бази нарахування ЄСВ у конкретному місяці повинні бути віднесені до місяців, за які вони нараховані. Після такого віднесення визначається остаточний місячний дохід працівника для його порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ та мінімальною заробітною платою у відповідному місяці.

Розглянемо порядок нарахування ЄСВ на «перехідні» виплати у 2023 році на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 4

Сплата єдиного соціального внеску з відпускних, нарахованих за відпустку,
що припадає на грудень 2022 року та січень 2023 року

Директору підприємства, оклад якого становить 100 000 грн., надано щорічну основну відпустку за минулий та поточний робочі роки загальною тривалістю 34 календарні дні (далі — к. д.) з 20 грудня 2022 року по 22 січня 2023 року. За весь період цієї відпустки перед її початком працівнику нараховано та виплачено відпускні в сумі 118 577,72 грн. (34 к. д. х 3487,58 грн.), у тому числі 41 850,96 грн. (12 к. д. х 3487,58 грн.) — за 12 календарних днів відпустки, що припадають на грудень 2022 року, та 76 726,76 грн. (22 к. д. х 3487,58 грн.) — за 22 календарні дні відпустки, що припадають на січень 2023 року.

За 13 відпрацьованих робочих днів у грудні 2022 року до відпустки працівнику нараховано заробітну плату в сумі 59 090,91 грн. (100 000 грн. : 22 р. д. х 13 відпрац. д.). На всю суму заробітної плати в грудні 2022 року було нараховано ЄСВ у сумі 13 000 грн. (59 090,91 грн. х 22%), який було сплачено при виплаті заробітної плати працівнику перед відпусткою.

За 7 відпрацьованих робочих днів у січні 2023 року після відпустки працівнику нараховано заробітну плату в сумі 31 818,18 грн. (100 000 грн. : 22 р. д. х 7 відпрац. д.).

Оскільки при нарахуванні ЄСВ на суму «перехідних» відпускних застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, то:

– відпускні в сумі 39 779,04 грн., нараховані за 12 к. д. відпустки з 20 по 31 грудня 2022 року, належать до виплат за грудень 2022 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 100 500 грн.;

– відпускні в сумі 72 928,24 грн., нараховані за 22 к. д. відпустки з 1 по 22 січня 2023 року, належать до виплат за січень 2023 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 100 500 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ у грудні 2022 року та січні 2023 року, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2022 року:

59 090,91 грн. (заробітна плата) + 41 850,96 грн. (відпускні, що припадають на грудень) = 100 941,87 грн.

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2022 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (100 941,87 грн. > 100 500 грн.), за грудень 2022 року ЄСВ необхідно сплатити з суми 100 500 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на всю суму заробітної плати — 59 090,91 грн. та на частину суми відпускних, які припадають на грудень, що дорівнює 41 409,09 грн. (100 500 – 59 090,91). ЄСВ не нараховується на частину суми відпускних, які припадають на грудень, що дорівнює 441,87 грн. (41 850,96 – 41 409,09).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за грудень 2022 року:

(59 090,91 грн. + 41 409,09 грн.) х 22% = 100 500 грн. х 22% = 22 110 грн.

Загальний дохід працівника, який припадає на січень 2023 року:

76 726,76 грн. (відпускні, що припадають на січень) + 31 818,18 грн. (заробітна плата) = 108 544,94 грн.

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на січень 2023 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (108 544,94 грн. > 100 500 грн.), за січень 2023 року ЄСВ необхідно сплатити з суми 100 500 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на всю суму відпускних, що припадають на січень, — 76 726,76 грн. і на частину заробітної плати за січень, що становить 23 773,24 грн. (100 500 – 76 726,76). ЄСВ не нараховується на частину суми заробітної плати за січень, що становить 8044,94 грн. (31 818,18 – 23 773,24).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень 2023 року:

(76 726,76 грн. + 23 773,24 грн.) х 22% = 100 500 грн. х 22% = 22 110 грн.

Якщо у грудні 2022 року мала місце переплата ЄСВ з відпускних (наприклад, ЄСВ було нараховано на всю суму відпускних та сплачено при виплаті відпускних), то на суму такої переплати можна зменшити суму ЄСВ, що підлягає сплаті із заробітної плати за січень 2023 року, оскільки згідно з пунктом 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надмірно та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, у разі надмірної сплати сум ЄСВ податковим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника ЄСВ з цього платежу.

Нараховані працівникові у грудні 2022 року заробітна плата та вся сума відпускних, а також нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за ІV квартал 2022 року.

У додатку Д1 за грудень працівник відображається у трьох рядках, де зазначаються:

– у першому рядку — заробітна плата за грудень, зокрема: у реквізитах 16 та 17 — 59 090,91 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 13 000 грн. (59 090,91 грн. х 22%);

– у другому рядку — відпускні, що припадають на грудень 2022 року, зокрема: у реквізиті 09 — код типу нарахувань 10; у реквізиті 10 — 12.2022; у реквізиті 16 — нараховані відпускні — 41 850,96 грн.; у реквізиті 17 — частина відпускних у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 41 409,09 грн. (100 500 – 59 090,91); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на частину відпускних у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 9110 грн. (41 409,09 грн. х 22%);

– у третьому рядку — відпускні, що припадають на січень 2023 року, зокрема: у реквізиті 09 — код типу нарахувань 10; у реквізиті 10 — 01.2023; у реквізитах 16 та 17 — нараховані відпускні — 76 726,76 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на відпускні, — 16 879,89 грн. (76 726,76 грн. х 22%).

У графі 3 (грудень) розділу І Податкового розрахунку за ІV квартал 2022 року зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — нарахована заробітна плата за грудень у сумі 59 090,91 грн. та нараховані у грудні відпускні в загальній сумі 118 577,72 грн.;

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — заробітна плата за грудень у сумі 59 090,91 грн. та відпускні, на які нараховується ЄСВ, у сумі 118 135,85 грн. (41 409,09 + 76 726,76);

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — ЄСВ, нарахований на заробітну плату за грудень, в сумі 13 000 грн. (59 090,91 грн. х 22%) та ЄСВ, нарахований на відпускні, в сумі 25 989,887 грн. (118 135,85 грн. х 22%).

У Податковому розрахунку за І квартал 2023 року в додатку Д1 за січень по працівнику необхідно заповнити один рядок з відображенням заробітної плати, нарахованої за січень, при цьому зазначаються: у реквізиті 10 — 01.2023, у реквізиті 16 — нарахована заробітна плата — 31 818,18 грн., у реквізиті 17 — частина зазначеної заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 23 773,24 грн. (100 500 – 76 726,76), у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на частину заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 5230,11 грн. (23 773,24 грн. х 22%).

У графі 1 (січень) розділу І Податкового розрахунку за І квартал 2023 року зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — заробітна плата за січень у сумі 31 818,18 грн.;

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — частина заробітної плати за січень, на яку нараховується ЄСВ, у сумі 23 773,24 грн.;

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — ЄСВ, нарахований на частину заробітної плати за січень, у сумі 5230,11 грн. (23 773,24 грн. х 22%).

ПРИКЛАД 5

Сплата єдиного соціального внеску з «лікарняних», нарахованих за період хвороби,
що припадає на грудень 2022 року та січень 2023 року

Працівник, оклад якого становить 6700 грн., хворів у період з 19 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року (33 календарні дні хвороби), що підтверджено електронним листком непрацездатності. Загальна сума «лікарняних», нарахованих та виплачених працівнику в січні 2023 року, становить 7119,42 грн. (33 к. д. х 215,74 грн.), у тому числі сума «лікарняних», що припадають на грудень 2022 року, — 2804,62 грн. (13 к. д. х 215,74 грн.), на січень 2023 року — 4314,80 грн. (20 к. д. х 215,74 грн.).

За 12 відпрацьованих робочих днів у грудні 2022 року до хвороби працівнику нараховано заробітну плату в сумі 3654,55 грн. (6700 грн. : 22 р. д. х 12 відпрац. д.). На суму цієї заробітної плати у грудні 2022 року нараховано ЄСВ у сумі 804 грн. (3654,55 грн. х 22%), який було сплачено при виплаті заробітної плати.

Хоча сума заробітної плати за грудень 2022 року була меншою за мінімальну заробітну плату (3654,55 грн. < 6700 грн.), ЄСВ за грудень 2022 року сплачувався лише з нарахованої заробітної плати (не з мінімальної заробітної плати), оскільки станом на кінець грудня, в якому почалася хвороба, ще не був відомий загальний місячний дохід за грудень (він буде відомий лише після закінчення хвороби працівника, оформлення листка непрацездатності та нарахування «лікарняних» за весь період хвороби). Таке нарахування ЄСВ не вважається несвоєчасним нарахуванням ЄСВ на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом).¹

За 7 відпрацьованих робочих днів у січні 2023 року після хвороби працівнику нараховано заробітну плату в сумі 2131,82 грн. (6700 грн. : 22 р. д. х 7 відпрац. д.).

Оскільки при нарахуванні ЄСВ на суму перехідних «лікарняних» останні розподіляються за місяцями, за які вони нараховані, і визначення бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, то:

– «лікарняні» в сумі 2804,62 грн., нараховані за дні хвороби з 19 по 31 грудня 2022 року, належать до виплат за грудень 2022 року, в якому мінімальна заробітна плата становить 6700 грн.;

– «лікарняні» в сумі 4314,80 грн., нараховані за дні хвороби з 1 по 20 січня 2023 року, належать до виплат за січень 2023 року, в якому мінімальна заробітна плата становить 6700 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ у грудні 2022 року та січні 2023 року, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2022 року:

3654,55 грн. (заробітна плата) + 2804,62 грн. («лікарняні», що припадають на грудень) = 6459,17 грн.

Враховуючи, що загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2022 року, є меншим за мінімальну заробітну плату цього місяця (6459,17 грн. < 6700 грн.), за грудень 2022 року ЄСВ необхідно сплатити з мінімальної заробітної плати — 6700 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на суму заробітної плати за грудень — 3654,55 грн., на частину суми «лікарняних», що припадають на грудень, — 2804,62 грн., і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом) у грудні — 240,83 грн. (6700 – 3654,55 – 2804,62).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за грудень 2022 року:

(3654,55 грн. + 2804,62 грн. + 240,83 грн.) x 22% = 6700 грн. х 22% = 1474 грн.

Загальний дохід працівника, який припадає на січень 2023 року:

2131,82 грн. (заробітна плата) + 4314,80 грн. («лікарняні», що припадають на січень) = 6446,62 грн.

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на січень 2023 року, є меншим за мінімальну заробітну плату цього місяця (6446,62 грн. < 6700 грн.), за січень 2023 року ЄСВ необхідно сплатити з мінімальної заробітної плати — 6700 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на суму заробітної плати за січень — 2131,82 грн., на частину суми «лікарняних», що припадають на січень, — 4314,80 грн. і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом) у січні — 253,38 грн. (6700 – 2131,82 – 4314,80).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень 2023 року:

(2131,82 грн. + 4314,80 грн. + 253,38 грн.) x 22% = 6700 грн. х 22% = 1474 грн.

Нараховані в січні 2023 року заробітна плата та вся сума «лікарняних», а також нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за І квартал 2023 року.

У додатку Д1 за січень працівник відображається у п’яти рядках, де зазначаються:

– у першому рядку — нарахована заробітна плата за січень, зокрема: у реквізитах 16 та 17 — 2131,82 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 469 грн. (2131,82 грн. х 22%);

– у другому рядку — «лікарняні», що припадають на грудень 2022 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 29; у реквізиті 10 — 12.2022; у реквізиті 12 — кількість днів хвороби у грудні — 13; у реквізитах 16 та 17 — «лікарняні» в сумі 2804,62 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», — 617,02 грн. (2804,62 грн. х 22%);

– у третьому рядку — «лікарняні», що припадають на січень 2023 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 29; у реквізиті 10 — 01.2023; у реквізиті 12 — кількість днів хвороби в січні — 20; у реквізитах 16 та 17 — «лікарняні» в сумі 4314,80 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», — 949,26 грн. (4314,80 грн. х 22%);

– у четвертому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у грудні 2022 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 10 — 12.2022; у реквізиті 18 — різниця між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом — 240,83 грн. (6700 – 3654,55 – 2804,62); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 52,98 грн. (240,83 грн. х 22%);

– у п’ятому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у січні 2023 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 10 — 01.2023; у реквізиті 18 — різниця між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом — 253,38 грн. (6700 – 2131,82 – 4314,80); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 55,74 грн. (253,38 грн. х 22%).

У графі 1 (січень) розділу І Податкового розрахунку за І квартал 2023 року зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума нарахованої заробітної плати за січень — 2131,82 грн.;

– у рядку 1.3 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в січні, яка виплачується за рахунок роботодавця (за перші 5 календарних днів хвороби з 19 по 23 грудня 2022 року) — 1078,70 грн. (5 к. д. х 215,74 грн.);

– у рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в січні, починаючи з 6-го дня хвороби, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України (за 28 календарних днів хвороби з 24 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року) — 6040,72 грн. (28 к. д. х 215,74 грн.);

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати за січень і вся сума «лікарняних», нарахованих у січні, — 9251,24 грн. (2131,82 + 7119,42);

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — загальна сума додаткової бази нарахування ЄСВ у грудні 2022 року та січні 2023 року, — 494,21 грн. (240,83 + 253,38);

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на заробітну плату за січень і всю суму «лікарняних», — 2035,27 грн. (2131,82 грн. х 22% + 7119,42 грн. х 22%);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на загальну додаткову базу нарахування ЄСВ у грудні 2022 року та січні 2023 року, — 108,73 грн. (494,21 грн. х 22%).

ПРИКЛАД 6

Сплата єдиного соціального внеску з «декретних», нарахованих за «декретну» відпустку,
що припадає на січень – травень 2023 року

Працівниці, оклад якої до 1 жовтня 2023 року становив 6500 грн., а з 1 жовтня 2022 року становить 6700 грн., на підставі електронного листка непрацездатності надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка) тривалістю 126 календарних днів з 17 січня до 22 травня 2023 року. Середньоденна заробітна плата працівниці для нарахування «декретних», розрахована на підставі даних розрахункового періоду, склала 215,78 грн. (78 759,70 грн. : 365 к. д.), що менше за мінімальну середньоденну заробітну плату — 220,11 грн. (6700 грн. : 30,44), розраховану з мінімальної заробітної плати в місяці початку тимчасової непрацездатності (6700 грн.). Тому «декретні» працівниці нараховано з урахуванням «нижнього» обмеження — виходячи з мінімальної середньоденної заробітної плати, яка дорівнює 220,11 грн. Нарахована в січні сума «декретних» за весь період «декретної» відпустки становить 27 733,86 грн. (126 к. д. х 220,11 грн.), у тому числі за місяцями:

– за 15 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на січень, — 3301,65 грн. (15 к. д. х 220,11 грн.);

– за 28 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на лютий, — 6163,08 грн. (28 к. д. х 220,11 грн.);

– за 31 календарний день «декретної» відпустки, що припадає на березень, — 6823,41 грн. (31 к. д. х 220,11 грн.);

– за 30 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на квітень, — 6603,30 грн. (30 к. д. х 220,11 грн.);

– за 22 календарних дні «декретної» відпустки, що припадають на травень, — 4842,42 грн. (22 к. д. х 220,11 грн.).

На всю суму «декретних» — 27 733,86 грн. у січні був нарахований та сплачений ЄСВ у сумі 6101,45 грн. (27 733,86 грн. х 22%), у тому числі за місяцями:

– з «декретних», які припадають на січень, — ЄСВ у сумі 726,36 грн. (3301,65 грн. х 22%);

– з «декретних», які припадають на лютий, — ЄСВ у сумі 1355,88 грн. (6163,08 грн. х 22%);

– з «декретних», що припадають на березень, — ЄСВ у сумі 1501,15 грн. (6823,41 грн. х 22%);

– з «декретних», які припадають на квітень, — ЄСВ у сумі 1452,73 грн. (6603,30 грн. х 22%);

– з «декретних», які припадають на травень, — ЄСВ у сумі 1065,33 грн. (4842,42 грн. х 22%).

За 10 відпрацьованих робочих днів у січні працівниці нараховано заробітну плату в сумі 3045,45 грн. (6700 грн. : 22 р. д. х 10 відпрац. д.). На всю суму заробітної плати у січні нараховано ЄСВ у сумі 670 грн. (3045,45 грн. х 22%), який сплачено при виплаті заробітної плати за січень.

Загальний дохід працівниці, що припадає на січень:

3045,45 грн. (заробітна плата) + 3301,65 грн. («декретні», що припадають на січень) = 6347,10 грн.

Оскільки загальний дохід працівниці, що припадає на січень, є меншим за МЗП цього місяця (6347,10 грн. < 6700 грн.), то ЄСВ за січень необхідно сплатити з МЗП. Фактично ЄСВ за січень сплачується у розмірі, що визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ з заробітної плати — 670 грн. (3045,45 грн. х 22%);

– сума ЄСВ з «декретних» — 726,36 грн. (3301,65 грн. х 22%);

– сума ЄСВ з різниці між МЗП та нарахованим доходом:

(6700 грн. – 3045,45 грн. (зарплата) – 3301,65 грн. («декретні» за січень)) x 22% = 352,90 грн. х 22% = 77,64 грн.

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень:

670 + 726,36 + 77,64 = 1474 грн.     або     6700 грн. х 22% = 1474 грн.

ЄСВ з різниці між МЗП та нарахованим доходом у сумі 77,64 грн. має бути сплачено не пізніше 20 лютого.

Загальний дохід працівниці в лютому, що включає лише «декретні», що припадають на лютий, становить 6163,08 грн. (28 к. д. х 220,11 грн.), що менше за МЗП цього місяця (6163,08 грн. < 6700 грн.), тому ЄСВ за лютий необхідно сплатити з МЗП. Тобто крім сплати ЄСВ з «декретних», які припадають на лютий, у сумі 1355,88 грн. (6163,08 грн. х 22%), у лютому по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 536,92 грн. (6700 – 6163,08), на яку нараховується ЄСВ у сумі 118,12 грн. (536,92 грн. х 22%). В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за лютий, становить:

1355,88 + 118,12 = 1474 грн.     або     6700 грн. х 22% = 1474 грн.

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на лютий, було сплачено під час їх виплати в січні, то роботодавець за лютий має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) у сумі 118,12 грн. не пізніше 20 березня.

Загальний дохід працівниці у березні, який включає лише «декретні», що припадають на березень, становить 6823,41 грн. (31 к. д. х 220,11 грн.), що більше за МЗП цього місяця (6823,41 грн. > 6700 грн.), тому ЄСВ за березень доплачувати не потрібно.

Загальний дохід працівниці у квітні, який включає лише «декретні», що припадають на квітень, становить 6603,30 грн. (30 к. д. х 220,11 грн.), що менше за МЗП цього місяця (6603,30 грн. < 6700 грн.), тому ЄСВ за квітень необхідно сплатити з МЗП. Тобто крім сплати ЄСВ з «декретних», що припадають на квітень, у сумі 1452,73 грн. (6603,30 грн. х 22%), у квітні по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 96,70 грн. (6700 – 6603,30), на яку нараховується ЄСВ у сумі 21,27 грн. (96,70 грн. х 22%). В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за квітень, становить:

1452,73 + 21,27 = 1474 грн.     або     6700 грн. х 22% = 1474 грн.

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на квітень, було сплачено під час їх виплати в січні, то роботодавець за квітень має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) у сумі 21,27 грн. не пізніше 20 травня.

Якщо працівниці одразу після закінчення «декретної» відпустки з 23 травня 2023 року буде надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то загальний дохід працівниці у травні, який включає лише «декретні», що припадають на травень, становитиме 4842,42 грн. (22 к. д. х 220,11 грн.), що менше за МЗП цього місяця (4842,42 грн. < 6700 грн.), тому ЄСВ за травень необхідно сплатити з МЗП. Тобто крім сплати ЄСВ з «декретних», які припадають на травень, у сумі 1065,33 грн. (4842,42 грн. х 22%), у травні по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 1857,58 грн. (6700 – 4842,42), на яку нараховується ЄСВ у сумі 408,67 грн. (1857,58 грн. х 22%). В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за травень, становить:

1065,33 + 408,67 = 1474 грн.     або     6700 грн. х 22% = 1474 грн.

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на травень, було сплачено при їх виплаті у січні, то роботодавець за травень має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) у сумі 562,72 грн. не пізніше 20 червня.

Нараховані працівниці у січні заробітна плата і вся сума «декретних» та нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за І квартал 2023 року.

У додатку Д1 за січень Податкового розрахунку за І квартал 2023 року працівниця відображається у семи рядках, де зазначаються:

– у першому рядку — заробітна плата за січень, зокрема: у реквізитах 16 та 17 — 3045,45 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 670 грн. (3045,45 грн. х 22%);

– у другому рядку — «декретні», що припадають на січень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи (далі — код категорії ЗО) — 42; у реквізиті 10 — 01.2023; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки в січні — 15; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 3301,65 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 726,36 грн. (3301,65 грн. х 22%);

– у третьому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у січні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 01.2023; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — 352,90 грн. (6700 – 3045,45 – 3301,65); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом, — 77,64 грн. (352,90 грн. х 22%);

– у четвертому рядку — «декретні», що припадають на лютий, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 02.2023; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки в лютому — 28; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 6163,08 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1355,88 грн. (6163,08 грн. х 22%);

– у п’ятому рядку — «декретні», що припадають на березень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 03.2023; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у березні — 31; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 6823,41 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1501,15 грн. (6823,41 грн. х 22%);

– у шостому рядку — «декретні», що припадають на квітень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 04.2023; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у квітні — 30; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 6603,30 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1452,73 грн. (6603,30 грн. х 22%);

– у сьомому рядку — «декретні», що припадають на травень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 05.2023; у реквізиті 14 — кількість днів перебування у трудових відносинах у травні — 22; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у травні — 22; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 4842,42 грн.; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1065,33 грн. (4842,42 грн. х 22%).

У додатку Д1 за лютий Податкового розрахунку за І квартал 2023 року працівниця відображається в одному рядку, де зазначається додаткова база нарахування ЄСВ у лютому, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 02.2023; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та нарахованими «декретними» — 536,92 грн. (6700 – 6163,08); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та нарахованими «декретними», — 118,12 грн. (536,92 грн. х 22%).

У графі 1 (січень) розділу І Податкового розрахунку за І квартал 2023 року відображаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума нарахованої заробітної плати за січень — 3045,45 грн.;

– у рядку 1.5 з перенесенням до рядка 1 — загальна сума «декретних», нарахованих працівниці в січні, — 27 733,86 грн. (126 к. д. х 220,11 грн.);

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати за січень і загальна сума «декретних», на які нараховано ЄСВ, — 30 779,31 грн. (3045,45 + 27 733,86);

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом) у січні — 352,90 грн. (6700 – 3045,45 – 3301,65);

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на заробітну плату за січень і загальну суму «декретних», — 6771,45 грн. (3045,45 х 22% + 27 733,86 х 22%);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у січні, — 77,64 грн. (352,90 грн. х 22%).

У графі 2 (лютий) розділу І Податкового розрахунку за І квартал 2023 року відображаються:

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — «декретними») у лютому — 536,92 грн. (6700 – 6163,08);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у лютому, — 118,12 грн. (536,92 грн. х 22%).

У Податковому розрахунку за ІІ квартал 2023 року у додатку Д1 за квітень працівниця відображається в одному рядку, де зазначається додаткова база нарахування ЄСВ у квітні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 04.2023; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та нарахованими «декретними» — 96,70 грн. (6700 – 6603,30); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та нарахованими «декретними», — 21,27 грн. (96,70 грн. х 22%).

Якщо у працівниці не буде нарахувань у травні (їй одразу після закінчення «декретної» відпустки буде надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), то у додатку Д1 за травень Податкового розрахунку за ІІ квартал 2023 року працівниця відображається в одному рядку, де вказується додаткова база нарахування ЄСВ у травні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 05.2023; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та нарахованими «декретними» — 1857,58 грн. (6700 – 4842,42); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та нарахованими «декретними», — 408,67 грн. (1857,58 грн. х 22%).

У графі 1 (квітень) розділу І Податкового розрахунку за ІІ квартал 2023 року відображаються:

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — «декретними») у квітні — 96,70 грн. (6700 – 6603,30);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у квітні, — 21,27 грн. (96,70 грн. х 22%).

У графі 2 (травень) розділу І Податкового розрахунку за ІІ квартал 2023 року відображаються:

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — «декретними») у травні — 1857,58 грн. (6700 – 4842,42);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у травні, — 408,67 грн. (1857,58 грн. х 22%).

_____________________________________________________________________________

Особливості подання звітності та сплати єдиного соціального внеску у 2023 році

Звітність у 2023 році з ЄСВ

Квартальний податковий (звітний) період, встановлений для подання Податкового розрахунку, створює проблему для оперативного обчислення страхового стажу застрахованих осіб, а подання Податкового розрахунку зі статусом (типом) «Довідковий» не вирішує цю проблему.

У зв’язку з цим Пенсійний фонд України через Кабінет Міністрів України ініціював зміну податкового (звітного) періоду для подання Податкового розрахунку з кварталу на місяць. Для цього Урядом був розроблений і внесений до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (реєстраційний № 6120 від 30.09.2021). Законопроект № 6120 був розглянутий 6 вересня 2022 року і прийнятий парламентом за основу (у першому читанні). Одночасно комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики було доручено доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Спочатку здавалося, що розгляд Законопроекту № 6120 у другому читанні відбудеться досить швидко (у жовтні – листопаді) і він незабаром стане Законом України, а Міністерство фінансів України оперативно внесе зміни до форми Податкового розрахунку і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку, внаслідок чого з 1 січня 2023 року Податковий розрахунок буде подаватися за податковий (звітний) період — місяць (а не квартал, як зараз). Але не так сталося, як гадалося. Станом на кінець січня 2023 року Законопроект № 6120 навіть не виносився для розгляду Верховною Радою України у другому читанні.

Таким чином, якщо і буде змінений податковий (звітний) період для подання Податкового розрахунку з кварталу на місяць, то відбудеться це не раніше 1 липня 2023 року, оскільки з норм пункту 46.6 Податкового кодексу України випливає, що нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Отже, навіть якщо Законопроект № 6120 стане Законом України у І кварталі 2023 року, а Мінфін внесе зміни до Податкового розрахунку у ІІ кварталі 2023 року, то вперше місячний Податковий розрахунок потрібно буде подавати за липень (перший місяць ІІІ кварталу) 2023 року. Але практика внесення змін до форми Податкового розрахунку, яка склалася протягом останніх років, свідчить про те, що швидко це не робиться, тому, скоріш за все, протягом 2023 року податковий (звітний) період не зміниться і роботодавці будуть подавати Податковий розрахунок щокварталу.

Що стосується подання оновленої форми Податкового розрахунку за IV квартал 2022 року, то про це ми докладно вже повідомляли на сторінках журналу.²

Особливості сплати ЄСВ під час воєнного стану

Оскільки воєнний стан і мобілізація в Україні будуть продовжені й після 19 лютого 2023 року через триваючу збройну агресію проти нашої країни, нагадаємо особливості сплати ЄСВ під час воєнного стану, встановлені для окремих роботодавців.

Відповідно до пункту 9-20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування — фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку (далі — роботодавці–єдиноподатники), мають право за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України. (далі — мобілізовані працівники єдиноподатників).

Суми ЄСВ, нараховані та не сплачені вищезазначеними роботодавцями–єдиноподатниками, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких мобілізовані працівники єдиноподатників отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено ЄСВ за рахунок державного бюджету. Для визначення суми ЄСВ, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету, платник ЄСВ розраховує та відображає у звітності (Податковому розрахунку) суму ЄСВ за мобілізованих працівників єдиноподатників у розмірах, передбачених частинами 5 і 14 статті 8 Закону про ЄСВ (тобто залежно від категорії роботодавців за ставками 22%, 5,5%, 5,3%). Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно мобілізованих працівників єдиноподатників щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується ЄСВ, суми нарахованого ЄСВ, суми донарахованого та зменшеного нарахування ЄСВ таких працівників. На підставі такого розрахунку Державна податкова служба України формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями ЄСВ. Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника.

Таким чином, якщо роботодавці–єдиноподатники нараховують (виплачують) своїм мобілізованим працівникам будь-які доходи, що є базою нарахування ЄСВ, зокрема, за власний рахунок нараховують середній заробіток за час перебування на військовій службі під час воєнного стану (незважаючи на виключення цієї норми з 19 липня 2022 року з частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України), то вони з такого доходу мають право за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за таких працівників, але відображають такий дохід у Податковому розрахунку.³ Сплата ЄСВ з такого доходу буде здійснюватися за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких мобілізовані працівники єдиноподатників отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено ЄСВ за рахунок державного бюджету. В цьому випадку всі місяці перебування мобілізованих працівників єдиноподатників на військовій службі (в тому числі останній календарний місяць, у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника), будуть повністю зараховані до страхового стажу таких працівників.

Згідно з пунктами 9-21 та 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 цього Закону (зокрема, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування ЄСВ у складі Податкового розрахунку), не застосовуються, а також не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.