Письмо Министерства образования и науки Украины «О праве на ежегодный основной отпуск работников, которые во время действия военного положения длительное время находятся в простое, и начислении отпускных» от 12.06.2023 № 1/8371-23Лист МОН «Про право на щорічну основну відпустку працівників, які під час дії воєнного стану тривалий час знаходяться у простої, та нарахування відпускних» від 12.06.2023 № 1/8371-23

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 12.06.2023  № 1/8371-23

О праве на ежегодный основной отпуск работников,
которые во время действия военного положения
длительное время находятся в простое, и начислении отпускных

В Министерство образования и науки Украины обращаются руководители учебных заведений, департаментов (управлений) образования исполнительных органов местных советов о разъяснении права на ежегодный основной отпуск работников, которые во время действия военного положения длительное время (больше года или меньше года) находятся в простое, на выплату помощи на оздоровление и начисление отпускных в таких случаях.

Право на отпуск

Условия предоставления ежегодных основных отпусков регулирует Закон Украины «Об отпусках». Согласно части первой статьи 9 Закона Украины «Об отпусках» в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск, засчитываются, в частности: время фактической работы (в том числе на условиях неполного рабочего времени) в течение рабочего года, за который предоставляется отпуск; время, когда работник фактически не работал, но за ним согласно законодательству сохранялись место работы (должность) и заработная плата полностью или частично (в том числе время оплаченного вынужденного прогула, вызванного незаконным увольнением или переводом на другую работу), кроме случаев, когда за работниками, призванными на срочную военную службу, военную службу по призыву лиц офицерского состава, военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период, военную службу по призыву лиц из числа резервистов в особый период или принятыми на военную службу по контракту, в том числе путем заключения нового контракта на прохождение военной службы, во время действия особого периода на срок до его окончания или до дня фактического увольнения сохранялись место работы и должность на предприятии на время призыва.

Напоминаем, что в соответствии со статьей 34 Кодекса законов о труде Украины простой — это остановка работы, вызванная отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или другими обстоятельствами. Оплата времени простоя определена в статье 113 КЗоТ, которой предусмотрено при оплате времени простоя не по вине работника сохранение среднего заработка или оплата из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).

Отмечаем, что согласно постановлению Кабинета Министров Украины от 07.03.2022 № 221 руководители государственных органов, предприятий, учреждений и организаций, финансируемых или дотируемых из бюджета, до прекращения или отмены военного положения в Украине в пределах фонда заработной платы, предусмотренного в смете, могут самостоятельно определять размер оплаты времени простоя работников, но не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику тарифного разряда (должностного оклада).

Следовательно, при отсутствии организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, может быть объявлен простой отдельным работникам, в заведении или его структурных подразделениях с соответствующей оплатой за время простоя. То есть, при простое работники фактически не работают, но за ними согласно законодательству сохраняется место работы (должность) и заработная плата полностью или частично, следовательно, периоды простоя работников засчитываются в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск.¹

Начисление отпускных

Исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков осуществляется в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100 (далее — Порядок).

Исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска (пункт 2 Порядка).

В соответствии с пунктом 3 Порядка при исчислении средней заработной платы учитываются все суммы начисленной заработной платы согласно законодательству и условиям трудового договора, кроме указанных в пункте 4 этого Порядка.

При исчислении средней заработной платы для оплаты за время отпусков или компенсации за неиспользованные отпуска, кроме выплат, указанных в пункте 3 Порядка, в фактический заработок включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок (за время предыдущего ежегодного отпуска, выполнения государственных и общественных обязанностей, служебной командировки, вынужденного прогула и т. п.) и пособие в связи с временной нетрудоспособностью.

Обращаем внимание, что при исчислении средней заработной платы не учитываются одноразовые выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, выходящим на пенсию, выходное пособие и т. п.), премии по результатам ежегодного оценивания служебной деятельности, денежное вознаграждение за добросовестный труд педагогических работников.

В пункте 7 Порядка определено, что исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков или компенсации за неиспользованные отпуска осуществляется путем деления суммарного заработка за последние до предоставления отпуска 12 месяцев или за фактически отработанный период (расчетный период) на соответствующее количество календарных дней расчетного периода. Из расчета исключаются праздничные и нерабочие дни, установленные законодательством. Полученный результат умножается на число календарных дней отпуска.

При этом следует отметить, что в связи с военным положением в стране в соответствии с Законом Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» (Закон № 2136-IX) праздничных и нерабочих дней в период с 24.03.2022 до дня окончания военного положения нет.

Для исчисления оплаты за время отпуска работникам, находившимся длительное время в простое, необходимо руководствоваться нормами абзацев шестого и седьмого пункта 2 Порядка.

В соответствии с абзацем шестым пункта 2 Порядка время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода. Из расчетного периода также исключается время, за которое отсутствуют данные о начисленной заработной плате работника вследствие боевых действий во время действия военного положения.

То есть период простоя не включается в расчетный период (последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска). Следовательно, для работников, которые были в простое меньше года (например, 8 месяцев), расчетным периодом для исчисления средней заработной платы для оплаты времени отпусков будет фактически отработанный за эти 12 месяцев период — 4 месяца. Расчет в этом случае осуществляется как указано в пункте 7 Порядка.

Если у работника отсутствует расчетный период (т. е. работник находился в простое 12 и более месяцев), то средняя заработная плата исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 этого Порядка.

В соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 Порядка:

«Если в расчетном периоде у работника не было заработной платы, расчеты осуществляются из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада.

Если размер должностного оклада меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на время расчета. В случае заключения трудового договора на условиях неполного рабочего времени, расчет осуществляется из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально условиям заключенного трудового договора.

Если расчет средней заработной платы исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода.»

Следовательно, работникам, которые были в простое 12 и более месяцев, у которых отсутствует расчетный период, для расчета берем месячный заработок в размере должностного оклада (ставки) работника или в размере минимальной заработной платы, если размер должностного оклада меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы.²

Выплата помощи на оздоровление

Выплата помощи на оздоровление в размере месячного должностного оклада (ставки заработной платы) при предоставлении ежегодного отпуска является гарантированной выплатой педагогическим и научно-педагогическим работникам в соответствии со статьей 57 Закона Украины «Об образовании».

Такая выплата осуществляется согласно постановлению Кабинета Министров Украины от 31.01.2001 № 78 и распространяется на педагогических и научно-педагогических работников, перечень должностей которых утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 14.06.2000 № 963.

Обращаем внимание, что эта выплата при предоставлении ежегодного основного отпуска в обязательном порядке осуществляется педагогическим и научно-педагогическим работникам только по основному месту работы и в размере должностного оклада (с повышением) независимо от нагрузки (разъяснения Министерства образования и науки Украины совместно с ЦК Профсоюза работников образования и науки Украины в письме от 11.06.2001 № 1-9/223, № 02-8/267).

Продолжительность ежегодного отпуска в условиях военного положения

Напомним, что согласно статье 12 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» (далее — Закон № 2136-IX) в период действия военного положения предоставление работнику ежегодного основного отпуска по решению работодателя может быть ограничено продолжительностью 24 календарных дня за текущий рабочий год.

Если продолжительность ежегодного основного отпуска работника составляет более 24 календарных дней, предоставление неиспользованных в период действия военного положения дней такого отпуска переносится на период после прекращения или отмены военного положения.

В период действия военного положения работодатель может отказать работнику в предоставлении неиспользованных дней ежегодного отпуска. Нормы части седьмой статьи 79, части пятой статьи 80 Кодекса законов о труде Украины и части пятой статьи 11, части второй статьи 12 Закона Украины «Об отпусках» в период действия военного положения не применяются.

В случае увольнения работника в период действия военного положения ему выплачивается денежная компенсация в соответствии со статьей 24 Закона Украины «Об отпусках».

То есть Законом № 2136-IX предусматривается право, а не обязанность работодателя ограничить продолжительность ежегодного основного отпуска работника в период действия военного положения 24 календарными днями. Следовательно, указанная норма позволяет работодателям в период действия военного положения предоставлять педагогическим и научно-педагогическим работникам ежегодные основные отпуска полной продолжительности.

Отмечаем, что Законом № 2136-IX, в случае ограничения продолжительности ежегодного основного отпуска в период действия военного положения, не отменено право педагогических и научно-педагогических работников на получение оплачиваемого ежегодного отпуска полной продолжительности, и неиспользованные дни должны быть предоставлены (компенсированы) после окончания военного положения или при увольнении работника.

В то же время отмечаем, что согласно статье 10 Закона Украины «Об отпусках» руководящим, педагогическим, научным, научно-педагогическим работникам, специалистам заведений образования ежегодные отпуска полной продолжительности в первый и последующие рабочие годы предоставляются в период летних каникул независимо от времени принятия их на работу.

За время работы в период каникул оплата труда педагогических работников и других работников, которым разрешается вести преподавательскую работу или занятия с кружковцами в том же учреждении, осуществляется из расчета заработной платы, установленной при тарификации, предшествовавшей началу каникул (пункт 71 Инструкции о порядке исчисления заработной платы платы работников образования, утвержденной приказом Министерства образования Украины от 15.04.93 № 102).

Следовательно, считаем нецелесообразным ограничивать продолжительность ежегодного отпуска педагогических и научно-педагогических работников, поскольку это потребует необходимости увеличения годового фонда заработной платы на более чем месячный объем для выплаты компенсации.

Заместитель Министра                                                                    Светлана ДАНИЛЕНКО

_____________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Во второй части вышеприведенного письма (вопрос «Начисление отпускных») МОН сделало некорректный вывод: «период простоя не включается в расчетный период (последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска)».

На самом деле на основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 из расчетного периода исключается только период простоя не по вине работника, который оплачен в размере не ниже 2/3 тарифной ставки (ч. первая ст. 113 КЗоТ), то есть оплачен в размере 2/3, 3/4, 4/5 и выше тарифной ставки, когда заработок за работником сохранялся частично.

Если же период простоя не по вине работника оплачен в размере среднего заработка (ч. третья ст. 113 КЗоТ), то период такого простоя не исключается из расчетного периода, а средний заработок за время простоя включается в заработную плату расчетного периода при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных (абз. четвертый п. 2 Порядка № 100).

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12.06.2023  № 1/8371-23

Про право на щорічну основну відпустку працівників,
які під час дії воєнного стану тривалий час знаходяться у простої,
та нарахування відпускних

До Міністерства освіти і науки України звертаються керівники закладів освіти, департаментів (управлінь) освіти виконавчих органів місцевих рад щодо роз’яснення стосовно права на щорічну основну відпустку працівників, які під час дії воєнного стану тривалий час (більше року або менше року) знаходяться у простої, на виплату допомоги на оздоровлення та нарахування відпускних у таких випадках.

Право на відпустку

Умови надання щорічних основних відпусток регулює Закон України «Про відпустки». Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються, зокрема: час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка; час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову.

Нагадуємо, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Оплата часу простою визначена у статті 113 КЗпП, якою передбачено при оплаті часу простою не з вини працівника збереження середнього заробітку або оплата з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Зазначаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221 керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, можуть самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Отже, у разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, може бути оголошений простій окремим працівникам, у закладі або його структурних підрозділах з відповідною оплатою за час простою. Тобто, при простої працівники фактично не працюють, але за ними згідно із законодавством зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, отже, періоди простою працівників зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.¹

Нарахування відпускних

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок).

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (пункт 2 Порядку).

Відповідно до пункту 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім виплат, зазначених у пункті 3 Порядку, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Звертаємо увагу, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо), премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, грошова винагорода за сумлінну працю педагогічних працівників.

У пункті 7 Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

При цьому слід зазначити, що у зв’язку з воєнним станом в країні відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (Закон № 2136-IX) святкових і неробочих днів у період з 24.03.2022 до дня закінчення воєнного стану немає.

Для обчислення оплати за час відпустки працівникам, які знаходилися тривалий час у простої, необхідно користуватися нормами абзаців шостого і сьомого пункту 2 Порядку.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Порядку час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Тобто, період простою не враховується в розрахунковий період (останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки). Отже, працівникам, які були на простої менше року (до прикладу, 8 місяців), розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток буде фактично відпрацьований за ці 12 місяців період — 4 місяці. Розрахунок у цьому випадку здійснюється як зазначено у пункті 7 Порядку.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період (тобто працівник був на простої 12 і більше місяців), то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку:

«Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.»

Отже, працівникам, які були у простої 12 і більше місяців, у яких відсутній розрахунковий період, для розрахунку беремо місячний заробіток у розмірі посадового окладу (ставки) працівника або в розмірі мінімальної заробітної плати, якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.²

Виплата допомоги на оздоровлення

Виплата допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки є гарантованою виплатою педагогічним та науково-педагогічним працівникам відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту».

Така виплата здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 і поширюється на педагогічних і науково-педагогічних працівників, перелік посад яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963.

Зауважуємо, що ця виплата при наданні щорічної основної відпустки в обов’язковому порядку здійснюється педагогічним та науково-педагогічним працівникам лише за основним місцем роботи і в розмірі посадового окладу (із підвищенням) незалежно від навантаження (роз’яснення Міністерства освіти і науки України спільно з ЦК Профспілки працівників освіти і науки України в листі від 11.06.2001 № 1-9/223, № 02-8/267).

Тривалість щорічної відпустки в умовах воєнного стану

Нагадаємо, що відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136-IX) у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України «Про відпустки» у період дії воєнного стану не застосовуються.

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».

Тобто, Законом № 2136-IX передбачається право, а не обов’язок роботодавця обмежити тривалість щорічної основної відпустки працівника у період дії воєнного стану 24 календарними днями. Отже, зазначена норма дозволяє роботодавцям у період дії воєнного стану надавати педагогічним та науково-педагогічним працівникам щорічні основні відпустки повної тривалості.

Зауважуємо, що Законом № 2136-IX, у разі обмеження тривалості щорічної основної відпустки у період дії воєнного стану, не скасовано право педагогічних та науково-педагогічних працівників на отримання оплачуваної щорічної відпустки повної тривалості, і невикористані дні мають бути надані (компенсовані) після закінчення воєнного стану або при звільненні працівника.

Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам закладів освіти щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

За час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та інших працівників, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул (пункт 71 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 № 102).

Отже, вважаємо недоцільним обмежувати тривалість щорічної відпустки педагогічних та науково-педагогічних працівників, оскільки це потребуватиме необхідності збільшення річного фонду заробітної плати на більше ніж місячний обсяг для виплати компенсації.

Заступник Міністра                                                                        Світлана ДАНИЛЕНКО

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У другій частині вищенаведеного листа (питання «Нарахування відпускних») МОН зробило некоректний висновок: «період простою не враховується в розрахунковий період (останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки)».

Насправді на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається лише період простою не з вини працівника, який оплачений в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки (ч. перша ст. 113 КЗпП), тобто оплачений в розмірі 2/3, 3/4, 4/5 і вище тарифної ставки, коли заробіток за працівником зберігався частково.

Якщо період простою не з вини працівника оплачений в розмірі середнього заробітку (ч. третя ст. 113 КЗпП), то період такого простою не виключається з розрахункового періоду, а середній заробіток за час простою включається до заробітної плати розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).