Начисление отпускных, если в расчетном периоде из-за карантина вводился простой, который оплачивался по среднему заработкуНарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді через карантин вводився простій, який оплачувався за середнім заробітком

Согласно части третьей статьи 113 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) за время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника или для людей, которые его окружают, и окружающей природной среды не по вине работника, за ним сохраняется средний заработок.

Следовательно, на период карантина, установленного постановлением Кабинета Министров Украины «О предотвращении распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2» от 11.03.2020 г. № 211, по приказу руководителя предприятия на предприятии может быть введен простой (не по вине работника) с сохранением за работниками среднего заработка за время простоя.

Исчисление среднего заработка за время оплачиваемых отпусков осуществляется в соответствии с нормами Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100).

Согласно пункту 2 Порядка № 100 исчисление средней заработной платы для оплаты времени ежегодного отпуска осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска.

При исчислении средней заработной платы для оплаты за время ежегодного отпуска в фактический заработок включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок (за время предыдущего ежегодного отпуска, выполнения государственных и общественных обязанностей, служебной командировки и т. д.), и пособие в связи с временной нетрудоспособностью (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100).

Таким образом, средний заработок, сохраняемый за работником за время простоя, учитывается при исчислении средней заработной платы для оплаты за время ежегодного отпуска.

Время, в течение которого работники согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работали и за ними не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). К этому времени (которое исключается из расчетного периода) относится время простоя не по вине работника, который оплачивался частично согласно части первой статьи 113 КЗоТ — в размере 2/3 (3/4, 4/5 и т. д.) оклада, но не относится (т. е. включается в расчетный период) время простоя, которое оплачивалось по среднему заработку.

Следовательно, период (календарные дни) простоя, который оплачивался по среднему заработку, не исключается из количества календарных дней расчетного периода, а средний заработок, начисленный за время простоя, включается в суммарный заработок расчетного периода, который учитывается при исчислении средней заработной платы за время отпуска.

Відповідно до частини третьої статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Таким чином, на період карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211, за наказом керівника підприємства на підприємстві може бути введено простій (не з вини працівника) із збереженням за працівниками середнього заробітку за час простою.

Обчислення середнього заробітку за час оплачуваних відпусток провадиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

Таким чином, середній заробіток, що зберігається за працівником за час простою, враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу (який виключається з розрахункового періоду) належить час простою не з вини працівника, який оплачувався частково згідно з частиною першою статті 113 КЗпП — у розмірі 2/3 (3/4, 4/5 тощо) окладу, та не належить (тобто включається до розрахункового періоду) час простою, який оплачувався за середнім заробітком.

Отже, період (календарні дні) простою, який оплачувався за середнім заробітком, не виключається із кількості календарних днів розрахункового періоду, а середній заробіток, нарахований за час простою, включається до сумарного заробітку розрахункового періоду, який враховується при обчисленні середньої заробітної плати за час відпустки.