Нарахування допомоги по вагітності та пологах, якщо протягом останніх 12 місяців працівниця, яка обіймає 0,75 посади, перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6 років
Працівниця з 2023 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6 років. Але по ній з 27.11.2025 сформовано електронний листок непрацездатності категорії «Вагітність та пологи». На підставі поданої працівницею заяви наказом керівника підприємства їй припинено відпустку для догляду за дитиною 26.11.2025 та з 27.11.2025 надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (126 к. д.). Як обчислити суму «декретних» працівниці, якщо вона працює на підприємстві (основне місце роботи) на умовах неповного робочого часу (обіймає 0,75 посади), її оклад пропорційно режиму роботи становить 7500 грн (10 000 грн х 0,75 посади), а під час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною підприємство жодних виплат їй не здійснювало?
Обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні») у разі настання страхового випадку (надання працівниці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; далі — «декретна» відпустка) здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, до яких належить, зокрема, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком (далі — поважні причини). Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.
Зі змісту запитання випливає, що працівниця в розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців перед місяцем настання страхового випадку (листопад 2024 року – жовтень 2025 року) перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком, тобто не працювала і не мала заробітку з поважних причин.
Згідно з пунктом 28 Порядку № 1266 якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.
В запитанні зазначено, що працівниця працює на умовах неповного робочого часу (обіймає 0,75 посади), а її оклад, обчислений пропорційно індивідуальному режиму роботи, становить 7500 грн (10 000 грн х 0,75 посади), отже, середня заробітна плата для нарахування «декретних» визначається виходячи з 0,75 посадового окладу працівниці — 7500 грн (10 000 грн х 0,75 посади).
Також слід враховувати, що період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, в якому працівниці не нараховувався дохід (за працівницю не сплачувався ЄСВ), не включається до страхового стажу.
Зважаючи на зміст запитання, оскільки під час перебування працівниці з 2023 року у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку підприємство жодних виплат працівниці не здійснювало (ЄСВ за неї не сплачувало), то протягом останніх 12 місяців страховий стаж працівниці становить менше 6 місяців.
В цьому випадку для обчислення «декретних» встановлено верхнє обмеження пунктом 2 частини 4 статті 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) та абзацом третім пункту 29 Порядку № 1266, згідно з якими застрахованим особам, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними реєстру застрахованих осіб мають страховий стаж менше 6 місяців, «декретні» обчислюються виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачується ЄСВ, але не більше за розмір, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Водночас слід враховувати нижнє обмеження для суми «декретних», встановлене частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266, відповідно до яких сума «декретних» у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Пунктом 5 Порядку № 1266 визначено, що у разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, якщо особа працює в режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Отже, оскільки працівниця підпадає під дію пунктів 28 і 29 Порядку № 1266 (протягом останніх 12 календарних місяців перед місяцем настання страхового випадку вона не працювала з поважних причин і не мала заробітку, а протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менше 6 місяців) і працює на умовах неповного робочого часу, то середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення частини посадового окладу, встановленої працівниці на день настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44. Після цього середньоденна заробітна плата працівниці порівнюється з мінімальною середньоденною зарплатою, обчисленою з мінімальної заробітної плати, та з максимальною середньоденною зарплатою, обчисленою з двократного розміру мінімальної заробітної плати.
Розглянемо порядок обчислення суми «декретних» працівниці на конкретному прикладі з урахуванням вищенаведених норм законодавства та даних, зазначених у запитанні.
ПРИКЛАД
Нарахування «декретних» працівниці, яка обіймає 0,75 посади,
якщо одразу після перебування у відпустці для догляду
за дитиною до 6 років їй надається «декретна» відпустка
Умови як в запитанні: працівниця з 2023 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком. З 27.11.2025 по працівниці сформовано електронний листок непрацездатності категорії «Вагітність та пологи» та наказом керівника підприємства з цієї дати працівниці надано «декретну» відпустку тривалістю 126 календарних днів. Працівниця обіймає 0,75 посади, при цьому оклад за повною посадою працівниці у листопаді 2025 року становить 10 000 грн, а її місячний оклад, розрахований пропорційно до індивідуального графіку роботи, становить 7500 грн (10 000 грн х 0,75 посади). Страховий стаж працівниці протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців.
Оскільки в розрахунковому періоді — протягом останніх 12 календарних місяців (листопад 2024 року – жовтень 2025 року) перед місяцем настання страхового випадку працівниця не мала заробітку з поважних причин (перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком), середня заробітна плата для нарахування «декретних» визначається виходячи з частини посадового окладу, встановленої працівниці на день настання страхового випадку, — 7500 грн (п. 28 Порядку № 1266).
Середньоденна заробітна плата працівниці (визначається шляхом ділення частини посадового окладу на середньомісячну кількість календарних днів):
7500 грн : 30,44 = 246,39 грн
Тепер для нарахування «декретних» визначимо верхнє обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у листопаді 2025 року — місяці настання страхового випадку (п. 2 ч. 4 ст. 12 Закону № 1105), а також нижнє обмеження у вигляді мінімальної середньоденної зарплати, що розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у листопаді 2025 року — місяці настання страхового випадку (ч. 2 ст. 19 Закону № 1105).
Максимальна середньоденна зарплата становить:
(8000 грн х 2) : 30,44 = 525,62 грн
Мінімальна середньоденна зарплата становить:
8000 грн : 30,44 = 262,81 грн
Оскільки середньоденна заробітна плата, обчислена з частини посадового окладу, менше ніж максимальна середньоденна зарплата, обчислена з двократного розміру мінімальної заробітної плати (246,39 грн < 525,62 грн), і менше ніж мінімальна середньоденна зарплата (246,39 грн < 262,81 грн), для розрахунку суми «декретних» використовується мінімальна середньоденна зарплата — 262,81 грн.
Сума «декретних» за період «декретної» відпустки (126 к. д.):
262,81 грн х 126 к. д. = 33 114,06 грн