Нарахування «декретних», якщо працівниці нарахована премія в місяці розрахункового періоду, в якому немає відпрацьованих днів через поважні причини

Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні») у разі настання страхового випадку (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, до яких належать:

– тимчасова непрацездатність;

– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка);

– відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

– відпустка без збереження заробітної плати;

– призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

– період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі разом — поважні причини).

До 18.07.2025 вважалось, що якщо в календарному місяці працівник не відпрацював жодного робочого дня з поважних причин (наприклад, всі робочі дні місяці хворів та перебував у відпустці без збереження заробітної плати), але в такому календарному місяці є календарні дні, на які не припадає дія поважних причин, зазначених в пункті 3 Порядку № 1266 (наприклад, вихідні дні за графіком роботи), то такі календарні дні не виключаються з розрахункового періоду, відповідно, не весь календарний місяць виключається з розрахункового періоду, а нараховані в такому місяці виплати, з яких сплачено ЄСВ (премії, винагороди тощо), враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат. Тобто для виключення повного календарного місяця з розрахункового періоду і неврахування всіх виплат, нарахованих в такому місяці, потрібно було, щоб на усі календарні дні місяця припадала дія поважних причин, зазначених в пункті 3 Порядку № 1266.¹

З 18 07.2025 пункт 3 Порядку № 1266 був доповнений абзацом другим, яким встановлено, що місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.

Отже, з 18 07.2025 якщо працівник не відпрацював жодного робочого дня в календарному місяці через поважні причини (наприклад, усі робочі дні місяці працівник не працював через перебування у відпустці без збереження заробітної плати та через тимчасову непрацездатність), і в такому календарному місяці є календарні дні, на які не припадає дія поважних причин, зазначених в пункті 3 Порядку № 1266 (наприклад, вихідні дні за графіком роботи), то такий місяць повністю виключається з розрахункового періоду і не враховуються всі виплати, нараховані в такому місяці.²

Вихідні дні не належать до поважних причин, тому вони не виключаються з розрахункового періоду, але це не стосується вихідних днів місяця, в якому не відпрацьовано жодного робочого дня з поважних причин.

Зважаючи на зміст запитання, якщо працівниця в період з 1 по 15 серпня (15 к. д.) перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, тобто в цей період була відсутня на роботі з поважних причин, з 18 по 31 серпня (14 к. д.) вона хворіла, тобто також була відсутня на роботі в цей період з поважних причин, а всі інші календарні дні цього місяця — 16 і 17 серпня (2 к. д. — субота і неділя) були вихідними днями на підприємстві, в які працівниця за визначенням не повинна була працювати і не могла отримувати заробітну плату (дохід) за такі дні, то у серпні 2025 року працівниця не відпрацювала жодного робочого дня саме через поважні причини (відпустка без збереження заробітної плати та тимчасова непрацездатність), тому весь серпень 2025 року (31 к. д.) виключається з розрахункового періоду, відповідно, нарахована працівниці у серпні премія за ІІ квартал не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних» за дні «декретної» відпустки, наданої з 2 жовтня 2025 року (незважаючи на те, що з такої премії сплачено ЄСВ).

Припустимо, що у працівниці в розрахунковому періоді (жовтень 2024 року – вересень 2025 року) немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин (крім серпня 2025 року), а сукупна заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ і яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних» (крім квартальної премії, нарахованої і виплаченої в серпні 2025 року), становить 165 837,49 грн.

Оскільки весь серпень 2025 року (31 к. д.) виключається з розрахункового періоду, а квартальна премія, нарахована і виплачена в серпні, не враховується при обчисленні суми страхової виплати, середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді становить:

165 837,49 грн : (365 к. д. – 31 к. д.) = 496,52 грн

Сума «декретних» за період «декретної» відпустки (126 к. д.):

496,52 грн х 126 к. д. = 62 561,52 грн