Нарахування вихідної допомоги працівнику при звільненні, якщо в розрахунковому періоді був простій через карантин, а в місяці простою нарахована квартальна премія

Відповідно до статтi 44 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП (скорочення чисельності або штату працівників), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Обчислення середньої заробітної плати при нарахуванні вихідної допомоги провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Абзацом першим пункту 8 Порядку № 100 встановлено, що середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Згідно з абзацом другим пункту 8 Порядку № 100 у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства (працівника), встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. третій п. 8 Порядку № 100).

Таким чином, для нарахування вихідної допомоги потрібно визначати середньоденну заробітну плату та середньомісячне число робочих днів за графіком роботи підприємства (працівника) в розрахунковому періоді.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 100 у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім нарахування відпускних та відпускної компенсації) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — передують місяцю виплати вихідної допомоги). Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи.

Зважаючи на зміст запитання, оскільки вихідна допомога виплачується працівнику у травні, то розрахунковий період включає останні 2 календарні місяці: березень – квітень 2020 року.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу належить і період простою не з вини працівника, який відповідно до частини першої статтi 113 КЗпП оплачувався в розмірі 2/3 окладу.

Таким чином, період простою (з 18 березня по 30 квітня), за який працівнику нарахована оплата в розмірі 2/3 окладу, виключається з розрахункового періоду, а оплата простою в розмірі 2/3 окладу не враховується при обчисленні середнього заробітку для нарахування вихідної допомоги.

Абзацом першим пункту 3 Порядку № 100 встановлено, що премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці премії за квартал і більш тривалий проміжок часу включаються до розрахунку середньої заробітної плати з урахуванням двох умов:

– в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді;¹

– пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді.

Оскільки весь квітень (з 1 по 30 число) був простій не з вини працівника, то цей місяць виключається з розрахункового періоду, в результаті останній включає лише один місяць— березень.

Враховуючи вищевикладене та зміст запитання, якщо працівнику в розрахунковому періоді нараховано виробничу премію за I квартал, який включає 3 місяці (січень, лютий, березень), а розрахунковий період включає лише один місяць — березень, то спочатку до розрахунку включається 1/3 такої премії. Після цього, оскільки в єдиному місяці розрахункового періоду відпрацьовано не всі робочі дні (в березні через простій відпрацьовано 11 з 21 робочого дня), зазначена частина (1/3) квартальної премії має бути врахована пропорційно відпрацьованому часу в єдиному місяці розрахункового періоду.

ПРИКЛАД

Нарахування вихідної допомоги працівнику при звільненні, якщо в розрахунковому періоді
був простій, а в місяці простою нарахована квартальна премія

Умови як в запитанні: на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу і неділю, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП (за скороченням штату) звільняють працівника 31 травня 2020 року з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку. В розрахунковому періоді (березень – квітень) він працював з 1 по 17 березня, за що отримав заробітну плату в сумі 2619,05 грн. (5000 грн. : 21 р. д. х 11 відпрац. д.), а з 18 березня по 30 квітня перебував у простої, який був введений на підприємстві через карантин. Час простою згідно з наказом керівника підприємства оплачувався в розмірі 2/3 окладу (ч. перша ст. 113 КЗпП). Крім того, у квітні працівнику виплачена виробнича премія за І квартал пропорційно відпрацьованому часу в цьому кварталі в сумі 4193,55 грн. (5000 грн. : 62 р. д. х 52 відпрац. д.).

Обчислимо суму вихідної допомоги працівника, яка дорівнює середньому місячному заробітку.

На підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 період простою не з вини працівника (з 18 березня по 30 квітня), за який виплачувалась заробітна плата частково — в розмірі 2/3 окладу, виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише період з 1 по 17 березня.

Оскільки період простою (з 18 березня по 30 квітня) виключається з розрахункового періоду, то оплата простою в розмірі 2/3 окладу не враховується при обчисленні середнього заробітку для нарахування вихідної допомоги.

Крім того, оскільки весь квітень (з 1 по 30 число) був простій не з вини працівника, то цей місяць виключається з розрахункового періоду, внаслідок чого розрахунковий період включає лише один місяць— березень.

Враховуючи, що працівнику в розрахунковому періоді нарахована виробнича премія за I квартал, який включає 3 місяці (січень, лютий, березень), а розрахунковий період включає лише один місяць — березень, то спочатку до розрахунку включається 1/3 такої премії. Після цього, оскільки в єдиному місяці розрахункового періоду — березні відпрацьовано не всі робочі дні (відпрацьовано 11 з 21 робочого дня), зазначена частина (1/3) квартальної премії має бути врахована пропорційно відпрацьованому часу в березні.

Сума премії за I квартал, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

4193,55 грн. х 1/3 : 21 р. д. х 11 відпрац. д. = 732,21 грн.

Загальна заробітна плата в розрахунковому періоді, з якої обчислюється середня заробітна плата:

2619,05 грн. (зарплата за березень) + 732,21 грн. (премія за I квартал) = 3351,26 грн.

Середньоденна заробітна плата:

3351,26 грн. : 11 відпрац. д. = 304,66 грн.

Кількість робочих днів на підприємстві в розрахунковому періоді (березень – квітень):

21 р. д. (березень) + 21 р. д. (квітень) = 42 р. д.

Середньомісячне число робочих днів за графіком роботи підприємства (працівника) в розрахунковому періоді:

(21 р. д. + 21 р. д.) : 2 = 21 р. д.

Середня місячна заробітна плата:

304,66 грн. х 21 р. д. = 6397,86 грн.

Отже, розмір вихідної допомоги становить 6397,86 грн.