Нарахування «лікарняних», якщо в місяці розрахункового періоду працівник двічі хворів і не має відпрацьованих днів, але йому в цьому місяці виплачена річна винагорода

Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Отже, якщо працівник не працював весь місяць розрахункового періоду з поважної причини (наприклад, весь місяць він не працював через тимчасову непрацездатність), то такий місяць виключається з розрахункового періоду і не враховуються всі виплати, нараховані в цьому місяці.⁵

Вихідні дні не належать до поважних причин, тому вони не виключаються з розрахункового періоду. Але це не стосується вихідних днів місяця, який повністю виключається з розрахункового періоду.

В запитанні зазначено, що працівник у грудні 2019 року не відпрацював жодного дня, оскільки хворів з 2 по 13 грудня (12 к. д.) та з 16 по 28 грудня (13 к. д.), а всі інші дні цього місяця — 1, 14–15, 29–31 грудня (6 к. д.) він не працював, оскільки це були вихідні дні підприємства.

Враховуючи вищевикладене, працівник у грудні 2019 року не працював з поважної причини, оскільки всі робочі дні грудня у нього була тимчасова непрацездатність. У вихідні дні за визначенням працівник не повинен працювати і не може отримувати заробітну плату (дохід) за такі дні.

Таким чином, грудень 2019 року (31 к. д.) виключається з розрахункового періоду, а нарахована працівнику у грудні річна винагорода за 2019 рік не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» за дні хвороби у січні 2020 року (незважаючи на те, що з вказаної річної винагороди сплачено ЄСВ).

За таких обставин, якщо, наприклад, працівнику в січні – листопаді 2019 року була нарахована заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ і яка враховується при обчисленні «лікарняних», в сумі 95 374 грн., і в нього немає інших періодів (крім грудня), які виключаються з розрахункового періоду, то при страховому стажі у працівника більше 8 років середньоденна заробітна плата становить:

95 374 грн. : (365 к. д. – 31 к. д. (всі дня грудня)) = 285,55 грн.

Сума «лікарняних» за дні хвороби з 20 по 31 січня 2020 року (12 к. д.):

285,55 грн. х 12 к. д. = 3426,60 грн.