Начисление «больничных», если на начало и конец расчетного периода приходятся «переходные» отпускныеНарахування «лікарняних», якщо на початок та кінець розрахункового періоду припадають «перехідні» відпускні

Исчисление средней заработной платы для расчета пособия по временной нетрудоспособности и оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет денежных средств работодателя (далее — «больничные») осуществляется в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. № 1266 (далее — Порядок № 1266).

Расчетным периодом, за который исчисляется средняя заработная плата для начисления «больничных», являются 12 календарных месяцев пребывания в трудовых отношениях (с первого до первого числа) по последнему основному месту работы застрахованного лица, предшествующих месяцу, в котором наступил страховой случай (п. 25 Порядка № 1266).

Следовательно, если страховой случай (болезнь) наступил в январе 2020 года, то расчетным периодом являются последние 12 календарных месяцев: январь – декабрь 2019 года.

Согласно пункту 3 Порядка № 1266 среднедневная заработная плата исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы, на которую начислен единый социальный взнос (далее — ЕСВ), на количество календарных дней занятости (пребывания в трудовых отношениях) в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам, — временная нетрудоспособность, отпуск в связи с беременностью и родами, отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и шестилетнего возраста по медицинскому заключению, отпуск без сохранения заработной платы (далее — уважительные причины).

Период пребывания в ежегодном отпуске не включен в вышеуказанные уважительные причины отсутствия на работе, поэтому календарные дни ежегодного отпуска не исключаются из расчетного периода.

В соответствии с подпунктом 5 пункта 3 раздела IV Инструкции о порядке начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 20.04.2015 г. № 449 (далее — Инструкция № 449), определение видов выплат, которые относятся к основной, дополнительной заработной плате и прочим поощрительным и компенсационным выплатам, при начислении ЕСВ предусмотрено Инструкцией по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 г. № 5 (далее — Инструкция № 5).

Согласно подпункту 2.2.12 Инструкции № 5 оплата ежегодных (основного и дополнительных) отпусков включается в фонд дополнительной заработной платы фонда оплаты труда, поэтому является базой начисления ЕСВ.

Следовательно, отпускные учитываются при исчислении среднедневной заработной платы для начисления «больничных».

В соответствии с подпунктом 1.6.1 Инструкции № 5 начисления фонда оплаты труда отражаются за календарный месяц (с первого до последнего числа месяца), в частности, суммы начислений за время отпусков, в отличие от порядка их фактической выплаты, распределяются пропорционально времени, которое приходится на дни отпуска в соответствующем месяце.

Пунктом 32 Порядка № 1266 установлено, что средняя заработная плата для расчета пособия по беременности и родам и «больничных» исчисляется работодателями на основании сведений, включаемых в отчет о суммах начисленной заработной платы (дохода, денежного обеспечения, помощи, компенсации) застрахованных лиц и суммах начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование (далее — Отчет о ЕСВ), которые подаются в ГФС.

Согласно пункту 9 раздела IV Порядка формирования и представления страхователями отчета относительно сумм начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 14.04.2015 г. № 435, суммы, начисленные за дни ежегодных и дополнительных отпусков, вносятся в графу 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)» таблицы 6 Отчета о ЕСВ с указанием соответствующего месяца только в сумме, приходящейся на дни отпуска в этом месяце, с кодом типа начислений 10. Суммы, приходящиеся на дни отпуска в следующих месяцах, включаются в поле следующих месяцев и отражаются в отдельных строках за первой строкой с кодом типа начислений 10.

Кроме того, подпунктом 2 пункта 3 раздела IV Инструкции № 449 установлено, что применение максимальной величины при начислении ЕСВ на суммы пособия по временной нетрудоспособности, пособия по беременности и родам, оплаты ежегодного отпуска, период которых больше одного месяца, осуществляется отдельно за каждый месяц.

Следовательно, отпускные, начисленные за отпуск, который приходится на два смежных месяца (далее — «переходные» отпускные), с целью начисления ЕСВ и учета в расчетном периоде при исчислении средней заработной платы для начисления «больничных» («декретных») относятся к заработной плате того месяца, за календарные дни которого они начислены. В суммарную заработную плату расчетного периода включаются только отпускные, начисленные за календарные дни отпуска, приходящиеся на месяцы расчетного периода.¹

В вопросе указано, что работнику ежегодные отпуска предоставлялись:

– с 17 декабря 2018 года по 12 января 2019 года (24 к. д.) с выплатой отпускных в сумме 6840 грн. (285 грн. х 24 к. д.);

– с 16 декабря 2019 года по 11 января 2020 года (24 к. д.) с выплатой отпускных в сумме 7104 грн. (296 грн. х 24 к. д.).

Учитывая вышеизложенное, при начислении «больничных» за дни болезни в январе 2020 года в суммарную заработную плату расчетного периода (январь – декабрь 2019 года) включаются только отпускные, начисленные:

– в декабре 2018 года за дни ежегодного отпуска с 1 по 12 января 2019 года в сумме 2850 грн. (285 грн. х 10 к. д., праздничные дни 1 и 7 января не являются днями ежегодного отпуска), поскольку январь 2019 года является первым месяцем расчетного периода;

– в декабре 2019 года за дни ежегодного отпуска с 16 по 31 декабря 2019 года в сумме 4440 грн. (296 грн. х 15 к. д., праздничный день 25 декабря не является днем ежегодного отпуска), поскольку декабрь 2019 года является последним месяцем расчетного периода.

Отпускные, начисленные в декабре 2018 года за дни ежегодного отпуска с 17 по 31 декабря 2018 года, и отпускные, начисленные в декабре 2019 года за дни ежегодного отпуска с 1 по 11 января 2020 года, не включаются в расчет, поскольку декабрь 2018 года и январь 2020 года не являются месяцами расчетного периода.

Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (далі — «лікарняні») здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для нарахування «лікарняних» і допомоги по вагітності та пологах, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (зокрема, тимчасова непрацездатність).

Отже, якщо страховий випадок (хвороба) настав у січні 2020 року, то розрахунковим періодом є останні 12 календарних місяців: січень – грудень 2019 року.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Період перебування у щорічній відпустці не включено до вищезазначених поважних причин відсутності на роботі, тому календарні дні щорічної відпустки не виключаються з розрахункового періоду.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (далі — Інструкція № 449), визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).

Згідно з підпунктом 2.2.12 Інструкції № 5 оплата щорічних (основної та додаткових) відпусток, як оплата за невідпрацьований час, включається до фонду додаткової заробітної плати фонду оплати праці, тому є базою нарахування ЄСВ.

Отже, відпускні враховуються при обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування «лікарняних».

Відповідно до підпункту 1.6.1 Інструкції № 5 нарахування фонду оплати праці відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця), зокрема, суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Пунктом 32 Порядку № 1266 встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і «лікарняних» обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт з ЄСВ), що подаються до ДФС.

Згідно з пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, суми, нараховані за дні щорічних та додаткових відпусток, вносяться до графи 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)» таблиці 6 Звіту з ЄСВ із зазначенням відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці, з кодом типу нарахувань 10. Суми, що припадають на дні відпустки в наступних місяцях, включаються до поля наступних місяців і відображаються в окремих рядках за першим рядком з кодом типу нарахувань 10.

Крім того, підпунктом 2 пункту 3 розділу IV Інструкції № 449 встановлено, що застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Отже, відпускні, нараховані за відпустку, яка припадає на два суміжні місяці (далі — «перехідні» відпускні), з метою нарахування ЄСВ та врахування в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» (допомоги по вагітності та пологах) відносяться до заробітної плати того місяця, за календарні дні якого вони нараховані. До сумарної заробітної плати розрахункового періоду включаються лише відпускні, нараховані за календарні дні відпустки, що припадають на місяці розрахункового періоду.¹

В запитанні зазначено, що працівнику щорічні відпустки надавались:

– з 17 грудня 2018 року по 12 січня 2019 року (24 к. д.) з нарахуванням (виплатою) відпускних в сумі 6840 грн. (285 грн. х 24 к. д.);

– з 16 грудня 2019 року по 11 січня 2020 року (24 к. д.) з нарахуванням (виплатою) відпускних в сумі 7104 грн. (296 грн. х 24 к. д.).

Враховуючи вищенаведене, при нарахуванні працівнику «лікарняних» за дні хвороби у січні 2020 року до сумарної заробітної плати розрахункового періоду (січень – грудень 2019 року) включаються лише відпускні, які нараховані:

– у грудні 2018 року за дні щорічної відпустки з 1 по 12 січня 2019 року в сумі 2850 грн. (285 грн. х 10 к. д., святкові дні 1 та 7 січня не є днями щорічної відпустки), оскільки січень 2019 року є першим місяцем розрахункового періоду;

– у грудні 2019 року за дні щорічної відпустки з 16 по 31 грудня 2019 року в сумі 4440 грн. (296 грн. х 15 к. д., святковий день 25 грудня не є днем щорічної відпустки), оскільки грудень 2019 року є останнім місяцем розрахункового періоду.

Відпускні, нараховані у грудні 2018 року за дні щорічної відпустки з 17 по 31 грудня 2018 року, та відпускні, нараховані у грудні 2019 року за дні щорічної відпустки з 1 по 11 січня 2020 року, не включаються до розрахунку, оскільки грудень 2018 року та січень 2020 року не є місяцями розрахункового періоду.