Начисление «больничных», если в месяцах расчетного периода осуществлялись корректировки заработной платы из-за ошибочного ее начисления вместо «больничных»Нарахування «лікарняних», якщо в місяцях розрахункового періоду відбувалось коригування заробітної плати через помилкове її нарахування замість «лікарняних»
Работник болел с 27 января по 5 февраля 2020 года, поэтому ему за этот период начисляются «больничные» (расчетный период: январь – декабрь 2019 года). В декабре 2018 года ему была начислена зарплата как за полностью отработанный месяц в размере оклада — 7500 грн., что было отражено в Отчете о ЕСВ за декабрь 2018 года. Но в конце января 2019 года выявили, что работник болел с 26 по 31 декабря 2018 года, поэтому в январе 2019 года была сторнирована его зарплата, начисленная за рабочие дни 26–29 декабря 2018 года в сумме 1500 грн. В январе 2019 года работнику выплачена зарплата только в сумме 6500 грн. (8000 – 1500) и начислены «больничные» за дни болезни с 26 по 31 декабря 2018 года. Эти корректировки были отражены в Отчете о ЕСВ за январь 2019 года. То же самое произошло и в декабре 2019 года: за этот месяц ему была начислена зарплата как за полностью отработанный месяц в размере оклада — 8000 грн., что отражено в Отчете о ЕСВ за декабрь 2019 года. Но 21 января 2020 года выяснилось, что работник болел с 24 декабря 2019 года по 6 января 2020 года, поэтому в январе 2020 года сторнировали его зарплату, начисленную за рабочие дни 24, 26–28 декабря 2019 года в сумме 1523,81 грн., и начислили «больничные» за дни болезни с 24 декабря 2019 года по 6 января 2020 года. Эти корректировки отражены в Отчете о ЕСВ за январь 2020 года. Какие суммы за январь и декабрь 2019 года включаются в выплаты расчетного периода?Працівник хворів з 27 січня по 5 лютого 2020 року, тому йому за цей період нараховуються «лікарняні» (розрахунковий період: січень – грудень 2019 року). У грудні 2018 року йому була нарахована зарплата як за повністю відпрацьований місяць в розмірі окладу — 7500 грн., що було відображено у Звіті з ЄСВ за грудень 2018 року. Але в кінці січня 2019 року виявилось, що працівник хворів з 26 по 31 грудня 2018 року, тому в січні 2019 року була сторнована його зарплата, нарахована за робочі дні 26–29 грудня 2018 року в сумі 1500 грн. В січні 2019 року працівнику виплачена зарплата лише в сумі 6500 грн. (8000 – 1500) і нараховано «лікарняні» за дні хвороби з 26 по 31 грудня 2018 року. Ці коригування були відображені у Звіті з ЄСВ за січень 2019 року. Те ж саме відбулося і в грудні 2019 року: за цей місяць йому була нарахована зарплата як за повністю відпрацьований місяць в розмірі окладу — 8000 грн., що відображено у Звіті з ЄСВ за грудень 2019 року. Але 21 січня 2020 року виявили, що працівник хворів з 24 грудня 2019 року по 6 січня 2020 року, тому в січні 2020 року була сторнована його зарплата, нарахована за робочі дні 24, 26–28 грудня 2019 року в сумі 1523,81 грн., і нараховано «лікарняні» за дні хвороби з 24 грудня 2019 року по 6 січня 2020 року. Сторнування зарплати і донарахування «лікарняних» відображено у Звіті з ЄСВ за січень 2020 року. Які суми за січень і грудень 2019 року включаються до виплат розрахункового періоду?
Как отмечалось в ответе на предыдущий вопрос, среднедневная заработная плата исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы, на которую начислен ЕСВ, на количество календарных дней занятости в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам (в частности, из-за временной нетрудоспособности). При этом средняя заработная плата для расчета «больничных» («декретных») исчисляется работодателями на основании сведений, включаемых в Отчет о ЕСВ (п. 3, 32 Порядка № 1266).
В соответствии с пунктом 9 раздела IV Порядка формирования и представления страхователями отчета относительно сумм начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 14.04.2015 г. № 435, при заполнении Отчета о ЕСВ если начисление заработной платы осуществляется за предыдущий период, в частности в связи с уточнением количества отработанного времени, выявлением ошибок, суммы доначисленной заработной платы включаются в заработную плату месяца, в котором были осуществлены такие доначисления.
Согласно подпункту 3 пункта 3 раздела IV Инструкции о порядке начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 20.04.2015 г. № 449, если начисление заработной платы осуществляется за предыдущий период, в частности в связи с уточнением количества отработанного времени, выявлением ошибок, начисленные суммы включаются в заработную плату того месяца, в котором были осуществлены начисления.
В соответствии с подпунктом 1.6.2 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 г. № 5, если начисления фонда оплаты труда осуществляются за предыдущий период, в частности в связи с уточнением количества отработанного времени, выявлением ошибок, они отражаются в фонде оплаты труда того месяца, в котором были осуществлены начисления.
По аналогии с вышеприведенными нормами, если в текущем месяце выявлена ошибка в излишнем начислении заработной платы за предыдущий период и она исправляется, то сумма излишне начисленной заработной платы исключается из заработной платы текущего месяца. То есть в случае уменьшения заработной платы за предыдущий период в связи с выявлением ошибки корректировка осуществляется в фонде оплаты труда того месяца, в котором проведено такое уменьшение, и отражается в Отчете о ЕСВ за такой (текущий) месяц.2
2 См. также консультацию «О начислении ЕСВ и отражении в Отчете о ЕСВ исправления ошибки в виде начисления заработной платы вместо «больничных»» В. П. Боршовской, заместителя директора департамента ПФУ, в журнале «Все о труде и зарплате» № 11/2019, стр. 82. (Ред.)
Следовательно, при доначислении/сторнировании дохода за предыдущий период при исчислении средней заработной платы для расчета страховых выплат включается только заработок, с которого в месяцах расчетного периода уплачен ЕСВ и который отражен в Отчете о ЕСВ.3
3 См. также письмо Минсоцполитики от 07.04.2016 г. № 101/18/99-16 в журнале «Все о труде и зарплате» № 6/2016, стр. 105, и письмо Минсоцполитики от 03.12.2015 г. № 1837/18/93-15. (Ред.)
Так, если в первом месяце расчетного периода работнику начислили заработную плату за предыдущий месяц, который не включается в расчетный период, то такая доначисленная заработная плата включается в заработную плату первого месяца расчетного периода (т. е. месяца, в котором осуществлено доначисление), и, соответственно, включается в состав выплат расчетного периода, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления «больничных» (см. пример в пункте 6 раздела III Примеров исчисления средней заработной платы (дохода) по видам общеобязательного государственного социального страхования, утвержденных приказом Министерства социальной политики Украины от 21.10.2015 г. № 1022; далее — Примеры № 1022).
Если возникла необходимость в уменьшении заработной платы за предыдущий период в связи с выявлением ошибки, то в состав выплат месяца исправления ошибки (в нашей ситуации — в состав выплат января 2019 года, января 2020 года) включается сумма, уменьшенная на ошибочно начисленную сумму заработной платы в предыдущем месяце (декабре 2018 года, декабре 2019 года). Ошибочно начисленная сумма заработной платы в месяце болезни (декабре 2018 года, декабре 2019 года) включается в доходы этого месяца и в их составе учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления «больничных» в следующих месяцах. Но из расчета исключаются календарные дни болезни в таком месяце (декабре 2018 года, декабре 2019 года), поскольку эти дни не отработаны по уважительным причинам (см. пример в пункте 6 раздела III Примеров № 1022).
В вопросе указано, что работнику за декабрь 2018 года вместо «больничных» ошибочно (излишне) начислили заработную плату в сумме 1500 грн., но в январе 2019 года она была сторнирована, то есть на сумму 1500 грн. уменьшена заработная плата за январь 2019 года, поэтому последняя была выплачена только в сумме 6500 грн. (8000 – 1500). В Отчете о ЕСВ за январь 2019 года была отражена заработная плата за этот месяц в сумме 6500 грн., с которой уплачен ЕСВ. Именно эта (уменьшенная) сумма заработной платы за январь 2019 года (первый месяц расчетного периода) включается в состав выплат января 2019 года и в состав выплат расчетного периода.
«Больничные», начисленные в январе 2019 года за дни болезни в декабре 2018 года, не учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления страховых выплат, поскольку начисляются за дни, которые исключаются из расчетного периода.
В декабре 2019 года работнику вместо «больничных» ошибочно (излишне) начислили заработную плату в сумме 1523,81 грн., но в январе 2020 года она была сторнирована, то есть на сумму 1523,81 грн. уменьшена заработная плата за январь 2020 года. Поскольку в Отчете о ЕСВ за декабрь 2019 года отражена фактически начисленная заработная плата за этот месяц в сумме 8000 грн., с которой уплачен ЕСВ, то именно эта (не уменьшенная на 1523,81 грн.) сумма заработной платы за декабрь 2019 года (последний месяц расчетного периода) включается в состав выплат декабря 2019 года и в состав выплат расчетного периода. Но из количества календарных дней декабря 2019 года исключаются 8 календарных дней болезни в этом месяце (с 24 по 31 декабря 2019 года), поскольку эти дни не отработаны по уважительным причинам (временная нетрудоспособность).4
4 См. также разъяснение Киевского городского отделения ФСС по ВУТ от 17.12.2015 г. в журнале «Все о труде и зарплате» № 3/2016, стр. 124. (Ред.)
«Больничные», начисленные в январе 2020 года за дни болезни в декабре 2019 года, не включаются в расчет, поскольку начисляются за дни, которые исключаются из расчетного периода.
Если заработная плата (оклад) работника ежемесячно в феврале – ноябре 2019 года составляла 8000 грн. и у него нет других периодов (кроме 8 дней болезни в декабре 2019 года), которые исключаются из расчетного периода, то при страховом стаже у работника более 8 лет среднедневная заработная плата составляет:
6500 грн. (зарплата за январь) + 8000 грн. х 10 мес. (зарплата за февраль – ноябрь) + 8000 грн. (зарплата за декабрь)) : (365 к. д. – 8 к. д. (с 24 по 31 декабря)) = 94 500 грн. : 357 к. д. = 264,71 грн.
Сумма «больничных» за дни болезни с 27 января по 5 февраля 2020 года (10 к. д.):
264,71 грн. х 10 к. д. = 2647,10 грн.
Як зазначалося у відповіді на попереднє запитання, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (зокрема, через тимчасову непрацездатність). При цьому середня заробітна плата для розрахунку «лікарняних» («декретних») обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ (п. 3, 32 Порядку № 1266).
Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, при заповненні Звіту з ЄСВ якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, в якому були здійснені нарахування.
Відповідно до підпункту 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.
За аналогією з вищенаведеними нормами, якщо в поточному місяці виявлено помилку в надмірному нарахуванні заробітної плати за попередній період і вона виправляється, то сума надміру нарахованої заробітної плати виключається із заробітної плати поточного місяця. Тобто у разі зменшення заробітної плати за попередній період у зв’язку з виявленням помилки коригування здійснюється у фонді оплати праці того місяця, у якому проведено таке зменшення, і відображається у Звіті з ЄСВ за такий (поточний) місяць.2
2 Див. також консультацію «Щодо нарахування ЄСВ і відображення у Звіті з ЄСВ виправлення помилки у вигляді нарахування заробітної плати замість «лікарняних»» В. П. Боршовської, заступника директора департаменту ПФУ, в журналі «Все про працю і зарплату» № 11/2019, стор. 82. (Ред.)
Отже, при донарахуванні/сторнуванні доходу за попередній період при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат включається лише заробіток, з якого в місяцях розрахункового періоду сплачено ЄСВ і який відображено у Звіті з ЄСВ.3
3 Див. також лист Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16 в журналі «Все про працю і зарплату» № 6/2016, стор. 105, та лист Мінсоцполітики від 03.12.2015 р. № 1837/18/93-15. (Ред.)
Зокрема, якщо в першому місяці розрахункового періоду працівнику донарахували заробітну плату за попередній місяць, який не включається до розрахункового періоду, то така донарахована заробітна плата включається до заробітної плати першого місяця розрахункового періоду (тобто місяця, в якому здійснено донарахування), і відповідно включається до складу виплат розрахункового періоду, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» (див. приклад у пункті 6 розділу III Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 21.10.2015 р. № 1022; далі — Приклади № 1022).
Якщо виникла потреба у зменшенні заробітної плати за попередній період у зв’язку з виявленням помилки, то до складу виплат місяця виправлення помилки (в нашій ситуації — до виплат січня 2019 року, січня 2020 року) включається сума, зменшена на помилково нараховану суму заробітної плати в попередньому місяці (грудні 2018 року, грудні 2019 року). Помилково нарахована сума заробітної плати в місяці хвороби (грудні 2018 року, грудні 2019 року) включається до доходів цього місяця і в їх складі враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» в наступних місяцях. Але з розрахунку виключаються календарні дні хвороби в такому місяці (грудні 2018 року, грудні 2019 року), оскільки ці дні не відпрацьовані з поважних причин (див. приклад у пункті 6 розділу III Прикладів № 1022).
В запитанні зазначено, що працівнику за грудень 2018 року замість «лікарняних» помилково (надміру) нарахували заробітну плату в сумі 1500 грн., але у січні 2019 року вона була сторнована, тобто на суму 1500 грн. зменшено заробітну плату за січень 2019 року, тому остання була виплачена лише в сумі 6500 грн. (8000 – 1500). У Звіті з ЄСВ за січень 2019 року було відображено заробітну плату за цей місяць в сумі 6500 грн., з якої сплачено ЄСВ. Саме ця (зменшена) сума заробітної плати за січень 2019 року (перший місяць розрахункового періоду) включається до виплат січня 2019 року і до виплат розрахункового періоду.
«Лікарняні», нараховані в січні 2019 року за дні хвороби в грудні 2018 року, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат, оскільки нараховуються за дні, які виключаються з розрахункового періоду.
За грудень 2019 року працівнику замість «лікарняних» помилково (надміру) нарахували заробітну плату в сумі 1523,81 грн., але у січні 2020 року вона була сторнована, тобто на суму 1523,81 грн. зменшено заробітну плату за січень 2020 року. Оскільки у Звіті з ЄСВ за грудень 2019 року відображено фактично нараховану заробітну плату за цей місяць в сумі 8000 грн., з якої сплачено ЄСВ, то саме ця (не зменшена на 1523,81 грн.) сума заробітної плати за грудень 2019 року (останній місяць розрахункового періоду) включається до виплат грудня 2019 року і до виплат розрахункового періоду.
Водночас з кількості календарних днів грудня 2019 року виключаються 8 календарних днів хвороби в цьому місяці (з 24 по 31 грудня 2019 року), оскільки ці дні не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність).4
4 Див. також роз’яснення Київського міського відділення ФСС з ТВП від 17.12.2015 р. в журналі «Все про працю і зарплату» № 3/2016, стор. 124. (Ред.)
«Лікарняні», нараховані працівнику в січні 2020 року за дні хвороби в грудні 2019 року, не включаються до розрахунку, оскільки нараховуються за дні, які виключаються з розрахункового періоду.
Якщо у працівника заробітна плата (оклад) щомісяця в лютому – листопаді 2019 року становила 8000 грн. і в нього немає інших періодів (крім 8 календарних днів хвороби в грудні 2019 року), які виключаються з розрахункового періоду, то при страховому стажі у працівника більше 8 років середньоденна заробітна плата становить:
6500 грн. (зарплата за січень) + 8000 грн. х 10 міс. (зарплата за лютий – листопад) + 8000 грн. (зарплата за грудень)) : (365 к. д. – 8 к. д. (з 24 по 31 грудня)) = 94 500 грн. : 357 к. д. = 264,71 грн.
Сума «лікарняних» за дні хвороби з 27 січня по 5 лютого 2020 року (10 к. д.):
264,71 грн. х 10 к. д. = 2647,10 грн.