Нарахування «лікарняних», якщо в місяцях розрахункового періоду відбувалось коригування заробітної плати через помилкове її нарахування замість «лікарняних»
Працівник хворів з 27 січня по 5 лютого 2020 року, тому йому за цей період нараховуються «лікарняні» (розрахунковий період: січень – грудень 2019 року). У грудні 2018 року йому була нарахована зарплата як за повністю відпрацьований місяць в розмірі окладу — 7500 грн., що було відображено у Звіті з ЄСВ за грудень 2018 року. Але в кінці січня 2019 року виявилось, що працівник хворів з 26 по 31 грудня 2018 року, тому в січні 2019 року була сторнована його зарплата, нарахована за робочі дні 26–29 грудня 2018 року в сумі 1500 грн. В січні 2019 року працівнику виплачена зарплата лише в сумі 6500 грн. (8000 – 1500) і нараховано «лікарняні» за дні хвороби з 26 по 31 грудня 2018 року. Ці коригування були відображені у Звіті з ЄСВ за січень 2019 року. Те ж саме відбулося і в грудні 2019 року: за цей місяць йому була нарахована зарплата як за повністю відпрацьований місяць в розмірі окладу — 8000 грн., що відображено у Звіті з ЄСВ за грудень 2019 року. Але 21 січня 2020 року виявили, що працівник хворів з 24 грудня 2019 року по 6 січня 2020 року, тому в січні 2020 року була сторнована його зарплата, нарахована за робочі дні 24, 26–28 грудня 2019 року в сумі 1523,81 грн., і нараховано «лікарняні» за дні хвороби з 24 грудня 2019 року по 6 січня 2020 року. Сторнування зарплати і донарахування «лікарняних» відображено у Звіті з ЄСВ за січень 2020 року. Які суми за січень і грудень 2019 року включаються до виплат розрахункового періоду?
Як зазначалося у відповіді на попереднє запитання, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (зокрема, через тимчасову непрацездатність). При цьому середня заробітна плата для розрахунку «лікарняних» («декретних») обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ (п. 3, 32 Порядку № 1266).
Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, при заповненні Звіту з ЄСВ якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, в якому були здійснені нарахування.
Відповідно до підпункту 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.
За аналогією з вищенаведеними нормами, якщо в поточному місяці виявлено помилку в надмірному нарахуванні заробітної плати за попередній період і вона виправляється, то сума надміру нарахованої заробітної плати виключається із заробітної плати поточного місяця. Тобто у разі зменшення заробітної плати за попередній період у зв’язку з виявленням помилки коригування здійснюється у фонді оплати праці того місяця, у якому проведено таке зменшення, і відображається у Звіті з ЄСВ за такий (поточний) місяць.2
2 Див. також консультацію «Щодо нарахування ЄСВ і відображення у Звіті з ЄСВ виправлення помилки у вигляді нарахування заробітної плати замість «лікарняних»» В. П. Боршовської, заступника директора департаменту ПФУ, в журналі «Все про працю і зарплату» № 11/2019, стор. 82. (Ред.)
Отже, при донарахуванні/сторнуванні доходу за попередній період при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат включається лише заробіток, з якого в місяцях розрахункового періоду сплачено ЄСВ і який відображено у Звіті з ЄСВ.3
3 Див. також лист Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16 в журналі «Все про працю і зарплату» № 6/2016, стор. 105, та лист Мінсоцполітики від 03.12.2015 р. № 1837/18/93-15. (Ред.)
Зокрема, якщо в першому місяці розрахункового періоду працівнику донарахували заробітну плату за попередній місяць, який не включається до розрахункового періоду, то така донарахована заробітна плата включається до заробітної плати першого місяця розрахункового періоду (тобто місяця, в якому здійснено донарахування), і відповідно включається до складу виплат розрахункового періоду, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» (див. приклад у пункті 6 розділу III Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 21.10.2015 р. № 1022; далі — Приклади № 1022).
Якщо виникла потреба у зменшенні заробітної плати за попередній період у зв’язку з виявленням помилки, то до складу виплат місяця виправлення помилки (в нашій ситуації — до виплат січня 2019 року, січня 2020 року) включається сума, зменшена на помилково нараховану суму заробітної плати в попередньому місяці (грудні 2018 року, грудні 2019 року). Помилково нарахована сума заробітної плати в місяці хвороби (грудні 2018 року, грудні 2019 року) включається до доходів цього місяця і в їх складі враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» в наступних місяцях. Але з розрахунку виключаються календарні дні хвороби в такому місяці (грудні 2018 року, грудні 2019 року), оскільки ці дні не відпрацьовані з поважних причин (див. приклад у пункті 6 розділу III Прикладів № 1022).
В запитанні зазначено, що працівнику за грудень 2018 року замість «лікарняних» помилково (надміру) нарахували заробітну плату в сумі 1500 грн., але у січні 2019 року вона була сторнована, тобто на суму 1500 грн. зменшено заробітну плату за січень 2019 року, тому остання була виплачена лише в сумі 6500 грн. (8000 – 1500). У Звіті з ЄСВ за січень 2019 року було відображено заробітну плату за цей місяць в сумі 6500 грн., з якої сплачено ЄСВ. Саме ця (зменшена) сума заробітної плати за січень 2019 року (перший місяць розрахункового періоду) включається до виплат січня 2019 року і до виплат розрахункового періоду.
«Лікарняні», нараховані в січні 2019 року за дні хвороби в грудні 2018 року, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат, оскільки нараховуються за дні, які виключаються з розрахункового періоду.
За грудень 2019 року працівнику замість «лікарняних» помилково (надміру) нарахували заробітну плату в сумі 1523,81 грн., але у січні 2020 року вона була сторнована, тобто на суму 1523,81 грн. зменшено заробітну плату за січень 2020 року. Оскільки у Звіті з ЄСВ за грудень 2019 року відображено фактично нараховану заробітну плату за цей місяць в сумі 8000 грн., з якої сплачено ЄСВ, то саме ця (не зменшена на 1523,81 грн.) сума заробітної плати за грудень 2019 року (останній місяць розрахункового періоду) включається до виплат грудня 2019 року і до виплат розрахункового періоду.
Водночас з кількості календарних днів грудня 2019 року виключаються 8 календарних днів хвороби в цьому місяці (з 24 по 31 грудня 2019 року), оскільки ці дні не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність).4
4 Див. також роз’яснення Київського міського відділення ФСС з ТВП від 17.12.2015 р. в журналі «Все про працю і зарплату» № 3/2016, стор. 124. (Ред.)
«Лікарняні», нараховані працівнику в січні 2020 року за дні хвороби в грудні 2019 року, не включаються до розрахунку, оскільки нараховуються за дні, які виключаються з розрахункового періоду.
Якщо у працівника заробітна плата (оклад) щомісяця в лютому – листопаді 2019 року становила 8000 грн. і в нього немає інших періодів (крім 8 календарних днів хвороби в грудні 2019 року), які виключаються з розрахункового періоду, то при страховому стажі у працівника більше 8 років середньоденна заробітна плата становить:
6500 грн. (зарплата за січень) + 8000 грн. х 10 міс. (зарплата за лютий – листопад) + 8000 грн. (зарплата за грудень)) : (365 к. д. – 8 к. д. (з 24 по 31 грудня)) = 94 500 грн. : 357 к. д. = 264,71 грн.
Сума «лікарняних» за дні хвороби з 27 січня по 5 лютого 2020 року (10 к. д.):
264,71 грн. х 10 к. д. = 2647,10 грн.