Обчислення середнього заробітку за час відрядження, якщо в місяці розрахункового періоду, не відпрацьованому через простій, працівнику виплачена квартальна премія

Відповідно до частини четвертої статті 121 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Для виконання вищенаведеної норми середньоденний заробіток потрібно порівняти із денним заробітком працівника в місяці відрядження. Якщо денний заробіток вищий середньоденного заробітку, працівнику виплачується за час відрядження звичайна заробітна плата — денний заробіток за кожний робочий день, що припадає на період відрядження. Якщо вищий середньоденний заробіток, працівнику за час відрядження виплачується середня заробітна плата — середньоденний заробіток за кожний робочий день, що припадає на період відрядження.¹

Середній заробіток за час відрядження обчислюється згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в підпункті «ж» пункту 1 цього Порядку.

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (крім нарахування відпускних та відпускної компенсації) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — передують місяцю направлення у відрядження).

Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, визначені у пункті 3 Порядку № 100, а виплати, які не включаються до розрахунку середньої заробітної плати, — у пункті 4 цього Порядку.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу належить час простою не з вини працівника, який оплачувався частково — у розмірі 2/3 окладу відповідно до частини першої статті 113 КЗпП.

Отже, оскільки в розрахунковому періоді (квітень – травень 2020 року) на підприємстві (у працівника не з його вини) був простій з 1 квітня по 11 травня з нарахуванням оплати простою в розмірі 2/3 окладу, то цей період виключається з розрахункового періоду, а оплата простою не враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження. В цьому випадку розрахунковий період у працівника включає лише відпрацьований період з 12 по 31 травня, в якому працівником відпрацьовано 14 робочих днів, передбачених графіком роботи, та нараховано заробітну плату в сумі 7368,42 грн. (10 000 грн. : 19 р. д. х 14 відпрац. д.).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються, зокрема: основна заробітна плата; постійні доплати і надбавки; виробничі премії тощо. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці (в тому числі при обчисленні середнього заробітку за час відрядження) премії за квартал і більш тривалий проміжок часу включаються до розрахунку з урахуванням двох умов:

– в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді;²

– пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді.

Зважаючи на зміст запитання, оскільки весь квітень (з 1 по 30 число) на підприємстві (у працівника не з його вини) був простій, то цей місяць виключається з розрахункового періоду, отже, останній включає лише один місяць— травень, в якому працівником відпрацьовано 14 робочих днів в період з 12 по 31 травня.

Враховуючи, що працівнику в розрахунковому періоді нараховано виробничу премію за I квартал, який включає 3 місяці (січень, лютий, березень), а розрахунковий період включає лише один місяць — травень, то спочатку до розрахунку включається 1/3 такої квартальної премії. Після цього, оскільки в єдиному місяці розрахункового періоду (травні) відпрацьовано не всі робочі дні, зазначена частина (1/3) квартальної премії має бути врахована пропорційно відпрацьованому часу в єдиному місяці розрахункового періоду.

ПРИКЛАД

Обчислення середнього заробітку за час відрядження,
якщо в невідпрацьованому місяці розрахункового періоду працівнику виплачена квартальна премія

Умови як в запитанні: на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу і неділю, працівника направлено у відрядження з 15 по 26 червня 2020 року (10 робочих днів). Оклад працівника — 10 000 грн. В розрахунковому періоді (квітень – травень 2020 року) на підприємстві (у працівника не з його вини) був простій з 1 квітня по 11 травня з нарахуванням оплати в розмірі 2/3 окладу, а в період з 12 по 31 травня працівник відпрацював 14 робочих днів, передбачених графіком роботи, та отримав заробітну плату в сумі 7368,42 грн. (10 000 грн. : 19 р. д. х 14 відпрац. д.). Крім того, в місяці простою — квітні працівнику нарахована і виплачена виробнича премія за І квартал в сумі 7500 грн. Норма робочого часу становить: у квітні — 21 робочий день, у травні — 19 робочих днів, у червні — 20 робочих днів.

На підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 період простою не з вини працівника (з 1 квітня по 11 травня), за який виплачувалась заробітна плата частково — в розмірі 2/3 окладу, виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише період з 12 по 31 травня.

Оскільки період простою (з 1 квітня по 11 травня) виключається з розрахункового періоду, то оплата простою в розмірі 2/3 окладу не враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження.

Крім того, оскільки весь квітень (з 1 по 30 число) був простій не з вини працівника, то цей місяць виключається з розрахункового періоду, внаслідок чого розрахунковий період включає лише один місяць — травень.

Враховуючи, що працівнику в розрахунковому періоді нарахована виробнича премія за I квартал, який включає 3 місяці (січень, лютий, березень), а розрахунковий період включає лише один місяць — травень, то спочатку до розрахунку включається 1/3 такої премії. Після цього, оскільки в єдиному місяці розрахункового періоду — травні відпрацьовано не всі робочі дні (відпрацьовано 14 з 19 робочих днів), зазначена частина (1/3) квартальної премії має бути врахована пропорційно відпрацьованому часу в травні.

Сума премії за I квартал, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

7500 грн. х 1/3 : 19 р. д. х 14 відпрац. д. = 1842,11 грн.

Загальна заробітна плата в розрахунковому періоді, з якої обчислюється середня заробітна плата:

7368,42 грн. (зарплата за травень) + 1842,11 грн. (премія за I квартал) = 9210,53 грн.

Середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді:

9210,53 грн. : 14 відпрац. д. = 657,90 грн.

Денний заробіток працівника в місяці відрядження (червні):

10 000 грн. : 20 р. д. = 500 грн.

Середньоденний заробіток в розрахунковому періоді вищий денного заробітку працівника в червні (657,90 грн. > 500 грн.), тому за 10 робочих днів відрядження (з 15 по 26 червня) працівнику виплачується середній заробіток в сумі:

657,90 грн. х 10 р. д. відр. = 6579 грн.