Нарахування оплати за час простою працівнику, якому встановлено відрядну систему оплати праці

Відповідно до частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Відрядна система оплати праці передбачає оплату за фактично виконаний обсяг робіт (кількість одиниць виготовленої продукції), який (яка) в місяцях у працівника може відрізнятися залежно від продуктивності його праці.

Під час простою робота не виконується, за час простою неможливо визначити фактично виконаний обсяг робіт (кількість виготовлених виробів) працівником, тому в питанні оплати часу простою потрібно керуватися встановленими на підприємстві відрядними розцінками і нормами виробітку.

Відрядна розцінка — це розмір оплати за виготовлення одиниці продукції (виробу) або виконання певної операції при відрядній системі оплати праці.

Відповідно до статті 90 КЗпП при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.¹

Враховуючи вищевикладене, погодинну (денну) тарифну ставку можна визначити шляхом обернених дій — множенням відрядної розцінки на погодинну (денну) норму виробітку. Місячна тарифна ставка визначається шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки на місячну норму робочого часу в годинах (днях).

Отже, для розрахунку оплати простою працівника-відрядника потрібно використовувати годинну (денну, місячну) тарифну ставку.

ПРИКЛАД

Розрахунок заробітної плати працівника з відрядною оплатою праці,
якщо частина місяця ним не відпрацьована через простій

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем (вихідні дні в суботу і неділю) та 8-годинним робочим днем, через карантин для всіх працівників виробничого підрозділу з 23 березня 2020 року введено простій. Працівнику цього виробничого підрозділу (токар) встановлено відрядну оплату праці. Він виготовляє два види деталей:

І вид — відрядна розцінка становить 20 грн. за виготовлену деталь при нормі — 2 деталі за годину. Годинна тарифна ставка — 40 грн. (20 грн. х 2 дет.);

ІІ вид — відрядна розцінка становить 10 грн. за виготовлену деталь при нормі — 4 деталі за годину. Годинна тарифна ставка — 40 грн. (10 грн. х 4 дет.).

Норма на робочий день (8 робочих годин) — 6 деталей І виду та 20 деталей ІІ виду, тому денна тарифна ставка — 320 грн. (6 дет. х 20 грн. + 20 дет. х 10 грн.), годинна тарифна ставка — 40 грн. (2 дет. х 20 грн. або 4 дет. х 10 грн.).

До введення простою працівник у березні за 14 відпрацьованих днів (в період з 1 по 22 березня) виготовив 90 деталей І виду та 175 деталей ІІ виду. Час простою працівника в період з 23 по 31 березня включає 7 робочих днів (56 робочих годин). Згідно з наказом керівника час простою оплачується в розмірі 3/4 тарифної ставки.

Заробітна плата за виконану роботу в період з 1 по 22 березня:

90 дет. х 20 грн. + 175 дет. х 10 грн. = 3550 грн.

Сума оплати часу простою з 23 по 31 березня, на який припадає 7 робочих днів (56 робочих годин) за графіком роботи працівника:

320 грн. х 3/4 х 7 р. г. = 1680 грн.    або    40 грн. х 3/4 х 56 р. г. = 1680 грн.

Загальна сума заробітної плати працівника в березні:

3550 + 1680 = 5230 грн.