Исчисление средней заработной платы для начисления отпускных, если в расчетном периоде отпуск без сохранения заработной платы и работа на условиях неполной рабочей неделиОбчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді відпустка без збереження заробітної плати і робота на умовах неповного робочого тижня

В соответствии со статьей 56 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) по соглашению между работником и собственником или уполномоченным им органом может устанавливаться как при принятии на работу, так и впоследствии неполный рабочий день или неполная рабочая неделя. Оплата труда в этих случаях осуществляется пропорционально отработанному времени или в зависимости от выработки.

Инициатором установления неполного рабочего времени (дня, недели) может быть как работник, так и работодатель. Если работник изъявил желание работать с неполным рабочим временем, то он указывает об этом в своем заявлении на имя руководителя предприятия. Если руководитель не против, то он издает приказ об установлении работнику неполного рабочего времени.

Если инициатором установления работникам неполного рабочего времени является работодатель (например, в связи с невозможностью обеспечения работой в течение нормальной продолжительности рабочей недели), то он должен уведомить об этом работников не позднее чем за два месяца (ч. третья ст. 32 КЗоТ). По истечении этих двух месяцев работодатель издает приказ об установлении неполного рабочего времени работникам, согласившимся работать с новым режимом работы.

Согласно абзацу первому пункта 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков (далее — отпускные) осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска.

Абзацем шестым пункта 2 Порядка № 100 установлено, что время, в течение которого работник в соответствии с законодательством не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода.

К такому времени, которое исключается из расчетного периода, относятся, в частности:

• период (календарные дни) пребывания в отпуске без сохранения заработной платы, предоставляемом работнику по желанию в обязательном порядке, и в отпуске без сохранения заработной платы по соглашению сторон (в т. ч. на период карантина), предусмотренных статьями 25 и 26 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках);¹
• рабочие (календарные) дни по графику работы предприятия, в которые работник по независящим от него причинам не работал из-за того, что по инициативе работодателя приказом был переведен на работу с неполной рабочей неделей в связи с невозможностью обеспечения работой в течение нормальной продолжительности рабочей недели.²

Если в расчетном периоде работник по собственной инициативе работал с неполной рабочей неделей, то не отработанные им рабочие (календарные) дни предприятия не исключаются из расчетного периода.⁷

Учитывая содержание вопроса, если работник в период с 18 марта по 11 мая 2020 года (55 календарных дней) находился в отпуске без сохранения заработной платы по соглашению сторон, в т. ч. на период карантина (ст. 26 Закона об отпусках), то период такого отпуска исключается из расчетного периода.

Если работник по инициативе работодателя (согласно приказу руководителя предприятия из-за остановки производства) в период с 12 мая по 31 октября 2020 года работал на условиях неполной рабочей недели, а именно работал только 2 рабочих дня в неделю — вторник и четверг с получением за эти дни заработной платы, и вынужденно не работал 3 рабочих дня в неделю — понедельник, среда, пятница, то все эти неотработанные рабочие (календарные) дни, а именно все понедельники, среды и пятницы в период с 12 мая по 31 октября 2020 года (всего 70 календарных дней), исключаются из расчетного периода при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.

Рассмотрим порядок начисления работнику отпускных на конкретном примере с учетом данных, приведенных в вопросе.

ПРИМЕР

Начисление отпускных, если в расчетном периоде отпуск без сохранения
заработной платы и работа на условиях неполной рабочей недели

Работнику с 29 марта 2021 года предоставляется ежегодный отпуск продолжительностью 24 календарных дня за текущий рабочий год. В расчетном периоде (март 2020 года – февраль 2021 года) у работника произошли следующие события и ему были начислены (выплачены):

– в период с 1 по 17 марта 2020 года— работа в обычном режиме с начислением заработной платы за этот период в  сумме 4190,48 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 11 отраб. д.);

– в период с 18 марта по 11 мая 2020 года — отпуск без сохранения заработной платы, в т. ч. на период карантина (ст. 26 Закона об отпусках), за период пребывания в котором выплаты работнику не начислялись;

– в период с 12 мая по 31 октября 2020 года  — работа на условиях неполной рабочей недели (2 рабочих дня в неделю: вторник и четверг) по инициативе работодателя из-за остановки производства с начислением заработной платы за отработанные дни в общей сумме 19 158,05 грн., в том числе за 6 отраб. д. в период с 12 по 31 мая — 2526,32 грн. (8000 грн. : 19 р. д. х 6 отраб. д.), за 9 отраб. д. в июне — 3600 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 9 отраб. д.), за 9 отраб. д. в июле — 3130,43 грн. (8000 грн. : 23 р. д. х 9 отраб. д.), за 8 отраб. д. в августе — 3200 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 8 отраб. д.), за 9 отраб. д. в сентябре — 3272,73 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 9 отраб. д.), за 9 отраб. д. в октябре — 3428,57 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 9 отраб. д.);

– в период с 1 по 30 ноября 2020 года— работа в обычном режиме с начислением заработной платы за ноябрь в размере оклада — 8000 грн.;

– в период с 1 декабря 2020 года по 28 февраля 2021 года — работа на условиях неполной рабочей недели (3 рабочих дня в неделю: понедельник, среда, пятница) по собственному желанию работника с начислением заработной платы за отработанные дни в общей сумме 14 216,27 грн., в том числе за 12 отраб. д. в декабре — 4363,64 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 12 отраб. д.), за 12 отраб. д. в январе — 5052,63 грн. (8000 грн. : 19 р. д. х 12 отраб. д.), за 12 отраб. д. в феврале — 4800 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 12 отраб. д.).

На основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 из расчетного периода исключаются:

– 55 календарных дней (с 18 марта по 11 мая 2020 года) пребывания в отпуске без сохранения заработной платы, которые предоставлялась в соответствии со статьей 26 Закона об отпусках;

– 70 календарных (рабочих) дней — все понедельники, среды и пятницы в период с 12 мая по 31 октября 2020 года, не отработанные работником по инициативе работодателя из-за введения работы с неполной рабочей неделей.

Количество календарных дней в расчетном периоде (март 2020 года – февраль 2021 года), которые включаются в расчет:

365 к. д. – 55 к. д. (количество дней отпуска без сохранения заработной платы с 18 марта по 11 мая 2020 года, включая 3 праздничных и нерабочих дня — 19 апреля (Пасха), 1 и 9 мая) – 70 к. д. (не отработанные по инициативе работодателя календарные (рабочие) дни из-за работы с неполной рабочей неделей) – 8 празд. д. (8 марта, 7 июня (Троица), 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря, 1 и 7 января) = 232 к. д.

К выплатам расчетного периода, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, включается начисленная работнику заработная плата за отработанное время, а именно:

4190,48 грн. (зарплата за период с 1 по 17 марта 2020 года) + 19 158,05 грн. (зарплата за период с 12 мая по 31 октября 2020 года) + 8000 грн. (зарплата за ноябрь) + 14 216,27 грн. (зарплата за период с 1 декабря 2020 года по 28 февраля 2021 года) = 45 564,80 грн.

Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде:

45 564,80 грн. : 232 к. д. = 196,40 грн.

Сумма отпускных:

196,40 грн. х 24 к. д. = 4713,60 грн.

Відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Ініціатором встановлення неповного робочого часу (дня, тижня) може бути як працівник, так і роботодавець. Якщо працівник виявив бажання працювати з неповним робочим часом, то він зазначає про це у своїй заяві на ім’я керівника підприємства. Якщо керівник не проти, то він видає наказ про встановлення працівнику неповного робочого часу.

Якщо ініціатором встановлення працівникам неповного робочого часу є роботодавець (наприклад, у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня), то він повинен повідомити про це працівників не пізніше ніж за два місяці (ч. третя ст. 32 КЗпП). Після спливу цих двох місяців роботодавець видає наказ про встановлення неповного робочого часу працівникам, які погодились працювати з новим режимом роботи.

Згідно з абзацом першим пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток (далі — відпускні) проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Абзацом шостим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

До такого часу, який виключається з розрахункового періоду, належать, зокрема:

• період (календарні дні) перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надається працівникові за бажанням в обов’язковому порядку, та у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (в т. ч. на період карантину), що передбачені статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки);¹
• робочі (календарні) дні за графіком роботи підприємства, в які працівник з незалежних від нього причин не працював через те, що з ініціативи роботодавця наказом був переведений на роботу з неповним робочим тижнем у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня.²

Якщо в розрахунковому періоді працівник з власної ініціативи працював з неповним робочим тижнем, то не відпрацьовані працівником робочі (календарні) дні підприємства не виключаються з розрахункового періоду.

Зважаючи на зміст запитання, якщо працівник в період з 18 березня по 11 травня 2020 року (55 календарних днів) перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін, в т. ч. на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки), то період такої відпустки виключається з розрахункового періоду.

Якщо працівник з ініціативи роботодавця (за наказом керівника підприємства через зупинення виробництва) в період з 12 травня по 31 жовтня 2020 року працював на умовах неповного робочого тижня, а саме працював лише 2 робочі дні на тиждень — вівторок і четвер з отриманням за ці дні заробітної плати, та вимушено не працював 3 робочі дні на тиждень — понеділок, середа, п’ятниця, то всі ці невідпрацьовані робочі (календарні) дні, а саме всі понеділки, середи і п’ятниці в період з 12 травня по 31 жовтня 2020 року (всього 70 календарних днів), виключаються з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Розглянемо порядок нарахування працівнику відпускних на конкретному прикладі з урахуванням даних, наведених в запитанні.

ПРИКЛАД

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді відпустка без збереження
заробітної плати і робота на умовах неповного робочого тижня

Працівнику з 29 березня 2021 року надається щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. В розрахунковому періоді (березень 2020 року – лютий 2021 року) у працівника відбулися такі події і йому були нараховані (виплачені):

– в період з 1 по 17 березня 2020 року — робота у звичайному режимі з нарахуванням заробітної плати за цей період в сумі 4190,48 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 11 відпрац. д.);

– в період з 18 березня по 11 травня 2020 року — відпустка без збереження заробітної плати, в т. ч. на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки), за період перебування в якій виплати працівнику не нараховувались;

– в період з 12 травня по 31 жовтня 2020 року — робота на умовах неповного робочого тижня (2 робочі дні на тиждень: вівторок і четвер) з ініціативи роботодавця через зупинення виробництва з нарахуванням заробітної плати за відпрацьовані дні в загальній сумі 19 158,05 грн., в тому числі за 6 відпрацьовані дні в період з 12 по 31 травня — 2526,32 грн. (8000 грн. : 19 р. д. х 6 відпрац. д.), за 9 відпрацьованих днів у червні — 3600 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 9 відпрац. д.), за 9 відпрацьованих днів у липні — 3130,43 грн. (8000 грн. : 23 р. д. х 9 відпрац. д.), за 8 відпрацьованих днів у серпні — 3200 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 8 відпрац. д.), за 9 відпрацьованих днів у вересні — 3272,73 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 9 відпрац. д.), за 9 відпрацьованих днів у жовтні — 3428,57 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 9 відпрац. д.);

– в період з 1 по 30 листопада 2020 року — робота у звичайному режимі з нарахуванням заробітної плати за листопад в розмірі окладу — 8000 грн.;

– в період з 1 грудня 2020 року по 28 лютого 2021 року — робота на умовах неповного робочого тижня (3 робочі дні на тиждень: понеділок, середа, п’ятниця) за власним бажанням працівника з нарахуванням заробітної плати за відпрацьовані дні в загальній сумі 14 216,27 грн., в тому числі за 12 відпрацьованих днів у грудні — 4363,64 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 12 відпрац. д.), за 12 відпрацьованих днів у січні — 5052,63 грн. (8000 грн. : 19 р. д. х 12 відпрац. д.), за 12 відпрацьованих днів у лютому — 4800 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 12 відпрац. д.).

На підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключаються:

– 55 календарних днів (з 18 березня по 11 травня 2020 року) перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надавалася відповідно до статті 26 Закону про відпустки;

– 70 календарних (робочих) днів — всі понеділки, середи і п’ятниці в період з 12 травня по 31 жовтня 2020 року, не відпрацьовані працівником з ініціативи роботодавця через запровадження роботи з неповним робочим тижнем.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (березень 2020 року – лютий 2021 року), які включаються до розрахунку:

365 к. д. – 55 к. д. (кількість днів відпустки без збереження заробітної плати з 18 березня по 11 травня 2020 року, включаючи 3 святкові і неробочі дні — 19 квітня (Пасха), 1 і 9 травня) – 70 к. д. (невідпрацьовані з ініціативи роботодавця календарні (робочі) дні через роботу з неповним робочим тижнем) – 8 святк. д. (8 березня, 7 червня (Трійця), 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня, 1 і 7 січня) = 232 к. д.

До виплат розрахункового періоду, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, включається нарахована працівнику заробітна плата за відпрацьований час, а саме:

4190,48 грн. (зарплата за період з 1 по 17 березня 2020 року) + 19 158,05 грн. (зарплата за період з 12 травня по 31 жовтня 2020 року) + 8000 грн. (зарплата за листопад) + 14 216,27 грн. (зарплата за період з 1 грудня 2020 року по 28 лютого 2021 року) = 45 564,80 грн.

Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

45 564,80 грн. : 232 к. д. = 196,40 грн.

Сума відпускних:

196,40 грн. х 24 к. д. = 4713,60 грн.