Исчисление заработной платы за время командировки, если в течение последних 4 месяцев работник не работал из-за болезни, простоя и отпуска без сохранения заработной платыОбчислення заробітної плати за час відрядження, якщо протягом останніх 4 місяців працівник не працював через хворобу, простій та відпустку без збереження заробітної плати

Согласно части четвертой статьи 121 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) работникам, направленным в служебную командировку, оплата труда за выполненную работу осуществляется в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, и размер такой оплаты труда не может быть ниже среднего заработка.

Для выполнения вышеприведенной нормы среднедневной заработок необходимо сравнить с дневным заработком работника в месяце командировки. Если дневной заработок выше среднедневного заработка, работнику выплачивается за время командировки обычная заработная плата — дневной заработок за каждый рабочий день, приходящийся на период командировки. Если выше среднедневной заработок, работнику за время командировки выплачивается средняя заработная плата — среднедневной заработок за каждый рабочий день, приходящийся на период командировки.²

Средний заработок за время командировки исчисляется согласно нормам Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), о чем указано в подпункте «ж» пункта 1 этого Порядка.

В соответствии с абзацем третьим пункта 2 Порядка № 100 во всех случаях сохранения средней заработной платы (кроме начисления отпускных и отпускной компенсации) среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата (в нашем случае — предшествующих месяцу направления в командировку).

Если в течение последних 2 календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы. Если и в течение этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная плата исчисляется исходя из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (абз. четвертый п. 2, абз. третий п. 4 Порядка № 100).

Время, в течение которого работники согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работали и за ними не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). К этому времени относятся, в частности:

– время простоя не по вине работника, который оплачивался частично — в размере 2/3 оклада в соответствии с частью первой статьи 113 КЗоТ;

– время пребывания в отпусках без сохранения заработной платы, предоставляемых работникам в соответствии со статьями 25 и 26 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках) и другими нормативно-правовыми актами, в частности, время отпуска без сохранения заработной платы на период карантина.

При исчислении средней заработной платы за последние 2 месяца не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника, и пособие в связи с временной нетрудоспособностью (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Следовательно, поскольку в расчетном периоде — в течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь) у работника не по его вине (на предприятии) был простой с 1 по 11 мая с начислением оплаты простоя в размере 2/3 оклада, а в период с 12 мая по 30 июня он находился в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина (ст. 26 Закона об отпусках), то этот период (май – июнь) исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), и средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы.

В течение предыдущих 2 месяцев (март – апрель) работник не работал, поскольку болел с 1 по 23 марта с начислением «больничных», которые не учитываются при исчислении средней заработной платы за время командировки, а с 24 марта по 30 апреля у работника не по его вине (на предприятии) из-за карантина был простой с начислением оплаты в размере 2/3 оклада (ст. 113 КЗоТ), период которого исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100).

Таким образом, и в течение предыдущих 2 месяцев (март – апрель) у работника нет отработанных дней и выплат, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для оплаты времени командировки.

Учитывая вышеизложенное, поскольку в течение последних 4 месяцев (март – июнь) перед месяцем направления в командировку (июль) работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная плата для оплаты времени командировки исчисляется исходя из установленного ему должностного оклада (абз. третий п. 4 Порядка № 100).

Начисление среднего заработка за время командировки осуществляется путем умножения среднедневного заработка на количество рабочих дней, приходящихся на время командировки. Среднедневная заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение 2 месяцев рабочие дни на количество отработанных рабочих дней за этот период (п. 8 Порядка № 100). При исчислении средней заработной платы из должностного оклада, среднедневная заработная плата определяется в условном расчетном периоде — последние 2 календарных месяца.

ПРИМЕР

Начисление оплаты за время командировки, если в течение последних 4 месяцев
у работника нет отработанного времени

Условия как в вопросе: на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, работник направлен в командировку с 6 по 17 июля 2020 года (10 рабочих дней). В течение последних 4 месяцев (март – июнь) он не работал, поскольку в период с 28 февраля по 23 марта болел с начислением «больничных», с 24 марта по 11 мая на предприятии из-за карантина был простой с начислением оплаты в размере 2/3 оклада (ст. 113 КЗоТ), а в период с 12 мая по 30 июня работник находился в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина (ст. 26 Закона об отпусках). Норма рабочего времени составляет: в мае — 19 рабочих дней, в июне — 20 рабочих дней, в июле — 23 рабочих дня. Оклад работника — 10 000 грн. (другие выплаты не начисляются).

Сначала исчислим среднедневной заработок, затем — дневной заработок в месяце командировки и сравним их между собой.

Поскольку в течение последних 4 месяцев (март – июнь) перед месяцем направления в командировку (июль) работник из-за болезни, простоя и отпуска без сохранения заработной платы не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная плата для оплаты времени командировки исчисляется исходя из установленного ему должностного оклада — 10 000 грн. (абз. третий п. 4 Порядка № 100).

Количество рабочих дней в условном расчетном периоде (май – июнь):

19 р. д. (май) + 20 р. д. (июнь) = 39 р. д.

Заработная плата в условном расчетном периоде:

10 000 грн. (май) + 10 000 грн. (июнь) = 20 000 грн.

Среднедневной заработок в условном расчетном периоде:

20 000 грн. : 39 р. д. = 512,82 грн.

Дневной заработок работника в месяце командировки (июле):

10 000 грн. : 23 р. д. = 434,78 грн.

Среднедневной заработок в расчетном периоде выше дневного заработка работника в июле (512,82 грн. > 434,78 грн.), поэтому за 10 рабочих дней командировки (с 6 по 17 июля) работнику выплачивается средний заработок в сумме:

512,82 грн. х 10 р. д. команд. = 5128,20 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 121 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Для виконання вищенаведеної норми середньоденний заробіток потрібно порівняти із денним заробітком працівника в місяці відрядження. Якщо денний заробіток вищий середньоденного заробітку, працівнику виплачується за час відрядження звичайна заробітна плата — денний заробіток за кожний робочий день, що припадає на період відрядження. Якщо вищий середньоденний заробіток, працівнику за час відрядження виплачується середня заробітна плата — середньоденний заробіток за кожний робочий день, що припадає на період відрядження.

Середній заробіток за час відрядження обчислюється згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в підпункті «ж» пункту 1 цього Порядку.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім нарахування відпускних та відпускної компенсації) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — передують місяцю направлення у відрядження).

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. четвертий п. 2, абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу належать, зокрема:

– час простою не з вини працівника, який оплачувався частково — у розмірі 2/3 окладу відповідно до частини першої статті 113 КЗпП;

– час перебування у відпустках без збереження заробітної плати, що надаються працівникам згідно зі статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, час відпустки без збереження заробітної плати на період карантину.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Отже, оскільки в розрахунковому періоді — протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) у працівника не з його вини (на підприємстві) був простій з 1 по 11 травня з нарахуванням оплати простою в розмірі 2/3 окладу, а в період з 12 травня по 30 червня він перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки), то цей період (травень – червень) виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), і середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи.

Протягом попередніх 2 місяців (березень – квітень) працівник не працював, оскільки хворів з 1 по 23 березня з нарахуванням «лікарняних», які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за час відрядження, а з 24 березня по 30 квітня у працівника не з його вини (на підприємстві) через карантин був простій з нарахуванням оплати в розмірі 2/3 окладу (ст. 113 КЗпП), період якого виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100).

Таким чином, і протягом попередніх 2 місяців (березень – квітень) у працівника немає відпрацьованих днів і виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відрядження.

Враховуючи вищевикладене, оскільки протягом останніх 4 місяців (березень – червень) перед місяцем направлення у відрядження (липень) працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата для оплати часу відрядження обчислюється виходячи з установленого йому посадового окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Нарахування середнього заробітку за час відрядження провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які припадають на час відрядження. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період (п. 8 Порядку № 100). При обчисленні середньої заробітної плати з посадового окладу, середньоденна заробітна плата визначається в умовному розрахунковому періоді — останні 2 календарні місяці.

ПРИКЛАД

Нарахування оплати за час відрядження,
якщо протягом останніх 4 місяців у працівника немає відпрацьованого часу

Умови як в запитанні: на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю, працівника направлено у відрядження з 6 по 17 липня 2020 року (10 робочих днів). Протягом останніх 4 місяців (березень – червень 2020 року) він не працював, оскільки в період з 28 лютого по 23 березня хворів з нарахуванням «лікарняних», з 24 березня по 11 травня на підприємстві через карантин був простій з нарахуванням оплати в розмірі 2/3 окладу (ст. 113 КЗпП), а в період з 12 травня по 30 червня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки). Норма робочого часу становить: у травні — 19 робочих днів, у червні — 20 робочих днів, у липні — 23 робочі дні. Оклад працівника — 10 000 грн. (інші виплати не нараховуються).

Спочатку обчислимо середньоденний заробіток, потім — денний заробіток в місяці відрядження і порівняємо їх між собою.

Оскільки протягом останніх 4 місяців (березень – червень) перед місяцем направлення у відрядження (липень) працівник через хворобу, простій та відпустку без збереження заробітної плати не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата для оплати часу відрядження обчислюється виходячи з установленого йому посадового окладу — 10 000 грн. (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Кількість робочих днів в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

19 р. д. (травень) + 20 р. д. (червень) = 39 р. д.

Заробітна плата в умовному розрахунковому періоді:

10 000 грн. (травень) + 10 000 грн. (червень) = 20 000 грн.

Середньоденний заробіток в умовному розрахунковому періоді:

20 000 грн. : 39 р. д. = 512,82 грн.

Денний заробіток працівника в місяці відрядження (липні):

10 000 грн. : 23 р. д. = 434,78 грн.

Середньоденний заробіток в розрахунковому періоді вищий денного заробітку працівника в липні (512,82 грн. > 434,78 грн.), тому за 10 робочих днів відрядження (з 6 по 17 липня) працівнику виплачується середній заробіток в сумі:

512,82 грн. х 10 р. д. відр. = 5128,20 грн.