Содержание своих детей до их совершеннолетия является конституционной обязанностью каждого родителя. Даже если семья распалась, и ребенок остался жить только с одним из родителей, это не является основанием для освобождения второго родителя от содержания своего ребенка. Законодательством предусмотрено отчисление алиментов из доходов такого родителя, в том числе полученных им от работодателя. Каковы размеры алиментов? Из каких доходов работников и в каком порядке они отчисляются? Подлежат ли алименты налогообложению и индексации? В какой отчетности и каким образом они отражаются?Утримання своїх дітей до їх повноліття є конституційним обов’язком кожного з батьків. Навіть якщо сім’я розпалася, і дитина залишилася жити тільки з одним з батьків, це не є підставою для звільнення другого з батьків від утримання своєї дитини. Законодавством передбачено відрахування аліментів з доходів того з батьків, який проживає окремо від дитини, в тому числі з доходів, отриманих ним від роботодавця. Які розміри аліментів? З яких доходів працівників і в якому порядку вони відраховуються? Чи підлягають аліменти оподаткуванню? Який порядок індексації аліментів? В якій звітності і яким чином вони відображаються?
Отчисление алиментов из доходов работникаВідрахування аліментів з доходів працівника
В соответствии со статьей 51 Конституции Украины и статьей 180 Семейного кодекса Украины (далее — СКУ) родители обязаны содержать детей (ребенка) до достижения ими (им) совершеннолетия.
Поскольку совершеннолетие наступает в 18 лет (ч. 2 ст. 6 СКУ), право на содержание (в том числе на получение алиментов) утрачивается при достижении ребенком 18 лет.
Если совершеннолетние дочь, сын продолжают обучение и в связи с этим нуждаются в материальной помощи, родители обязаны содержать их до достижения 23 лет при условии, что они могут оказывать материальную помощь. Право на содержание прекращается в случае прекращения обучения. Право на обращение в суд с иском о взыскании алиментов имеет тот из родителей, с кем проживает дочь, сын, а также сами дочь, сын, которые продолжают обучение (ст. 199 СКУ).
Расторжение брака между родителями, проживание их отдельно от ребенка не влияет на объем их прав и не освобождает от обязанностей относительно ребенка (ч. 2 ст. 141 СКУ).
Согласно статье 181 СКУ способы выполнения родителями обязанности содержать ребенка определяются по договоренности между ними. По договоренности между родителями ребенка тот из них, кто проживает отдельно от ребенка, может принимать участие в его содержании в денежной и (или) натуральной форме.
Законодательство не дает определение термину «алименты», но исходя из норм СКУ алименты — это денежные средства или право на содержание. Так, согласно части 3 статьи 181 СКУ, которая определяет способы выполнения родителями обязанности содержать ребенка, алименты — это денежные средства на содержание ребенка (детей), выплачиваемые в виде доли от дохода родителя или в твердой денежной сумме.
Алименты могут выплачиваться родителями на несовершеннолетних детей (ст. 180–197 СКУ), родителями на совершеннолетних нетрудоспособных или обучающихся детей (ст. 198–201 СКУ), одним из супругов другому нетрудоспособному супругу, в том числе после расторжения брака между ними (ст. 75–91 СКУ), совершеннолетними детьми на нетрудоспособных родителей (ст. 202–206 СКУ) и в других случаях.
В этой статье рассмотрим особенности отчисления из доходов работников только тех алиментов, которые выплачиваются родителями на содержание своих детей.
Основания и способы уплаты алиментов на детей
Алименты на детей могут уплачиваться добровольно или принудительно, а именно:
– по устной договоренности между родителями детей;
– согласно заключенному письменному договору между родителями детей;
– на основании решения суда.
Остановимся подробно на каждом из вышеуказанных способов уплаты алиментов.
Уплата алиментов согласно устной договоренности
При этом способе уплаты алиментов бывшие супруги (родители ребенка) договариваются в устной форме, какую сумму денежных средств и в какие сроки один из родителей, проживающий отдельно от ребенка, будет перечислять на содержание ребенка второму родителю (с которым проживает ребенок).
Поскольку при устной договоренности сторон не оформляется документ, подтверждающий обязательность, сумму и сроки перечисления денежных средств, то лицо, которое должно перечислять денежные средства, если оно является работником предприятия, обычно пишет заявление на имя руководителя предприятия с просьбой перечислять часть начисленной ему заработной платы (после удержания из нее налоговых обязательств) на банковский счет другого физического лица (бывшего супруга или ребенка).
В этой ситуации в заявлении работника с просьбой о перечислении части заработной платы на счет другого физического лица слово «алименты» не указывается (это делать нецелесообразно), поскольку у работника нет документа, подтверждающего, что он обязан уплачивать алименты. Соответственно, не будет такого документа и у работодателя, поэтому у него не будет оснований считать алиментами денежные средства, перечисляемые на основании заявления работника другому физическому лицу. Указание работником в заявлении слова «алименты» не придаст перечисляемым денежным средствам статус «алиментов», поскольку заявление работника не является правоустанавливающим документом (в отличие от договора или исполнительного листа).
Уплата алиментов согласно заключенному договору
В соответствии с частью 1 статьи 189 СКУ родители имеют право заключить договор об уплате алиментов на ребенка, в котором определить размер и сроки выплаты алиментов. Договор заключается в письменной форме и подлежит нотариальному удостоверению.
Частью 2 статьи 109 СКУ тоже определено, что договор между расторгающими брак супругами о размере алиментов на ребенка должен быть нотариально удостоверен.
В случае если уплата алиментов предусмотрена договором, составленным в письменном виде и удостоверенным нотариально, плательщик алиментов, который является работником, подает по месту работы заявление об отчислении алиментов на ребенка из его заработной платы (ч. 1 ст. 187 СКУ).
Такое заявление работника должно содержать следующую информацию:
– фамилию, имя и отчество плательщика алиментов (работника);
– фамилию, имя и отчество, идентификационный номер физического лица – получателя алиментов;
– реквизиты счета в банке физического лица – получателя алиментов, если сумма алиментов будет перечисляться на его счет в банке;
– адрес физического лица – получателя алиментов, если сумма алиментов будет перечисляться ему почтовым переводом;
– фамилию, имя и отчество, день, месяц и год рождения ребенка (детей), на содержание которого (которых) будут перечисляться денежные средства;
– размер алиментов;
– дату, с которой необходимо начинать отчисление алиментов;
– реквизиты (номер, дата) договора об уплате алиментов (предприятию желательно получить от работника копию такого договора или извлечение из него).
На основании поданного работником заявления об уплате алиментов руководитель предприятия издает приказ (распоряжение) об отчислении алиментов с заработной платы (дохода) работника с указанием вышеперечисленной информации.
На основании заявления работника алименты отчисляются не позднее 3-дневного срока со дня, установленного на предприятии для выплаты заработной платы (ч. 2 ст. 187 СКУ).
Если плательщик алиментов не выполняет своих обязательств по договору об уплате алиментов (например, не подает или отозвал заявление по месту работы об их уплате), алименты взыскивают с него на основании исполнительной надписи нотариуса (ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 189 СКУ).
Уплата алиментов на основании решения суда
При отсутствии устной договоренности между родителями и нотариально удостоверенного договора об уплате алиментов лицо, имеющее право на алименты, обращается с иском в суд. В этом случае назначение и последующая уплата алиментов осуществляются на основании решения суда.
Алименты на ребенка присуждаются по решению суда со дня подачи иска, а в случае подачи заявления об издании судебного приказа — со дня подачи такого заявления. По решению суда алименты могут быть присуждены и за период, предшествующий подаче иска о взыскании алиментов, но не более чем за 10 лет, если истец предоставит суду доказательства того, что он принимал меры по получению алиментов с ответчика, но не мог их получить в связи с уклонением последнего от их уплаты (ст. 191 СКУ).
Таким образом, на день вынесения судебного решения у ответчика может быть задолженность по уплате алиментов. В этом случае в первую очередь погашается такая задолженность, а затем осуществляется уплата алиментов за последующие периоды.
Основанием для отчисления алиментов в случае вынесения судом решения о назначении алиментов является исполнительный документ. Исполнительным документом являются, в частности, исполнительный лист и приказ, выдаваемые судом на основании судебного решения (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закона Украины «Об исполнительном производстве» от 02.06.2016 г. № 1404-VIII; далее — Закон № 1404).
Исполнительный документ является обязательным для исполнения на всей территории Украины. Работодатель на основании полученного исполнительного документа, в котором указываются причина, порядок и размер отчислений из заработной платы (дохода) плательщика алиментов, издает приказ об отчислении алиментов из заработной платы (дохода) работника.
Лицо, в пользу которого присуждены алименты на ребенка, может самостоятельно подать заявление с исполнительным листом об отчислении алиментов из заработной платы плательщика алиментов непосредственно по месту выплаты заработной платы плательщику алиментов. На основании заявления такого лица алименты отчисляются работодателем из заработной платы плательщика алиментов в размере, указанном в исполнительном листе, не позднее 3-дневного срока со дня, установленного на предприятии для выплаты заработной платы, и перечисляются лицу, в пользу которого присуждены алименты, по его адресу или на счет, указанный в заявлении (ч. 4 ст. 187 СКУ).
В ином случае для выполнение решения суда о взыскании алиментов взыскатель с заявлением обращается в орган государственной исполнительной службы или к частному исполнителю (далее вместе — исполнитель). Порядок действий исполнителя по взысканию алиментов изложен в разделе XVI «Особенности исполнения решений о взыскании алиментов» Инструкции об организации принудительного исполнения решений, утвержденной приказом Министерства юстиции Украины от 02.04.2012 г. № 512/5 (далее — Инструкция № 512/5).
Согласно части 3 статьи 68 Закона № 1404 об обращении взыскания (в т. ч. в виде алиментов) на заработную плату и другие доходы должника (плательщика алиментов) исполнитель выносит постановление, которое направляется для исполнения предприятию, учреждению, организации, физическому лицу, физическому лицу – предпринимателю (далее вместе — работодатели), которые выплачивают должнику (плательщику алиментов) заработную плату и другие доходы.
Статьей 69 Закона № 1404 установлено, что работодатели осуществляют отчисления (в т. ч. алиментов) из заработной платы и других доходов должника (плательщика алиментов) и перечисляют денежные средства на соответствующий счет органа государственной исполнительной службы, счет частного исполнителя в срок, установленный для осуществления указанных выплат должнику, а в случае если такой срок не установлен, — до десятого числа месяца, следующего за месяцем, за который осуществляется взыскание. Такие работодатели ежемесячно направляют исполнителю Отчет о совершенных отчислениях и выплатах по форме, приведенной в приложении 9 к Инструкции № 512/5. О ежемесячном представлении этого Отчета указано также в пункте 8 раздела Х Инструкции № 512/5.
В случае прекращения перечисления денежных средств (алиментов) взыскателю работодатель не позднее 3-дневного срока уведомляет исполнителя о причине прекращения выплат (отчисления алиментов) и указывает новое место работы должника, если оно известно (это необходимо делать в случае изменения места работы должника – плательщика алиментов).
В соответствии со статьей 71 Закона № 1404 при наличии задолженности по уплате алиментов более 3 месяцев (например, если плательщик алиментов не работает и не получает доход или предприятие не выплачивает ему доход) взыскание может быть обращено на имущество должника. Обращение взыскания на заработную плату не препятствует обращению взыскания на имущество должника, если существует непогашенная задолженность, суммарный размер которой превышает сумму платежей за 3 месяца.
Определение суммы задолженности по уплате алиментов, присужденных как часть от заработка (дохода), определяется исполнителем в порядке, установленном СКУ.
Исполнитель обязан исчислять размер задолженности по уплате алиментов ежемесячно. Исполнитель обязан сообщить о расчете задолженности взыскателю и должнику в случае, в частности, направления постановления работодателю о проведении отчисления.
В случае взыскания алиментов как части заработка (дохода) должника работодателем отчисления осуществляются из фактического заработка (дохода) на основании постановления исполнителя. Если взыскать алименты в указанном размере невозможно, работодатель, осуществлявший отчисления, начисляет должнику задолженность по уплате алиментов, которая отражается в Отчете.
После окончания срока, предусмотренного законом для взыскания алиментов, при отсутствии задолженности по уплате алиментов работодатель, осуществлявший отчисления, возвращает исполнителю постановление о взыскании алиментов с отметкой о перечислении в полном объеме взыскателю присужденных ему сумм алиментов. Если отчисленные с дохода должника суммы алиментов не были перечислены взыскателю, исполнитель письменно сообщает взыскателю о размере образовавшейся задолженности и разъясняет ему права на обращение с иском к работодателю, выплачивающему должнику заработную плату и прочие доходы, если такая задолженность образовалась по вине работодателя.
Споры о размере задолженности по уплате алиментов решаются в суде по заявлению заинтересованного лица в порядке, установленном законом.
Размер алиментов на детей
Согласно части 3 статьи 181 СКУ по решению суда денежные средства на содержание ребенка (алименты) присуждаются в части от дохода его матери, отца или в твердой денежной сумме.
Согласно статье 182 СКУ при определении размера алиментов суд учитывает:
– состояние здоровья и материальное положение ребенка;
– состояние здоровья и материальное положение плательщика алиментов;
– наличие у плательщика алиментов других детей, нетрудоспособных мужа, жены, родителей, дочери, сына;
– наличие на праве собственности, владения и/или пользования у плательщика алиментов имущества и имущественных прав, в том числе движимого и недвижимого имущества, денежных средств, исключительных прав на результаты интеллектуальной деятельности, корпоративных прав;
– доказанные взыскателем алиментов расходы плательщика алиментов, в том числе на приобретение недвижимого или движимого имущества, сумма которых превышает 10-кратный размер прожиточного минимума для трудоспособного лица (далее — ПМТЛ), если плательщиком алиментов не доказан источник происхождения денежных средств;
– прочие обстоятельства, имеющие существенное значение.
Минимальный гарантированный размер алиментов на одного ребенка не может быть меньше 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста. Минимальный рекомендуемый размер алиментов на одного ребенка составляет размер прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста и может быть присужден судом в случае достаточности заработка (дохода) плательщика алиментов (ч. 2 ст. 182 СКУ).
Тот из родителей, вместе с которым проживает ребенок, имеет право обратиться в суд с заявлением о выдаче судебного приказа о взыскании алиментов в размере 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста (ч. 3 ст. 184 СКУ).
Суд не ограничивается размером заработка (дохода) плательщика алиментов в случае установления наличия у него расходов, превышающих его заработок (доход), и в отношении которых таким плательщиком алиментов не доказан источник происхождения денежных средств для их оплаты (ч. 3 ст. 182 СКУ).
Особенности определения размера алиментов в части от заработка (дохода) матери, отца ребенка определены статьей 183 СКУ. Так, часть заработка (дохода) матери, отца, которая будет взиматься как алименты на ребенка, определяется судом. Если взимаются алименты на двоих и более детей, суд определяет единую часть от заработка (дохода) матери, отца на их содержание, которая будет взиматься до достижения старшим ребенком совершеннолетия. Если после достижения совершеннолетия старшим ребенком никто из родителей не обратился в суд с иском об определении размера алиментов на других детей, алименты взыскиваются за вычетом той равной части, которая приходилась на ребенка, достигшего совершеннолетия.
Тот из родителей ребенка, вместе с которым проживает ребенок, имеет право обратиться в суд с заявлением об издании судебного приказа о взыскании алиментов в размере на одного ребенка — одной четверти, на двух детей — одной трети, на трех и более детей — половины заработка (дохода) плательщика алиментов, но не более 10 прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста на каждого ребенка.
Что касается задолженности по алиментам, присужденным в части от заработка (дохода), то согласно статье 195 СКУ такая задолженность определяется исходя из фактического заработка (дохода), который плательщик алиментов получал за время, в течение которого не осуществлялось их взыскание, независимо от того, получен такой заработок (доход) в Украине или за границей. Если плательщик алиментов не работал на время возникновения задолженности, задолженность определяется исходя из средней заработной платы работника для данной местности. Размер задолженности по алиментам исчисляется исполнителем, а в случае возникновения спора — судом.
Алименты в твердой денежной сумме и их индексация
Согласно статье 184 СКУ суд по заявлению получателя определяет размер алиментов в твердой денежной сумме. Размер алиментов, определенный судом или договоренностью между родителями в твердой денежной сумме, ежегодно подлежит индексации в соответствии с законом, если плательщик и получатель алиментов не договорились об ином. По заявлению получателя алиментов индексация может быть осуществлена судом за другой период.
Законом Украины от 01.09.2020 г. № 831-IX были внесены изменения с 25.09.2020 г. в Закон № 1404 касательно индексации алиментов. Теперь согласно части 1 статьи 71 Закона № 1404 индексация размера алиментов, определенного в твердой денежной сумме, осуществляется, если иное не предусмотрено в исполнительном документе или в договоре между родителями об уплате алиментов на ребенка, исполнителем в установленном Кабинетом Министров Украины порядке. Индексация размера алиментов осуществляется ежегодно, начиная со второго года после определения размера алиментов.
В случае самостоятельного направления взыскателем исполнительного документа непосредственно работодателю индексация размера алиментов, определенного в твердой денежной сумме, осуществляется, если иное не предусмотрено в исполнительном документе или в договоре между родителями об уплате алиментов на ребенка, в соответствии с Законом Украины «Об индексации денежных доходов населения» от 03.07.91 г. № 1282-XII (далее — Закон об индексации).
Частью 4 статьи 71 Закона № 1404 определено, что исполнитель обязан проводить индексацию размера алиментов в соответствии с частью 1 этой статьи (см. выше).
Таким образом, если до 25.09.2020 г. индексацию алиментов, определенных судом в твердой денежной сумме (далее — «твердые» алименты), проводил работодатель (независимо от того, на основании какого документа отчислялись алименты из дохода работника), то, начиная с 25.09.2020 г., индексацию «твердых» алиментов обязаны проводить работодатели только в случае самостоятельного направления взыскателем (получателем алиментов) исполнительного документа непосредственно работодателю, если иное не предусмотрено в самом исполнительном документе или в договоре между родителями об уплате алиментов на ребенка.
Также работодатели обязаны проводить индексацию «твердых» алиментов, если это прямо предусмотрено в исполнительном документе или в договоре между родителями об уплате алиментов на ребенка.
Если же отчисление «твердых» алиментов осуществляется на основании постановления исполнителя, то именно исполнитель обязан проводить индексацию указанных алиментов (исчислять ее сумму и направлять работодателю постановление об отчислении суммы индексации алиментов из дохода работника), начиная со второго года после определения размера алиментов. Хотя прямо Законом № 831 это не установлено, но по логике с даты его вступления в силу (25.09.2020 г.) работодатель не должен проводить индексацию «твердых» алиментов, отчисляемых на основании постановления исполнителя.
Если работодатель до 25.09.2020 г. проводил индексацию «твердых» алиментов на основании исполнительного документа, самостоятельно направленного непосредственно ему взыскателем (получателем алиментов), или проведение индексации было предусмотрено в исполнительном документе либо в договоре между родителями об уплате алиментов на ребенка, то и после 25.09.2020 г. работодателю необходимо продолжать начислять указанную индексацию в соответствии с нормами Закона об индексации и Порядка проведения индексации денежных доходов населения, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2003 г. № 1078 (далее — Порядок № 1078).
Напомним, что согласно абзацу седьмому части первой статьи 2 Закона об индексации размер «твердых» алиментов подлежит индексации. Индексация размера «твердых» алиментов осуществляется за счет денежных средств плательщика алиментов. Индексация «твердых» алиментов осуществляется работодателями, которые проводят отчисление алиментов из дохода плательщика алиментов (ч. седьмая ст. 5, ч. вторая ст. 9 Закона об индексации).
Аналогичные нормы касательно проведения индексации «твердых» алиментов содержит и Порядок № 1078. Пунктом 4 этого Порядка установлено, что оплата труда, денежное обеспечение, размер алиментов, определенный судом в твердой денежной сумме, индексируются в пределах прожиточного минимума, установленного для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ).
Согласно пункту 10-4 Порядка № 1078 исчисление индекса потребительских цен (далее — ИПЦ) для проведения индексации размера «твердых» алиментов осуществляется с месяца, в котором назначены алименты, т. е. с месяца вступления в силу решения суда о назначении алиментов, поэтому «базовым» является месяц, предшествующий месяцу назначения судом алиментов.1
1 См. статью «Индексация заработной платы работников» в журнале «Все о труде и зарплате» № 1/2020, стр. 32.
Для «твердых» алиментов, которые были назначены до июня 2016 года, исчисление ИПЦ для проведения индексации осуществляется со дня вступления в силу Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно индексации размера алиментов, определенного судом в твердой денежной сумме» от 17.05.2016 г. № 1368-VIII, то есть с июня 2016 года.
Обращаем внимание, что размер «твердых» алиментов вместе с суммой индексации не должен превышать 50% денежного дохода плательщика алиментов (абз. третий п. 10-4 Порядка № 1078).
Таким образом, работодатели, которые отчисляют «твердые» алименты из доходов работников – плательщиков алиментов не на основании постановления исполнителя, обязаны начислять индексацию на сумму таких алиментов, а также отчислять из заработной платы (доходов) работников вместе с суммой «твердых» алиментов начисленную на них сумму индексации (см. пример 1 ниже).
Также следует помнить, что если взыскать в определенном размере алименты и/или сумму их индексации невозможно, работодатель, осуществляющий отчисление, начисляет должнику (плательщику алиментов) задолженность по уплате алиментов и/или индексации таких алиментов (абз. второй ч. 6 ст. 71 Закона № 1404).
Изменение размера и отмена алиментов
Способ взыскания алиментов, определенный решением суда, изменяется по решению суда по иску получателя алиментов (ч. 3 ст. 181 СКУ).
Например, если алименты по требованию получателя алиментов были назначены судом в твердой денежной сумме, но затем по каким-то причинам получателя алиментов перестала устраивать назначенная сумма таких алиментов, то он может изменить способ начисления и сумму алиментов.
В частности, вместо взыскания «твердых» алиментов родитель, вместе с которым проживает ребенок, может обратиться в суд с заявлением об издании судебного приказа о взыскании алиментов в размере 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста (ч. 3 ст. 184 СКУ).
Размер алиментов, определенный по решению суда или договоренностью между родителями, может быть со временем уменьшен или увеличен по решению суда по иску плательщика или получателя алиментов в случае изменения материального или семейного положения, ухудшения или улучшения здоровья кого-то из них и в других случаях, предусмотренных СКУ (ст. 192 СКУ).
Таким образом, работодатель, отчисляющий алименты из заработной платы (дохода) работника, не может самостоятельно изменить (уменьшить или увеличить) размер алиментов2, установленный решением суда или договоренностью родителей, в том числе если назначенный судом размер «твердых» алиментов составляет меньше 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста. Изменить размер алиментов может только суд (по обращению плательщика и/или получателя алиментов), а в некоторых случаях — исполнитель, издав новое постановление.
2 См. письмо Минюста от 16.09.2019 г. № 34122/635-2-19/11.4.3 в журнале «Все о труде и зарплате» № 11/2019, стр. 119.
С учетом материального и семейного положения плательщика алиментов суд может отсрочить или рассрочить уплату задолженности по алиментам. По иску плательщика алиментов суд может полностью или частично освободить его от уплаты задолженности по алиментам, если она возникла в связи с его тяжелой болезнью или другим обстоятельством, имеющим существенное значение (ст. 197 СКУ).
Ограничение суммы отчислений из заработной платы
Согласно части 3 статьи 187 СКУ на основании заявления одного из родителей алименты могут быть отчислены и тогда, когда общая сумма, подлежащая отчислению на основании заявления и исполнительных документов, превышает половину заработной платы, а также если с лица (работника) уже взыскиваются алименты на другого ребенка.
Из норм статьи 128 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ), статьи 26 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР, статьи 70 Закона № 1404 следует, что в случае отчисления алиментов на одного ребенка сумма отчисления не может превышать 50% заработной платы, которая должна быть выплачена работнику (в том числе в случае отчисления по нескольким исполнительным документам), а в случае отчисления алиментов на несовершеннолетних детей — 70% заработной платы.
Частью 1 статьи 70 Закона № 1404 установлено, что размер отчислений из заработной платы и других доходов должника исчисляется из суммы, остающейся после удержания налогов, сборов и единого социального взноса (далее — ЕСВ).
Пунктом 13 Перечня видов доходов, которые учитываются при определении размера алиментов на одного из супругов, детей, родителей, других лиц, приведенного в приложении к постановлению Кабинета Министров Украины от 26.02.93 г. № 146 (далее — Перечень № 146), установлено, что отчисление алиментов осуществляется из суммы заработка (дохода), надлежащей лицу, уплачивающему алименты, после удержания из этого заработка (дохода) налогов.
Таким образом, отчисление алиментов в вышеуказанном максимальном процентном размере применяется к размеру заработной платы должника после удержания из нее налога на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военного сбора (далее — ВС). То есть сначала из начисленной работнику заработной платы удерживаются НДФЛ и ВС, а из оставшейся суммы (которая должна быть выплачена работнику «на руки»), осуществляется отчисление алиментов (в том числе в вышеуказанных случаях отчисление индексации алиментов, если они назначены в твердой денежной сумме) в установленном размере, но не более 70% этой (оставшейся) суммы заработной платы при отчислении алиментов на двоих и более несовершеннолетних детей, а на одного ребенка — не более 50% такой оставшейся суммы (ч. 1 ст. 70 Закона № 1404, п. 13 Перечня № 146).
Аналогичные выводы (о применении ограничений в отчислениях из заработной платы после удержания НДФЛ и ВС) сделали в своих письмах Государственная фискальная служба Украины, Минюст и Минтруда.3
3 См. письмо ГФСУ от 12.02.2015 г. № 339/4/99-99-19-01-01-13 в журнале «Все о труде и зарплате» № 8/2015, стр. 112, письмо Минюста от 19.07.2017 г. № 27372/19126-0-33-17/7.2 и от 23.10.2015 г. № 25885-0-33-15/7.2, письмо Минтруда от 12.02.2010 г. № 25/06/186-10.
Доходы, с которых отчисляются алименты
На основании исполнительного документа суда или постановления исполнителя или заявления работника предприятие обязано ежемесячно отчислять алименты из доходов работника.
Виды доходов, с которых отчисляются алименты, и виды доходов, с которых алименты не отчисляются, приведены в Перечне № 146 (см. таблицу ниже).
Таблица
Доходы, с которых отчисляются и не отчисляются алименты
Доходы, с которых отчисляются алименты |
Доходы, с которых алименты не отчисляются |
Основная заработная плата согласно должностному окладу, тарифной ставке, сдельным расценкам и т. п. |
Пособие по временной нетрудоспособности по уходу за больным ребенком в возрасте до 14 лет |
Все виды доплат и надбавок к заработной плате |
Не облагаемая налогом материальная помощь |
Премии в денежной и натуральной форме |
Помощь на лечение |
Оплата за сверхурочную работу, за работу в праздничные, нерабочие и выходные дни |
Компенсационные выплаты за амортизацию инструментов и изношенность одежды |
Отпускные, в том числе компенсация за неиспользованный в течение нескольких лет отпуск, которая начисляется при увольнении работника* |
Компенсация за неиспользованный отпуск, кроме случаев, когда компенсация начисляется при увольнении за неиспользованный в течение нескольких лет отпуск* |
Заработная плата, которая сохраняется за время выполнения государственных и общественных обязанностей, а также в других случаях сохранения средней заработной платы |
Пособие по беременности и родам, одноразовая помощь при рождении ребенка, пособие по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста |
Вознаграждение за общие годовые итоги работы предприятия |
Стоимость бесплатно предоставленных квартир и коммунальных услуг |
Вознаграждения, которые выплачиваются штатным литературным работникам газет, журналов, агентств печати, радио, телевидения из фонда литературного гонорара, а также внештатным литературным работникам, подлежащим государственному социальному страхованию |
Ежемесячная денежная помощь в связи с ограничением потребления продуктов питания местного производства и личного подсобного хозяйства граждан, которые проживают на территориях радиоактивного загрязнения |
Одноразовые вознаграждения (процентные надбавки) за выслугу лет |
Материальная помощь лицам, которые утратили право на пособие по безработице |
Пособие по государственному социальному страхованию, а также пособие по временной нетрудоспособности, установленные в коллективных сельскохозяйственных предприятиях |
Полевое обеспечение, надбавки к заработной плате и другим суммам, которые выплачиваются вместо суточных и квартирных |
Доплаты к помощи по государственному социальному страхованию, выплачиваемые за счет предприятий |
Компенсационные выплаты при командировках и переводе на работу в другую местность |
Суммы, выплачиваемые для возмещения ущерба в связи с утратой трудоспособности в результате увечья или другого повреждения здоровья, за исключением сумм для возмещения ущерба по уходу за пострадавшими, на дополнительное питание, санаторно-курортное лечение (включая оплату проезда) и протезирование пострадавших |
Выходное пособие при увольнении (кроме выходного пособия, выплачиваемого военнослужащим, лицам рядового и начальствующего состава органов внутренних дел, Государственной службы по чрезвычайным ситуациям (ГСЧС) и Государственной уголовно-исполнительной службы при увольнении с военной службы и с указанных органов) |
Пособие по безработице |
Государственная помощь на погребение |
Получаемые пенсии, за исключением надбавок к пенсии, которые выплачиваются инвалидам первой группы для ухода за ними |
Социальная помощь малообеспеченным семьям |
Государственная социальная помощь лицам с инвалидностью с детства, назначенная в соответствии с Законом Украины «О государственной социальной помощи лицам с инвалидностью с детства и детям с инвалидностью» |
Дотации на обеды, стоимость путевок в санатории и дома отдыха, которые предоставляются за счет денежных средств предприятий и организаций |
Стипендии, выплачиваемые студентам в период обучения в высших учебных заведениях, ученикам профессиональных учебно-воспитательных заведений и слушателям учебных заведений повышения квалификации и переподготовки кадров |
Временная государственная помощь, если место проживания родителей неизвестно, либо они уклоняются от уплаты алиментов, либо не имеют возможности содержать ребенка |
Доходы от предпринимательской деятельности, крестьянских (фермерских) хозяйств, кооперативов, объединений граждан, а также доходов, которые приходятся на долю плательщика алиментов от приусадебного участка или подсобного хозяйства |
Государственная социальная помощь на детей с инвалидностью, а также надбавки на уход за лицом с инвалидностью с детства и ребенком с инвалидностью, предусмотренные Законом Украины «О государственной социальной помощи лицам с инвалидностью с детства и детям с инвалидностью» |
Все виды заработка, получаемые адвокатами за работу в юридических консультациях |
Стоимость вещевого, продовольственного обеспечения или его денежная компенсация |
Плата, полученная за передачу в аренду земельного участка или земельной доли (пая) |
Субсидии наличными для возмещения расходов на приобретение сжиженного газа, твердого и жидкого печного бытового топлива |
Другие виды заработка |
Помощь на детей, которые находятся под опекой или на попечении, помощь малообеспеченным семьям с детьми |
* По мнению Минюста, изложенному в его письме от 28.12.2006 г. № 19-48-671, отчисление алиментов осуществляется из суммы компенсации за неиспользованный отпуск, если она начисляется при увольнении работника за два и более года. Если же компенсация за неиспользованный отпуск предоставляется за один (текущий) год, то алименты из такой компенсации не отчисляются.
Перечнем № 146 установлены также следующие нормы касательно отчисления алиментов из заработной платы (доходов) работников:
– отчисление алиментов осуществляется со всех видов заработка и дополнительного вознаграждения работников (см. Таблицу) как по основной работе, так и по работе по совместительству;
– у членов коллективных сельскохозяйственных предприятий алименты отчисляются из сумм, получаемых за работу в этих хозяйствах (включая стоимость натуральных выдач);
– у писателей, композиторов, художников и других творческих работников алименты отчисляются из сумм авторского гонорара и вознаграждения, получаемого за публичное исполнение произведений, а у тех, которые получают заработную плату, — из заработной платы; у внештатных лекторов — из платы, получаемой за чтение лекций;
– у членов кооперативов, совместных предприятий алименты отчисляются со всех видов заработка, получаемого за работу в кооперативе или совместном предприятии (в том числе из заработка в валюте);
– у фермеров и лиц, работающих в сельском хозяйстве по семейному подряду, алименты отчисляются после реализации продукции с собственного хозяйства в конце года;
– у лиц, работающих в учреждениях Украины за границей, алименты отчисляются из заработка, получаемого в Украине в национальной валюте;
– у лиц, работающих по контрактам в иностранных компаниях и получающих заработную плату только за границей, алименты отчисляются со 100% заработной платы, которую плательщик алиментов получал до заключения контракта, или исходя из его заработной платы за последний месяц работы на момент въезда, или с 5-кратного размера не облагаемого налогом минимума доходов граждан на время проведения расчетов;
– у лиц, получающих заработную плату как в гривнах, так и в валюте на предприятиях, в учреждениях, организациях, расположенных на территории Украины, алименты отчисляются бухгалтериями (расчетными отделами) по месту работы в размерах, установленных решениями судов, как с гривен, так и с валюты;
– у военнослужащих Вооруженных Сил Украины, других войск, Государственной службы специальной связи и защиты информации Украины, лиц рядового и начальствующего состава органов и подразделений внутренних дел, ГСЧС и Государственной уголовно-исполнительной службы алименты отчисляются со всех видов денежного обеспечения, предоставляемого ежемесячно (оклад по штатной должности, оклад по воинскому или специальному званию, процентная надбавка за выслугу лет, ученое звание и научную степень, квалификацию и условия службы), кроме выходного пособия при увольнении с военной службы и из указанных органов (служб), а также с других видов денежного обеспечения, не имеющих постоянного характера.
Со среднего заработка, который сохраняется за работниками, призванными (принятыми) на военную службу в особый период (срочники, лица офицерского состава, контрактники и т. д.), о которых идет речь в части третьей статьи 119 КЗоТ, алименты отчисляются в общем порядке как с дополнительной заработной платы (в подпункте 6 пункта 1 Перечня № 146 указана заработная плата, которая сохраняется за время выполнения государственных и общественных обязанностей, и в других случаях сохранения средней заработной платы, которая включается в перечень доходов, с которых отчисляются алименты).4
4 См. письма Минюста от 24.09.2015 г. № 23648-0-3315/20.6 и от 23.10.2015 г. № 25885-0-33-15/7.2, письма Минсоцполитики от 29.04.2016 р. № 494/13/84-16, письмо Минсоцполитики от 05.10.2015 г. № 1270/13/84-15.
Порядок выплаты алиментов их получателю
Как отмечалось выше, на основании заявления работника алименты отчисляются не позднее 3-дневного срока со дня, установленного на предприятии для выплаты заработной платы (ч. 2 ст. 187 СКУ).
В этот же срок отчисляются алименты, если взыскатель алиментов самостоятельно подал заявление с исполнительным листом об отчислении алиментов с заработной платы плательщика алиментов непосредственно по месту выплаты ему заработной платы. На основании такого заявления алименты перечисляются лицу, в пользу которого присуждены алименты, по его адресу или на счет, указанный в заявлении (ч. 4 ст. 187 СКУ).
Если алименты взыскиваются на основании постановления исполнителя, то работодатель обязан перечислять алименты на счет исполнителя в срок, установленный для осуществления выплат должнику (плательщику алиментов), а если такой срок не установлен, — до 10 числа месяца, следующего за месяцем, за который осуществляется взыскание (ч. 1 ст. 69 Закона № 1404). Не позднее следующего рабочего дня со дня поступления денежных средств на счет исполнителя взысканные с должника денежные средства перечисляются исполнителем взыскателю – физическому лицу на указанный им счет или направляются по адресу взыскателя почтовым переводом (ч. 2 ст. 47 Закона № 1404).
При выплате заработной платы дважды в месяц (за І и ІІ половины месяца) алименты отчисляются (перечисляются на счет исполнителя) дважды, хотя в заявлении плательщика алиментов (постановлении исполнителя) и приказе работодателя может быть предусмотрена выплата алиментов только один раз в месяц — при выплате заработной платы за ІІ половину месяца, когда известна сумма удержаний НДФЛ и ВС, а также прочих отчислений в расчете на месяц.
В случае болезни работника и выплаты ему «больничных» за счет Фонда, удерживать алименты за счет денежных средств со специального (отдельного) счета нельзя (они имеют целевое назначение)5, поэтому будет задолженость по алиментам, которая погашается за счет отчисления алиментов из заработной платы работника.
5 См. разъяснение ФССУ от 01.03.2019 г. в журнале «Все о труде и зарплате» № 9/2019, стр. 124.
Алименты и налогообложение
Согласно подпункту 165.1.14 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ) в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход налогоплательщика не включаются алименты, которые выплачиваются налогоплательщику согласно решению суда или по добровольному решению сторон в суммах, определенных в соответствии с СКУ, в том числе алименты, выплачиваемые нерезидентом.
Следовательно, алименты, выплачиваемые получателю алиментов (перечисляемые на счет исполнителя), не облагаются НДФЛ и ВС6, а сумма индексации алиментов облагается НДФЛ и ВС на основании подпункта 164.2.20 НКУ (прочие доходы, кроме указанных в статье 165 НКУ).7
6 См. ИНК ГФСУ от 18.03.2019 г. № 1093/6/99-99-13-02-03-15/ІПК и письмо ГФСУ от 12.02.2015 г. № 339/4/99-99-19-01-01-13 в журнале «Все о труде и зарплате» № 9/2019, стр. 108, и № 8/2015, стр. 112.
7 См. также консультацию «Налогообложение индексации алиментов, определенных судом в твердой денежной сумме» Н. В. Филипповских, должностного лица ГФСУ, в журнале «Все о труде и зарплате» № 3/2017, стр. 93.
Сумма алиментов, выплачиваемая согласно решению суда или по добровольному решению сторон (согласно договору об уплате алиментов) получателю алиментов, в том числе перечисляемая на счет исполнителя, отражается в Налоговом расчете ф. № 1ДФ с признаком дохода «140», а сумма индексации алиментов — с признаком дохода «127». Поэтому работодатель должен иметь информацию об идентификационном номере получателя алиментов.
Обращаем внимание, что доход работника – плательщика алиментов отражается в Налоговом расчете ф. № 1ДФ в начисленной сумме (без вычета суммы алиментов).
Алименты не являются базой начисления ЕСВ (это выплата не работодателя, а одного физлица другому физлицу).
ПРИМЕР 1
Отчисление алиментов и индексации алиментов из заработной платы
Работник является плательщиком алиментов в твердой денежной сумме на одного своего ребенка, которому 10 лет. Эти алименты суд назначил в феврале 2019 года в размере 2000 грн., а получатель алиментов (бывшая супруга работника) представил предприятию исполнительный лист, выданный ему судом, о взыскании «твердых» алиментов с работника. Оклад работника (плательщика алиментов) в ноябре 2020 года составляет 6000 грн.
Поскольку суд назначил «твердые» алименты в феврале 2019 года, исчисление ИПЦ для проведения индексации алиментов осуществляется с февраля 2019 года, поэтому «базовым» месяцем для индексации алиментов является месяц, предшествующий февралю 2019 года, т. е. январь 2019 года. При начислении индексации алиментов за ноябрь 2020 года величина прироста ИПЦ для работников, у которых «базовый» месяц — январь 2019 года, составляет 3,1%. Определим расчетную сумму индексации алиментов в ноябре 2020 года исходя из указанной величины прироста ИПЦ, учитывая, что в ноябре 2020 года размер алиментов меньше ПМТЛ (2000 грн. < 2197 грн.):
2000 грн. х 3,1 : 100 = 62 грн.
Размер алиментов с суммой индексации не должен превышать 50% дохода плательщика алиментов, подлежащего выплате ему «на руки», поэтому определим общую сумму алиментов и индексации алиментов, которую предприятие должно отчислить из дохода работника:
2000 грн. (алименты) + 62 грн. (индексация алиментов) = 2062 грн.
Сумма удержаний в виде НДФЛ и ВС из заработной платы работника в ноябре:
6000 грн. х 18% (НДФЛ) + 6000 грн. х 1,5% (ВС) = 1080 +90 = 1170 грн.
Сумма заработной платы работника после удержания НДФЛ и ВС (т. е. «на руки»):
6000 – 1170 = 4830 грн.
Максимальная общая сумма алиментов и индексации алиментов, которая может быть отчислена из заработной платы работника – плательщика алиментов за ноябрь:
4830 грн. х 50% = 2415 грн.
Указанная сумма больше общей суммы алиментов и индексации алиментов (2415 грн. > 2062 грн.), поэтому в ноябре 2020 года из заработной платы плательщика алиментов можно удержать всю сумму «твердых» алиментов в размере 2000 грн. и всю сумму индексации алиментов в размере 62 грн., но из последней необходимо еще удержать НДФЛ и ВЗ.
ПРИМЕР 2
Отражение в учете операции по отчислению алиментов
Суд своим решением обязал работника предприятия ежемесячно уплачивать алименты на одного ребенка в размере прожиточного минимума для его возраста (ребенку 8 лет). Исполнитель направил предприятию постановление об отчислении алиментов из заработной платы работника в указанном размере. Алименты перечисляются предприятием на счет исполнителя для последующей выплаты бывшей супруге работника. Прожиточный минимум для ребенка 8 лет в ноябре 2020 года — 2318 грн. В ноябре из-за простоя работнику начислена заработная плата в сумме 5000 грн. Из этой заработной платы удержаны НДФЛ в сумме 900 грн. (5000 грн. х 18%) и ВС в сумме 75 грн. (5000 грн. х 1,5%).
Максимальная сумма отчисления алиментов из заработной платы работника в ноябре:
(5000 – 900 – 75) х 50% = 2012,50 грн.
Эта сумма меньше размера алиментов (2012,50 грн. < 2318 грн.), поэтому в ноябре алименты отчисляются только в сумме 2012,50 грн., а разность — 305,50 грн. (2318 – 2012,50) является задолженностью по алиментам, подлежащая погашению в следующих месяцах.
В бухгалтерском учете предприятия операции по начислению заработной платы и отчислению алиментов отражаются следующим образом:
№ п/п |
Содержание операции |
Бухгалтерский учет |
Сумма, грн |
|
Д-т |
К-т |
|||
1 |
Начислена зарплата работнику |
92 |
661 |
5000,00 |
2 |
Начислен ЕСВ на зарплату: 5000 грн. х 22% |
92 |
651 |
1100,00 |
3 |
Удержан НДФЛ из зарплаты: 5000 грн. х 18% |
661 |
641/ндфл |
900,00 |
4 |
Удержан ВС из зарплаты: 5000 грн. х 1,5% |
661 |
642/вс |
75,00 |
5 |
Отчислены алименты по исполнительному документу |
661 |
377 (685) |
2012,50 |
6 |
Перечислен ЕСВ |
651 |
311 |
1100,00 |
7 |
Перечислен НДФЛ |
641/ндфл |
311 |
900,00 |
8 |
Перечислен ВС |
642/вс |
311 |
75,00 |
9 |
Перечислены алименты исполнительной службе |
377 (685) |
311 |
2012,50 |
10 |
Выплачена зарплата работнику: 5000 – 900 – 75 – 2012,50 |
661 |
311 |
2012,50 |
________________________________________________________________________________
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України (далі — СКУ) батьки зобов’язані утримувати дітей (дитину) до досягнення ними (нею) повноліття.
Оскільки повноліття настає у 18 років (ч. 2 ст. 6 СКУ), право на утримання (в тому числі на отримання аліментів) втрачається при досягненні дитиною 18 років.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ст. 199 СКУ).
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (ч. 2 ст. 141 СКУ).
Згідно зі статтею 181 СКУ способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Законодавство не дає визначення терміну «аліменти», але виходячи з норм СКУ аліменти — це кошти або право на утримання. Так, згідно з частиною 3 статті 181 СКУ, яка визначає способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину, аліменти — це кошти на утримання дитини (дітей), що сплачуються у частці від доходу одного з батьків або у твердій грошовій сумі.
Аліменти можуть виплачуватися батьками на неповнолітніх дітей (ст. 180–197 СКУ), батьками на повнолітніх дітей, які непрацездатні або навчаються (ст. 198–201 СКУ), одним членом подружжя іншому непрацездатному члену подружжя, в тому числі після розірвання шлюбу між ними (ст. 75–91 СКУ), повнолітніми дітьми на непрацездатних батьків (ст. 202–206 СКУ) та в інших випадках, передбачених СКУ.
У цій статті розглянемо особливості відрахування з доходів працівників тільки тих аліментів, які виплачуються батьками на утримання своїх дітей.
Підстави та способи сплати аліментів на дітей
Аліменти на дітей можуть сплачуватися добровільно або примусово, а саме:
– за усною домовленістю між батьками дітей;
– згідно з укладеним письмовим договором між батьками дітей;
– на підставі рішення суду.
Зупинимося детально на кожному з вищевказаних способів сплати аліментів.
Сплата аліментів за усною домовленістю
При цьому способі сплати аліментів колишні члени подружжя (батьки дитини) домовляються в усній формі, яку суму коштів і в які строки один з батьків, який проживає окремо від дитини, буде перераховувати на утримання дитини іншому з батьків (з яким проживає дитина).
Оскільки при усній домовленості сторін не оформляється документ, що підтверджує обов’язковість, суму і строки перерахування коштів, то особа, яка буде перераховувати кошти, якщо вона є працівником підприємства, має написати заяву на ім’я керівника підприємства з проханням перераховувати частину нарахованої йому заробітної плати (після утримання з неї податкових зобов’язань) на банківський рахунок іншої фізичної особи (колишнього члена подружжя або дитини).
У цій ситуації в заяві працівника з проханням перераховувати частину заробітної плати на рахунок іншої фізичної особи слово «аліменти» не вказується (це робити недоцільно), оскільки у працівника немає документа, який підтверджує, що він зобов’язаний сплачувати аліменти. Відповідно, не буде такого документа і в роботодавця, тому в останнього не буде підстав вважати аліментами кошти, що перераховуються на підставі заяви працівника іншій фізичній особі. Вказівка працівником в заяві слова «аліменти» не додасть коштам, які мають перераховуватися, статусу «аліментів», оскільки заява працівника не є правовстановлюючим документом (на відміну від договору або виконавчого листа).
Сплата аліментів згідно з укладеним договором
Відповідно до частини 1 статті 189 СКУ батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначити розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені СКУ.
Частиною 2 статті 109 СКУ також визначено, що договір між подружжям, яке розриває шлюб, про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.
У разі якщо сплата аліментів передбачена договором, складеним в письмовій формі та посвідченим нотаріально, платник аліментів, який є працівником, подає за місцем роботи заяву про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати (ч. 1 ст. 187 СКУ).
Така заява працівника має містити наступну інформацію:
– прізвище, ім’я та по батькові платника аліментів (працівника);
– прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер фізичної особи – одержувача аліментів;
– реквізити рахунку в банку фізичної особи – одержувача аліментів, якщо сума аліментів буде перераховуватися на її рахунок в банку;
– адресу фізичної особи – одержувача аліментів, якщо сума аліментів буде перераховуватися їй поштовим переказом;
– прізвище, ім’я та по батькові, день, місяць і рік народження дитини (дітей), на утримання якої (яких) будуть перераховуватися кошти;
– розмір аліментів;
– дату, з якої необхідно починати відрахування аліментів;
– реквізити (номер, дата) договору про сплату аліментів (підприємству бажано отримати від працівника копію такого договору або витяг з нього).
На підставі поданої працівником заяви про сплату аліментів керівник підприємства видає наказ (розпорядження) про відрахування аліментів із заробітної плати (доходу) працівника із зазначенням перерахованої вище інформації.
На підставі заяви працівника аліменти відраховуються не пізніше 3-денного строку від дня, встановленого на підприємстві для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 187 СКУ).
Якщо платник аліментів не виконує своїх зобов’язань за договором про сплату аліментів (наприклад, не подає або відкликав заяву за місцем роботи про їх сплату), аліменти стягують з нього на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 189 СКУ).
Сплата аліментів на підставі рішення суду
За відсутності усної домовленості між батьками і нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів особа, яка має право на аліменти, звертається з позовом до суду. В цьому випадку призначення і подальша сплата аліментів здійснюються на підставі рішення суду.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу — із дня подання такої заяви. За рішенням суду аліменти можуть бути присуджені й за період, що передує пред’явленню позову про стягнення аліментів, але не більш як за 10 років, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати (ст. 191 СКУ).
Таким чином, на день винесення судового рішення у відповідача може бути заборгованість по сплаті аліментів. В цьому випадку в першу чергу погашається така заборгованість, а потім здійснюється сплата аліментів за наступні періоди.
Підставою для відрахування аліментів у разі винесення судом рішення про призначення аліментів є виконавчий документ. Виконавчим документом є, зокрема, виконавчий лист і наказ, що видаються судом на підставі судового рішення (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII; далі — Закон № 1404).
Виконавчий документ є обов’язковим для виконання на всій території України. Роботодавець на підставі отриманого виконавчого документа, в якому зазначаються причина, порядок і розмір відрахувань із заробітної плати (доходу) платника аліментів, видає наказ про відрахування аліментів із заробітної плати (доходу) працівника.
Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати (іншого доходу) платника аліментів безпосередньо за місцем виплати заробітної плати (іншого доходу) платникові аліментів. На підставі заяви такої особи аліменти відраховуються роботодавцем із заробітної плати (іншого доходу) платника аліментів у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, не пізніше 3-денного строку від дня, встановленого на підприємстві для виплати заробітної плати, і перераховуються особі, на користь якої присуджено аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві (ч. 4 ст. 187 СКУ).
В іншому випадку для виконання рішення суду про стягнення аліментів стягувач із заявою звертається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (далі разом — виконавець). Порядок дій виконавця щодо стягнення аліментів викладено в розділі XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (далі — Інструкція № 512/5).
Відповідно до частини 3 статті 68 Закону № 1404 про звернення стягнення (в т. ч. у вигляді аліментів) на заробітну плату та інші доходи боржника (платника аліментів) виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі – підприємцю (далі разом — роботодавці), які виплачують боржнику (платнику аліментів) заробітну плату та інші доходи.
Статтею 69 Закону № 1404 встановлено, що роботодавці здійснюють відрахування (в т. ч. аліментів) із заробітної плати та інших доходів боржника (платника аліментів) і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, — до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі роботодавці щомісяця направляють виконавцю Звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, наведеною в додатку 9 до Інструкції № 512/5. Про щомісячне подання цього Звіту вказано також в пункті 8 розділу Х Інструкції № 512/5.
У разі припинення перерахування коштів (аліментів) стягувачу роботодавець не пізніш як у 3-денний строк повідомляє виконавця про причину припинення виплат (відрахування аліментів) і зазначає нове місце роботи боржника, якщо воно відоме (це робиться у разі зміни місця роботи боржника — платника аліментів).
Відповідно до статті 71 Закону № 1404 за наявності заборгованості зі сплати аліментів понад 3 місяці (наприклад, якщо платник аліментів не працює і не отримує дохід або підприємство не виплачує йому дохід) стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СКУ.
Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику в разі, зокрема, надіслання постанови роботодавцю, який виплачує боржнику заробітну плату та інші доходи.
У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника роботодавцем відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, роботодавець, який проводив відрахування, нараховує боржнику заборгованість із сплати аліментів, яка відображається у Звіті.
Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів роботодавець, який проводив відрахування, повертає виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з доходу боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до роботодавця, який виплачує боржнику заробітну плату та інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з вини роботодавця.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою зацікавленої особи в порядку, встановленому законом.
Розмір аліментів на дітей
Відповідно до частини 3 статті 181 СКУ за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків (інших законних представників дитини), разом з яким проживає дитина.
Згідно зі статтею 182 СКУ при визначенні розміру аліментів суд враховує:
– стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
– стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
– наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
– наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
– доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
– інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СКУ).
Той із батьків (інших законних представників) дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 3 ст. 184 СКУ).
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СКУ).
Особливості визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини визначені статтею 183 СКУ. Так, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків (інших законних представників) дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину — однієї чверті, на двох дітей — однієї третини, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Що стосується заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), то згідно зі статтею 195 СКУ така заборгованість визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості остання визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється виконавцем, а у разі виникнення спору — судом.
Аліменти у твердій грошовій сумі та їх індексація
Згідно зі статтею 184 СКУ суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Законом України від 01.09.2020 р. № 831-IX було внесено зміни з 25.09.2020 р. до Закону № 1404 щодо індексації аліментів. Тепер згідно з частиною 1 статті 71 Закону № 1404 індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі або у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо роботодавцю індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII (далі — Закон про індексацію).
Частиною 4 статті 71 Закону № 1404 визначено, що виконавець зобов’язаний проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини 1 цієї статті (див. вище).
Таким чином, якщо до 25.09.2020 р. індексацію аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі (далі — «тверді» аліменти), проводив роботодавець (незалежно від того, на підставі якого документа відраховувались аліменти з доходу працівника), то, починаючи з 25.09.2020 р., індексацію «твердих» аліментів зобов’язані проводити роботодавці лише в разі самостійного надіслання стягувачем (одержувачем аліментів) виконавчого документа безпосередньо роботодавцю, якщо інше не передбачено в самому виконавчому документі або в договорі між батьками про сплату аліментів на дитину.
Також роботодавці зобов’язані проводити індексацію «твердих» аліментів, якщо це прямо передбачено у виконавчому документі або в договорі між батьками про сплату аліментів на дитину.
Якщо ж відрахування «твердих» аліментів проводиться на підставі постанови виконавця, то саме виконавець зобов’язаний проводити індексацію зазначених аліментів (обчислювати її суму та надсилати роботодавцю постанову про відрахування суми індексації аліментів з доходу працівника), починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. Хоча прямо Законом № 831 це не встановлено, але за логікою з дати набрання ним чинності (25.09.2020 р.) роботодавець вже не повинен проводити індексацію «твердих» аліментів, що відраховуються на підставі постанови виконавця.
Враховуючи вищевикладене, якщо роботодавець до 25.09.2020 р. проводив індексацію «твердих» аліментів на підставі виконавчого документа, самостійно надісланого безпосередньо йому стягувачем (одержувачем аліментів), або проведення індексації було передбачено у виконавчому документі або в договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, то і після 25.09.2020 р. роботодавцю необхідно продовжувати нараховувати зазначену індексацію відповідно до положень Закону про індексацію та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078).
Нагадаємо, що згідно з абзацом сьомим частини першої статті 2 Закону про індексацію розмір «твердих» аліментів підлягає індексації. Індексація розміру «твердих» аліментів проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Індексація «твердих» аліментів здійснюється роботодавцями, які проводять відрахування аліментів із доходу платника аліментів (ч. сьома ст. 5, ч. друга ст. 9 Закону про індексацію).
Аналогічні норми щодо проведення індексації «твердих» аліментів містить і Порядок № 1078. Пунктом 4 цього Порядку встановлено, що оплата праці, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (далі — ПМПО).
Відповідно до пункту 10-4 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) для проведення індексації розміру «твердих» аліментів здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти, тобто з місяця набрання законної сили рішенням суду про призначення аліментів, тому «базовим» є місяць, що передує місяцю призначення судом аліментів.1
1 Див. статтю «Індексація заробітної плати працівників» в журналі «Все про працю і зарплату» № 1/2020, стор. 32.
Для «твердих» аліментів, які були призначені до червня 2016 року, обчислення ІСЦ для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17.05.2016 р. № 1368-VIII, тобто з червня 2016 року.
Звертаємо увагу, що розмір «твердих» аліментів разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів (абз. третій п. 10-4 Порядку № 1078).
Таким чином, роботодавці, які відраховують «тверді» аліменти з доходів працівників – платників аліментів не на підставі постанови виконавця, зобов’язані нараховувати на суму таких аліментів, а також відраховувати із заробітної плати (доходів) працівників разом із сумою «твердих» аліментів нараховану на них суму індексації (див. приклад 1 нижче).
Також слід пам’ятати, що якщо стягнути в певному розмірі аліменти та/або суму їх індексації неможливо, роботодавець, який проводить відрахування, нараховує боржнику (платнику аліментів) заборгованість зі сплати аліментів та/або індексації таких аліментів (абз. другий ч. 6 ст. 71 Закону № 1404).
Зміна розміру та скасування аліментів
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СКУ).
Наприклад, якщо аліменти на вимогу їх одержувача були призначені судом у твердій грошовій сумі, але потім з будь-яких причин одержувача аліментів перестала влаштовувати призначена сума таких аліментів, то він може змінити спосіб нарахування і суму аліментів.
Зокрема, замість стягнення «твердих» аліментів той із батьків, разом з яким проживає дитина, може звернутися до суду із заявою про видання судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 3 ст. 184 СКУ) або в більшому відсотковому значенні від такого прожиткового мінімуму.
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених СКУ (ст. 192 СКУ).
Таким чином, роботодавець, що відраховує аліменти із заробітної плати (доходу) працівника, не може самостійно змінити (зменшити або збільшити) розмір аліментів2, встановлений рішенням суду або домовленістю батьків, в тому числі якщо призначений судом розмір «твердих» аліментів становить менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Змінити розмір аліментів може лише суд (за зверненням платника та/або одержувача аліментів), а в деяких випадках — виконавець, видавши нову постанову.
2 Див. лист Мін’юсту від 16.09.2019 р. № 34122/635-2-19/11.4.3 в журналі «Все про працю і зарплату» № 11/2019, стор. 119.
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (ст. 197 СКУ).
Обмеження суми відрахувань із заробітної плати
Відповідно до частини 3 статті 187 СКУ на підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, а також якщо з особи (працівника) вже стягуються аліменти на іншу дитину.
З норм статті 128 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), статті 26 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, статті 70 Закону № 1404 випливає, що в разі відрахування аліментів на одну дитину сума відрахування не може перевищувати 50% заробітної плати, яка повинна бути виплачена працівникові (в тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами), а в разі відрахування аліментів на неповнолітніх дітей — 70% заробітної плати.
Частиною 1 статті 70 Закону № 1404 встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ).
Пунктом 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, наведеного у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. № 146 (далі — Перелік № 146), встановлено, що відрахування аліментів провадиться із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.
Таким чином, відрахування аліментів у вищевказаному максимальному відсотковому розмірі застосовується до розміру заробітної плати боржника після утримання з неї податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військового збору (далі — ВЗ). Тобто спочатку з нарахованої працівнику заробітної плати утримуються ПДФО і ВЗ, а із суми, що залишилася (яка повинна бути виплачена працівнику «на руки»), провадиться відрахування аліментів (в тому числі у вищевказаних випадках відрахування індексації аліментів, якщо вони призначені у твердій грошовій сумі) в установленому розмірі, але не більше 70% цієї суми заробітної плати (що залишилася) при відрахуванні аліментів на двох і більше неповнолітніх дітей, а на одну дитину — не більше 50% суми, що залишилася (ч. 1 ст. 70 Закону № 1404, п. 13 Переліку № 146).
Аналогічні висновки (про застосування обмежень у відрахуваннях із заробітної плати після утримання з неї ПДФО і ВЗ) зробили в своїх листах Державна фіскальна служба України, Мін’юст і Мінпраці.3
3 Див. лист ДФСУ від 12.02.2015 р. № 339/4/99-99-19-01-01-13 в журналі «Все про працю і зарплату» № 8/2015, стор. 112, листи Мін’юсту від 19.07.2017 р. № 27372/19126-0-33-17/7.2 та від 23.10.2015 р. № 25885-0-33-15/7.2, лист Мінпраці від 12.02.2010 р. № 25/06/186-10.
Доходи, з яких відраховуються аліменти
На підставі виконавчого документа суду або постанови виконавця або заяви працівника підприємство зобов’язане щомісяця відраховувати аліменти з доходів працівника.
Види доходів, з яких відраховуються аліменти, і види доходів, з яких аліменти не відраховуються, наведені в Переліку № 146 (див. Таблицю нижче).
Таблиця
Доходи, з яких відраховуються і не відраховуються аліменти
Доходи, з яких відраховуються аліменти |
Доходи, з яких аліменти не відраховуються |
Основна заробітна плата за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо |
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років |
Усі види доплат і надбавок до заробітної плати |
Неоподаткований розмір матеріальної допомоги |
Премії у грошовій і натуральній формі |
Допомога на лікування |
Оплата за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні |
Компенсаційні суми, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу |
Відпускні, в тому числі компенсація за невикористану протягом кількох років відпустку, яка нараховується при звільненні працівника* |
Компенсація за невикористану відпустку, крім випадків, коли компенсація нараховується при звільненні за невикористану протягом кількох років відпустку* |
Заробітна плата, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, а також в інших випадках збереження середньої заробітної плати |
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, одноразова допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку |
Винагорода за загальні річні підсумки роботи підприємства |
Вартість безкоштовно наданих квартир і комунальних послуг |
Винагороди, що виплачуються штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню |
Щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення |
Одноразові винагороди (відсоткові надбавки) за вислугу років |
Матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю |
Допомога по державному соціальному страхуванню, а також допомога по тимчасовій непрацездатності, встановлена в колективних сільськогосподарських підприємствах |
Польове забезпечення, надбавки до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних |
Доплати до допомоги по державному соціальному страхуванню, що виплачуються за рахунок підприємств |
Компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість |
Суми, що виплачуються для відшкодування збитків у зв’язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров’я, за винятком сум для відшкодування збитків на догляд за потерпілими, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих |
Вихідна допомога при звільненні (крім вихідної допомоги, що виплачується військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Державної кримінально-виконавчої служби при звільненні з військової служби і з зазначених органів) |
Допомога по безробіттю |
Державна допомога на поховання |
Одержувані пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними |
Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям |
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» |
Дотації на обіди, вартість путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій |
Стипендії, що виплачуються студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів |
Тимчасова державна допомога, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину |
Доходи від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об’єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства |
Державна соціальна допомога на дітей з інвалідністю, а також надбавки на догляд за особою з інвалідністю з дитинства та дитиною з інвалідністю, що передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» |
Усі види заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях |
Вартість речового, продовольчого забезпечення або його грошова компенсація |
Плата, отримана за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю) |
Субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива |
Інші види заробітку |
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми |
* На думку Мін’юсту, викладену в його листі від 28.12.2006 р. № 19-48-671, відрахування аліментів проводиться із суми компенсації за невикористану відпустку, якщо вона нараховується при звільненні працівника за два і більше роки. Якщо компенсація за невикористану відпустку надається за один (поточний) рік, то аліменти з такої компенсації не відраховуються.
Переліком № 146 встановлено також наступні норми щодо відрахування аліментів із заробітної плати (доходів) працівників:
– відрахування аліментів провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди працівників (див. Таблицю) як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом;
– у членів колективних сільськогосподарських підприємств аліменти відраховуються із сум, одержуваних за роботу в цих господарствах (включаючи вартість натуральних видач);
– у письменників, композиторів, художників та інших творчих працівників аліменти відраховуються із сум авторського гонорару і винагороди, одержуваної за публічне виконання творів, а у тих, які одержують заробітну плату, — із заробітної плати; у позаштатних лекторів — з оплати, одержуваної за читання лекцій;
– у членів кооперативів, спільних підприємств аліменти відраховуються з усіх видів заробітку, одержуваного за роботу в кооперативі чи спільному підприємстві (в тому числі із заробітку у валюті);
– у фермерів та осіб, які працюють у сільському господарстві за сімейним підрядом, аліменти відраховуються після реалізації продукції з власного господарства в кінці року;
– в осіб, які працюють в установах України за кордоном, аліменти відраховуються із заробітку, одержуваного в Україні в національній валюті;
– в осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти відраховуються із 100% заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від’їзду, або з 5-кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків;
– в осіб, які одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, аліменти відраховуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти;
– у військовослужбовців Збройних Сил України, інших військ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, ДСНС і Державної кримінально-виконавчої служби аліменти відраховуються з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби), крім вихідної допомоги при звільненні з військової служби і з вищезазначених органів (служб), а також з інших видів грошового забезпечення, що не має постійного характеру.
З середнього заробітку, який зберігається за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу в особливий період (строковики, особи офіцерського складу, контрактники тощо), про яких йдеться у частині третій статті 119 КЗпП, аліменти відраховуються в загальному порядку як з додаткової заробітної плати (в підпункті 6 пункту 1 Переліку № 146 вказано, що аліменти відраховуються із заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати).4
4 Див. листи Мін’юсту від 24.09.2015 р. № 23648-0-3315/20.6 та від 23.10.2015 р. № 25885-0-33-15/7.2, листи Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. № 494/13/84-16 та від 05.10.2015 р. № 1270/13/84-15.
Порядок виплати аліментів їх одержувачу
Як зазначалося вище, на підставі заяви працівника аліменти відраховуються не пізніше 3-денного строку від дня, встановленого на підприємстві для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 187 СКУ).
В цей же строк відраховуються аліменти, якщо стягувач аліментів самостійно подав заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати платника аліментів безпосередньо за місцем виплати йому заробітної плати. На підставі такої заяви аліменти перераховуються особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві (ч. 4 ст. 187 СКУ).
Якщо аліменти стягуються на підставі постанови виконавця, то роботодавець зобов’язаний перераховувати аліменти на рахунок виконавця у строк, встановлений для здійснення виплат боржнику (платнику аліментів), а якщо такий строк не встановлений, — до 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення (ч. 1 ст. 69 Закону № 1404).
Не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів на рахунок виконавця стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем стягувачу — фізичній особі на зазначений ним у заяві про примусове виконання рішення рахунок або надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом (ч. 2 ст. 47 Закону № 1404).
При виплаті заробітної плати двічі на місяць (за І і ІІ половини місяця) аліменти відраховуються (перераховуються на рахунок виконавця) двічі, хоча в заяві платника аліментів (постанові виконавця) і наказі роботодавця може бути передбачена виплата аліментів тільки один раз в місяць — при виплаті заробітної плати за ІІ половину місяця, коли відома сума утримань ПДФО і ВЗ, а також інших відрахувань в розрахунку на місяць.
У разі хвороби працівника і виплати йому «лікарняних» за рахунок Фонду, утримувати аліменти за рахунок коштів зі спеціального (окремого) рахунку роботодавця не можна (вони мають цільове призначення)5, тому буде заборгованість по аліментах, яка в подальшому погашається за рахунок відрахування аліментів із заробітної плати працівника.
5 Див. роз’яснення ФССУ від 01.03.2019 р. в журналі «Все про працю і зарплату» № 9/2019, стор. 124.
Аліменти і оподаткування
Згідно з підпунктом 165.1.14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СКУ, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.
Отже, аліменти, що виплачуються одержувачу аліментів (перераховуються на рахунок виконавця), не обкладаються ПДФО і ВЗ6, а сума індексації аліментів обкладається ПДФО і ВЗ на підставі підпункту 164.2.20 ПКУ (інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ).7
6 Див. ІПК ДФСУ від 18.03.2019 р. № 1093/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та лист ДФСУ від 12.02.2015 р. № 339/4/99-99-19-01-01-13 в журналі «Все про працю і зарплату» № 9/2019, стор. 108, та № 8/2015, стор. 112.
7 Див. також консультацію «Оподаткування індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі» Н. В. Філіповських, посадової особи ДФСУ, в журналі «Все про працю і зарплату» № 3/2017, стор. 93.
Сума аліментів, що виплачується згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (згідно з договором про сплату аліментів) одержувачу аліментів, в тому числі перераховується на рахунок виконавця, відображається в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу «140», а сума індексації аліментів — за ознакою доходу «127». Тому роботодавець повинен мати інформацію про ідентифікаційний номер одержувача аліментів.
Звертаємо увагу, що дохід працівника – платника аліментів відображається в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ у нарахованій сумі (без вирахування суми аліментів).
Аліменти, що перераховуються їх одержувачу, не є базою нарахування ЄСВ (це виплата не роботодавця, а однієї фізособи іншій фізособі).
ПРИКЛАД 1
Відрахування аліментів та індексації аліментів із заробітної плати
Працівник є платником аліментів у твердій грошовій сумі на одну свою дитину, якій 10 років. Ці аліменти суд призначив в лютому 2019 року в розмірі 2000 грн., а одержувач аліментів (колишня дружина працівника) надала підприємству виконавчий лист, виданий їй судом, про стягнення «твердих» аліментів з працівника. Оклад працівника (платника аліментів) в листопаді 2020 року становить 6000 грн.
Оскільки суд призначив «тверді» аліменти в лютому 2019 року, обчислення ІСЦ для проведення індексації аліментів здійснюється з лютого 2019 року, тому «базовим» місяцем для індексації аліментів є місяць, що передує лютому 2019 року, тобто січень 2019 року. При нарахуванні індексації аліментів за листопад 2020 року величина приросту ІСЦ для працівників, у яких «базовий» місяць — січень 2019 року, становить 3,1%. Визначимо розрахункову суму індексації аліментів в листопаді 2020 року, виходячи з зазначеної величини приросту ІСЦ, враховуючи, що в листопаді 2020 року розмір аліментів менше ПМПО (2000 грн. < 2197 грн.):
2000 грн. х 3,1 : 100 = 62 грн.
Розмір аліментів з сумою індексації не повинен перевищувати 50% доходу платника аліментів, що підлягає виплаті йому «на руки», тому визначимо загальну суму аліментів та індексації аліментів, яку підприємство повинно відрахувати з доходу працівника:
2000 грн. (аліменти) + 62 грн. (індексація аліментів) = 2062 грн.
Сума утримань у вигляді ПДФО і ВЗ із заробітної плати працівника в листопаді:
6000 грн. х 18% (ПДФО) + 6000 грн. х 1,5% (ВЗ) = 1080 + 90 = 1170 грн.
Сума заробітної плати працівника після утримання ПДФО і ВЗ (тобто «на руки»):
6000 – 1170 = 4830 грн.
Максимальна загальна сума аліментів та індексації аліментів, яка може бути відрахована із заробітної плати працівника — платника аліментів за листопад:
4830 грн. х 50% = 2415 грн.
Зазначена сума більше загальної суми аліментів та індексації аліментів (2415 грн. > 2062 грн.), тому в листопаді 2020 року із заробітної плати платника аліментів можна утримати всю суму «твердих» аліментів в розмірі 2000 грн. і всю суму індексації аліментів в розмірі 62 грн., але з останньої потрібно ще утримати ПДФО і ВЗ.
ПРИКЛАД 2
Відображення в обліку операції по відрахуванню аліментів
Суд своїм рішенням зобов’язав працівника підприємства щомісяця сплачувати аліменти на одну свою дитину в розмірі прожиткового мінімуму для її віку (дитині 8 років). Виконавець надіслав підприємству постанову про відрахування аліментів із заробітної плати працівника в зазначеному розмірі. Аліменти перераховуються підприємством на рахунок виконавця для подальшої виплати колишній дружині працівника. Прожитковий мінімум для дитини 8 років в листопаді 2020 року — 2318 грн. У листопаді через простій працівнику нарахована заробітна плата в сумі 5000 грн. З цієї заробітної плати утримано ПДФО в сумі 900 грн. (5000 грн. х 18%) і ВЗ в сумі 75 грн. (5000 грн. х 1,5%).
Максимальна сума відрахування аліментів із заробітної плати працівника в листопаді:
(5000 – 900 – 75) х 50% = 2012,50 грн.
Ця сума менше розміру аліментів (2012,50 грн. < 2318 грн.), тому в листопаді аліменти відраховуються тільки в сумі 2012,50 грн., а різниця — 305,50 грн. (2318 – 2012,50) є заборгованістю по аліментах, що підлягає погашенню в наступних місяцях.
У бухгалтерському обліку підприємства операції з нарахування заробітної плати і відрахування аліментів відображаються таким чином:
№ з/п |
Зміст операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Д-т |
К-т |
|||
1 |
Нараховано зарплату працівнику |
92 |
661 |
5000,00 |
2 |
Нараховано ЄСВ на зарплату: 5000 грн. х 22% |
92 |
651 |
1100,00 |
3 |
Утримано ПДФО із зарплати: 5000 грн. х 18% |
661 |
641/пдфо |
900,00 |
4 |
Утримано ВЗ із зарплати: 5000 грн. х 1,5% |
661 |
642/вз |
75,00 |
5 |
Відраховано аліменти за виконавчим документом |
661 |
377 (685) |
2012,50 |
6 |
Перераховано ЄСВ |
651 |
311 |
1100,00 |
7 |
Перераховано ПДФО |
641/пдфо |
311 |
900,00 |
8 |
Перераховано ВЗ |
642/вз |
311 |
75,00 |
9 |
Перераховано аліменти виконавчій службі |
377 (685) |
311 |
2012,50 |
10 |
Виплачено зарплату працівнику: 5000 – 900 – 75 – 2012,50 |
661 |
311 |
2012,50 |