Работники-доноры на предприятии: обновленные трудовые гарантииПрацівники-донори на підприємстві: оновлені трудові гарантії

25 октября 2020 года вступил в силу, а через 3 месяца — с 26 января 2021 года введен в действие Закон Украины «О безопасности и качестве донорской крови и компонентов крови» от 30.09.2020 г. № 931-IX (далее — Закон № 931). Одновременно с 26 января 2021 года утратил силу Закон Украины «О донорстве крови и ее компонентов» от 23.06.95 г. № 239/95-ВР (далее — Закон № 239). Кроме того, Законом № 931 с 26 января 2021 года в новой редакции изложена статья 124 «Гарантии для доноров» Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ).

Согласно пункту 10 части 1 статьи 1 Закона № 931 донорство крови и компонентов крови (далее — донорство крови) — это добровольный акт человека, который заключается в донации крови и/или компонентов крови для дальнейшего использования их для трансфузии, изготовления лекарственных средств, медицинских изделий или использования в научных исследованиях.

Частью 1 статьи 14 Закона № 931 установлено, что донором крови и/или компонентов крови (далее — донор) может быть любой дееспособный гражданин, который прошел соответствующее медицинское обследование в порядке, установленном Министерством здравоохранения Украины (далее — Минздрав), по результатам которого подтверждено отсутствие показаний к постоянному или временному отстранению от донорства в соответствии с перечнем показаний, утвержденных Минздравом, с которым проведено собеседование перед донацией крови и/или компонентов крови (далее — донация крови), во время которой ему предоставлена исчерпывающая информация по донации, и который предоставил письменное согласие на забор у него крови и/или компонентов крови (далее — кровь), а также (при необходимости) на применение к нему вспомогательных медицинских технологий по форме, установленной Минздравом.

Лицо, которое изъявило желание осуществить донацию крови, может обратиться к любому субъекту системы крови, который осуществляет заготовку, переработку, тестирование, хранение, распределение и реализацию донорской крови и компонентов крови (далее — субъект системы крови), независимо от регистрации места жительства.

По личному решению донора донация может проводиться бесплатно или с оплатой, которая осуществляется согласно нормам Порядка оплаты дачи донорами крови и (или) ее компонентов, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 27.12.2006 г. № 1821 (далее — Порядок № 1821). Однако субъекты системы крови могут осуществлять оплату донации крови и в большем размере, чем определено Порядком № 1821.

Статус донора подтверждается удостоверением донора крови и компонентов крови (далее — удостоверение донора), которое выдается руководителем структурного подразделения субъекта системы крови по отбору или комплектованию доноров крови и компонентов непосредственно донору по форме, утвержденной постановлением Кабинета Министров Украины от 10.03.2021 г. № 193. Этим же постановлением утвержден Порядок вручения удостоверения донора крови и компонентов крови.

Обязанности руководителей предприятий по содействию донорству крови

Согласно части 2 статьи 12 Закона № 931 руководители предприятий, учреждений, заведений, организаций, командиры (начальники) воинских частей обязаны:

1) в пределах своих полномочий содействовать субъектам крови и субъектам, предоставляющим услуги по трансфузии крови, в их работе по привлечению граждан к добровольному бесплатному донорству;

2) беспрепятственно отпускать с места работы, службы или обучения лиц, которые являются или изъявили желание стать донорами крови, в дни соответствующего медицинского обследования и донации крови (кроме случаев, если отсутствие донора на его рабочем месте или месте службы в эти дни может привести к угрозе жизни или здоровью людей, к невыполнению задач, связанных с обеспечением обороны, безопасности государства и общественного порядка, к значительному материальному ущербу или другим тяжким последствиям) на основании соответствующих заявлений, поданных руководству не позднее чем за один рабочий день до дня донации крови;

3) предоставлять на общих основаниях необходимые помещения с доступом к коммуникациям для забора крови;

4) решать отнесенные этим Законом к их компетенции вопросы о предоставлении добровольным бесплатным донорам крови компенсаций, предусмотренных законом (о таких компенсациях и льготах идет речь ниже).

Гарантии и льготы, установленные работникам-донорам

Гарантии донорам

Гарантии работникам-донорам установлены статьей 124 КЗоТ и статьей 20 Закона № 931.

В соответствии со статьей 124 КЗоТ в дни медицинского обследования и донации крови лицо, изъявившее желание осуществить донацию крови, освобождается от работы на предприятии, в учреждении, организации независимо от формы собственности (далее — предприятие), с сохранением за ним среднего заработка за счет денежных средств собственника соответствующего предприятия, учреждения, организации или уполномоченного органа (далее — работодатель). Такому лицу непосредственно после каждого дня осуществления донации крови предоставляется день отдыха с сохранением за ним среднего заработка за счет денежных средств работодателя. По желанию такого лица этот день присоединяется к ежегодному отпуску.

Согласно абзацу первому пункта 2 статьи 20 Закона № 931 в день донации лицо, изъявившее желание осуществить донацию крови, освобождается от работы на предприятии с сохранением за ним среднего заработка за счет денежных средств работодателя.

Такому лицу непосредственно после каждого дня осуществления донации крови предоставляется день отдыха с сохранением за ним среднего заработка за счет денежных средств работодателя. По желанию такого лица этот день присоединяется к ежегодному отпуску (абз. второй п. 2 ст. 20 Закона № 931).

В случае если по согласованию с руководством предприятия, командованием воинской части в день бесплатной донации крови донор был привлечен к работе или несению службы, ему по желанию предоставляется другой день отдыха с сохранением среднего заработка. В случае донации крови в период ежегодного отпуска такой отпуск продлевается на один день (абз. третий п. 2 ст. 20 Закона № 931).

Основанием для освобождения от работы или службы в соответствии со статьей 20 Закона № 931 является справка, выданная донору по месту медицинского обследования или донации крови по форме и в порядке, утвержденными Минздравом (абз. четвертый п. 2 ст. 20 Закона № 931).

Согласно пункту 2.8 Порядка медицинского обследования доноров крови и (или) ее компонентов, утвержденного приказом Минздрава от 01.08.2005 г. № 385 (далее — Порядок № 385), донору после сдачи крови для предоставления льгот (компенсаций) выдается справка по форме № 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг», а в случае прохождения медицинского обследования, в том числе если после его прохождения или по техническим причинам донация не состоялась, выдается справка по форме № 436/о «Довідка щодо обстеження донора». Формы этих справок утверждены приказом Минздрава от 07.07.2003 г. № 301.

Таким образом, для того чтобы работодатель имел основания для освобождения работника от работы в день донации крови, работник должен подать соответствующее заявление работодателю не позднее чем за один рабочий день до дня донации крови (п. 2 ч. 2 ст. 12 Закона № 931). Учитывая, что перед донацией крови работник должен пройти медицинское обследование, то для освобождения его от работы в день медицинского обследования ему также необходимо подать заявление работодателю с указанием даты такого обследования. Поскольку нормативно-правовыми актами дата подачи такого заявления не определена, рекомендуем установить ее в локальном документе предприятия, например, не позднее чем за один рабочий день до дня медицинского обследования (по аналогии с подачей заявления перед днем донации крови). После дня медицинского обследования и дня донации крови работник должен предоставить работодателю справки, выданные медицинским учреждением по месту медицинского обследования и донации крови. Если донация крови пришлась на период ежегодного отпуска, то работник должен предоставить работодателю только одну справку медицинского учреждения, подтверждающую донацию, которая является основанием для продления  отпуска работнику на один день.

Обращаем внимание, что законодательство не содержит нормы об обязательном издании работодателем приказа об освобождении работника от работы в день медицинского обследования или в день донации крови на основании его заявления (руководитель предприятия может поставить свою резолюцию на заявлении работника). Кроме того, в законодательстве нет нормы о необходимости издания приказа об оплате дня медицинского обследования, дня донации крови и дополнительного дня отдыха после дня донации крови (далее — «донорские» дни). Однако рекомендуем работодателям издавать два таких приказа (или хотя бы один приказ об оплате), поскольку первый приказ (об освобождении от работы) поможет правильно табелировать работника-донора (по коду «ІН» или «22» — прочее неотработанное время, предусмотренное законодательством), а второй приказ (об оплате) будет основанием для начисления работнику бухгалтерией среднего заработка за «донорские» дни.

Расчет среднего заработка за «донорские» дни осуществляется в соответствии с нормами Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100). В подпункте «і» пункта 1 этого Порядка указано, что установленный им механизм исчисления средней заработной платы применяется и в случаях освобождения работников-доноров от работы.

Средний заработок за «донорские» дни исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата (в нашем случае — предшествующих месяцу, на которые приходятся «донорские» дни) (абз. третий п. 2 Порядка № 100).

В абзаце первом пункта 8 Порядка № 100 определено, что начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы (в том числе расчет среднего заработка за «донорские» дни), осуществляется путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней/часов, которые должны быть оплачены по среднему заработку.

Следовательно, средний заработок может быть начислен только за «донорские» дни, которые приходятся на рабочий день работника согласно графику его работы или за рабочие часы, которые приходятся согласно графику работы (сменности) на «донорские» дни. Если «донорский» день пришелся на выходной день работника, то за такой день средний заработок работнику не начисляется.

Учитывая вышеизложенное, на основании поданных работником заявлений и изданного работодателем приказа работник освобождается от работы в рабочий день с сохранением среднего заработка:

– в день медицинского обследования (ст. 124 КЗоТ, абз. четвертый п. 2 ст. 20 Закона № 931);

– в день донации крови (ст. 124 КЗоТ, абз. первый п. 2 ст. 20 Закона № 931);

– в дополнительный день отдыха, который непосредственно следует за днем донации крови (ст. 124 КЗоТ, абз. второй п. 2 ст. 20 Закона № 931).

Если день, который непосредственно следует за днем донации крови, является для работника выходным днем, то за такой день средний заработок работнику не начисляется. Для того чтобы не «потерять» дополнительный день отдыха с оплатой по среднему заработку, работнику необходимо подать заявление работодателю, в котором сообщить о желании присоединить такой день отдыха к ежегодному отпуску (но лучше об этом указать сразу в заявлении об освобождении от работы в день донации крови). На основании указанного заявления руководитель предприятия издает приказ о присоединении дополнительного дня отдыха к ежегодному отпуску работника.

Дополнительный день отдыха может быть предоставлен работнику как непосредственно перед ежегодным отпуском (перед его первым днем), так и сразу после него (после последнего дня отпуска). Но присоединение дополнительного дня отдыха к ежегодному отпуску не означает, что такой день отдыха становится днем ежегодного отпуска, поэтому расчет среднего заработка за дополнительный день отдыха осуществляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, а отпускные исчисляются исходя из последних 12 календарных месяцев работы (абзацы первый, третий п. 2 Порядка № 100).

Обращаем внимание, что до введения в действие Закона № 931 (до 26 января 2021 года), когда действовал «старый донорский» Закон № 239, частью второй статьи 9 этого Закона работнику разрешалось по желанию использовать дополнительный день отдыха не только сразу после дня дачи крови или путем его присоединения к ежегодному отпуску, но и в другое время в течение года после дня дачи крови. То есть по желанию работника и с согласия работодателя дополнительный день отдыха работник мог использовать в любой рабочий день в течение года после дня дачи крови. Со дня введения в действие Закона № 931 (начиная с 26 января 2021 года) это стало невозможным.

Также в Законе № 931 не разъясняется, каковы трудовые гарантии работника, если он давал кровь в выходные, праздничные и нерабочие дни. Раньше в части второй статьи 9 Закона № 239 было указано, что после каждого дня дачи крови, в том числе в случае дачи ее в выходные, праздничные и нерабочие дни, донору предоставляется дополнительный день отдыха с сохранением за ним среднего заработка. По желанию работника этот день может быть присоединен к ежегодному отпуску или использован в другое время в течение года после дня дачи крови или ее компонентов.

Касательно вышеприведенных норм Закона № 239 Министерство труда и социальной политики Украины (далее — Минтруда) в письме от 06.04.2011 г. № 76/13/133-11 (см. ВТЗ № 3/2011, стр. 121) и письме от 21.09.2007 г. № 303/13/116-07 сообщало, что в случае дачи крови работником в свой выходной день этот день ему не оплачивается, а предоставляется один день отдыха с сохранением за работником среднего заработка или по его желанию этот день может быть присоединен к ежегодному отпуску или использован в другое время в течение года после дня дачи крови.

После введения в действие Закона № 931 вышеизложенное разъяснение Минтруда применять нельзя, поскольку в указанном Законе уже не предусмотрено предоставление работнику дня отдыха в случае, если он осуществил донацию в выходной день. Кроме того, как отмечалось выше, за донацию в выходной день средний заработок работнику не начисляется.

В то же время если донация пришлась на выходной день работника (например, на воскресенье), а следующий за ним день является рабочим днем по графику работы работника (понедельник), то в этот день, который непосредственно следует за днем донации крови, работнику может быть предоставлен день отдыха с сохранением среднего заработка или же на основании его заявления такой день может быть присоединен к ежегодному отпуску (абз. второй п. 2 ст. 20 Закона № 931).

Если донация пришлась на выходной день работника (например, на субботу), а следующий за ним день тоже является выходным днем по графику работы работника (воскресенье), то ни за день донации, ни за следующий за ним день средний заработок работнику не начисляется. Однако, чтобы не «потерять» дополнительный день отдыха с оплатой по среднему заработку, который предоставляется за день, непосредственно следующий за днем донации, работник может подать заявление работодателю с просьбой присоединить такой день отдыха к ежегодному отпуску.

Что касается трудовых гарантий работника-донора при донации в период ежегодного отпуска, то до 26 января 2021 года в части четвертой статьи 9 Закона № 239 было установлено, что в случае дачи крови в период ежегодного отпуска этот отпуск продлевается на соответствующее количество дней с учетом предоставления работнику дополнительного дня отдыха за каждый день дачи крови. Эта норма в случае разовой (в один день) дачи крови в период ежегодного отпуска давала право продлевать ежегодный отпуск на два дня — на день дачи крови и на дополнительный день отдыха после дня дачи крови (письма Минтруда от 06.04.2011 г. № 76/13/133-11, от 02.04.2010 г. № 90/13/116-10 и от 21.09.2007 г. № 303/13/116-07).

Со дня введения в действие Закона № 931 (с 26 января 2021 года) во втором предложении абзаца третьего пункта 2 статьи 20 Закона № 931 прописано несколько иное: в случае донации крови в период ежегодного отпуска такой отпуск продлевается на один день. То есть теперь в случае донации крови в период ежегодного отпуска такой отпуск продлевается только на один день — на день донации крови и не продлевается на дополнительный день отдыха после дня донации крови.¹ При этом если работник дважды (два дня) во время ежегодного отпуска осуществлял донацию, то все равно ежегодный отпуск продлевается только на один день.

Еще одним отличием норм статьи 20 Закона № 931 от норм отмененного Закона № 239 является то, что теперь только в случае бесплатной донации крови работник, который был привлечен к работе в день донации, может рассчитывать на предоставление другого дня отдыха с сохранением среднего заработка (абз. третий п. 2 ст. 20 Закона № 931). Эта норма, как и ряд других норм в Законе № 931, введена для популяризации бесплатного донорства крови. Соответственно, если донация крови была оплачена работнику медучреждением, то другой день отдыха с сохранением среднего заработка ему не предоставляется.

В связи с вышеизложенной отменой ряда гарантий, напомним, что согласно статье 9-1 КЗоТ предприятия за счет собственных денежных средств могут устанавливать дополнительные по сравнению с законодательством трудовые льготы для работников.

Кроме того, в части третьей статьи 13 КЗоТ определено, что коллективный договор может предусматривать дополнительные по сравнению с действующим законодательством и соглашениями гарантии.

Следовательно, в локальном документе предприятия (например, в Положении о гарантиях и льготах работников-доноров, которое может быть утверждено приказом руководителя предприятия или оформлено как приложение к коллективному договору) можно установить, что работникам-донорам предоставляется дополнительный день отдыха с оплатой по среднему заработку:

– в случае донации крови в выходной день;

– за каждый день донации крови в ежегодном отпуске;

– в случае привлечения к работе в день донации крови независимо от факта оплаты донации.

В последнем случае, когда по согласованию с руководством предприятия в день донации крови работник-донор был привлечен к работе (абз. третий п. 2 ст. 20 Закона № 931), то ему за выполненную работу в этот день начисляется заработная плата, а также он имеет право на дополнительный день отдыха с сохранением среднего заработка, который может быть ему предоставлен в любой день по договоренности с работодателем.

Обращаем внимание, что в этом случае работник также не утрачивает право на получение дополнительного дня отдыха, который предоставляется непосредственно после каждого дня донации крови с сохранением среднего заработка или по желанию работника присоединяется к ежегодному отпуску (абз. второй п. 2 ст. 20 Закона № 931).

Например, если работник в рабочий день — среду в 9.00 осуществил донацию крови, а затем в этот же день по согласованию с руководством вышел на работу и отработал свою смену с 14.00 до 22.00, то ему в следующий рабочий день — четверг (день, непосредственно следующий за днем донации крови) должен быть предоставлен день отдыха с сохранением среднего заработка, а за день донации ему необходимо предоставить еще один день отдыха с сохранением среднего заработка в согласованный с работодателем день. Как вариант, работник вместо использования дня отдыха в четверг может написать заявление о присоединении двух дней отдыха (за день донации и за день отдыха после дня донации) с сохранением среднего заработка к ежегодному отпуску.

Если же работник не подавал заявление об освобождении его от работы в день донации (например, донация была платной), ему предоставляется один дополнительный день отдыха с сохранением среднего заработка сразу после дня донации или такой день на основании заявления работника присоединяется к ежегодному отпуску.

Обращаем внимание, что если работник своевременно подал заявление об освобождении его от работы в день донации и работодатель освободил его от работы в этот день (например, наложив свою резолюцию на заявлении работника или издав соответствующий приказ), то работнику по среднему заработку оплачиваются все рабочие часы, которые согласно графику работы приходятся на день донации, а также все рабочие часы, которые приходятся на день отдыха, который предоставлен непосредственно сразу после дня донации (если, конечно, работник не подал заявление о присоединении дня отдыха, следующего за днем донации, к ежегодному отпуску).

Например, если по графику сменности рабочая смена продолжительностью 12 часов полностью приходится на день донации, то независимо от того, в какое время в течение этого дня работник осуществлял донацию, и на какое время в течение дня у него приходится смена, ему оплачиваются все 12 часов этой смены по среднему заработку (за каждый рабочий час смены начисляется среднечасовой заработок).

Если работник подал заявление об освобождении его от работы в день донации — 23 марта (вторник) с предоставлением дня отдыха в следующий за ним день — 24 марта (среда), работодатель удовлетворил его просьбу, при этом рабочая смена работника продолжительностью 12 часов начинается в день донации — в 20 часов 23 марта, а заканчивается на следующий день — в 8 часов 24 марта, то работник освобождается от работы на всю эту смену. Первые 4 часа этой смены — с 20 до 24 часов 23 марта оплачиваются по среднему заработку как рабочие часы, приходящиеся на день донации, а остальные 8 часов смены, которые приходятся на следующий день — с 0 до 8 часов 24 марта, оплачиваются по среднему заработку как рабочие часы, приходящиеся на день отдыха (24 марта), предоставленный работнику сразу после дня донации. Если в этот же день отдыха (24 марта) у работника по графику сменности есть еще одна смена продолжительностью 12 часов, которая начинается в 20 часов 24 марта и заканчивается на следующий день — в 8 часов 25 марта, то он освобождается от работы на всю эту смену (поскольку она начинается в день отдыха работника, а выход на работу посередине смены не предусмотрен), но оплате по среднему заработку подлежат только первые 4 часа этой смены — с 20 до 24 часов 24 марта. Остальные неотработанные 8 часов этой смены — с 0 до 8 часов 25 марта работнику не оплачиваются (на этот день гарантии не распространяются).

Если при работе с вышеприведенным графиком сменности работник подал заявление об освобождении его от работы только в день донации — 23 марта (вторник) с присоединением дополнительного дня отдыха за день, непосредственно следующий за днем донации, к ежегодному отпуску, а работодатель удовлетворил его просьбу, то работник освобождается от работы на всю смену продолжительностью 12 часов, которая начинается в день донации — в 20 часов 23 марта, а заканчивается на следующий день — в 8 часов 24 марта (смена начинается в день донации, а выход на работу посередине смены не предусмотрен). Однако оплате по среднему заработку подлежат только первые 4 часа этой смены — с 20 до 24 часов 23 марта, которые приходятся на день донации. Остальные неотработанные 8 часов этой смены — с 0 до 8 часов 24 марта работнику не оплачиваются, поскольку на этот день гарантии не распространяются (вместо использования дня отдыха в этот день с оплатой по среднему заработку работник выбрал присоединение дня отдыха к ежегодному отпуску). В этот день — 24 марта работник должен выйти на работу на смену, которая начинается в 20 часов 24 марта и заканчивается на следующий день — в 8 часов 25 марта и отработать ее в обычном режиме. За работу в эту смену работнику начисляется заработная плата в общеустановленном порядке.

Что касается расчета среднего заработка за «донорские дни», то, как отмечалось выше, расчетным периодом являются последние 2 календарных месяца работы, предшествующих месяцам, на которые приходятся «донорские дни». Если в течение последних 2 календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы. Если в течение и этих месяцев работник не работал и у него не было заработной платы (отсутствует расчетный период), то средняя заработная плата исчисляется исходя из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада. Если размер должностного оклада меньше размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на время расчета (п. п. 2, 4 Порядка № 100).

При исчислении средней заработной платы учитываются все суммы начисленной заработной платы в соответствии с законодательством и условиями трудового договора, кроме определенных в пункте 4 Порядка № 100 (п. 3 Порядка № 100).

Выплаты, не учитываемые при исчислении среднего заработка, определены в пункте 4 Порядка № 100 (в основном это одноразовые выплаты). Кроме выплат, указанных в абзаце первом пункта 4 Порядка № 100, при исчислении средней заработной платы за последние 2 месяца (в том числе за «донорские» дни) не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки, вынужденного прогула, «донорских» дней, военной службы в особый период, прохождения медосмотра и т. п.) и пособие по временной нетрудоспособности (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100).

Согласно пункту 8 Порядка № 100 среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение 2 месяцев рабочие дни на количество отработанных рабочих дней (часов) за этот период.

ПРИМЕР

Расчет средней заработной платы за дни медицинского обследования,
донации крови и дополнительный день отдыха

Работник предприятия, оклад которого 9000 грн., в свои рабочие дни в 2021 году прошел медицинское обследование 26 февраля и сдал кровь 2 марта, что подтверждено соответствующими справками, выданными медицинским учреждением. По заявлению работника день отдыха с сохранением среднего заработка, который предоставляется после дня донации крови, присоединяется к его ежегодному отпуску, а именно в день 30 апреля (отпуск предоставлялся с 6 по 29 апреля). На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье и 8-часовым рабочим днем.

В течение декабря 2020 года – марта 2021 года работник отработал и получил:

– в декабре отработал 17 дней (далее — отраб. д.) из 22 рабочих дней (далее — р. д.), предусмотренных графиком работы на этот месяц, и получил зарплату в сумме 6954,55 грн. (9000 грн. : 22 р. д. х 17 отраб. д.). В период с 7 по 11 декабря работник болел;

– в январе отработал все рабочие дни (19 отраб. д.) и получил зарплату в сумме 9000 грн. (оклад);

– в феврале отработал 19 дней из 20 р. д., поэтому получил зарплату в сумме 8550 грн. (9000 грн. : 20 р. д. х 19 отраб. д.) без учета оплаты за день медицинского обследования;

– в марте отработал 21 день из 22 р. д., поэтому получил зарплату в сумме 8590,91 грн. (9000 грн. : 22 р. д. х 21 отраб. д.) без учета оплаты за день донации крови.

Средний заработок, начисленный за день медицинского обследования в феврале, не участвует в расчете среднего заработка за день донации крови в марте, и оба этих средних заработка не участвуют в расчете среднего заработка за дополнительный день отдыха, предоставляемый в апреле (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Определим средний заработок, который предприятие должно выплатить работнику за день медицинского обследования, день донации крови и день отдыха, который присоединяется к ежегодному отпуску.

1. Исчисление среднего заработка за день медицинского обследования 26 февраля.

Расчетный период: декабрь 2020 года — январь 2021 года. Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде (оплата дня медицинского обследования):

(6954,55 грн. + 9000 грн.) : (17 отраб. д.+ 19 отраб. д.) = 443,18 грн.

2. Исчисление среднего заработка за день донации крови 2 марта.

Расчетный период: январь – февраль 2021 года. Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде (оплата дня донации крови):

(9000 грн. + 8550 грн.) : (19 отраб. д.+ 19 отраб. д.) = 461,84 грн.

3. Исчисление среднего заработка за дополнительный день отдыха 30 апреля.

Расчетный период: февраль – март 2021 года. Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде (оплата дополнительного дня отдыха):

(8550 грн. + 8590,91 грн.) : (19 отраб. д.+ 21 отраб. д.) = 428,52 грн.

Таким образом, работнику-донору необходимо начислить среднюю заработную плату за:

– день медицинского обследования 26 февраля в сумме 443,18 грн.;

– день донации крови 2 марта в сумме 461,84 грн.;

– дополнительный день отдыха 30 апреля в сумме 428,52 грн.

________________________________________________________________________

Налогообложение среднего заработка работников-доноров

В соответствии с подпунктом 2.2.12 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 г. № 5, оплата работникам-донорам дней обследования, сдачи крови и отдыха, которые предоставляются после каждого дня сдачи крови, или дней, присоединенных по желанию работника к ежегодному отпуску, включается в фонд дополнительной заработной платы фонда оплаты труда (ФОТ).

Следовательно, средний заработок, который сохраняется за работником-донором за дни обследования, дни сдачи крови и дни отдыха, которые предоставляются после каждого дня сдачи крови или присоединяются по желанию работника к ежегодному отпуску, в составе заработной платы (ФОТ) облагается налогом на доходы физических лиц, военным сбором, военным сбором на основании подпункта 164.2.1 Налогового кодекса Украины и единым социальным взносом на основании пункта 1 части 1 статьи 7 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI.

Прочие гарантии донорам, которые систематически сдают кровь

Частью 4 статьи 20 Закона № 931 установлены дополнительные льготы, предоставляемые работникам-донорам в связи с систематической бесплатной донацией крови. Так, донорам, которые в течение года бесплатно осуществили донацию крови в суммарном количестве, равном 2 разовым максимально допустимым дозам, или плазмы крови в суммарном количестве, равном 4 разовым максимально допустимым дозам (максимально допустимая доза крови составляет 450 мл, для плазмы — 600 мл; п. 3.1 Порядка № 385), заготовленным методом афереза, или тромбоцитов в 2 разовых донациях методом афереза, пособие по временной нетрудоспособности в связи с заболеванием (далее — «больничные») выплачивается в размере 100% средней заработной платы донора независимо от стажа работы. Такая льгота предоставляется в течение года после осуществления донации крови и/или компонентов крови в указанных количествах.

Норму о выплате «больничных» в размере 100% средней заработной платы независимо от стажа работы донорам, имеющим право на льготу, предусмотренную статьей 20 Закона № 931, содержит и статья 24 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV. Документом, подтверждающим право донора на указанную льготу, является справка медицинского учреждения о бесплатной донации им крови в соответствующем количестве (форма № 435/о).

Доноры, которые бесплатно осуществили донацию крови в суммарном количестве, равном 40 максимально допустимым дозам, или плазмы крови в суммарном количестве, равном 60 максимально допустимым дозам, заготовленным методом афереза, или 40 максимально допустимым дозам клеток крови, заготовленных методом афереза (эритроциты, тромбоциты, лейкоциты), независимо от времени осуществления таких донаций, приобретают статус Почетного донора Украины. Таким лицам выдается удостоверение и вручается нагрудный знак «Почетный донор Украины» (ч. 2 ст. 21 Закона № 931).

Доноры, которые бесплатно осуществили донацию крови в суммарном количестве, равном 100 и более разовым дозам, или плазмы крови в суммарном количестве, равном 120 и более разовым дозам, заготовленным методом афереза, или тромбоцитов в 100 и более разовых донациях методом афереза, могут быть награждены государственными наградами Украины (ч. 3 ст. 21 Закона № 931).

Кроме льгот, определенных законодательством, работодатели за счет собственных денежных средств могут устанавливать работникам–донорам и другие трудовые и социальные льготы (ст. 9-1, ч. третья ст. 13 КЗоТ).

25 жовтня 2020 року набрав чинності, але тільки через 3 місяці — з 26 січня 2021 року введено в дію Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 р. № 931-IX (далі — Закон № 931). Одночасно з 26 січня 2021 року втратив чинність Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (далі — Закон № 239). Крім того, Законом № 931 з 26 січня 2021 року у новій редакції викладено статтю 124 «Гарантії для донорів» Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону № 931 донорство крові та компонентів крові (далі — донорство крові) — це добровільний акт людини, що полягає у донації крові та/або компонентів крові для подальшого використання їх для трансфузії, виготовлення лікарських засобів, медичних виробів або використання у наукових дослідженнях.

Частиною 1 статті 14 Закону № 931 встановлено, що донором крові та/або компонентів крові (далі — донор) може бути будь-який дієздатний громадянин, який пройшов відповідне медичне обстеження в порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я України (далі — МОЗ), за результатами якого підтверджена відсутність показань до постійного чи тимчасового відсторонення від донорства відповідно до переліку показань, затверджених МОЗ, з яким проведено співбесіду перед донацією крові та/або компонентів крові (далі — донація крові), під час якої йому надано вичерпну інформацію щодо донації, та який надав письмову згоду на забір у нього крові та/або компонентів крові (далі — кров), а також (за потреби) на застосування до нього допоміжних медичних технологій за формою, встановленою МОЗ.

Особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові, може звернутися до будь-якого суб’єкта системи крові, який здійснює заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові та компонентів крові (далі — суб’єкт системи крові), незалежно від реєстрації місця проживання.

За особистим рішенням донора донація крові може здійснюватися безоплатно або з оплатою, розмір якої визначається відповідно до норм Порядку оплати давання донорами крові та (або) її компонентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1821 (далі — Порядок № 1821). Однак суб’єкти системи крові, зокрема приватної форми власності, можуть здійснювати оплату донації крові і в більшому розмірі, ніж визначено Порядком № 1821.

Статус донора підтверджується посвідченням донора крові та компонентів крові (далі — посвідчення донора), яке видається керівником структурного підрозділу суб’єкта системи крові з відбору або комплектування донорів крові та компонентів крові безпосередньо донору за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2021 р. № 193. Цією ж постановою затверджено Порядок вручення посвідчення донора крові та компонентів крові, згідно з яким посвідчення донора вручається не раніше ніж через 6 місяців після першої донації крові, повторного медичного обстеження з донацією і скринінгом на наявність інфекцій, що передаються трансфузійним шляхом.

Обов’язки керівників підприємств щодо сприяння донорства крові

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону № 931 керівники підприємств, установ, закладів, організацій, командири (начальники) військових частин зобов’язані:

1) в межах своїх повноважень сприяти суб’єктам крові та суб’єктам, що надають послуги з трансфузії крові, в їхній роботі щодо залучення громадян до добровільного безоплатного донорства;

2) безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові, у дні відповідного медичного обстеження і донації крові (крім випадків, якщо відсутність донора на його робочому місці або місці служби в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків) на підставі відповідних заяв, поданих керівництву не пізніш як за один робочий день до дня донації крові;

3) надавати на загальних підставах необхідні приміщення з доступом до комунікацій для забору крові;

4) вирішувати віднесені цим Законом до їхньої компетенції питання про надання добровільним безоплатним донорам крові компенсацій, передбачених законом (про такі компенсації та пільги йдеться нижче).

Гарантії та пільги, встановлені працівникам-донорам

Гарантії донорам

Гарантії працівникам-донорам встановлено статтею 124 КЗпП і статтею 20 Закону № 931.

Відповідно до статті 124 КЗпП у дні медичного обстеження та донації крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності (далі — підприємство), із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу (далі — роботодавець). Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.

Згідно з абзацом першим пункту 2 статті 20 Закону № 931 у день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові, звільняється від роботи на підприємстві із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця.

Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки (абз. другий п. 2 ст. 20 Закону № 931).

У разі якщо за погодженням із керівництвом підприємства, командуванням військової частини в день безоплатної донації крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку. У разі донації крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день (абз. третій п. 2 ст. 20 Закону № 931).

Підставою для звільнення від роботи або служби відповідно до статті 20 Закону № 931 є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації крові за формою та в порядку, затвердженими МОЗ (абз. четвертий п. 2 ст. 20 Закону № 931).

Згідно з пунктом 2.8 Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затвердженого наказом МОЗ від 01.08.2005 р. № 385 (далі — Порядок № 385), донору після здавання крові для надання пільг (компенсацій) видається довідка за формою № 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг», а в разі проходження медичного обстеження, в тому числі якщо після проходження медичного обстеження або за технічними причинами донація не відбулась, видається довідка за формою № 436/о «Довідка щодо обстеження донора». Форми зазначених довідок затверджено наказом МОЗ від 07.07.2003 р. № 301.

Таким чином, для того щоб роботодавець мав підстави для звільнення працівника від роботи в день донації крові, працівник повинен подати відповідну заяву роботодавцю не пізніш як за один робочий день до дня донації крові (п. 2 ч. 2 ст. 12 Закону № 931). Враховуючи, що перед донацією крові працівник повинен пройти медичне обстеження, то для звільнення працівника від роботи в день медичного обстеження йому також необхідно подати заяву роботодавцю із зазначенням дати такого обстеження. Оскільки нормативно-правовими актами дата подання такої заяви не визначена, рекомендуємо встановити її в локальному документі підприємства, наприклад, не пізніш як за один робочий день до дня медичного обстеження (за аналогією з подачею заяви для звільнення від роботи в день донації крові). Після дня медичного обстеження і дня донації крові працівник повинен надати роботодавцю довідки, видані медичною установою за місцем медичного обстеження і донації крові. Якщо донація крові припала на період щорічної відпустки, то працівник повинен надати роботодавцю лише одну довідку медичного закладу, що підтверджує донацію, яка є підставою для продовження відпустки працівнику на один день.

Звертаємо увагу, що законодавство не містить норми про обов’язкове видання роботодавцем наказу про звільнення працівника від роботи в день медичного обстеження або в день донації крові на підставі його заяви (керівник підприємства замість видання наказу може поставити свою резолюцію на заяві працівника). Крім того, в законодавстві немає норми про необхідність видання наказу про оплату дня медичного обстеження, дня донації крові та додаткового дня відпочинку після дня донації крові (далі — «донорські» дні). Однак рекомендуємо роботодавцям видавати два такі накази (або хоча б один наказ про оплату), оскільки перший наказ (про звільнення від роботи) допоможе правильно табелювати працівника-донора (за кодом «ІН» або «22» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством), а другий наказ (про оплату) буде підставою для нарахування працівнику бухгалтерією середнього заробітку за «донорські» дні.

Розрахунок середнього заробітку за «донорські» дні здійснюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). У підпункті «і» пункту 1 цього Порядку зазначено, що встановлений ним механізм обчислення середньої заробітної плати застосовується і у випадках звільнення працівників-донорів від роботи.

Середній заробіток за «донорські» дні обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — що передують місяцю, на які припадають «донорські» дні) (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

В абзаці першому пункту 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи (в тому числі розрахунок середнього заробітку за «донорські» дні), провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Отже, середній заробіток може бути нарахований лише за «донорські» дні, які припадають на робочий день працівника згідно з графіком його роботи або за робочі години, що припадають згідно з графіком роботи (змінності) на «донорські» дні. Якщо «донорський» день припав на вихідний день працівника, то за такий день середній заробіток працівнику не нараховується.

Враховуючи вищевикладене, на підставі поданих працівником заяв і виданого роботодавцем наказу працівник звільняється від роботи в робочий день із збереженням середнього заробітку:

– в день медичного обстеження (ст. 124 КЗпП, абз. четвертий п. 2 ст. 20 Закону № 931);

– в день донації крові (ст. 124 КЗпП, абз. перший п. 2 ст. 20 Закону № 931);

– в додатковий день відпочинку, який безпосередньо настає за днем донації крові (ст. 124 КЗпП, абз. другий п. 2 ст. 20 Закону № 931).

Якщо день, який безпосередньо настає за днем донації крові, є для працівника вихідним днем, то за такий день середній заробіток працівнику не нараховується. Для того щоб не «втратити» додатковий день відпочинку з оплатою за середнім заробітком, працівникові потрібно подати заяву роботодавцю, в якій повідомити про бажання приєднати такий день відпочинку до щорічної відпустки (щоб не подавати окрему заяву, про це можна вказати в заяві про звільнення від роботи в день донації крові). На підставі вказаної заяви керівник підприємства видає наказ про приєднання додаткового дня відпочинку до щорічної відпустки працівника.

Додатковий день відпочинку може бути наданий працівнику як безпосередньо перед щорічною відпусткою (перед першим днем відпустки), так і відразу після неї (після останнього дня відпустки). Але приєднання додаткового дня відпочинку до щорічної відпустки не означає, що такий день відпочинку стає днем щорічної відпустки, тому розрахунок середнього заробітку за додатковий день відпочинку здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, а відпускні обчислюються виходячи з останніх 12 календарних місяців роботи (абзаци перший, третій п. 2 Порядку № 100).

Звертаємо увагу, що до введення в дію Закону № 931 (до 26 січня 2021 року), коли діяв «старий донорський» Закон № 239, частиною другою статті 9 цього Закону працівнику дозволялося за бажанням використовувати додатковий день відпочинку не тільки відразу після дня давання крові або шляхом його приєднання до щорічної відпустки, а й в інший час протягом року після дня давання крові. Тобто за бажанням працівника і за згодою роботодавця додатковий день відпочинку працівник міг використати в будь-який робочий день протягом року після дня давання крові. З дня введення в дію Закону № 931 (починаючи з 26 січня 2021 року) це стало неможливим.

Також в Законі № 931 не роз’яснюється, які трудові гарантії працівника, якщо він давав кров у вихідні, святкові та неробочі дні. Раніше в частині другій статті 9 Закону № 239 було зазначено, що після кожного дня давання крові, в тому числі у разі давання її у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднаний до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

Стосовно вищенаведених норм Закону № 239 Міністерство праці та соціальної політики України (далі — Мінпраці) в листі від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11 (див. ВПЗ № 3/2011, стор. 121) та листі від 21.09.2007 р. № 303/13/116-07 повідомляло, що в разі давання крові працівником у свій вихідний день цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку із збереженням за працівником середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути приєднаний до щорічної відпустки або використаний в інший час протягом року після дня давання крові.

Після введення в дію Закону № 931 вищевикладене роз’яснення Мінпраці застосовувати не можна, оскільки в зазначеному Законі вже не передбачено надання працівнику дня відпочинку в разі, якщо він здійснив донацію у вихідний день. Крім того, як зазначалося вище, за донацію у вихідний день середній заробіток працівнику не нараховується.

Водночас якщо донація припала на вихідний день працівника (наприклад, на неділю), а наступний за ним день є робочим днем за графіком роботи працівника (понеділок), то в цей день, який безпосередньо настає за днем донації крові, працівникові може бути надано день відпочинку із збереженням середнього заробітку або ж на підставі його заяви такий день може бути приєднаний до щорічної відпустки (абз. другий п. 2 ст. 20 Закону № 931).

Якщо донація припала на вихідний день працівника (наприклад, на суботу), а наступний за ним день теж є вихідним днем за графіком роботи працівника (неділя), то ні за день донації, ні за наступний за ним день середній заробіток працівнику не нараховується. Однак, щоб не «втратити» додатковий день відпочинку з оплатою за середнім заробітком, який надається за день, що безпосередньо настає за днем донації, працівник може подати заяву роботодавцю з проханням приєднати такий день відпочинку до щорічної відпустки.

Що стосується трудових гарантій працівника-донора при донації в період щорічної відпустки, то до 26 січня 2021 року в частині четвертій статті 9 Закону № 239 було встановлено, що у разі давання крові у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. Ця норма Закону № 239 у випадку разового (в один день) давання крові у період щорічної відпустки давала право продовжувати щорічну відпустку на два дні — на день давання крові та на додатковий день відпочинку після дня давання крові (листи Мінпраці від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11, від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10 та від 21.09.2007 р. № 303/13/116-07).

З дня введення в дію Закону № 931 (з 26 січня 2021 року) в другому реченні абзацу третього пункту 2 статті 20 Закону № 931 прописано дещо інше: у разі донації крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день. Тобто тепер у разі донації крові в період щорічної відпустки така відпустка продовжується лише на один день — на день донації крові і не продовжується на додатковий день відпочинку після дня донації крові.¹ При цьому якщо працівник двічі (два дні) під час щорічної відпустки здійснював донацію, то все одно щорічна відпустка продовжується тільки на один день.

Ще однією відмінністю норм статті 20 Закону № 931 від норм скасованого Закону № 239 є те, що тепер лише у разі безоплатної донації крові працівник, який був залучений до роботи в день донації, може розраховувати на надання іншого дня відпочинку із збереженням середнього заробітку (абз. третій п. 2 ст. 20 Закону № 931). Ця норма, як і низка інших норм в Законі № 931, запроваджена для популяризації безоплатного донорства крові. Відповідно, якщо донація крові була оплачена працівнику медичним закладом, то інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку йому не надається.

У зв’язку з вищевикладеним скасуванням деяких гарантій, нагадаємо, що згідно зі статтею 9-1 КЗпП підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові пільги для працівників.

Крім того, у частині третій статті 13 КЗпП визначено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії.

Отже, в локальному документі підприємства (наприклад, в Положенні про гарантії та пільги працівників-донорів, яке може бути затверджено наказом керівника підприємства або оформлено як додаток до колективного договору) можна встановити, що працівникам-донорам надається додатковий день відпочинку з оплатою за середнім заробітком, зокрема:

– в разі донації крові у вихідний день;

– за кожний день донації крові в щорічній відпустці;

– в разі залучення до роботи в день донації крові незалежно від факту оплати донації.

В останньому випадку, коли за погодженням з керівництвом підприємства в день донації крові працівник-донор був залучений до роботи (абз. третій п. 2 ст. 20 Закону № 931), то йому за виконану роботу в цей день нараховується заробітна плата, а також він має право на додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку, який може бути йому наданий в будь-який день за домовленістю з роботодавцем.

Звертаємо увагу, що в цьому випадку працівник також не втрачає права на отримання додаткового дня відпочинку, який надається безпосередньо після кожного дня донації крові із збереженням середнього заробітку або за бажанням працівника приєднується до щорічної відпустки (абз. другий п. 2 ст. 20 Закону № 931).

Наприклад, якщо працівник в робочий день — середу о 9.00 здійснив донацію крові, а потім в цей же день за погодженням з керівництвом вийшов на роботу і відпрацював свою зміну з 14.00 до 22.00, то йому в наступний робочий день — четвер (день, що безпосередньо настає за днем донації крові) має бути наданий день відпочинку із збереженням середнього заробітку, а за день донації йому необхідно надати ще один день відпочинку із збереженням середнього заробітку в погоджений з роботодавцем день. Як варіант, працівник замість використання дня відпочинку в четвер може написати заяву про приєднання двох днів відпочинку (за день донації і за день відпочинку після дня донації) із збереженням середнього заробітку до щорічної відпустки.

Якщо працівник не подавав заяву про звільнення його від роботи в день донації (наприклад, донація була платною), йому надається один додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку відразу після дня донації або такий день на підставі заяви працівника приєднується до щорічної відпустки.

Звертаємо увагу, що якщо працівник своєчасно подав заяву про звільнення його від роботи в день донації і роботодавець звільнив його від роботи в цей день (наприклад, наклавши свою резолюцію на заяві працівника або видавши відповідний наказ), то працівникові за середнім заробітком оплачуються всі робочі години, які згідно з графіком роботи припадають на день донації, а також всі робочі години, що припадають на день відпочинку, який надано безпосередньо відразу після дня донації (якщо, звичайно, працівник не подав заяву про приєднання дня відпочинку, що настає за днем донації, до щорічної відпустки).

Наприклад, якщо за графіком змінності робоча зміна тривалістю 12 годин повністю припадає на день донації, то незалежно від того, в який час протягом цього дня працівник здійснював донацію, і на який час протягом дня у нього припадає зміна, йому оплачуються всі 12 годин цієї зміни за середнім заробітком (за кожний робочий час зміни нараховується середньогодинний заробіток).

Якщо працівник подав заяву про звільнення його від роботи в день донації — 23 березня (вівторок) з наданням дня відпочинку в наступний за ним день — 24 березня (середа), а роботодавець задовольнив його прохання, при цьому робоча зміна працівника тривалістю 12 годин починається в день донації — о 20 годині 23 березня, а закінчується на наступний день — о 8 годині 24 березня, то працівник звільняється від роботи на всю цю зміну. Перші 4 години цієї зміни — з 20 до 24 години 23 березня оплачуються за середнім заробітком як робочі години, що припадають на день донації, а решта 8 годин зміни, які припадають на наступний день — з 0 до 8 години 24 березня, оплачуються за середнім заробітком як робочі години, що припадають на день відпочинку (24 березня), наданий працівнику відразу після дня донації. Якщо в цей же день відпочинку (24 березня) у працівника за графіком змінності є ще одна зміна тривалістю 12 годин, яка починається о 20 годині 24 березня і закінчується на наступний день — о 8 годині 25 березня, то він звільняється від роботи на всю цю зміну (оскільки вона починається в день відпочинку працівника, а вихід на роботу посередині зміни не передбачений), але оплаті за середнім заробітком підлягають лише перші 4 години цієї зміни — з 20 до 24 години 24 березня. Решта невідпрацьовані 8 годин цієї зміни — з 0 до 8 години 25 березня працівнику не оплачуються (на цей день гарантії не поширюються).

Якщо при роботі з вищенаведеним графіком змінності працівник подав заяву про звільнення його від роботи тільки в день донації — 23 березня (вівторок) з приєднанням додаткового дня відпочинку за день, що безпосередньо настає за днем донації, до щорічної відпустки, а роботодавець задовольнив його прохання, то працівник звільняється від роботи на всю зміну тривалістю 12 годин, яка починається в день донації — о 20 годині 23 березня, а закінчується на наступний день — о 8 годині 24 березня (зміна починається в день донації, а вихід на роботу посередині зміни не передбачений). Однак оплаті за середнім заробітком підлягають лише перші 4 години цієї зміни — з 20 до 24 години 23 березня, які припадають на день донації. Решта невідпрацьовані 8 годин цієї зміни — з 0 до 8 години 24 березня працівнику не оплачуються, оскільки на цей день гарантії не поширюються (замість використання дня відпочинку в цей день з оплатою за середнім заробітком працівник вибрав приєднання дня відпочинку до щорічної відпустки). У цей день — 24 березня працівник має вийти на роботу на зміну, яка починається о 20 годині 24 березня і закінчується на наступний день — о 8 годині 25 березня і відпрацювати її у звичайному режимі. За роботу в цю зміну працівникові нараховується заробітна плата в загальновстановленому порядку.

Що стосується розрахунку середнього заробітку за «донорські дні», то, як зазначалося вище, розрахунковим періодом є останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, на які припадають «донорські дні». Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо протягом і цих місяців працівник не працював і в нього не було заробітної плати (відсутній розрахунковий період), то середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (п.п. 2, 4 Порядку № 100).

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 Порядку № 100 (п. 3 Порядку № 100).

При обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці (в тому числі за «донорські» дні) не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу, «донорських» днів, військової служби в особливий період, проходження медогляду тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період.

ПРИКЛАД

Розрахунок середньої заробітної плати за дні медичного обстеження,
донації крові та додатковий день відпочинку

Працівник підприємства, оклад якого 9000 грн., в свої робочі дні в 2021 році пройшов медичне обстеження 26 лютого і здав кров 2 березня, що підтверджено відповідними довідками, виданими медичним закладом. За заявою працівника день відпочинку із збереженням середнього заробітку, який надається після дня донації крові, приєднується до його щорічної відпустки, а саме в день 30 квітня (відпустка надавалася з 6 по 29 квітня). На підприємстві 5-денний робочий тиждень (вихідні дні в суботу та неділю) і 8-годинний робочий день.

Протягом грудня 2020 року – березня 2021 року працівник відпрацював і отримав:

– в грудні відпрацював 17 днів (далі — відпрац. д.) з 22 робочих днів (далі — р. д.), передбачених графіком роботи на цей місяць, і отримав заробітну плату в сумі 6954,55 грн. (9000 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д.). В період з 7 по 11 грудня працівник хворів;

– в січні відпрацював всі робочі дні (19 відпрац. д.), передбачені графіком роботи на цей місяць, і отримав заробітну плату в розмірі окладу — 9000 грн.;

– в лютому відпрацював 19 днів з 20 р. д., тому отримав заробітну плату в сумі 8550 грн. (9000 грн. : 20 р. д. х 19 відпрац. д.) без урахування оплати за день медичного обстеження;

– в березні відпрацював 21 день з 22 р. д., тому отримав заробітну плату в сумі 8590,91 грн. (9000 грн. : 22 р. д. х 21 відпрац. д.) без урахування оплати за день донації крові.

Середній заробіток, нарахований за день медичного обстеження в лютому, не враховується при обчисленні середнього заробітку за день донації крові в березні, і обидва ці середні заробітки не враховуються при обчисленні середнього заробітку за додатковий день відпочинку, що надається в квітні (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Визначимо середній заробіток, який підприємство має виплатити працівнику за день медичного обстеження, день донації крові та день відпочинку, який приєднується до щорічної відпустки.

1. Обчислення середнього заробітку за день медичного обстеження 26 лютого.

Розрахунковий період: грудень 2020 року – січень 2021 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (оплата дня медичного обстеження):

(6954,55 грн. + 9000 грн.) : (17 відпрац. д. + 19 відпрац. д.) = 443,18 грн.

2. Обчислення середнього заробітку за день донації крові 2 березня.

Розрахунковий період: січень – лютий 2021 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (оплата дня донації крові):

(9000 грн. + 8550 грн.) : (19 відпрац. д. + 19 відпрац. д.) = 461,84 грн.

3. Обчислення середнього заробітку за додатковий день відпочинку 30 квітня.

Розрахунковий період: лютий – березень 2021 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (оплата додаткового дня відпочинку):

(8550 грн. + 8590,91 грн.) : (19 відпрац. д. + 21 відпрац. д.) = 428,52 грн.

Таким чином, працівнику-донору необхідно нарахувати середню заробітну плату за:

– день медичного обстеження 26 лютого в сумі 443,18 грн.;

– день донації крові 2 березня в сумі 461,84 грн.;

– додатковий день відпочинку 30 квітня в сумі 428,52 грн.

____________________________________________________________________________

Оподаткування середнього заробітку працівників-донорів

Відповідно до підпункту 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки, включається до фонду додаткової заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП).

Отже, середній заробіток, що зберігається за працівником-донором за дні медичного обстеження, дні донації крові та дні відпочинку, що надаються після кожного дня донації крові, або приєднуються за бажанням працівника до щорічної відпустки, у складі заробітної плати (ФОП) обкладається податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на підставі підпункту 164.2.1 Податкового кодексу України та єдиним соціальним внеском на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Інші гарантії донорам, які систематично здійснюють донацію

Частиною 4 статті 20 Закону № 931 встановлено додаткові пільги, що надаються працівникам-донорам у зв’язку із систематичною безоплатною донацією крові. Так, донорам, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 2 разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 4 разовим максимально допустимим дозам (максимально допустима доза крові становить 450 мл, для плазми — 600 мл; п. 3.1 Порядку № 385), заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у 2 разових донаціях методом аферезу, допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням (далі — «лікарняні») виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга надається протягом року після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях.

Норму про виплату «лікарняних» в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 Закону № 931, містить і стаття 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV. Документом, що підтверджує право донора на зазначену пільгу, є довідка медичної установи про безоплатну донацію ним крові у відповідній кількості (форма № 435/о).

Донори, які безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 40 максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 60 максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або 40 максимально допустимим дозам клітин крові, заготовлених методом аферезу (еритроцити, тромбоцити, лейкоцити), незалежно від часу здійснення таких донаций, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається посвідчення і вручається нагрудний знак «Почесний донор України» (ч. 2 ст. 21 Закону № 931).

Донори, які безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 100 і більше разовим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 120 і більше разовим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів в 100 і більше разових донаціях методом аферезу, можуть бути нагороджені державними нагородами України (ч. 3 ст. 21 Закону № 931).

Крім пільг, визначених законодавством, роботодавці за рахунок власних коштів можуть встановлювати працівникам-донорам й інші трудові та соціальні пільги (ст. 9-1, ч. третя ст. 13 КЗпП).