Заработная плата работника за время командировки: порядок расчета и выплатыЗаробітна плата працівника за час відрядження: порядок розрахунку та виплати

В соответствии с пунктом 1 раздела І «Общие положения» Инструкции о служебных командировках в пределах Украины и за границу, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 13.03.98 г. № 59 (далее — Инструкция № 59), служебной командировкой (далее — командировка) считается поездка работника по распоряжению руководителя органа государственной власти (поездка государственного служащего — по распоряжению руководителя государственной службы), предприятия, учреждения и организации, которое полностью или частично содержится (финансируется) за счет бюджетных денежных средств, на определенный срок в другой населенный пункт для выполнения служебного поручения вне места его постоянной работы (при наличии документов, подтверждающих связь командировки с основной деятельностью предприятия).

Нормы Инструкции № 59 распространяются только на государственных служащих, а также других лиц, которые направляются в командировку предприятиями, учреждениями и организациями, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных денежных средств (далее — работники бюджетных учреждений; бюджетные учреждения). Если субъект хозяйствования, общественная или другая организация, которая не имеет статуса бюджетного учреждения, являются получателями бюджетных денежных средств, то при направлении работников в командировки, финансируемые за счет бюджетных денежных средств в рамках выполнения мероприятий, предусмотренных бюджетной программой, они должны соблюдать нормы Инструкции № 59.¹

Что касается порядка командирования работников предприятиями, учреждениями и организациями, которые не финансируются из бюджета (далее — хозрасчетные предприятия), то специальный «командировочный» нормативно-правовой акт для них не принят, поэтому эти предприятия могут самостоятельно разработать и утвердить внутренний документ, определяющий все аспекты командировок работников с учетом норм действующего трудового законодательства (далее — Положение о командировках). В этом внутреннем документе хозрасчетные предприятия при желании могут отразить большинство положений или отдельные нормы Инструкции № 59.

Регулирование законодательством оплаты труда за время командировки

Согласно части первой статьи 12 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР (далее — Закон об оплате труда) гарантии и компенсации работникам в случае командировок устанавливаются Кодексом законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и другими актами законодательства Украины.

Гарантии и компенсации при командировках работников предприятий всех форм собственности и хозяйствования установлены статьей 121 КЗоТ, а для работников бюджетных учреждений также постановлением Кабинета Министров Украины «О суммах и составе расходов на командировку государственных служащих, а также других лиц, направляемых в командировку предприятиями, учреждениями и организациями, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных денежных средств» от 02.02.2011 г. № 98 и Инструкцией № 59.

В соответствии со статьей 121 КЗоТ работники имеют право на возмещение расходов и получение других компенсаций в связи с командировками.

Работникам, направляемым в командировку, выплачиваются: суточные за время нахождения в командировке, стоимость проезда к месту назначения и обратно и расходы по найму жилого помещения в порядке и размерах, устанавливаемых законодательством.²

За командированными работниками сохраняется в течение всего времени командировки место работы (должность).

Что касается оплаты труда за время пребывания в командировке, то согласно части четвертой статьи 121 КЗоТ работникам, направленным в командировку, оплата труда за выполненную работу осуществляется в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, и размер такой оплаты труда не может быть ниже среднего заработка.

Обращаем внимание, что нормы и гарантии в оплате труда, предусмотренные КЗоТ (в т. ч. за время командировки), являются минимальными государственными гарантиями (ч. вторая ст. 12 Закона об оплате труда).

Таким образом, за время пребывания в командировке работнику начисляется либо обычная заработная плата, которая предусмотрена положениями трудового или коллективного договора (штатным расписанием), либо средний заработок. То есть фактически для оплаты дней пребывания работника в командировке необходимо сравнить среднедневной заработок за дни командировки, который рассчитывается согласно Порядку исчисления средней заработной платы, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), и дневной заработок, который работник должен получить в соответствии с трудовым (коллективным) договором за период, на который приходится командировка. Если при указанном сравнении среднедневной заработок будет больше, то работнику за время командировки выплачивается средний заработок, а если будет больше дневной заработок, начисленный согласно трудовому (коллективному) договору, то предприятие должно выплатить работнику за время командировки обычную заработную плату.³

Кроме КЗоТ, оплата труда за время пребывания в командировке работников бюджетных учреждений регламентируется Инструкцией № 59.

Согласно пункту 13 раздела І «Общие положения» Инструкции № 59 работнику, который направлен в командировку, оплата труда за выполненную работу осуществляется за все рабочие дни недели по графику, установленному по месту постоянной работы, и в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, и размер такой оплаты труда не может быть ниже среднего заработка.

Государственному служащему, который направлен в командировку, заработная плата за весь период командировки выплачивается в соответствии с Законом Украины «О государственной службе» от 10.12.2015 г. № 889-VIII (далее — Закон о госслужбе). Частью 5 статьи 42 этого Закона установлено, что за госслужащим на весь период командировки сохраняется его должность и заработная плата.

Следовательно, благодаря специальной норме Закона о госслужбе на госслужащих не распространяется норма части четвертой статьи 121 КЗоТ, согласно которой размер оплаты труда за время командировки не может быть ниже среднего заработка. То есть за весь период командировки за госслужащим сохраняется не средний заработок, а обычная заработная плата.⁴

На время командировки лица, работающего по совместительству, оплата труда осуществляется предприятием, которого его командировало. В случае направления работника в командировку одновременно с основной работы и работы по совместительству оплата труда осуществляется предприятиями, которые направляли работника в командировку, а затраты для возмещения расходов на командировку распределяются между этими предприятиями по соглашению между ними (п. 13 р. І Инструкции № 59).

Следовательно, если работник направляется в командировку одновременно с основного места работы и места работы по совместительству, ему начисляется заработная плата и осуществляются выплаты, предусмотренные статьей 121 КЗоТ, отдельно по каждому месту работы. Расчет среднего заработка по каждому из этих мест работы осуществляется отдельно согласно нормам Порядка № 100.⁵

Заработная плата не выплачивается за время задержки в месте пребывания в командировке (в Украине или за границей) без уважительных причин (п. 10 р. ІІ «Порядок командировки в пределах Украины», п. 4 р. ІІІ «Порядок командировки за границу» Инструкции № 59).

Таким образом, работникам бюджетных учреждений оплата труда осуществляется за все рабочие дни, установленные графиком работы таких учреждений (индивидуальным графиком работы работника, если ему такой установлен), которые приходятся на период командировки.

Что касается оплаты труда работников за время командировки на хозрасчетных предприятиях, то этот вопрос они могут урегулировать в Положении о командировках, оформленном как приложение к коллективному договору или утвержденном отдельным приказом руководителя предприятия после согласования с выборным органом профсоюзной организации предприятия (органом, уполномоченным трудовым коллективом). Это согласуется с нормами статьи 97 КЗоТ и статьи 15 Закона об оплате труда, в соответствии с которыми хозрасчетные предприятия порядок оплаты труда устанавливают самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным, отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями. Если коллективный договор на предприятии не заключен, работодатель обязан согласовать эти вопросы с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем), который представляет интересы большинства работников, а в случае его отсутствия — с другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом.

Для соблюдения норм законодательства в Положении о командировках хозрасчетным предприятиям необходимо указать, что оплата труда за выполненную работу в командировке осуществляется с учетом норм статьи 121 КЗоТ, а также регламентировать другие аспекты такой оплаты.

Дни командировки, за которые начисляется заработная плата

В вопросе определения количества дней командировки, в том числе за которые начисляется заработная плата, бюджетные учреждения должны руководствоваться нормами Инструкции № 59, а хозрасчетные предприятия — нормами Положения о командировках (в случае его отсутствия — приказом о командировке).

Поскольку в настоящее время законодательством не предусмотрено оформление командировочного удостоверения при направлении работника в командировку, период пребывания работника в командировке определяется руководителем в приказе о командировке и по первичным документам, которые представлены работником после возвращения из командировки и подтверждают его пребывание в ней (п. 4 р. ІI, п. 16-1 р. ІІІ Инструкции № 59). Под первичными документами понимают документы, которые подтверждают пребывание работника в месте командировки: транспортные билеты, счета, полученные из гостиниц (мотелей) или от других лиц, предоставляющих услуги по размещению и проживанию командированного работника, и т. п. (п. 12 р. ІІ, п. 7 р. ІІІ Инструкции № 59).

Если работник во время пребывания в командировке не осуществлял никаких расходов, связанных с такой командировкой, и, как следствие, отсутствуют вышеуказанные первичные документы, продолжительность командировки определяется только согласно приказу о командировке.⁶

Для работников бюджетных учреждений днем убытия в командировку (т. е. первым днем командировки) считается день отправления поезда, самолета, автобуса или другого транспортного средства с места постоянной работы командированного работника, а днем прибытия из командировки (т. е. последним днем командировки) — день прибытия транспортного средства к месту постоянной работы работника. При отправлении транспортного средства до 24:00 включительно днем убытия в командировку считаются текущие сутки, а с 0:00 и позднее — следующие сутки. Если станция, пристань, аэропорт расположены за пределами населенного пункта, где работает командированный работник, в срок командировки засчитывается время, которое необходимо для проезда к станции, пристани, аэропорту. Аналогично определяется день прибытия командированного работника к месту постоянной работы (п. 7 р. I Инструкции № 59).

День убытия в командировку и день прибытия к месту постоянной работы засчитываются как два дня командировки (п. 4 р. IІ, п. 16 р. ІІІ Инструкции № 59).

Например, если поезд, на котором работник следует к месту командировки, отправляется с железнодорожного вокзала согласно расписанию в понедельник 6 апреля в 23:50, а поезд, на котором работник возвращается из командировки к месту постоянной работы, прибывает на железнодорожный вокзал в пятницу 10 апреля в 00:10, то такие понедельник и пятница являются днями командировки, подлежащими оплате.

Если самолет, на котором работник следует к месту командировки, согласно расписанию вылетает во вторник в 0:15 из аэропорта, находящегося за пределами города, а добираться до аэропорта из города (места постоянной работы работника) транспортом общего пользования необходимо не меньше 30 минут, то первым днем командировки, подлежащим оплате, у работника будет календарный день (понедельник), предшествующий календарному дню (вторнику), в котором самолет вылетает из аэропорта (учитывая время для проезда к аэропорту с места постоянной работы работника).

Дни временной нетрудоспособности во время командировки, удостоверенные в установленном порядке, не включаются в срок командировки (п. 9 р. ІI Инструкции № 59). За такие дни нетрудоспособности работнику заработная плата не начисляется, поскольку вместо нее работнику выплачиваются «больничные» согласно законодательству.

Таким образом, если работник направлен в командировку в установленном порядке (на основании приказа о командировке), вернулся из нее вовремя (в срок, установленный в приказе о командировке), у него имеются документы, подтверждающие его пребывание в командировке (проездные билеты, документы, подтверждающие проживание по месту командировки, и т. п.), и он выполнил задание на командировку (определенное руководителем в приказе о командировке), то ему начисляется оплата за все время командировки. При этом как хозрасчетные предприятия, так и бюджетные учреждения оплачивают командированному работнику только те дни командировки, которые приходятся на рабочие дни согласно графику его работы. Если на время командировки приходятся выходные дни работника, то за такие дни заработная плата, в т. ч. среднедневной заработок, не начисляется, кроме случаев, когда работник специально командирован для выполнения работы в выходной день.

Обращаем внимание, что поскольку продолжительность командировки определяется в календарных днях, оплате подлежат приходящиеся на период командировки рабочие дни, а не часы, предусмотренные графиком работы работника (это важно для работников, которым установлена почасовая оплата труда).⁷ При этом если по графику работы работника на период командировки приходится рабочая смена, переходящая с одного на другой день (например, смена начинается в 22.00, а заканчивается в 6.00), то считается, что у работника на период командировки приходятся два рабочих дня (первый рабочий день — начало рабочей смены, второй рабочий день — конец рабочей смены), за каждый из которых начисляется оплата.⁸

Табелирование дней командировки

Поскольку при начислении заработной платы за время командировки используются данные табеля учета использования рабочего времени (далее — табель), на предприятии необходимо правильно табелировать командированного работника.

Государственная служба статистики Украины в письме от 12.01.2012 г. № 9/4-10/9⁹ по вопросу табелирования работников в период командировки разъяснила, что в табеле типовой формы № 5-П, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 г. № 489 (далее — Приказ № 489), рабочие дни пребывания работника в командировке могут отмечаться следующим образом: в первой строке указывается количество отработанных часов согласно режиму по основному месту работы (например, 8 часов); во второй строке проставляется условное обозначение пребывания в командировке — «ВД» («07»). Обозначение в табеле выходных (праздничных) дней, приходящихся на период командировки, в которые работник не работал, осуществляется согласно Инструкции № 59, Положению о командировках и порядку, установленному коллективным договором. При этом в составе общего количества отработанных за месяц дней/часов в графе «Отработано за месяц» табеля отражаются только рабочие дни/часы, приходящиеся на период командировки. Таким образом, учет времени пребывания работника в командировке для отражения в формах государственной статистической отчетности по труду осуществляется только в той части, которая приходится на рабочие дни, т. е. без учета выходных и праздничных (нерабочих) дней.

Следовательно, рабочее время командированного работника учитывают на основании изданного руководителем приказа о командировке — вместо рабочих дней работнику в табеле ставят отметку «ВД» («07»), что подтверждает пребывание работника в командировке¹⁰. При этом в первой (верхней) строке в рабочие дни командировки желательно указывать количество рабочих часов согласно графику по постоянному месту работы работника (это необходимо для случая, когда работнику за время командировки начисляется обычная заработная плата, а не средний заработок). Выходные (праздничные) дни, приходящиеся на период командировки, в которые работник не работал, также можно табелировать по коду командировки «ВД» («07») без указания часов, однако предприятия могут ввести и другой буквенный (цифровой) код для отражения выходных (праздничных) дней, в которые работа не проводится, поскольку Приказом № 489 для таких дней отдельный код не предусмотрен (в пункте 2 примечания к типовой форме табеля (№ П-5) указано, что эта форма носит рекомендательный характер и состоит из минимального количества показателей, а при необходимости форма может быть дополнена другими показателями, необходимыми для учета на предприятии).

Если работник в день убытия в командировку или в день прибытия из командировки выходил на работу (например, когда время отправления транспортного средства при убытии в командировку приходится на вечер или когда время прибытия транспортного средства при возвращении из командировки приходится на утро)¹¹, что предусмотрено правилами внутреннего трудового распорядка предприятия¹², то в табеле за такой день в первой (верхней) строке можно проставить количество часов, соответствующее продолжительности полного рабочего дня в этот день (например, 8 часов), а в нижней строке указать код «ВД» («07»).

Если работник-совместитель направлен в командировку только по основному месту работы, то по месту работы по совместительству за период его пребывания в командировке оплата труда не осуществляется, а в табеле этот период отражается по коду «І» («30») — прочие причины неявок.

Варианты оплаты дней командировки

Исходя из норм статьи 121 КЗоТ предприятия должны исчислять заработную плату работника за период командировки по двум вариантам:

І — за все рабочие дни, приходящиеся на период командировки, работнику начисляется средний заработок. При таком варианте согласно нормам Порядка № 100 определяется среднедневной заработок, который затем умножается на количество рабочих дней по графику работы работника, приходящихся на период командировки;

ІІ — за все рабочие дни, приходящиеся на период командировки, работнику начисляется заработная плата в обычном порядке — исходя из установленной месячной заработной платы (месячной тарифной ставки, должностного оклада, доплат, надбавок и т. д.). То есть фактически за каждый рабочий день, приходящийся на время командировки, работнику начисляется дневной заработок (как будто бы работник не был в командировке, а работал в обычном режиме).

Для начисления оплаты за время командировки необходимо определить и сравнить между собой среднедневной заработок (вариант І), исчисленный согласно Порядку № 100, и дневной заработок (вариант ІІ), определенный в соответствии с условиями трудового (коллективного) договора.

Если при указанном сравнении среднедневной заработок будет больше, то работнику за каждый рабочий день командировки выплачивается среднедневной заработок, а за все время командировки — средний заработок (вариант І). Если же будет больше дневной заработок, то работнику за каждый рабочий день командировки выплачивается дневной заработок, а за все время командировки — обычная заработная плата (вариант ІІ).¹³

Рассмотрим каждый из указанных вариантов начисления оплаты за время командировки.

Исчисление среднего заработка для оплаты дней командировки

Расчетный период

Согласно пункту 2 Порядка № 100 при расчете заработной платы за дни командировки среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих месяцу начала командировки (см. пример 1 ниже). Работникам, проработавшим на предприятии меньше 2 календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время (см. пример 2 ниже). Если в течение последних 2 календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предшествующие 2 месяца работы (см. пример 3 ниже). Если в течение и этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная плата исчисляется исходя из установленной ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (см. пример 4 ниже).

Например, если работник направлен в командировку 10 марта 2020 года, а в течение последних 2 календарных месяцев — в январе и феврале 2020 года он болел (не имеет ни одного отработанного рабочего дня), то расчетным периодом является период с 1 ноября по 31 декабря 2019 года, т. е. предшествующие 2 месяца работы (см. пример 3 ниже).

Если работник принят на работу 8 января 2020 года, а в командировку направлен 10 марта, то расчетным периодом является период с 8 января по 29 февраля, т. е. фактически отработанное время в течение последних 2 календарных месяцев, при этом имеется полностью отработанный календарный месяц — февраль.¹⁴

Если работник принят на работу 10 февраля 2020 года, а в командировку направлен 23 марта, то расчетным периодом является период с 10 февраля по 22 марта, т. е. фактически отработанное время, поскольку нет ни одного полностью отработанного календарного месяца до месяца направления в командировку (см. пример 2 ниже).¹⁴

Если же работник принят на работу 2 марта 2020 года, а в командировку направлен 16 марта, то расчетным периодом является период с 2 по 15 марта, т. е. фактически отработанное время до направления в командировку.¹⁴

Время, в течение которого работник согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). Эта норма касается, в частности, случая, когда был оформлен простой не по вине работника и за работником частично сохранялась заработная плата — в размере 2/3 тарифной ставки (ч. первая ст. 113 КЗоТ).

Обращаем внимание, Порядком № 100 не предусмотрено, что месяцы расчетного периода должны быть полностью отработаны, поэтому если в течение последних 2 календарных месяцев работником отработан хотя бы один день (остальные рабочие дни не отработаны по причине болезни, пребывания в отпуске или по другим причинам), расчет средней зарплаты необходимо осуществлять исходя из начисленной за этот один день заработной платы.¹⁵

Выплаты, учитываемые при исчислении средней зарплаты

Выплаты, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления оплаты за время командировки, приведены в пункте 3, а не учитываемые — в пункте 4 Порядка № 100 (см. таблицу ниже).

Таблица

Перечень выплат, учитываемых и не учитываемых при исчислении
средней заработной платы для оплаты дней командировки

Выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы (п. 3 Порядка № 100)	Выплаты, НЕ учитываемые при исчислении средней заработной платы для оплаты дней командировки (п. 4 Порядка № 100)
Основная заработная плата	• Литературный гонорар штатным работникам газет и журналов, выплачиваемый согласно авторскому договору; • Заработная плата на работе по совместительству (за исключением работников, для которых включение ее в средний заработок предусмотрено действующим законодательством) • Выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника, пособие по временной нетрудоспособности, пособие по беременности и родам
Доплаты и надбавки (за сверхурочную работу и работу в ночное время; совмещение профессий и должностей; расширение зон обслуживания или выполнение повышенных объемов работ работниками-почасовиками; высокие достижения в труде (высокое профессиональное мастерство); условия труда; интенсивность труда; руководство бригадой; выслугу лет и т. п.)	• Выплаты за выполнение отдельных поручений (одноразового характера), не входящих в обязанности работника (за исключением доплат за совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ и выполнение обязанностей временно отсутствующих работников, а также разности в должностных окладах, выплачиваемой работникам, которые выполняют обязанности временно отсутствующего руководителя предприятия или его структурного подразделения  и не являются штатными заместителями); • Выплаты, связанные с юбилейными датами, днем рождения, за долголетнюю и безупречную трудовую деятельность, активную общественную работу и т. п.; • Одноразовые выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, выходящим на пенсию, выходное пособие и т. п.); • Компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты
Производственные премии и премии за экономию конкретных видов топлива, электроэнергии и тепловой энергии	Премии за изобретения и рационализаторские предложения, за содействие внедрению изобретений и рационализаторских предложений, за внедрение новой техники и технологии, за сбор и сдачу лома черных, цветных и драгоценных металлов, сбор и сдачу на восстановление отработанных деталей машин, автомобильных шин, введение в действие производственных мощностей и объектов строительства (за исключением этих премий работникам строительных организаций, выплачиваемых в составе премий за результаты хозяйственной деятельности)
Вознаграждения по итогам годовой работы и за выслугу лет	• Денежные и вещевые вознаграждения за призовые места на соревнованиях, смотрах, конкурсах и т. п.; • Доходы (дивиденды, проценты), начисленные по акциям трудового коллектива и вкладам членов трудового коллектива в имущество предприятия
	• Компенсационные выплаты на командировку и переводы (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья, подъемные, надбавки, выплачиваемые вместо суточных)
Выплаты, относящиеся к заработной плате и имеющие постоянный характер, которые не указаны в пункте 4 Порядка № 100, в частности, индексация, доплата за работу в выходные и праздничные (нерабочие) дни, доплата до минимальной заработной платы и т. п.	• Стоимость бесплатно выданной спецодежды, спецобуви и прочих средств индивидуальной защиты, мыла, моющих и обезвреживающих средств, молока и лечебно-профилактического питания; • Стоимость бесплатно предоставленных некоторым категориям работников коммунальных услуг, жилья, топлива и сумма денежных средств на их возмещение; • Дотации на обеды, проезд, стоимость оплаченных предприятием путевок в санатории и дома отдыха
	• Суммы возмещения ущерба, нанесенного работнику увечьем или иным повреждением здоровья; • Пенсии, государственная помощь, социальные и компенсационные выплаты

 

Учет премий и вознаграждений

Согласно пункту 3 Порядка № 100 при исчислении средней заработной платы для начисления заработной платы за время командировки премии включаются в заработок того месяца, на который они приходятся в соответствии с расчетной ведомостью по заработной плате.

Например, если месячная премия за март начислена в марте, то она включается в заработок марта. Если месячная премия за март начислена в апреле, то она включается в заработок апреля.

Премии, выплачиваемые за квартал и более продолжительный промежуток времени, при исчислении средней заработной платы за последние 2 календарных месяца включаются в заработок в части, соответствующей количеству месяцев в расчетном периоде (абз. первый п. 3 Порядка № 100).

Например, если работник будет направлен в командировку в июне 2020 года, а в апреле 2020 года ему будет начислена премия за I квартал 2020 года, то поскольку расчетный период включает только 2 месяца (апрель – май), а премия начислена за 3 месяца I квартала (январь, февраль, март), при исчислении средней заработной платы будет учитываться только 2/3 этой премии (по 1/3 премии за каждый месяц расчетного периода) (см. пример 5 ниже).¹⁶

Если работник направлен в командировку в марте 2020 года, а в январе 2020 года ему начислена премия за IІ полугодие 2019 года, то в расчет необходимо включать только 2/6 этой премии, поскольку расчетный период включает только 2 месяца (январь – февраль 2020 года), а премия начислена за 6 месяцев IІ полугодия (см. пример 6 ниже).

В случае если количество рабочих дней в расчетном периоде отработано не полностью, премии, вознаграждения и прочие поощрительные выплаты во время исчисления средней заработной платы за последние 2 календарных месяца учитываются пропорционально времени, отработанному в расчетном периоде (абз. первый п. 3 Порядка № 100).

Напомним, что конкретные показатели и условия начисления премий, их размер, сроки выплаты (месячная, квартальная, полугодовая) устанавливаются в Положении о премировании, которое предприятиями разрабатывается самостоятельно.¹⁷ Положением о премировании, как правило, устанавливается, что премия начисляется пропорционально отработанному времени (за время отпуска, временной нетрудоспособности и т. п. премия не начисляется).

Учитывая изложенное, если премия в текущем месяце начисляется за текущий месяц (месяц в месяц), и она уже исчислена пропорционально отработанному в месяце времени, то при расчете средней заработной платы за период командировки такая премия учитывается в фактически начисленном размере, в т. ч. если количество рабочих дней расчетного периода отработано не полностью (см. пример 6 ниже).

Если премия в текущем месяце начисляется за предыдущий месяц (независимо от механизма ее начисления), а количество рабочих дней расчетного периода отработано не полностью, то такая премия при исчислении средней заработной платы за период командировки учитывается пропорционально отработанному времени в расчетном периоде (см. пример 5 ниже).¹⁸

Например, если командировка работника приходится на март 2020 года (расчетный период: январь – февраль), а за январь и февраль работнику соответственно в этих месяцах (месяц в месяц) начислялись ежемесячные премии пропорционально отработанному времени, при этом работник в расчетном периоде отработал только 30 из 41 рабочего дня, предусмотренного графиком работы (часть рабочих дней им не отработана из-за болезни), то указанные ежемесячные премии должны учитываться при исчислении средней заработной платы в фактически начисленном размере (в полной сумме).

Если командировка работника приходится на апрель 2020 года (расчетный период: февраль – март), а ему в феврале начислили премию за январь  (в текущем месяце за предыдущий месяц) и в марте начислили премию за февраль  (в текущем месяце за предыдущий месяц), при этом работник в расчетном периоде отработал только половину рабочих дней, установленных ему графиком работы, то обе указанные месячные премии будут учитываться только в «половинном» размере (в размере 1/2 начисленной суммы), т. е. пропорционально отработанному времени в расчетном периоде.

Единовременное вознаграждение по итогам работы за год и за выслугу лет включается в средний заработок путем прибавления к заработку каждого месяца расчетного периода 1/12 вознаграждения, начисленного в текущем году за предыдущий календарный год.

Например, если работника направляют в командировку в мае 2020 года (расчетный период включает 2 месяца: март – апрель), а в январе 2020 года ему выплатили вознаграждение по итогам работы за 2019 год (в текущем году за предыдущий год), то в расчет необходимо включать 2/12 такого вознаграждения (см. пример 6 ниже).¹⁹

Если же вознаграждение по итогам работы за 2019 год было выплачено предприятием в декабре 2019 года (т. е. в текущем году за текущий год), то оно не учитывается при исчислении средней заработной платы, поскольку не соблюдено требование: вознаграждение начислено в текущем году за предыдущий календарный год.

Определение средней зарплаты за время командировки

Если оплата за время командировки исчисляется по среднему заработку, то она рассчитывается путем умножения среднедневной заработной платы на количество рабочих дней, приходящихся на время командировки (п. 8 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата определяется путем деления заработной платы за фактически отработанные в течение 2 месяцев рабочие дни на количество отработанных рабочих дней (п. 8 Порядка № 100).

Обращаем внимание, даже если работнику установлена почасовая оплата труда, для оплаты времени командировки применяется среднедневная, а не среднечасовая заработная плата, поскольку, как отмечалось выше, продолжительность командировки исчисляется в днях, и оплате подлежат рабочие дни (а не часы), приходящиеся на период командировки, независимо от продолжительности рабочего дня по месту постоянной работы (см. пример 2 ниже).²⁰

ПРИМЕР 1

Средний заработок за время командировки, если расчетный период составляет 2 календарных месяца,
а должностной оклад ниже минимальной заработной платы

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье у работника оклад с 1 января 2019 года составляет 4000 грн. В период с 10 по 21 февраля он находился в командировке (12 календарных дней, из них 10 рабочих дней). В расчетном периоде (декабрь 2019 года – январь 2020 года) у работника по графику работы было 42 рабочих дня (далее — р. д.), в том числе в декабре — 21 р. д., в январе — 21 р. д., которые он полностью отработал (далее — отраб. д.).

В расчетном периоде работнику были начислены:

– заработная плата за декабрь в сумме 4173 грн., в т. ч. оклад — 4000 грн., индексация — 65,16 грн. (2102 грн. х 3,1%; базовый месяц — январь 2019 года), доплата до минимальной заработной платы — 107,84 грн. (4173 – 4000 – 65,16);

– заработная плата за январь в сумме 4723 грн., в т. ч. оклад — 4000 грн., индексация — 65,16 грн., доплата до минимальной заработной платы — 657,84 грн. (4723 –  4000 – 65,16);

– в январе премия по случаю юбилея предприятия в сумме 500 грн.

Премия по случаю юбилея предприятия не учитывается при расчете среднего заработка (пп. «и» п. 4 Порядка № 100).

Индексация и доплата до минимальной заработной платы являются обязательными выплатами, предусмотренными законодательством, которые относятся к дополнительной заработной плате, поэтому они учитываются при расчете среднего заработка.²¹

Общая сумма выплат, учитываемых при исчислении среднего заработка в расчетном периоде:

4173 грн. (зарплата за декабрь) + 4723 грн. (зарплата за январь) = 8896 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

21 отраб. д. (декабрь) + 21 отраб. д. (январь) = 42 отраб. д.

Среднедневной заработок:

8896 грн. : 42 отраб. д. = 211,81 грн.

Средний заработок работника за время командировки:

211,81 грн. х 10 р. д. = 2118,10 грн.

ПРИМЕР 2

Средний заработок за время командировки, если расчетный период составляет
менее 2 календарных месяцев, и работнику установлена почасовая оплата труда

Работник принят на работу 10 февраля 2020 года. Ему установлена 6-дневная рабочая неделя с выходным днем в воскресенье. Продолжительность ежедневной работы с понедельника по пятницу — 7 рабочих часов (далее — р. ч.), в субботу — 5 р. ч. Работнику установлена почасовая оплата труда с часовой ставкой 35 грн. Он находился в командировке в период с 23 по 31 марта (9 календарных дней, из них 8 рабочих дней).

Поскольку работник не имеет полностью отработанного календарного месяца перед месяцем направления в командировку, расчетный период у него включает фактически отработанное время: 10 февраля – 22 марта.

В расчетном периоде работник имеет:

– в феврале — 120 отработанных часов (далее — отраб. ч.) из 165 р. ч., предусмотренных графиком работы в этом месяце, или 18 отработанных дней (далее — отраб. д.) из 25 рабочих дней (далее — р. д.), предусмотренных графиком работы в феврале;

– в марте — 113 отраб. ч. из 167 р. ч., предусмотренных графиком работы в этом месяце, или 17 отраб. д. из 25 р. д., предусмотренных графиком работы в марте.

В расчетном периоде работнику были начислены:

– заработная плата за февраль в сумме 4200 грн. (120 отраб. ч. х 35 грн.);

– заработная плата за март за отработанное время перед направлением в командировку в сумме 3955 грн. (113 отраб. ч. х 35 грн.);

– материальная помощь для решения социально-бытовых вопросов в сумме 2500 грн.

Материальная помощь как одноразовая выплата не учитывается при исчислении средней заработной платы для оплаты дней командировки (пп. «б» п. 4 Порядка № 100).

Общая сумма выплат, учитываемых при исчислении среднего заработка в расчетном периоде:

4200 грн. (зарплата за февраль) + 3955 грн. (зарплата за март) = 8155 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

18 отраб. д. (февраль) + 17 отраб. д. (март) = 35 отраб. д.

Среднедневной заработок:

8155 грн. : 35 отраб. д. = 233 грн.

Средний заработок работника за время командировки:

233 грн. х 8 р. д. = 1864 грн.

ПРИМЕР 3

Средний заработок за время командировки,
если в течение последних 2 месяцев у работника нет отработанных дней

Работник предприятия с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье находился в командировке с 10 по 20 марта 2020 года (11 календарных дней, из них 9 рабочих дней). Оклад работника — 8000 грн. В течение последних 2 календарных месяцев (январь – февраль) перед месяцем направления в командировку работник не работал (в период с 26 декабря 2019 года по 2 марта 2020 года он болел), поэтому средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предшествующие 2 месяца работы (ноябрь – декабрь 2019 года).

В расчетном периоде работнику были начислены:

в ноябре:

– заработная плата за ноябрь (за отработанные 16 из 21 рабочего дня согласно графику работы в этом месяце) в сумме 6095,24 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 16 отраб. д.);

– средний заработок за 5 дней командировки с 11 по 15 ноября в сумме 1860,45 грн. (372,09 грн. х 5 р. д.);

– суточные в размере 2000 грн., компенсация расходов на проезд и проживание в командировке в сумме 3500 грн.;

в декабре:

– заработная плата за декабрь (за отработанные 18 из 21 рабочего дня согласно графику работы в этом месяце) в сумме 6857,14 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 18 отраб. д.);

– «больничные» за 6 календарных дней болезни с 26 по 31 декабря в сумме 1578,08 грн.;

– вознаграждение по случаю Дня рождения в сумме 1000 грн.

Средний заработок за время предыдущей командировки, выплаченный в ноябре, и «больничные» за дни болезни в декабре не учитываются при исчислении среднего заработка для оплаты времени командировки в марте (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Компенсационные выплаты на командировку, выплаченные в ноябре (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья), и вознаграждение по случаю Дня рождения также не учитываются при расчете среднего заработка (пп. «в», «и» п. 4 Порядка № 100).

Общая сумма выплат, учитываемых при исчислении среднего заработка в расчетном периоде:

6095,24 грн. (зарплата за ноябрь) + 6857,14 грн. (зарплата за декабрь) = 12 952,38 грн.

Количество отработанных рабочих дней работником в расчетном периоде:

16 отраб. д. (ноябрь) + 18 отраб. д. (декабрь) = 34 отраб. д.

Среднедневной заработок:

12 952,38 грн. : 34 отраб. д. = 380,95 грн.

Средний заработок работника за время командировки:

380,95 грн. х 9 р. д. = 3428,55 грн.

ПРИМЕР 4

Средний заработок за время командировки,
если в течение последних 4 месяцев у работника нет отработанных дней

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье работник был мобилизован в апреле 2014 года, затем с марта 2015 года проходил военную службу в особый период по контракту, который закончился (работник демобилизован) 2 марта 2020 года. К прежней работе он был допущен с 10 марта, а с 23 по 27 марта  (5 календарных и рабочих дней) находился в командировке. Оклад работника — 7500 грн.

В течение последних 2 календарных месяцев (январь – февраль 2020 года) и предшествующих им 2 календарных месяцев (ноябрь – декабрь 2019 года) работнику начислялся только средний заработок за время пребывания на военной службе в особый период согласно части третьей статьи 119 КЗоТ, при этом отработанных дней у работника нет.

Средний заработок, сохранявшийся за работником за время прохождения военной службы, не учитывается при исчислении среднего заработка за время командировки, поэтому последний исчисляется исходя из установленного работнику в марте 2020 года месячного оклада (абз. третий п. 4 Порядка № 100).

Количество рабочих дней в условном расчетном периоде (последние 2 календарных месяца: январь – февраль):

21 р. д. (январь) + 20 р. д. (февраль) = 41 р. д.

Среднедневной заработок:

(7500 грн. х 2 месяца) : 41 р. д. = 365,85 грн.

Средний заработок работника за время командировки:

365,85 грн. х 5 р. д. = 1829,25 грн.

ПРИМЕР 5

Средний заработок за время командировки, если в расчетном периоде начислялись премии
за предыдущий месяц и квартальная премия

Работник предприятия с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье находился в командировке с 15 по 24 июня 2020 года (10 календарных дней, из них 8 рабочих дней). Оклад работника — 7000 грн.

Согласно коллективному договору на предприятии в месяце, следующем за окончанием квартала, начисляется производственная премия за этот квартал в размере должностного оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале. Кроме того, коллективным договором установлено, что производственная премия за отработанный месяц начисляется в следующем месяце в размере 20% должностного оклада пропорционально отработанному времени в отчетном месяце.

В расчетном периоде (апрель – май) работнику были начислены:

в апреле:

– заработная плата за апрель (за 16 отработанных дней из 21 рабочего дня согласно графику работы в этом месяце) в сумме 5333,33 грн. (7000 грн. : 21 р. д. х 16 отраб. д.);

– средний заработок за время выполнения государственных обязанностей с 13 по 17 апреля в сумме 1707,30 грн. (341,46 грн. х 5 р. д.);

– производственная премия за март пропорционально отработанному времени в марте в сумме 1200 грн. (7000 грн. х 20% : 21 р. д. х 18 отраб. д.);

– производственная премия за I квартал пропорционально отработанному времени в этом квартале в сумме 6661,29 грн. (7000 грн. : 62 р. д. х 59 отраб. д.);

– денежное вознаграждение за призовое место на соревнованиях в сумме 1200 грн.

в мае:

– заработная плата за май (за отработанные 9 из 19 рабочих дней согласно графику работы в этом месяце) в сумме 3315,79 грн. (7000 грн. : 19 р. д. х 9 отраб. д.);

– отпускные за 14 календарных дней ежегодного отпуска, предоставленного с 18  по 31 мая, в сумме 3312,68 грн. (236,62 грн. х 14 к. д.);

– помощь на оздоровление к отпуску в сумме 7000 грн.;

– производственная премия за апрель пропорционально отработанному в апреле рабочему времени в сумме 1066,67 грн. (7000 грн. х 20% : 21 р. д. х 16 отраб. д.).

Количество рабочих дней по графику работы работника в расчетном периоде:

21 р. д. (апрель) + 19 р. д. (май) = 40 р. д.

Количество отработанных рабочих дней работником в расчетном периоде:

16 отраб. д. (апрель) + 9 отраб. д. (май) = 25 отраб. д.

Поскольку согласно абзацу второму пункта 4 Порядка № 100 при исчислении средней заработной платы за последние 2 месяца не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника, то средний заработок за время выполнения государственных обязанностей и отпускные, начисленные работнику в расчетном периоде, не учитываются при исчислении среднего заработка для оплаты времени командировки в июне.

Помощь на оздоровление к отпуску как одноразовая выплата и денежное вознаграждение за призовое место на соревнованиях также не учитываются при расчете среднего заработка (пп. «б», «д» п. 4 Порядка № 100).

Учитывая, что расчетный период включает 2 месяца, а производственная премия за I квартал выплачена по итогам работы за 3 месяца (январь, февраль, март), в расчет среднего заработка первоначально включается только 2/3 такой премии, т. е. сумма 4440,86 грн. (6661,29 грн. х 2/3). Поскольку работник в расчетном периоде отработал не все рабочие дни, установленные ему графиком работы, указанная часть премии за I квартал при исчислении среднего заработка учитывается пропорционально отработанному времени в расчетном периоде:

4440,86 грн. : 40 р. д. х 25 отраб. д. = 2775,54 грн.

Поскольку ежемесячные премии начислены в текущем месяце за предыдущий месяц — в апреле за март и в мае за апрель, они учитываются пропорционально отработанному времени в расчетном периоде:

(1200 грн. + 1066,67 грн.) : 40 р. д. х 25 отраб. д. = 1416,67 грн.

Общая сумма, учитываемая при исчислении среднего заработка в расчетном периоде:

5333,33 грн. (зарплата за апрель) + 3315,79 грн. (зарплата за май) + 2775,54 грн. (часть премии за I квартал) + 1416,67 грн. (часть ежемесячных премий) = 12 841,33 грн.

Среднедневной заработок: 

12 841,33 грн. : 25 отраб. д. = 513,65 грн.

Средний заработок работника за время командировки:

513,65 грн. х 8 р. д. = 4109,20 грн.

ПРИМЕР 6

Средний заработок за время командировки, если в расчетном периоде начислялись премии
за текущий месяц, полугодовая премия и годовое вознаграждение

Работник предприятия с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье находился в командировке с 10 по 27 марта 2020 года (18 календарных дней, из них 14 рабочих дней). Оклад работника — 8000 грн.

Коллективным договором предприятия установлено, что:

– производственная премия за отработанный месяц начисляется в этом же месяце в размере 25% должностного оклада пропорционально отработанному времени;

– производственная премия за отработанное полугодие начисляется в месяце, следующем за окончанием полугодия, в размере 100% должностного оклада пропорционально отработанному времени в отчетном полугодии;

– вознаграждение по итогам работы за прошедший год начисляется в месяце, следующем за окончанием отчетного года, в размере 150% должностного оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году.

В расчетном периоде (январь – февраль 2020 года) работнику были начислены:

в январе:

– заработная плата за январь в размере оклада 8000 грн. (отработаны все рабочие дни, предусмотренный графиком работы в этом месяце — всего 21 рабочий день);

– производственная премия за январь в сумме 2000 грн. (8000 грн. х 25%) — начислена в полном объеме, поскольку работником отработаны все рабочие дни этого месяца;

– производственная премия за ІI полугодие 2019 года, исчисленная пропорционально отработанному времени в этом полугодии, в сумме 6511,63 грн. (8000 грн. х 100% : 129 р. д. х 105 отраб. д.);

– годовое вознаграждение по итогам работы за 2019 год в сумме 10 560 грн. (8000 грн. х 150% : 250 р. д. х 220 отраб. д.).

в феврале:

– заработная плата за февраль (за отработанные 15 из 20 рабочих дней согласно графику работы в этом месяце) в сумме 6000 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 15 отраб. д.);

– «больничные» за дни болезни с 10 по 14 февраля (5 календарных и рабочих дней) в сумме 1315,07 грн.;

– производственная премия за февраль, исчисленная пропорционально отработанному времени, в сумме 1500 грн. (8000 грн. х 25% : 20 р. д. х 15 отраб. д.).

Количество рабочих дней по графику работы работника в расчетном периоде:

21 р. д. (январь) + 20 р. д. (февраль) = 41 р. д.

Количество отработанных рабочих дней работником в расчетном периоде:

21 отраб. д. (январь) + 15 отраб. д. (февраль) = 36 отраб. д.

Из вышеперечисленных доходов, выплаченных работнику в расчетном периоде, при исчислении среднего заработка для оплаты времени командировки не учитываются «больничные» (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Поскольку ежемесячные премии начислены в текущем месяце за текущий месяц (в январе за январь, в феврале за февраль) и исчислены пропорционально отработанному в месяце времени, они учитываются в фактически начисленном размере.

Учитывая, что расчетный период включает только 2 месяца (январь – февраль), а производственная премия за IІ полугодие 2019 года выплачена по итогам работы за 6 месяцев (июль – декабрь), при расчете среднего заработка первоначально учитывается только 2/6 такой премии, т. е. сумма 2170,54 грн. (6511,63 грн. х 2/6). Кроме того, поскольку работник в расчетном периоде отработал не все рабочие дни, установленные ему графиком работы, то указанная часть премии за IІ полугодие учитывается пропорционально отработанному времени в расчетном периоде:

2170,54 грн. : 41 р. д. х 36 отраб. д. = 1905,84 грн.

Поскольку годовое вознаграждение выплачено в 2020 году за 2019 год (в текущем году за предыдущий год), а расчетный период включает 2 месяца, то оно первоначально учитывается в размере 2/12 вознаграждения, т. е. в сумме 1760 грн. (10 560 грн. х 2/12). Учитывая, что работник в расчетном периоде отработал не все рабочие дни, установленные ему графиком работы, указанная часть годового вознаграждения учитывается пропорционально отработанному времени в расчетном периоде:

1760 грн. : 41 р. д. х 36 отраб. д. = 1545,37 грн.

Общая сумма, учитываемая при исчислении среднего заработка в расчетном периоде:

8000 грн. (зарплата за январь) + 2000 грн. (премия за январь) + 1905,84 грн. (часть премии за IІ полугодие) + 1545,37 грн. (часть годового вознаграждения) + 6000 грн. (зарплата за февраль) + 1500 грн. (премия за февраль) = 20 951,21 грн.

Среднедневной заработок:

20 951,21 грн. : 36 отраб. д. = 581,98 грн.

Средний заработок работника за время командировки:

581,98 грн. х 14 р. д. = 8147,72 грн.

______________________________________________________________________

Корректировка среднего заработка в случае повышения окладов

С целью недопущения снижения средней заработной платы в связи с повышением на предприятии тарифных ставок, должностных окладов пунктом 10 Порядка № 100 предусмотрено проведение корректировки заработной платы.

Согласно этому пункту в случаях повышения тарифных ставок и должностных окладов на предприятии, в учреждении, организации в соответствии с актами законодательства, а также по решениям, предусмотренным в коллективных договорах, как в расчетном периоде, так и в периоде, в течение которого за работником сохраняется средний заработок, заработная плата, включая премии и прочие выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы (в частности, постоянные надбавки, доплаты, суммы индексации заработной платы), за промежуток времени до повышения корректируется на коэффициент их повышения.

Коэффициент корректировки определяется путем деления тарифной ставки (должностного оклада), установленной работнику после повышения, на тарифную ставку (должностной оклад), которая была установлена до повышения (без учета премий, доплат, надбавок и прочих выплат).²²

Вышеуказанная норма касается, в первую очередь, бюджетных организаций. На хозрасчетных предприятиях корректировка заработной платы и прочих выплат осуществляется с учетом их финансовых возможностей. Поэтому такие предприятия в случае тяжелого финансового положения имеют право уменьшить коэффициент корректировки, но не освобождаются от корректировки. Например, если на предприятии оклады повышены в 1,2 раза, но нет финансовой возможности провести корректировку средней заработной платы на коэффициент 1,2, то предприятие может соответствующим приказом установить коэффициент 1,15 или 1,1 (см. пример 7 ниже).

В приказе об уменьшении коэффициента корректировки, который должен быть согласован с профкомом предприятия (другим органом, уполномоченным на представительство трудовым коллективом), отражаются причины, которые не позволяют провести корректировку в полном объеме (в частности, снижение рентабельности, объемов производства; недостаточность оборотных средств и т. д.).²³

Если на предприятии состоялось повышение окладов по всем должностям, но на разный процент (сумму), то приказом коэффициент корректировки может быть установлен для каждой должности индивидуально.²⁴ Порядком № 100 не установлено, сколько знаков после запятой может иметь коэффициент корректировки.²⁵ Рекомендуем коэффициент корректировки округлять до двух знаков после запятой, что будет соответствовать целому числу процента увеличения оклада (тарифной ставки).

Если повышение тарифных ставок или окладов произошло в периоде, когда за работником сохранялась средняя заработная плата (в т. ч. во время пребывания в командировке), то ее необходимо откорректировать и доначислить работнику надлежащие ему денежные средства, но только в части, касающейся дней сохранения средней заработной платы со дня повышения тарифных ставок или окладов (абз. второй п. 10 Порядка № 100).

В случае изменения тарифной ставки (должностного оклада) работнику в связи с присвоением более высокого разряда, переводом на другую вышеоплачиваемую работу (должность) и т. п. корректировка средней заработной платы не осуществляется (абз. третий п. 10 Порядка № 100). Также не осуществляется корректировка, если имело место повышение заработной платы не за счет увеличения размера тарифной ставки (должностного оклада), а за счет увеличения размера прочих видов выплат, в частности, премий, надбавок, доплат и т. п.

Повышение окладов (тарифных ставок) всем работникам предприятия происходит и, соответственно, необходимо проводить корректировку, в частности, в следующих случаях:

– если повышается минимальная заработная плата или прожиточный минимум для трудоспособных лиц, в связи с чем согласно нормам коллективного договора (соглашений) увеличивается размер тарифной ставки работника 1-го тарифного разряда, от которого зависят размеры окладов (тарифных ставок) всех работников предприятия, поскольку они определяются путем умножения указанной ставки на тарифные коэффициенты;

– если по решению работодателя согласно нормам коллективного договора повышается размер тарифной ставки работника 1-го тарифного разряда, от которого зависят размеры окладов (тарифных ставок) всех работников предприятия;

– если согласно нормам коллективного договора увеличиваются все тарифные коэффициенты, от которых зависят размеры окладов (тарифных ставок) всех работников предприятия;

– если согласно коллективному договору увеличиваются размеры окладов (тарифных ставок) по всем должностям (для всех работников предприятия).

Если в расчетном периоде работнику начислили производственную премию за квартал (полугодие, год) и состоялось повышение окладов, то корректируется только та часть этой премии, которая относится к периоду (месяцу) до повышения оклада.²⁶

ПРИМЕР 7

Начисление среднего заработка за время командировки, если в расчетном периоде
состоялось повышение оклада и проводится корректировка заработной платы

Работник хозрасчетного предприятия с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье находился в командировке с 24 по 28 февраля 2020 года (5 календарных и рабочих дней). В расчетном периоде (декабрь 2019 года – январь 2020 года) он отработал все рабочие дни по графику работы предприятия — 42 р. д. (21 р. д. + 21 р. д.).

На предприятии с 1 января 2020 года в связи с увеличением минимальной заработной платы согласно коллективному договору состоялось повышение должностных окладов всем работникам на 15%, поэтому оклад работника увеличился с указанной даты с 6000 грн. до 6900 грн. (6000 грн. х 1,15), то есть на 900 грн.

Заработная плата работника в расчетном периоде составила:

– в декабре — 7265,16 грн., в т. ч. оклад — 6000 грн., доплата за высокие достижения в труде в размере 20% оклада — 1200 грн. (6000 грн. х 20%), сумма индексации — 65,16 грн. (2102 грн. х 3,1%; базовый месяц — январь 2019 года);

– в январе — 8280 грн., в т. ч. оклад — 6900 грн. и доплата за высокие достижения в труде в размере 20% оклада — 1380 грн. (6900 грн. х 20%). Также в этом месяце работнику начислена производственная премия за IV квартал в сумме 4500 грн., включаемая в расчет средней заработной платы в размере 2/3 начисленной суммы — 3000 грн. (4500 грн. х 2/3), при этом по 1/3 такой премии — 1500 грн. (4500 грн. х 1/3) относятся к декабрю и январю.

Несмотря на то, что фактический коэффициент корректировки в связи с увеличением окладов с 1 января 2020 года на предприятии (у работника) составил 1,15, руководство предприятия, учитывая финансовые возможности, после согласования с профсоюзом соответствующим приказом установило, что для расчета выплат, исчисляемых из средней заработной платы, коэффициент корректировки составляет 1,1.

Заработная плата расчетного периода (за декабрь), подлежащая корректировке:

7265,16 грн. (зарплата за декабрь) + 1500 грн. (1/3 премии за IV квартал, относящаяся к декабрю) = 8765,16 грн.

Суммарная откорректированная заработная плата в расчетном периоде, учитываемая при исчислении среднего заработка для начисления оплаты за время командировки:

8765,16 грн. х 1,1 (откорректированная зарплата за декабрь) + 8280 грн. (зарплата за январь) + 1500 грн. (1/3 премии за IV квартал, относящаяся к январю) = 19 421,68 грн.

Среднедневной заработок:

19 421,68 грн. : 42 отраб. д. = 462,42 грн.

Средний заработок работника за время командировки:

462,42 грн. х 5 р. д. = 2312,10 грн.

ПРИМЕР 8

Корректировка среднего заработка за время командировки,
если в период командировки состоялось повышение оклада работника

Работник хозрасчетного предприятия с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье находился в командировке с 23 марта по 17 апреля 2020 года (26 календарных дней, из них 20 рабочих дней, в том числе 7 рабочих дней в марте и 13 рабочих дней в апреле). В расчетном периоде (январь – февраль) он отработал все рабочие дни по графику работы предприятия — 41 р. д. (21 р. д. + 20 р. д.).

С 1 апреля 2020 года на предприятии согласно коллективному договору состоялось повышение должностных окладов на 20%, поэтому оклад работника увеличился с указанной даты с 6500 грн. до 7800 грн. (6500 грн. х 1,2). На предприятии коэффициент корректировки соответствует фактическому коэффициенту повышения окладов — 1,2.

Заработная плата работника в расчетном периоде составила:

– в январе — 7215,16 грн., в т. ч. оклад — 6500 грн., доплата за высокое профессиональное мастерство в размере 10% оклада — 650 грн. (6500 грн. х 10%), индексация — 65,16 грн. (2102 грн. х 3,1%; базовый месяц — январь 2019 года);

– в феврале — 7215,16 грн., в т. ч. оклад — 6500 грн., доплата за высокое профессиональное мастерство — 650 грн., индексация — 65,16 грн.

Среднедневной заработок:

(7215,16 грн. + 7215,16 грн.) : 41 отраб. д. = 351,96 грн.

Средний заработок за дни командировки, приходящиеся на март:

351,96 грн. х 7 р. д. = 2463,72 грн.

Средний заработок за дни командировки, приходящиеся на апрель:

351,96 грн. х 13 р. д. = 4575,48 грн.

Поскольку повышение окладов на предприятии состоялось в период командировки работника (с 1 апреля), необходимо провести корректировку среднего заработка за дни командировки, приходящиеся на апрель (за период командировки с 1 по 17 апреля).

Откорректированный средний заработок за дни командировки в апреле:

4575,48 грн. х 1,2 = 5490,58 грн.

Общая сумма среднего заработка за время командировки (с 23 марта по 17 апреля), которую необходимо выплатить работнику:

2463,72 грн. (средний заработок за дни командировки в марте) + 5490,58 грн. (откорректированный средний заработок за дни командировки в апреле) = 7954,30 грн.

___________________________________________________________________________

Оплата дней командировки исходя из месячной заработной платы,
установленной трудовым или коллективным договором

Заработная плата за время командировки по варианту ІІ — исходя из установленной месячной заработной платы (месячной тарифной ставки, должностного оклада) — определяется следующим образом:

– если командированному работнику выплачивается только оклад (месячная тарифная ставка), то необходимо исчислить дневной заработок исходя из размера оклада (месячной тарифной ставки) и умножить его на количество рабочих дней по графику работы работника, приходящихся на время командировки;

– если командированному работнику, кроме оклада (месячной тарифной ставки), начисляются другие выплаты (премии, надбавки, доплаты и т. п.), то необходимо исчислить дневной заработок исходя из подлежащей начислению месячной заработной платы и умножить его на количество рабочих дней, приходящихся на период командировки.

Для работников с почасовой оплатой труда месячная заработная плата рассчитывается исходя из нормы рабочего времени в месяце и часовой ставки, а для работников со сдельной оплатой труда — исходя из плановой нормы труда на месяц и сдельных расценок.

В дневной заработок работника, который сравнивается со среднедневным заработком, включаются все элементы заработной платы, которые работник получает согласно условиям трудового (коллективного) договора в месяце, в котором его направляют в командировку: оклад (месячная тарифная ставка, часовая ставка, сдельная расценка), доплаты, надбавки, премии (ежемесячные, квартальные и т. д.), индексация и т. п. (если месячная заработная плата работника меньше минимальной заработной платы, то учитывается и доплата до минимальной заработной платы).

Если в месяце командировки работнику начислена квартальная или полугодовая премия, то при расчете дневного заработка в таком месяце указанную премию необходимо учитывать в полном размере, поскольку квартальная или полугодовая премия в учете предприятия и в расчетной ведомости по заработной плате полностью приходится на месяц, в котором она начислена (по месяцам, за которые начислена, квартальная или полугодовая премия не распределяется).

Например, если работнику в месяце командировки — апреле начислена премия за І квартал (включает 3 месяца: январь – март), то при расчете дневного заработка в апреле такую премию необходимо учитывать в полном размере (см. пример 10 ниже). Если работнику в месяце командировки — июле начислена премия за І полугодие (включает 6 месяцев: январь – июнь), то при расчете дневного заработка в июле ее необходимо учитывать в полном объеме.

Помощь на оздоровление, материальная помощь для решения социально-бытовых вопросов, прочие одноразовые выплаты, пособие по временной нетрудоспособности, средняя заработная плата, сохраняемая за работником в соответствии с законодательством, которые выплачены в месяце командировки, не учитываются при определении дневного заработка для его сравнения со среднедневным заработком.²⁷

После определения суммы оплаты дней командировки исходя из дневного заработка (вариант ІІ) предприятие сравнивает ее с суммой оплаты дней командировки по среднедневному заработку (вариант І) и принимает окончательное решение относительно варианта оплаты дней командировки, учитывая, что размер такой оплаты не может быть ниже среднего заработка (ч. четвертая ст. 121 КЗоТ).

Если за период командировки обычная заработная плата (дневной заработок) работника меньше среднего заработка (среднедневного заработка), исчисленного в соответствии с Порядком № 100, то выплачивается средний заработок.

ПРИМЕР 9

Оплата дней командировки, если среднедневной заработок расчетного периода
больше дневного заработка в месяце командировки

Работник предприятия с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье находился в командировке с 16 по 27 марта 2020 года (12 календарных дней, из них 10 рабочих дней). В марте согласно нормам трудового (коллективного) договора месячная заработная плата работника при условии отработки всех рабочих дней (часов) этого месяца (выполнения нормы труда и работ с надлежащим качеством) составляет 8000 грн. (оклад, постоянные надбавки, доплаты, ежемесячная премия, индексация).

В марте работник, кроме дней командировки, отработал все оставшиеся 11 рабочих дней, предусмотренных графиком работы (всего в марте по графику 21 рабочий день). В расчетном периоде (январь – февраль) он отработал все рабочие дни по графику работы предприятия — 41 р. д. (21 р. д. + 20 р. д.) и его заработная плата в январе и феврале составила по 8000 грн. (оклад, постоянные надбавки, доплаты, ежемесячная премия, индексация).

Определим оплату за дни командировки по двум вариантам и окончательную (суммарную) месячную заработную плату работника в марте.

Вариант І — оплата дней командировки исходя из среднего заработка.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде:

8000 грн. (зарплата за январь) + 8000 грн. (зарплата за февраль) = 16 000 грн.

Количество отработанных рабочих дней работником в расчетном периоде:

21 отраб. д. (январь) + 20 отраб. д. (февраль) = 41 отраб. д.

Среднедневной заработок:

16 000 грн. : 41 отраб. д. = 390,24 грн.

Средний заработок работника за время командировки:

390,24 грн. х 10 р. д. = 3902,40 грн.

Вариант ІІ — оплата дней командировки исходя из месячной заработной платы.

Поскольку в марте 2020 года по графику работы предприятия 21 рабочий день, дневной заработок работника в этом месяце составляет:

8000 грн. : 21 р. д. = 380,95 грн.

Оплата за время командировки исходя из дневного заработка:

380,95 грн. х 10 р. д. = 3809,50 грн.

Из проведенных расчетов видно, что дневной заработок в марте меньше среднедневного заработка, рассчитанного в расчетном периоде (380,95 грн. < 390,24 грн.).

Следовательно, предприятие должно начислить работнику за время командировки оплату по варианту І — средний заработок в сумме 3902,40 грн.

Заработная плата работника за 11 отработанных рабочих дней в марте по месту постоянной работы:

380,95 грн. х 11 отраб. д. = 4190,45 грн.

Суммарная заработная плата работника в марте (с учетом оплаты времени командировки по среднему заработку):

4190,45 грн. (заработная плата за отработанное время по месту постоянной работы) + 3902,40 грн. (средний заработок за время командировки) = 8092,85 грн.

Обращаем внимание, что по условиям этого примера месячная заработная работника в месяце командировки (марте) и месяцах расчетного периода (январе и феврале) была одинаковой (8000 грн.), поэтому ключевую роль сыграла норма рабочего времени в месяце командировки (21 р. д.) и количество отработанных рабочих дней в месяцах расчетного периода (21 р. д. и 20 р. д.). По общему правилу при одинаковой заработной плате в месяцах чем больше в месяце командировки рабочих дней, тем меньше будет дневной заработок.

ПРИМЕР 10

Оплата дней командировки, если дневной заработок в месяце командировки
больше среднедневного заработка расчетного периода

Работник предприятия с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье находился в командировке с 1 по 17 апреля 2020 года (17 календарных дней, из них 13 рабочих дней). Кроме пребывания в командировке, в апреле работник отработал все оставшиеся 8 рабочих дней, предусмотренных графиком работы (всего в апреле по графику работы 21 рабочий день).

С 1 января 2020 года месячная заработная плата работника составляет 9000 грн., в т. ч. оклад — 6000 грн., постоянные надбавки и доплаты в общем размере 30% от оклада — 1800 грн. (6000 грн. х 30%), ежемесячная производственная премия за текущий месяц в размере 20% от оклада — 1200 грн. (6000 грн. х 20%).

В апреле согласно нормам коллективного договора работнику начисляется также производственная премия за І квартал в размере 50% оклада — 3000 грн. (6000 грн. х 50%).

Права на начисление индексации в феврале, марте и апреле у работника нет.

В расчетном периоде (февраль – март) ему были начислены:

в феврале:

– заработная плата за февраль за отработанные 10 из 20 рабочих дней, предусмотренных графиком работы в этом месяце, в сумме 4500 грн. (9000 грн. : 20 р. д. х 10 отраб. д.), в т. ч. постоянные надбавки, доплаты и ежемесячная премия, рассчитанные пропорционально отработанному времени в феврале;

– отпускные за 14 календарных дней ежегодного отпуска (с 3 по 16 февраля);

– помощь на оздоровление к отпуску в размере оклада — 6000 грн.

в марте:

– заработная плата за март за отработанные 16 из 21 рабочего дня, предусмотренного графиком работы в этом месяце, в сумме 6857,14 грн. (9000 грн. : 21 р. д. х 16 отраб. д.), в т. ч. постоянные надбавки, доплаты и ежемесячная премия, рассчитанные пропорционально отработанному времени в марте;

– «больничные» за дни болезни с 23 по 27 марта (5 рабочих дней);

– премия за активное участие в смотре художественной самодеятельности.

Определим оплату за дни командировки по двум вариантам и окончательную (суммарную) месячную заработную плату работника в апреле.

Вариант І — оплата дней командировки исходя из среднего заработка.

Отпускные и «больничные» не учитываются при исчислении среднего заработка для оплаты времени командировки (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Помощь на оздоровление к отпуску как одноразовая выплата и премия за активное участие в смотре художественной самодеятельности также не учитываются при расчете среднего заработка (пп. «б», «и» п. 4 Порядка № 100).

Поскольку ежемесячные премии начислены в текущем месяце за текущий месяц (в феврале за февраль, в марте за март) и исчислены пропорционально отработанному времени в указанных месяцах, они учитываются в фактически начисленном размере.

Общая сумма, учитываемая при исчислении среднего заработка в расчетном периоде:

4500 грн. (зарплата за февраль) + 6857,14 грн. (зарплата за март) = 11 357,14 грн.

Количество отработанных рабочих дней работником в расчетном периоде:

10 отраб. д. (февраль) + 16 отраб. д. (март) = 26 отраб. д.

Среднедневной заработок:

11 357,14 грн. : 26 отраб. д. = 436,81 грн.

Средний заработок работника за дни командировки в апреле:

436,81 грн. х 13 р. д. = 5678,53 грн.

Вариант ІІ — оплата дней командировки исходя из месячной заработной платы.

Заработная плата работника за апрель согласно нормам трудового (коллективного) договора:

6000 грн. (оклад) + 1800 грн. (постоянные надбавки и доплаты) + 1200 грн. (ежемесячная премия) + 3000 грн. (премия за І квартал) = 12 000 грн.

Поскольку в апреле 2020 года согласно графику работы предприятия 21 рабочий день, дневной заработок работника в этом месяце составляет:

12 000 грн. : 21 р. д. = 571,43 грн.

Оплата за время командировки исходя из дневного заработка:

571,43 грн. х 13 р. д. = 7428,59 грн.

Из проведенных расчетов видно, что дневной заработок в апреле больше среднедневного заработка, рассчитанного в расчетном периоде (571,43 грн. > 436,81 грн.).

Следовательно, предприятие должно начислить работнику за время командировки оплату по варианту ІІ — обычную заработную плату в сумме 7428,59 грн. исходя из дневного заработка, равного 571,43 грн., а при условии отработки всех остальных рабочих дней апреля — выплатить ему месячную заработную плату в сумме 12 000 грн.

__________________________________________________________________________

Если командировка приходится на два смежных месяца

Если командировка приходится на два смежных месяца, то среднедневной заработок исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих месяцу начала командировки, а дневной заработок определяется для каждого месяца командировки отдельно.²⁸

Например, если работник направлен в командировку с 23 марта по 10 апреля, то среднедневной заработок, исчисленный в расчетном периоде (январь – февраль), для оплаты дней командировки, приходящихся на март, сравнивается с дневным заработком марта, а для оплаты дней командировки, приходящихся на апрель, — с дневным заработком апреля. В случае, если среднедневной заработок будет меньше дневного заработка марта, то работнику за рабочие дни командировки, приходящиеся на март, необходимо выплатить дневной заработок марта (т. е. выплатить обычную заработную плату за рабочие дни командировки, приходящиеся на март). Если среднедневной заработок будет больше дневного заработка апреля, то работнику за рабочие дни командировки, приходящиеся на апрель, необходимо выплатить среднедневной заработок.²⁸

Таким образом, во избежание нарушения статьи 121 КЗоТ предприятиям необходимо сравнивать размер оплаты за время командировки по варианту І (по среднедневному заработку) с размером такой оплаты по варианту ІІ (по дневному заработку каждого месяца командировки).

Если отработан только один месяц расчетного периода

При исчислении среднего заработка за время командировки необходимо учитывать также следующий важный нюанс: если работник в расчетном периоде один месяц отработал полностью или частично, а во втором месяце не отработал ни одного дня, но такой месяц не исключается из расчетного периода на основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 (например, весь такой месяц работник болел, находился в оплачиваемом отпуске, выполнял государственные обязанности и т. п., когда за ним сохранялся средний заработок), и ему в таком неотработанном месяце начислена выплата (постоянная надбавка, доплата, премия за текущий месяц), которая учитывается при расчете средней заработной платы для начисления выплат, исчисляемых исходя из последних 2 месяцев работы, в том числе за время командировки, то такая выплата в полной сумме включается в расчет. Если же в таком неотработанном месяце начислена производственная премия за прошедший месяц или квартал, полугодие, год либо годовое вознаграждение, то такие выплаты включаются в расчет в соответствующей части (2/3, 2/6, 2/12) и пропорционально отработанному времени в расчетном периоде.²⁹

Если же из расчетного периода исключается полный месяц на основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 (например, весь такой месяц работник находился в отпуске без сохранения заработной платы или весь месяц был оформлен простой с начислением оплаты в размере 2/3 оклада), то не учитываются и все выплаты, начисленные в таком неотработанном месяце (в т. ч. при расчете средней заработной платы для оплаты времени командировки). В этом случае расчетный период включает только один месяц. Если в таком единственном месяце расчетного периода работнику начислена премия за квартал (т. е. за 3 месяца), то при расчете среднего заработка для оплаты времени командировки учитывается не 2/3, а 1/3 указанной квартальной премии.²⁹

Начисление премии за период командировки

В случае выплаты за период командировки среднего заработка производственные премии за этот период работнику не начисляются.³⁰ То есть если работнику согласно нормам коллективного договора (Положения о премировании) выплачивается ежемесячная производственная премия, исчисляемая пропорционально отработанному в месяце времени, то за рабочие дни пребывания в командировке, оплаченные по среднему заработку, такая премия не начисляется. Это объясняется тем, что указанная премия учитывается при расчете дневного заработка, который сравнивается со среднедневным заработком (см. выше пример 10). Если дневной заработок, рассчитанный с учетом ежемесячной премии, оказывается меньше среднедневного заработка, и за каждый рабочий день командировки работнику выплачивается среднедневной заработок, то получается, что средний заработок, начисленный за период командировки, превышает обычную заработную плату за время командировки, включающую сумму ежемесячной премии.³¹ В этой ситуации начисление премии за период командировки, оплаченной по среднему заработку, фактически приведет к двойной выплате премии. Кроме того, обычно производственные премии начисляются на оклад (устанавливаются в процентах к нему), а не на средний заработок, при этом, как отмечалось выше, при исчислении среднего заработка учитываются производственные премии, начисленные в расчетном периоде.

Работа в дни убытия в командировку и прибытия из нее

Что касается ситуации, когда работник в день убытия в командировку или в день прибытия из командировки, которые являются рабочими днями, выходил на работу, что предусмотрено правилами внутреннего трудового распорядка предприятия³², и имеет отработанные часы (например, отработал 4 рабочих часа в день убытия в командировку и 4 рабочих часа в день прибытия из командировки), то они оплачиваются в общеустановленном порядке — работнику выплачивается часовая ставка, действующая в этом месяце, за каждый отработанный час.³³ За остальные рабочие часы в указанные дни, относящиеся ко времени командировки, работнику необходимо выплатить часовую ставку или среднечасовой заработок (если он больше часовой ставки) для соблюдения нормы части четвертой статьи 121 КЗоТ.³⁴

Оплата труда в случае направления работника в командировку для работы в выходной день

Для работников бюджетных учреждений пунктами 10 – 12 раздела І Инструкции № 59 предусмотрены определенные гарантии в случае, если день убытия в командировку или день прибытия из нее приходятся на выходной день, в частности, установлено, что:

– если работник убывает в командировку в выходной день, то ему после возвращения из командировки предоставляется другой день отдыха (т. е. предоставление работнику другого дня отдыха в этом случае является обязанностью работодателя³⁵, но такой день отдыха оплате не подлежит, а в табеле отмечается по коду «ІН» или «22» — прочее неотработанное время, предусмотренное законодательством);

– если приказом о командировке предусмотрено возвращение работника из командировки в выходной день, то работнику может предоставляться другой день отдыха (т. е. вопрос предоставления другого дня отдыха должен быть урегулирован внутренним документом предприятия (коллективным договором, Положением о командировках, приказом о командировке), но в любом случае такой день отдыха оплате не подлежит, а в табеле отмечается по коду «ІН» или «22»);

– вопрос выхода работника на работу в день убытия в командировку и в день прибытия из командировки регулируется правилами внутреннего трудового распорядка.

Вышеприведенные нормы Инструкции № 59 с определенной детализацией рекомендуем отразить и хозрасчетным предприятиям в Положении о командировках.

Если работник бюджетного учреждения специально командирован для работы в выходные или праздничные и нерабочие дни, то компенсация за работу в эти дни выплачивается в соответствии с действующим законодательством (п. 9 р. І Инструкции № 59).

Напомним, что выплата работникам компенсации за работу в выходной (праздничный, нерабочий) день осуществляется в соответствии со статьей 107 КЗоТ:

– сдельщикам — по двойным сдельным расценкам;

– работникам, работа которых оплачивается по часовым или дневным ставкам, — в размере двойной часовой или дневной ставки;

– работникам, которые получают месячные оклады, — в размере одинарной часовой или дневной ставки сверх оклада, если работа в выходной (праздничный, нерабочий) осуществлялась в пределах месячной нормы рабочего времени, и в размере двойной часовой или дневной ставки сверх оклада, если работа осуществлялась свыше месячной нормы.³⁶

Таким образом, несмотря на то, что хозрасчетные предприятия самостоятельны в вопросах оплаты труда, они, как и бюджетные учреждения, оплату за дни работы в командировке в выходные дни осуществляют работникам в двойном размере в соответствии со статьей 107 КЗоТ (этот аспект рекомендуем хозрасчетным предприятиям отразить в Положении о командировках).³⁷ При этом необходимо помнить, что работниками, специально направленными в командировку для работы в выходные дни, следует считать тех, которые направляются с обязанностью работать в эти дни, что должно быть прямо оговорено в приказе о командировке. Это согласуется со статьей 71 КЗоТ, согласно которой привлечение работников к работе в выходные дни осуществляется согласно письменному приказу (распоряжению) работодателя.

Кроме того, не стоит забывать, что на работника как хозрасчетного предприятия, так и бюджетного учреждения, который находится в командировке, распространяется режим рабочего времени того предприятия, на которое он командирован (ч. восьмая ст. 60 КЗоТ, п. 8 р. І Инструкции № 59).

Вместо дней отдыха, не использованных за время командировки, другие дни отдыха после возвращения из командировки не предоставляются (п. 8 р. І Инструкции № 59). Аналогичную норму могут отразить в Положении о командировках и хозрасчетные предприятия.

Таким образом, если, например, работник предприятия с 5-дневной рабочей неделей и двумя выходными днями (суббота и воскресенье) командирован с 1 по 10 апреля 2020 года на другое предприятие с таким же режимом работы в пределах Украины, то после возвращения из командировки работнику не предоставляются дополнительные два дня отдыха, в которые работник не работал в командировке — 4 и 5 апреля (суббота и воскресенье — выходные дни).

Если же работник предприятия с 5-дневной рабочей неделей и двумя выходными днями (суббота и воскресенье) командирован с 1 по 10 апреля 2020 года на другое предприятие, где установлена 6-дневная рабочая неделя с одним выходным днем (воскресенье), и на таком предприятии суббота (4 апреля) является рабочим днем, то работник должен работать (выполнять задание на командировку) в такую субботу, но оплате этот день подлежит только в том случае, если в приказе о командировке будет указано о необходимости работать в этот день (что работник специально направляется в командировку для работы в свой выходной день — 4 апреля). Оплата за этот день осуществляется согласно статье 107 КЗоТ в размере двойной дневной ставки, исчисленной в месяце командировки.

Если при расчете оплаты дней командировки среднедневной заработок окажется больше дневного заработка, то при начислении двойной оплаты за работу в выходной день в командировке все равно необходимо применять дневной, а не среднедневной заработок работника, поскольку это предусмотрено статьей 107 КЗоТ.

Обращаем также внимание на следующий нюанс: поскольку отработанное работником время по месту командировки не подлежит точному учету предприятием, которое его командировало, оплата за работу в выходной день осуществляется как за полностью отработанный день в размере двойной дневной ставки независимо от того, сколько фактически часов отработано работником в выходной день.

Аналогичный выше изложенному подход применяется и при оплате дней работы в выходной день при командировках за границу.

ПРИМЕР 11

Оплата работы в выходной день в командировке исходя из месячной заработной платы

Работник предприятия «А», на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с двумя выходными днями (суббота и воскресенье), с 23 по 31 марта 2020 года (9 календарных дней, из них 7 рабочих дней по графику работы на предприятии «А») находился в командировке на предприятии «Б», на котором установлена 6-дневная рабочая неделя с одним выходным днем (воскресенье).

В приказе о командировке указано, что работник должен работать как в рабочие дни своего предприятия (23–27 и 30–31 марта), так и в выходной день своего предприятия — 28 марта (суббота), который является рабочим на предприятии «Б».

Сравнение среднедневного заработка в расчетном периоде (январь – февраль) и дневного заработка в марте показало, что размер дневного заработка выше, поэтому оплата дней командировки осуществляется исходя из месячной заработной платы, которая в марте составляет 7500 грн.

Дневной заработок работника в марте:

7500 грн. : 21 р. д. = 357,14 грн.

Заработная плата за время командировки исходя из количества рабочих дней по графику работы предприятия «А» (являющегося постоянным местом работы работника), приходящихся на период командировки (за 23–27 и 30–31 марта):

357,14 грн. х 7 р. д. = 2499,98 грн.

Работа в командировке в выходной день 28 марта (суббота) оплачивается в размере двойной дневной ставки следующим образом:

357,14 грн. х 2 = 714,28 грн.

Общая оплата труда работника за время командировки:

2499,98 грн. (зарплата за рабочие дни командировки) + 714,28 грн. (зарплата за работу в командировке в выходной день) = 3214,26 грн.

___________________________________________________________________________

Если сторона, принимающая работника, делала заявку на выполнение работы в выходной день и предоставила табель с количеством отработанных работником часов в выходной день в командировке, то работнику на основании такого табеля, удостоверенного подписью руководителя и печатью принимающего предприятия, оплачиваются в размере двойной часовой ставки все отработанные часы в выходной день в командировке.³⁸

Если в расчетном периоде работник на основании приказа руководителя предприятия привлекался к работе в выходной день, то оплата за работу в такой день и отработанный выходной день включаются соответственно в заработную плату расчетного периода и количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде при исчислении среднего заработка для оплаты времени командировки.³⁹

Оплата отдельных видов работ, выполняемых работником в командировке

Во время пребывания в командировке работник, как отмечалось выше, выполняет служебное поручение руководителя предприятия, то есть фактически выполняет свои трудовые обязанности, предусмотренные трудовым договором (должностной инструкцией), не по месту постоянной работы.

Бывают ситуации, когда к предприятию обращается другое предприятие, находящееся в другом населенном пункте, с просьбой (заявкой) направить ему специалиста/ов того или иного профиля для выполнения отдельных видов работ, поскольку своих специалистов приглашающее предприятие не имеет или их недостаточно. В таких случаях работники направляются в командировку по заявке приглашающего предприятия для выполнения определенных работ, например, в опасных, вредных или тяжелых условиях⁴⁰, в ночное, сверхурочное время.³⁸

За выполнение работ в опасных, вредных или тяжелых условиях, как правило, в коллективных договорах предприятий предусматривается повышенная оплата. Например, за выполнение работ в газоопасных условиях работникам, выполняющим сварочные работы, обычно устанавливается доплата в размере 3-кратной часовой ставки за каждый час работы в указанных условиях.

Случается, что по месту постоянной работы работник в течение месяца в опасных (вредных, тяжелых) условиях, в ночное, сверхурочное время не работал, но, находясь в таком месяце в командировке, выполнял в ней работы в указанных условиях. Во избежание занижения месячной заработной платы работников на сумму дополнительной оплаты за выполненную в командировке работу в опасных (вредных, тяжелых) условиях, в ночное, сверхурочное время коллективным договором предприятия, которое часто направляет своих работников в командировку для выполнения работ в указанных условиях, может быть предусмотрено начисление повышенной оплаты, если выполненная по месту командировки работа в опасных (вредных, тяжелых) условиях, в ночное, сверхурочное время будет подтверждена принимающим предприятием. Документом, подтверждающим выполнение работ на принимающем предприятии, может быть табель учета рабочего времени (акт выполненных работ, наряд), в котором указывается количество фактически отработанных часов в опасных (вредных, тяжелых) условиях, в ночное, сверхурочное время работником за время командировки. Для достоверности информации такой табель (акт выполненных работ, наряд) должен быть удостоверен печатью и подписью руководителя принимающего предприятия.³⁸

Если вышеизложенное будет предусмотрено локальным документом (например, коллективным договором, Положением о командировках) предприятия, направляющего работников в командировку, то по месту постоянной работы работнику, кроме обычной заработной платы за время командировки, необходимо будет начислить доплату за каждый отработанный час в опасных (вредных, тяжелых) условиях, в ночное, сверхурочное время в командировке. Это согласуется с нормами статьи 97 КЗоТ и статьи 15 Закона об оплате труда, в соответствии с которыми условия введения и размеры доплат, компенсационных выплат устанавливаются хозрасчетными предприятиями самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным, отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями.

ПРИМЕР 12

Оплата труда при выполнении работником в командировке работы в опасных условиях и в ночное время

Работник (сварщик) предприятия с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье находился в командировке с 10 по 31 марта 2020 года (22 календарных дня, из них 16 рабочих дней). Его должностной оклад составляет 5500 грн. В марте работник, кроме работы в командировке, отработал все оставшиеся 5 рабочих дней, предусмотренных графиком работы (всего в марте 21 рабочий день). В командировке работник согласно табелю принимающего предприятия отработал 36 часов в газоопасных условиях и 28 часов в ночное время. Коллективным договором предприятия предусмотрена доплата за каждый час работы в газоопасных условиях в размере 3-кратной часовой ставки и доплата за работу в ночное время в размере 25% часовой ставки за каждый час работы ночью, в т. ч. при выполнении работы в командировке.

В расчетном периоде (январь – февраль) по месту постоянной работы работник отработал все рабочие дни (часы), предусмотренные графиком работы: в январе — 21 рабочий день (167 рабочих часов); в феврале — 20 рабочих дней (160 рабочих часов).

В расчетном периоде работнику были начислены:

– в январе — заработная плата за январь в сумме 8611,89 грн., в т. ч. оклад — 5500 грн., доплата за отработанные 30 часов в газоопасных условиях — 2963,70 грн. (5500 грн. : 167 р. ч. х 30 отраб. ч. х 3), доплата за отработанные 18 часов в ночное время — 148,19 грн. (5500 грн. : 167 р. ч. х 18 отраб. ч. х 25%);

– в феврале — заработная плата за февраль в сумме 9831,88 грн., в т. ч. оклад — 5500 грн., доплата за отработанные 40 часов в газоопасных условиях — 4125,60 грн. (5500 грн. : 160 р. ч. х 40 отраб. ч. х 3), доплата за отработанные 24 часа в ночное время — 206,28 грн. (5500 грн. : 160 р. ч. х 24 отраб. ч. х 25%).

Определим оплату за дни командировки по двум вариантам (исходя из среднего заработка и месячной заработной платы), а также суммарную зарплату работника в марте.

Вариант І — оплата дней командировки исходя из среднего заработка.

Суммарная зарплата в расчетном периоде, учитываемая при исчислении среднего заработка:

8611,89 грн. (зарплата за январь) + 9831,88 грн. (зарплата за февраль) = 18 443,77 грн.

Количество отработанных дней работником в расчетном периоде:

21 отраб. д. (январь) + 20 отраб. д. (февраль) = 41 отраб. д.

Среднедневной заработок:

18 443,77 грн. : 41 отраб. д. = 449,85 грн.

Средний заработок работника за время командировки:

449,85 грн. х 16 р. д. = 7197,60 грн.

Вариант ІІ — оплата дней командировки исходя из месячной заработной платы.

Поскольку в марте 2020 года по графику работы работника 21 рабочий день, дневной заработок работника в этом месяце составляет:

5500 грн. : 21 р. д. = 261,90 грн.

Из проведенных расчетов видно, что дневной заработок в марте меньше среднедневного заработка в расчетном периоде (261,90 грн. < 449,85 грн.), поэтому предприятие должно начислить работнику за время командировки оплату по варианту І — средний заработок в размере 7197,60 грн.

Предположим, что по месту постоянной работы в марте у работника не было работы в газоопасных условиях и в ночное время.

Определим заработную плату работника в марте за отработанные 5 рабочих дней по месту постоянной работы:

261,90 грн. х 5 отраб. д. = 1309,50 грн.

Кроме того, работнику необходимо начислить доплаты за работу в газоопасных условиях и в ночное время в командировке, что предусмотрено коллективным договором.

Для этого определим часовую ставку работника в марте исходя из баланса рабочего времени этого месяца — 168 рабочих часов:

5500 грн. : 168 р. ч. = 32,74 грн.

Доплата за отработанные 36 часов в газоопасных условиях в командировке:

36 отраб. ч. х 32,74 грн. х 3 = 3535,92 грн.

Доплата за отработанные 28 часов в ночное время в командировке:

28 отраб. ч. х 32,74 грн. х 25% = 229,18 грн.

Суммарная заработная плата работника в марте:

1309,50 грн. (зарплата по месту постоянной работы) + 7197,60 грн. (средний заработок за время командировки) + 3535,92 грн. (доплата за работу в газоопасных условиях в командировке) + 229,18 грн. (доплата за работу в ночное время в командировке) = 12 272,20 грн.

___________________________________________________________________________

Оплата за время командировки и минимальная заработная плата

Согласно статье 95 КЗоТ и статье 3 Закона об оплате труда минимальная заработная плата — это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда.

В соответствии со статьей 3-1 Закона об оплате труда размер заработной платы работника за полностью выполненную месячную (часовую) норму труда не может быть ниже размера минимальной заработной платы.

При исчислении размера заработной платы работника для обеспечения ее минимального размера не учитываются доплаты за работу в неблагоприятных условиях труда и повышенного риска для здоровья, за работу в ночное и сверхурочное время, разъездной характер работ, премии к праздничным и юбилейным датам.

Если начисленная заработная плата работника, который выполнил месячную норму труда, является ниже законодательно установленного размера минимальной заработной платы, работодатель проводит доплату до уровня минимальной заработной платы, которая выплачивается ежемесячно одновременно с выплатой заработной платы.

Что касается включения в минимальную заработную плату оплаты за время командировки, то необходимо учитывать следующее.

Если работнику за время командировки выплачивается обычная заработная плата (т. е. за каждый рабочий день командировки выплачивается дневной заработок) в соответствии с частью четвертой статьи 121 КЗоТ или частью 5 статьи 42 Закона о госслужбе, то такая оплата за время командировки включается в минимальную заработную плату. Соответственно, начисленная заработная плата работника за месяц с учетом начисленной заработной платы за дни командировки не может быть ниже размера минимальной заработной платы в месячном размере (в 2020 году составляет 4723 грн.).⁴¹

Если же работнику за время командировки выплачивается средний заработок (т. е. за каждый рабочий день командировки выплачивается среднедневной заработок), то такая оплата за время командировки не является заработной платой работника, которую работодатель выплачивает ему за выполненную работу, а условно приравнивается к неотработанному времени с сохранением среднего заработка, исчисляемого согласно нормам Порядка № 100. Соответственно, средний заработок за время командировки не включается в минимальную заработную плату (не учитывается в составе заработной платы для обеспечения ее минимального уровня).⁴¹

В случае невыполнения работником в полном объеме месячной (часовой) нормы труда минимальная заработная плата выплачивается пропорционально выполненной норме труда (ч. пятая ст. 3-1 Закона об оплате труда).

Следовательно, если работнику за время командировки начислен средний заработок, то период такой командировки считается неотработанным временем, а месячная норма труда — не выполненной, соответственно, минимальная заработная плата в месяце командировки исчисляется пропорционально выполненной норме труда и осуществляется доплата до ее размера.⁴²

Порядок выплаты заработной платы за время командировки

Выплата работнику оплаты за время командировки (независимо от вариантов ее начисления) осуществляется в сроки, установленные для выплаты заработной платы на предприятии.

Если в период выдачи заработной платы на предприятии работник пребывает в командировке, то по его просьбе предприятие за свой счет перечисляет ему заработную плату по почте или в безналичной форме на «зарплатный» счет в банке для ее снятия с использованием платежной карточки (п. 3 р. ІІ Инструкции № 59).

Если «зарплатного» счета в банке у работника нет (заработная плата на предприятии выплачивается из кассы) и перечислить по почте заработную плату работнику по каким-либо причинам невозможно, она депонируется и выплачивается работнику после возвращения из командировки.

Субъекты хозяйствования (работодатели) не имеют права перечислять работникам заработную плату на корпоративную платежную карточку (п. 1 р. III Положения о порядке эмиссии электронных платежных средств и осуществления операций с их использованием, утвержденного постановлением Правления Национального банка Украины от 05.11.2014 г. № 705).

Оплата труда (средний заработок) за время командировки является  заработной платой и в ее составе облагается налогом на доходы физических лиц и военным сбором. На такую оплату, как составляющую заработной платы, в общем порядке начисляется единый социальный взнос.

В бухгалтерском учете оплата труда за время пребывания в командировке отражается по соответствующим статьям расходов в зависимости от категорий командируемых работников.

Відповідно до пункту 1 розділу І «Загальні положення» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59), службовим відрядженням (далі — відрядження) вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка державного службовця — за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства).

Норми Інструкції № 59 поширюються тільки на державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів (далі — працівники бюджетних установ; бюджетні установи). Якщо суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, є одержувачами бюджетних коштів, то при направленні працівників у відрядження, що профінансовані за рахунок бюджетних коштів в рамках виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, вони повинні дотримуватися норм Інструкції № 59.¹

Що стосується порядку відрядження працівників підприємствами, установами і організаціями, які не фінансуються з бюджету (далі — госпрозрахункові підприємства), то спеціальний нормативно-правовий акт, що регламентує відрядження, для них не прийнятий, тому ці підприємства можуть самостійно розробити і затвердити внутрішній документ, який визначає всі аспекти відряджень працівників з урахуванням норм чинного трудового законодавства (далі — Положення про відрядження). У цьому внутрішньому документі госпрозрахункові підприємства при бажанні можуть відобразити більшість положень або окремі норми Інструкції № 59.

Регулювання законодавством оплати праці за час відрядження

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) гарантії та компенсації працівникам у разі відряджень встановлюються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) та іншими актами законодавства України.

Гарантії та компенсації при відрядженнях працівників підприємств усіх форм власності і господарювання встановлено статтею 121 КЗпП, а для працівників бюджетних установ також постановою Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98 та Інструкцією № 59.

Відповідно до статті 121 КЗпП працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму житлового приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.²

За відрядженими працівниками зберігається протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).

Що стосується оплати праці за час перебування у відрядженні, то згідно з частиною четвертою статті 121 КЗпП працівникам, які направлені у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.

Звертаємо увагу, що норми і гарантії в оплаті праці, передбачені КЗпП (в т. ч. за час відрядження), є мінімальними державними гарантіями (ч. друга ст. 12 Закону про оплату праці).

Таким чином, за час перебування у відрядженні працівникові нараховується або звичайна заробітна плата, яка передбачена положеннями трудового або колективного договору (штатним розписом), або середній заробіток. Тобто фактично для оплати днів перебування працівника у відрядженні необхідно порівняти середньоденний заробіток за дні відрядження, який розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), і денний заробіток, який працівник повинен отримати відповідно до умов трудового (колективного) договору за період, на який припадає відрядження. Якщо при зазначеному порівнянні середньоденний заробіток буде більше, то працівникові за час відрядження виплачується середній заробіток, а якщо буде більше денний заробіток, нарахований відповідно до умов трудового (колективного) договору, то підприємство повинно виплатити працівникові за час відрядження звичайну заробітну плату.³

Крім КЗпП, оплата праці за час перебування у відрядженні працівників бюджетних установ регламентується Інструкцією № 59.

Згідно з пунктом 13 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 59 працівнику, який направлений у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Державному службовцю, який направлений у відрядження, заробітна плата за весь період відрядження виплачується відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу). Частиною 5 статті 42 цього Закону встановлено, що за державним службовцем на весь період відрядження зберігаються його посада та заробітна плата.

Отже, завдяки спеціальній нормі Закону про держслужбу на державних службовців не поширюється вищепроцитована норма частини четвертої статті 121 КЗпП, відповідно до якої розмір оплати праці за час відрядження не може бути нижчим від середнього заробітку. Тобто за весь період відрядження за держслужбовцем зберігається не середній заробіток, а звичайна заробітна плата.⁴

На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, оплата праці здійснюється підприємством, що її відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом оплата праці здійснюється підприємствами, що направляли працівника у відрядження, а витрати для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між цими підприємствами за згодою між ними (п. 13 р. І Інструкції № 59).

Отже, якщо працівник направляється у відрядження одночасно з основного місця роботи і місця роботи за сумісництвом, йому нараховується заробітна плата і здійснюються виплати, передбачені статтею 121 КЗпП, окремо за кожним місцем роботи. Розрахунок середнього заробітку за кожним з цих місць роботи здійснюється окремо згідно з нормами Порядку № 100.⁵

Заробітна плата не виплачується працівникові за час затримки в місцеперебуванні у відрядженні (в Україні чи за кордоном) без поважних причин (п. 10 р. ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 4 р. ІІІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції № 59).

Таким чином, працівникам бюджетних установ оплата праці здійснюється за всі робочі дні, встановлені графіком роботи таких установ (індивідуальним графіком роботи працівника, якщо йому такий встановлений), які припадають на період відрядження.

Що стосується оплати праці працівників за час відрядження на госпрозрахункових підприємствах, то це питання вони можуть врегулювати в Положенні про відрядження, оформленому як додаток до колективного договору або затвердженому окремим наказом керівника підприємства після погодження з виборним органом профспілкової організації підприємства (органом, уповноваженим трудовим колективом). Це узгоджується з нормами статті 97 КЗпП і статті 15 Закону про оплату праці, відповідно до яких госпрозрахункові підприємства порядок оплати праці встановлюють самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Для дотримання норм законодавства в Положенні про відрядження госпрозрахунковим підприємствам необхідно вказати, що оплата праці за виконану роботу у відрядженні здійснюється з урахуванням норм статті 121 КЗпП, а також регламентувати інші аспекти такої оплати.

Дні відрядження, за які нараховується заробітна плата

У питанні визначення кількості днів відрядження, в тому числі за які нараховується заробітна плата, бюджетні установи повинні керуватися нормами Інструкції № 59, а госпрозрахункові підприємства — нормами Положення про відрядження (у разі його відсутності — наказом про відрядження).

Оскільки в даний час законодавством не передбачено оформлення посвідчення про відрядження при направленні працівника у відрядження, період перебування працівника у відрядженні визначається керівником в наказі про відрядження і за первинними документами, які надані працівником після повернення з відрядження і підтверджують його перебування в ньому (п. 4 р. ІI, п. 16-1 р. ІІІ Інструкції № 59). Під первинними документами розуміють документи в оригіналі, які підтверджують перебування працівника в місці відрядження: транспортні квитки або транспортні рахунки; рахунки, отримані з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, тощо (п. 12 р. ІІ, п. 7 р. ІІІ Інструкції № 59).

У разі, якщо працівник під час перебування у відрядженні не здійснював жодних витрат, пов’язаних з таким відрядженням, і, як наслідок, відсутні вищевказані первинні документи, тривалість відрядження визначається тільки згідно з наказом про відрядження.⁶

Для працівників бюджетних установ днем вибуття у відрядження (тобто першим днем відрядження) вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження (тобто останнім днем відрядження) — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24.00 включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0.00 і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи (п. 7 р. I Інструкції № 59).

День вибуття у відрядження і день прибуття до місця постійної роботи зараховують як два дні відрядження (п. 4 р. IІ, п. 16 р. ІІІ Інструкції № 59).

Наприклад, якщо поїзд, на якому працівник прямує до місця відрядження, відправляється з залізничного вокзалу відповідно до розкладу в понеділок 6 квітня о 23.50, а поїзд, на якому працівник повертається з відрядження до місця постійної роботи, прибуває на залізничний вокзал у п’ятницю 10 квітня о 00.10, то такі понеділок і п’ятниця є днями відрядження, що підлягають оплаті.

Якщо літак, на якому працівник прямує до місця відрядження, відповідно до розкладу вилітає у вівторок о 0.15 з аеропорту, що знаходиться за межами міста, а добиратися до аеропорту з міста (місця постійної роботи працівника) транспортом загального користування необхідно не менше 30 хвилин, то першим днем відрядження, що підлягає оплаті, у працівника буде календарний день (понеділок), що передує календарному дню (вівторка), в якому літак вилітає з аеропорту (враховуючи час для проїзду до аеропорту з місця постійної роботи працівника).

Дні тимчасової непрацездатності під час відрядження, засвідчені в установленому порядку, не включаються до строку відрядження (п. 9 р. ІI Інструкції № 59). За такі дні непрацездатності працівникові заробітна плата не нараховується, оскільки замість неї працівникові виплачуються «лікарняні» згідно із законодавством.

Таким чином, якщо працівника направлено у відрядження в установленому порядку (на підставі наказу про відрядження), він повернувся з відрядження вчасно (в термін, встановлений в наказі про відрядження), у нього є документи, що підтверджують його перебування у відрядженні (проїзні квитки, документи, що підтверджують проживання за місцем відрядження, тощо), і він виконав завдання на відрядження (визначене керівником в наказі про відрядження), то йому нараховується оплата за весь час відрядження. При цьому як госпрозрахункові підприємства, так і бюджетні установи оплачують працівникові тільки ті дні відрядження, які припадають на робочі дні згідно з графіком його роботи. Якщо на час відрядження припадають вихідні дні працівника, то за такі дні заробітна плата, в т. ч. середньоденний заробіток, не нараховується, крім випадків, коли працівник спеціально відряджений для виконання роботи у вихідний день.

Звертаємо увагу, оскільки тривалість відрядження визначається в календарних днях, оплаті підлягають робочі дні (а не години), що припадають на період відрядження і передбачені графіком роботи працівника (це важливо для працівників, яким встановлено погодинну оплату праці).⁷ При цьому якщо за графіком роботи працівника на період відрядження припадає робоча зміна, що переходить з одного на інший день (наприклад, зміна починається о 22.00, а закінчується о 6.00 наступного дня), то вважається, що у працівника на період відрядження припадають два робочі дні (перший робочий день — початок робочої зміни, другий робочий день — кінець робочої зміни), за кожний з яких нараховується оплата.⁸

Табелювання днів відрядження

Оскільки при нарахуванні заробітної плати за час відрядження використовуються дані табеля обліку використання робочого часу (далі — табель), на підприємстві необхідно правильно табелювати відрядженого працівника.

Державна служба статистики України в листі від 12.01.2012 р. № 9/4-10/9 ⁹ на запит підприємства стосовно табелювання працівників в період відрядження роз’яснила, що в табелі типової форми № 5-П, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489 (далі — Наказ № 489), робочі дні перебування працівника у відрядженні можуть визначатися в такий спосіб: у першому рядку зазначається кількість відпрацьованих годин згідно з режимом за основним місцем роботи, наприклад, 8 годин; а у другому рядку проставляється умовне позначення перебування у відрядженні — «ВД» («07»). Позначення в табелі вихідних (святкових) днів, що припадають на період відрядження, в які працівник не працював, здійснюється відповідно до Інструкції № 59, Положення про відрядження, затвердженого на підприємстві згідно з чинним законодавством, та порядку, встановленому колективним договором. При цьому в складі загальної кількості відпрацьованих за місяць днів/годин у графі «Відпрацьовано за місяць» табеля відображаються лише робочі дні/години, що припадають на період відрядження. Таким чином, облік часу перебування працівника у відрядженні для відображення у формах державної статистичної звітності з праці здійснюється тільки у тій частині, яка припадає на робочі дні, тобто без урахування вихідних і святкових (неробочих) днів.

Отже, робочий час працівника, направленого у відрядження, обліковують на підставі виданого керівником наказу про відрядження — замість робочих днів працівникові в табелі ставлять позначку «ВД» («07»), що підтверджує перебування працівника у відрядженні.¹⁰ При цьому в першому (верхньому) рядку в робочі дні відрядження бажано вказувати кількість робочих годин згідно з графіком за постійним місцем роботи працівника (це необхідно для випадку, коли працівникові за час відрядження нараховується звичайна заробітна плата, а не середній заробіток). Вихідні (святкові) дні, що припадають на період відрядження, в які працівник не працював, також можна табелювати за кодом відрядження «ВД» («07») без зазначення годин, однак підприємства можуть ввести й інший літерний (цифровий) код для відображення вихідних (святкових) днів, в які робота не проводиться, оскільки Наказом № 489 для таких днів окремий код не передбачено (в пункті 2 примітки до типової форми табеля (№ П-5) зазначено, що ця форма носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень, а за потреби форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві).

Якщо працівник в день вибуття у відрядження або в день прибуття з відрядження виходив на роботу (наприклад, коли час відправлення транспортного засобу при вибутті у відрядження припадає на вечір або коли час прибуття транспортного засобу при поверненні з відрядження припадає на ранок)¹¹, що передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства¹², то в табелі за такий день в першому (верхньому) рядку можна проставити кількість годин, яка відповідає тривалості повного робочого дня в цей день (наприклад, 8 годин), а в нижньому рядку зазначити код «ВД» («07»).

Якщо працівник-сумісник направлений у відрядження тільки за основним місцем роботи, то за місцем роботи за сумісництвом за період його перебування у відрядженні оплата праці не здійснюється, а в табелі цей період відображається за кодом «І» («30») — інші причини неявок.

Варіанти оплати днів відрядження

Виходячи з норм статті 121 КЗпП підприємства повинні обчислювати заробітну плату працівника за період відрядження за двома варіантами:

І — за всі робочі дні, що припадають на період відрядження, працівникові нараховується середній заробіток. При такому варіанті згідно з нормами Порядку № 100 визначається середньоденний заробіток, який потім множиться на кількість робочих днів за графіком роботи працівника, що припадають на період відрядження;

ІІ — за всі робочі дні, що припадають на період відрядження, працівникові нараховується заробітна плата у звичайному порядку — виходячи із встановленої місячної заробітної плати (місячної тарифної ставки, посадового окладу, доплат, надбавок тощо). Тобто фактично за кожний робочий день, що припадає на час відрядження, працівникові нараховується денний заробіток (нібито працівник і не був у відрядженні, а працював у звичайному режимі).

Для нарахування оплати за час відрядження необхідно визначити і порівняти між собою середньоденний заробіток (варіант І), обчислений відповідно до Порядку № 100, і денний заробіток (варіант ІІ), визначений відповідно до умов трудового (колективного) договору.

Якщо при зазначеному порівнянні середньоденний заробіток буде більше, то працівникові за кожний робочий день відрядження виплачується середньоденний заробіток, а за весь час відрядження — середній заробіток (варіант І). Якщо ж буде більше денний заробіток, то працівникові за кожний робочий день відрядження виплачується денний заробіток, а за весь час відрядження — звичайна заробітна плата (варіант ІІ).¹³

Розглянемо кожний із зазначених варіантів нарахування оплати за час відрядження.

Обчислення середнього заробітку для оплати днів відрядження

Розрахунковий період

Згідно з пунктом 2 Порядку № 100 при розрахунку заробітної плати за дні відрядження середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю початку відрядження (див. приклад 1 нижче). Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (див. приклад 2 нижче). Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (див. приклад 3 нижче). Якщо протягом і цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з встановленої йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (див. приклад 4 нижче).

Наприклад, якщо працівник направлений у відрядження 10 березня 2020 року, а протягом останніх 2 календарних місяців — в січні і лютому 2020 року він хворів (не має жодного відпрацьованого робочого дня), то розрахунковим періодом є період з 1 листопада по 31 грудня 2019 року, тобто попередні 2 місяці роботи (див. приклад 3 нижче).

Якщо працівник прийнятий на роботу 8 січня 2020 року, а у відрядження направлений 10 березня, то розрахунковим періодом є період з 8 січня по 29 лютого, тобто фактично відпрацьований час протягом останніх 2 календарних місяців, при цьому у працівника є повністю відпрацьований календарний місяць — лютий.¹⁴

Якщо працівник прийнятий на роботу 10 лютого 2020 року, а у відрядження направлений 23 березня, то розрахунковим періодом є період з 10 лютого по 22 березня, тобто фактично відпрацьований час, оскільки немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця до місяця направлення у відрядження (див. приклад 2 на нижче).¹⁴

Якщо ж працівник прийнятий на роботу 2 березня 2020 року, а у відрядження направлений 16 березня, то розрахунковим періодом є період з 2 по 15 березня, тобто фактично відпрацьований час до направлення у відрядження.¹⁴

Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). Ця норма стосується, зокрема, випадку, коли був оформлений простій не з вини працівника і за працівником частково зберігалася заробітна плата — в розмірі 2/3 тарифної ставки (ч. перша ст. 113 КЗпП).

Звертаємо увагу, Порядком № 100 не передбачено, що місяці розрахункового періоду повинні бути повністю відпрацьовані, тому якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівником відпрацьовано хоча б один день (решта робочих днів не відпрацьована через хворобу, перебування у відпустці або з інших причин) , розрахунок середньої зарплати необхідно здійснювати виходячи з нарахованої за цей один день заробітної плати.¹⁵

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування оплати за час відрядження, наведені в пункті 3, а що не враховуються — в пункті 4 Порядку № 100 (див. таблицю на стор. 32–33).

Таблиця

Перелік виплат, що враховуються і не враховуються при обчисленні
середньої заробітної плати для оплати днів відрядження

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (п. 3 Порядку № 100)	Виплати, що НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати днів відрядження (п. 4 Порядку № 100)
Основна заробітна плата	• Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах
Доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою; вислугу років та інші)	• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати
Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії	Премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
Винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років	• Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства
Виплати, що належать до заробітної плати і мають постійний характер, які не вказані в пункті 4 Порядку № 100, зокрема, індексація, доплата за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні, доплата до мінімальної заробітної плати тощо	• Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати

Врахування премій і винагород

Згідно з пунктом 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування заробітної плати за час відрядження премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Наприклад, якщо місячна премія за березень нарахована в березні, то вона включається в заробіток березня. Якщо місячна премія за березень нарахована в квітні, то вона включається в заробіток квітня.

Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (абз. перший п. 3 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівник буде направлений у відрядження в червні 2020 року, а в квітні 2020 року йому нарахують премію за I квартал 2020 року, то оскільки розрахунковий період включає тільки 2 місяці (квітень – травень), а премія нарахована за 3 місяці I кварталу (січень, лютий, березень), при обчисленні середньої заробітної плати буде враховуватися тільки 2/3 цієї премії (по 1/3 премії за кожний місяць розрахункового періоду)¹⁶ (див. приклад 5 нижче).

Якщо працівника направлено у відрядження в березні 2020 року, а в січні 2020 року йому нараховано премію за IІ півріччя 2019 року, то до розрахунку необхідно включати тільки 2/6 цієї премії, оскільки розрахунковий період включає тільки 2 місяці (січень – лютий 2020 року), а премія нарахована за 6 місяців IІ півріччя (див. приклад 6 нижче).

У разі коли кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (абз. перший п. 3 Порядку № 100).

Нагадаємо, що конкретні показники і умови нарахування премій, їхні розміри, терміни виплати (місячна, квартальна, піврічна) встановлюються у Положенні про преміювання, яке розробляється підприємствами самостійно.¹⁷ Положенням про преміювання, як правило, встановлюється, що премія нараховується пропорційно відпрацьованому часу (за час відпустки, тимчасової непрацездатності тощо премія не нараховується).

Враховуючи вищевикладене, якщо премія в поточному місяці нараховується за поточний місяць (місяць в місяць), і вона вже обчислена пропорційно до відпрацьованого в місяці часу, то при розрахунку середньої заробітної плати за період відрядження така премія враховується в фактично нарахованому розмірі, в т. ч. якщо кількість робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю (див. приклад 6 нижче).

Якщо премія в поточному місяці нараховується за попередній місяць (незалежно від механізму її нарахування), а кількість робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, то така премія при обчисленні середньої заробітної плати за період відрядження враховується пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді (див. приклад 5 нижче).¹⁸

Наприклад, якщо відрядження працівника припадає на березень 2020 року (розрахунковий період: січень – лютий), а за січень і лютий працівнику відповідно в цих місяцях (місяць в місяць) нараховувалися щомісячні премії пропорційно відпрацьованому часу, при цьому працівник в розрахунковому періоді відпрацював тільки 30 із 41 робочого дня, передбаченого графіком роботи (частина робочих днів ним не відпрацьована через хворобу), то зазначені щомісячні премії при обчисленні середньої заробітної плати повинні враховуватися в фактично нарахованому розмірі (в повній сумі).

Якщо відрядження працівника припадає на квітень 2020 року (розрахунковий період: лютий – березень), а йому в лютому нарахували премію за січень (в поточному місяці за попередній місяць) і в березні нарахували премію за лютий (в поточному місяці за попередній місяць), при цьому працівник в розрахунковому періоді відпрацював тільки половину робочих днів, встановлених йому графіком роботи, то обидві зазначені місячні премії будуть враховуватися тільки в «половинному» розмірі (в розмірі 1/2 нарахованої суми), тобто пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Наприклад, якщо працівника направляють у відрядження в травні 2020 року (розрахунковий період включає 2 місяці: березень – квітень), а в січні 2020 року йому виплатили винагороду за підсумками роботи за 2019 рік (в поточному році за попередній рік), то до розрахунку необхідно включати 2/12 такої винагороди (див. приклад 6 нижче).¹⁹

Якщо винагороду за підсумками роботи за 2019 рік було виплачено працівнику підприємством у грудні 2019 року (тобто в поточному році за поточний рік), то вона не враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки не дотримано вимоги: винагороду нараховано в поточному році за попередній календарний рік.

Визначення середньої зарплати за час відрядження

Якщо оплата за час відрядження обчислюється за середнім заробітком, то вона розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів, що припадають на час відрядження (п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (п. 8 Порядку № 100).

Звертаємо увагу, навіть якщо працівнику встановлена погодинна оплата праці, для оплати часу відрядження застосовується середньоденна, а не середньогодинна заробітна плата, оскільки, як зазначалося вище, тривалість відрядження обчислюється в днях, і оплаті підлягають робочі дні (а не години), що припадають на період відрядження, незалежно від тривалості робочого дня за місцем постійної роботи (див. приклад 2 нижче).²⁰

ПРИКЛАД 1

Середній заробіток за час відрядження, якщо розрахунковий період становить 2 календарні місяці,
а посадовий оклад нижче мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю у працівника оклад з 1 січня 2019 року становить 4000 грн. У період з 10 по 21 лютого працівник перебував у відрядженні (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). У розрахунковому періоді (грудень 2019 року – січень 2020 року) у працівника за графіком роботи було 42 робочі дні (далі — р. д.), в тому числі в грудні — 21 р. д., в січні — 21 р. д., які він повністю відпрацював (далі — відпрац. д.).

У розрахунковому періоді працівнику було нараховано:

– заробітну плату за грудень в сумі 4173 грн., в т. ч. оклад — 4000 грн., індексація — 65,16 грн. (2102 грн. х 3,1%; базовий місяць — січень 2019 року), доплата до мінімальної заробітної плати — 107,84 грн. (4173 – 4000 – 65,16);

– заробітну плату за січень в сумі 4723 грн., в т. ч. оклад — 4000 грн., індексація — 65,16 грн., доплата до мінімальної заробітної плати — 657,84 грн. (4723 –  4000 – 65,16);

– в січні премію з нагоди ювілею підприємства в сумі 500 грн.

Премія з нагоди ювілею підприємства не враховується при розрахунку середнього заробітку (пп. «и» п. 4 Порядку № 100).

Індексація та доплата до мінімальної заробітної плати є обов’язковими виплатами, передбаченими законодавством, які відносяться до додаткової заробітної плати, тому вони враховуються при розрахунку середнього заробітку.²¹

Загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середнього заробітку в розрахунковому періоді:

4173 грн. (зарплата за грудень) + 4723 грн. (зарплата за січень) = 8896 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

21 відпрац. д. (грудень) + 21 відпрац. д. (січень) = 42 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

8896 грн. : 42 відпрац. д. = 211,81 грн.

Середній заробіток працівника за час відрядження:

211,81 грн. х 10 р. д. = 2118,10 грн.

ПРИКЛАД 2

Середній заробіток за час відрядження, якщо розрахунковий період
становить менше 2 календарних місяців, і працівнику встановлена погодинна оплата праці

Працівника прийнято на роботу 10 лютого 2020 року. Йому встановлено 6-денний робочий тиждень з вихідним днем у неділю. Тривалість щоденної роботи з понеділка по п’ятницю — 7 робочих годин (далі — р. г.), в суботу — 5 р. г. Працівнику встановлено погодинну оплату праці з годинною ставкою 35 грн. Він перебував у відрядженні в період з 23 по 31 березня (9 календарних днів, з них 8 робочих днів).

Оскільки працівник не має повністю відпрацьованого календарного місяця перед місяцем направлення у відрядження, розрахунковий період у нього включає фактично відпрацьований час: 10 лютого – 22 березня.

У розрахунковому періоді працівник має:

– в лютому — 120 відпрацьованих годин (далі — відпрац. г.) із 165 р. г., передбачених графіком роботи в цьому місяці, або 18 відпрацьованих днів (далі — відпрац. д.) із 25 робочих днів (далі — р. д.), передбачених графіком роботи в лютому;

– в березні — 113 відпрац. г. із 167 р. г., передбачених графіком роботи в цьому місяці, або 17 відпрац. д. із 25 р. д., передбачених графіком роботи в березні.

У розрахунковому періоді працівнику було нараховано:

– заробітну плату за лютий в сумі 4200 грн. (120 відпрац. г. х 35 грн.);

– заробітну плату за березень за відпрацьований час перед направленням у відрядження в сумі 3955 грн. (113 відпрац. г. х 35 грн.);

– матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 2500 грн.

Матеріальна допомога як одноразова виплата не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати днів відрядження (пп. «б» п. 4 Порядку № 100).

Загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середнього заробітку в розрахунковому періоді:

4200 грн. (зарплата за лютий) + 3955 грн. (зарплата за березень) = 8155 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

18 відпрац. д. (лютий) + 17 відпрац. д. (березень) = 35 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

8155 грн. : 35 відпрац. д. = 233 грн.

Середній заробіток працівника за час відрядження:

233 грн. х 8 р. д. = 1864 грн.

ПРИКЛАД 3

Середній заробіток за час відрядження, якщо протягом останніх 2 місяців
у працівника немає відпрацьованих днів

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 10 по 20 березня 2020 року (11 календарних днів, з них 9 робочих днів). Оклад працівника — 8000 грн. Протягом останніх 2 календарних місяців (січень – лютий) перед місяцем направлення у відрядження працівник не працював (в період з 26 грудня 2019 року по 2 березня 2020 року він хворів), тому середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (листопад – грудень 2019 року).

У розрахунковому періоді працівнику було нараховано:

в листопаді:

– заробітну плату за листопад (за відпрацьовані 16 із 21 робочого дня згідно з графіком роботи в цьому місяці) в сумі 6095,24 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д.);

– середній заробіток за 5 днів відрядження з 11 по 15 листопада в сумі 1860,45 грн. (372,09 грн. х 5 р. д.);

– добові в розмірі 2000 грн., компенсація витрат на проїзд та проживання у відрядженні в сумі 3500 грн.;

в грудні:

– заробітну плату за грудень (за відпрацьовані 18 із 21 робочого дня згідно з графіком роботи в цьому місяці) в сумі 6857,14 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 18 відпрац. д.);

– «лікарняні» за 6 календарних днів хвороби з 26 по 31 грудня в сумі 1578,08 грн.;

– винагороду з нагоди Дня народження в сумі 1000 грн.

Середній заробіток за час попереднього відрядження, виплачений в листопаді, і «лікарняні» за дні хвороби в грудні не враховуються при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відрядження в березні (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Компенсаційні виплати на відрядження, виплачені в листопаді (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла), і винагорода з нагоди Дня народження також не враховуються при розрахунку середнього заробітку (пп. «в», «и» п. 4 Порядку № 100).

Загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середнього заробітку в розрахунковому періоді:

6095,24 грн. (зарплата за листопад) + 6857,14 грн. (зарплата за грудень) = 12 952,38 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником у розрахунковому періоді:

16 відпрац. д. (листопад) + 18 відпрац. д. (грудень) = 34 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

12 952,38 грн. : 34 відпрац. д. = 380,95 грн.

Середній заробіток працівника за час відрядження:

380,95 грн. х 9 р. д. = 3428,55 грн.

ПРИКЛАД 4

Середній заробіток за час відрядження, якщо протягом останніх 4 місяців
у працівника немає відпрацьованих днів

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівник був мобілізований в квітні 2014 року, потім з березня 2015 року проходив військову службу в особливий період за контрактом, який закінчився (працівник демобілізований) 2 березня 2020 року. До попередньої роботи він був допущений з 10 березня, а з 23 по 27 березня (5 календарних і робочих днів) перебував у відрядженні. Оклад працівника — 7500 грн.

Протягом останніх 2 календарних місяців (січень – лютий 2020 року) і попередніх їм 2 календарних місяців (листопад – грудень 2019 року) працівнику нараховувався лише середній заробіток за час перебування на військовій службі в особливий період згідно з частиною третьою статті 119 КЗпП, при цьому відпрацьованих днів у працівника немає.

Середній заробіток, що зберігався за працівником за час проходження військової служби, не враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження, тому останній обчислюється виходячи із встановленого працівнику в березні 2020 року місячного окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Кількість робочих днів в умовному розрахунковому періоді (останні 2 календарні місяці: січень – лютий):

21 р. д. (січень) + 20 р. д. (лютий) = 41 р. д.

Середньоденний заробіток:

(7500 грн. х 2 місяці) : 41 р. д. = 365,85 грн.

Середній заробіток працівника за час відрядження:

365,85 грн. х 5 р. д. = 1829,25 грн.

ПРИКЛАД 5

Середній заробіток за час відрядження, якщо в розрахунковому періоді нараховувалися
премії за попередній місяць і квартальна премія

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 15 по 24 червня 2020 року (10 календарних днів, з них 8 робочих днів). Оклад працівника — 7000 грн.

Згідно з колективним договором на підприємстві в місяці, наступному після закінчення кварталу, нараховується виробнича премія за цей квартал в розмірі посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в звітному кварталі. Крім того, колективним договором встановлено, що виробнича премія за відпрацьований місяць нараховується в наступному місяці в розмірі 20% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в звітному місяці.

У розрахунковому періоді (квітень – травень) працівнику було нараховано:

у квітні:

– заробітну плату за квітень (за 16 відпрацьованих днів із 21 робочого дня згідно з графіком роботи в цьому місяці) в сумі 5333,33 грн. (7000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д.);

– середній заробіток за час виконання державних обов’язків з 13 по 17 квітня в сумі 1707,30 грн. (341,46 грн. х 5 р. д.);

– виробничу премію за березень пропорційно відпрацьованому часу в березні в сумі 1200 грн. (7000 грн. х 20% : 21 р. д. х 18 відпрац. д.);

– виробничу премію за I квартал пропорційно відпрацьованому часу в цьому кварталі в сумі 6661,29 грн. (7000 грн. : 62 р. д. х 59 відпрац. д.);

– грошову винагороду за призове місце на змаганнях в сумі 1200 грн.

у травні:

– заробітну плату за травень (за відпрацьовані 9 із 19 робочих днів згідно з графіком роботи в цьому місяці) в сумі 3315,79 грн. (7000 грн. : 19 р. д. х 9 відпрац. д.);

– відпускні за 14 календарних днів щорічної відпустки, наданої з 18 по 31 травня, в сумі 3312,68 грн. (236,62 грн. х 14 к. д.);

– допомогу на оздоровлення до відпустки в сумі 7000 грн.;

– виробничу премію за квітень пропорційно відпрацьованому в квітні робочому часу в сумі 1066,67 грн. (7000 грн. х 20% : 21 р. д. х 16 відпрац. д.).

Кількість робочих днів за графіком роботи працівника в розрахунковому періоді:

21 р. д. (квітень) + 19 р. д. (травень) = 40 р. д.

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником в розрахунковому періоді:

16 відпрац. д. (квітень) + 9 відпрац. д. (травень) = 25 відпрац. д.

Оскільки згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, то середній заробіток за час виконання державних обов’язків і відпускні, нараховані працівникові в розрахунковому періоді, не враховуються при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відрядження в червні.

Допомога на оздоровлення до відпустки як одноразова виплата і грошова винагорода за призове місце на змаганнях також не враховуються при розрахунку середнього заробітку (пп. «б», «д» п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи те, що розрахунковий період включає 2 місяці, а виробнича премія за I квартал виплачена за підсумками роботи за 3 місяці (січень, лютий, березень), в розрахунок середнього заробітку спочатку включається тільки 2/3 такої премії, тобто сума 4440,86 грн. (6661,29 грн. х 2/3). Оскільки працівник в розрахунковому періоді відпрацював не всі робочі дні, встановлені йому графіком роботи, зазначена частина премії за I квартал при обчисленні середнього заробітку враховується пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді:

4440,86 грн. : 40 р. д. х 25 відпрац. д. = 2775,54 грн.

Оскільки щомісячні премії нараховані в поточному місяці за попередній місяць — в квітні за березень і в травні за квітень, вони враховуються пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді:

(1200 грн. + 1066,67 грн.) : 40 р. д. х 25 відпрац. д. = 1416,67 грн.

Загальна сума, що враховується при обчисленні середнього заробітку в розрахунковому періоді:

5333,33 грн. (зарплата за квітень) + 3315,79 грн. (зарплата за травень) + 2775,54 грн. (частина премії за I квартал) + 1416,67 грн. (частина щомісячних премій) = 12 841,33 грн.

Середньоденний заробіток:

12 841,33 грн. : 25 відпрац. д. = 513,65 грн.

Середній заробіток працівника за час відрядження:

513,65 грн. х 8 р. д. = 4109,20 грн.

ПРИКЛАД 6

Середній заробіток за час відрядження, якщо в розрахунковому періоді нараховувалися
премії за поточний місяць, піврічна премія і річна винагорода

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 10 по 27 березня 2020 року (18 календарних днів, з них 14 робочих днів). Оклад працівника — 8000 грн.

Колективним договором підприємства встановлено, що:

– виробнича премія за відпрацьований місяць нараховується в цьому ж місяці в розмірі 25% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу;

– виробнича премія за відпрацьоване півріччя нараховується в місяці, наступному за закінченням півріччя, в розмірі 100% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в звітному півріччі;

– винагорода за підсумками роботи за минулий рік нараховується в місяці, наступному за закінченням звітного року, в розмірі 150% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в звітному році.

У розрахунковому періоді (січень – лютий 2020 року) працівнику було нараховано:

у січні:

– заробітну плату за січень в розмірі окладу 8000 грн. (відпрацьовано всі робочі дні, передбачені графіком роботи в цьому місяці — всього 21 робочий день);

– виробничу премію за січень в сумі 2000 грн. (8000 грн. х 25%) — нарахована в повному обсязі, оскільки працівником відпрацьовано всі робочі дні цього місяця;

– виробничу премію за ІI півріччя 2019 року, обчислену пропорційно відпрацьованому часу в цьому півріччі, в сумі 6511,63 грн. (8000 грн. х 100% : 129 р. д. х 105 відпрац. д.);

– річну винагороду за підсумками роботи за 2019 рік у сумі 10 560 грн. (8000 грн. х 150% : 250 р. д. х 220 відпрац. д.).

в лютому:

– заробітну плату за лютий (за відпрацьовані 15 із 20 робочих днів згідно з графіком роботи в цьому місяці) в сумі 6000 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 15 відпрац. д.);

– «лікарняні» за дні хвороби з 10 по 14 лютого (5 календарних і робочих днів) в сумі 1315,07 грн.;

– виробничу премію за лютий, обчислену пропорційно відпрацьованому часу, в сумі 1500 грн. (8000 грн. х 25% : 20 р. д. х 15 відпрац. д.).

Кількість робочих днів за графіком роботи працівника в розрахунковому періоді:

21 р. д. (січень) + 20 р. д. (лютий) = 41 р. д.

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником в розрахунковому періоді:

21 відпрац. д. (січень) + 15 відпрац. д. (лютий) = 36 відпрац. д.

З перерахованих вище доходів, виплачених працівнику в розрахунковому періоді, при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відрядження не враховуються «лікарняні» (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки щомісячні премії нараховані в поточному місяці за поточний місяць (в січні за січень, в лютому за лютий) і обчислені пропорційно відпрацьованому часу в місяці, то вони враховуються в фактично нарахованому розмірі.

Враховуючи, що розрахунковий період включає тільки 2 місяці (січень – лютий), а виробничу премію за IІ півріччя 2019 року виплачено за підсумками роботи за 6 місяців (липень – грудень), при розрахунку середнього заробітку спочатку враховується лише 2/6 такої премії, тобто сума 2170,54 грн. (6511,63 грн. х 2/6). Крім того, оскільки працівник у розрахунковому періоді відпрацював не всі робочі дні, встановлені йому графіком роботи, то зазначена частина премії за IІ півріччя враховується пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді:

2170,54 грн. : 41 р. д. х 36 відпрац. д. = 1905,84 грн.

Оскільки річну винагороду виплачено у 2020 році за 2019 рік (в поточному році за попередній рік), а розрахунковий період включає 2 місяці, то вона спочатку враховується в розмірі 2/12 винагороди, тобто в сумі 1760 грн. (10 560 грн. х 2/12). Зважаючи на те, що працівник у розрахунковому періоді відпрацював не всі робочі дні, встановлені йому графіком роботи, зазначена частина річної винагороди враховується пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді:

1760 грн. : 41 р. д. х 36 відпрац. д. = 1545,37 грн.

Загальна сума, що враховується при обчисленні середнього заробітку в розрахунковому періоді:

8000 грн. (зарплата за січень) + 2000 грн. (премія за січень) + 1905,84 грн. (частина премії за IІ півріччя) + 1545,37 грн. (частина річної винагороди) + 6000 грн. (зарплата за лютий) + 1500 грн. (премія за лютий) = 20 951,21 грн.

Середньоденний заробіток:

20 951,21 грн. : 36 відпрац. д. = 581,98 грн.

Середній заробіток працівника за час відрядження:

581,98 грн. х 14 р. д. = 8147,72 грн.

______________________________________________________________________

Коригування середнього заробітку в разі підвищення окладів

З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв’язку з підвищенням на підприємстві тарифних ставок, посадових окладів пунктом 10 Порядку № 100 передбачено проведення коригування заробітної плати.

Згідно з цим пунктом у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (зокрема, постійні надбавки, доплати, суми індексації заробітної плати), за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт їх підвищення.

Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), яка була встановлена до підвищення (без урахування премій, доплат, надбавок та інших виплат).²²

Вищевказана норма стосується, в першу чергу, бюджетних організацій. На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати та інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей. Тому такі підприємства в разі важкого фінансового стану мають право зменшити коефіцієнт коригування, але не звільняються від коригування. Наприклад, якщо на підприємстві оклади підвищено в 1,2 рази, але немає фінансової можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,2, то підприємство може відповідним наказом встановити коефіцієнт 1,15 або 1,1 (див. приклад 7 нижче).

У наказі про зменшення коефіцієнта коригування, який повинен бути погоджений з профкомом підприємства (іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом), відображаються причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі (зокрема, зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів тощо).²³

Якщо на підприємстві відбулося підвищення окладів за всіма посадами, але на різний відсоток (суму), то наказом коефіцієнт коригування може бути встановлений для кожної посади індивідуально. Порядком № 100 не встановлено, скільки знаків після коми може мати коефіцієнт коригування. Рекомендуємо коефіцієнт коригування округляти до двох знаків після коми, що буде відповідати цілому числу відсотка збільшення окладу (тарифної ставки).

Якщо підвищення тарифних ставок або окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігалась середня заробітна плата (в т. ч. під час перебування у відрядженні), то її потрібно відкоригувати і донарахувати працівнику належні йому кошти, але тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок або окладів (абз. другий п. 10 Порядку № 100).

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться (абз. третій п. 10 Порядку № 100). Також не здійснюється коригування, якщо мало місце підвищення заробітної плати не за рахунок збільшення розміру тарифної ставки (посадового окладу), а за рахунок збільшення розміру інших видів виплат, зокрема, премій, надбавок, доплат тощо.

Підвищення окладів (тарифних ставок) всім працівникам підприємства відбувається і, відповідно, необхідно проводити коригування, зокрема, в наступних випадках:

– якщо підвищується мінімальна заробітна плата або прожитковий мінімум для працездатних осіб, у зв’язку з чим відповідно до норм колективного договору (угоди) збільшується розмір тарифної ставки працівника 1-го тарифного розряду, від якого залежать розміри окладів (тарифних ставок) всіх працівників підприємства, оскільки вони визначаються шляхом множення зазначеної ставки на тарифні коефіцієнти;

– якщо за рішенням роботодавця згідно з нормами колективного договору підвищується розмір тарифної ставки працівника 1-го тарифного розряду, від якого залежать розміри окладів (тарифних ставок) всіх працівників підприємства;

– якщо згідно з нормами колективного договору збільшуються всі тарифні коефіцієнти, від яких залежать розміри окладів (тарифних ставок) всіх працівників підприємства;

– якщо згідно з колективним договором збільшуються розміри окладів (тарифних ставок) за всіма посадами (для всіх працівників підприємства).

Якщо в розрахунковому періоді працівнику нарахували виробничу премію за квартал (півріччя, рік) і відбулося підвищення окладів, то коригується тільки та частина цієї премії, яка відноситься до періоду (місяця) до підвищення окладу.²⁴

ПРИКЛАД 7

Нарахування середнього заробітку за час відрядження, якщо в розрахунковому періоді
відбулося підвищення окладу і проводиться коригування заробітної плати

Працівник госпрозрахункового підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 24 по 28 лютого 2020 року (5 календарних і робочих днів). У розрахунковому періоді (грудень 2019 року – січень 2020 року) він відпрацював усі робочі дні за графіком роботи підприємства — 42 р. д. (21 р. д. + 21 р. д.).

На підприємстві з 1 січня 2020 року у зв’язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати згідно з колективним договором відбулося підвищення посадових окладів всім працівникам на 15%, тому оклад працівника збільшився з вказаної дати з 6000 грн. до 6900 грн. (6000 грн. х 1,15), тобто на 900 грн.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді становила:

– в грудні — 7265,16 грн., в т. ч. оклад — 6000 грн., доплата за високі досягнення у праці в розмірі 20% окладу — 1200 грн. (6000 грн. х 20%), сума індексації — 65,16 грн. (2102 грн. х 3,1%; базовий місяць — січень 2019 року);

– в січні — 8280 грн., в т. ч. оклад — 6900 грн. і доплата за високі досягнення у праці в розмірі 20% окладу — 1380 грн. (6900 грн. х 20%). Також в цьому місяці працівнику нарахована виробнича премія за IV квартал в сумі 4500 грн., яка включається до розрахунку середньої заробітної плати в розмірі 2/3 нарахованої суми — 3000 грн. (4500 грн. х 2/3), при цьому по 1/3 такої премії — 1500 грн. (4500 грн. х 1/3) відносяться до кожного місяця розрахункового періоду — грудня і січня.

Незважаючи на те, що фактичний коефіцієнт коригування у зв’язку зі збільшенням окладів з 1 січня 2020 року на підприємстві (у працівника) становив 1,15, керівництво підприємства, враховуючи фінансові можливості, після узгодження з профспілкою відповідним наказом встановило, що для розрахунку виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, коефіцієнт коригування становить 1,1.

Заробітна плата розрахункового періоду (за грудень), що підлягає коригуванню:

7265,16 грн. (зарплата за грудень) +1500 грн. (1/3 премії за IV квартал, що відноситься до грудня) = 8765,16 грн.

Сумарна відкоригована заробітна плата у розрахунковому періоді, що враховується при обчисленні середнього заробітку для нарахування оплати за час відрядження:

8765,16 грн. х 1,1 (відкоригована зарплата за грудень) + 8280 грн. (зарплата за січень) + 1500 грн. (1/3 премії за IV квартал, що відноситься до січня) = 19 421,68 грн.

Середньоденний заробіток:

19 421,68 грн. : 42 відпрац. д. = 462,42 грн.

Середній заробіток працівника за час відрядження:

462,42 грн. х 5 р. д. = 2312,10 грн.

ПРИКЛАД 8

Коригування середнього заробітку за час відрядження,
якщо в період відрядження відбулося підвищення окладу працівника

Працівник госпрозрахункового підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 23 березня по 17 квітня 2020 року (26 календарних днів, з них 20 робочих днів, у тому числі 7 робочих днів у березні і 13 робочих днів у квітні). У розрахунковому періоді (січень – лютий) він відпрацював усі робочі дні за графіком роботи підприємства — 41 р. д. (21 р. д. + 20 р. д.).

З 1 квітня 2020 року на підприємстві згідно з колективним договором відбулося підвищення посадових окладів на 20%, тому оклад працівника збільшився з вказаної дати з 6500 грн. до 7800 грн. (6500 грн. х 1,2). На підприємстві коефіцієнт коригування відповідає фактичному коефіцієнту підвищення окладів — 1,2.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді становила:

– в січні — 7215,16 грн., в т. ч. оклад — 6500 грн., доплата за високу професійну майстерність у розмірі 10% окладу — 650 грн. (6500 грн. х 10%), сума індексації — 65,16 грн. (2102 грн. х 3,1%; базовий місяць — січень 2019 року);

– в лютому — 7215,16 грн., в т. ч. оклад — 6500 грн., доплата за високу професійну майстерність — 650 грн., індексація — 65,16 грн.

Середньоденний заробіток:

(7215,16 грн. + 7215,16 грн.) : 41 відпрац. д. = 351,96 грн.

Середній заробіток за дні відрядження, що припадають на березень:

351,96 грн. х 7 р. д. = 2463,72 грн.

Середній заробіток за дні відрядження, що припадають на квітень:

351,96 грн. х 13 р. д. = 4575,48 грн.

Оскільки підвищення окладів на підприємстві відбулося в період відрядження працівника (з 1 квітня), необхідно провести коригування середнього заробітку за дні відрядження, що припадають на квітень (за період відрядження з 1 по 17 квітня).

Відкоригований середній заробіток за дні відрядження у квітні:

4575,48 грн. х 1,2 = 5490,58 грн.

Загальна сума середнього заробітку за час відрядження (з 23 березня по 17 квітня), яку необхідно виплатити працівнику:

2463,72 грн. (середній заробіток за дні відрядження в березні) + 5490,58 грн. (відкоригований середній заробіток за дні відрядження у квітні) = 7954,30 грн.

___________________________________________________________________________

Оплата днів відрядження виходячи з місячної заробітної плати,
встановленої трудовим або колективним договором

Заробітна плата за час відрядження за варіантом ІІ — виходячи з встановленої місячної заробітної плати (місячної тарифної ставки, посадового окладу) — визначається наступним чином:

– якщо відрядженому працівнику виплачується тільки оклад (місячна тарифна ставка), то необхідно обчислити денний заробіток виходячи з розміру окладу (місячної тарифної ставки) і помножити його на кількість робочих днів за графіком роботи працівника, що припадають на час відрядження;

– якщо відрядженому працівнику, крім окладу (місячної тарифної ставки), нараховуються інші виплати (премії, надбавки, доплати тощо), то необхідно обчислити денний заробіток виходячи з місячної заробітної плати, що підлягає нарахуванню, і помножити його на кількість робочих днів, що припадають на період відрядження.

Для працівників з погодинною оплатою праці місячна заробітна плата розраховується виходячи з норми робочого часу в місяці і годинної ставки, а для працівників з відрядною оплатою праці — виходячи з планової норми праці на місяць і відрядних розцінок.

До денного заробітку працівника, який порівнюється із середньоденним заробітком, включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує відповідно до умов трудового (колективного) договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад (місячна тарифна ставка, годинна ставка, відрядна розцінка), доплати, надбавки, премії (щомісячні, квартальні, піврічні, річні), індексація тощо (якщо місячна заробітна плата працівника менше мінімальної заробітної плати, то враховується і доплата до мінімальної заробітної плати).

Якщо в місяці відрядження працівнику нарахована квартальна або піврічна премія, то при розрахунку денного заробітку в такому місяці зазначену премію необхідно враховувати в повному розмірі, оскільки квартальна або піврічна премія в обліку підприємства і в розрахунковій відомості по заробітній платі повністю припадає на місяць, в якому вона нарахована (квартальна або піврічна премія не розподіляється по місяцях, за які нарахована).

Наприклад, якщо працівнику в місяці відрядження — квітні нарахована премія за І квартал (включає 3 місяці: січень – березень), то при розрахунку денного заробітку в квітні таку премію необхідно враховувати в повному розмірі (див. приклад 10 нижче). Якщо працівнику в місяці відрядження — липні нарахована премія за І півріччя (включає 6 місяців: січень – червень), то при розрахунку денного заробітку в липні її необхідно враховувати в повному обсязі.

Допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, інші одноразові виплати, допомога по тимчасовій непрацездатності, середня заробітна плата, що зберігається за працівником відповідно до законодавства, які виплачені у місяці відрядження, не враховуються при визначенні денного заробітку для його порівняння з середньоденним заробітком.

Після визначення суми оплати днів відрядження виходячи з денного заробітку (варіант ІІ) підприємство порівнює її з сумою оплати днів відрядження за середньоденним заробітком (варіант І) і приймає остаточне рішення щодо варіанту оплати днів відрядження, враховуючи, що розмір такої оплати не може бути нижче середнього заробітку (ч. четверта ст. 121 КЗпП).

Якщо за період відрядження звичайна заробітна плата (денний заробіток) працівника менше середнього заробітку (середньоденного заробітку), обчисленого відповідно до Порядку № 100, то виплачується середній заробіток. Якщо вони рівні, то виплачується звичайна заробітна плата (денний заробіток).

ПРИКЛАД 9

Оплата днів відрядження, якщо середньоденний заробіток розрахункового періоду
більше денного заробітку в місяці відрядження

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 16 по 27 березня 2020 року (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). У березні згідно з нормами трудового (колективного) договору місячна заробітна плата працівника за умови відпрацювання всіх робочих днів (годин) цього місяця (виконання норми праці і робіт з належною якістю) становить 8000 грн. (оклад, постійні надбавки, доплати, щомісячна премія, індексація).

У березні працівник, крім днів відрядження, відпрацював і всі інші 11 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць (всього в березні за графіком 21 робочий день). У розрахунковому періоді (січень – лютий) він відпрацював усі робочі дні за графіком роботи підприємства — 41 р. д. (21 р. д. + 20 р. д.), тому його заробітна плата в січні і лютому становила по 8000 грн. (оклад, постійні надбавки, доплати, щомісячна премія, індексація).

Визначимо оплату за дні відрядження за двома варіантами і остаточну (сумарну) місячну заробітну плату працівника в березні.

Варіант І — оплата днів відрядження виходячи з середнього заробітку.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

8000 грн. (зарплата за січень) +8000 грн. (зарплата за лютий) = 16 000 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником в розрахунковому періоді:

21 відпрац. д. (січень) + 20 відпрац. д. (лютий) = 41 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

16 000 грн. : 41 відпрац. д. = 390,24 грн.

Середній заробіток працівника за час відрядження:

390,24 грн. х 10 р. д. = 3902,40 грн.

Варіант ІІ — оплата днів відрядження виходячи з місячної заробітної плати.

Оскільки в березні 2020 року за графіком роботи підприємства 21 робочий день, денний заробіток працівника в цьому місяці становить:

8000 грн. : 21 р. д. = 380,95 грн.

Оплата за час відрядження виходячи з денного заробітку:

380,95 грн. х 10 р. д. = 3809,50 грн.

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в березні менше середньоденного заробітку, обчисленого в розрахунковому періоді (380,95 грн. < 390,24 грн.).

Отже, підприємство повинно нарахувати працівнику за час відрядження оплату за варіантом І — середній заробіток в сумі 3902,40 грн.

Заробітна плата працівника за 11 відпрацьованих робочих днів у березні за місцем постійної роботи:

380,95 грн. х 11 відпрац. д. = 4190,45 грн.

Сумарна заробітна плата працівника в березні (з урахуванням оплати часу відрядження за середнім заробітком):

4190,45 грн. (заробітна плата за відпрацьований час за місцем постійної роботи) + 3902,40 грн. (середній заробіток за час відрядження) = 8092,85 грн.

Звертаємо увагу, що за умовами цього прикладу місячна заробітна працівника в місяці відрядження (березні) і місяцях розрахункового періоду (січні і лютому) була однаковою (8000 грн.), тому ключову роль зіграла норма робочого часу в місяці відрядження (21 р. д.) і кількість відпрацьованих робочих днів у місяцях розрахункового періоду (21 р. д. і 20 р. д.). За загальним правилом при однаковій заробітній платі в місяцях чим більше в місяці відрядження робочих днів, тим менше буде денний заробіток.

ПРИКЛАД 10

Оплата днів відрядження, якщо денний заробіток в місяці відрядження
більше середньоденного заробітку розрахункового періоду

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 1 по 17 квітня 2020 року (17 календарних днів, з них 13 робочих днів). Крім перебування у відрядженні, в квітні працівник відпрацював всі інші 8 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць (всього в квітні за графіком роботи 21 робочий день).

З 1 січня 2020 року місячна заробітна плата працівника становить 9000 грн., в т. ч. оклад — 6000 грн., постійні надбавки і доплати в загальному розмірі 30% від окладу — 1800 грн. (6000 грн. х 30%), щомісячна виробнича премія за поточний місяць в розмірі 20% від окладу — 1200 грн. (6000 грн. х 20%).

У квітні згідно з нормами колективного договору працівнику нараховується також виробнича премія за І квартал в розмірі 50% окладу — 3000 грн. (6000 грн. х 50%).

Права на нарахування індексації в лютому, березні і квітні у працівника немає.

У розрахунковому періоді (лютий – березень) йому було нараховано:

в лютому:

– заробітну плату за лютий за відпрацьовані 10 із 20 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в сумі 4500 грн. (9000 грн. : 20 р. д. х 10 відпрац. д.), в т. ч. постійні надбавки, доплати і щомісячна премія, розраховані пропорційно відпрацьованому часу в лютому;

– відпускні за 14 календарних днів щорічної відпустки (з 3 по 16 лютого);

– допомога на оздоровлення до відпустки в розмірі окладу — 6000 грн.

у березні:

– заробітна плата за березень за відпрацьовані 16 із 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи в цьому місяці, в сумі 6857,14 грн. (9000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д.), в т. ч. постійні надбавки, доплати і щомісячна премія, розраховані пропорційно відпрацьованому часу в березні;

– «лікарняні» за дні хвороби з 23 по 27 березня (5 робочих днів);

– премія за активну участь в огляді художньої самодіяльності.

Визначимо оплату за дні відрядження за двома варіантами і остаточну (сумарну) місячну заробітну плату працівника в квітні.

Варіант І — оплата днів відрядження виходячи з середнього заробітку.

Відпускні та «лікарняні» не враховуються при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відрядження (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Допомога на оздоровлення до відпустки як одноразова виплата і премія за активну участь в огляді художньої самодіяльності також не враховуються при розрахунку середнього заробітку (пп. «б», «и» п. 4 Порядку № 100).

Оскільки щомісячні премії нараховані в поточному місяці за поточний місяць (в лютому за лютий, в березні за березень) і обчислені пропорційно відпрацьованому часу в зазначених місяцях, вони враховуються в фактично нарахованому розмірі.

Загальна сума, що враховується при обчисленні середнього заробітку в розрахунковому періоді:

4500 грн. (зарплата за лютий) + 6857,14 грн. (зарплата за березень) = 11 357,14 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником в розрахунковому періоді:

10 відпрац. д. (лютий) + 16 відпрац. д. (березень) = 26 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

11 357,14 грн. : 26 відпрац. д. = 436,81 грн.

Середній заробіток працівника за дні відрядження в квітні:

436,81 грн. х 13 р. д. = 5678,53 грн.

Варіант ІІ — оплата днів відрядження виходячи з місячної заробітної плати.

Заробітна плата працівника за квітень згідно з нормами трудового (колективного) договору:

6000 грн. (оклад) + 1800 грн. (постійні надбавки і доплати) + 1200 грн. (щомісячна премія) + 3000 грн. (премія за І квартал) = 12 000 грн.

Оскільки в квітні 2020 року відповідно до графіку роботи підприємства 21 робочий день, денний заробіток працівника в цьому місяці становить:

12 000 грн. : 21 р. д. = 571,43 грн.

Оплата за час відрядження виходячи з денного заробітку:

571,43 грн. х 13 р. д. = 7428,59 грн.

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в квітні більше середньоденного заробітку, обчисленого в розрахунковому періоді (571,43 грн. > 436,81 грн.).

Отже, підприємство повинно нарахувати працівнику за час відрядження оплату за варіантом ІІ — звичайну заробітну плату в сумі 7428,59 грн. виходячи з денного заробітку, що дорівнює 571,43 грн., а за умови відпрацювання всіх інших робочих днів квітня — виплатити йому місячну заробітну плату в сумі 12 000 грн.

__________________________________________________________________________

Якщо відрядження припадає на два суміжні місяці

Якщо відрядження припадає на два суміжні місяці, то середньоденний заробіток обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю початку відрядження, а денний заробіток визначається для кожного місяця відрядження окремо.²⁶

Наприклад, якщо працівника направлено у відрядження з 23 березня по 10 квітня, то середньоденний заробіток, обчислений у розрахунковому періоді (січень – лютий), для оплати днів відрядження, що припадають на березень, порівнюється з денним заробітком березня, а для оплати днів відрядження, що припадають на квітень, — з денним заробітком квітня. У разі, якщо середньоденний заробіток буде менше денного заробітку березня, то працівнику за робочі дні відрядження, що припадають на березень, необхідно виплатити денний заробіток березня (тобто виплатити звичайну заробітну плату за робочі дні відрядження, що припадають на березень). Якщо середньоденний заробіток буде більше денного заробітку квітня, то працівнику за робочі дні відрядження, що припадають на квітень, необхідно виплатити середньоденний заробіток.²⁶

Таким чином, щоб уникнути порушення статті 121 КЗпП підприємствам необхідно порівнювати розмір оплати за час відрядження за варіантом І (за середньоденним заробітком) з розміром такої оплати за варіантом ІІ (за денним заробітком кожного місяця відрядження).

Якщо відпрацьовано лише один місяць розрахункового періоду

При обчисленні середнього заробітку за час відрядження необхідно також враховувати наступний нюанс: якщо працівник в розрахунковому періоді один місяць відпрацював повністю або частково, а в іншому місяці не відпрацював жодного дня, але такий місяць не виключається з розрахункового періоду на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 (наприклад, весь такий місяць працівник хворів, перебував в оплачуваній відпустці, виконував державні обов’язки тощо, коли за ним зберігався середній заробіток), і йому в такому невідпрацьованому місяці нараховано виплату (постійну надбавку, доплату, премію за поточний місяць), яка враховується при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування виплат, що обчислюються виходячи з останніх 2 місяців роботи, в тому числі за час відрядження, то така виплата в повній сумі включається до розрахунку. Якщо в такому невідпрацьованому місяці нараховано виробничу премію за минулий місяць або за квартал, півріччя, рік чи річну винагороду, то такі виплати включаються до розрахунку у відповідній частині (2/3, 2/6, 2/12) та пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді.²⁷

Якщо з розрахункового періоду виключається повний місяць на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 (наприклад, весь такий місяць працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати або весь місяць був оформлений простій з нарахуванням оплати в розмірі 2/3 окладу), то не враховуються і всі виплати, нараховані в такому невідпрацьованому місяці (в т. ч. при розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу відрядження). В цьому випадку розрахунковий період включає тільки один місяць. Якщо в такому єдиному місяці розрахункового періоду працівнику нарахована премія за квартал (тобто за 3 місяці), то при розрахунку середнього заробітку для оплати часу відрядження враховується не 2/3, а 1/3 зазначеної квартальної преміі.²⁷

Нарахування премії за період відрядження

У разі виплати за період відрядження середнього заробітку виробничі премії за цей період працівнику не нараховуються.²⁸ Тобто якщо працівнику згідно з нормами колективного договору (Положення про преміювання) виплачується щомісячна виробнича премія, яка обчислюється пропорційно відпрацьованому в місяці часу, то за робочі дні перебування у відрядженні, оплачені за середнім заробітком, така премія не нараховується. Це пояснюється тим, що зазначена премія враховується при розрахунку денного заробітку, який порівнюється із середньоденним заробітком (див. вище приклад 10). Якщо денний заробіток, розрахований з урахуванням щомісячної премії, виявляється менше середньоденного заробітку, і за кожний робочий день відрядження працівнику виплачується середньоденний заробіток, то виходить, що середній заробіток, нарахований за період відрядження, перевищує звичайну заробітну плату за час відрядження, яка включає суму щомісячної премії.²⁹ У цій ситуації нарахування премії за період відрядження, оплаченого за середнім заробітком, фактично призведе до подвійної виплати премії (спочатку вона включалася до денного заробітку, який виявився менше середньоденного заробітку, а потім виплачена зверх останнього). Крім того, зазвичай виробничі премії нараховуються на оклад (встановлюються у відсотках до нього), а не на середній заробіток, при цьому, як зазначалося вище, при обчисленні середнього заробітку враховуються виробничі премії, нараховані в розрахунковому періоді.

Робота в дні вибуття у відрядження і прибуття з нього

Що стосується ситуації, коли працівник в день вибуття у відрядження або в день прибуття з відрядження, які є робочими днями, виходив на роботу, що передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства³⁰, і має відпрацьовані години (наприклад, відпрацював 4 робочі години в день вибуття у відрядження і 4 робочі години в день прибуття з відрядження), то вони оплачуються в загальновстановленому порядку — працівнику виплачується годинна ставка, що діє в цьому місяці, за кожну відпрацьовану годину.³¹ За інші робочі години в зазначені дні, що відносяться до часу відрядження, працівникові необхідно виплатити годинну ставку або середньогодинний заробіток (якщо він більше годинної ставки) для дотримання норми частини четвертої статті 121 КЗпП.³²

Оплата праці в разі направлення працівника у відрядження для роботи у вихідний день

Для працівників бюджетних установ пунктами 10 – 12 розділу І Інструкції № 59 передбачені певні гарантії в разі, якщо день вибуття у відрядження або день прибуття з нього припадають на вихідний день, зокрема, встановлено, що:

– якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження надається інший день відпочинку (тобто надання працівнику іншого дня відпочинку в цьому випадку є обов’язком роботодавця³³, але такий день відпочинку оплаті не підлягає і в табелі зазначається по коду «ІН» або «22» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством);

– якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку (тобто питання надання іншого дня відпочинку має бути врегульовано внутрішнім документом підприємства — колективним договором, Положенням про відрядження, наказом про відрядження, але в будь-якому випадку такий день відпочинку оплаті не підлягає і в табелі зазначається за кодом «ІН» або «22»);

– питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.³⁴

Вищенаведені норми Інструкції № 59 з відповідною деталізацією рекомендуємо відобразити і госпрозрахунковим підприємствам в Положенні про відрядження.

Якщо працівник бюджетної установи спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства (п. 9 р. І Інструкції № 59).

Нагадаємо, що виплата працівникам компенсації за роботу у вихідний (святковий, неробочий) день здійснюється відповідно до статті 107 КЗпП:

– відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

– працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

– працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у вихідний (святковий, неробочий) провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.³⁵

Таким чином, незважаючи на те, що госпрозрахункові підприємства є самостійними в питаннях оплати праці, вони, як і бюджетні установи, оплату за дні роботи у відрядженні у вихідні дні здійснюють працівникам в подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП (цей аспект рекомендуємо госпрозрахунковим підприємствам відобразити в Положенні про відрядження).³⁶ При цьому працівниками, спеціально направленими у відрядження для роботи у вихідні дні, слід вважати тих, які направляються з обов’язком працювати в ці дні, що має бути прямо обумовлено в наказі про відрядження. Це узгоджується з частиною третьою статті 71 КЗпП, згідно з якою залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця.

Крім того, не варто забувати, що на працівника як госпрозрахункового підприємства, так і бюджетної установи, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого його відряджено (ч. восьма ст. 60 КЗпП, п. 8 р. І Інструкції № 59).

Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються (п. 8 р. І Інструкції № 59). Аналогічну норму можуть відобразити в Положенні про відрядження й госпрозрахункові підприємства.

Таким чином, якщо, наприклад, працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і двома вихідними днями (субота і неділя) відряджений з 1 по 10 квітня 2020 року на інше підприємство з таким самим режимом роботи в межах України, то після повернення з відрядження працівнику не надаються додаткові два дні відпочинку, в які працівник не працював у відрядженні — 4 і 5 квітня (субота і неділя — вихідні дні).

Якщо працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і двома вихідними днями (субота і неділя) відряджений з 1 по 10 квітня 2020 року на інше підприємство, де встановлено 6-денний робочий тиждень з одним вихідним днем (неділя), і на такому підприємстві субота (4 квітня) є робочим днем, то працівник повинен працювати (виконувати завдання на відрядження) в таку суботу, але оплаті цей день підлягає лише в тому випадку, якщо в наказі про відрядження буде вказано про необхідність працювати в цей день (що працівник спеціально направлений у відрядження для роботи в свій вихідний день — 4 квітня). Оплата за цей день здійснюється відповідно до статті 107 КЗпП у розмірі подвійної денної ставки, обчисленої в місяці відрядження.

Якщо при розрахунку оплати днів відрядження середньоденний заробіток буде більше денного заробітку, то при нарахуванні подвійної оплати за роботу у вихідний день у відрядженні все одно необхідно застосовувати денний (не середньоденний) заробіток працівника, оскільки це передбачено статтею 107 КЗпП.

Звертаємо також увагу на наступний нюанс: оскільки відпрацьований час працівником за місцем відрядження не підлягає точному обліку підприємством, яке його відрядило, оплата за роботу у вихідний день здійснюється як за повністю відпрацьований день в розмірі подвійної денної ставки незалежно від того, скільки фактично годин відпрацьовано працівником у вихідний день.

Аналогічний вищевикладеному підхід застосовується і при оплаті днів роботи у вихідний день при відрядженні за кордон.

ПРИКЛАД 11

Оплата роботи у вихідний день у відрядженні виходячи з місячної заробітної плати

Працівник підприємства «А», на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя), з 23 по 31 березня 2020 року (9 календарних днів, з них 7 робочих днів за графіком роботи на підприємстві «А») перебував у відрядженні на підприємстві «Б», на якому встановлено 6-денний робочий тиждень з одним вихідним днем (неділя).

У наказі про відрядження зазначено, що працівник повинен працювати як в робочі дні свого підприємства (23–27 і 30–31 березня), так і у вихідний день свого підприємства — 28 березня (субота), який є робочим на підприємстві «Б».

Порівняння середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (січень – лютий) і денного заробітку в березні показало, що розмір денного заробітку вище, тому оплата днів відрядження здійснюється виходячи з місячної заробітної плати, яка в березні становить 7500 грн.

Денний заробіток працівника в березні:

7500 грн. : 21 р. д. = 357,14 грн.

Заробітна плата за час відрядження виходячи з кількості робочих днів за графіком роботи підприємства «А» (що є постійним місцем роботи працівника), які припадають на період відрядження (за 23–27 і 30–31 березня):

357,14 грн. х 7 р. д. = 2499,98 грн.

Робота у відрядженні у вихідний день 28 березня (субота) оплачується в розмірі подвійної денної ставки наступним чином:

357,14 грн. х 2 = 714,28 грн.

Загальна оплата праці працівника за час відрядження:

2499,98 грн. (зарплата за робочі дні відрядження) + 714,28 грн. (зарплата за роботу у відрядженні у вихідний день) = 3214,26 грн.

___________________________________________________________________________

Якщо сторона, що приймає працівника, робила заявку на виконання ним роботи у вихідний день і надала табель з кількістю відпрацьованих годин працівником у вихідний день у відрядженні, то працівнику на підставі такого табеля, засвідченого підписом керівника і печаткою приймаючого підприємства, оплачуються в розмірі подвійної годинної ставки всі відпрацьовані години у вихідний день у відрядженні.³⁷

Якщо в розрахунковому періоді працівник на підставі наказу керівника підприємства залучався до роботи у вихідний день, то оплата за роботу в такий день і відпрацьований вихідний день включаються відповідно до заробітної плати розрахункового періоду і кількості відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відрядження.³⁸

Оплата окремих видів робіт, що виконуються працівником у відрядженні

Під час перебування у відрядженні працівник, як зазначалося вище, виконує службове доручення керівника підприємства, тобто фактично виконує свої трудові обов’язки, передбачені трудовим договором (посадовою чи робочою інструкцією), не за місцем постійної роботи.

Бувають ситуації, коли до підприємства звертається інше підприємство, яке перебуває в іншому населеному пункті, з проханням (заявкою) направити йому фахівця (фахівців) того чи іншого профілю для виконання окремих видів робіт, оскільки підприємство, що запрошує, не має своїх таких фахівців або їх недостатньо для виконання певних робіт. У таких випадках працівники направляються у відрядження за заявкою підприємства, що запрошує, для виконання певних робіт, наприклад, в небезпечних, шкідливих або важких умовах³⁹, в нічний, надурочний час.⁴⁰

За виконання робіт у небезпечних, шкідливих або важких умовах, як правило, в колективних договорах підприємств передбачається підвищена оплата. Наприклад, за виконання робіт в газонебезпечних умовах працівникам, які виконують зварювальні роботи, зазвичай встановлюється доплата в розмірі 3-кратної годинної ставки за кожну годину роботи в зазначених умовах.

Трапляється, що за місцем постійної роботи працівник протягом місяця в небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час не працював, але, перебуваючи в такому місяці у відрядженні, виконував в ній роботи в зазначених умовах. Щоб уникнути заниження місячної заробітної плати працівників на суму додаткової оплати за виконану у відрядженні роботу в небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час колективним договором підприємства, яке часто направляє своїх працівників у відрядження для виконання робіт в зазначених умовах, може бути передбачено нарахування підвищеної оплати, якщо виконана за місцем відрядження робота в небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час буде підтверджена приймаючим підприємством. Документом, що підтверджує виконання робіт на приймаючому підприємстві, може бути табель обліку робочого часу (акт виконаних робіт, наряд), в якому вказується кількість фактично відпрацьованих годин у небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час працівником за час відрядження. Для достовірності інформації такий табель (акт виконаних робіт, наряд) повинен бути засвідчений печаткою та підписом керівника приймаючого підприємства.⁴¹

Якщо вищевикладене буде передбачено локальним документом (наприклад, колективним договором, Положенням про відрядження) підприємства, що направляє працівників у відрядження, то за місцем постійної роботи працівника, крім звичайної заробітної плати за час відрядження, необхідно буде нарахувати доплату за кожну відпрацьовану годину в небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час у відрядженні. Це узгоджується з нормами статті 97 КЗпП і статті 15 Закону про оплату праці, відповідно до яких умови запровадження та розміри доплат, компенсаційних виплат встановлюються госпрозрахунковими підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

ПРИКЛАД 12

Оплата праці при виконанні працівником у відрядженні роботи в небезпечних умовах і в нічний час

Працівник (зварник) підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 10 по 31 березня 2020 року (22 календарні дні, з них 16 робочих днів). Його посадовий оклад становить 5500 грн. У березні працівник, крім роботи у відрядженні, відпрацював за місцем постійної роботи всі інші 5 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць (всього в березні 21 робочий день). У відрядженні працівник згідно з табелем приймаючого підприємства відпрацював 36 годин у газонебезпечних умовах та 28 годин у нічний час. Колективним договором підприємства передбачено доплату за кожну годину роботи в газонебезпечних умовах в розмірі 3-кратної годинної ставки і доплату за роботу в нічний час в розмірі 25% годинної ставки за кожну годину роботи вночі, в т. ч. при виконанні роботи у відрядженні.

У розрахунковому періоді (січень – лютий) за місцем постійної роботи працівник відпрацював всі робочі дні (години), передбачені графіком роботи: в січні — 21 робочий день (167 робочих годин); в лютому — 20 робочих днів (160 робочих годин).

У розрахунковому періоді працівнику було нараховано:

– в січні — заробітну плату за січень в сумі 8611,89 грн., в т. ч. оклад — 5500 грн., доплата за відпрацьовані 30 годин в газонебезпечних умовах — 2963,70 грн. (5500 грн. : 167 р. г. х 30 відпрац. г. х 3), доплата за відпрацьовані 18 годин в нічний час — 148,19 грн. (5500 грн. : 167 р. г. х 18 відпрац. г. х 25%);

– в лютому — заробітна плата за лютий в сумі 9831,88 грн., в т. ч. оклад — 5500 грн., доплата за відпрацьовані 40 годин в газонебезпечних умовах — 4125,60 грн. (5500 грн. : 160 р. г. х 40 відпрац. г. х 3), доплата за відпрацьовані 24 години в нічний час — 206,28 грн. (5500 грн. : 160 р. г. х 24 відпрац. г. х 25%).

Визначимо оплату за дні відрядження за двома варіантами (виходячи з середнього заробітку і місячної заробітної плати), а також сумарну заробітну плату працівника в березні.

Варіант І — оплата днів відрядження виходячи з середнього заробітку.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді, що враховується при обчисленні середнього заробітку:

8611,89 грн. (зарплата за січень) + 9831,88 грн. (зарплата за лютий) = 18 443,77 грн.

Кількість відпрацьованих днів працівником в розрахунковому періоді:

21 відпрац. д. (січень) + 20 відпрац. д. (лютий) = 41 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

18 443,77 грн. : 41 відпрац. д. = 449,85 грн.

Середній заробіток працівника за час відрядження:

449,85 грн. х 16 р. д. = 7197,60 грн.

Варіант ІІ — оплата днів відрядження виходячи з місячної заробітної плати.

Оскільки в березні 2020 року за графіком роботи працівника 21 робочий день, денний заробіток працівника в цьому місяці становить:

5500 грн. : 21 р. д. = 261,90 грн.

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в березні менше середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (261,90 грн. < 449,85 грн.), тому підприємство повинно нарахувати працівнику за час відрядження оплату за варіантом І — середній заробіток у розмірі 7197,60 грн.

Припустимо, що за місцем постійної роботи в березні працівник не мав роботи в газонебезпечних умовах та в нічний час.

Визначимо заробітну плату працівника в березні за відпрацьовані 5 робочих днів за місцем постійної роботи:

261,90 грн. х 5 відпрац. д. = 1309,50 грн.

Крім того, працівнику необхідно нарахувати доплати за роботу в газонебезпечних умовах та в нічний час у відрядженні, що передбачено колективним договором.

Для цього визначимо годинну ставку працівника в березні виходячи з балансу робочого часу цього місяця — 168 робочих годин:

5500 грн. : 168 р. г. = 32,74 грн.

Доплата за відпрацьовані 36 годин в газонебезпечних умовах у відрядженні:

36 відпрац. г. х 32,74 грн. х 3 = 3535,92 грн.

Доплата за відпрацьовані 28 годин в нічний час у відрядженні:

28 відпрац. г. х 32,74 грн. х 25% = 229,18 грн.

Сумарна заробітна плата працівника в березні:

1309,50 грн. (зарплата за місцем постійної роботи) + 7197,60 грн. (середній заробіток за час відрядження) + 3535,92 грн. (доплата за роботу в газонебезпечних умовах у відрядженні) + 229,18 грн. (доплата за роботу в нічний час у відрядженні) = 12 272,20 грн.

___________________________________________________________________________

Оплата за час відрядження і мінімальна заробітна плата

Згідно зі статтею 95 КЗпП і статтею 3 Закону про оплату праці мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Відповідно до статті 3-1 Закону про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Що стосується включення оплати за час відрядження до мінімальної заробітної плати, то потрібно враховувати наступне.

Якщо працівнику за час відрядження виплачується звичайна заробітна плата (тобто за кожний робочий день відрядження виплачується денний заробіток) відповідно до частини четвертої статті 121 КЗпП або частини 5 статті 42 Закону про держслужбу, то така оплата за час відрядження включається до мінімальної заробітної плати. Відповідно, нарахована заробітна плата працівника за місяць з урахуванням нарахованої заробітної плати за дні відрядження не може бути нижче розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (у 2020 році не може бути нижче 4723 грн.).

Якщо ж працівнику за час відрядження виплачується середній заробіток (тобто за кожний робочий день відрядження виплачується середньоденний заробіток), то така оплата за час відрядження не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а умовно прирівнюється до невідпрацьованого часу зі збереженням середнього заробітку, який обчислюється відповідно до норм Порядку № 100. Відповідно, середній заробіток за час відрядження не включається до мінімальної заробітної плати (не враховується у складі заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня).⁴²

У разі невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці (ч. п’ята ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Отже, якщо працівнику за час відрядження нараховано середній заробіток, то період такого відрядження вважається невідпрацьованим часом, а місячна норма праці — не виконаною, відповідно, мінімальна заробітна плата в місяці відрядження обчислюється пропорційно до виконаної норми праці і здійснюється доплата до її розміру.⁴³

Порядок виплати заробітної плати за час відрядження

Виплата працівнику оплати за час відрядження (незалежно від варіантів її нарахування) здійснюється в терміни, встановлені для виплати заробітної плати на підприємстві.

Якщо в період виплати заробітної плати на підприємстві працівник перебуває у відрядженні, то на його прохання підприємство за свій рахунок переказує йому заробітну плату поштою або перераховує її в безготівковій формі на «зарплатний» рахунок працівника у банку для її зняття із застосуванням платіжної картки (п. 3 р. ІІ Інструкції № 59).

Якщо «зарплатного» рахунку в банку у працівника немає (заробітна плата на підприємстві виплачується готівкою з каси) і переказати поштою заробітну плату працівнику з будь-яких причин неможливо, вона депонується і виплачується працівнику після повернення з відрядження.

Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання (роботодавці) не мають права перераховувати працівникам заробітну плату на корпоративну платіжну картку (п. 1 р. III Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. № 705).

Оплата праці (середній заробіток) за час відрядження є заробітною платою і в її складі обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. На таку оплату, як складову заробітної плати, в загальному порядку нараховується єдиний соціальний внесок.

У бухгалтерському обліку оплата праці за час перебування у відрядженні відображається за відповідними статтями витрат залежно від категорій працівників, які відряджаються.