Заробітна плата працівника за час відрядження: порядок розрахунку та виплати

Відповідно до пункту 1 розділу І «Загальні положення» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (далі — Інструкція № 59), службовим відрядженням (далі — відрядження) вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу (поїздка державного службовця — за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства).

Норми Інструкції № 59 поширюються тільки на державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів (далі — працівники бюджетних установ; бюджетні установи). Якщо суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, є одержувачами бюджетних коштів, то при направленні працівників у відрядження, що профінансовані за рахунок бюджетних коштів в рамках виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, вони повинні дотримуватися норм Інструкції № 59.¹

Що стосується порядку відрядження працівників підприємствами, установами і організаціями, які не фінансуються з бюджету (далі — госпрозрахункові підприємства), то спеціальний нормативно-правовий акт, що регламентує відрядження, для них не прийнятий, тому ці підприємства можуть самостійно розробити і затвердити внутрішній документ, який визначає всі аспекти відряджень працівників з урахуванням норм чинного трудового законодавства (далі — Положення про відрядження). У цьому внутрішньому документі госпрозрахункові підприємства при бажанні можуть відобразити більшість положень або окремі норми Інструкції № 59.

Регулювання законодавством оплати праці за час відрядження

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) гарантії та компенсації працівникам у разі відряджень встановлюються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) та іншими актами законодавства України.

Гарантії та компенсації при відрядженнях працівників підприємств усіх форм власності і господарювання встановлено статтею 121 КЗпП, а для працівників бюджетних установ також постановою Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 № 98 та Інструкцією № 59.

Згідно зі статтею 121 КЗпП працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму житлового приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.²

За відрядженими працівниками зберігається протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).

Що стосується оплати праці за час перебування у відрядженні, то згідно з частиною четвертою статті 121 КЗпП працівникам, які направлені у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.

Звертаємо увагу, що норми і гарантії в оплаті праці, передбачені КЗпП (в тому числі за час відрядження), є мінімальними державними гарантіями (ч. друга ст. 12 Закону про оплату праці).

Таким чином, за час перебування у відрядженні працівнику нараховується або звичайна заробітна плата, яка передбачена положеннями трудового або колективного договору (штатним розписом), або середній заробіток. Тобто фактично для оплати днів перебування працівника у відрядженні необхідно порівняти середньоденний заробіток за дні відрядження, який розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100), і денний заробіток, який працівник повинен отримати відповідно до умов трудового (колективного) договору за період, на який припадає відрядження. Якщо при зазначеному порівнянні середньоденний заробіток буде більше, то працівнику за час відрядження виплачується середній заробіток, а якщо буде більше денний заробіток, нарахований відповідно до умов трудового (колективного) договору, то підприємство повинно виплатити працівнику за час відрядження звичайну заробітну плату.³

Крім КЗпП, оплата праці за час перебування у відрядженні працівників бюджетних установ регламентується Інструкцією № 59.

Відповідно до пункту 13 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 59 працівнику, який направлений у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Державному службовцю, який направлений у відрядження, заробітна плата за весь період відрядження виплачується відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу). Частиною 5 статті 42 цього Закону встановлено, що за державним службовцем на весь період відрядження зберігаються його посада та заробітна плата.

Отже, завдяки спеціальній нормі Закону про держслужбу на державних службовців не поширюється вищепроцитована норма частини четвертої статті 121 КЗпП, відповідно до якої розмір оплати праці за час відрядження не може бути нижчим від середнього заробітку. Тобто за весь період відрядження за держслужбовцем зберігається не середній заробіток, а звичайна заробітна плата.⁴

На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, оплата праці здійснюється підприємством, що її відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом оплата праці здійснюється підприємствами, що направляли працівника у відрядження, а витрати для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між цими підприємствами за згодою між ними (п. 13 р. І Інструкції № 59).

Таким чином, якщо працівник направляється у відрядження одночасно з основного місця роботи і місця роботи за сумісництвом, йому нараховується заробітна плата і здійснюються виплати, передбачені статтею 121 КЗпП, окремо за кожним місцем роботи. Розрахунок середнього заробітку за кожним з цих місць роботи здійснюється окремо згідно з нормами Порядку № 100.⁵

Заробітна плата (добові, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати) не виплачується працівникові за час затримки в місцеперебуванні у відрядженні (в Україні чи за кордоном) без поважних причин (п. 10 р. ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 4 р. ІІІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції № 59).

Отже, працівникам бюджетних установ оплата праці здійснюється за всі робочі дні, встановлені графіком роботи таких установ (індивідуальним графіком роботи працівника, якщо йому такий встановлений), які припадають на період відрядження.

Що стосується оплати праці працівників за час відрядження на госпрозрахункових підприємствах, то це питання вони можуть врегулювати в Положенні про відрядження, оформленому як додаток до колективного договору або затвердженому окремим наказом керівника підприємства після погодження з виборним органом профспілкової організації підприємства (органом, уповноваженим трудовим колективом). Це узгоджується з нормами статті 97 КЗпП і статті 15 Закону про оплату праці, відповідно до яких госпрозрахункові підприємства порядок оплати праці встановлюють самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Для дотримання норм законодавства (зокрема, абзацу четвертого статті 121 КЗпП) в Положенні про відрядження госпрозрахунковим підприємствам необхідно вказати, що оплата праці за виконану роботу у відрядженні здійснюється з урахуванням норм статті 121 КЗпП, а також регламентувати інші аспекти такої оплати.

Дні відрядження, за які нараховується заробітна плата

У питанні визначення кількості днів відрядження, в тому числі за які нараховується заробітна плата, бюджетні установи повинні керуватися нормами Інструкції № 59, а госпрозрахункові підприємства — нормами Положення про відрядження (у разі його відсутності — наказом про відрядження).

Оскільки в даний час законодавством не передбачено обов’язкове оформлення посвідчення про відрядження при направленні працівника у відрядження, період перебування працівника у відрядженні визначається керівником в наказі про відрядження і за відповідними первинними документами, які надані працівником після повернення з відрядження і підтверджують його перебування в ньому (п. 4 р. ІI, п. 16-1 р. ІІІ Інструкції № 59).

Під первинними документами розуміють підтвердні документи, що засвідчують перебування працівника в місці відрядження: транспортні квитки або транспортні рахунки (у тому числі електронні квитки та розрахункові документи або документи, що підтверджують здійснення платіжної операції з їх придбання у готівковій чи безготівковій формі за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси); рахунки, отримані з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, тощо (п. 12 р. ІІ, п. 7 р. ІІІ Інструкції № 59).

Якщо працівник госпрозрахункового підприємства під час відрядження не здійснював жодних витрат, пов’язаних з таким відрядженням, і, як наслідок, відсутні вищевказані первинні документи, тривалість відрядження може бути визначена за допомогою посвідчення про відрядження, в якому проставлені дати прибуття/вибуття, підпис керівника та печатка (за наявності) приймаючої сторони, якщо у Положенні про відрядження передбачено оформлення посвідчення про відрядження, або лише згідно з наказом про відрядження.⁶

Для працівників бюджетних установ днем вибуття у відрядження (тобто першим днем відрядження) вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження (тобто останнім днем відрядження) — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24.00 включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0.00 і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи (п. 7 р. I Інструкції № 59).

День вибуття у відрядження і день прибуття до місця постійної роботи зараховують як два дні відрядження (п. 4 р. IІ, п. 16 р. ІІІ Інструкції № 59).

Наприклад, якщо поїзд, на якому працівник прямує до місця відрядження, відправляється з залізничного вокзалу відповідно до розкладу руху поїздів в понеділок 8 липня о 23.50, а поїзд, на якому працівник повертається з відрядження до місця постійної роботи, прибуває на залізничний вокзал у п’ятницю 12 липня о 00.10, то такі понеділок і п’ятниця є днями відрядження, що підлягають оплаті.

Якщо літак, на якому працівник прямує до місця відрядження, відповідно до розкладу вилітає у вівторок о 0.15 з аеропорту, що знаходиться за межами міста, а добиратися до аеропорту з міста (місця постійної роботи працівника) транспортом загального користування необхідно не менше 30 хвилин, то першим днем відрядження, що підлягає оплаті, у працівника буде календарний день (понеділок), що передує календарному дню (вівторку), в якому літак вилітає з аеропорту (враховуючи час для проїзду до аеропорту з місця постійної роботи працівника).

За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження (п. 9 р. ІI Інструкції № 59). За такі дні непрацездатності працівникові виплачуються «лікарняні» згідно із законодавством, а заробітна плата не нараховується.

Таким чином, якщо працівника направлено у відрядження в установленому порядку (на підставі наказу про відрядження), він повернувся з відрядження вчасно (в термін, встановлений в наказі про відрядження), у працівника є документи, що підтверджують його перебування у відрядженні (проїзні квитки, документи, що підтверджують проживання за місцем відрядження, тощо), і він виконав завдання на відрядження (визначене керівником в наказі про відрядження), то йому нараховується оплата за весь час відрядження. При цьому як госпрозрахункові підприємства, так і бюджетні установи оплачують працівникові тільки ті дні відрядження, які припадають на робочі дні згідно з графіком його роботи. Якщо на час відрядження припадають вихідні дні працівника, то за такі дні заробітна плата, в т. ч. середньоденний заробіток, не нараховується, крім випадків, коли працівник спеціально відряджений для виконання роботи у вихідний день.

Звертаємо увагу: оскільки тривалість відрядження визначається в календарних днях, оплаті підлягають робочі дні (а не години), що припадають на період відрядження за графіком роботи працівника (обчислюються та порівнюються середньоденний та денний заробіток працівника). Це обумовлено тим, що середньогодинна заробітна плата зберігається за працівниками лише при відсутності на роботі кілька годин протягом робочого дня.⁷ При цьому якщо за графіком роботи працівника на період відрядження припадає робоча зміна, що переходить з одного на інший день (наприклад, зміна починається о 22.00, а закінчується о 6.00 наступного дня), то вважається, що у працівника на період відрядження припадають два робочі дні (перший робочий день — початок робочої зміни, другий робочий день — кінець робочої зміни), за кожний з яких нараховується оплата (див. приклад 10 нижче).

Табелювання днів відрядження

Оскільки при нарахуванні заробітної плати за час відрядження використовуються дані табеля обліку використання робочого часу (далі — табель), на підприємстві необхідно правильно табелювати відрядженого працівника.

Державна служба статистики України в листі від 12.01.2012 № 9/4-10/9⁸ на запит підприємства стосовно табелювання працівників у період відрядження роз’яснила, що в табелі типової форми № 5-П, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 (далі — Наказ № 489), робочі дні перебування працівника у відрядженні можуть визначатися в такий спосіб: у першому рядку зазначається кількість відпрацьованих годин згідно з режимом за основним місцем роботи, наприклад, 8 годин; а у другому рядку проставляється умовне позначення перебування у відрядженні — «ВД» («07»). Позначення в табелі вихідних (святкових) днів, що припадають на період відрядження, в які працівник не працював, здійснюється відповідно до Інструкції № 59, Положення про відрядження, затвердженого на підприємстві згідно з чинним законодавством, та порядку, встановленому колективним договором. При цьому в складі загальної кількості відпрацьованих за місяць днів/годин у графі «Відпрацьовано за місяць» табеля відображаються лише робочі дні/години, що припадають на період відрядження. Таким чином, облік часу перебування працівника у відрядженні для відображення у формах державної статистичної звітності з праці здійснюється тільки у тій частині, яка припадає на робочі дні, тобто без урахування вихідних і святкових (неробочих) днів.

Отже, робочий час працівника, направленого у відрядження, обліковують на підставі виданого керівником наказу про відрядження — замість робочих днів працівникові в табелі ставлять позначку «ВД» («07»), що підтверджує перебування працівника у відрядженні.⁹ При цьому в першому (верхньому) рядку в робочі дні відрядження бажано вказувати кількість робочих годин згідно з графіком за постійним місцем роботи працівника (це необхідно для випадку, коли працівникові за час відрядження нараховується звичайна заробітна плата, а не середній заробіток). Вихідні (святкові) дні, що припадають на період відрядження, в які працівник не працював, також можна табелювати за кодом відрядження «ВД» («07») без зазначення годин, однак підприємства можуть ввести й інший літерний (цифровий) код для відображення вихідних (святкових) днів, в які робота не проводиться, оскільки Наказом № 489 для таких днів спеціальний код не передбачено (в пункті 2 примітки до типової форми табеля (№ П-5) зазначено, що ця форма носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень, а за потреби форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві).

Якщо працівник в день вибуття у відрядження або в день прибуття з відрядження виходив на роботу, що передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства¹⁰ (це може бути, якщо час відправлення транспорту при вибутті у відрядження припадає на вечір чи ніч (наприклад, з 18 до 24 години) або коли час прибуття транспорту при поверненні з відрядження припадає на ніч чи ранок, наприклад з 0 до 8 години), то в табелі за такий день відображаються фактично відпрацьовані години з кодом «Р» («01») та години, які припадають на період перебування у відрядженні, з кодом «ВД» («07»).

Якщо працівника-сумісника направлено у відрядження тільки за основним місцем роботи, то за місцем роботи за сумісництвом за період його перебування у відрядженні оплата праці не здійснюється, а в табелі цей період відсутності відображається за кодом «І» («30») — інші причини неявок.

Варіанти оплати днів відрядження

Виходячи з норм статті 121 КЗпП підприємства повинні обчислювати заробітну плату працівника за період відрядження за двома варіантами:

І — за всі робочі дні, що припадають на період відрядження, працівникові нараховується середній заробіток. При такому варіанті згідно з нормами Порядку № 100 визначається середньоденний заробіток, який потім множиться на кількість робочих днів за графіком роботи працівника, що припадають на період відрядження;

ІІ — за всі робочі дні, що припадають на період відрядження, працівникові нараховується заробітна плата у звичайному порядку — виходячи із встановленої місячної заробітної плати (місячної тарифної ставки, посадового окладу, премій, доплат, надбавок тощо). Тобто фактично за кожний робочий день, що припадає на період відрядження, працівникові нараховується денний заробіток (нібито працівник і не був у відрядженні, а працював за місцем постійної роботи у звичайному режимі).

Для нарахування оплати за час відрядження необхідно визначити і порівняти між собою середньоденний заробіток (варіант І), обчислений відповідно до Порядку № 100, і денний заробіток (варіант ІІ), визначений відповідно до умов трудового (колективного) договору.

Якщо при зазначеному порівнянні середньоденний заробіток буде більше, то працівникові за кожний робочий день відрядження виплачується середньоденний заробіток, а за весь час відрядження — середній заробіток (варіант І). Якщо ж буде більше денний заробіток, то працівникові за кожний робочий день відрядження виплачується денний заробіток, а за весь час відрядження — звичайна заробітна плата (варіант ІІ).¹¹

Розглянемо кожний із зазначених варіантів нарахування оплати за час відрядження.

Обчислення середнього заробітку для оплати днів відрядження

Розрахунковий період

Згідно з пунктом 2 Порядку № 100 при розрахунку заробітної плати за дні відрядження середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю початку відрядження (див. приклади 1, 2, 3 нижче). Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (див. приклад 4 нижче). Якщо і протягом цих місяців працівник не працював, то в нього відсутній розрахунковий період, а середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100, якими встановлено наступне:

• якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу;
• якщо у вищевказаному випадку розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (тобто пропорційно встановленій нормі праці);
• якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування (тобто визначення сумарної заробітної плати в умовному розрахунковому періоді) здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців (умовного) розрахункового періоду.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 15 квітня 2024 року, а у відрядження направлено 8 липня, то розрахунковим періодом є останні 2 календарних місяці: травень – червень (див. приклад 1 нижче).

Якщо працівника прийнято на роботу 10 червня 2024 року, а у відрядження направлено 15 липня, то розрахунковим періодом є період з 10 по 30 червня, тобто відпрацьований час протягом останніх 2 календарних місяців (див. приклад 2 нижче).

Якщо працівника направлено у відрядження 22 липня 2024 року, а протягом останніх 2 календарних місяців — у травні та червні 2024 року він хворів (не має жодного відпрацьованого робочого дня), то розрахунковим періодом є період з 1 березня по 30 квітня 2024 року, тобто попередні 2 місяці роботи (див. приклад 4 нижче).

Якщо працівника прийнято на роботу 1 липня 2024 року, а у відрядження направлено 15 липня, то розрахункового періоду у працівника немає, а середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу або мінімальної заробітної плати —залежно від того, що більше (див. приклад 5 нижче).

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану. (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100). Ця норма стосується, зокрема, випадку, коли був оформлений простій не з вини працівника і за працівником частково зберігалася заробітна плата — в розмірі 2/3 тарифної ставки (ч. перша ст. 113 КЗпП).

Звертаємо увагу, Порядком № 100 не передбачено, що місяці розрахункового періоду повинні бути повністю відпрацьовані, тому якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівником відпрацьовано хоча б один день (решта робочих днів не відпрацьована через хворобу, перебування у відпустці або з інших причин), розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснювати виходячи з нарахованої за цей один день заробітної плати.¹²

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати

Згідно з абзацами першим – другим пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку (див. таблицю нижче). Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Таблиця

Перелік виплат, що враховуються і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати днів відрядження

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (п. 3 Порядку № 100)	Виплати, що НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати днів відрядження (п. 4 Порядку № 100)
Основна заробітна плата	• Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; • Виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах.
Додаткова заробітна плата, в тому числі: – доплати і надбавки (за надурочну роботу; за роботу в нічний (вечірній) час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт; за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; за високі досягнення у праці; за високу професійну майстерність; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років; оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; доплата до мінімальної заробітної плати тощо); – виробничі премії; – індексація.	• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати. • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі: – винагорода за підсумками річної роботи; – винагорода за вислугу років тощо.	• Грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків; • Винагороди державним виконавцям; • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

Врахування премій і винагород

Конкретні показники і умови нарахування премій, їхні розміри, терміни виплати (місячна, квартальна, піврічна) встановлюються у Положенні про преміювання, яке розробляється підприємствами самостійно.¹³ Положенням про преміювання, як правило, встановлюється, що премія нараховується пропорційно відпрацьованому часу (за час відпустки, тимчасової непрацездатності тощо премія не нараховується).

Відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Таким чином, премії (винагороди) відносяться до місяця, в якому вони нараховані, а також до наступних місяців, якщо вони нараховувалися за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо). Тобто премії, нараховані (виплачені) в поточному місяці за попередній період (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), не потрібно відносити до місяців, за які вони нараховані, а для розрахунку частин сум премії (винагороди), які відносяться до поточного і наступних місяців, необхідно використовувати кількість відпрацьованих робочих днів у періоді (місяці, кварталі, півріччі, році), за який вони нараховані, і в місяцях, до яких відноситься сума премії (винагороди). При цьому спочатку необхідно обчислити суму премії (винагороди), що припадає на один відпрацьований день у періоді, за який премія (винагорода) нарахована (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), а потім така денна премія (денна винагорода) множиться на кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, який включається до розрахункового періоду, починаючи з місяця нарахування премії (винагороди). При цьому якщо період, за який нараховано премію (винагороду), відпрацьований неповністю, а розрахункова сума місячної премії (винагороди), нарахованої за попередній місяць, або загальна розрахункова сума премії (винагороди), нарахованої за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо), більша за фактично нараховану суму премії (винагороди), то враховується не розрахункова (загальна розрахункова), а фактично нарахована сума премії (винагороди).

Наприклад, якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — липні за поточний місяць — липень, то вона включається в заробіток поточного місяця — липня (в якому вона нарахована). При цьому оскільки місяць нарахування премії та місяць, за який нараховано премію, збігаються — липень, то зазначена премія в повній сумі включається в заробіток липня. Тобто місячні премії, які нараховуються (виплачуються) місяць в місяць, завжди будуть враховуватися в місяці нарахування всією сумою незалежно від відпрацьованого часу в такому місяці.

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — липні за попередній місяць — червень, то вона включається в заробіток поточного місяця — липня (в якому вона нарахована). Для визначення частини зазначеної премії, яка включається в заробіток липня, необхідно спочатку суму премії розділити на кількість відпрацьованих днів місяця, за який вона нарахована, — червня, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів місяця, в якому вона нарахована, — липня. Отримана розрахункова сума враховується у повному обсязі, якщо місяць, за який нараховано премію — червень, відпрацьований повністю. Якщо ж місяць, за який нараховано премію — червень, відпрацьований частково (неповністю), при цьому розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії, то враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії (див. приклад 6 нижче).

Якщо премія за І квартал, що включає 3 місяці — січень, лютий і березень, нарахована у першому місяці наступного кварталу — квітні, то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається в заробіток квітня, травня і червня.

Якщо премія за ІІ квартал, що включає 3 місяці — квітень, травень і червень, нарахована в червні (останній місяць ІІ кварталу), то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня і серпня.

Для визначення частини квартальної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у кварталі, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо квартал, за який нараховано премію, відпрацьовано працівником неповністю, а загальна розрахункова сума квартальної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму квартальної премії, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії (див. приклад 7 нижче).¹⁴

Визначення середньої заробітної плати за час відрядження

Якщо оплата за час відрядження обчислюється за середнім заробітком, то вона розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів, що припадають на час відрядження. Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (абз. перший п. 8 Порядку № 100).

Навіть якщо працівнику встановлена погодинна оплата праці, для оплати часу відрядження застосовується середньоденна, а не середньогодинна заробітна плата, оскільки, як зазначалося вище, тривалість відрядження обчислюється в днях, і оплаті підлягають робочі дні (а не години), що припадають на період відрядження (див. приклади 3, 10 нижче).¹⁵

ПРИКЛАД 1

Середній заробіток за час відрядження, якщо розрахунковий період становить
2 календарних місяці, а посадовий оклад нижче мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю у працівника оклад з 1 січня 2024 року становить 7500 грн. У період з 8 по 19 липня працівник перебував у відрядженні (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). У розрахунковому періоді (травень – червень 2024 року) за графіком роботи у працівника було 43 робочих дні (далі — р. д.), у тому числі у травні — 23 р. д., у червні — 20 р. д., які він повністю відпрацював (далі — відпрац. д.).

У розрахунковому періоді працівнику було нараховано:

– заробітну плату за травень в сумі 8000 грн, в т. ч. оклад — 7500 грн, доплата до мінімальної заробітної плати — 500 грн (8000 – 7500);

– заробітну плату за червень в сумі 8000 грн, в т. ч. оклад — 7500 грн, доплата до мінімальної заробітної плати — 500 грн (8000 – 7500);

– у травні — матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 4000 грн;

– у червні — премію з нагоди ювілею підприємства в сумі 1500 грн.

Матеріальна допомога як одноразова виплата та премія з нагоди ювілею підприємства не враховуються при розрахунку середнього заробітку (пп. «б», «и» п. 4 Порядку № 100).

Доплата до мінімальної заробітної плати є обов’язковою виплатою, передбаченою законодавством, яка відноситься до додаткової заробітної плати, тому вона враховується при розрахунку середнього заробітку.¹⁶

Загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середнього заробітку в розрахунковому періоді:

8000 грн (зарплата за травень) + 8000 грн (зарплата за червень) = 16 0000 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

23 відпрац. д. (травень) + 20 відпрац. д. (червень) = 43 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

16 000 грн : 43 відпрац. д. = 372,09 грн

Середній заробіток працівника за час відрядження:

372,09 грн х 10 р. д. = 3720,90 грн

ПРИКЛАД 2

Середній заробіток за час відрядження, якщо розрахунковий період становить менше 2 календарних місяців

Працівника підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, прийнято на роботу 10 червня 2024 року, а в період з 15 по 19 липня він перебував у відрядженні (5 календарних днів, з них 5 робочих днів). Оклад працівника — 10 000 грн.

Протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 10 по 30 червня 2024 року, тому цей відпрацьований період і є для нього розрахунковим періодом (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

В період з 10 по 30 червня (розрахунковий період) працівник відпрацював лише 15 з 20 робочих днів, передбачених графіком роботи підприємства на червень, тому отримав заробітну плату за цей місяць в сумі 7500 грн (10 000 грн : 20 р. д. х 15 відпрац. д.).

Отже, в розрахунковому періоді (з 10 по 30 червня) працівник відпрацював 15 робочих днів і отримав заробітну плату в сумі 7500 грн.

Середньоденний заробіток:

7500 грн : 15 відпрац. д. = 500 грн

Середній заробіток працівника за час відрядження:

500 грн х 5 р. д. = 2500 грн

ПРИКЛАД 3

Середній заробіток за час відрядження, якщо розрахунковий період становить менше
2 календарних місяців, а працівнику встановлена погодинна оплата праці

Працівника прийнято на роботу 20 травня 2024 року. Йому встановлено 35-годинний робочий тиждень: 6 робочих днів на тиждень з вихідним днем у неділю. Тривалість щоденної роботи з понеділка по п’ятницю — 7 робочих годин (далі — р. г.), в суботу — 5 р. г. Працівнику встановлено погодинну оплату праці з годинною ставкою 60 грн. Він перебував у відрядженні в період з 22 по 31 липня (10 календарних днів, з них 9 робочих днів).

Протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 20 травня по 30 червня 2024 року, тому цей відпрацьований період і є для нього розрахунковим періодом (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (з 20 травня по 30 червня) працівник має:

– у травні — 75 відпрацьованих годин (далі — відпрац. г.) із 181 р. г., передбачених графіком роботи в цьому місяці, або 10 відпрацьованих днів (далі — відпрац. д.) із 23 робочих днів (далі — р. д.), передбачених графіком роботи у травні;

– у червні — 146 відпрац. г. із 165 р. г., передбачених графіком роботи в цьому місяці, або 22 відпрац. д. із 25 р. д., передбачених графіком роботи в червні, оскільки працівник хворів у робочі дні з 13 по 15 червня (четвер – субота), тому не відпрацював в ці дні 19 р. г. (7 + 7 + 5) або 3 р. д.

У розрахунковому періоді працівнику було нараховано:

– заробітну плату за травень в сумі 4500 грн (75 відпрац. г. х 60 грн);

– заробітну плату за червень в сумі 8760 грн (146 відпрац. г. х 60 грн);

– «лікарняні» за 3 р. д. хвороби в червні в сумі 1073,85 грн.

«Лікарняні» не враховуються при розрахунку середнього заробітку за час відрядження (абзац другий п. 4 Порядку № 100).

Загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середнього заробітку в розрахунковому періоді:

4500 грн (зарплата за травень) + 8760 грн (зарплата за червень) = 13 260 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

10 відпрац. д. (травень) + 22 відпрац. д. (червень) = 32 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

13 260 грн : 32 відпрац. д. = 414,38 грн

Середній заробіток працівника за час відрядження:

414,38 грн х 9 р. д. = 3729,42 грн

Звертаємо увагу на такий нюанс: незважаючи на те що у працівника за місцем постійної роботи тривалість робочого дня з понеділка по п’ятницю становить 7 р. г., а в суботу — 5 р. г., за кожний робочий день перебування у відрядженні, в тому числі за робочий день — суботу 27 липня, працівнику виплачується середньоденний заробіток.¹⁷

ПРИКЛАД 4

Середній заробіток за час відрядження, якщо протягом останніх
2 місяців у працівника немає відпрацьованих днів

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 15 по 26 липня 2024 року (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). Оклад працівника — 12 000 грн. Протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем направлення у відрядження працівник не працював (в період з 29 квітня по 2 липня 2024 року він хворів), тому середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (березень – квітень 2024 року).

У розрахунковому періоді (березень – квітень) працівнику було нараховано:

у березні:

– заробітну плату за березень (за відпрацьовані 16 із 21 робочого дня згідно з графіком роботи в цьому місяці) в сумі 9142,86 грн (12 000 грн : 21 р. д. х 16 відпрац. д.);

– середній заробіток за 5 робочих днів відрядження з 11 по 15 березня в сумі 2727,25 грн (545,45 грн х 5 р. д.);

– добові в розмірі 2500 грн, компенсація витрат на проїзд та проживання у відрядженні в сумі 4000 грн;

у квітні:

– заробітну плату за квітень (за відпрацьовані 18 із 22 робочих днів згідно з графіком роботи в цьому місяці) в сумі 9818,18 грн (12 000 грн : 22 р. д. х 18 відпрац. д.);

– середній заробіток за 2 робочих дні донорства (за день давання крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня давання крові) 17 та 18 квітня в загальній сумі 1080,54 грн (540,27 грн х 2 р. д.);

– «лікарняні» за 2 календарних дні хвороби 29 та 30 квітня в сумі 786,89 грн;

– винагороду з нагоди Дня народження в сумі 1000 грн.

Середній заробіток за час попереднього відрядження, виплачений у березні, і середній заробіток за 2 робочих дні донорства, виплачений у квітні, не враховуються при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відрядження в липні (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Компенсаційні виплати на відрядження, виплачені у березні (добові, оплата за проїзд, витрати на найм житла), і винагорода з нагоди Дня народження також не враховуються при розрахунку середнього заробітку (пп. «в», «и» п. 4 Порядку № 100).

«Лікарняні», нараховані за 2 календарних дні хвороби у квітні, не враховуються при розрахунку середнього заробітку за час відрядження (абзац другий п. 4 Порядку № 100).

Загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середнього заробітку в розрахунковому періоді:

9142,86 грн (зарплата за березень) + 9818,18 грн (зарплата за квітень) = 18 961,04 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником у розрахунковому періоді:

16 відпрац. д. (березень) + 20 відпрац. д. (квітень) = 36 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

18 961,04 грн : 36 відпрац. д. = 526,70 грн

Середній заробіток працівника за час відрядження:

526,70 грн х 10 р. д. = 5267 грн

Звертаємо увагу на такий нюанс: якби працівнику в березні за 5 робочих днів відрядження з 11 по 15 березня був виплачений не середній заробіток, а звичайна заробітна плата (тобто денний заробіток за всі робочі дні відрядження), то її потрібно було б враховувати при розрахунку середнього заробітку для оплати часу відрядження в липні.

ПРИКЛАД 5

Середній заробіток за час відрядження, якщо протягом останніх
4 місяців у працівника немає відпрацьованих днів

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану з 1 лютого по 30 червня 2024 року, а з 1 липня 2024 року вийшов на роботу. В період з 22 по 26 липня 2024 року (5 робочих днів) працівник перебував у відрядженні. Оклад працівника — 10 000 грн.

Протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) і попередніх їм 2 календарних місяців (березень – квітень) працівник не працював (не отримував заробітну плату), тому розрахункового періоду у нього немає, а середній заробіток за час відрядження обчислюється з установленого працівнику посадового окладу, оскільки він більше розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (10 000 грн > 8000 грн) (абз. восьмий п. 2, абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

Якщо середній заробіток обчислюється виходячи з посадового окладу, то його нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

При обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці (в тому числі за час відрядження) виходячи з посадового окладу середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (див. вище), на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому працівника направлено у відрядження, згідно з графіком роботи підприємства (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Враховуючи вищевикладене, середньоденний заробіток в умовному розрахунковому періоді (останні 2 календарні місяці: травень – червень), розрахований з посадового окладу працівника на час розрахунку (липень), становить:

(10 000 грн. х 2 міс.) : (23 р. д. (травень) + 20 р. д. (червень)) = 20 000 грн : 43 р. д. = 465,12 грн

Середній заробіток працівника за час відрядження:

465,12 грн х 5 р. д. = 2325,60 грн

ПРИКЛАД 6

Середній заробіток за час відрядження, якщо в розрахунковому періоді нараховувалися премії
за попередній місяць, а в місяцях розрахункового періоду відпрацьовано не всі робочі дні

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 8 по 19 липня 2024 року (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). Оклад працівника — 15 000 грн.

Згідно з колективним договором підприємства працівникам нараховується виробнича премія за відпрацьований місяць в наступному місяці в розмірі 20% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці.

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівником у травні відпрацьовано лише 15 з 23 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 1 по 10 травня (10 календарних днів, з них 8 робочих днів).

У червні працівником відпрацьовано лише 9 з 20 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник в період з 10 по 24 червня (15 календарних днів, з них 11 робочих днів) перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику нараховано і виплачено:

• у травні:

– заробітну плату за травень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 9782,61 грн (15 000 грн : 23 р. д. х 15 відпрац. д.);

– виробничу премію за квітень в сумі 3000 грн (15 000 грн х 20%), оскільки працівник у квітні відпрацював всі робочі дні за графіком роботи;

– «лікарняні» в сумі 4918,03 грн за 10 календарних днів хвороби з 1 по 10 травня;

• у червні:

– заробітну плату за червень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 6750 грн (15 000 грн : 20 р. д. х 9 відпрац. д.);

– виробничу премію за травень пропорційно відпрацьованому часу в цьому місяці в сумі 1956,52 грн (15 000 грн х 20% : 23 р. д. х 15 відпрац. д.).

«Лікарняні», нараховані за 10 календарних днів хвороби у травні, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за квітень, нарахована у травні в сумі 3000 грн, відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — травня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки травень включається до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження.

Визначимо частину премії за квітень, яка включається в заробіток травня з метою обчислення середнього заробітку за час відрядження, враховуючи, що працівник відпрацював у квітні всі 22 робочих дні, у травні — 15 робочих днів:

3000 грн : 22 відпрац. д. (квітень) х 15 відпрац. д. (травень) = 2045,45 грн

Премія за травень, нарахована в червні в сумі 1956,52 грн, відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — червня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки червень включається до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження.

Визначимо розрахункову суму премії за травень, яка включається в заробіток червня з метою обчислення середнього заробітку за час відрядження, враховуючи, що працівник відпрацював у травні 15 робочих днів, у червні — 9 робочих днів:

1956,52 грн : 15 відпрац. д. (травень) х 9 відпрац. д. (червень) = 1173,91 грн

Оскільки травень працівник відпрацював частково (неповністю), а розрахункова сума премії за травень не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (1173,91 грн < 1956,52 грн), то при обчисленні середнього заробітку за час відрядження враховується не фактично нарахована, а розрахункова сума премії за травень — 1173,91 грн.

Премія за червень, яка буде нарахована працівнику в липні, відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — липня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки липень не включається до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія не буде враховуватися при обчисленні середнього заробітку за час відрядження в липні.

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження:

9782,61 грн (зарплата за травень) + 2045,45 грн (частина премії за квітень) + 6750 грн (зарплата за червень) + 1173,91 грн (частина премії за травень) = 19 751,97 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

15 відпрац. д. (травень) + 9 відпрац. д. (червень) = 24 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

19 751,97 грн : 24 відпрац. д. = 823 грн

Середній заробіток працівника за час відрядження:

823 грн х 10 р. д. = 8230 грн

ПРИКЛАД 7

Середній заробіток за час відрядження, якщо працівнику
в розрахунковому періоді та за його межами нараховувалися квартальні премії

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 17 по 31 липня 2024 року (15 календарних днів, з них 11 робочих днів). Оклад працівника — 12 000 грн.

Колективним договором підприємства передбачено нарахування виробничої премії за квартал в першому місяці наступного кварталу в розмірі 50% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі.

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівником у травні відпрацьовано лише 13 з 23 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник у період з 13 по 26 травня (14 календарних днів, з них 10 робочих днів) перебував у щорічній основній відпустці.

У червні працівником відпрацьовано лише 15 з 20 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 17 по 21 червня (5 робочих днів).

За межами розрахункового періоду працівнику нараховано і виплачено, зокрема:

– у квітні 2024 року виробничу премію за І квартал в сумі 4061,54 грн (12 000 грн х 50% : 65 р. д. х 44 відпрац. д.);

– у липні 2024 року виробничу премію за ІІ квартал в сумі 4615,38 грн (12 000 грн х 50% : 65 р. д. х 50 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику нараховано і виплачено:

• у травні:

– заробітну плату за травень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 6782,61 грн (12 000 грн : 23 р. д. х 13 відпрац. д.);

– відпускні за 14 календарних днів відпустки в сумі 5508,20 грн;

– матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної основної відпустки в розмірі окладу — 12 000 грн;

• у червні:

– заробітну плату за червень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 9000 грн (12 000 грн : 20 р. д. х 15 відпрац. д.);

– «лікарняні» в сумі 1967,21 грн за 5 календарних днів хвороби з 17 по 21 червня.

Відпускні», нараховані за 14 календарних днів відпустки у травні, та «лікарняні», нараховані за 5 календарних днів хвороби у червні, не враховуються при обчисленні середнього заробітку за час відрядження (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Матеріальна допомога на оздоровлення, нарахована у травні, як одноразова виплата не враховується при обчисленні середнього заробітку (пп. «б» п. 4 Порядку № 100).

Премія за І квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в квітні 2024 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, тобто включається в заробіток квітня, травня і червня. Оскільки квітень не включається до розрахункового періоду (травень – червень), то частина зазначеної премії, що відноситься до квітня, не враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження. Травень і червень включаються до розрахункового періоду, тому частини премії за І квартал, що відносяться до травня і червня, враховуються при обчисленні середнього заробітку за час відрядження (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо розмір денної премії за І квартал, враховуючи, що працівник відпрацював у цьому кварталі 44 робочих дні:

4061,54 грн : 44 відпрац. д. = 92,31 грн

Частини премії за І квартал для цілей обчислення середнього заробітку за час відрядження відносяться до місяців розрахункового періоду — травня і червня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до травня: 92,31 грн х 13 відпрац. д. = 1200,03 грн;

– до червня: 92,31 грн х 15 відпрац. д. = 1384,65 грн.

Загальна розрахункова сума премії за І квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду:

1200,03 грн (травень) + 1384,65 грн (червень) = 2584,68 грн

Оскільки І квартал 2024 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума премії за І квартал 2024 року не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (2584,68 грн < 4061,54 грн), то при обчисленні середнього заробітку за час відрядження враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума премії за І квартал 2024 року — 2584,68 грн.

Премія за ІІ квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в липні 2024 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, тобто включається в заробіток липня, серпня і вересня. Оскільки ці 3 місяці не включаються до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія не враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження в липні (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження:

6782,61 грн (зарплата за травень) + 9000 грн (зарплата за червень) + 2584,68 грн (частина премії за І квартал) = 18 367,29 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

13 відпрац. д. (травень) + 15 відпрац. д. (червень) = 28 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

18 367,29 грн : 28 відпрац. д. = 655,97 грн

Середній заробіток працівника за час відрядження:

655,97 грн х 11 р. д. = 7215,67 грн¹⁸

______________________________________________________________________

Оплата днів відрядження виходячи з місячної заробітної плати,
встановленої трудовим або колективним договором

Заробітна плата за час відрядження за варіантом ІІ — виходячи з встановленої місячної заробітної плати (місячної тарифної ставки, посадового окладу) — визначається наступним чином:

– якщо відрядженому працівнику виплачується тільки посадовий оклад (оклад, місячна тарифна ставка), то необхідно обчислити денний заробіток виходячи з розміру посадового окладу (окладу, місячної тарифної ставки) і помножити його на кількість робочих днів за графіком роботи працівника, що припадають на час відрядження;

– якщо відрядженому працівнику, крім посадового окладу (окладу, місячної тарифної ставки), нараховуються інші виплати (премії, надбавки, доплати тощо), то необхідно обчислити денний заробіток виходячи з місячної заробітної плати, що підлягає нарахуванню, і помножити його на кількість робочих днів, що припадають на період відрядження.

Для працівників з погодинною оплатою праці місячна заробітна плата розраховується виходячи з норми робочого часу в місяці і годинної ставки, а для працівників з відрядною оплатою праці — виходячи з планової норми праці на місяць і відрядних розцінок.

До денного заробітку працівника, який порівнюється із середньоденним заробітком, включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує відповідно до умов трудового (колективного) договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: посадовий оклад (оклад, місячна тарифна ставка, годинна ставка, відрядна розцінка), доплати, надбавки, премії (щомісячні, квартальні, піврічні, річні), індексація тощо (якщо місячна заробітна плата працівника менше мінімальної заробітної плати, то враховується і доплата до мінімальної заробітної плати).¹⁹

Якщо в місяці відрядження працівнику нарахована місячна премія за попередній місяць, квартальна або піврічна або річна премія (винагорода), то при розрахунку денного заробітку в такому місяці зазначену премію (винагороду) необхідно враховувати в повному розмірі, оскільки премія (винагорода) в бухгалтерському обліку підприємства і в розрахунковій відомості по заробітній платі повністю припадає на місяць, в якому вона нарахована (квартальна або піврічна або річна премія (винагорода) не розподіляється по місяцях, за які вона нарахована).

Наприклад, якщо працівнику в місяці відрядження — липні нараховано премію за ІІ квартал (включає 3 місяці: квітень – червень), то при розрахунку денного заробітку в липні таку премію необхідно враховувати в повному розмірі (див. приклад 9 нижче). Якщо працівнику в місяці відрядження — липні нараховано премію за І півріччя (включає 6 місяців: січень – червень), то при розрахунку денного заробітку в липні її необхідно враховувати в повному обсязі.

Допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, інші одноразові виплати, допомога по тимчасовій непрацездатності, середня заробітна плата, що зберігається за працівником відповідно до законодавства, які виплачені у місяці відрядження, не враховуються при визначенні денного заробітку для його порівняння з середньоденним заробітком.²⁰

Після визначення суми оплати днів відрядження виходячи з денного заробітку (варіант ІІ) підприємство порівнює її з сумою оплати днів відрядження за середньоденним заробітком (варіант І) і приймає остаточне рішення щодо варіанту оплати днів відрядження, враховуючи, що розмір такої оплати не може бути нижче середнього заробітку (ч. четверта ст. 121 КЗпП).

Якщо за період відрядження звичайна заробітна плата (денний заробіток) працівника менше середнього заробітку (середньоденного заробітку), обчисленого відповідно до Порядку № 100, то виплачується середній заробіток. Якщо вони рівні, то виплачується звичайна заробітна плата (денний заробіток).^{19, 20}

ПРИКЛАД 8

Оплата днів відрядження, якщо середньоденний заробіток розрахункового
періоду більше денного заробітку в місяці відрядження

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 15 по 26 липня 2024 року (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). У липні згідно з нормами трудового (колективного) договору місячна заробітна плата працівника за умови відпрацювання всіх робочих днів (годин) цього місяця (виконання норми праці і робіт з належною якістю) становить 14 000 грн (оклад, постійні надбавки, доплати, щомісячна премія, індексація).

У липні працівник, крім днів відрядження, відпрацював і всі інші 13 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць (всього в липні за графіком роботи 23 робочих дні).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівник відпрацював усі робочі дні за графіком роботи підприємства (у травні — 23 р. д., у червні — 20 р. д.), тому його заробітна плата у травні і червні становила по 14 000 грн (оклад, постійні надбавки, доплати, щомісячна премія, індексація).

Визначимо оплату за дні відрядження за двома варіантами і остаточну місячну заробітну плату працівника в липні.

Варіант І — оплата днів відрядження виходячи з середнього заробітку.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

14 000 грн (зарплата за травень) +14 000 грн (зарплата за червень) = 28 000 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником в розрахунковому періоді:

23 відпрац. д. (травень) + 20 відпрац. д. (червень) = 43 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

28 000 грн : 43 відпрац. д. = 651,16 грн

Середній заробіток працівника за час відрядження:

651,16 грн х 10 р. д. = 6511,60 грн

Варіант ІІ — оплата днів відрядження виходячи з місячної заробітної плати.

Оскільки в липні 2024 року за графіком роботи підприємства 23 робочих дні, денний заробіток працівника в цьому місяці становить:

14 000 грн : 23 р. д. = 608,70 грн

Оплата за час відрядження виходячи з денного заробітку:

608,70 грн х 10 р. д. = 6087 грн

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в липні менше середньоденного заробітку, обчисленого в розрахунковому періоді (608,70 грн < 651,16 грн).

Отже, підприємство повинно нарахувати працівнику за час відрядження оплату за варіантом І — середній заробіток в сумі 6511,60 грн.

Заробітна плата працівника за 13 відпрацьованих робочих днів у липні за місцем постійної роботи:

14 000 грн : 23 р. д. х 13 відпрац. д. = 7913,04 грн

Сумарна заробітна плата працівника в липні (з урахуванням оплати часу відрядження за середнім заробітком):

7913,04 грн (заробітна плата за відпрацьований час за місцем постійної роботи) + 6511,60 грн (середній заробіток за час відрядження) = 14 424,64 грн

Звертаємо увагу, що за умовами цього прикладу місячна заробітна працівника в місяці відрядження (липні) і місяцях розрахункового періоду (травні і червні) була однаковою (14 000 грн), тому ключову роль зіграла норма робочого часу в місяці відрядження (23 р. д.) і кількість відпрацьованих робочих днів у місяцях розрахункового періоду (23 р. д. і 20 р. д.). За загальним правилом якщо заробітна плата в місяцях розрахункового періоду і місяці відрядження однакова, то чим більше в місяці відрядження робочих днів, тим менше буде денний заробіток, і навпаки — чим менше в місяці відрядження робочих днів, тим більше буде денний заробіток. Зокрема, при однаковій місячній заробітній платі за умови відпрацювання всіх робочих днів у місяцях розрахункового періоду середньоденний заробіток буде більше денного заробітку, якщо середньомісячна кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді (в нашому прикладі: (23 відпрац. д.+ 20 відпрац. д.) : 2 = 21,5 відпрац. д.) буде менше кількості робочих днів у місяці відрядження (в нашому прикладі — 23 р. д.).

ПРИКЛАД 9

Оплата днів відрядження, якщо денний заробіток в місяці відрядження
більше середньоденного заробітку розрахункового періоду

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 8 по 17 липня 2024 року (10 календарних днів, з них 8 робочих днів). Крім перебування у відрядженні, в липні працівник відпрацював всі інші 15 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць (всього в липні за графіком роботи 23 робочих дні).

З 1 квітня 2024 року місячна заробітна плата працівника становить 13 500 грн, в т. ч. оклад — 9000 грн, постійні надбавки і доплати в загальному розмірі 30% від окладу — 2700 грн (9000 грн х 30%), щомісячна виробнича премія за поточний місяць в розмірі 20% від окладу — 1800 грн (9000 грн х 20%).

З 1 січня 2024 року колективним договором підприємства передбачена виплата працівникам виробничої премії за півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу в півріччі, тому в липні працівнику виплачується премія за І півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу в цьому півріччі — 7961,54 грн (9000 грн : 130 р. д. х 115 відпрац. д.), оскільки у І півріччі працівником відпрацьовано 115 із 130 робочих днів, передбачених графіком роботи.

Права на нарахування індексації у травні, червні та липні у працівника немає.

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано:

• у травні:

– заробітну плату за травень за відпрацьовані 18 із 23 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в сумі 10 565,22 грн (13 500 грн : 23 р. д. х 18 відпрац. д.), в т. ч. постійні надбавки, доплати і щомісячна премія, розраховані пропорційно відпрацьованому часу в травні;

– «лікарняні» за дні хвороби з 20 по 24 травня (5 робочих днів) в сумі 2049,18 грн;

– премію за виконання окремого доручення разового характеру в сумі 1500 грн;

• у червні:

– заробітну плату за червень за відпрацьовані 10 із 20 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в сумі 6857,14 грн (13 500 грн : 20 р. д. х 10 відпрац. д.), в т. ч. постійні надбавки, доплати і щомісячна премія, розраховані пропорційно відпрацьованому часу в червні;

– відпускні за 14 календарних днів щорічної основної відпустки (з 17 по 30 червня) в сумі 5678,39 грн;

– матеріальну допомогу на соціально-побутові потреби в сумі 3000 грн.

Визначимо оплату за дні відрядження за двома варіантами і остаточну місячну заробітну плату працівника в липні.

Варіант І — оплата днів відрядження виходячи з середнього заробітку.

Відпускні та «лікарняні» не враховуються при обчисленні середнього заробітку за час відрядження (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за виконання окремого доручення разового характеру і матеріальна допомога як одноразова виплата також не враховуються при обчисленні середнього заробітку за час відрядження (пп. «а», «б» п. 4 Порядку № 100).

Оскільки щомісячні премії нараховані в поточному місяці за поточний місяць —в травні за травень, в червні за червень і обчислені пропорційно відпрацьованому часу в зазначених місяцях, вони враховуються в фактично нарахованому розмірі при обчисленні середнього заробітку за час відрядження в липні.

Виробничу премію за І півріччя нараховано в липні, тому з метою обчислення середнього заробітку вона відноситься до місяців, починаючи з місяця її нарахування — липня і наступних місяців. Всі ці місяці не включаються до розрахункового періоду (травень – червень), тому виробнича премія за І півріччя (її частина) не враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження в липні.

Загальна сума, що враховується при обчисленні середнього заробітку за час відрядження в розрахунковому періоді:

10 565,22 грн (зарплата за травень) + 6857,14 грн (зарплата за червень) = 17 422,36 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником в розрахунковому періоді:

18 відпрац. д. (травень) + 10 відпрац. д. (червень) = 28 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

17 422,36 грн : 28 відпрац. д. = 622,23 грн

Середній заробіток працівника за дні відрядження в липні:

622,23 грн х 8 р. д. = 4977,84 грн

Варіант ІІ — оплата днів відрядження виходячи з місячної заробітної плати.

Заробітна плата працівника за липень згідно з нормами трудового (колективного) договору:

9000 грн (оклад) + 2700 грн (постійні надбавки і доплати) + 1800 грн (щомісячна премія) + 7961,54 грн (премія за І півріччя) = 21 461,54 грн

Оскільки відповідно до графіку роботи підприємства в липні 23 робочих дні, денний заробіток працівника в цьому місяці становить:

21 461,54 грн : 23 р. д. = 933,11 грн

Оплата за час відрядження виходячи з денного заробітку:

933,11 грн х 8 р. д. = 7464,88 грн

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в липні більше середньоденного заробітку, обчисленого в розрахунковому періоді (933,11 грн > 622,23 грн). Отже, підприємство повинно нарахувати працівнику за час відрядження оплату за варіантом ІІ — звичайну заробітну плату в сумі 7464,88 грн виходячи з денного заробітку — 933,11 грн.

Оскільки працівник відпрацював й усі інші 15 робочих днів липня, йому потрібно виплатити місячну заробітну плату за липень в сумі 13 500 грн, а також виплатити в цьому місяці виробничу премію за І півріччя в сумі 7961,54 грн.

ПРИКЛАД 10

Нарахування оплати за час відрядження працівнику, який працює позмінно з погодинною оплатою праці

Працівнику встановлено позмінний графік роботи на безперервно працюючому підприємстві. Працівнику встановлено погодинну оплату праці з годинною ставкою — 55 грн. Цей працівник перебував у відрядженні 5 календарних днів — з 8 по 12 липня (з понеділка по п’ятницю). На дні відрядження за місцем постійної роботи за графіком роботи працівника припадають 4 робочі зміни:

– перша зміна — з 6 до 14 години 8 липня;

– друга зміна — з 14 до 22 години 9 липня;

– третя зміна — з 22 години 10 липня до 6 години 11 липня;

– четверта зміна — з 14 до 22 години 12 липня.

Всі дні з 8 по 12 липня (з понеділка по п’ятницю), на які припадає відрядження, є робочими днями за графіком роботи працівника, оскільки на всі такі дні припадає повна або частина робочої зміни.

У липні за графіком змінності норма робочого часу працівника — 184 робочих години (23 робочих зміни по 8 робочих годин), а фактично за місцем постійної роботи він відпрацював у цьому місяці 152 робочих години (19 робочих змін по 8 робочих годин).

У липні за графіком змінності працівник мав відпрацювати 56 годин у нічний час (з 22 години до 6 години наступного дня) і 32 години у вечірній час (з 18 до 22 години).

Фактично він відпрацював 48 годин у нічний час (через відрядження не відпрацьовано 8 годин вночі у зміну з 22 години 10 липня до 6 години 11 липня) і 24 години у вечірній час (через відрядження не відпрацьовано 4 години з 18 до 22 години у зміну з 14 до 22 години 9 липня та 4 години з 18 до 22 години у зміну з 14 години до 22 години 12 липня).

Працівнику відповідно до норм колективного договору нараховуються доплата за роботу у нічний час в розмірі 40% годинної ставки за кожну відпрацьовану годину в нічний час та доплата за роботу у вечірній час в розмірі 20% годинної ставки за кожну відпрацьовану годину у вечірній час.

В розрахунковому періоді (травень – червень) працівник відпрацював всі робочі зміни (далі — р. зм.) і робочі години (далі — р. г.), при цьому за графіком змінності у працівника було:

– у травні — 23 робочі зміни по 8 робочих годин, тобто всього 184 р. г. (23 р. зм. х 8 р. г.), що припали на 29 робочих днів (далі — р. д.), оскільки 6 робочих змін, які починалися о 22 годині та закінчувалися о 6 годині наступного дня, припадали на два робочих дні;

– у червні — 20 робочих змін по 8 робочих годин, тобто всього 160 р. г. (20 р. зм. х 8 р. г.), що припали на 25 робочих днів, оскільки 5 робочих змін, які починалися о 22 годині та закінчувалися о 6 годині наступного дня, припадали на два робочих дні.

Працівнику в місяцях розрахункового періоду нарахована заробітна плата:

– у травні — 11 528 грн, в тому числі основна заробітна плата — 10 120 грн (55 грн х 184 відпрац. г.), доплата за роботу у нічний час — 1056 грн (55 грн х 40% х 48 ніч. г.), доплата за роботу у вечірній час — 352 грн (55 грн х 20% х 32 веч. г.);

– у червні — 10 032 грн, в тому числі основна заробітна плата — 8800 грн (55 грн х 160 відпрац. г.), доплата за роботу у нічний час — 880 грн (55 грн х 40% х 40 ніч. г.), доплата за роботу у вечірній час — 352 грн (55 грн х 20% х 32 веч. г.).

Сумарна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

11 528 грн (травень) + 10 032 грн (червень) = 21 560 грн

Незважаючи на те що працівник працює по змінах і на 5 днів відрядження припали чотири зміни загальною тривалістю 32 р. г. (8 р. г. — на перший день відрядження 8 липня, 8 р. г. — на другий день відрядження 9 липня, 2 р. г. — на третій день відрядження 10 липня, 6 р. г. — на четвертий день відрядження 11 липня, 8 р. г. — на п’ятий день відрядження 12 липня), для оплати часу відрядження потрібно обчислити середньоденний заробіток в розрахунковому періоді та денний заробіток в місяці відрядження (липні).

І. Обчислення середньоденного заробітку.

Кількість відпрацьованих робочих днів в розрахунковому періоді:

29 відпрац. д. (липень) + 25 відпрац. д. (серпень) = 54 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

21 560 грн : 54 відпрац. д. = 399,26 грн

Зазначений середньоденний заробіток працівника порівнюється з його денним заробітком в місяці відрядження.

ІІ. Обчислення денного заробітку в місяці відрядження.

У липні у працівника за графіком змінності 23 робочих зміни по 8 робочих годин (всього 184 р. г. = 23 р. зм. х 8 р. г.), що припадають на 30 робочих днів, оскільки 7 робочих змін, які починаються о 22 годині і закінчуються о 6 годині наступного дня, припадають на два робочих дні.

Заробітна плата працівника за липень включає основну заробітну плату (за 184 робочих години), доплату за роботу у нічний час (за 56 годин роботи у нічний час), доплату за роботу у вечірній час (за 32 години роботи у вечірній час) і становить:

55 грн х 184 р. г. + 55 грн х 40% х 56 ніч. г. + 55 грн х 20% х 32 веч. г. = 10 120 + 1232 + 352 = 11 704 грн

Денний заробіток працівника в липні:

11 704 грн : 30 р. д. = 390,13 грн

ІІІ. Оплата за час відрядження і за місяць.

Розрахунки показали, що середньоденний заробіток працівника, обчислений в розрахунковому періоді, вище денного заробітку працівника в липні (399,26 грн > 390,13 грн). Отже, працівнику за кожний робочий день, що припадає на період відрядження, тобто за 5 робочих днів відрядження (за 8, 9, 10, 11 і 12 липня), підприємство має нарахувати середньоденний заробіток в розмірі 399,26 грн.

Середній заробіток за час відрядження (5 р. д.):

399,26 грн х 5 р. д. = 1996,30 грн

Оскільки працівник в період з 1 по 7 та з 13 по 31 липня відпрацював передбачені графіком змінності 19 робочих змін по 8 робочих годин або 152 робочих години (19 р. зм. х 8 р. г.), в тому числі 48 годин у нічний час і 24 години у вечірній час, то йому в липні має бути нарахована заробітна плата за відпрацьований час в такому розмірі:

55 грн х 152 відпрац. г. + 55 грн х 40% х 48 ніч. г. + 55 грн х 20% х 24 веч. г. = 8360 + 1056 + 264 = 9680 грн

Загальна заробітна плата працівника за липень:

9680 грн (зарплата за відпрацьований час) + 1996,30 грн (середній заробіток за час відрядження) = 11 676,30 грн

______________________________________________________________________

Звертаємо увагу на такий нюанс: якщо в місяці відрядження місячна заробітна плата (оклад та інші щомісячні постійні виплати) працівника менше мінімальної заробітної плати, і йому в цьому місяці за умови виконання місячної норми праці має виплачуватися доплата до мінімальної заробітної плати, то денний заробіток обчислюється з мінімальної заробітної плати.²¹

Наприклад, якщо в місяці відрядження — липні 2024 року місячна заробітна плата працівника дорівнює мінімальній заробітній платі — 8000 грн, а норма робочого часу дорівнює 23 робочим дням, то денний заробіток працівника в липні становить 347,83 грн (8000 грн : 23 р. д.).

Таким чином, доплата до мінімальної заробітної плата, як зазначалося вище, враховується як при обчисленні середньоденного заробітку, так і при обчисленні денного заробітку в місяці відрядження.

Якщо відрядження припадає на два суміжні місяці

Якщо відрядження припадає на два суміжні місяці, то середньоденний заробіток обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю початку відрядження, а денний заробіток визначається для кожного місяця відрядження окремо.²²

Наприклад, якщо працівника направлено у відрядження з 22 липня по 9 серпня 2024 року, то середньоденний заробіток, обчислений у розрахунковому періоді (травень – червень), для оплати днів відрядження, що припадають на липень, порівнюється з денним заробітком липня, а для оплати днів відрядження, що припадають на серпень, — з денним заробітком серпня. У разі, якщо середньоденний заробіток буде менше денного заробітку липня, то працівнику за робочі дні відрядження, що припадають на липень, необхідно виплатити денний заробіток липня (тобто виплатити звичайну заробітну плату за робочі дні відрядження, що припадають на липень). Якщо середньоденний заробіток буде більше денного заробітку серпня, то працівнику за робочі дні відрядження, що припадають на серпень, необхідно виплатити середньоденний заробіток.²³

Таким чином, щоб уникнути порушення статті 121 КЗпП підприємствам необхідно порівнювати розмір оплати за час відрядження за варіантом І (за середньоденним заробітком) з розміром такої оплати за варіантом ІІ (за денним заробітком кожного місяця відрядження).

Якщо відпрацьовано лише один місяць розрахункового періоду

При обчисленні середнього заробітку за час відрядження необхідно також враховувати наступний нюанс: якщо працівник в розрахунковому періоді один місяць відпрацював повністю або частково, а в іншому місяці не відпрацював жодного дня, але такий місяць не виключається з розрахункового періоду з підстав, зазначених в абзаці сьомому пункту 2 Порядку № 100 (наприклад, весь цей місяць працівник перебував у прогулі або вихідні дні такого місяця не виключаються з розрахункового періоду з підстав, зазначених в абзаці сьомому пункту 2 Порядку № 100, або працівник був відсутній на роботі з інших поважних, але не передбачених законодавством причин), і йому в такому невідпрацьованому місяці нараховано виплату (постійну щомісячну надбавку, доплату, іншу виплату, премію за попередні квартал, півріччя, рік), яка враховується при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування виплат, що обчислюються виходячи з останніх 2 місяців роботи, в тому числі за час відрядження, то така виплата в повній сумі (премії за попередні квартал, півріччя, рік за вищерозглянутим механізмом²⁴) включається до розрахунку.²⁵

Якщо з розрахункового періоду виключається повний місяць на підставі абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 (наприклад, весь такий місяць працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати або весь місяць перебував у простої з нарахуванням оплати в розмірі 2/3 окладу або за весь такий місяць відсутні дані про нараховану працівнику заробітну плату внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану), то не враховуються і всі виплати, нараховані в такому невідпрацьованому місяці²⁵ (якщо в такому невідпрацьованому місяці працівнику нараховано премію (винагороду) за попередні квартал, півріччя, рік, то вона враховується за вищерозглянутим механізмом²⁴). В цьому випадку розрахунковий період включає тільки один місяць.

Нарахування премії за період відрядження

У разі виплати за період відрядження середнього заробітку виробничі премії за цей період працівнику не нараховуються.²⁶ Тобто якщо працівнику згідно з нормами колективного договору (Положення про преміювання) виплачується щомісячна виробнича премія, яка обчислюється пропорційно відпрацьованому в місяці часу, то за робочі дні перебування у відрядженні, оплачені за середнім заробітком, така премія не нараховується.

Це пояснюється тим, що зазначена премія враховується при розрахунку денного заробітку, який порівнюється із середньоденним заробітком (див. вище приклад 9). Якщо денний заробіток, розрахований з урахуванням щомісячної премії, виявляється менше середньоденного заробітку, і за кожний робочий день відрядження працівнику виплачується середньоденний заробіток, то виходить, що середній заробіток, нарахований за період відрядження, перевищує звичайну заробітну плату за час відрядження, яка включає суму щомісячної премії.²⁷

У цій ситуації нарахування працівнику премії за період відрядження, оплаченого за середнім заробітком, фактично призведе до подвійної виплати премії за час відрядження (спочатку вона включалася до денного заробітку, який виявився менше середньоденного заробітку, а потім виплачена зверх останнього). Крім того, зазвичай виробничі премії нараховуються на оклад (встановлюються у відсотках до нього), а не на середній заробіток, при цьому, як зазначалося вище, при обчисленні середнього заробітку враховуються виробничі премії, які відносяться до місяців розрахункового періоду.

Робота в дні вибуття у відрядження і прибуття з нього

Що стосується ситуації, коли працівник в день вибуття у відрядження або в день прибуття з відрядження, які є робочими днями, виходив на роботу, що передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства²⁸, і має відпрацьовані години (наприклад, відпрацював 4 робочі години в день вибуття у відрядження і 4 робочі години в день прибуття з відрядження), то вони оплачуються в загальновстановленому порядку — працівнику виплачується годинна ставка, що діє в цьому місяці, за кожну відпрацьовану годину.²⁹ За інші робочі години в зазначені дні, що відносяться до часу відрядження, працівникові необхідно виплатити годинну ставку або середньогодинний заробіток (якщо він більше годинної ставки) для дотримання норми частини четвертої статті 121 КЗпП.³⁰

Оплата праці в разі направлення працівника у відрядження для роботи у вихідний день

Для працівників бюджетних установ пунктами 10 – 12 розділу І Інструкції № 59 передбачені певні гарантії в разі, якщо день вибуття у відрядження або день прибуття з нього припадають на вихідний день, зокрема, встановлено, що:

– якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження надається інший день відпочинку (тобто надання працівнику іншого дня відпочинку в цьому випадку є обов’язком роботодавця³¹, але такий день відпочинку оплаті не підлягає і в табелі зазначається по коду «ІН» або «22» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством);

– якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин (тобто питання надання іншого дня відпочинку має бути врегульовано внутрішнім документом підприємства — колективним договором, Положенням про відрядження, наказом про відрядження, але в будь-якому випадку такий день відпочинку оплаті не підлягає і в табелі зазначається за кодом «ІН» або «22»);

– питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.³²

Вищенаведені норми Інструкції № 59 з відповідною деталізацією рекомендуємо відобразити і госпрозрахунковим підприємствам в Положенні про відрядження.

Якщо працівник бюджетної установи спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства (п. 9 р. І Інструкції № 59).

Нагадаємо, що виплата працівникам компенсації за роботу у вихідний (святковий, неробочий) день здійснюється відповідно до статті 107 КЗпП:

– відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

– працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

– працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у вихідний (святковий, неробочий) провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.³³

Таким чином, незважаючи на те, що госпрозрахункові підприємства є самостійними в питаннях оплати праці, вони, як і бюджетні установи, оплату за дні роботи у відрядженні у вихідні дні здійснюють працівникам в подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП (цей аспект рекомендуємо госпрозрахунковим підприємствам відобразити в Положенні про відрядження).³⁴ При цьому працівниками, спеціально направленими у відрядження для роботи у вихідні дні, слід вважати тих, які направляються з обов’язком працювати в ці дні, що має бути прямо обумовлено в наказі про відрядження. Це узгоджується з частиною третьою статті 71 КЗпП, згідно з якою залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом роботодавця.

Крім того, не варто забувати, що на працівника як госпрозрахункового підприємства, так і бюджетної установи, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено (ч. сьома ст. 60 КЗпП, п. 8 р. І Інструкції № 59).

Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються (п. 8 р. І Інструкції № 59). Аналогічну норму можуть відобразити в Положенні про відрядження й госпрозрахункові підприємства.

Таким чином, якщо, наприклад, працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і двома вихідними днями (субота і неділя) відряджений з 8 по 19 липня 2024 року на інше підприємство з таким самим режимом роботи в межах України, то після повернення з відрядження працівнику не надаються додаткові два дні відпочинку, в які працівник не працював у відрядженні — 13 і 14 липня (субота і неділя — вихідні дні).

Якщо працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і двома вихідними днями (субота і неділя) відряджений з 1 по 10 липня 2024 року на інше підприємство, де встановлено 6-денний робочий тиждень з одним вихідним днем (неділя), і на такому підприємстві субота (6 липня) є робочим днем, то працівник повинен працювати (виконувати завдання на відрядження) в таку суботу, але оплаті цей день підлягає лише в тому випадку, якщо в наказі про відрядження буде вказано про необхідність працювати в цей день (що працівник спеціально направлений у відрядження для роботи у свій вихідний день — 6 липня). Оплата за цей день здійснюється відповідно до статті 107 КЗпП у розмірі подвійної денної ставки, обчисленої в місяці відрядження.

Якщо при розрахунку оплати днів відрядження середньоденний заробіток буде більше денного заробітку, то при нарахуванні подвійної оплати за роботу у вихідний день у відрядженні все одно необхідно застосовувати денний, а не середньоденний заробіток працівника, оскільки це передбачено статтею 107 КЗпП.

Якщо приймаюче підприємство не надасть табель з кількістю відпрацьованих годин працівником у вихідний день, засвідчений підписом керівника та печаткою (за наявності), то оскільки відпрацьований час працівником за місцем відрядження не підлягає точному обліку підприємством, яке його відрядило, оплата за роботу у вихідний день здійснюється як за повністю відпрацьований день в розмірі подвійної денної ставки незалежно від того, скільки фактично годин відпрацьовано працівником у вихідний день.

ПРИКЛАД 11

Оплата роботи у вихідний день у відрядженні виходячи з місячної заробітної плати

Працівник підприємства «А», на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя), з 22 по 31 липня 2024 року (10 календарних днів, з них 8 робочих днів за графіком роботи на підприємстві «А») був направлений у відрядження на підприємство «Б», на якому встановлено 6-денний робочий тиждень з одним вихідним днем (неділя).

У наказі про відрядження зазначено, що працівник повинен працювати як в робочі дні свого підприємства (22–26 і 29–31 липня), так і у вихідний день свого підприємства — 27 липня (субота), який є робочим на підприємстві «Б».

Порівняння середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (травень – червень) і денного заробітку в липні показало, що розмір денного заробітку вище, тому оплата днів відрядження здійснюється виходячи з місячної заробітної плати, яка в липні становить 9500 грн.

Денний заробіток працівника в липні, враховуючи, що в цьому місяці 23 робочих дні:

9500 грн : 23 р. д. = 413,04 грн

Заробітна плата за час відрядження виходячи з кількості робочих днів за графіком роботи підприємства «А» (що є постійним місцем роботи працівника), які припадають на період відрядження (за 22–26 і 29–31 липня):

413,04 грн х 8 р. д. = 3304,32 грн

Робота у відрядженні у вихідний день 27 липня (субота) оплачується в розмірі подвійної денної ставки наступним чином:

413,04 грн х 2 = 826,08 грн

Загальна оплата праці працівника за час відрядження:

3304,32 грн (зарплата за робочі дні відрядження) + 826,08 грн (зарплата за роботу у відрядженні у вихідний день) = 4130,40 грн

___________________________________________________________________________

Якщо сторона, що приймає працівника, робила заявку на виконання ним роботи у вихідний день і надала табель з кількістю відпрацьованих годин працівником у вихідний день у відрядженні, то працівнику на підставі такого табеля, засвідченого підписом керівника і печаткою (за наявності) приймаючого підприємства, оплачуються в розмірі подвійної годинної ставки всі відпрацьовані години у вихідний день у відрядженні.³⁵

Якщо в розрахунковому періоді працівник на підставі наказу керівника підприємства залучався до роботи у вихідний день, то оплата за роботу в такий день і відпрацьований вихідний день включаються відповідно до заробітної плати розрахункового періоду і кількості відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відрядження.³⁶

Оплата окремих видів робіт, що виконуються працівником у відрядженні

Під час перебування у відрядженні працівник, як зазначалося вище, виконує службове доручення керівника підприємства, тобто фактично виконує свої трудові обов’язки, передбачені трудовим договором (посадовою чи робочою інструкцією), не за місцем постійної роботи.

Бувають ситуації, коли до підприємства звертається інше підприємство, яке перебуває в іншому населеному пункті, з проханням (заявкою) направити йому фахівця (фахівців) того чи іншого профілю для виконання окремих видів робіт, оскільки підприємство, що запрошує, не має своїх таких фахівців або їх недостатньо для виконання певних робіт. У таких випадках працівники направляються у відрядження за заявкою підприємства, що запрошує, для виконання певних робіт, наприклад, в небезпечних, шкідливих або важких умовах³⁷, в нічний, надурочний час.³⁸

За виконання робіт у небезпечних, шкідливих або важких умовах, як правило, в колективних договорах підприємств передбачається підвищена оплата. Наприклад, за виконання робіт в газонебезпечних умовах працівникам, які виконують зварювальні роботи, може встановлюватися доплата в розмірі 3-кратної годинної ставки за кожну годину роботи в зазначених умовах.

Трапляється, що за місцем постійної роботи працівник протягом місяця в небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час не працював, але, перебуваючи в такому місяці у відрядженні, виконував в ній роботи в зазначених умовах. Щоб уникнути заниження місячної заробітної плати працівників на суму додаткової оплати за виконану у відрядженні роботу в небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час колективним договором підприємства, яке часто направляє своїх працівників у відрядження для виконання робіт в зазначених умовах, може бути передбачено нарахування підвищеної оплати, якщо виконана за місцем відрядження робота в небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час буде підтверджена приймаючим підприємством. Документом, що підтверджує виконання робіт на приймаючому підприємстві, може бути табель обліку робочого часу (акт виконаних робіт, наряд), в якому вказується кількість фактично відпрацьованих годин у небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час працівником за час відрядження. Для достовірності інформації такий табель (акт виконаних робіт, наряд) повинен бути засвідчений підписом керівника та печаткою (за наявності) приймаючого підприємства.

Якщо вищевикладене буде передбачено локальним документом (наприклад, колективним договором, Положенням про відрядження) підприємства, що направляє працівників у відрядження, то за місцем постійної роботи працівника, крім звичайної заробітної плати за час відрядження, необхідно буде нарахувати доплату за кожну відпрацьовану годину в небезпечних (шкідливих, важких) умовах, в нічний, надурочний час у відрядженні. Це узгоджується з нормами статті 97 КЗпП і статті 15 Закону про оплату праці, відповідно до яких умови запровадження та розміри доплат, компенсаційних виплат встановлюються госпрозрахунковими підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

ПРИКЛАД 12

Оплата праці при виконанні працівником у відрядженні роботи в небезпечних умовах і в нічний час

Працівник (зварник) підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю перебував у відрядженні з 10 по 31 липня 2024 року (22 календарних дні, з них 16 робочих днів). Його оклад становить 10 000 грн. У липні працівник, крім роботи у відрядженні, відпрацював за місцем постійної роботи всі інші 7 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць (всього в липні 23 робочих дні). У відрядженні працівник згідно з табелем приймаючого підприємства відпрацював 36 годин у газонебезпечних умовах та 28 годин у нічний час. Колективним договором підприємства передбачено доплату за кожну годину роботи в газонебезпечних умовах в розмірі 3-кратної годинної ставки і доплату за роботу в нічний час в розмірі 25% годинної ставки за кожну годину роботи вночі, в т. ч. при виконанні роботи у відрядженні.

У розрахунковому періоді (травень – червень) за місцем постійної роботи працівник відпрацював всі робочі дні (години), передбачені графіком роботи: у травні — 23 робочих дні (184 робочих години); у червні — 20 робочих днів (160 робочих годин).

У розрахунковому періоді працівнику було нараховано:

– у травні — заробітну плату за травень в сумі 16 956,52 грн, в т. ч. оклад — 10 000 грн, доплата за відпрацьовані 40 годин в газонебезпечних умовах — 6521,74 грн (10 000 грн : 184 р. г. х 40 відпрац. г. х 3), доплата за відпрацьовані 32 години в нічний час — 434,78 грн (10 000 грн : 184 р. г. х 32 відпрац. г. х 25%);

– у червні — заробітна плата за червень в сумі 17 593,75 грн, в т. ч. оклад — 10 000 грн, доплата за відпрацьовані 38 годин в газонебезпечних умовах — 7125 грн (10 000 грн : 160 р. г. х 38 відпрац. г. х 3), доплата за відпрацьовані 30 годин в нічний час — 468,75 грн (10 000 грн : 160 р. г. х 30 відпрац. г. х 25%).

Визначимо оплату за дні відрядження за двома варіантами (виходячи з середнього заробітку і місячної заробітної плати), а також сумарну заробітну плату працівника в липні.

Варіант І — оплата днів відрядження виходячи з середнього заробітку.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді, що враховується при обчисленні середнього заробітку:

16 956,52 грн (зарплата за травень) + 17 593,75 грн (зарплата за червень) = 34 550,27 грн

Кількість відпрацьованих днів працівником в розрахунковому періоді:

23 відпрац. д. (травень) + 20 відпрац. д. (червень) = 43 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

34 550,27 грн : 43 відпрац. д. = 803,49 грн

Середній заробіток працівника за час відрядження:

803,49 грн х 16 р. д. = 12 855,84 грн

Варіант ІІ — оплата днів відрядження виходячи з місячної заробітної плати.

Припустимо, що за місцем постійної роботи в липні працівник не мав виконувати роботу в газонебезпечних умовах та в нічний час (така робота заздалегідь не планується, графіком не передбачається і виконується лише за потреби).

Оскільки в липні 2024 року за графіком роботи працівника 23 робочих дні, денний заробіток працівника в цьому місяці становить:

10 000 грн : 23 р. д. = 434,78 грн

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в липні менше середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (434,78 грн < 803,49 грн), тому підприємство повинно нарахувати працівнику за час відрядження оплату за варіантом І — середній заробіток в сумі 12 855,84 грн.

Визначимо заробітну плату працівника в липні за відпрацьовані 7 робочих днів за місцем постійної роботи:

10 000 грн : 23 р. д. х 7 відпрац. д. = 3043,48 грн

Крім того, працівнику необхідно нарахувати доплати за роботу в газонебезпечних умовах та в нічний час у відрядженні, що передбачено колективним договором.

Для цього визначимо годинну ставку працівника в липні виходячи з балансу робочого часу цього місяця — 184 робочих години:

10 000 грн : 184 р. г. = 54,35 грн

Доплата за відпрацьовані 36 годин в газонебезпечних умовах у відрядженні:

36 відпрац. г. х 54,35 грн х 3 = 5869,80 грн

Доплата за відпрацьовані 28 годин в нічний час у відрядженні:

28 відпрац. г. х 54,35 грн х 25% = 380,45 грн

Сумарна заробітна плата працівника в липні:

3043,48 грн (зарплата за місцем постійної роботи) + 12 855,84 грн (середній заробіток за час відрядження) + 5869,80 грн (доплата за роботу в газонебезпечних умовах у відрядженні) + 380,45 грн (доплата за роботу в нічний час у відрядженні) = 22 149,57 грн

___________________________________________________________________________

Оплата за час відрядження і мінімальна заробітна плата

Відповідно до статті 95 КЗпП і статті 3 Закону про оплату праці мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Згідно зі статтею 3-1 Закону про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Що стосується включення оплати за час відрядження до мінімальної заробітної плати, то потрібно враховувати наступне.

Якщо працівнику за час відрядження виплачується звичайна заробітна плата (тобто за кожний робочий день відрядження виплачується денний заробіток) відповідно до частини четвертої статті 121 КЗпП або частини 5 статті 42 Закону про держслужбу, то така оплата за час відрядження включається до мінімальної заробітної плати. Відповідно, нарахована заробітна плата працівника за місяць з урахуванням нарахованої заробітної плати за дні відрядження за умови виконання місячної норми праці не може бути нижче розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (з 1 квітня 2024 року не може бути нижче 8000 грн).³⁹

Якщо ж працівнику за час відрядження виплачується середній заробіток (тобто за кожний робочий день відрядження виплачується середньоденний заробіток), то така оплата за час відрядження не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а умовно прирівнюється до невідпрацьованого часу зі збереженням середнього заробітку, який обчислюється згідно з нормами Порядку № 100. Відповідно, середній заробіток за час відрядження не включається до мінімальної заробітної плати (не враховується у складі заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня).³⁹

У разі невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці (ч. п’ята ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Таким чином, якщо працівнику за час відрядження нараховано середній заробіток, то з метою визначення мінімальної заробітної плати період такого відрядження вважається невідпрацьованим часом, а місячна норма праці — не виконаною, відповідно, мінімальна заробітна плата в місяці відрядження обчислюється пропорційно до виконаної норми праці (відпрацьованого часу) і здійснюється доплата до її розміру.⁴⁰

Порядок виплати заробітної плати за час відрядження

Виплата працівнику оплати за час відрядження (незалежно від варіантів її нарахування) здійснюється в терміни, встановлені для виплати заробітної плати на підприємстві.

Якщо в період виплати заробітної плати на підприємстві працівник перебуває у відрядженні, то заробітна плата перераховується відрядженому працівнику на його «зарплатний» рахунок у банку для її зняття із застосуванням платіжної картки або на прохання працівника переказується поштою за рахунок підприємства (п. 3 р. ІІ Інструкції № 59).

Якщо «зарплатного» чи іншого рахунку в банку у працівника немає (заробітна плата виплачується готівкою з каси підприємства) і переказати поштою заробітну плату працівнику з будь-яких причин неможливо, вона депонується і виплачується працівнику після повернення з відрядження.

Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання (роботодавці) не мають права використовувати корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент (картку) для виплати заробітної плати, в тому числі відрядженому працівнику (п. 106 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164).

Оплата праці (середній заробіток) за час відрядження є заробітною платою, тому з неї в загальному порядку утримуються податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, а також на таку оплату нараховується єдиний соціальний внесок.

У бухгалтерському обліку підприємства оплата праці за час перебування у відрядженні відображається за відповідними статтями витрат залежно від категорій працівників, які відряджаються.