Разъяснение Министерства юстиции Украины «Трудоустройство лиц с инвалидностью» от 23.11.2021Роз’яснення Міністерства юстиції України «Працевлаштування осіб з інвалідністю» від 23.11.2021

МИНИСТЕРСТВО ЮСТИЦИИ УКРАИНЫ

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 23.11.2021

Трудоустройство лиц с инвалидностью

Лицам с инвалидностью обеспечивается полное и равное осуществление ими всех прав и свобод человека во всех сферах общественной жизни. Дискриминация лиц с инвалидностью в соответствии с законодательством запрещается, в том числе при реализации ими права на труд. Именно поэтому лица с инвалидностью нуждаются в создании надлежащих условий труда и справедливой социальной защите для того, чтобы успешно интегрироваться и коммуницировать с обществом.

Какое законодательство определяет права и свободы лиц с инвалидностью?

К законодательству Украины, которое определяет права и свободы лиц с инвалидностью, в частности, относятся:

• Общая декларация прав человека;

• Конвенция о правах лиц с инвалидностью от 13 декабря 2006 года;

• Кодекс законов о труде Украины;

• законы Украины «Об основах социальной защищенности лиц с инвалидностью в Украине», «Об отпусках» и т. д.

Кто относится к лицам с инвалидностью?

Верховная Рада Украины в декабре 2009 года ратифицировала важный с точки зрения защиты прав работников – лиц с инвалидностью международный договор — Конвенцию о правах лиц с инвалидностью от 13 декабря 2006 года (далее — Конвенция), которая, в свою очередь, провозглашает создание надлежащего права лиц с инвалидностью на труд наравне с другими.

Конвенция определяет, что к лицам с инвалидностью относятся лица с устойчивыми физическими, психическими, интеллектуальными или сенсорными нарушениями, которые при взаимодействии с разными барьерами могут мешать их полному и эффективному участию в жизни общества наравне с другими.

Что включает право на труд лиц с инвалидностью?

Право на труд лиц с инвалидностью прежде всего включает право на получение возможности зарабатывать себе на жизнь трудом, который лицо с инвалидностью свободно выбрало или на которое оно свободно согласилось, в условиях, когда рынок труда и производственная среда являются открытыми, инклюзивными и доступными для лиц с инвалидностью (статья 27 Конвенции).

Что следует знать работодателям?

Что касается работодателей, то статьей 18 Закона Украины «Об основах социальной защищенности лиц с инвалидностью в Украине» предусмотрено, что предприятия, учреждения, организации, физические лица, использующие наемный труд, обязаны выделять и создавать рабочие места для трудоустройства лиц с инвалидностью, в том числе специальные рабочие места, создавать для них условия труда с учетом индивидуальных программ реабилитации и обеспечивать другие социально-экономические гарантии, предусмотренные законодательством, предоставлять государственной службе занятости информацию, необходимую для организации трудоустройства лиц с инвалидностью, и отчитываться Фонду социальной защиты лиц с инвалидностью о занятости и трудоустройстве лиц с инвалидностью.

В то же время за каждое рабочее место, предназначенное для трудоустройства лица с инвалидностью и не занятое таким лицом, работодатели уплачивают Фонду социальной защиты лиц с инвалидностью административно-хозяйственные санкции в соответствии с Порядком уплаты предприятиями, учреждениями, организациями и физическими лицами, использующими наемный труд, суммы административно-хозяйственных санкций и пени за невыполнение норматива рабочих мест для трудоустройства лиц с инвалидностью, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 31 января 2007 года № 70.

Внимание! Для предприятий, учреждений, организаций, в том числе предприятий, организаций общественных объединений с инвалидностью, физических лиц, использующих наемный труд, устанавливается норматив рабочих мест для трудоустройства лиц с инвалидностью в размере 4% среднеучетной численности штатных работников учетного состава за год, а если работает от 8 до 25 человек — в количестве одного рабочего места (статья 19 Закона Украины «Об основах социальной защищенности лиц с инвалидностью в Украине»).¹

Какие документы необходимо предоставить работодателю при трудоустройстве?

Если лицо с инвалидностью решило трудоустроиться, ему необходимо предоставить работодателю следующие документы:

• паспорт или другой документ, удостоверяющий личность;

• трудовую книжку;

• документ об образовании;

• справку медико-социальной экспертной комиссии;

• выписку из акта-осмотра медико-социальной экспертной комиссии, где указывается срок, группа инвалидности и ее причина;

• индивидуальную программу реабилитации лица с инвалидностью, обязательную для выполнения всеми работодателями.

Какие существуют льготы при трудоустройстве лиц с инвалидностью?

Кодекс законов о труде Украины предусматривает следующие виды льгот при трудоустройстве лиц с инвалидностью:

• при принятии на работу не устанавливается испытание для лиц с инвалидностью, направленных на работу в соответствии с рекомендацией медико-социальной экспертной комиссии;

• инвалидность является уважительной причиной для расторжения трудового договора, заключенного на определенный срок;

• при сокращении численности или штата преимущественное право остаться на работе при равных условиях производительности труда и квалификации предоставляется лицам с инвалидностью вследствие войны и лицам, на которых распространяется действие Закона Украины «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты»;

• работающее лицо с инвалидностью имеет право отказаться работать в ночное время и сверхурочно;

• по просьбе лица с инвалидностью может устанавливаться режим работы на условиях неполного рабочего дня (недели).

К тому же на собственника возлагается обязанность организовывать обучение, переквалификацию, трудоустройство лиц с инвалидностью, создание для них условий труда с учетом медицинских рекомендаций.

Об отпусках

Следует отметить, что лица с инвалидностью имеют определенные дополнительные гарантии в предоставлении им отпуска. Так, если право работника на ежегодный отпуск с сохранением заработной платы наступает с момента окончания шести месяцев непрерывной работы, то лицу с инвалидностью такой отпуск предоставляется по его желанию в удобное для него время в соответствии с Законом Украины «Об отпусках».

Кроме того, продолжительность ежегодного основного отпуска для работников — лиц с инвалидностью составляет:

• для лиц с инвалидностью I и II групп — 30 календарных дней;

• для лиц с инвалидностью III группы — 26 календарных дней.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 23.11.2021

Працевлаштування осіб з інвалідністю

Особам з інвалідністю забезпечується повне й рівне здійснення ними всіх прав та основоположних свобод людини в усіх сферах суспільного життя. Дискримінація осіб з інвалідністю відповідно до законодавства забороняється, у тому числі й під час реалізації ними права на працю. Саме тому особи з інвалідністю потребують створення належних умов праці та справедливого соціального захисту для того, щоб успішно інтегруватися та комунікувати із суспільством.

Яке законодавство визначає права та свободи осіб з інвалідністю?

До законодавства України, яке визначає права та свободи осіб з інвалідністю, зокрема, належать:

• Загальна декларація прав людини;
• Конвенція про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року;
• Кодекс законів про працю України;
• закони України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про відпустки» тощо.

Хто належить до осіб з інвалідністю?

Верховна Рада України у грудні 2009 року ратифікувала важливий з точки зору захисту прав працівників – осіб з інвалідністю міжнародний договір — Конвенцію про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року (далі — Конвенція), яка, у свою чергу, проголошує створення належного права осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими.

Конвенція визначає, що до осіб з інвалідністю належать особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Що включає право на працю осіб з інвалідністю?

Право на працю осіб з інвалідністю перш за все включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю (стаття 27 Конвенції).

Що варто знати роботодавцям?

Що ж стосується роботодавців, то статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Водночас за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою, роботодавці сплачують Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70.

Увага! Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця (стаття 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).¹

Які документи потрібно надати роботодавцю при працевлаштуванні?

Якщо особа з інвалідністю вирішила працевлаштуватись, їй необхідно надати роботодавцю такі документи:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• трудову книжку;
• документ про освіту;
• довідку медико-соціальної експертної комісії;
• виписку з акта-огляду медико-соціальної експертної комісії, де вказується строк, група інвалідності та її причина;
• індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями.

Які існують пільги при працевлаштуванні осіб з інвалідністю?

Кодекс законів про працю України передбачає наступні види пільг при працевлаштуванні осіб з інвалідністю:

• при прийнятті на роботу не встановлюється випробування для осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертної комісії;
• інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
• при скороченні чисельності або штату переважне право залишитися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• працююча особа з інвалідністю має право відмовитися працювати в нічний час і надурочно;
• на прохання особи з інвалідністю може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня).

До того ж на власника покладається обов’язок організовувати навчання, перекваліфікацію, працевлаштування осіб з інвалідністю, створення для них умов праці з урахуванням медичних рекомендацій.

Про відпустки

Слід наголосити на тому, що особи з інвалідністю мають певні додаткові гарантії у наданні їм відпустки. Так, якщо право працівника на щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати настає з моменту закінчення шести місяців безперервної роботи, то особі з інвалідністю така відпустка надається за його бажанням у зручний для нього час відповідно до Закону України «Про відпустки».

Крім того, тривалість щорічної основної відпустки для працівників – осіб з інвалідністю становить:

• для осіб з інвалідністю I і II груп — 30 календарних днів;
• для осіб з інвалідністю III групи — 26 календарних днів.