Надання відпустки працівнику після переведення на інше підприємство

Прийняття працівника на роботу на нове підприємство в порядку переведення відбувається після його звільнення зі «старого» підприємства на підставі пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).¹

В день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним остаточний розрахунок, виплативши всі суми, що належать йому від підприємства (ст. 47, 116 КЗпП).

Статтею 83 КЗпП та статтею 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки², а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.³ У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток (далі — грошова компенсація)⁴ за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Документальне оформлення перерахування грошової компенсації
за невикористану відпустку при переведенні працівника

Підприємство, з якого працівник звільняється (переводиться), перераховує грошову компенсацію на рахунок нового підприємства працівника на підставі заяви працівника та наданих банківських реквізитів підприємства, на яке працівник переводиться.⁵ При цьому, щоб уникнути проблем з отриманням відпустки на новому місці роботи, бажано, щоб новому роботодавцю працівник надав довідку від колишнього роботодавця про кількість днів невикористаної щорічної відпустки, робочий рік, за який не використана така відпустка, суму нарахованої та перерахованої новому роботодавцю грошової компенсації, факт сплати і суми сплаченого єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб і військового збору з суми грошової компенсації.

Вищевказані заява працівника та довідка підприємства можуть мати такий вигляд:

Звертаємо увагу, що грошова компенсація за невикористану соціальну додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, на нове місце роботи працівника не перераховується, а виплачується при звільненні працівника.⁶ Тобто на нове місце роботи може перераховуватися грошова компенсація тільки за не використану працівником щорічну (основну і додаткову) відпустку.

Якщо працівник на попередньому місці роботи за станом на день звільнення вже використав щорічну відпустку повної тривалості за робочий рік, який через переведення відпрацював не повністю, то при звільненні в порядку переведення при остаточному розрахунку з його заробітної плати сума відпускних за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (фактично — за надміру використані дні щорічної відпустки), не відраховується (п. 2 ч. другої ст. 22 Закону про відпустки, п. 2 ч. другої ст. 127 КЗпП).

Розрахунок кількості днів щорічної відпустки,
на які працівник має право після переведення на інше підприємство

У разі якщо працівник на попередньому місці роботи скористався своїм правом на щорічну відпустку або при звільненні йому була виплачена грошова компенсація, то стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку, на новому місці роботи обчислюється з дня укладення трудового договору.⁷

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, який дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи (ч. третя ст. 9 Закону про відпустки).

Отже, на новому місці роботи стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку, повинен обчислюватися з дати обчислення стажу роботи, який давав право на щорічну відпустку на попередньому місці роботи (тобто робочий рік працівника на новому місці роботи для надання щорічної відпустки бажано не змінювати).

Нагадаємо, що відповідно до статті 10 Закону про відпустки право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення 6-місячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою статті 10 Закону про відпустки.

Щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації (п. 8 ч. сьомої ст. 10 Закону про відпустки).

Таким чином, перевагою перерахування грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку на нове підприємство працівника є те, що стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку (далі — «відпускний» стаж), у працівника не переривається і враховується на новому місці роботи. У цьому випадку працівникові може бути надана щорічна відпустка повної тривалості раніше 6 місяців безперервної роботи на новому місці роботи.

Наприклад, якщо працівник до переведення на інше підприємство не використав дні щорічної основної відпустки за останні 12 місяців роботи (відпрацьований робочий рік) на попередньому місці роботи і не отримав за них грошову компенсацію при звільненні (вона була перерахована новому роботодавцю), то цей період (12 місяців) зараховується до «відпускного» стажу, що дає право на щорічну основну відпустку за новим місцем роботи. У цьому випадку працівник практично відразу після переведення на нове підприємство (з першого дня роботи) має право на отримання щорічної основної відпустки повної тривалості, встановленої для посади працівника на новому підприємстві.

ПРИКЛАД 1

Надання працівнику невикористаної на попередньому місці роботи
щорічної основної відпустки відразу після переведення на інше підприємство

У працівника на «старому» підприємстві робочий рік був з 10 серпня 2019 року по 9 серпня 2020 року, а тривалість щорічної основної відпустки становила 24 календарні дні. У зв’язку з переведенням на інше підприємство працівника звільнено з роботи 1 липня 2020 року, але за останній робочий рік жодного дня щорічної основної відпустки він не використав. На момент звільнення «відпускний» стаж працівника становив 326 календарних днів (всі календарні дні в період з 10 серпня 2019 року по 1 липня 2020 року), тому працівник мав право на 21 календарний день (далі в розрахунках — к. д.) зазначеної відпустки (24 к. д. : (366 к. д. – 11 святк. д.) х (326 к. д. – 11 святк. д.)).⁸ На підставі заяви працівника грошова компенсація за невикористані 21 к. д. щорічної основної відпустки при звільненні йому не виплачувалась, а була перерахована у зв’язку з переведенням новому роботодавцю, у якого працівник став до роботи з 2 липня 2020 року.

В такій ситуації новий роботодавець вже з 2 липня 2020 року (першого дня роботи після переведення) може надати працівнику щорічну основну відпустку повної тривалості — 24 к. д. (з 2 по 25 липня 2020 року), включаючи 21 к. д., що не були ним використані на «старому» підприємстві (за які була перерахована грошова компенсація новому роботодавцю), оскільки період роботи (з урахуванням періоду роботи на «старому» підприємстві) на момент надання такої відпустки у працівника становить більше 6 місяців. Вже через кілька днів після використання такої відпустки — з 10 серпня 2020 року працівнику може бути надано нову щорічну основну відпустку повної тривалості, встановленої для працівника на новому підприємстві, — за робочий рік з 10 серпня 2020 року по 9 серпня 2021 року (перший повний робочий рік на новому підприємстві). Але така «повна» щорічна основна відпустка фактично буде надана працівнику наперед (авансом), і йому необхідно буде відпрацювати по 9 серпня 2021 року — повний робочий рік.

__________________________________________________________________________

Якщо працівник до переведення на інше підприємство не використав дні щорічної основної відпустки за останні 6 місяців роботи на «старому» підприємстві та не отримав за них грошову компенсацію при звільненні (вона була перерахована новому роботодавцю), то ці 6 місяців зараховуються до «відпускного» стажу за новим місцем роботи. У цьому випадку працівнику одразу після переведення на інше підприємство (з першого дня роботи) може бути надано щорічну основну відпустку повної тривалості, встановленої для посади працівника на новому підприємстві. Але половину тривалості такої «повної» щорічної основної відпустки фактично буде надано працівнику наперед, тому йому необхідно буде відпрацювати ще 6 місяців на новому підприємстві, щоб його сумарний «відпускний» стаж (з урахуванням роботи на «старому» і новому підприємствах) становив 12 місяців (робочий рік).

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника на «старому» і новому підприємствах відрізняється (наприклад, становить відповідно 24 к. д. і 30 к. д.), то працівнику за роботу на «старому» підприємстві надається така кількість днів відпустки, за яку перерахована грошова компенсація на нове місце роботи, а тривалість відпустки на новому підприємстві визначається за відпрацьований на ньому час з дня укладення трудового договору виходячи з тривалості такої відпустки за посадою працівника на новому підприємстві.

ПРИКЛАД 2

Визначення тривалості відпустки після переведення,
якщо працівник відпрацював менше 6 місяців на новому підприємстві

Працівнику, прийнятому підприємством на роботу за переведенням 27.01.2020 р., вперше надається щорічна основна відпустка з 22.07.2020 р. Тривалість такої відпустки за посадою працівника за відпрацьований робочий рік становить 30 календарних днів. Попередній роботодавець за період роботи у нього працівника з 27.08.2019 р. (початок робочого року) по 24.01.2020 р. (день звільнення) при переведенні працівника перерахував новому роботодавцю грошову компенсацію за невикористані працівником 10 календарних днів (24 к. д. : (365 к. д. – 11 святк. д.) х (151 к. д. – 4 святк. д.)) щорічної основної відпустки виходячи з тривалості такої відпустки на «старому» підприємстві працівника —24 календарні дні за відпрацьований робочий рік.

Визначимо, на відпустку якої тривалості працівник має право на момент надання щорічної основної відпустки за новим місцем роботи, враховуючи, що робочий рік у працівника — з 27.08.2019 р. по 26.08.2020 р. Для цього спочатку обчислимо «відпускний» стаж працівника на новому місці роботи за період з 27.01.2020 р. (перший день роботи на новому підприємстві) по 26.08.2020 р. (останній календарний день робочого року):

5 к. д. (січень) + 29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) + 31 к. д. (липень) + 26 к. д. (серпень) – 7 святк. д. (8 березня, 19 квітня, 1 і 9 травня, 7 і 28 червня, 24 серпня) = 206 к. д.

Тривалість щорічної основної відпустки, на яку працівник має право за період роботи на новому підприємстві з 20.01.2020 р. по 26.08.2020 р., виходячи з тривалості щорічної основної відпустки за новим місцем роботи:

30 к. д. : (366 к. д. : 11 святк. д.) х 206 к. д. = 17 к. д.

Тривалість відпустки працівника за робочий рік з 27.08.2019 р. по 26.08.2020 р.:

10 к. д. (на «старому» підприємстві) + 17 к. д. (на новому підприємстві) = 27 к. д.

Таким чином, новий роботодавець з 22.07.2020 р. може надати працівнику за робочий рік з 27.08.2019 р. по 26.08.2020 р. щорічну основну відпустку тривалістю 27 к. д. (в т. ч. 10 к. д. невикористаної такої відпустки на «старому» підприємстві), але працівник повинен буде ще відпрацювати на новому підприємстві робочий рік по 26.08.2020 р. для покриття заборгованості за надані наперед і оплачені дні зазначеної відпустки.

ПРИКЛАД 3

Визначення тривалості відпустки після переведення,
якщо працівник відпрацював більше 6 місяців на новому підприємстві

Працівнику, прийнятому підприємством на роботу за переведенням 16.09.2019 р., вперше надається щорічна основна відпустка з 06.07.2020 р. Тривалість такої відпустки за посадою працівника на новому підприємстві за відпрацьований робочий рік становить 24 календарні дні. Попередній роботодавець за період роботи у нього працівника з 15.01.2019 р. (початок робочого року) по 13.09.2019 р. (день звільнення) при переведенні працівника перерахував новому роботодавцю грошову компенсацію за невикористані працівником 19 календарних днів (28 к. д. : (365 к. д. – 11 святк. д.) х (242 к. д. – 7 святк. д.)) щорічної основної відпустки виходячи з тривалості такої відпустки на «старому» підприємстві працівника — 28 календарних днів за відпрацьований робочий рік.

Визначимо, на відпустку якої тривалості працівник має право на момент надання щорічної основної відпустки за новим місцем роботи, враховуючи, що робочі роки у працівника — з 15.01.2019 р. по 14.01.2020 р. (час роботи на «старому» і новому підприємствах) та з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р. (час роботи на новому підприємстві).

Спочатку обчислимо «відпускний» стаж працівника на новому місці роботи за період з 16.09.2019 р. (перший день роботи на новому підприємстві) по 14.01.2020 р. (останній календарний день робочого року з 15.01.2019 р. по 14.01.2020 р.)⁹:

15 к. д. (вересень) + 31 к. д. (жовтень) + 30 к. д. (листопад) + 31 к. д. (грудень) + 14 к. д. (січень) – 4 святк. д. (14 жовтня, 25 грудня, 1 і 7 січня) = 117 к. д.

Тривалість щорічної основної відпустки, на яку працівник має право за період роботи на новому підприємстві з 16.09.2019 р. по 14.01.2020 р., виходячи з тривалості щорічної основної відпустки за новим місцем роботи:

24 к. д. : (365 к. д. – 11 святк. д.) х 117 к. д. = 8 к. д.

Визначимо тривалість щорічної основної відпустки працівника за робочий рік з 15.01.2019 р. по 14.01.2020 р.:

19 к. д. (на «старому» підприємстві) + 8 к. д. (на новому підприємстві) = 27 к. д.

За робочий рік з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р. працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні, оскільки цей робочий рік повністю припадає на період роботи на новому підприємстві.

Визначимо тривалість щорічної основної відпустки працівника за робочі роки з 15.01.2019 р. по 14.01.2020 р. та з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р.:

27 к. д. + 24 к. д. = 51 к. д.

Таким чином, новий роботодавець з 06.07.2020 р. може надати працівникові щорічну основну відпустку тривалістю 27 календарних днів за робочий рік з 15.01.2019 р. по 14.01.2020 р., а відразу після її закінчення — щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні за робочий рік з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р., але працівник повинен буде ще відпрацювати на підприємстві робочий рік по 14.01.2021 р. для покриття заборгованості перед підприємством за надані наперед і оплачені дні зазначеної відпустки за робочий рік з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р.

________________________________________________________________________

Розрахунок відпускних при наданні працівнику
оплачуваної відпустки після переведення на нове підприємство

Оскільки при переведенні працівника на інше підприємство відбувається заміна роботодавця, то відлік періоду роботи працівника у нового роботодавця з метою визначення розрахункового періоду для нарахування йому оплати за час щорічної та інших відпусток (далі — відпускні), в т. ч. в разі перерахування грошової компенсації попереднім роботодавцем працівника на нове місце роботи, починається з першого числа місяця, наступного за місяцем оформлення на роботу у нового роботодавця. Якщо перший день роботи у нового роботодавця при переведенні припав не на перший календарний, а на перший робочий день місяця (наприклад, на 2 січня 2020 року, оскільки 1 січня 2020 року — святковий день), то такий місяць (січень 2020 року) включається до розрахункового періоду (буде першим місяцем розрахункового періоду).

Наявний у працівника після переведення на нове підприємство «відпускний» стаж не впливає на порядок визначення розрахункового періоду для нарахування відпускних за новим місцем роботи. Визначення розрахункового періоду для нарахування відпускних при наданні відпустки на новому підприємстві, в т. ч. при невикористанні працівником відпустки за «старим» місцем роботи, здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної (основної та додаткової) відпустки та інших відпусток провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Отже, якщо, наприклад, працівник після переведення працює на новому підприємстві з 16 вересня 2019 року, а щорічна основна відпустка надається йому на цьому підприємстві з 6 липня 2020 року (див. приклад 3), то незалежно від того, який «відпускний» стаж у працівника і за скільки невикористаних днів відпустки перерахована «старим» роботодавцем новому грошова компенсація, розрахунковим періодом для нарахування відпускних буде період з 1 жовтня 2019 року по 30 червня 2020 року (9 повністю відпрацьованих календарних місяців).

Якщо працівник не має жодного повністю відпрацьованого календарного місяця на новому підприємстві, то розрахункового періоду не буде. У цьому випадку розрахунок відпускних здійснюється виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Якщо після переведення на новому підприємстві працівник почав працювати, наприклад, з 9 червня 2020 року, і з будь-якої дати в період з 9 червня по 31 липня 2020 року йому буде надаватися щорічна (будь-яка інша оплачувана) відпустка, то розрахунок відпускних необхідно буде здійснювати виходячи з установленого працівнику посадового окладу (тарифної ставки) на такому (новому) підприємстві, оскільки працівник не відпрацював жодного повного календарного місяця на цьому підприємстві. Якщо ж на новому підприємстві йому буде надана відпустка з 1 серпня 2020 року, то розрахунковий період включатиме один календарний місяць — липень.

Середня заробітна плата для нарахування відпускних працівнику, який пропрацював на новому підприємстві після переведення менше року, обчислюється виходячи з виплат, нарахованих у розрахунковому періоді (за фактичний час роботи на новому підприємстві) — з першого числа місяця після оформлення на роботу (після переведення) до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Таким чином, згідно з нормами Порядку № 100 при наданні відпустки на новому місці роботи відпускні як за «старі», так і за нові дні відпустки повинні обчислюватися однаково — виходячи з даних розрахункового періоду на новому підприємстві. Але в деяких роз’ясненнях¹⁰ держоргани відзначили, що дні щорічної відпустки, не використані на попередньому місці роботи, оплачуються з суми компенсації, перерахованої на нове місце роботи. Хоча в Порядку № 100 такої норми немає.

Законодавство (в т. ч. Порядок № 100) не встановлює порядок визначення суми відпускних до виплати «на руки» за рахунок нового роботодавця, але для пропорційності розрахунків необхідно використовувати окремо суми відпускних до нарахування і окремо суми відпускних до виплати.

При нарахуванні відпускних на новому підприємстві для визначення середньоденної заробітної плати необхідно підсумувати всю заробітну плату працівника в розрахунковому періоді на цьому підприємстві (останні 12 календарних місяців або менший фактично відпрацьований період з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка) і розділити її на кількість календарних днів у розрахунковому періоді за винятком святкових і неробочих днів. Потім одержаний результат (середньоденна заробітна плата) перемножується на кількість (сумарну «старих» і «нових») календарних днів відпустки (п. 7 Порядку № 100).¹¹

ПРИКЛАД 4

Розрахунок відпускних, якщо працівник відпрацював на новому підприємстві декілька місяців

Використовуючи дані прикладу 2, згідно з якими працівнику, прийнятому підприємством на роботу за переведенням 27.01.2020 р., з 22.07.2020 р. надається щорічна основна відпустка тривалістю 27 календарних днів (в т. ч. 10 к. д. невикористаної відпустки за «старим» місцем роботи і 17 к. д. відпустки за період роботи на новому підприємстві).

У розрахунковому періоді за новим місцем роботи, що включає 5 календарних місяців (лютий – червень), працівник отримав сумарну заробітну плату в розмірі 40 000 грн. Сума нарахованої грошової компенсації попереднім роботодавцем за невикористані 10 к. д. щорічної основної відпустки становила 2500 грн., а сума перерахованої цієї компенсації новому роботодавцю склала 2012,50 грн. (2500 грн. – 450 грн. (ПДФО) – 37,50 грн. (ВЗ)).

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, що включаються до розрахунку:

29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) – 6 святк. д. (8 березня, 19 квітня, 1 і 9 травня, 7 і 28 червня) = 145 к. д.

Середньоденна заробітна плата: 40 000 грн. : 145 к. д. = 275,86 грн.

Сума нарахованих відпускних за 27 к. д. відпустки: 275,86 грн. х 27 к. д. = 7448,22 грн.

Сума нарахованих відпускних за рахунок нового роботодавця:

7448,22 – 2500 = 4948,22 грн.

«На руки» працівникові необхідно виплатити таку суму відпускних:

2012,50 + 4948,22 – 4948,22 грн. х 18% (ПДФО) – 4948,22 грн. х 1,5% (ВЗ) = 5995,82 грн.

ПРИКЛАД 5

Розрахунок відпускних, якщо працівник відпрацював
на новому підприємстві менше одного календарного місяця

Працівника прийнято підприємством на роботу за переведенням 15 червня 2020 року, а з 27 липня йому надається щорічна основна відпустка пропорційно до відпрацьованого часу («відпускного» стажу). Посадовий оклад працівника — 8000 грн.

Попередній роботодавець за невикористані 14 календарних днів щорічної основної відпустки нарахував працівнику при звільненні грошову компенсацію в сумі 3300 грн., а сума перерахованої (за вирахуванням ПДФО і ВЗ) цієї компенсації новому роботодавцю склала 2656,50 грн. (3300 грн. – 594 грн. (ПДФО) – 49,50 грн. (ВЗ)).

«Відпускний» стаж працівника на новому місці роботи з моменту прийняття на роботу до дня надання відпустки (з 15 червня по 26 липня) за винятком святкових і неробочих днів:

16 к. д. (червень) + 26 к. д. (липень) – 1 святк. д. (28 червня) = 41 к. д.

Тривалість щорічної основної відпустки, на яку працівник має право виходячи з відпрацьованого часу на новому підприємстві (з 15 червня по 26 липня):

24 к. д. : (366 к. д. – 11 святк. д.) х 41 к. д. = 3 к. д.

Таким чином, виходячи з «відпускного» стажу станом на день надання щорічної основної відпустки на новому підприємстві працівник має право на 17 календарних днів (14 к. д. + 3 к. д.) такої відпустки, які йому надаються з 27 липня.

Оскільки у працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця на новому підприємстві, то розрахункового періоду у нього немає. В цьому випадку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з встановленого працівникові посадового окладу. За розрахунковий період умовно приймаємо останні 12 календарних місяців.

Середньоденна заробітна плата:

(8000 грн. х 12 міс.) : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 270,42 грн.

Сума нарахованих відпускних за 17 к. д. відпустки:

270,42 грн. х 17 к. д. = 4597,14 грн.

Сума нарахованих відпускних за рахунок нового роботодавця:

4597,14 – 3300 = 1297,14 грн.

«На руки» працівникові необхідно виплатити таку суму відпускних:

2656,50 + 1297,14 – 1297,14 грн. х 18% (ПДФО) – 1297,14 грн. х 1,5% (ВЗ) = 3700,69 грн.

_________________________________________________________________________

Оподаткування та облік відпускних, що перераховуються на нове місце роботи працівника

Оплата щорічної відпустки (основної та додаткових) і виплата грошової компенсації працівникам передбачені статтями 74, 83 КЗпП та статтями 21, 23, 24 Закону про відпустки, тому зазначені виплати у складі гарантійних виплат на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР належать до додаткової заробітної плати.

Підпунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, також встановлено, що суми відпускних і грошових компенсацій належать до додаткової заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП).

Отже, нараховані підприємством відпускні та грошова компенсація у складі заробітної плати (ФОП) обкладаються єдиним соціальним внеском (далі — ЄСВ), а також податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ) на підставі підпункту 164.2.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). ЄСВ, ПДФО і ВЗ сплачуються під час виплати відпускних та грошової компенсації.¹²

Що стосується оподаткування грошової компенсації, яка перераховується на нове місце роботи працівника в разі його переведення, то оскільки її нараховує підприємство, з якого переводиться (звільняється) працівник, саме воно повинно як страхувальник нарахувати ЄСВ на суму грошової компенсації¹³ і як податковий агент — утримати ПДФО і ВЗ із суми грошової компенсації в місяці її нарахування (місяці звільнення працівника).

Оскільки перерахування грошової компенсації на нове підприємство працівника прирівнюється до її виплати, попередній роботодавець працівника повинен сплатити ЄСВ, ПДФО та ВЗ з суми грошової компенсації в день її перерахування новому роботодавцю працівника.

У Податковому розрахунку ф. № 1ДФ сума грошової компенсації у складі заробітної плати в місяці (кварталі) її нарахування та перерахування відображається попереднім роботодавцем працівника як сума нарахованого та виплаченого доходу за ознакою доходу «101», а суми нарахованих на такий дохід і перерахованих ПДФО і ВЗ — у відповідних графах розділів І та ІІ.

У Звіті з ЄСВ (ф. № Д4) нарахована працівнику попереднім роботодавцем грошова компенсація відображається ним у місяці її нарахування (місяці перерахування новому роботодавцю працівника) у складі заробітної плати, в тому числі в таблиці 6.¹¹

Новий роботодавець працівника в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ і Звіті з ЄСВ суму отриманої грошової компенсації в місяці (кварталі) її виплати працівнику не відображає, оскільки вона вже була відображена в цій звітності попереднім роботодавцем працівника.

У податковому обліку відпускні відображаються в тому ж порядку, що і в бухгалтерському обліку (пп. 134.1.1 ПКУ).

У бухгалтерському обліку підприємства, з якого переводиться (звільняється) працівник, грошова компенсація у складі додаткової заробітної плати ФОП і нарахований на неї ЄСВ включаються до витрат у складі витрат на оплату праці за категоріями працівників з урахуванням створеного забезпечення (резерву) відпусток.¹¹

У бухгалтерському обліку підприємства, на яке перевівся працівник і яке отримує, а в подальшому виплачує грошову компенсацію при наданні працівнику днів відпустки, не використаних за попереднім місцем роботи, операції відображаються таким чином:

– отримання грошової компенсації від попереднього роботодавця працівника: Дт 311  Кт 685;

– виплата працівнику зазначеної грошової компенсації: Дт 685  Кт 301 (311);

– нарахування оплати за відпустку, зароблену на новому місці роботи: Дт 91–94  Кт 661.

Оскільки питання використання новим роботодавцем грошової компенсації, отриманої від попереднього роботодавця працівника, на законодавчому рівні чітко не врегульовано, розглянемо два варіанти нарахування відпускних на новому місці роботи працівника:

Варіант І — підприємство «Б» за всі «старі» дні відпустки виплачує тільки отриману грошову компенсацію;

Варіант ІІ — підприємство «Б» для оплати всіх днів відпустки (як не використаних за попереднім місцем роботи, так і зароблених за новим місцем роботи) застосовує єдину середньоденну заробітну плату, розраховану згідно з Порядком № 100, а отримана грошова компенсація погашає частину загальної суми виплачуваних працівнику відпускних (як показано вище в прикладах 4 і 5).

ПРИКЛАД 6

Відображення в обліку операцій з перерахування грошової компенсації
на нове місце роботи працівника, її виплати та нарахування відпускних

Працівник звільнився 4 травня 2020 року (понеділок) з підприємства «А» у зв’язку з переведенням на підприємство «Б», до роботи на якому приступив з 5 травня 2020 року (вівторок).

Згідно із заявою працівника грошову компенсацію за 20 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки підприємством «А» перераховано 4 травня 2020 року на поточний рахунок підприємства «Б» — нове місце роботи працівника. Сума нарахованої підприємством «А» грошової компенсації працівнику становить 5000 грн. (250 грн. х 20 к. д.).

Підприємство «Б» з 30 червня 2020 року надає працівнику щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні (20 к. д. невикористаної відпустки на «старому» підприємстві та 4 к. д. відпустки за період роботи на новому підприємстві). Посадовий оклад працівника на підприємстві «Б» становить 9000 грн.

Оскільки у працівника після переведення на підприємстві «Б» немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця, середньоденна заробітна плата для нарахування відпускних обчислюється виходячи з встановленого працівникові посадового окладу.

Середньоденна заробітна плата:

(9000 грн. х 12 міс.) : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 304,23 грн.

Варіант І: сума нарахованих відпускних за 4 «нові» календарні дні відпустки, що надаються за період роботи на підприємстві «Б», якщо це підприємство за всі «старі» 20 к. д. відпустки виплачує працівникові тільки отриману грошову компенсацію:

304,23 грн. х 4 к. д. = 1216,92 грн.

Варіант ІІ: сума нарахованих відпускних за 24 календарні дні відпустки, якщо підприємство «Б» при оплаті всіх («старих» і «нових») календарних днів відпустки застосовує єдину середньоденну заробітну плату, а отримана грошова компенсація погашає частину загальної суми виплачуваних працівникові відпускних:

304,23 грн. х 24 к. д. = 7301,52 грн.

Вищевказані суми відпускних, зменшені на суму ПДФО і ВЗ, підприємство «Б» виплатило працівнику 26 червня 2020 року (за варіантом ІІ — в т. ч. за рахунок суми грошової компенсації, отриманої від підприємства «А»).

У бухгалтерському обліку нарахування грошової компенсації у підприємства «А» і відпускних у підприємства «Б» (за двома варіантами) відображається таким чином: