Предоставление отпусков «чернобыльцам»Надання відпусток «чорнобильцям»

Законодательным актом, направленным на защиту граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, других ядерных аварий и испытаний, учений с применением ядерного оружия, является Закон Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы» от 28.02.91 г. № 796-XII (далее — Закон № 796).

Статьей 9 Закона № 796 определены лица, которые считаются пострадавшими вследствие Чернобыльской катастрофы. К ним относятся:

• участники ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС — граждане, принимавшие непосредственное участие в ликвидации аварии и ее последствий;
• потерпевшие от Чернобыльской катастрофы — граждане, в т. ч. дети, испытавшие влияние радиоактивного облучения вследствие Чернобыльской катастрофы.

Лица, имеющие статус участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС (далее — «ликвидаторы»), определены в статье 10 Закона № 796. К ним относятся граждане, которые непосредственно принимали участие в любых работах, связанных с устранением самой аварии, ее последствий в зоне отчуждения в 1986 – 1987 годах независимо от количества рабочих дней, а в 1988 – 1990 годах — не менее 30 календарных дней, в том числе при проведении эвакуации людей и имущества из этой зоны, а также временно направлены или командированы в указанные сроки для выполнения работ в зоне отчуждения, включая военнослужащих, работники государственных, общественных, других предприятий, учреждений и организаций независимо от их ведомственной подчиненности, а также те, кто работал не менее 14 календарных дней в 1986 году на действующих пунктах санитарной обработки населения и дезактивации техники или их строительстве. Перечень этих пунктов определялся решениями правительственной комиссии.

Перечень лиц, потерпевших от Чернобыльской катастрофы, приведен в части первой статьи 11 Закона № 796.

Статус «ликвидаторов» и граждан, потерпевших от Чернобыльской катастрофы, (далее вместе — «чернобыльцы») подтверждается соответственно «Посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» и «Посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» («Посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи»), выданными согласно Порядку выдачи удостоверений лицам, пострадавшим вследствие Чернобыльской катастрофы, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 20.01.97 г. № 51, а с 25.07.2018 г. — согласно Порядку выдачи удостоверений лицам, пострадавшим вследствие Чернобыльской катастрофы, и другим категориям граждан, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 11.07.2018 г. № 551.

Категории «чернобыльцев»

Выплаты «чернобыльцам» осуществляются в двух направлениях:

– выплаты, связанные с социальной защитой лиц в процессе трудовых отношений с их работодателями (работникам на предприятии), а также выплаты компенсаций и определенных видов помощи;

– выплаты по программам мероприятий социального плана.

С целью установления льгот, в том числе по предоставлению отпусков, и компенсационных выплат статьей 14 Закона № 796 определены четыре категории «чернобыльцев» (см. таблицу ниже). Однако следует учитывать, что с 01.01.2015 г. Законом Украины «О внесении изменений и признании утратившими силу некоторых законодательных актов Украины» от 28.12.2014 г. № 76-VIII (далее — Закон № 76) были внесены изменения в Закон Украины «О правовом режиме территории, подвергшейся радиоактивному загрязнению вследствие Чернобыльской катастрофы» от 27.02.91 г. № 791а-XII, которыми исключен абзац пятый части второй статьи 2, т. е. из зон радиоактивного загрязнения исключена зона усиленного радиоэкологического контроля (4 зона). Одновременно Законом № 76 с 01.01.2015 г. из Закона № 796 была исключена статья 23, устанавливавшая компенсации и льготы «чернобыльцам» 4 категории. К последним относятся лица, которые постоянно проживают или постоянно работают или постоянно обучаются на территории зоны усиленного радиоэкологического контроля, при условии, что они по состоянию на 1 января 1993 года прожили или отработали или постоянно обучались в этой зоне не менее 4 лет. Поэтому в настоящее время для «чернобыльцев» 4 категории льготы и компенсации (в т. ч. дополнительные отпуска) Законом № 796 не предусмотрены.¹

Основные льготы и компенсационные выплаты для «чернобыльцев» в зависимости от их категории установлены: для 1 категории — статьей 20 Закона № 796; для 2 категории — статьей 21 Закона № 796; для 3 категории — статьей 22 Закона № 796.

Кроме того, статьей 30 Закона № 796 определены льготы и компенсации потерпевшим детям и их родителям.

Таблица

Категории лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы,
для установления льгот и компенсаций

Категории	Характеристика
Категория 1	Инвалиды из числа участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС и потерпевших от Чернобыльской катастрофы (статьи 10, 11 и ч. третья ст. 12 Закона № 796), относительно которых установлена причинная связь инвалидности с Чернобыльской катастрофой, больные вследствие Чернобыльской катастрофы лучевой болезнью
Категория 2	Участники ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, которые работали в зоне отчуждения: – с момента аварии до 1 июля 1986 года — независимо от количества рабочих дней; – с 1 июля 1986 года по 31 декабря 1986 года — не менее 5 календарных дней; – в 1987 году — не менее 14 календарных дней, а также потерпевшие от Чернобыльской катастрофы; – эвакуированные в 1986 году из зоны отчуждения (в том числе лица, которые на момент эвакуации находились в состоянии внутриутробного развития, после достижения ими совершеннолетия); – пица, постоянно проживавшие в зоне безусловного (обязательного) отселения с момента аварии до принятия постановления об отселении
Категория 3	Участники ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, которые работали: – в зоне отчуждения с 1 июля 1986 года по 31 декабря 1986 года — от 1 до 5 календарных дней; – в зоне отчуждения в 1987 году — от 1 до 14 календарных дней; – в зоне отчуждения в 1988-1990 годах — не менее 30 календарных дней; – на действующих пунктах санитарной обработки населения и дезактивации техники или их строительстве — не менее 14 календарных дней в 1986 году, а также потерпевшие от Чернобыльской катастрофы (не отнесенные к категории 2), которые: – постоянно проживали на территориях зон безусловного (обязательного) и гарантированного добровольного отселения на день аварии или которые по состоянию на 1 января 1993 года прожили в зоне безусловного (обязательного) отселения не менее 2 лет, а на территории зоны гарантированного добровольного отселения — не менее 3 лет и отселены или самостоятельно переселились с этих территорий; – постоянно проживают или постоянно работают или постоянно обучаются в зонах безусловного (обязательного) и гарантированного добровольного отселения при условии, что они по состоянию на 1 января 1993 года прожили или отработали или постоянно обучались в зоне безусловного (обязательного) отселения не менее 2 лет, а в зоне гарантированного добровольного отселения — не менее 3 лет

Ежегодный и дополнительный оплачиваемые отпуска «чернобыльцев»

Работники – «чернобыльцы», как и обычные работники, имеют право на ежегодные и прочие виды отпусков, предусмотренные Законом Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках). Каких-либо преференций касательно продолжительности ежегодного отпуска работники–«чернобыльцы» не имеют. Но работники–«чернобыльцы» 1 и 2 категории, а также один из родителей ребенка с инвалидностью (далее — инвалид), пострадавшего вследствие Чернобыльской катастрофы, или лицо, которое их заменяет, имеют право на использование очередного (ежегодного) отпуска в удобное для них время (п. 22 ч. первой ст. 20, п. 1 ч. первой ст. 21, п. 3 ч. третьей ст. 30 Закона № 796). Поэтому еще на этапе составления графика отпусков, в котором отражается период предоставления ежегодных отпусков, работодатели должны учесть пожелания указанной категории  «чернобыльцев».

Работники – «чернобыльцы» 1 и 2 категории, а также один из родителей ребенка-инвалида, пострадавшего вследствие Чернобыльской катастрофы, или лицо, которое их заменяет, имеют право на получение дополнительного отпуска с сохранением заработной платы продолжительностью 14 рабочих дней в год (далее — дополнительный «чернобыльский» отпуск) (п. 22 ч. первой ст. 20, п. 1 ч. первой ст. 21, п. 3 ч. третьей ст. 30 Закона № 796).

Поскольку продолжительность дополнительного «чернобыльского» отпуска Законом № 796 установлена в рабочих днях, а в соответствии со статьей 5 Закона об отпусках продолжительность отпусков рассчитывается в календарных днях, то продолжительность указанного отпуска следует пересчитать в календарные дни по следующей формуле:

Nк.д. = (Nр.д. х 7) / 6,

где: Nк.д. — продолжительность отпуска в календарных днях;

Nр.д. — продолжительность отпуска в рабочих днях;

7 — продолжительность недели в календарных днях;

6 — продолжительность недели в рабочих днях, по которой исчислялась продолжительность отпуска до принятия Закона об отпусках.²

В результате продолжительность дополнительного отпуска работникам-«чернобыльцам» должна составлять 16 календарных дней (14 р. д. х 7 / 6).

Обращаем внимание, что дополнительный отпуск «чернобыльцам» не относится к ежегодным отпускам (его не следует путать с ежегодными дополнительными отпусками, предусмотренными пунктом 1 части первой статьи 4 Закона об отпусках).³

Возможность предоставления дополнительных (не ежегодных) отпусков, которым является «чернобыльский» отпуск, предусмотрена частью второй статьи 4 Закона об отпусках, согласно которой законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором могут устанавливаться другие виды отпусков.³

³ См. письма Минсоцполитики от 11.10.2019 г. № 131/0/205-19, от 10.10.2019 г. № 136/0/205-19 и от 29.08.2016 г. № 584/20/112-16 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 2/2020, стр. 113, № 10/2019, стр. 111, и № 2/2019, стр. 122, а также письма Минтруда от 17.11.2006 г. № 415/13/116-06 и от 10.06.2008 г. № 149/13/116-08.

Поскольку дополнительный «чернобыльский» отпуск не относится к ежегодным отпускам, то на него не распространяются нормы Закона об отпусках, предусмотренные для ежегодных отпусков. Так, в случае, когда праздничные и нерабочие дни приходятся на время дополнительного «чернобыльского» отпуска, он не продлевается на эти дни, т. е. эти дни включаются в продолжительность «чернобыльского» отпуска и подлежат оплате в порядке, установленном законодательством. Также дополнительный «чернобыльский» отпуск не продлевается (не переносится на другой период), если «чернобылец» во время этого отпуска заболел, что подтверждено листком нетрудоспособности. Кроме того, такой отпуск не подлежит делению на части, он должен быть использован в течение календарного года, а если работник не реализовал свое право на него в текущем году, перенесение его на следующий календарный год не допускается.³

³ См. письма Минсоцполитики от 11.10.2019 г. № 131/0/205-19, от 10.10.2019 г. № 136/0/205-19 и от 29.08.2016 г. № 584/20/112-16 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 2/2020, стр. 113, № 10/2019, стр. 111, и № 2/2019, стр. 122, а также письма Минтруда от 17.11.2006 г. № 415/13/116-06 и от 10.06.2008 г. № 149/13/116-08.

Дополнительный отпуск для «чернобыльцев», в отличие от ежегодных отпусков, не связан с рабочим процессом и предоставляется независимо от времени работы на предприятии.⁴

Например, если «чернобылец» был принят на работу в начале календарного года и уже в первый месяц работы решил использовать дополнительный «чернобыльский» отпуск, то это возможно. К такому отпуску не может быть применено ограничение, предусмотренное частью пятой статьи 10 Закона об отпусках, согласно которому право работника на ежегодные основной и дополнительные отпуска полной продолжительности в первый год работы наступает после окончания 6 месяцев непрерывной работы на данном предприятии. Поэтому в согласованные с руководителем сроки работнику может быть предоставлен дополнительный «чернобыльский» отпуск с сохранением заработной платы продолжительностью 16 календарных дней до окончания 6 месяцев непрерывной работы на этом предприятии.

Дополнительный «чернобыльский» отпуск является гарантированной государственной льготой для «чернобыльцев», поэтому работодатель обязан обеспечить право этой категории работников на такой отпуск на протяжении календарного года.

В случае если дополнительный отпуск предоставляется «чернобыльцу» в конце текущего года, и его часть приходится на начало следующего календарного года (например, начинается в конце 2020 года, а заканчивается в начале 2021 года), то такой дополнительный отпуск будет считаться отпуском за текущий календарный год (за 2020 год). А в следующем календарном году (в 2021 году) «чернобылец» будет иметь право на дополнительный «чернобыльский» отпуск полной продолжительности.⁵

Если же «чернобылец» не воспользовался своим правом на дополнительный отпуск в текущем году, то при увольнении ему не выплачивается денежная компенсация за такой неиспользованный отпуск, поскольку денежная компенсация согласно статье 24 Закона об отпусках выплачивается только за не использованные дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей.⁶

Обращаем внимание, что исходя из нормы пункта 5 Порядка использования денежных средств государственного бюджета для выполнения программ, связанных с социальной защитой граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 20.09.2005 г. № 936 (далее — Порядок № 936), дополнительный «чернобыльский» отпуск предоставляется только по основному месту работы, поэтому по месту работы по совместительству такой отпуск не предоставляется. В то же время если по основному месту работы женщина находится в отпуске по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и одновременно изъявила желание приступить к работе на условиях неполного рабочего времени по должности (профессии), по которой она работала до отпуска и которая сохраняется за ней на период пребывания в таком отпуске, заключение отдельного трудового договора по совместительству законодательством не предусмотрено. При таких условиях работница имеет право на дополнительный «чернобыльский» отпуск.⁷

Поскольку дополнительный «чернобыльский» отпуск предусмотрен законодательством, то его непредоставление «чернобыльцам» является нарушением трудового законодательства, за которое на работодателя (при неустранении нарушения в установленный предписанием Гоструда срок) может быть наложен штраф в размере минимальной заработной платы на основании абзаца девятого части второй статьи 265 Кодекса законов о труде Украины, а на виновных должностных лиц может быть наложен административный штраф в размере от 30 до 100 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан, предусмотренный статьей 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях.

Оплата дополнительного «чернобыльского» отпуска

Во исполнение норм Закона № 796 принят ряд нормативно-правовых документов, регулирующих процедуру предоставления льгот и компенсационных выплат «чернобыльцам».

Одним из таких документов является Порядок № 936, в соответствии с которым главным распорядителем бюджетных денежных средств, направляемых на «чернобыльские» выплаты, является Министерство социальной политики Украины (далее — Минсоцполитики).

В пункте 4 Порядка № 936 приведен перечень компенсаций и помощи, предусмотренных Законом № 796, которые выплачиваются органами социальной защиты населения (далее — органы соцзащиты).

Согласно подпунктам 9 и 10 пункта 4 Порядка № 936 органы соцзащиты за счет денежных средств государственного бюджета обеспечивают, в частности, оплату:

– дополнительного отпуска гражданам продолжительностью 14 рабочих дней (16 календарных дней) в соответствии с пунктом 22 части первой статьи 20, пунктом 1 части первой статьи 21, пунктом 3 части третьей статьи 30 Закона № 796 (т. е. дополнительного «чернобыльского» отпуска);

– разницы между продолжительностью ежегодного отпуска, предоставляемого в соответствии со статьей 47 Закона № 796, и продолжительностью ежегодного отпуска, предоставляемого в соответствии с Законом об отпусках или другими законами гражданам, работающим (находящимся в командировке) на территории зон радиоактивного загрязнения.

Пунктом 5 Порядка № 936 определено, что социальные выплаты, доплаты (пособия), предусмотренные подпунктами 6 – 13 пункта 4 этого Порядка, проводятся по месту основной работы (службы) граждан предприятиями, учреждениями, организациями, воинскими частями и физическими лицами – предпринимателями (далее — предприятия) в соответствии с расчетными данными, представленными в орган соцзащиты по форме, утвержденной Минсоцполитики.

В соответствии с пунктом 6 Порядка № 936 предприятия регистрируются органом соцзащиты, для чего не позднее чем за два месяца до начала каждого бюджетного года (т. е не позднее 1 ноября) подают сведения о предприятии с определением количества пострадавших лиц по категориям получателей компенсаций и помощи определенных видов и количества граждан, работающих на территориях радиоактивного загрязнения, по форме, утвержденной приказом Минсоцполитики от 22.06.2018 г. № 928 (далее — Приказ № 928), списки граждан с указанием фамилии, имени и отчества, категории, серии и номера удостоверения, места жительства (пребывания), идентификационного номера. График отпусков граждан и расчет расходов для дополнительного «чернобыльского» отпуска на следующий бюджетный год подаются предприятием в орган соцзащиты вместе с указанными сведениями.

В случае изменения указанных сведений и списков граждан предприятие уведомляет в течение 20 дней следующего месяца о таких изменениях соответствующих распорядителей денежных средств.

До 25 числа месяца, за который осуществляется начисление, предприятия представляют в орган соцзащиты документы о расчетных расходах, связанных с выплатой компенсаций и помощи определенных видов, по форме, утвержденной Приказом № 928, и реестр получателей компенсационных выплат и помощи определенных видов, где указываются фамилия, имя и отчество, категория, номер удостоверения, идентификационный номер, сведения о начисленных выплатах, сумма компенсаций и вид помощи. Руководители предприятий несут персональную ответственность за своевременность представления расчетных документов в орган соцзащиты и правильность назначения и начисления компенсационных выплат и помощи определенных видов.

Орган соцзащиты проверяет, регистрирует, отражает в учете расчеты и подает органам Казначейства платежные документы для осуществления соответствующих расходов, которые осуществляются в установленном законодательством порядке.

Полученную информацию, представленную предприятиями, подразделения органа соцзащиты в случае необходимости сверяют касательно правомерности начисления выплат и компенсаций с отделами персонифицированного учета.

Таким образом, начисление и выплата отпускных за период дополнительного «чернобыльского» отпуска осуществляется «чернобыльцам» только по основному месту работы. При этом работодатели, у которых работают «чернобыльцы» 1 и 2 категории, а также один из родителей ребенка-инвалида, пострадавшего вследствие Чернобыльской катастрофы, или лицо, которое их заменяет, за 2 месяца до начала нового календарного (бюджетного) года должны представить в орган соцзащиты график отпусков указанных работников и расчет расходов по их дополнительным «чернобыльским» отпускам на следующий год вместе со сведениями о предприятии (п. 6 Порядка № 936). Затем до 25 числа месяца, за который указанным лицам начисляются «чернобыльские» отпускные, работодатели должны представить органу соцзащиты данные о расчетных расходах (отпускные и начисленный на них единый социальный взнос) и реестр получателей отпускных с указанием вышеперечисленных данных по каждому «чернобыльцу». После проверки и регистрации этих документов орган соцзащиты передает данные о надлежащих к выплате суммах в орган Казначейства, который должен перечислить денежные средства на работодателю для выплаты отпускных «чернобыльцам».⁸

Минсоцполитики настаивает⁸ на том, что Порядком № 936 не предусмотрено возмещение расходов предприятий, связанных с уже проведенной ими за свой счет оплатой отпусков «чернобыльцам», т. е. предприятие обязано выплатить «чернобыльцам» суммы, полученные от Казначейства. По нашему мнению, ни Закон № 796, ни Порядок № 936 не запрещают работодателю выплатить отпускные «чернобыльцу» за счет собственных денежных средств, а потом получить их компенсацию из бюджета.

Если «чернобылец» был принял на работу в начале или середине календарного года, а до этого работодатель не был зарегистрирован в органе соцзащиты и соответственно не представлял сведения о «чернобыльцах» органу соцзащиты для получения компенсаций, то работодатель должен пройти указанную регистрацию и подать соответствующие сведения о таком «чернобыльце» органу соцзащиты для получения от него денежных средств в качестве компенсации расходов на оплату «чернобыльского» отпуска.

При предоставлении и оплате дополнительного «чернобыльского» отпуска работодателям необходимо также учитывать, что этот отпуск может быть предоставлен и оплачен «чернобыльцу» за счет госбюджета только один раз в течение соответствующего календарного года. Если работник уже воспользовался своим правом на получение указанного отпуска в текущем году (например, на предыдущем месте работы), то такой отпуск не может быть ему предоставлен и оплачен повторно (на новом месте работы) в течение этого же календарного года.⁹

Если же работник имеет право на дополнительный «чернобыльский» отпуск по двум основаниям, предусмотренным Законом № 796, то ему могут быть предоставлены два таких отпуска в течение одного календарного года. Например, «чернобылец» 1 категории, у которого ребенок-инвалид, инвалидность которого связана с Чернобыльской катастрофой, имеет право на дополнительный «чернобыльский» отпуск по двум основаниям:

1 — как «чернобылец» 1 категории — участник ликвидации последствий аварии на ЧАЭС (п. 22 ч. первой ст. 20 Закона № 796);

2 — как отец, воспитывающий ребенка-инвалида, инвалидность которого связана с Чернобыльской катастрофой (п. 3 ч. третьей ст. 30 Закона № 796).¹⁰

Для получения дополнительного «чернобыльского» отпуска как отец, воспитывающий ребенка-инвалида, инвалидность которого связана с Чернобыльской катастрофой, кроме заявления о предоставлении отпуска, работник должен предоставить работодателю справку с места работы матери ребенка о том, что она таким отпуском в этом календарном году не пользовалась, поскольку указанный отпуск предоставляется только одному из родителей ребенка-инвалида.¹⁰

¹⁰ См. также письмо Минсоцполитики от 24.10.2011 г. № 310/13/133-11.

Дополнительный отпуск без сохранения заработной платы для «чернобыльцев»

Для «чернобыльцев» 3 категории предусмотрено ежегодное предоставление отпуска продолжительностью до 14 рабочих (16 календарных) дней без сохранения заработной платы — одному из родителей, имеющих несовершеннолетних детей и проживающих на территориях зон радиоактивного загрязнения (п. 3 ч. первой ст. 22 Закона № 796).

Законодательство (в том числе Закон № 796, Порядок № 936, Закон об отпусках) не содержит нормы о том, что указанный неоплачиваемый отпуск предоставляется только по месту основной работы, поэтому можно сделать вывод, что по совместительству указанный отпуск также может быть предоставлен, но только один раз в течение календарного года.

Ежегодный отпуск лиц, работающих на территориях
радиоактивного загрязнения

Согласно статье 47 Закона № 796 работникам, которые работают (находятся в командировке) на территориях радиоактивного загрязнения, предоставляется ежегодный отпуск продолжительностью пропорционально отработанному на этих территориях времени:

– в зонах отчуждения и безусловного (обязательного) отселения — 44 календарных дня. Общая продолжительность отпуска не должна превышать 56 календарных дней;

– в зоне гарантированного добровольного отселения — 37 календарных дней. Общая продолжительность отпуска не должна превышать 49 календарных дней.

Указанные отпуска предоставляются без учета дополнительных отпусков, предусмотренных законодательством Украины.

Во всех случаях продолжительность ежегодного отпуска не должна быть меньше предусмотренной законодательством Украины для любой категории работников (т. е. не должна быть меньше 24 календарных дней за отработанный рабочий год). За работниками, получающими отпуск бо́льшей продолжительности (по другим основаниям), сохраняется бо́льшая продолжительность отпуска.

Учитывая, что рассматриваемый отпуск определен статьей 47 Закона № 796 как ежегодный, то на него распространяются все нормы Закона об отпусках, предусмотренные для ежегодных отпусков (в т. ч. по делению, перенесению на другой период, выплате денежной компенсации при увольнении и т. п.).

Поскольку право работника на ежегодный основной отпуск полной продолжительности в первый год работы наступает после окончания 6 месяцев непрерывной работы на данном предприятии (ч. пятая ст. 10 Закона об отпусках), то работник, работающий, например, в зоне гарантированного добровольного отселения, после 6 месяцев работы имеет право на ежегодный отпуск продолжительностью 37 календарных дней. Ежегодные отпуска за второй и последующие годы работы могут быть предоставлены ему в любое время соответствующего рабочего года.

Что касается финансирования ежегодного отпуска, предоставляемого работникам, работающим (находящимся в командировке) на территориях радиоактивного загрязнения, то, как указано в подпункте 10 пункта 4 Порядка № 936, органы соцзащиты компенсируют только ту часть указанного ежегодного отпуска, которая превышает продолжительность ежегодного отпуска, установленную Законом об отпусках или другими законами.

Например, если в соответствии со статьей 47 Закона № 796 работник имеет право на ежегодный отпуск продолжительностью 37 к. д. (работа в зоне гарантированного добровольного отселения), а в соответствии с Законом об отпусках продолжительность его отпуска составляет 24 к. д., то за счет работодателя будет оплачиваться ежегодный отпуск продолжительностью 24 к. д., а орган соцзащиты за счет денежных средств госбюджета оплачивает оставшиеся 13 (37 – 24) к. д. отпуска.

При этом во избежание недоразумений с органами соцзащиты 13 к. д. отпуска, которые возмещаются за счет госбюджета, целесообразно использовать в соответствующем рабочем году и в полном объеме, то есть эти дни не рекомендуется использовать частями и переносить на другой период, а 24 к. д. отпуска могут использоваться частями и переноситься на другой период (в случае необходимости).¹¹

Если работник по каким-то причинам не использовал ежегодный отпуск за несколько предыдущих лет (в т. ч. 13 к. д. ежегодного отпуска, которые возмещаются за счет госбюджета), он имеет право использовать их, а при увольнении, независимо от оснований, ему должна быть выплачена компенсация за все неиспользованные дни ежегодных отпусков.¹¹

¹¹ См. письмо Минтруда от 08.06.2012 г. № 186/13/133-12 в журнале «Все о труде и зарплате» № 9/2012, стр. 122.

Если согласно статье 47 Закона № 796 работник имеет право на ежегодный основной отпуск продолжительностью 44 к. д. (работа в зоне отчуждения), а согласно Закону об отпусках — продолжительностью 24 к. д., и при этом он согласно коллективному договору имеет право на ежегодный дополнительный отпуск за особый характер труда продолжительностью 7 к. д., то за счет работодателя оплачивается 24 к. д. ежегодного основного отпуска, а орган соцзащиты оплачивает оставшиеся 20 (44 – 24) к. д. этого отпуска.¹¹ Ежегодный дополнительный отпуск (7 к. д.) работника оплачивает работодатель.

Исчисление суммы отпускных

Как и за период любого другого оплачиваемого отпуска, средняя заработная плата для оплаты дополнительного «чернобыльского» отпуска, ежегодного отпуска лиц, работающих в «чернобыльской» зоне, рассчитывается в соответствии с нормами Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100, в общеустановленном порядке.¹²

Налогообложение «чернобыльских» отпускных

1. Налог на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военный сбор.

В соответствии с подпунктом 14.1.48 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ) для целей раздела IV НКУ, т. е. для целей обложения НДФЛ, заработная плата — это основная и дополнительная заработная плата, прочие поощрительные и компенсационные выплаты, которые выплачиваются (предоставляются) плательщику налога в связи с отношениями трудового найма согласно закону.

Если оплата отпусков предусмотрена законодательством, то такая оплата является гарантийной выплатой, которая относится к дополнительной заработной плате (ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда»).

В соответствии с пунктом 3.12 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Госкомстата от 13.01.2004 г. № 5 (далее — Инструкция № 5), не относятся к ФОТ выплаты в установленном размере лицам, пострадавшим от Чернобыльской катастрофы, кроме указанных в пп. 2.2.1 и 2.2.12 Инструкции № 5. Подпунктом 2.2.12 Инструкции № 5 установлено, что оплата ежегодных отпусков и дополнительных отпусков, предоставляемых в соответствии с Законом № 796, включается в дополнительную заработную плату.

Следовательно, оплата лицам, работающим на территориях радиоактивного загрязнения, ежегодных отпусков (в т. ч. в виде разницы, возмещаемой органами соцзащиты), оплата дополнительного «чернобыльского» отпуска в составе дополнительной заработной платы облагаются НДФЛ¹³ и военным сбором с отражением в разделе І Налогового расчета ф. № 1ДФ с признаком дохода «101».

2. Единый социальный взнос (далее — ЕСВ).

Пунктом 7 раздела I Перечня видов выплат, которые осуществляются за счет денежных средств работодателей, на которые не начисляется единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 22.12.2010 г. № 1170, предусмотрено, что выплаты в установленном размере лицам, пострадавшим от Чернобыльской катастрофы (кроме, в частности, оплаты дополнительных отпусков, предоставляемых в соответствии с Законом № 796), не являются базой начисления ЕСВ.

Следовательно, оплата ежегодных и дополнительных отпусков, предоставляемых в соответствии с Законом № 796, является базой начисления ЕСВ.¹⁴

Если работодатель начислил «чернобыльские» отпускные и выплатил их за свой счет (не дожидаясь финансирования от органа соцзащиты), то НДФЛ, военный сбор и ЕСВ уплачиваются при выплате таких отпускных. Если работодатель начислил «чернобыльские» отпускные, а их выплату осуществляет после поступления финансирования от органа соцзащиты, то ЕСВ уплачивается работодателем не позднее 20 числа месяца, следующего за месяцем начисления отпускных (ч. 8 ст. 9 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование»), а НДФЛ и военный сбор уплачиваются при выплате полученных из госбюджета денежных средств работникам (пп. 168.1.2 НКУ).¹⁵

В бухгалтерском учете денежные средства, поступающие предприятию от органа соцзащиты для возмещения расходов на «чернобыльские» отпускные (вместе с ЕСВ), отражаются на счете 48 «Целевое финансирование и целевые поступления» и не включаются ни в состав доходов, ни в состав расходов (если не было выплаты отпускных «чернобыльцам» предприятием за свой счет ранее).

Законодавчим актом, спрямованим на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (далі — Закон № 796).

Статтею 9 Закону № 796 визначено осіб, які вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи. До них належать:

• учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
• потерпілі від Чорнобильської катастрофи — громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Особи, які мають статус учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (далі — «ліквідатори»), визначені у статті 10 Закону № 796. До них належать громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов’язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 – 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 – 1990 роках — не менше 30 календарних днів, у тому числі при проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначався спочатку рішеннями урядової комісії, а потім Кабінетом Міністрів України.

Перелік осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, наведений у частині першій статті 11 Закону № 796.

Статус «ліквідаторів» та громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, (далі разом — «чорнобильці») підтверджується відповідно «Посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і «Посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» («Посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи»), виданими відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 р. № 51, а з 25.07.2018 р. — відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551.

Категорії «чорнобильців»

Виплати «чорнобильцям» здійснюються в двох напрямках:

– виплати, пов’язані з соціальним захистом осіб в процесі трудових відносин з їхніми роботодавцями (працівникам на підприємстві), а також виплати компенсацій і певних видів допомоги;

– виплати за програмами заходів соціального плану.

З метою встановлення пільг, в тому числі щодо надання відпусток, і компенсаційних виплат статтею 14 Закону № 796 визначено чотири категорії «чорнобильців» (див. таблицю нижче). Однак слід враховувати, що з 01.01.2015 р. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII (далі — Закон № 76) було внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.91 р. № 791а-XII, якими виключено абзац п’ятий частини другої статті 2, тобто із зон радіоактивного забруднення виключена зона посиленого радіоекологічного контролю (4 зона). Одночасно Законом № 76 з 01.01.2015 р. із Закону № 796 була виключена стаття 23, яка встановлювала компенсації та пільги «чорнобильцям» 4 категорії. До останніх належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше 4 років. Тому в даний час для «чорнобильців» 4 категорії пільги і компенсації (в т. ч. додаткові відпустки) Законом № 796 не передбачені.¹

Основні пільги і компенсаційні виплати для «чорнобильців» залежно від їхньої категорії встановлені: для 1 категорії — статтею 20 Закону № 796; для 2 категорії — статтею 21 Закону № 796; для 3 категорії — статтею 22 Закону № 796.

Крім того, статтею 30 Закону № 796 визначено пільги і компенсації потерпілим дітям та їх батькам.

Таблиця

Категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
для встановлення пільг і компенсацій

Категорії	Характеристика
Категорія 1	Інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12 Закону № 796), щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу
Категорія 2	Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали ув зоні відчуження: – з моменту аварії до 1 липня 1986 року — незалежно від кількості робочих днів; – з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року — не менше 5 календарних днів; – у 1987 році — не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; – евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); – особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення
Категорія 3	Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали: – у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року — від 1 до 5 календарних днів; – у зоні відчуження в 1987 році — від 1 до 14 календарних днів; – у зоні відчуження в 1988–1990 роках — не менше 30 календарних днів; – на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві — не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: – постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше 2 років, а на території зони гарантованого добровільного відселення — не менше 3 років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; – постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше 2 років, а в зоні гарантованого добровільного відселення — не менше 3 років

Щорічна та додаткова оплачувані відпустки «чорнобильців»

Працівники-«чорнобильці», як і звичайні працівники, мають право на щорічні та інші види відпусток, передбачені Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Будь-яких преференцій щодо тривалості щорічної відпустки працівники-«чорнобильці» не мають. Але працівники-«чорнобильці» 1 і 2 категорії, а також один з батьків дитини з інвалідністю (далі — інвалід), яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, або особа, яка їх замінює, мають право на використання чергової (щорічної) відпустки у зручний для них час (п. 22 ч. першої ст. 20, п. 1 ч. першої ст. 21, п. 3 ч. третьої ст. 30 Закону № 796). Тому ще на етапі складання графіка відпусток, в якому відображається період надання щорічних відпусток, роботодавці повинні врахувати побажання зазначеної категорії «чорнобильців».

Працівники — «чорнобильці» 1 і 2 категорії, а також один з батьків дитини-інваліда, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, або особа, яка їх замінює, мають право на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік (далі — додаткова «чорнобильська» відпустка) (п. 22 ч. першої ст. 20, п. 1 ч. першої ст. 21, п. 3 ч. третьої ст. 30 Закону № 796).

Оскільки тривалість додаткової «чорнобильської» відпустки Законом № 796 встановлена в робочих днях, а відповідно до статті 5 Закону про відпустки тривалість відпусток розраховується в календарних днях, то тривалість зазначеної відпустки слід перерахувати в календарні дні за такою формулою:

Nк.д. = (Nр.д. х 7) / 6,

де: Nк.д. — тривалість відпустки в календарних днях;

Nр.д. — тривалість відпустки в робочих днях;

7 — тривалість тижня в календарних днях;

6 — тривалість тижня в робочих днях, за яким обчислювалась тривалість відпустки до прийняття Закону про відпустки.²

В результаті тривалість додаткової відпустки працівникам-«чорнобильцям» має становити 16 календарних днів (14 р. д. х 7 / 6).

Звертаємо увагу, що додаткова відпустка «чорнобильцям» не належить до щорічних відпусток (її не слід плутати з щорічними додатковими відпустками, передбаченими пунктом 1 частини першої статті 4 Закону про відпустки).³

Можливість надання додаткових (не щорічних) відпусток, якою є «чорнобильська» відпустка, передбачена частиною другою статті 4 Закону про відпустки, згідно з якою законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.³

Оскільки додаткова «чорнобильська» відпустка не належить до щорічних відпусток, то на неї не поширюються норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток. Так, у разі, коли святкові і неробочі дні припадають на час додаткової «чорнобильської» відпустки, вона не продовжується на ці дні, тобто святкові і неробочі дні включаються до тривалості «чорнобильської» відпустки та підлягають оплаті в порядку, встановленому законодавством. Також додаткова «чорнобильська» відпустка не продовжується (не переноситься на інший період), якщо «чорнобилець» під час цієї відпустки захворів, що підтверджено листком непрацездатності. Крім того, така відпустка не підлягає поділу на частини, вона повинна бути використана протягом календарного року, а якщо працівник не реалізував своє право на неї в поточному році, перенесення її на наступний календарний рік не допускається.³

Додаткова відпустка для «чорнобильців», на відміну від щорічних відпусток, не пов’язана з робочим процесом і надається незалежно від часу роботи на підприємстві.⁴

Наприклад, якщо «чорнобилець» був прийнятий на роботу на початку календарного року і вже в перший місяць роботи вирішив використати додаткову «чорнобильську» відпустку, то це можливо. До такої відпустки не може бути застосоване обмеження, передбачене частиною п’ятою статті 10 Закону про відпустки, згідно з яким право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Тому в погоджені з керівником строки працівникові може бути надана додаткова «чорнобильська» відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 16 календарних днів до закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

Додаткова «чорнобильська» відпустка є гарантованою державною пільгою для «чорнобильців», тому роботодавець зобов’язаний забезпечити право цієї категорії працівників на таку відпустку протягом календарного року.

У разі якщо додаткова відпустка надається «чорнобильцю» в кінці поточного року, і її частина припадає на початок наступного календарного року (наприклад, починається в кінці 2020 року, а закінчується на початку 2021 року), то така додаткова відпустка буде вважатися відпусткою за поточний календарний рік (за 2020 рік). А в наступному календарному році (у 2021 році) «чорнобилець» матиме право на додаткову «чорнобильську» відпустку повної тривалості.⁵

Якщо «чорнобилець» не скористався своїм правом на додаткову відпустку в поточному році, то при звільненні йому не виплачується грошова компенсація за таку невикористану відпустку, оскільки відповідно до статті 24 Закону про відпустки грошова компенсація виплачується тільки за невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи.⁶

Звертаємо увагу, що виходячи з норми пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 (далі — Порядок № 936), додаткова «чорнобильська» відпустка надається тільки за основним місцем роботи, тому за місцем роботи за сумісництвом така відпустка не надається.

Разом з тим, якщо за основним місцем роботи жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і одночасно виявила бажання приступити до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладення окремого трудового договору за сумісництвом законодавством не передбачено. За таких умов працівниця має право на додаткову «чорнобильську» відпустку.⁷

Оскільки додаткова «чорнобильська» відпустка передбачена законодавством, а саме Законом № 796, то її ненадання «чорнобильцям» є порушенням трудового законодавства, за яке на роботодавця (в разі неусунення порушення у встановлений приписом Держпраці строк) може бути накладений штраф у розмірі мінімальної заробітної плати на підставі абзацу дев’ятого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а на винних посадових осіб може бути накладений адміністративний штраф у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачений статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оплата додаткової «чорнобильської» відпустки

На виконання норм Закону № 796 прийнято декілька нормативно-правових документів, що регулюють процедуру надання пільг та компенсаційних виплат «чорнобильцям». Одним з таких документів є Порядок № 936, відповідно до якого головним розпорядником бюджетних коштів, що спрямовуються на «чорнобильські» виплати, є Міністерство соціальної політики України (далі — Мінсоцполітики).

У пункті 4 Порядку № 936 наведено перелік компенсацій і допомог, передбачених Законом № 796, які виплачуються органами соціального захисту населення (далі — органи соцзахисту) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючим і непрацюючим громадянам.

Згідно з підпунктами 9 і 10 пункту 4 Порядку № 936 органи соцзахисту за рахунок коштів державного бюджету забезпечують, зокрема, оплату:

– додаткової відпустки громадянам строком 14 робочих днів (16 календарних днів) відповідно до пункту 22 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 3 частини третьої статті 30 Закону № 796 (тобто додаткової «чорнобильської» відпустки);

– різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону № 796, та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону про відпустки або інших законів громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення.

Пунктом 5 Порядку № 936 визначено, що соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 6 – 13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та фізичними особами – підприємцями (далі — підприємства) відповідно до розрахункових даних, поданих до органу соцзахисту за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 936 підприємства реєструються органом соцзахисту, для чого не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року (тобто не пізніше 1 листопада) подають відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів і кількості громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 22.06.2018 р. № 928 (далі — Наказ № 928), списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця проживання (перебування), ідентифікаційного номера. Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової «чорнобильської» відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до органу соцзахисту разом із зазначеними відомостями.

У разі зміни зазначених відомостей, у тому числі найменування підприємства, його місцезнаходження і розрахункових рахунків, на які перераховуються кошти, та списків громадян підприємство повідомляє протягом 20 днів наступного місяця про такі зміни відповідних розпорядників коштів.

До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до органу соцзахисту документи щодо розрахункових витрат, пов’язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за формою, затвердженою Наказом № 928, та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, сума компенсацій та вид допомоги. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до органу соцзахисту та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Орган соцзахисту перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

Одержану інформацію, подану підприємствами, підрозділи органу соцзахисту в разі потреби звіряють щодо правомірності нарахування виплат та компенсацій з відділами персоніфікованого обліку.

Таким чином, нарахування і виплата відпускних за період додаткової «чорнобильської» відпустки здійснюється «чорнобильцям» тільки за основним місцем роботи. При цьому роботодавці, у яких працюють «чорнобильці» 1 і 2 категорії, а також один з батьків дитини-інваліда, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, або особа, яка їх замінює, за 2 місяці до початку нового календарного (бюджетного) року повинні подати до органу соцзахисту графік відпусток зазначених працівників і розрахунок витрат за їхніми додатковими «чорнобильськими» відпустками на наступний рік разом з відомостями про підприємство (п. 6 Порядку № 936). Потім до 25 числа місяця, за який вказаним особам нараховуються «чорнобильські» відпускні, роботодавці повинні подати органу соцзахисту дані про розрахункові витрати (відпускні і нарахований на них єдиний соціальний внесок) та реєстр отримувачів відпускних із зазначенням перерахованих вище даних по кожному «чорнобильцю». Після перевірки і реєстрації цих документів орган соцзахисту передає дані про належні до виплати суми до органу Казначейства, який повинен перерахувати кошти роботодавцю для виплати відпускних «чорнобильцям».⁸

Мінсоцполітики наполягає⁸ на тому, що Порядком № 936 не передбачено відшкодування витрат підприємств, пов’язаних із вже здійсненою ними за свій рахунок оплатою відпусток «чорнобильцям», тобто підприємство зобов’язане виплатити «чорнобильцям» суми, отримані від Казначейства. На нашу думку, ані Закон № 796, ані Порядок № 936 не забороняють роботодавцю виплатити відпускні «чорнобильцю» за рахунок власних коштів, а потім отримати їх компенсацію з державного бюджету.

Якщо «чорнобилець» був прийнятий на роботу на початку або в середині календарного року, а до цього роботодавець не був зареєстрований в органі соцзахисту і відповідно не подавав відомості про «чорнобильців» органу соцзахисту для отримання компенсацій, то роботодавець повинен пройти зазначену реєстрацію і подати відповідні відомості про таких «чорнобильців» органу соцзахисту для отримання від нього коштів як компенсація витрат на оплату «чорнобильської» відпустки.

При наданні та оплаті додаткової «чорнобильської» відпустки роботодавцям також слід враховувати, що ця відпустка може бути надана і оплачена «чорнобильцю» за рахунок держбюджету тільки один раз протягом відповідного календарного року. Якщо працівник вже скористався своїм правом на отримання зазначеної відпустки в поточному році (наприклад, на попередньому місці роботи), то така відпустка не може бути йому надана та оплачена повторно (на новому місці роботи) протягом цього ж календарного року. У разі працевлаштування впродовж календарного року, крім заяви про надання додаткової «чорнобильської» відпустки, «чорнобилець» має надати роботодавцю довідку з попереднього місця роботи про те, що він такою відпусткою у відповідному році не скористався.⁹

Якщо працівник має право на додаткову «чорнобильську» відпустку за двома підставами, передбаченими Законом № 796, то йому можуть бути надані дві такі відпустки протягом одного календарного року. Наприклад, «чорнобилець» 1 категорії, у якого дитина-інвалід, інвалідність якої пов’язана з Чорнобильською катастрофою, має право на додаткову «чорнобильську» відпустку за двома підставами:

1 — як «чорнобилець» 1 категорії — учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (п. 22 ч. першої ст. 20 Закону № 796);

2 — як батько, який виховує дитину-інваліда, інвалідність якої пов’язана з Чорнобильською катастрофою (п. 3 ч. третьої ст. 30 Закону № 796).¹⁰

Для отримання додаткової «чорнобильської» відпустки як батько, який виховує дитину-інваліда, інвалідність якої пов’язана з Чорнобильською катастрофою, крім заяви про надання відпустки, працівник повинен надати роботодавцю довідку з місця роботи матері дитини про те, що вона такою відпусткою в цьому календарному році не користувалась, оскільки зазначена відпустка надається тільки одному з батьків дитини-інваліда.¹⁰

Додаткова відпустка без збереження заробітної плати для «чорнобильців»

Для «чорнобильців» 3 категорії передбачено щорічне надання відпустки тривалістю до 14 робочих (16 календарних) днів без збереження заробітної плати — одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення (п. 3 ч. першої ст. 22 Закону № 796).

Законодавство (в тому числі Закон № 796, Порядок № 936, Закон про відпустки) не містить норми про те, що вказана неоплачувана відпустка надається тільки за місцем основної роботи, тому можна зробити висновок, що за сумісництвом зазначена відпустка також може бути надана, але тільки один раз протягом календарного року.

Щорічна відпустка осіб, які працюють на територіях радіоактивного забруднення

Згідно зі статтею 47 Закону № 796 працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу:

– у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення — 44 календарні дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів;

– у зоні гарантованого добровільного відселення — 37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів.

Зазначені відпустки надаються без урахування додаткових відпусток, передбачених законодавством України.

В усіх випадках тривалість щорічної відпустки не повинна бути меншою за передбачену законодавством України для будь-якої категорії працівників (тобто не повинна бути менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік). За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості (за іншими підставами), зберігається більша тривалість відпустки.

Враховуючи, що відпустка, яка розглядається, визначена статтею 47 Закону № 796 як щорічна, то на неї поширюються всі норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток (в т. ч. щодо поділу, перенесення на інший період, виплати грошової компенсації при звільненні тощо).

Оскільки право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві (ч. п’ята ст. 10 Закону про відпустки), то працівник, який працює, наприклад, в зоні гарантованого добровільного відселення, після 6 місяців роботи має право на щорічну відпустку тривалістю 37 календарних днів.

Що стосується фінансування щорічної відпустки, що надається працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, то, як зазначено в підпункті 10 пункту 4 Порядку № 936, органи соцзахисту компенсують лише ту частину зазначеної щорічної відпустки, яка перевищує тривалість щорічної відпустки, встановлену Законом про відпустки або іншими законами.

Наприклад, якщо відповідно до статті 47 Закону № 796 працівник має право на щорічну відпустку тривалістю 37 календарних днів (далі — к. д.), оскільки працює в зоні гарантованого добровільного відселення, а відповідно до Закону про відпустки тривалість його щорічної відпустки становить 24 к. д., то за рахунок роботодавця буде оплачуватися щорічна відпустка тривалістю 24 к. д., а орган соцзахисту за рахунок коштів держбюджету оплачує решту 13 (37 – 24) к. д. щорічної відпустки.

Щоб уникнути непорозумінь з органами соцзахисту, 13 к. д. відпустки, які відшкодовуються за рахунок держбюджету, доцільно використовувати у відповідному робочому році і в повному обсязі, тобто ці дні не рекомендується використовувати частинами і переносити на інший період, а 24 к. д. відпустки можуть використовуватися частинами і переноситися на інший період (у разі потреби).¹¹

Якщо працівник з будь-яких причин не використав щорічну відпустку за кілька попередніх років (у т. ч. 13 к. д. щорічної відпустки, які відшкодовуються за рахунок держбюджету), він має право використати їх, а при звільненні, незалежно від підстав, йому має бути виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.¹¹

Якщо згідно зі статтею 47 Закону № 796 працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 44 к. д., оскільки працює в зоні відчуження, а відповідно до Закону про відпустки — тривалістю 24 к. д., і при цьому він згідно з колективним договором має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю 7 к. д., то за рахунок роботодавця оплачується 24 к. д. щорічної основної відпустки, а орган соцзахисту оплачує решту 20 (44 – 24) к. д. цієї відпустки.¹¹ Щорічну додаткову відпустку (7 к. д.) працівника оплачує роботодавець.

Обчислення суми відпускних

Як і за період будь-якої іншої оплачуваної відпустки, середня заробітна плата для оплати додаткової «чорнобильської» відпустки, щорічної відпустки осіб, які працюють в «чорнобильській» зоні, розраховується відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, у загальновстановленому порядку.¹²

Оподаткування «чорнобильських» відпускних

1. Податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовий збір (далі — ВЗ).

Відповідно до підпункту 14.1.48 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) для цілей розділу IV ПКУ, тобто для цілей оподаткування ПДФО, заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються ) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Якщо оплата відпусток передбачена законодавством, то така оплата є гарантійною виплатою, яка належить до додаткової заробітної плати (ст. 2 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до пункту 3.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), не належать до фонду оплати праці виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, крім зазначених у пп. 2.2.1 і 2.2.12 Інструкції № 5.

Підпунктом 2.2.12 Інструкції № 5 встановлено, що оплата щорічних (основної та додаткових) відпусток і оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону № 796, включається до додаткової заробітної плати.

Отже, оплата особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, щорічних відпусток (в т. ч. у вигляді різниці, яка відшкодовується органами соцзахисту), оплата додаткової «чорнобильської» відпустки у складі додаткової заробітної плати оподатковуються ПДФО¹³ та ВЗ з відображенням в розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу «101».

2. Єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ).

Пунктом 7 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170, передбачено, що виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім, зокрема, оплати додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону № 796), не є базою нарахування ЄСВ.

Отже, оплата щорічних і додаткових відпусток, які надаються відповідно до Закону № 796, є базою нарахування ЄСВ.¹⁴

Якщо роботодавець нарахував «чорнобильські» відпускні і виплатив їх за свій рахунок (не чекаючи фінансування від органу соцзахисту), то ПДФО, ВЗ і ЄСВ сплачуються при виплаті таких відпускних. Якщо роботодавець нарахував «чорнобильські» відпускні, а їх виплату здійснює після надходження фінансування від органу соцзахисту, то ЄСВ сплачується роботодавцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відпускних (ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), а ПДФО і ВЗ сплачуються при виплаті отриманих з держбюджету коштів працівникам (пп. 168.1.2 ПКУ).¹⁵

У бухгалтерському обліку кошти, що надходять підприємству від органу соцзахисту для відшкодування витрат на «чорнобильські» відпускні (разом з ЄСВ), відображаються на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і не включаються ні до складу доходів, ні до складу витрат (якщо не було виплати відпускних «чорнобильцям» підприємством за власний рахунок раніше).