За время пребывания в ежегодном отпуске, а также в отпусках некоторых других видов законодательство гарантирует сохранение за работниками заработной платы. Каков алгоритм расчета заработной платы за время пребывания работников в ежегодном и других оплачиваемых отпусках? Какой период является расчетным для начисления отпускных? Какие периоды исключаются из расчетного периода? Какие выплаты учитываются и не учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных? Каков механизм учета премий и других поощрительных выплат при расчете средней заработной платы? Как исчисляется среднедневная заработная плата, в том числе если у работника нет расчетного периода? Как определяется сумма отпускных? Когда работодатель должен выплатить работнику отпускные? Каков механизм перерасчета отпускных, если отпуск продлевается или переносится на другой период? Что делать с отпускными, если работник отзывается из отпуска?За час перебування у щорічній відпустці, а також у відпустках деяких інших видів законодавство гарантує збереження за працівниками заробітної плати. Який алгоритм розрахунку оплати за час перебування працівників у щорічній та інших оплачуваних відпустках? Який період є розрахунковим для нарахування відпускних? Які періоди виключаються з розрахункового періоду? Які виплати враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних? Який механізм врахування премій та інших заохочувальних виплат при розрахунку середньої заробітної плати? Як обчислюється середньоденна заробітна плата, в тому числі якщо у працівника немає розрахункового періоду? Як визначається сума відпускних? Коли роботодавець має виплатити працівнику відпускні? Який механізм перерахунку відпускних, якщо відпустка продовжується або переноситься на інший період? Що робити з відпускними, якщо працівник відкликається з відпустки?
Отпускные: порядок начисления и выплатыВідпускні: порядок нарахування і виплати
Статья 45 Конституции Украины гарантирует, что каждый, кто работает, имеет право на отдых. Это право обеспечивается предоставлением, в частности, оплачиваемого ежегодного отпуска.
Виды отпусков, подлежащих оплате, определены Кодексом законов о труде Украины (далее — КЗоТ), Законом Украины «Об отпусках» от 15.11.96 № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках) и другими нормативно-правовыми актами.
Статьей 74 КЗоТ и статьей 2 Закона об отпусках установлено, что гражданам, которые состоят в трудовых отношениях с предприятиями, учреждениями, организациями независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также работают по трудовому договору у физического лица (далее — работодатели), предоставляются ежегодные (основные и дополнительные) отпуска1 с сохранением на их период места работы (должности) и заработной платы.
1 О предоставлении ежегодных отпусков детально рассказано в cтатье «Порядок предоставления ежегодных отпусков» этого номера.
Кроме того, подлежат оплате отпуска в связи с обучением, творческий отпуск, отпуск в связи с усыновлением ребенка, дополнительный отпуск работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, отпуск при рождении ребенка (ст. 13–16, 18-1, 19, 19-1 Закона об отпусках).
Также оплачивается отпуск для подготовки и участия в соревнованиях, который предоставляется работникам, принимающим участие во всеукраинских и международных спортивных соревнованиях (ст. 16-1 Закона об отпусках, п. 7 Порядка предоставления и оплаты отпусков для подготовки и участия во всеукраинских и международных спортивных соревнованиях, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 01.06.2011 № 565).
Оплата всех вышеперечисленных отпусков осуществляется за счет денежных средств предприятий, предназначеных для оплаты труда, или за счет денежных средств физического лица, у которого работают по трудовому договору работники (ч. первая ст. 23 Закона об отпусках).
В учреждениях и организациях, содержащихся за счет бюджетных денежных средств, оплата этих отпусков осуществляется из бюджетных ассигнований на их содержание (ч. вторая ст. 23 Закона об отпусках).
Оплата прочих видов отпусков, предусмотренных коллективным договором и соглашениями, трудовым договором, в т. ч. оплата дополнительных дней ежегодного отпуска, предусмотренных коллективным (трудовым) договором и предоставляемых свыше установленной законодательством продолжительности ежегодного отпуска, осуществляется за счет прибыли предприятия, остающейся после уплаты налогов и других обязательных платежей в бюджет, или за счет денежных средств физического лица, у которого работают по трудовому договору работники. в учреждениях и организациях, содержащихся за счет бюджетных денежных средств, оплата таких отпусков осуществляется в пределах бюджетных ассигнований и других дополнительных источников (ч. третья ст. 23 Закона об отпусках).
Обращаем внимание, что дополнительные отпуска, которые предоставляются лицам, пострадавшим вследствие Чернобыльской катастрофы, категорий 1 и 2 (далее — «чернобыльцы») согласно пункту 22 части первой статьи 20 и пункту 1 части первой статьи 21 Закона Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы» от 28.02.91 № 796-XII, не относятся к ежегодным отпускам, оплачиваются за счет денежных средств государственного бюджета, которые перечисляются работодателям органами социальной защиты населения в соответствии с нормами Порядка использования денежных средств государственного бюджета для выполнения программ, связанных с социальной защитой граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 20.09.2005 № 936.2
2 См. также письма Минсоцполитики от 11.10.2020 № 131/0/205-19, от 10.10.2019 № 136/0/205-19, от 29.08.2017 № 584/20/112-16 и от 18.08.2017 № 454/13/116-16, письмо Минтруда от 18.05.2011 № 164/13/116-11 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 2/2020, стр. 113, № 10/2019, стр. 111, № 2/2019, стр. 122, № 9/2016, стр. 117, и № 4/2011, стр. 124, а также письмо Минсоцполитики от 23.03.2015 № 279/20/112-15, письма Минтруда от 10.06.2008 № 149/13/116-08, от 17.11.2006 № 415/13/116-06 и от 18.06.2007 № 150/13/133-07.
Кроме того, не относится к ежегодным отпускам оплачиваемый за счет работодателя дополнительный отпуск с сохранением заработной платы, предоставляемый участникам боевых действий, пострадавшим участникам Революции Достоинства, лицам с инвалидностью вследствие войны, статус которых определен Законом Украины «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты» от 22.10.93 № 3551-XII (далее — Закон № 3551), лицам, реабилитированным в соответствии с Законом Украины «О реабилитации жертв репрессий коммунистического тоталитарного режима 1917 – 1991 годов», из числа подвергшихся репрессиям в форме (формах) лишения свободы (заключения) или ограничения свободы или принудительного безосновательного помещения здорового человека в психиатрическое учреждение по решению внесудебного или иного репрессивного органа, продолжительностью 14 календарных дней в год (ст. 77-2 КЗоТ, ст. 16-2 Закона об отпусках, п. 12 ст. 12, п. 17 ст. 13 Закона № 3551).3
3 См. также письма Минсоцполитики от 04.08.2017 № 430/13/116-16 в журнале «Все о труде и зарплате» № 9/2016, стр. 118, и письмо Минсоцполитики от 23.09.2017 № 531/13/116-16.
Начисление работникам заработной платы за период любого оплачиваемого отпуска (кроме отпуска в связи с беременностью и родами, за время которого начисляется пособие по беременности и родам, выплачиваемое за счет денежных средств Фонда социального страхования Украины), а также денежной компенсации за неиспользованный отпуск4 (далее вместе — отпускные) осуществляется в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100 (далее — Порядок № 100), о чем указано в подпункте «а» пункта 1 этого документа.
Исходя из норм разделов ІІ – ІV Порядка № 100 алгоритм проведения расчетов при начислении отпускных включает несколько этапов (см. схему).
4 О случаях и порядке выплаты денежной компенсации за неиспользованный отпуск подробно рассказано в статье «Денежная компенсация за неиспользованный отпуск» журнала «Все о труде и зарплате» № 6/2020, стр. 76.
Алгоритм начисления оплаты за время отпуска
Определение расчетного периода
↓
Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде
↓
Определение количества календарных дней в расчетном периоде
↓
Исчисление среднедневной заработной платы
↓
Определение суммы отпускных
Остановимся подробно на каждом из вышеперечисленных этапов начисления отпускных, а также рассмотрим на конкретных примерах порядок расчета суммы отпускных.
Определение расчетного периода
Расчетный период для начисления отпускных зависит от продолжительности работы сотрудника у работодателя.
Так, если период работы составляет более одного года, то исчисление средней заработной платы для начисления отпускных осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска (абз. первый п. 2 Порядка № 100). То есть, расчетным периодом для начисления отпускных являются последние 12 календарных месяцев работы у работодателя.
Например, если работнику отпуск предоставляется с 20 июня 2022 года, то расчетным является период с 1 июня 2021 года по 31 мая 2022 года.
Для сотрудника, проработавшего у работодателя меньше года, расчетным является период с первого числа месяца после оформления (принятия) на работу до первого числа месяца, в котором предоставляется отпуск (абз. второй п. 2 Порядка № 100).
Например, если работник принят на работу 11 октября 2021 года, а отпуск ему предоставляется с 27 июня 2022 года, расчетным будет период с 1 ноября 2021 года по 31 мая 2022 года (7 календарных месяцев).
Если работник принят на работу с первого календарного дня месяца, то этот месяц учитывается (включается в расчетный период) при исчислении средней заработной платы для оплаты времени отпуска.
Если работник принят на работу не с первого календарного, а с первого рабочего дня месяца, установленного графиком работы предприятия, то этот месяц также учитывается в расчетном периоде как полный месяц (абз. второй п. 2 Порядка № 100).
Например, если работник принят на работу 4 января 2022 года (первый рабочий день января на предприятии, поскольку 1 января (суббота) — праздничный день (Новый год), 2 и 3 января (воскресенье и понедельник) — выходные дни предприятия), а отпуск ему предоставляется с 4 июля 2022 года, расчетным будет период с 1 января по 30 июня 2022 года, т. е. январь (в том числе 2 и 3 января, но без праздничных дней 1 и 7 января) включается в расчетный период (см. пример 2 ниже).
Для работников со сдельной оплатой труда в случае отсутствия оперативных данных для расчета их заработной платы за последний месяц расчетного периода такой месяц может заменяться другим месяцем, непосредственно предшествующим расчетному периоду (абз. восьмой п. 2 Порядка № 100).
Например, если работнику-сдельщику предоставляется ежегодный основной отпуск с 1 июля 2022 года (расчетный период — с 1 июля 2021 года по 30 июня 2022 года), но на момент начисления отпускных, которые должны быть выплачены работнику не позднее 27 июня, еще не известен размер его заработной платы за июнь 2022 года (последний месяц расчетного периода), то вместо заработной платы за этот месяц можно использовать заработную плату за месяц, непосредственно предшествующий расчетному периоду, т. е. за июнь 2021 года. При этом в дальнейшем перерасчет отпускных не осуществляется.
Если работник отработал у работодателя меньше календарного месяца, то расчетного периода не будет. В этом случае средняя заработная плата для начисления отпускных исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 Порядка № 100 (абз. седьмой п. 2 Порядка № 100). То есть расчет отпускных осуществляется исходя из установленных работнику в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада, есть они не меньше минимальной заработной платы. Это касается, например, случая, когда работник принят на работу во вторник 3 мая 2022 года (второй рабочий день месяца), а увольняется 24 июня 2022 года (нет отработанного полностью календарного месяца).
Если работнику, которому установлена неполная рабочая неделя с 3 рабочими днями в понедельник, среду и пятницу, предоставляется оплачиваемый отпуск с 8 августа 2022 года, при этом он был принят на работу 2 февраля (среда) 2022 года — его первый рабочий день в феврале согласно индивидуальному графику работы, но который является вторым рабочим днем февраля на предприятии (первый рабочий день февраля на предприятии — 1 февраля — вторник), то февраль не включается в расчетный период при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных работнику в августе. В этом случае расчетный период у работника включает период с 1 марта по 31 июля 2022 года (5 месяцев).
Если работник принят на работу с первого календарного или рабочего дня месяца, а увольняется в последний календарный или рабочий день этого же месяца (фактически он отработал все рабочие дни месяца), то расчетного периода у него не будет, поскольку месяц, в котором работник увольняется, не включается в расчетный период.
Например, если работник принят на работу 1 июня 2022 года (первый календарный и рабочий день месяца), а увольняется 30 июня (последний календарный и рабочий день месяца), то для начисления ему денежной компенсации за неиспользованные дни отпуска июнь не является месяцем расчетного периода (в данном случае отсутствует расчетный период).
Если же работник был принят на работу с первого календарного или рабочего дня месяца, отработал весь этот месяц, но решил уволиться, при этом с 1 числа следующего месяца ему предоставляются неиспользованные дни ежегодного отпуска с последующим увольнением (последний день отпуска является днем увольнения — ч. первая ст. 3 Закона об отпусках), то расчетный период для начисления отпускных включает один месяц, который работник отработал полностью и который предшествует месяцу предоставления отпуска.
Например, если работник был принят на работу 2 мая 2022 года (первый рабочий день месяца), но в конце этого месяца решил уволиться, отработав по 31 мая, а с 1 июня ему по желанию были предоставлены 2 календарных дня неиспользованного ежегодного основного отпуска с днем увольнения 2 июня (последний день отпуска), то расчетный период для начисления отпускных включает один месяц — май.
Если работнику не в период военного положения на основании одного приказа руководителя предоставляется один (общий) ежегодный основной отпуск за предыдущий и текущий рабочие годы (например, с 7 сентября по 25 октября 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск общей продолжительностью 48 календарных дней (далее — к. д.), в том числе 24 к. д. за рабочий год с 15.07.2021 по 14.07.2022 и 24 к. д. за рабочий год с 15.07.2022 по 14.07.2023), то для такого отпуска расчетный период для начисления отпускных будет единым (сентябрь 2021 года – август 2022 года).
Если же за смежных два рабочих года предоставляются два ежегодных основных отпуска подряд (один за другим) на основании двух приказов руководителя предприятия (по каждому отпуску издан отдельный приказ), при этом они начинаются в разных месяцах (например, первый отпуск за рабочий год с 15.07.2021 по 14.07.2022 предоставлен работнику с 24 июня по 17 июля, а второй отпуск за рабочий год с 15.07.2022 по 14.07.2023 предоставлен с 18 июля по 10 августа 2022 года), в том числе если между отпусками имеется разрыв с выходными днями (например, первый отпуск предоставлен с 22 июня по 15 июля, а второй отпуск предоставлен через 2 выходных дня (16 и 17 июля — суббота и воскресенье) — с 18 июля по 10 августа 2022 года), то расчетные периоды будут разными (для первого отпуска: июнь 2021 года – май 2022 года; для второго отпуска: июль 2021 года – июнь 2022 года).
Также отдельно определяются расчетные периоды при предоставлении подряд оплачиваемых отпусков различных видов. Например, если работнику одним приказом руководителя предприятия предоставляются три отпуска различных видов подряд: сначала ежегодный основной отпуск с 29 июня по 22 июля (24 к. д.), сразу после него — социальный дополнительный отпуск работникам, имеющим детей, с 23 июля по 1 августа (10 к. д.), а сразу после него — «чернобыльский» отпуск с 2 по 17 августа (14 р. д. или 16 к. д.), то поскольку такие отпуска начинаются в разных месяцах (ежегодный отпуск — в июне, социальный отпуск на детей — в июле, «чернобыльский» отпуск — в августе), расчетные периоды у них будут разными (для ежегодного отпуска: июнь 2021 года – май 2022 года; для социального отпуска на детей: июль 2021 года – июнь 2022 года; для «чернобыльского» отпуска: август 2021 года – июль 2022 года).
Таким образом, расчетный период зависит не от месяца издания приказа о предоставлении отпуска, а от того, в каком календарном месяце согласно приказу руководителя работнику предоставляется (начинается) отпуск5. При этом одним приказом работнику может быть предоставлен ежегодный основной (дополнительную) отпуск за несколько рабочих лет (за текущий и предыдущие рабочие годы).
5 См. также письма Минсоцполитики от 01.12.2017 № 1623/13/84-16, от 26.10.2017 № 1475/13/84-16, от 12.09.2017 № 1294/13/84-16 и от 19.06.2018 № 1692/0/101-17 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 5/2017, стр. 116, № 1/2017, стр. 121, № 8/2017, стр. 119, и № 9/2017, стр. 123.
Если ежегодный отпуск был прерван болезнью, после которой вторая часть (продолжение) отпуска началась в следующем месяце, то отпускные за эту часть рассчитываются исходя из нового расчетного периода (см. пример 19 ниже).6
6 См. письмо Минсоцполитики от 21.03.2020 № 369/0/206-19 в журнале «Все о труде и зарплате» № 4/2019, стр. 122.
Периоды, которые исключаются из расчетного периода
Время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода. Из расчетного периода также исключается время, за которое отсутствуют данные о начисленной заработной плате работника вследствие проведения боевых действий во время действия военного положения (абз. шестой п. 2 Порядка № 100; см. примеры 6–10 ниже).
Вышеприведенные нормы касаются, например, случаев, когда:
- работник по не зависящим от него причинам работал в режиме неполной рабочей недели (по инициативе работодателя приказом был переведен на работу с неполной рабочей неделей в связи с невозможностью обеспечения работой в течение нормальной продолжительности рабочей недели);7
7 См. письмо Минэкономики от 05.01.2021 № 4709-06/235-07 в журнале «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 125, письма Минтруда от 25.05.2009 № 294/13/84-09, от 21.05.2009 № 279/13/84-09, от 07.08.2009 № 472/13/84-09 и от 12.03.2007 № 66/06/186-07.
- был оформлен простой, но не по вине работника, а по решению работодателя, и за работником частично сохранялась заработная плата в размере не ниже 2/3 тарифной ставки согласно части первой статьи 113 КЗоТ, но ниже заработной платы, которая выплачивалась работнику до введения простоя (например, за период простоя выплачивался оклад, но не выплачивалась надбавка за выслугу лет);8
8 См. письма Минэкономики от 08.02.2021 № 4708-06/7891-09 и от 04.08.2020 № 3511-06/48200-07 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 2/2021, стр. 126, и № 4/2021, стр. 110.
- работающим ученикам и студентам согласно статьям 209 и 218 КЗоТ предоставлялись свободные от работы дни, оплачиваемые в размере 50% заработной платы;
- работнику предоставлялись отпуска без сохранения заработной платы согласно статьям 25 и 26 Закона об отпусках;9
9 См. письма Минсоцполитики от 23.04.2018 № 659/0/101-18, от 12.01.2016 № 4/13/116-15 и от 26.11.2012 № 1203/13/84-12 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 6/2018, стр. 114, № 2/2015, стр. 115, и № 1/2013, стр. 124, письма Минтруда от 07.08.2009 № 472/13/84-09, от 21.05.2009 № 279/13/84-09 и разъяснение Минтруда от 21.07.97 № 04-3022.
- работник находился в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста;10
10 См. письмо Минсоцполитики от 25.12.2015 № 1675/13/84-15 в журнале «Все о труде и зарплате» № 5/2016, стр. 114.
- работник ухаживал за больным ребенком без начисления «больничных» (на основании справки, выданной медучреждением);
- работник не работал в связи с оформлением инвалидности без начисления «больничных» (от момента направления документов в МСЭК до даты осмотра работника МСЕК);
- работник был отстранен от работы в связи с отказом или уклонением от вакцинации против COVID-19;
- действие трудового договора с работником было приостановлено во время военного положения;
- работник выполнял работу, однако документально это не было отражено во внутренних документах работодателя (в табеле, зарплатной ведомости и т. д.) или данные о начисленной работнику заработной плате утрачены (отсутствуют) вследствие ведения боевых действий во время военного положения.
Если в расчетном периоде работник не работал по собственной вине (не согласно законодательству), вследствие чего за ним не сохранялась заработная плата (имели место простой по вине работника или отстранение его от работы в случаях, предусмотренных статьей 46 КЗоТ (например, при появлении на работе в состоянии алкогольного опьянения), невыход на работу во время военного положения по самостоятельному решению (код в табеле «НЗ» — неявка по невыясненным обстоятельствам или «І» — прочие причины неявок), прогул и т. п.), то такой период (календарные дни) не исключается из расчетного периода.
Также не исключаются из расчетного периода не отработанные рабочие (календарные) дни предприятия в связи с тем, что по инициативе работника ему была установлена неполная рабочая неделя.7
7 См. письмо Минэкономики от 05.01.2021 № 4709-06/235-07 в журнале «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 125, письма Минтруда от 25.05.2009 № 294/13/84-09, от 21.05.2009 № 279/13/84-09, от 07.08.2009 № 472/13/84-09 и от 12.03.2007 № 66/06/186-07.
Кроме того, если в расчетном периоде работник не работал, но за ним полностью сохранялась заработная плата (например, за время простоя выплачивались оклад, надбавки, доплаты, премии и т. п.) или сохранялся средний заработок (за период любого оплачиваемого отпуска, в т. ч. в связи с беременностью и родами10, за время командировки, выполнения государственных и общественных обязанностей, период военной службы в особый период, период службы в территориальной обороне во время военного положения, дни медосмотра или медобследования в учреждениях здравоохранения, дни освобождения работников-доноров от работы и т. п.), то такой период не исключается из расчетного периода (см. примеры 16–18 ниже).
Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде
Выплаты, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, определены в пункте 3 Порядка № 100, а которые не учитываются — в пункте 4 указанного Порядка (см. таблицу ниже).
Согласно абзацу первому пункта 3 Порядка № 100 при исчислении средней заработной платы учитываются все суммы начисленной заработной платы в соответствии с законодательством и условиями трудового договора, кроме определенных в пункте 4 этого Порядка.
Выплаты, учитываемые и не учитываемые при исчислении
средней заработной платы для начисления отпускных
Выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы |
Выплаты, которые НЕ учитываются при исчислении средней заработной платы |
• Основная заработная плата; • Дополнительная заработная плата, в том числе: – доплаты и надбавки (за сверхурочную работу; за работу в ночное (вечернее) время; за совмещение профессий и должностей; за расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ; за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника; за высокие достижения в труде; за высокое профессиональное мастерство; за интенсивность труда; за руководство бригадой; за выслугу лет; оплата за работу в выходные, праздничные и нерабочие дни; доплата до минимальной заработной платы и т. д.); – производственные премии; – индексация; – средняя заработная плата, которая сохраняется за работником в случаях, предусмотренных законодательством (за время предыдущего ежегодного отпуска, выполнения государственных и общественных обязанностей, служебных командировок, вынужденного прогула и т. п.); • Прочие поощрительные и компенсационные выплаты (вознаграждение по итогам годовой работы и т. д.); • Пособие по временной нетрудоспособности; • Пособие по беременности и родам. |
• Выплаты за выполнение отдельных поручений (одноразового характера), не входящих в обязанности работника (за исключением доплат за совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ и выполнение обязанностей временно отсутствующих работников, а также разности в должностных окладах, выплачиваемой работникам, выполняющим обязанности временно отсутствующего руководителя предприятия или его структурного подразделения и не являющимся штатными заместителями); • Одноразовые выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, выходящим на пенсию, выходное пособие и т. п.); • Компенсационные выплаты на командировку и переводы (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья, подъемные, надбавки, выплачиваемые вместо суточных); • Премии по результатам ежегодной оценки служебной деятельности, за изобретения и рационализаторские предложения, • Денежные и вещевые вознаграждения за призовые места на соревнованиях, смотрах, конкурсах и т. п.; • Пенсии, государственная помощь, социальные и компенсационные выплаты; • Литературный гонорар штатным работникам газет и журналов, выплачиваемый по авторскому договору; • Стоимость бесплатно выданной спецодежды, спецобуви и прочих средств индивидуальной защиты, мыла, моющих и обезвреживающих средств, молока и лечебно-профилактического питания; • Дотации на обеды, проезд, стоимость оплаченных предприятием путевок в санатории и дома отдыха; • Выплаты, связанные с праздничными и юбилейными датами, днем рождения, за долголетнюю и безупречную трудовую деятельность, активную общественную работу и т. п.; • Стоимость бесплатно предоставленных некоторым категориям работников коммунальных услуг, жилья, топлива и сумма денежных средств на их возмещение; • Заработная плата на работе по совместительству (за исключением работников, для которых включение ее в средний заработок предусмотрено действующим законодательством); • Суммы возмещения ущерба, нанесенного работнику увечьем или иным повреждением здоровья; • Доходы (дивиденды, проценты), начисленные по акциям трудового коллектива и вкладам членов трудового коллектива в имущество предприятия; • Компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты; • Заработная плата, начисленная за время работы в избирательных комиссиях, комиссиях всеукраинского референдума; • Вознаграждения государственным исполнителям; • Денежное вознаграждение за добросовестный труд и образцовое выполнение служебных обязанностей |
Суммы начисленной заработной платы, кроме премий (в том числе за месяц) и других поощрительных выплат по итогам работы за определенный период, учитываются в том месяце, за который они начислены, и в размерах, в которых они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т. п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам (абз. второй п. 3 Порядка № 100).
При исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в фактический заработок включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок (за время предыдущего ежегодного отпуска, выполнения государственных и общественных обязанностей, служебной командировки, вынужденного прогула и т. п.) и пособие в связи с временной нетрудоспособностью (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100).
Учет премий и вознаграждений
При исчислении средней заработной платы учитываются только премии, относящиеся к заработной плате, а премии, указанные в пункте 4 Порядка № 100, не учитываются. Кроме того, основным критерием включения премии в расчет является постоянство выплаты (для месячных премий — ежемесячно, для квартальных премий — ежеквартально, для полугодовых премий — каждое полугодие) независимо от ее размера и порядка исчисления. Такие постоянные премии обязательно предусматриваются коллективным договором (Положением о премировании). Постоянными премиями являются, в частности, производственные премии, относящиеся к дополнительной заработной плате, а постоянными вознаграждениями являются, в частности, вознаграждения по итогам работы за год, за выслугу лет, относящиеся к прочим поощрительным и компенсационным выплатам фонда оплаты труда (пп. 2.2.2, 2.3.2 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 № 5; далее — Инструкция № 5).11
11 См. также письма Минсоцполитики от 04.10.2016 № 1374/13/8416 и от 24.11.2017 № 262/0/103-17 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 11/2016, стр. 112, и № 6/2018, стр. 116.
В случае если коллективным договором (Положением о премировании) предусмотрена выплата премии ежемесячно при наличии финансовых возможностей, но в связи с финансовыми трудностями месячная премия была выплачена только в одном месяце расчетного периода, то указанная премия должна учитываться при исчислении средней заработной платы, поскольку она не относится к одноразовым выплатам.11
11 См. также письма Минсоцполитики от 04.10.2016 № 1374/13/8416 и от 24.11.2017 № 262/0/103-17 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 11/2016, стр. 112, и № 6/2018, стр. 116.
Если премия не имеет постоянного характера (Положением о премировании предусмотрено, что за выполнение отдельных разовых поручений может выплачиваться одноразовая премия) или не предусмотрена коллективным договором (Положением о премировании), но выплачивается согласно отдельному приказу руководителя предприятия за выполнение разового поручения, то она (независимо от ее размера и порядка исчисления) считается одноразовой выплатой, которая на основании подпункта «б» пункта 4 Порядка № 100 не учитывается при исчислении средней заработной платы.11
11 См. также письма Минсоцполитики от 04.10.2016 № 1374/13/8416 и от 24.11.2017 № 262/0/103-17 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 11/2016, стр. 112, и № 6/2018, стр. 116.
Что касается механизма учета премий и вознаграждений при исчислении средней заработной платы, то в соответствии с абзацем третьим пункта 3 Порядка № 100 премии (в том числе за месяц) и другие поощрительные выплаты по итогам работы за определенный период во время исчисления средней заработной платы учитываются в заработок периода, который соответствует количеству месяцев, за которые они начислены, начиная с месяца, в котором они начислены. Для этого к заработку соответствующих месяцев расчетного периода прибавляется часть, которая определяется делением суммы премии или другой поощрительной выплаты по итогам работы за определенный период на количество отработанных рабочих дней периода, за который они начислены, и умножением на количество отработанных рабочих дней соответствующего месяца, который приходится на расчетный период. Если период, за который начислена премия или другая поощрительная выплата, работником отработан частично, при исчислении средней заработной платы учитывается сумма в размере не более фактически начисленной суммы премии или другой поощрительной выплаты.
Таким образом, премии (вознаграждения) относятся к месяцу, в котором они начислены, а также к следующим месяцам, если они начислялись за период, превышающий один месяц (квартал, полугодие, год и т. д.). То есть премии, начисленные (выплаченные) в текущем месяце за предыдущий период (месяц, квартал, полугодие, год и т. д.), не нужно относить к месяцам, за которые они начислены, а для расчета частей сумм премии (вознаграждения), которые относятся к текущему и следующим месяцам, необходимо использовать количество отработанных рабочих дней в периоде (месяце, квартале, полугодии, году), за который они начислены, и в месяцах, к которым относится сумма премии (вознаграждения). При этом сначала необходимо исчислить сумму премии (вознаграждения), приходящуюся на один отработанный день в периоде, за который премия (вознаграждение) начислена (месяц, квартал, полугодие, год и т. д.), а потом такая дневная премия (дневное вознаграждение) умножается на количество отработанных рабочих дней в месяце, который включается в расчетный период, начиная с месяца начисления премии (вознаграждения). При этом если расчетная сумма месячной премии (вознаграждения), начисленной за предыдущий месяц, или общая расчетная сумма премии (вознаграждения), начисленной за период, превышающий один месяц (квартал, полугодие, год и т. д.), больше фактически начисленной суммы премии (вознаграждения), то учитывается не расчетная, а фактически начисленная сумма премии (вознаграждения) (см. примеры 12–14 ниже).
Рассмотрим детально порядок учета премий (вознаграждений) в зависимости от периода, за который они начислены.
1. Учет месячных премий (вознаграждений).
Если месячная премия начисляется в текущем месяце за текущий месяц, то поскольку месяц начисления премии и месяц, за который начислена премия, совпадают, указанная премия в полной сумме включается в заработок текущего месяца (в котором она начислена). То есть месячные премии, которые начисляются (выплачиваются) месяц в месяц, всегда будут учитываться в месяце начисления всей суммой независимо от отработанного времени в таком месяце.
Например, если месячная премия начислена в июне за июнь, то она в полной сумме включается в заработок июня (в котором она начислена).
Если месячная премия начисляется в текущем месяце за предыдущий месяц, то она включается в заработок текущего месяца (в котором она начислена). Для определения части указанной премии, которая включается в заработок текущего месяца, необходимо сначала сумму премии разделить на количество отработанных дней месяца, за который она начислена, а затем полученный результат (дневную премию) умножить на количество отработанных дней месяца, в котором она начислена. Полученная расчетная сумма учитывается в полном объеме, если месяц, за который начислена премия, отработан полностью. Если же месяц, за который начислена премия, отработан частично (неполностью), при этом расчетная сумма премии превышает фактически начисленную сумму премии, то учитывается не расчетная, а фактически начисленная сумма премии.
Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетный месяц в следующем месяце в размере 25% оклада пропорционально отработанному времени в отчетном месяце, при этом работник отработал в мае 2022 года 15 из 22 рабочих дней (отработал месяц частично, поскольку с 1 по 10 мая болел), в июне отработал 22 рабочих дня, и ему в июне начислена премия за май в сумме 1363,64 грн. (8000 грн. х 25% : 22 р. д. х 15 отраб. д.), то расчетная сумма указанной месячной премии, которая включается в заработок июня, составляет:
1363,64 грн. : 15 отраб. д. (май) х 22 отраб. д. (июнь) = 2000,01 грн.
Поскольку месяц, за который начислена премия, — май отработан работником частично (неполностью), а расчетная сумма премии превышает фактически начисленную сумму премии (2000,01 грн. > 1363,64 грн.), то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, когда в расчетный период включается июнь, учитывается не расчетная, а фактически начисленная сумма премии за май — 1363,64 грн.
Если вышеуказанному работнику в июле будет начислена месячная премия за июнь, который им отработан полностью — 22 рабочих дня, в сумме 2000 грн. (8000 грн. х 25%), при этом работник в июле отработает только 10 из 21 рабочего дня (с 1 по 15 июля он будет в отпуске без сохранения заработной платы), то часть указанной месячной премии, которая включается в заработок июля, составит:
2000 грн. : 22 отраб. д. (июнь) х 10 отраб. д. (июль) = 909,09 грн.
Следовательно, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, когда в расчетный период включается июль, учитывается не фактически начисленная, а расчетная сумма (часть) премии за июнь, начисленная в июле, — 909,09 грн.
2. Учет квартальных премий (вознаграждений).
Если премия за І квартал, включающий 3 месяца (январь, февраль и март), начислена в марте (последний месяц І квартала), то такая премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — марта, а именно включается в заработок марта, апреля и мая.
Если премия за І квартал, включающий 3 месяца (январь, февраль и март), начислена в первом месяце следующего квартала — апреле, то такая премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — апреля, а именно включается в заработок апреля, мая и июня.
Для определения части квартальной премии, которая включается в расчет, необходимо сначала сумму такой премии разделить на количество отработанных дней в квартале, за который она начислена, а затем полученный результат (дневную премию) умножить на количество отработанных дней в месяцах, к которым относится премия (которые включаются в расчетный период), начиная с месяца начисления премии. При этом если общая расчетная сумма квартальной премии, относящейся к месяцам расчетного периода (независимо от количества таких месяцев), больше фактически начисленной суммы квартальной премии, то учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии.
Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетный квартал в первом месяце следующего квартала в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале, при этом работник в І квартале 2022 года отработал 45 из 61 рабочего дня по графику работы предприятия в этом квартале (с 17 по 28 января работник болел, а с 24 по 31 марта находился в отпуске без сохранения заработной платы), а также отработал в апреле 15 рабочих дней (в период с 1 по 10 апреля работник находился в отпуске без сохранения заработной платы), мае — 17 рабочих дней (в период с 16 по 20 мая работник болел), июне — 22 рабочих дня, и работнику в апреле начислена премия за І квартал (за 3 месяца: январь, февраль и март) в сумме 7377,05 грн. (10 000 грн. : 61 р. д. х 45 отраб. д.), то указанная квартальная премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — апреля, а именно включается в заработок апреля, мая и июня. В этом случае дневная премия в отработанном І квартале составляет 163,93 грн. (7377,05 грн. : 45 отраб. д.), а части квартальной премии относятся к соответствующим месяцам следующим образом:
– к апрелю: 163,93 грн. х 15 отраб. д. = 2458,95 грн.;
– к маю: 163,93 грн. х 17 отраб. д. = 2786,81 грн.;
– к июню: 163,93 грн. х 22 отраб. д. = 3606,46 грн.
Если работнику ежегодный отпуск будет предоставлен в июле 2022 года (расчетный период: июль 2021 года – июнь 2022 года), то общая расчетная сумма премии за І квартал, относящаяся к месяцам расчетного периода, составит:
2458,95 грн. (апрель) + 2786,81 грн. (май) + 3606,46 грн. (июнь) = 8852,22 грн.
Поскольку І квартал 2022 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма квартальной премии превышает фактически начисленную сумму этой премии (8852,22 грн. > 7377,05 грн.), то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в июле учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии за І квартал — 7377,05 грн.
Бывают случаи, когда в отчетном квартале, за который начисляется квартальная премия, работник отработал не все месяцы этого квартала (например, отработал два или только один месяц квартала). В этом случае квартальная премия все равно распределяется на 3 месяца, начиная с месяца, в котором она начислена. При этом возможна ситуация, когда в расчетный период для начисления отпускных включаются не 3 месяца, а 2 месяца или 1 месяц, к которым относится квартальная премия.
Например, на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетный квартал в последнем месяце этого же квартала в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале, при этом работник в ІІ квартале 2022 года отработал 34 из 65 рабочих дней по графику работы в этом квартале (с 1 апреля по 15 мая работник находился в отпуске без сохранения заработной платы). Работник отработал в июне 22 рабочих дня, в июле — 16 рабочих дней (в период с 18 по 22 июля работник болел), в августе — 5 рабочих дней (в период с 1 по 24 августа работник находился в ежегодном основном отпуске). В июне работнику начислена премия за ІІ квартал, который включает 3 месяца (апрель, май, июнь), в сумме 4707,69 грн. (9000 грн. : 65 р. д. х 34 отраб. д.). Эта квартальная премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — июня, а именно включается в заработок июня, июля и августа. При этом дневная премия в отработанном ІІ квартале составляет 138,46 грн. (4707,69 грн. : 34 отраб. д.), а части квартальной премии относятся к соответствующим месяцам следующим образом:
– к июню: 138,46 грн. х 22 отраб. д. = 3046,12 грн.;
– к июлю: 138,46 грн. х 16 отраб. д. = 2215,36 грн.;
– к августу: 138,46 грн. х 5 отраб. д. = 692,30 грн.
Работнику ежегодный основной отпуск предоставляется с 1 по 24 августа 2022 года (расчетный период: август 2021 года – июль 2022 года), поэтому из вышеперечисленных частей премии при начислении отпусных не учитывается часть премии, которая относится к августу (692,30 грн.), поскольку этот месяц не включается в расчетный период.
При предоставлении отпуска в августе общая расчетная сумма премии за ІІ квартал, относящаяся к месяцам расчетного периода, составляет:
3046,12 грн. (июнь) + 2215,36 грн. (июль) = 5261,48 грн.
Поскольку ІІ квартал 2022 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма квартальной премии превышает фактически начисленную сумму этой премии (5261,48 грн. > 4707,69 грн.), то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных за отпуск, предоставляемый в августе, учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии за ІІ квартал — 4707,69 грн.
3. Учет полугодовых премий (вознаграждений).
Если производственная премия за IІ полугодие, включающее 6 месяцев (с июля по декабрь), начислена в декабре (последний месяц IІ полугодия), то такая премия включается в заработок 6 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — декабря, а именно включается в заработок декабря, января, февраля, марта, апреля и мая.
Если производственная премия за I полугодие, включающее 6 месяцев (с января по июнь), начислена в июле, но работник весь апрель и весь май находился в отпуске без сохранения заработной платы и в этих месяцах не имеет отработанных дней, соответственно, за апрель и май полугодовая премия не начислялась (она начисляется пропорционально отработанному времени в отчетном полугодии), то есть фактически премия начислялась за отработанные дни только в 4 месяцах І полугодия — январь, февраль, март и июнь, то такая полугодовая премия все равно включается в заработок 6 месяцев (не 4 месяцев), начиная с месяца, в котором она начислена, — июля, а именно включается в заработок июля, августа, сентября, октября, ноября и декабря.
Для определения части полугодовой премии, которая включается в расчет, необходимо сначала сумму такой премии разделить на количество отработанных дней в полугодии, за которое она начислена, а затем полученный результат (дневную премию) умножить на количество отработанных дней в месяцах, к которым относится премия (которые включаются в расчетный период), начиная с месяца начисления премии. При этом если общая расчетная сумма полугодовой премии, относящейся к месяцам расчетного периода (независимо от количества таких месяцев), больше фактически начисленной суммы полугодовой премии, то учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии.
Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетное полугодие в первом месяце следующего полугодия в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном полугодии, при этом работник в IІ полугодии 2021 года отработал 85 из 129 рабочих дней по графику работы в этом полугодии (весь сентябрь (22 рабочих дня) не отработан из-за болезни и весь ноябрь (22 рабочих дня) не отработан из-за пребывания в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина), а также отработал в январе 19 рабочих дней, феврале — 20 рабочих дней, марте — 22 рабочих дня, апреле — 0 рабочих дней (в период с 1 по 30 апреля работник находился в отпуске без сохранения заработной платы), мае — 22 рабочих дня, июне — 17 рабочих дней (в период с 20 по 24 июня работник болел), и ему в январе 2022 года начислена премия за IІ полугодие, включающее 6 месяцев (с июля по декабрь), в сумме 5600,78 грн. (8500 грн. : 129 р. д. х 85 отраб. д.), то указанная полугодовая премия включается в заработок 6 месяцев (несмотря на то что в IІ полугодии отработано только 4 месяца), начиная с месяца, в котором премия начислена, — января, а именно включается в заработок января, февраля, марта, апреля, мая и июня. При этом дневная премия в отработанном IІ полугодии составляет 65,89 грн. (5600,78 грн. : 85 отраб. д.), а части полугодовой премии относятся к соответствующим месяцам следующим образом:
– к январю: 65,89 грн. х 19 отраб. д. = 1251,91 грн.;
– к февралю: 65,89 грн. х 20 отраб. д. = 1317,80 грн.;
– к марту: 65,89 грн. х 22 отраб. д. = 1449,58 грн.;
– к апрелю: 65,89 грн. х 0 отраб. д. = 0 грн.;
– к маю: 65,89 грн. х 22 отраб. д. = 1449,58 грн.;
– к июню: 65,89 грн. х 17 отраб. д. = 1120,13 грн.
Работнику ежегодный основной отпуск предоставляется в июле 2022 года (расчетный период: июль 2021 года – июнь 2022 года), поэтому общая расчетная сумма премии за ІІ полугодие 2021 года, относящаяся к месяцам расчетного периода, составляет:
1251,91 грн. (январь) + 1317,80 грн. (февраль) + 1449,58 грн. (март) + 0 грн. (апрель) + 1449,58 грн. (май) + 1120,13 грн. (июнь) = 6589 грн.
Поскольку ІІ полугодие 2021 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма полугодовой премии превышает фактически начисленную сумму этой премии (6589 грн. > 5600,78 грн.), то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных за отпуск, предоставляемый в июле, учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии за ІІ полугодие — 5600,78 грн.
4. Учет годового вознаграждения.
Если в январе 2022 года работнику начислено годовое вознаграждение за 2021 год, который включает 12 месяцев (с января по декабрь), то такое годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — января 2022 года, а именно включается в заработок января – декабря 2022 года.
Если в марте 2022 года работнику начислено годовое вознаграждение за 2021 год, который включает 12 месяцев (с января по декабрь), то такое годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — марта 2022 года, а именно включается в заработок марта 2022 года – февраля 2023 года.
Если годовое вознаграждение за 2021 год, включающий 12 месяцев (с января по декабрь), начислено в феврале 2022 года, но работник в 2021 году весь март находился в отпуске без сохранения заработной платы и весь июль болел, т. е. в этих 2 месяцах работник не имеет отработанных дней, соответственно, за март и июль 2021 года годовое вознаграждение не начислялась (оно начисляется пропорционально отработанному времени в отчетном году), то такое годовое вознаграждение все равно включается в заработок 12 месяцев (не 10 месяцев), начиная с месяца, в котором оно начислено, — февраля 2022 года, а именно включается в заработок февраля 2022 года – января 2023 года.
Для определения части годового вознаграждения, которая включается в расчет, необходимо сначала сумму такого вознаграждения разделить на количество отработанных дней в году, за который оно начислено, а затем полученный результат (дневное вознаграждение) умножить на количество отработанных дней в месяцах, к которым относится годовое вознаграждение (которые включаются в расчетный период), начиная с месяца начисления годового вознаграждения. При этом если общая расчетная сумма годового вознаграждения, относящегося к месяцам расчетного периода (независимо от количества таких месяцев), больше фактически начисленной суммы годового вознаграждения, то учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма годового вознаграждения.
Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата годового вознаграждения за отчетный год в следующем году в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году, при этом работник отработал в 2021 году 199 из 250 рабочих дней по графику работы (не отработаны периоды с 8 по 24 января (11 рабочих дней) и с 1 по 30 апреля (22 рабочих дня) из-за пребывания в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина, а также период с 5 по 28 июля (18 рабочих дней) из-за пребывания в ежегодном основном отпуске), а также в течение 2022 года отработаны, в частности, в феврале 17 рабочих дней (с 24 по 28 февраля вводился простой), марте — 0 рабочих дней (весь март был простой), апреле — 21 рабочий день, мае — 22 рабочих дня, июне — 12 рабочих дней (в период с 13 по 24 июня работник болел), июле — 21 рабочий день, и работнику в феврале 2022 года начислено годовое вознаграждение за 2021 год, включающий 12 месяцев (с января по декабрь), в сумме 7562 грн. (9500 грн. : 250 р. д. х 199 отраб. д.), то указанное годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев (несмотря на то что в одном месяце (апреле) 2021 года работник не работал), начиная с месяца, в котором годовое вознаграждение начислено, — февраля 2022 года, а именно включается в заработок февраля 2022 года – января 2023 года. При этом дневное вознаграждение в отработанном 2021 году составляет 38 грн. (7562 грн. : 199 отраб. д.), а части годового вознаграждения относятся к соответствующим месяцам следующим образом:
– к февралю: 38 грн. х 17 отраб. д. = 646 грн.;
– к марту: 38 грн. х 0 отраб. д. = 0 грн.;
– к апрелю: 38 грн. х 21 отраб. д. = 798 грн.;
– к маю: 38 грн. х 22 отраб. д. = 836 грн.;
– к июню: 38 грн. х 12 отраб. д. = 456 грн.;
– к июлю: 38 грн. х 21 отраб. д. = 798 грн.
– к августу 2022 года – январю 2023 года — путем умножения 38 грн. на количество отработанных рабочих дней в этих месяцах.
Работнику ежегодный основной отпуск предоставляется в августе 2022 года (расчетный период: август 2021 года – июль 2022 года), поэтому общая расчетная сумма годового вознаграждения за 2021 год, относящаяся к месяцам расчетного периода, составляет:
646 грн. (февраль) + 0 грн. (март) + 798 грн. (апрель) + 836 грн. (май) + 456 грн. (июнь) + 798 грн. (июль) = 3534 грн.
Поскольку 2021 год работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма годового вознаграждения не превышает фактически начисленную сумму этого вознаграждения (3534 грн. < 7562 грн.), то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных за отпуск, предоставляемый в августе 2022 года, учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма годового вознаграждения — 3534 грн.
Если работнику ежегодный основной отпуск предоставляется в августе 2022 года (расчетный период: август 2021 года – июль 2022 года), а в феврале 2021 года ему начислялось годовое вознаграждение за 2020 год, то части такого вознаграждения, приходящиеся на месяцы с августа 2021 года по январь 2022 года, которые являются месяцами расчетного периода, учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в августе 2022 года с учетом вышеуказанных условий (см. пример 14 ниже).
Учет материальной помощи
Если коллективным договором предприятия или законодательством предусмотрена выплата работникам ежегодно материальной помощи или помощи на оздоровление к отпуску, а также если работникам на основании поданных заявлений выплачивается разовая материальная помощь (по семейным обстоятельствам, для социально-бытовых нужд и т. п.), то все такие помощи не учитываются при начислении отпускных, поскольку согласно подпункту «б» пункта 4 Порядка № 100 одноразовые выплаты, в т. ч. материальная помощь, не учитываются при исчислении средней заработной платы (см. примеры 15, 16 ниже). При этом не имеет значения вид материальной помощи («зарплатная», выплачиваемая всем работникам систематически один раз в год, или разовая, предоставляемая отдельным работникам на основании их заявлений и не относящаяся к фонду оплаты труда).12
12 О видах и порядке выплаты материальной помощи работникам детально идет речь в статье «Материальная помощь работникам» журнала «Все о труде и зарплате» № 8/2021, стр. 18.
Учет отпускных и денежной компенсации за неиспользованный отпуск
Как отмечалось выше, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в фактический заработок включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100). К таким выплатам относятся и отпускные, начисленные как за время предыдущего ежегодного отпуска, так и за время других оплачиваемых отпусков, предусмотренных законодательством (учебного, творческого, социального дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, «чернобыльского» и т. д.).
Денежная компенсация за неиспользованный отпуск, начисленная и выплаченная в расчетном периоде, не учитывается при начислении отпускных, поскольку она указана в составе одноразовых выплат в подпункте «б» пункта 4 Порядка № 100. Но при исчислении средней заработной платы для расчета суммы денежной компенсации за неиспользованный отпуск учитываются начисленные в расчетном периоде отпускные за время отпусков.
Учет «больничных» и «декретных»
При исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в фактический заработок включается пособие в связи с временной нетрудоспособностью (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100).
Следовательно, оплата первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет денежных средств работодателя, пособие по временной нетрудоспособности (далее вместе — «больничные») и пособие по беременности и родам (далее — «декретные») как пособия в связи с временной нетрудоспособностью, предусмотренные статьями 20, 22, 25 и 26 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 № 1105-XIV, учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.13
13 См. также письма Минсоцполитики от 21.03.2019 № 369/0/206-19, от 24.11.2017 № 2796/0/101-17, от 25.12.2015 № 1675/13/84-15, письмо Минтруда от 17.06.2011 № 190/13/116-11 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 4/2019, стр. 122, № 1/2018, стр. 105, № 5/2016, стр. 114, и № 3/2011, стр. 122, письма Минтруда от 17.06.2011 № 9/242пд и от 22.06.2006 № 4201/0/14-06/13.
Учет доначисленных и «переходных» выплат
Как отмечалось выше, при исчислении средней заработной платы суммы начисленной заработной платы учитываются в том месяце, за который они начислены (абз. второй п. 3 Порядка № 100).
Следовательно, как «непереходные» выплаты (основная заработная плата, индексация, доплаты, надбавки и т. п.), так и «переходные» выплаты, которые начислены (доначислены) в текущем месяце за предыдущий месяц, относятся к выплатам предыдущего месяца (за который они начислены).14
14 См. консультации с примерами «Перерасчет отпускных, если работнице в текущем месяце доначислена индексация за предыдущие месяцы, которые включались в расчетный период» и «Об учете индексации, начисленной в декабре 2021 года за февраль 2021 года, и перерассчитанных отпускных за предыдущий отпуск, предоставленный в октябре 2021 года, при начислении отпускных за отпуск, предоставляемый в феврале 2022 года» в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 7/2021, стр. 98 и № 1/2022, стр. 102.
Что касается «переходных» отпускных, прочих «среднезарплатных» выплат, исчисляемых согласно Порядку № 100, «больничных» и «декретных», то согласно подпункту 1.6.1 Инструкции № 5 начисления отражаются за календарный месяц (с первого до последнего числа месяца). Например, сумма начислений за время отпусков, в отличие от порядка ее фактической выплаты, распределяется пропорционально времени, приходящемуся на дни отпуска в соответствующем месяце.
Таким образом, если по состоянию на начало (конец) расчетного периода работник находился в отпуске, командировке, вынужденном прогуле, выполнял государственные обязанности и т. п., когда за ним сохранялся средний заработок согласно Порядку № 100, болел или был в «декретном» отпуске, когда ему начислялись «больничные» или «декретные», то есть когда работнику начислялись выплаты, приходящиеся на два и более смежных месяца, то такие «переходные» выплаты распределяются по месяцам, за которые они начислены.15, 16
15 См. также письма Минсоцполитики от 21.03.2019 № 369/0/206-19, от 24.11.2017 № 2796/0/101-17, от 25.12.2015 № 1675/13/84-15, письмо Минтруда от 17.06.2011 № 190/13/116-11 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 4/2019, стр. 122, № 1/2018, стр. 105, № 5/2016, стр. 114, и № 3/2011, стр. 122, письма Минтруда от 17.06.2011 № 9/242пд и от 22.06.2006 № 4201/0/14-06/13.
16 См. письмо Минсоцполитики от 18.06.2019 № 718/0/204-19 в журнале «Все о труде и зарплате» № 8/2019, стр. 111, а также письмо Минсоцполитики от 09.12.2011 № 1105/13/81-11.
Например, если работнику предоставляется ежегодный основной отпуск с 4 июля 2022 года (расчетный период: с 1 июля 2021 года по 30 июня 2022 года), а в июне 2021 года (месяц, предшествующий расчетному периоду) ему были начислены и выплачены отпускные за предыдущий ежегодный основной отпуск, предоставленный с 14 июня по 9 июля 2021 года, то часть таких отпускных за дни отпуска, приходящие на период с 1 по 9 июля 2021 года (первый месяц расчетного периода), учитывается при расчете средней заработной платы для начисления отпускных за ежегодный основной отпуск, предоставляемый с 4 июля 2022 года.
Если работнику предоставляется ежегодный основной отпуск с 20 июня 2022 года (расчетный период: с 1 июня 2021 года по 31 мая 2022 года), а в июне 2021 года (первый месяц расчетного периода) ему были начислены и выплачены «больничные» за период болезни с 24 мая по 11 июня 2021 года, то часть таких «больничных» за дни болезни, приходящие на период с 24 по 31 мая 2021 года (месяц, который не включается в расчетный период), не учитывается при исчислении средней заработной платы для оплаты отпуска, предоставляемого в июне 2022 года. При этом «больничные», начисленные за дни болезни с 1 по 11 июня 2021 года (первый месяц расчетного периода) включаются в расчет (см. пример 17 ниже).15
15 См. также письма Минсоцполитики от 21.03.2019 № 369/0/206-19, от 24.11.2017 № 2796/0/101-17, от 25.12.2015 № 1675/13/84-15, письмо Минтруда от 17.06.2011 № 190/13/116-11 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 4/2019, стр. 122, № 1/2018, стр. 105, № 5/2016, стр. 114, и № 3/2011, стр. 122, письма Минтруда от 17.06.2011 № 9/242пд и от 22.06.2006 № 4201/0/14-06/13.
В случае если работнице сразу после отпуска в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск), который закончился, например, 15 июня 2022 года, предоставляется ежегодный основной отпуск с 16 июня 2022 года (расчетный период: с 1 июня 2021 года по 31 мая 2022 года), при этом в месяце расчетного периода (феврале 2022 года) ей были выплачены «декретные» за весь период «декретного» отпуска — с 10 февраля по 15 июня 2022 года, то часть таких «декретных», выплаченных за дни «декретного» отпуска с 1 по 15 июня 2022 года (месяц, который не включается в расчетный период), не учитывается при расчете средней заработной платы для начисления отпускных за ежегодный отпуск, предоставляемый в июне 2022 года. То есть в расчет включаются только «декретные», начисленные за календарные дни, которые приходятся на месяцы расчетного периода — с 10 февраля по 31 мая 2022 года (см. пример 17 ниже).
Учет выплат, если отпуск предоставляется в начале следующего месяца
Поскольку отпускные должны быть выплачены работнику не позднее чем за три дня до начала отпуска (ст. 23 Закона об отпусках, ст. 115 КЗоТ), то иногда они выплачиваются в месяце, предшествующем месяцу предоставления отпуска.
Например, при предоставлении отпуска с 1 июля отпускные выплачиваются не позднее 27 июня. Учитывая, что событием, с которым связано начисление отпускных, является отпуск, предоставляемый в июле, указанные отпускные будут относиться к выплатам за июль — месяц, в котором предоставлен отпуск и за который начислены отпускные (а не за июнь, несмотря на их выплату в этом месяце), при расчете средней заработной платы для начисления отпускных к следующим отпускам.17
17 См. также письмо Минсоцполитики от 09.12.2011 № 1105/13/81-11.
Если отпуск предоставляется работнику в июне 2022 года (расчетный период: июнь 2021 года – май 2022 года), а за 24 календарных дня предыдущего ежегодного отпуска, предоставлявшегося ему с 1 июня 2021 года, отпускные были начислены и выплачены 27 мая 2021 года (т. е. в месяце — мае 2021 года, который не включается в расчетный период), то такие отпускные включаются в заработок июня 2021 года (т. е. месяца, на который приходится начало отпуска, за который начислены отпускные, и месяца, являющегося первым месяцем расчетного периода) и учитываются в расчете средней заработной платы для оплаты отпуска, предоставляемого в июне 2022 года.
Если оплачиваемый отпуск предоставляется работнику (не со сдельной оплатой труда) с 1 числа (с первого рабочего дня) следующего месяца, но на момент начисления отпускных отсутствуют итоговые данные о размере заработной платы за последний месяц расчетного периода (еще не составлены ведомости о заработной плате за этот месяц), то для расчета средней заработной платы первоначально можно не использовать данные о начисленной заработной плате за последний месяц расчетного периода, но после проведения начисления всех выплат работнику за такой месяц необходимо будет осуществить перерасчет средней заработной платы с учетом начисленных сумм за последний месяц расчетного периода и провести доначисление или отчисление излишне выплаченных сумм отпускных (см. пример 16 ниже).18
18 См. также письмо Минсоцполитики от 06.02.2017 № 272/0/101-17/282 в журнале «Все о труде и зарплате» № 3/2017, стр. 115.
У работников-сдельщиков в указанной ситуации, как отмечалось выше, последний месяц расчетного периода может заменяться другим месяцем, непосредственно предшествующим расчетному периоду (абз. восьмой п. 2 Порядка № 100).18
18 См. также письмо Минсоцполитики от 06.02.2017 № 272/0/101-17/282 в журнале «Все о труде и зарплате» № 3/2017, стр. 115.
Если работнику отпуск предоставляется в начале следующего месяца (например, с 1 июля), а в последнем месяце расчетного периода (июне) работник болел, но еще не предоставил предприятию (по работнику еще не оформлен электронный) листок нетрудоспособности (далее — ЛН) и, соответственно, ему еще не начислены «больничные», то средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат, которые были начислены в расчетном периоде. Но после предоставления (оформления электронного) ЛН и начисления работнику «больничных» необходимо осуществить перерасчет средней заработной платы и доначислить работнику сумму отпускных.19
19 См. письмо Минсоцполитики от 24.11.2017 № 2796/0/101-17 в журнале «Все о труде и зарплате» № 1/2018, стр. 105.
Отсутствие выплат в расчетном периоде или отработано меньше календарного месяца
Согласно абзацу седьмому пункта 2 Порядка № 100 если у работника отсутствует расчетный период, то средняя заработная плата исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 этого Порядка.
Абзацами третьим – четвертым пункта 4 Порядка № 100 определено, что если в расчетном периоде у работника не было заработной платы, расчеты проводятся из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (см. пример 3 ниже).
Если в вышеуказанном случае размер должностного оклада меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на время расчета. В случае заключения трудового договора на условиях неполного рабочего времени, расчет осуществляется из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально условиям заключенного трудового договора (см. примеры 4–7 ниже).
Для реализации вышеприведенных норм для лиц, работающих на условиях полной занятости, сравниваются должностной оклад по полной должности и минимальная заработная плата в месячном размере, которые установлены на день предоставления ежегодного (другого оплачиваемого) отпуска.
Для лиц, работающих на условиях неполного рабочего времени, сравниваются должностной оклад и минимальная заработная плата, исчисленные пропорционально индивидуальному графику работы работника. Для указанных лиц месячная минимальная заработная плата для расчета средней заработной платы определяется в том же порядке, что и месячная минимальная заработная плата для начисления заработной платы за выполненную работу в месяце, а именно пропорционально выполненной норме труда, что предусмотрено частью пятой статьи 3-1 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР20 (см. пример 5 ниже).
20 Об определении минимальной заработной платы для работников с неполным рабочим временем детально рассказано в статье «Минимальная заработная плата: порядок выплаты работникам» журнала «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 8.
Выуказанные нормы применяются, например, в случае, когда работнице после окончания отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста (6-летнего возраста согласно медицинскому заключению) сразу предоставляется ежегодный основной отпуск. В этой ситуации для расчета используют тарифную ставку (должностной оклад) или минимальную заработную плату, действующие на день предоставления ежегодного отпуска (см. пример 7 ниже).21
21 См. также письма Минсоцполитики от 04.09.2018 № 1511/0/101-18/28 и от 08.04.2016 № 383/13/84-16 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 1/2019, стр. 107, и № 7/2016, стр. 117, письмо Минтруда от 27.07.2010 № 217/13/116-10.
Также исходя из размера установленной в трудовом договоре тарифной ставки (должностного оклада) или минимальной заработной платы рассчитывается сумма отпускных (денежной компенсации за неиспользованный отпуск), если принятый на работу сотрудник увольняется, не отработав полный календарный месяц, например, принят на работу 10 мая 2022 года, а уже 24 июня увольняется (см. пример 4 ниже).22
22 См. письма Минсоцполитики от 18.06.2019 № 928/0/206-19, от 19.06.2019 № 933/0/206-19 и от 08.05.2013 № 498/13/84-13 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 7/2019, стр. 115 и 117, № 10/2014, стр. 121, и письмо Минтруда от 22.12.2005 № 717/018/84-05.
Аналогичный подход в начислении отпускных применяется и в случае, если новому работнику предоставляется оплачиваемый отпуск (например, в связи с обучением в вузе), когда им не отработал полный календарный месяц.22
Если работнику установлена почасовая оплата труда, то вместо должностного оклада (для сравнения с миниальной заработной платой в месячном размере) применяется месячная заработная плата, которая определяется как произведение часовой тарифной ставки на месячную норму рабочего времени в месяце предоставления отпуска.23
23 См. письмо Минэкономики от 14.02.2022 № 4711-06/7143-09 в этом номере.
Если работнику установлена сдельная оплата труда, то вместо должностного оклада (для сравнения с миниальной заработной платой в месячном размере) применяется месячная заработная плата, которая определяется как произведение сдельной расценки (сдельных расценок) на месячную норму выработки в месяце предоставления отпуска (см. пример 6 ниже).
В случаях, указанных в абзацах третьем и четвертом пункта 4 Порядка № 100, если средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода (абз. пятый п. 4 Порядка № 100).
Таким образом, для определения суммарной заработной платы расчетного периода необходимо ту величину, которая больше (должностной оклад или минимальная заработная плата), умножить на количество месяцев условного расчетного периода, а именно на 12 или на меньшее количество отработанных работником календарных месяцев на предприятии (месяцев пребывания в трудовых отношениях) (см. примеры 3–7 ниже).
Если доход начислен в месяце, который исключается из расчетного периода
Если заработная плата (доход) начислена работнику в месяце, который исключается из расчетного периода на основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 (месяц, в котором работник в соответствии с законодательством не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично, а также время, за которое отсутствуют данные о начисленной заработной плате работника вследствие боевых действий во время военного положения), то в расчет не включаются и все выплаты, начисленные в таком месяце (например, оплата простоя).24
24 См. письмо Минсоцполитики от 23.04.2019 № 659/0/101-18 в журнале «Все о труде и зарплате» № 6/2018, стр. 114.
Исчисление среднедневной заработной платы
Для определения среднедневной заработной платы необходимо суммарный заработок за последние перед предоставлением отпуска 12 месяцев или за меньший фактически отработанный период (расчетный период) разделить на соответствующее количество календарных дней года или меньшего отработанного периода, за исключением праздничных и нерабочих дней, установленных законодательством (абз. первый п. 7 Порядка № 100).
В Украине в соответствии со статьей 73 КЗоТ праздничными днями являются:
1 января — Новый год;
7 января и 25 декабря — Рождество Христово;
8 марта — Международный женский день;
1 мая — День труда;
9 мая — День победы над нацизмом во Второй мировой войне (День победы);
28 июня — День Конституции Украины;
28 июля — День Украинской Государственности;
24 августа — День независимости Украины;
14 октября — День защитников и защитниц Украины.
Нерабочими днями являются дни религиозных праздников, к которым, кроме Рождества Христова, относятся:
один день (воскресенье) — Пасха (в текущем году — 24 апреля, в 2021 году — 2 мая);
один день (воскресенье) — Троица (в текущем году — 12 июня, в 2021 году — 20 июня).
Учитывая вышеизложенное, в настоящее время в Украине всего 12 праздничных и нерабочих дней в календарном году.
Обращаем внимание, что праздничный день 28 июля — День Украинской Государственности появился только в текущем году после вступления в силу 09.06.2022 Закона Украины «О внесении изменений в статью 73 Кодекса законов о труде Украины относительно установления праздничного дня — Дня Украинской Государственности» от 31.05.2022 № 2295-ІХ, поэтому указанный день при предоставлении оплачиваемых отпусков не позднее июля 2022 года, исключать из расчетного периода нет оснований.
Кроме того, в период военного положения следует помнить, что согласно части 6 статьи 6 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX (далее — Закон № 2136), вступившего в силу 24 марта 2022 года, в период действия военного положения не применяются нормы, в частности, статьи 73 КЗоТ, т. е. отсутствуют праздничные и нерабочие дни. Следовательно, количество календарных дней расчетного периода не уменьшается на праздничные и нерабочие дни, определенные статьей 73 КЗоТ, которые приходятся на период, начиная с 24 марта 2022 года и заканчивая последним днем военного положения, а именно не уменьшается на календарные дни 24 апреля (Пасха), 1 мая (День труда), 9 мая (День победы), 12 июня (Троица), 28 июня (День Конституции Украины), 28 июля (День Украинской Государственности). Если военное положение будет продлено после 23 августа еще, например, на 90 суток до 21 ноября, то количество календарных дней расчетного периода не будет уменьшаться также на календарные дни 24 августа (День независимости Украины) и 14 октября (День защитников и защитниц Украины).
В мирное время в общем случае при начислении отпускных за отпуск, предоставляемый в августе 2022 года и позднее, когда расчетный период включает 12 календарных месяцев, из количества календарных дней в расчетном периоде необходимо исключать 12 праздничных и нерабочих дней (далее — празд. д.), предусмотренных статьей 73 КЗоТ. Однако из-за того, что два нерабочих дня — Пасха и Троица могут приходиться на разные месяцы (например, Пасха может приходиться на апрель и май, Троица может приходиться на май и июнь), не всегда на последние 12 календарных месяцев могут приходиться 12 празд. д.
Кроме того, если отпуск предоставляется в период военного положения, например в июне 2022 года, а расчетный период включает последние 12 календарных месяцев: июнь 2021 года – май 2022 года, то из количества календарных дней в расчетном периоде необходимо исключить 8 празд. д., а именно 20 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года.
Если отпуск предоставляется в июле 2022 года, а расчетный период включает последние 12 календарных месяцев: июль 2021 года – июнь 2022 года, то из количества календарных дней в расчетном периоде необходимо исключить 6 празд. д., а именно 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года.
В невисокосном календарном году, которым является и 2022 год, всего 365 календарных дней (далее — к. д.), поэтому для определения среднедневной заработной платы при предоставлении оплачиваемого отпуска в июне 2022 года, когда действует военное положение и расчетный период составляет 12 календарных месяцев, в который включается февраль, имеющий 28 к. д., необходимо суммарную заработную плату за расчетный период разделить на 357 к. д. (365 к. д. – 8 празд. д.).
В високосном календарном году, включающем 366 к. д., которым будет 2024 год, при предоставлении работнику оплачиваемого отпуска в марте 2024 года – феврале 2025 года, когда расчетный период включает февраль 2024 года, имеющий 29 к. д., для определения среднедневной заработной платы суммарную заработную плату за расчетный период, составляющий 12 календарных месяцев, в общем случае необходимо разделить на 354 к. д. (366 к. д. – 12 празд. д.).
Учитывая, что время, в течение которого работник в соответствии с законодательством не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично, а также время, за которое отсутствуют данные о начисленной заработной плате работника вследствие боевых действий во время военного положения, исключаются из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), то в случае, если в расчетном периоде сотрудник работал в режиме неполной рабочей недели по не зависящим от него причинам (по решению работодателя), не работал в связи с простоем не по своей вине (по решению работодателя), находился в отпуске без сохранения заработной платы (ст. 25 и 26 Закона об отпусках), а также не работал по некоторым другим причинам, среднедневная заработная плата исчисляется путем деления суммарного заработка в расчетном периоде на количество календарных дней в нем, уменьшенное на количество:
- праздничных и нерабочих дней, установленных законодательством (кроме приходящихся на период военного положения);
- рабочих дней, в течение которых работник не работал из-за работы на условиях неполной рабочей недели по решению работодателя (выходные дни предприятия в этом случае из расчетного периода не исключаются, поскольку отпуска предоставляются в календарных днях и оплачиваются именно календарные дни отпуска, в т. ч. приходящиеся на выходные дни);25
25 См. письмо Минэкономики от 05.01.2021 № 4709-06/235-07 в журнале «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 125, письма Минтруда от 25.05.2009 № 294/13/84-09, от 21.05.2009 № 279/13/84-09, от 07.08.2009 № 472/13/84-09 и от 12.03.2007 № 66/06/186-07, разъяснение Минтруда от 21.07.97 № 04-3022.
- дней простоя (не по вине работника), оплаченного частично;26
26 См. письмо Минэкономики от 08.02.2021 № 4708-06/7891-09 в журнале «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 126.
- календарных дней пребывания работника в отпуске без сохранения заработной платы (ст. 25 и 26 Закона об отпусках);27
27 См. письма Минсоцполитики от 23.04.2018 № 659/0/101-18, от 12.01.2015 № 4/13/116-15 и от 26.11.2012 № 1203/13/84-12 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 6/2018, стр. 114, № 2/2015, стр. 115, и № 1/2013, стр. 124. письма Минтруда от 07.08.2009 № 472/13/84-09, от 21.05.2009 № 279/13/84-09 и разъяснение Минтруда от 21.07.97 № 04-3022.
- календарных дней, в течение которых работник не работал в связи с оформлением инвалидности без начисления «больничных» (от момента направления документов в МСЭК до даты осмотра работника МСЕК);28
28 См. письмо Минсоцполитики от 06.09.2017 № 293/18/99-16 в журнале «Все о труде и зарплате» № 11/2016, стр. 120.
- других календарных (рабочих) дней, в которые работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично (т. е. которые исключаются из расчетного периода — см. выше);
- отработанных рабочих дней, за которые не начислена заработная плата и которые документально не отражены во внутренних документах работодателя (в табеле, зарплатной ведомости и т. д.) или за которые отсутствуют данные о начисленной заработной плате (документы утрачены) вследствие ведения боевых действий во время военного положения.
Если работник работает на условиях неполной рабочей недели по собственному желанию, количество дней в расчетном периоде не уменьшается на количество рабочих дней, не отработанных работником в связи с работой на условиях неполной рабочей недели (см. пример 11 ниже).25
25 См. письмо Минэкономики от 05.01.2021 № 4709-06/235-07 в журнале «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 125, письма Минтруда от 25.05.2009 № 294/13/84-09, от 21.05.2009 № 279/13/84-09, от 07.08.2009 № 472/13/84-09 и от 12.03.2007 № 66/06/186-07, разъяснение Минтруда от 21.07.97 № 04-3022.
Определение суммы отпускных
Сумма отпускных рассчитывается путем умножения среднедневной заработной платы, исчисленной в вышерассмотренном порядке, на количество календарных дней отпуска (абз. первый п. 7 Порядка № 100).
В мирное время праздничные и нерабочие дни (ст. 73 КЗоТ), приходящиеся на период ежегодного отпуска или дополнительного отпуска работникам, имеющим детей либо совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, в продолжительность таких отпусков не включаются и не оплачиваются (ч. вторая ст. 5 Закона об отпусках, абз. второй п. 7 Порядка № 100).
Все прочие оплачиваемые отпуска (учебный, творческий, «чернобыльский», «ветеранский» и т. д.) на праздничные и нерабочие дни не продлеваются, т. е. такие дни оплачиваются как календарные дни отпуска.
В период военного положения, как отмечалось выше, праздничные и нерабочие дни, определенные статьей 73 КЗоТ, отсутствуют (ч. 6 ст. 6 Закона № 2136), поэтому указанные дни включаются в продолжительность ежегодного отпуска или дополнительного отпуска работникам, имеющим детей либо совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, и оплачиваются как обычные календарные дни отпуска.
Так, в продолжительность указанных отпусков в 2022 году включаются календарные дни 24 апреля (Пасха), 1 мая (День труда), 9 мая (День победы), 12 июня (Троица), 28 июня (День Конституции Украины), 28 июля (День Украинской Государственности).
Рассмотрим на конкретных примерах порядок начисления отпускных работникам в различных ситуациях.
ПРИМЕР 1
Начисление отпускных, если расчетный период составляет 12 месяцев
Работнику, работающему на предприятии 5 лет, за очередной рабочий год, который был полностью отработан, предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня с 20 июня по 13 июля 2022 года, при этом календарный день 28 июня (День Конституции Украины) включается в продолжительность ежегодного отпуска. Расчетный период включает последние 12 календарных месяцев работы (июнь 2021 года – май 2022 года), предшествующих месяцу предоставления отпуска. Суммарная заработная плата работника в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных (оклад, постоянные доплаты, надбавки, индексация и т. д.), составляет 105 273 грн.
Количество календарных дней в расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года), за исключением 8 праздничных и нерабочих дней (20 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года):
365 к. д. – 8 празд. д. = 357 к. д.
Среднедневная заработная плата:
105 273 грн. : 357 к. д. = 294,88 грн.
Сумма отпускных:
294,88 грн. х 24 к. д. = 7077,12 грн.
ПРИМЕР 2
Начисление отпускных, если расчетный период составляет несколько месяцев
Работнику, принятому на работу 4 января 2022 года (первый рабочий день месяца на предприятии), с 11 июля по 3 августа 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня (календарный день 28 июля (День Украинской Государственности) включается в продолжительность ежегодного отпуска). Работник отработал полных 6 календарных месяцев (далее — мес.) с января по июнь 2022 года, поэтому все эти месяцы включаются в расчетный период. В каждом месяце расчетного периода работник получал заработную плату в размере минимальной заработной платы — 6500 грн., в том числе оклад в размере 5800 грн., суммы индексации29 и доплату до минимальной заработной платы.
29 В этом примере суммы начисленной индексации в расчетном периоде рассматриваем, а в следующих примерах для упрощения расчетов рассматривать не будем, хотя они должны учитываться при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.
Количество календарных дней в расчетном периоде (январь – июнь 2022 года) без учета праздничных и нерабочих дней:
31 к. д. (январь) + 28 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) + 30 к. д. (июнь) – 3 празд. д. (1 и 7 января, 8 марта) = 178 к. д.
Среднедневная заработная плата:
(6500 грн. х 6 мес.) : 178 к. д. = 219,10 грн.
Сумма отпускных:
219,10 грн. х 24 к. д. = 5258,40 грн.
ПРИМЕР 3
Начисление денежной компенсации за неиспользованный отпуск,
если работник отработал меньше календарного месяца, а его должностной оклад
больше минимальной заработной платы
Работник принят на работу 10 мая 2022 года, а уже 24 июня увольняется. Учитывая, что продолжительность ежегодного основного отпуска составляет 24 календарных дня, при увольнении работнику выплачивается денежная компенсация за неиспользованные 3 календарных дня указанного отпуска (24 к. д. : (365 к. д. – 8 празд. д.) х 46 отраб. к. д.). Должностной оклад работника в месяце начисления денежной компенсации — 7000 грн.
Поскольку у работника нет ни одного полностью отработанного календарного месяца, то расчетный период у него отсутствует. В этом случае среднедневная заработная плата исчисляется исходя из установленного ему должностного оклада или минимальной заработной платы (абз. седьмой п. 2, абз. третий – четвертый п. 4 Порядка № 100). Учитывая, что в месяце выплаты денежной компенсации должностной оклад работника больше минимальной заработной платы в месячном размере (7000 грн. > 6500 грн.), среднедневная заработная плата исчисляется исходя из размера должностного оклада.
В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (июнь 2021 года – май 2022 года) суммарная заработная плата работника исходя из размера установленного ему должностного оклада составляет:
7000 грн. х 12 мес. = 84 000 грн.
Количество календарных дней в условном расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года), за исключением 8 праздничных и нерабочих дней, приходящихся на этот период (20 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года):
365 к. д. – 8 празд. д. = 357 к. д.
Среднедневная заработная плата:
84 000 грн. : 357 к. д. = 235,29 грн.
Сумма денежной компенсации за неиспользованный отпуск:
235,29 грн. х 3 к. д. = 705,87 грн.
ПРИМЕР 4
Начисление отпускных, если работник отработал меньше календарного месяца,
а его должностной оклад меньше минимальной заработной платы
Работник, принятый на работу 3 мая 2022 года (второй рабочий день месяца), увольняется 27 июня. На основании заявления работника перед увольнением ему предоставляется неиспользованный ежегодный основной отпуск продолжительностью 4 календарных дня (24 к. д. : (365 к. д. – 8 празд. д.) х 56 отраб. к. д.) с 28 июня по 1 июля (датой увольнения является последний день отпуска). Должностной оклад работника в месяце предоставления отпуска (в июне) — 6000 грн.
Поскольку у работника нет ни одного полностью отработанного календарного месяца, то расчетный период у него отсутствует. В этом случае среднедневная заработная плата исчисляется исходя из установленного ему должностного оклада или минимальной заработной платы (абз. седьмой п. 2, абз. третий – четвертый п. 4 Порядка № 100). В месяце предоставления отпуска должностной оклад работника меньше минимальной заработной платы в месячном размере (6000 грн. < 6500 грн.), поэтому среднедневная заработная плата исчисляется исходя из размера минимальной заработной платы.
В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (июнь 2021 года – май 2022 года) суммарная заработная плата работника исходя из размера минимальной заработной платы составляет:
6500 грн. х 12 мес. = 78 000 грн.
Количество календарных дней в условном расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года), за исключением праздничных и нерабочих дней, приходящихся на этот период:
365 к. д. – 8 празд. д. = 357 к. д.
Среднедневная заработная плата:
78 000 грн. : 357 к. д. = 218,49 грн.
Сумма отпускных:
218,49 грн. х 4 к. д. = 873,96 грн.
ПРИМЕР 5
Начисление отпускных работнику, работающему с неполным рабочим временем,
если оклад по полной должности меньше минимальной заработной платы
Работник, который является лицом с инвалидностью (далее — инвалид) ІІІ группы, был принят на работу 6 июня 2022 года по направлению службы занятости. Он работает на условиях неполного рабочего времени — 5 часов в день при 8-часовом рабочем дне на предприятии. С 25 июля этому работнику как инвалиду на основании поданного им заявления предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня до наступления 6-месячного срока непрерывной работы на данном предприятии (п. 2 ч. седьмой ст. 10 Закона об отпусках).
Оклад по полной должности работника — 6200 грн. Индивидуальная норма рабочего времени работника в июле — 105 рабочих часов (21 р. д. х 5 р. ч.) при полной норме рабочего времени в этом месяце — 168 рабочих часов (21 р. д. х 8 р. ч.).
Учитывая, что у работника отсутствует расчетный период (нет ни одного полностью отработанного календарного месяца), среднедневная заработная плата исчисляется исходя из установленного ему месячного оклада или минимальной заработной платы. Если размер оклада меньше минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из размера минимальной заработной платы. В случае работы на условиях неполного рабочего времени расчет осуществляется исходя из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально индивидуальному графику работы (абз. седьмой п. 2, абз. третий – четвертый п. 4 Порядка № 100).
Поскольку работник работает на условиях неполного рабочего времени, а в месяце предоставления отпуска — июле 2022 года оклад по полной должности работника меньше минимальной заработной платы в месячном размере (6200 грн. < 6500 грн.), то рассчитаем для него «пропорциональную» минимальную заработную плату в этом месяце исходя из индивидуальной нормы рабочего времени:
6500 грн. : 168 р. ч. х 105 отраб. ч. = 4062,50 грн.
Именно эта «пропорциональная» минимальная заработная плата работника в июле 2022 года используется при расчете средней заработной платы для начисления отпускных.
В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (июль 2021 года – июнь 2022 года) суммарная заработная плата работника исходя из размера «пропорциональной» минимальной заработной платы составляет:
4062,50 грн. х 12 мес. = 48 750 грн.
Количество календарных дней в условном расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года), за исключением праздничных и нерабочих дней, приходящихся на этот период (24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года):
365 к. д. – 6 празд. д. = 359 к. д.
Среднедневная заработная плата:
48 750 грн. : 359 к. д. = 135,79 грн.
Сумма отпускных:
135,79 грн. х 24 к. д. = 3258,96 грн.
ПРИМЕР 6
Начисление отпускных работнице со сдельной оплатой труда, если в расчетном периоде
не было заработка в связи с нахождением в отпуске без сохранения заработной платы
Работница с 1 марта 2021 года по 31 мая 2022 года находилась в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина (ст. 26 Закона об отпусках), а в период с 1 по 26 июня 2022 года работала в обычном режиме. С 27 июня ей предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 14 календарных дней. Работнице (швея) установлена сдельная оплата труда, при этом в течение месяца она изготавливает изделия двух видов. В месяце предоставления ежегодного отпуска (в июне) работнице установлена норма выработки — 60 изделий І вида при сдельной расценке 70 грн. за изделие и 40 изделий ІІ вида при сдельной расценке 100 грн. за изделие.
Поскольку из расчетного периода исключается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), время пребывания работницы в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина в течение последних 12 календарных месяцев (июнь 2021 года – май 2022 года) исключается из расчетного периода.
Учитывая, что у работницы нет расчетного периода, и в течение последних 12 календарных месяцев (июнь 2021 года – май 2022 года) она не имела заработка, при этом ей установлена сдельная оплата труда, средняя заработная плата исчисляется исходя из месячной заработной платы или минимальной заработной платы, установленных в месяце предоставления работнице ежегодного основного отпуска (абз. седьмой п. 2, абз. третий – четвертый п. 4 Порядка № 100).
Определим месячную заработную плату работницы в июне путем умножения нормы выработки на сдельные расценки:
60 изделий (І вида) х 70 грн. + 40 изделий (ІІ вида) х 100 грн. = 4200 + 4000 = 8200 грн.
В месяце предоставления отпуска размер месячной заработной платы работницы больше минимальной заработной платы в месячном размере (8200 грн. > 6500 грн.), поэтому среднедневная заработная плата исчисляется исходя из размера месячной заработной платы.
В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (июнь 2021 года – май 2022 года) суммарная заработная плата, рассчитанная из размера месячной заработной платы, составляет:
8200 грн. х 12 мес. = 98 400 грн.
Количество календарных дней в условном расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года), за исключением праздничных и нерабочих дней, приходящихся на этот период (20 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года):
365 к. д. – 8 празд. д. = 357 к. д.
Среднедневная заработная плата:
98 400 грн. : 357 к. д. = 275,63 грн.
Сумма отпускных:
275,63 грн. х 14 к. д. = 3858,82 грн.
ПРИМЕР 7
Начисление отпускных, если в расчетном периоде у работницы не было заработка
в связи с нахождением в отпуске по уходу за ребенком
Работница с 2019 года по 10 июля 2022 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста. Сразу после окончания этого отпуска работнице с 11 июля 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 18 календарных дней. Оклад работницы на день предоставления ежегодного основного отпуска — 6300 грн.
Поскольку в расчетный период не включается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), время пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста, предусмотренном статьей 18 Закона об отпусках (за период этого отпуска заработная плата работнице не выплачивается, а выплачивается только помощь при рождении ребенка), исключается из расчетного периода.
Учитывая, что в расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года) у работницы не было заработка, средняя заработная плата исчисляется исходя из месячного оклада или минимальной заработной платы, установленных на день предоставления работнице ежегодного основного отпуска (абз. третий – четвертый п. 4 Порядка № 100). В месяце предоставления отпуска размер месячного оклада работницы меньше минимальной заработной платы в месячном размере (6300 грн. < 6500 грн.), поэтому среднедневная заработная плата исчисляется исходя из размера минимальной заработной платы.
В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (июль 2021 года – июнь 2022 года) суммарная заработная плата, рассчитанная из размера минимальной заработной платы, составляет:
6500 грн. х 12 мес. = 78 000 грн.
Количество календарных дней в условном расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года), за исключением праздничных и нерабочих дней, приходящихся на этот период (24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года):
365 к. д. – 6 празд. д. = 359 к. д.
Среднедневная заработная плата:
78 000 грн. : 359 к. д. = 217,27 грн.
Сумма отпускных:
217,27 грн. х 18 к. д. = 3910,86 грн.
Обращаем внимание, что период отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста (6-летнего возраста согласно медицинскому заключению) не засчитывается в стаж, дающий право на ежегодный отпуск (п. 3, 4 ч. первой ст. 9 Закона об отпусках). Поэтому работнице, вышедшей из отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего (6-летнего) возраста, сразу может быть предоставлен ежегодный отпуск только при наличии стажа, дающего право на ежегодный отпуск.30
30 Подробно об исчислении отпускного стажа и количества дней ежегодного отпуска, на которые работник имеет право, рассказано в cтатье «Порядок предоставления ежегодных отпусков» этого номера.
ПРИМЕР 8
Начисление отпускных, если в расчетном периоде работница находилась в отпуске
по уходу за ребенком до достижения им 3 лет, после которого работала
Работница, которой с 27 июня 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 14 календарных дней, с 2019 года по 15 марта 2022 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста. С 16 марта 2022 года работница вышла на работу и отработала в этом месяце 12 рабочих дней, а также в апреле – мае отработала все рабочие дни по графику работы. Оклад работницы в 2022 году — 9000 грн. На предприятии 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.
Поскольку в расчетный период не включается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), время пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста, исключается из расчетного периода.
Учитывая, что работница вышла на работу только 16 марта 2022 года, из расчетного периода (июнь 2021 года — май 2022 года) исключаются не отработанные полностью календарные месяцы, в которых работница находилась в отпуске по уходу за ребенком, т. е. месяцы с июня 2021 года по февраль 2022 года. Соответственно, расчетный период включает только 3 календарных месяца (март – май 2022 года), в которых работница работала. Кроме того, из расчетного периода исключается 15 календарных дней марта (с 1 по 15 число), в которые работница не работала, находясь в отпуске по уходу за ребенком.
Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде:
31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) – 15 к. д. (отпуск по уходу за ребенком с 1 по 15 марта, включая праздничный день 8 марта) = 77 к. д.
Суммарная заработная плата в расчетном периоде:
9000 грн. : 22 р. д. х 12 отраб. д. (зарплата за март) + 9000 грн. х 2 мес. (зарплата за апрель и май) = 4909,09 + 18 000 = 22 909,09 грн.
Среднедневная заработная плата:
22 909,09 грн. : 77 к. д. = 297,52 грн.
Сумма отпускных:
297,52 грн. х 14 к. д. = 4165,28 грн.
ПРИМЕР 9
Начисление отпускных, если в расчетном периоде работница находилась в отпуске
без сохранения заработной платы по уходу за ребенком
до достижения им 6 лет, после которого работала
Работнице с 30 мая 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 20 календарных дней. Она до мая 2021 года работала в обычном режиме, а в расчетном периоде (1 мая 2021 года – 30 апреля 2022 года) на основании справки из медучреждения с 5 мая 2021 года (первый рабочий день месяца) по 4 ноября 2021 года (6 месяцев) находилась в отпуске без сохранения заработной платы по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста (п. 3 ч. первой ст. 25 Закона об отпусках). После окончания отпуска по уходу за ребенком работница работала в обычном режиме с 5 ноября 2021 года по 29 мая 2022 года. Оклад работницы в расчетном периоде — 8000 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.
Время (календарные дни) пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста (с 5 мая по 4 ноября 2021 года) исключается из расчетного периода как время, в течение которого согласно законодательству работник не работал и за ним не сохранялся заработок (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). Соответственно, расчетный период включает календарные дни с 1 по 4 мая 2021 года и с 5 ноября 2021 года по 30 апреля 2022 года, за исключением праздничных и нерабочих дней.
Поскольку в соответствии с пунктом 7 Порядка № 100 при исчислении количества календарных дней расчетного периода исключаются праздничные и нерабочие дни, то в нашем случае исключается всего 6 таких дней (1 мая, 2 мая (Пасха), 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года). Все остальные праздничные и нерабочие дни (то есть 9 мая, 20 июня (Троица), 28 июня, 24 августа, 14 октября 2021 года) пришлись на период отпуска по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста, который, как отмечено выше, исключается из расчетного периода. Также в 2022 году не является нерабочим днем 24 апреля (Пасха) из-за военного положения (ч. 6 ст. 6 Закона № 2136).
Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде:
4 к. д. (с 1 по 4 мая 2021 года) + 26 к. д. (с 5 по 30 ноября 2021 года) + 31 к. д. (декабрь) + 31 к. д. (январь) + 28 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) – 6 празд. д. (1 мая, 2 мая (Пасха), 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года) = 175 к. д.
Суммарная заработная плата в расчетном периоде:
8000 грн. : 22 р. д. х 18 отраб. д. (зарплата за ноябрь 2021 года) + 8000 грн. х 5 мес. (зарплата за декабрь 2021 года – апрель 2022 года) = 6545,45 + 40 000 = 46 545,45 грн.
Среднедневная заработная плата:
46 545,45 грн. : 175 к. д. = 265,97 грн.
Сумма отпускных:
265,97 грн. х 20 к. д. = 5319,40 грн.
ПРИМЕР 10
Начисление отпускных, если в расчетном периоде невыход на работу
по самостоятельному решению работника и приостановление действия трудового договора
На предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с двумя выходными днями в субботу и воскресенье, работнице с 18 июля 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня за текущий рабочий год.
В расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года) и после него у работницы имели место следующие события:
- с 1 по 14 июля 2021 года — ежегодный основной отпуск продолжительностью 14 календарных дней за предыдущий рабочий год с начислением отпускных в сумме 3796,81 грн.;
- с 15 июля 2021 года по 23 февраля 2022 года — работа в обычном режиме с начислением заработной платы в общей сумме 75 184,23 грн.;
- с 24 февраля по 23 марта 2022 года — невыход на работу по самостоятельному решению работницы (выезд за границу в связи с началом боевых действий на территории Украины) с отражением в табеле с кодом «І» — прочие причины неявок;
- с 24 марта по 30 июня 2022 года — приостановление действия трудового договора с работницей;
- с 1 по 17 июля 2022 года — работа в обычном режиме.
Поскольку из расчетного периода исключается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), то из расчетного периода исключается период предусмотренного частью 1 статьи 13 Закона № 2136 приостановления трудового договора (с 24 марта по 30 июня 2022 года), включающий 99 календарных дней.
Период невыхода на работу по самостоятельному решению работницы (с 24 февраля по 23 марта 2022 года) законодательством не предусмотрен, поэтому такой период не исключается из расчетного периода.
Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде:
365 к. д. – 99 к. д. (приостановление трудового договора) – 6 празд. д. (24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года) = 260 к. д.
Суммарная заработная плата в расчетном периоде:
3796,81 грн. (отпускные за отпуск в июле 2021 года) + 75 184,23 грн. (зарплата за отработанный период с 15 июля 2021 года по 23 февраля 2022 года) = 78 981,04 грн.
Среднедневная заработная плата:
78 981,04 грн. : 260 к. д. = 303,77 грн.
Сумма отпускных:
303,77 грн. х 24 к. д. = 7290,48 грн.
ПРИМЕР 11
Начисление отпускных, если в расчетном периоде — работа на условиях
неполного рабочего времени, простой и отпуск без сохранения заработной платы
Работнику с 27 июня 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Оклад по полной должности работника в 2021 – 2022 годах составляет 7500 грн. На предприятии в период с июня 2021 года по май 2022 года были установлены 8-часовый рабочий день и 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.
В расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года) работник работал с такими режимами:
- с 1 июня по 31 августа 2021 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя с начислением работнику ежемесячно заработной платы в размере оклада — 7500 грн.;
- с 1 по 30 сентября 2021 года — неполная рабочая неделя (4 рабочих дня в неделю — понедельник, вторник, четверг, пятница) по инициативе работника с начислением заработной платы за сентябрь в сумме 5795,45 грн. (7500 грн. : 22 р. д. х 17 отраб. д.);
- с 1 по 31 октября 2021 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя с начислением работнику заработной платы за октябрь в размере оклада — 7500 грн.;
- с 1 по 30 ноября 2021 года — неполный рабочий день (4 рабочих часа в день) по инициативе работодателя (или работника) при полной рабочей неделе с начислением работнику заработной платы за ноябрь в сумме 3750 грн. (7500 грн. : 176 р. ч. х 88 отраб. ч.);
- с 1 по 31 декабря 2021 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя с начислением работнику заработной платы за декабрь в размере оклада — 7500 грн;
- с 1 по 31 января 2022 года — неполная рабочая неделя (3 рабочих дня в неделю — понедельник, среда, пятница) при полном рабочем дне по инициативе работодателя с начислением работнику заработной платы за январь в сумме 4342,11 грн. (7500 грн. : 19 р. д. х 11 отраб. д.);
- с 1 по 23 февраля 2022 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя с начислением работнику заработной платы за февраль в сумме 6375 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 17 отраб. д.);
- с 24 февраля по 31 марта 2022 года — простой структурного подразделения, в котором работает работник, с начислением оплаты за время простоя в размере 2/3 оклада (ч. первая ст. 113 КЗоТ): за февраль — в сумме 1000 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 4 р. д. х 2/3); за март — в сумме 5000 грн. (7500 грн. х 2/3);
- с 1 апреля по 31 мая 2022 года — отпуск без сохранения заработной платы на период действия военного положения (ст. 26 Закона об отпусках, ч. 3 ст. 12 Закона № 2136).
Учитывая, что в период с 1 по 30 сентября 2021 года работник работал на условиях неполной рабочей недели по собственной инициативе, этот период работы (в том числе не отработанные в указанном периоде дни по средам, которые являются рабочими днями на предприятии) не исключается из расчетного периода. Также не исключаются из расчетного периода рабочие дни с 1 по 30 ноября 2021 года, когда работник работал на условиях неполного рабочего дня.
Поскольку на основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 из расчетного периода исключается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично, то из расчетного периода исключаются:
- рабочие дни — все вторники и четверги, в которые работник не работал в связи с работой на условиях неполной рабочей недели по инициативе работодателя (в период с 1 по 31 января 2022 года), а именно 8 календарных (рабочих) дней;
- период простоя (с 24 февраля по 31 марта 2022 года), включающий 36 календарных дней, оплаченный частично (в размере 2/3 оклада);
- период отпуска без сохранения заработной платы (с 1 апреля по 31 мая 2022 года) продолжительностью 61 календарный день.
Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года):
365 к. д. – 7 празд. д. – 8 к. д. – 36 к. д. – 61 к. д. = 253 к. д.,
где 365 к. д. — количество календарных дней в расчетном периоде;
7 празд. д. — количество праздничных и нерабочих дней в расчетном периоде (20 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января 2022 года);
8 к. д. — количество рабочих дней по графику работы предприятия, в которые работник не работал в январе 2022 года в связи с работой на условиях неполной рабочей недели по инициативе работодателя (т. е. все вторники и четверги января);
36 к. д. — количество календарных дней простоя (не по вине работника) с 24 февраля по 31 марта 2022 года (включая праздничный день 8 марта), оплаченного частично;
61 к. д. — количество календарных дней отпуска без сохранения заработной платы, предоставленного с 1 апреля по 31 мая 2022 года.
Поскольку период простоя исключается из расчетного периода, то оплата простоя не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.
Выплаты, которые начислены в расчетном периоде и учитываются при расчете отпускных:
7500 грн. х 5 мес. (зарплата за июнь, июль, август, октябрь и декабрь 2021 года) + 5795,45 грн. (зарплата за сентябрь) + 3750 грн. (зарплата за ноябрь) + 4342,11 грн. (зарплата за январь) + 6375 грн. (зарплата за февраль) = 57 762,56 грн.
Среднедневная заработная плата:
57 762,56 грн. : 253 к. д. = 228,31 грн.
Сумма отпускных:
228,31 грн. х 24 к. д. = 5479,44 грн.
ПРИМЕР 12
Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачивались месячные премии
На предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с двумя выходными днями в субботу и воскресенье, работнику с 4 июля 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. В расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года) работнику согласно коллективному договору с июля по декабрь 2021 года выплачивались месячные премии в текущем месяце за текущий месяц, а с 1 января 2022 года за текущий месяц в следующем месяце в размере 20% оклада пропорционально отработанному времени в отчетном месяце. Оклад работника в 2021 – 2022 годах составляет 8000 грн.
В июле – декабре 2021 года работник отработал все рабочие дни, предусмотренные графиком работы, поэтому ежемесячно получал заработную плату в сумме 9600 грн., в том числе оклад — 8000 грн. и ежемесячную премию — 1600 грн. (8000 грн. х 20%).
Для целей исчисления средней заработной платы месячная премия, начисленная в текущем месяце за текущий месяц, в полной сумме включается в заработок текущего месяца (в котором она начислена). Следовательно, месячные премии, начисленные ежемесячно в июле – декабре 2021 года в сумме 1600 грн. (8000 грн. х 20%) за текущий месяц, включаются в заработок текущего месяца для целей исчисления средней заработной платы.
В январе – июне 2022 года работник отработал и получил заработную плату в следующих размерах:
– в январе отработал 19 рабочих дней (выполнил норму рабочего времени в этом месяце) и получил заработную плату в размере оклада — 8000 грн.;
– в феврале отработал 17 из 20 рабочих дней (с 24 февраля по 10 марта (15 к. д.) работник находился в отпуске без сохранения заработной платы) и получил заработную плату исходя из оклада в сумме 6800 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 17 отраб. д.) и премию за январь в сумме 1600 грн. (8000 грн. х 20%);
– в марте отработал 16 из 22 рабочих дней (с 1 по 10 марта работник находился в отпуске без сохранения заработной платы) и получил заработную плату исходя из оклада в сумме 5818,18 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 16 отраб. д.) и премию за февраль в сумме 1360 грн. (8000 грн. х 20% : 20 р. д. х 17 отраб. д.);
– в апреле отработал 21 рабочий день (выполнил норму рабочего времени в этом месяце) и получил заработную плату в размере оклада — 8000 грн. и премию за март в сумме 1163,64 грн. (8000 грн. х 20% : 22 р. д. х 16 отраб. д.);
– в мае отработал 11 из 22 рабочих дней (с 17 по 31 мая (15 к. д.) работник находился в отпуске без сохранения заработной платы) и получил заработную плату исходя из оклада в сумме 4000 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 11 отраб. д.) и премию за апрель в сумме 1600 грн. (8000 грн. х 20%);
– в июне отработал 22 рабочих дня (выполнил норму рабочего времени в этом месяце) и получил заработную плату в размере оклада — 8000 грн. и премию за май в сумме 800 грн. (8000 грн. х 20% : 22 р. д. х 11 отраб. д.).
Для целей исчисления средней заработной платы месячная премия, начисленная в текущем месяце за предыдущий месяц, включается в заработок текущего месяца (в котором она начислена). Для определения части такой премии, которая включается в заработок текущего месяца, необходимо сначала сумму премии разделить на количество отработанных дней месяца, за который она начислена, а затем полученный результат (дневную премию) умножить на количество отработанных дней месяца, в котором она начислена. Полученная расчетная сумма учитывается в полном объеме, если месяц, за который начислена премия, отработан полностью. Если же месяц, за который начислена премия, отработан частично (неполностью), при этом расчетная сумма премии превышает фактически начисленную сумму премии, то учитывается не расчетная, а фактически начисленная сумма премии (абз. третий п. 3 Порядка № 100).
Следовательно, месячные премии, начисленные в феврале – июне 2022 года за предыдущий месяц, включаются в заработок текущего месяца для целей исчисления средней заработной платы при начислении отпускных. Определим части указанных премий, которые учитываются при исчислении средней заработной платы.
В феврале работник отработал 17 рабочих дней, а в январе отработал все 19 рабочих дней (отработал январь полностью), поэтому часть премии, начисленной в феврале за январь в сумме 1600 грн., которая включается в расчет и относится к заработку февраля, составляет:
1600 грн. : 19 отраб. д. (январь) х 17 отраб. д. (февраль) = 1431,58 грн.
В марте работник отработал 16 рабочих дней, а в феврале отработал 17 рабочих дней (отработал февраль частично), поэтому часть премии, начисленной в марте за февраль в сумме 1360 грн., которая относится к заработку марта, составляет:
1360 грн. : 17 отраб. д. (февраль) х 16 отраб. д. (март) = 1280 грн.
Поскольку месяц, за который начислена премия, — февраль отработан работником частично, то указанную расчетную сумму премии необходимо сравнить с фактически начисленной суммой премии. Расчетная сумма премии меньше фактически начисленной суммы премии (1280 грн. < 1360 грн.), поэтому при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в заработок марта включается расчетная сумма премии за февраль — 1280 грн.
В апреле работник отработал 21 рабочий день, а в марте отработал 16 рабочих дней (отработал март частично), поэтому часть премии, начисленной в апреле за март в сумме 1163,64 грн., которая относится к заработку апреля, составляет:
1163,64 грн. : 16 отраб. д. (март) х 21 отраб. д. (апрель) = 1527,28 грн.
Поскольку месяц, за который начислена премия, — март отработан работником частично, а расчетная сумма премии, приходящейся на апрель, больше фактически начисленной суммы премии (1527,28 грн. > 1163,64 грн.), то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в заработок апреля включается фактически начисленная сумма премии за март — 1163,64 грн.
В мае работник отработал 11 рабочих дней, а в апреле отработал 21 рабочий день (отработал апрель полностью), поэтому часть премии, начисленной в мае за апрель в сумме 1600 грн., которая включается в расчет и относится к заработку мая, составляет:
1600 грн. : 21 отраб. д. (апрель) х 11 отраб. д. (май) = 838,10 грн.
В июне работник отработал 22 рабочих дня, а в мае отработал 11 рабочих дней (отработал май частично), поэтому часть премии, начисленной в июне за май в сумме 800 грн., которая относится к заработку июня, составляет:
800 грн. : 11 отраб. д. (май) х 22 отраб. д. (июнь) = 1600 грн.
Поскольку месяц, за который начислена премия, — май отработан работником частично, а расчетная сумма премии, приходящейся на июнь, больше фактически начисленной суммы премии (1600 грн. > 800 грн.), то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в заработок июня включается фактически начисленная сумма премии за май — 800 грн.
В июле 2022 года работнику начислили премию за июнь, но поскольку эта премия относится к месяцу ее начисления — июлю 2022 года, который не включается в расчетный период, то указанная премия не включается в расчет.
Общая заработная плата в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных:
8000 грн. х 6 мес. (зарплата за июль, август, сентябрь, октябрь, ноябрь, декабрь 2021 года) + 1600 грн. х 6 мес. (премии за июль, август, сентябрь, октябрь, ноябрь, декабрь 2021 года) + 8000 грн. (зарплата за январь) + 6800 грн. (зарплата за февраль) + 1431,58 грн. (премия, начисленная в феврале за январь) + 5818,18 грн. (зарплата за март) + 1280 грн. (премия, начисленная в марте за февраль) + 8000 грн. (зарплата за апрель) + 1163,64 грн. (премия, начисленная в апреле за март) + 4000 грн. (зарплата за май) + 838,10 грн. (премия, начисленная в мае за апрель) + 8000 грн. (зарплата за июнь) + 800 грн. (премия, начисленная в июне за май) = 103 731,50 грн.
Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года):
365 к. д. – 5 празд. д. – 30 к. д. = 330 к. д.,
где 365 к. д. — количество календарных дней в расчетном периоде;
5 празд. д. — количество праздничных и нерабочих дней в расчетном периоде (24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января 2022 года);
30 к. д. — общее количество календарных дней пребывания в отпусках без сохранения заработной платы: 15 к. д. (с 24 февраля по 10 марта, включая праздничный день 8 марта) + 15 к. д. (с 17 по 31 мая).
Среднедневная заработная плата:
103 731,50 грн. : 330 к. д. = 314,34 грн.
Сумма отпускных:
314,34 грн. х 24 к. д. = 7544,16 грн.
ПРИМЕР 13
Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачивались квартальные премии
На предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с двумя выходными днями в субботу и воскресенье, работнику с 8 августа 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Оклад работника составляет 9000 грн. Ему в расчетном периоде (август 2021 года – июль 2022 года) начислен доход (оклад, индексация, доплаты за интенсивность труда, за сверхурочную работу, оплата работы в выходной день, «больничные») в сумме 123 857 грн., учитываемый при начислении отпускных. Кроме того, работнику с 1 января 2022 года согласно Положению о премировании выплачивались квартальные производственные премии в первом месяце квартала, следующего за отчетным, в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале, а именно:
- в апреле 2022 года — премия за I квартал 2022 года, в котором работник отработал 39 из 61 рабочего дня по графику работы предприятия (с 24 по 31 января (6 р. д.) работник болел, а с 24 февраля по 20 марта (25 к. д. или 16 р. д.) на предприятии был введен простой с оплатой в размере 2/3 оклада), в сумме 5754,10 грн. (9000 грн. : 61 р. д. х 39 отраб. д.);
- в июле 2022 года — премия за IІ квартал 2022 года, в котором работник отработал 54 из 65 рабочих дней по графику работы предприятия (с 17 по 31 мая (15 к. д. или 11 р. д.) работник находился в отпуске без сохранения заработной платы), в сумме 7476,92 грн. (9000 грн. : 65 р. д. х 54 отраб. д.).
Для определения части квартальной премии, которая включается в расчет, необходимо сначала сумму такой премии разделить на количество отработанных дней в квартале, за который она начислена, а затем полученный результат (дневную премию) умножить на количество отработанных дней в месяцах, к которым относится премия (которые включаются в расчетный период), начиная с месяца начисления премии. При этом если общая расчетная сумма квартальной премии, относящейся к месяцам расчетного периода (независимо от количества таких месяцев), больше фактически начисленной суммы квартальной премии, то учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии (абз. третий п. 3 Порядка № 100).
Следовательно, начисленная в апреле 2022 года премия за I квартал 2022 года (за 3 месяца: январь, февраль, март) в сумме 5754,10 грн., включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — апреля, а именно включается в заработок апреля, мая и июня. Работник отработал в I квартале 2022 года 39 рабочих дней, в апреле — 21 рабочий день, в мае — 11 рабочих дней, в июне — 22 рабочих дня. В этом случае дневная премия в отработанном І квартале составляет 147,54 грн. (5754,10 грн. : 39 отраб. д.), а части квартальной премии относятся к соответствующим месяцам следующим образом:
– к апрелю: 147,54 грн. х 21 отраб. д. = 3098,34 грн.;
– к маю: 147,54 грн. х 11 отраб. д. = 1622,94 грн.;
– к июню: 147,54 грн. х 22 отраб. д. = 3245,88 грн.
Общая расчетная сумма премии за І квартал, относящаяся к месяцам расчетного периода, составляет:
3098,34 грн. (апрель) + 1622,94 грн. (май) + 3245,88 грн. (июнь) = 7967,16 грн.
Поскольку І квартал 2022 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма квартальной премии превышает фактически начисленную сумму этой премии (7967,16 грн. > 5754,10 грн.), то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в августе учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии за І квартал — 5754,10 грн.
Начисленная в июле 2022 года премия за ІІ квартал 2022 года (за 3 месяца: апрель, май, июнь) в сумме 7476,92 грн., включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — июля, а именно включается в заработок июля, августа и сентября. Работник отработал в ІІ квартале 2022 года 54 рабочих дня, в июле — 21 рабочий день. В этом случае дневная премия в отработанном ІІ квартале составляет 138,46 грн. (7476,92 грн. : 54 отраб. д.), а часть квартальной премии, которая относится к месяцу расчетного периода — июлю, составляет 2907,66 грн. (138,46 грн. х 21 отраб. д.). Части квартальной премии, которые относятся к августу и сентябрю, для наших расчетов значения не имеют, поскольку эти месяцы не включаются в расчетный период. Соответственно, общая расчетная сумма премии за ІІ квартал, относящаяся к месяцам расчетного периода, включает только часть премии, относящейся к июлю, и составляет 2907,66 грн.
Поскольку ІІ квартал 2022 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма квартальной премии меньше фактически начисленной суммы этой премии (2907,66 грн. < 7476,92 грн.), то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в августе учитывается общая расчетная сумма премии за ІІ квартал — 2907,66 грн.
Период простоя предприятия (с 24 февраля по 20 марта 2022 года), оплаченный работнику в размере 2/3 оклада (т. е. частично), исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), поэтому оплата простоя не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.
Общая сумма дохода расчетного периода, который учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных:
123 857 грн. (доход без премий) + 5754,10 грн. (премия за I квартал) + 2907,66 грн. (часть премии за ІІ квартал) = 132 518,76 грн.
Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде (август 2021 года – июль 2022 года):
365 к. д. – 5 празд. д. – 25 к. д. – 15 к. д. = 320 к. д.,
где 365 к. д. — количество календарных дней в расчетном периоде;
5 празд. д. — количество праздничных и нерабочих дней в расчетном периоде (24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января 2022 года);
25 к. д. — количество календарных дней простоя (не по вине работника) с 24 февраля по 20 марта 2022 года (включая праздничный день 8 марта), оплаченного частично;
15 к. д. — количество календарных дней пребывания в отпуске без сохранения заработной платы (с 17 по 31 мая).
Среднедневная заработная плата:
132 518,76 грн. : 320 к. д. = 414,12 грн.
Сумма отпускных:
414,12 грн. х 24 к. д. = 9938,88 грн.
ПРИМЕР 14
Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачивались годовые вознаграждения
На предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с двумя выходными днями в субботу и воскресенье, работнику с 4 июля 2022 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Оклад работника в 2021–2022 годах составляет 10 000 грн., а в 2020 году составлял 9000 грн. Работнику в расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года) начислен доход (заработная плата, отпускные, «больничные») в сумме 107 830 грн., который учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.
Кроме того, работнику выплачивались годовые вознаграждения, предусмотренные коллективным договором предприятия:
- в феврале 2022 года работнику начислено и выплачено годовое вознаграждение за 2021 год, в котором он отработал 221 из 250 рабочих дней по графику работы предприятия (в 2021 году не отработано 29 рабочих дней, поскольку работнику с 8 по 24 января (17 к. д. или 11 р. д.) предоставлялся отпуск без сохранения заработной платы на период карантина, а с 5 по 28 июля (24 к. д. или 18 р. д.) предоставлялся ежегодный основной отпуск). Поскольку согласно коллективному договору годовое вознаграждение выплачивается в текущем году по итогам работы в предыдущем году в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году, то работнику за 2021 год выплачено годовое вознаграждение в сумме 8840 грн. (10 000 грн. : 250 р. д. х 221 отраб. д.);
- в марте 2021 года работнику начислено и выплачено годовое вознаграждение за 2020 год, в котором он отработал 177 из 251 рабочего дня по графику работы предприятия (в 2020 году не отработано 74 рабочих дня, поскольку работнику с 18 марта по 31 мая (75 к. д. или 51 р. д.) предоставлялся отпуск без сохранения заработной платы на период карантина, с 3 по 27 августа (24 к. д. или 18 р. д.) — ежегодный основной отпуск, а с 19 по 23 октября (5 к. д. или 5 р. д.) работник болел). Поскольку согласно коллективному договору годовое вознаграждение выплачивается в текущем году по итогам работы в предыдущем году в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году, то работнику за 2020 год выплачено годовое вознаграждение в сумме 6346,61 грн. (9000 грн. : 251 р. д. х 177 отраб. д.).
Учитывая, что годовое вознаграждение за 2021 год, который включает 12 месяцев (с января по декабрь), работнику начислено и выплачено в феврале 2022 года, то такое годовое вознаграждение в целях исчисления средней заработной платы включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — февраля 2022 года, а именно включается в заработок февраля 2022 года – января 2023 года.
Поскольку годовое вознаграждение за 2020 год, который включает 12 месяцев (с января по декабрь), работнику начислено и выплачено в марте 2021 года, то такое годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — марта 2021 года, а именно включается в заработок марта 2021 года – февраля 2022 года.
Учитывая вышеизложенное, в заработок расчетного периода (июль 2021 года – июнь 2022 года) включаются:
– части годового вознаграждения за 2021 год, которые относятся к февралю – июню 2022 года;
– части годового вознаграждения за 2020 год, которые относятся к июлю 2021 года – февралю 2022 года.
Для определения части годового вознаграждения, которая включается в расчет, необходимо сначала сумму такого вознаграждения разделить на количество отработанных рабочих дней в году, за который оно начислено, а затем полученный результат (дневное вознаграждение) умножить на количество отработанных рабочих дней в месяцах, к которым относится годовое вознаграждение (которые включаются в расчетный период), начиная с месяца начисления годового вознаграждения. При этом если общая расчетная сумма годового вознаграждения, относящегося к месяцам расчетного периода (независимо от количества таких месяцев), больше фактически начисленной суммы годового вознаграждения, то учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма годового вознаграждения.
Исчислим части годовых вознаграждений за 2021 и 2020 годы, которые включаются в заработок расчетного периода, а затем определим сумму отпускных.
1. Учет годового вознаграждения за 2021 год.
Для определения частей годового вознаграждения за 2021 год, которые включаются в заработок февраля – июня 2022 года, необходимо сначала сумму этого вознаграждения разделить на количество отработанных рабочих дней в 2021 году:
8840 грн. : 221 отраб. д. = 40 грн.
Теперь эту сумму (дневное вознаграждение) необходимо умножить на количество отработанных рабочих дней отдельно в феврале, марте, апреле, мае, июне 2022 года, поскольку эти месяцы включаются в расчетный период.
Работник отработал: в феврале — 20 рабочих дней (далее — р. д.), в марте — 16 р. д. (с 24 по 31 марта работник находился в отпуске без сохранения заработной платы), в апреле — 0 р. д. (весь месяц работник находился в отпуске без сохранения заработной платы), в мае и июне — по 22 р. д.
Исходя из размера дневного вознаграждения (40 грн.) и отработанного времени работником в феврале – июне 2022 года, годовое вознаграждение за 2021 год относится к указанным месяцам следующим образом:
– к февралю: 40 грн. х 20 отраб. д. = 800 грн.;
– к марту: 40 грн. х 16 отраб. д. = 640 грн.;
– к апрелю: 40 грн. х 0 отраб. д. = 0 грн.;
– к маю: 40 грн. х 22 отраб. д. = 880 грн.;
– к июню: 40 грн. х 22 отраб. д. = 880 грн.
Общая расчетная сумма частей годового вознаграждения за 2021 год, которые относятся к февралю – июню 2022 года:
800 + 640 + 0 + 880 + 880 = 3200 грн.
Работник отработал 2021 год частично (221 из 250 рабочих дней по графику работы), но общая расчетная сумма годового вознаграждения не превышает фактически начисленную сумму этого вознаграждения (3200 грн. < 8840 грн.), поэтому при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных за отпуск, предоставляемый в июле 2022 года, учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма годового вознаграждения — 3200 грн.
2. Учет годового вознаграждения за 2020 год.
Для определения частей годового вознаграждения за 2020 год, которые включаются в заработок июля 2021 года – февраля 2022 года, необходимо сначала сумму этого вознаграждения разделить на количество отработанных рабочих дней в 2020 году:
6346,61 грн. : 177 отраб. д. = 35,86 грн.
Теперь эту сумму дневного вознаграждения необходимо умножить на количество отработанных рабочих дней отдельно в июле, августе, сентябре, октябре, ноябре, декабре 2021 года, январе, феврале 2022 года, поскольку эти месяцы включаются в расчетный период.
Работник отработал: в июле — 4 р. д. (с 5 по 28 июля (24 к. д. или 18 р. д.) работнику предоставлялся ежегодный основной отпуск), в августе — 21 р. д., в сентябре — 22 р. д., в октябре — 20 р. д., в ноябре и декабре 2021 года — по 22 р. д., в январе 2022 года — 9 р. д. (с 17 по 28 января (10 р. д.) работник болел), в феврале — 20 р. д.
Исходя из размера дневного вознаграждения (35,86 грн.) и отработанного времени работником в июле 2021 года – феврале 2022 года, годовое вознаграждение за 2020 год относится к указанным месяцам следующим образом:
– к июлю: 35,86 х 4 отраб. д. = 143,44 грн.;
– к августу: 35,86 грн. х 21 отраб. д. = 753,06 грн.;
– к сентябрю: 35,86 грн. х 22 отраб. д. = 788,92 грн.
– к октябрю: 35,86 грн. х 20 отраб. д. = 717,20 грн.;
– к ноябрю: 35,86 грн. х 22 отраб. д. = 788,92 грн.;
– к декабрю: 35,86 грн. х 22 отраб. д. = 788,92 грн.;
– к январю: 35,86 грн. х 9 отраб. д. = 322,74 грн.;
– к февралю: 35,86 грн. х 20 отраб. д. = 717,20 грн.
Общая расчетная сумма частей годового вознаграждения за 2020 год, которые относятся к июлю 2021 года – февралю 2022 года:
143,44 + 753,06 + 788,92 + 717,20 + 788,92 + 788,92 + 322,74 + 717,20 = 5020,40 грн.
Работник отработал 2020 год частично (177 из 251 рабочего дня по графику работы), но общая расчетная сумма годового вознаграждения не превышает фактически начисленную сумму этого вознаграждения (5020,40 грн. < 6346,61 грн.), поэтому при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных за отпуск, предоставляемый в июле 2022 года, учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма годового вознаграждения — 5020,40 грн.
3. Расчет суммы отпускных.
Общая сумма дохода расчетного периода, который учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных:
107 830 грн. (доход без вознаграждений) + 3200 грн. (часть годового вознаграждения за 2021 год) + 5020,40 грн. (часть годового вознаграждения за 2020 год) = 116 050,40 грн.
Количество календарных дней расчетного периода (июль 2021 года – июнь 2022 года), которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных:
365 к. д. – 6 празд. д. – 38 к. д. = 321 к. д.,
где 365 к. д. — количество календарных дней в расчетном периоде;
6 празд. д. — количество праздничных и нерабочих дней в расчетном периоде (24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года);
38 к. д. — количество календарных дней пребывания в отпуске без сохранения заработной платы (с 24 марта по 30 апреля).
Среднедневная заработная плата:
116 050,40 грн. : 321 к. д. = 361,53 грн.
Сумма отпускных:
361,53 грн. х 24 к. д. = 8676,72 грн.
ПРИМЕР 15
Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику осуществлялись разовые выплаты
Работнику за полностью отработанный рабочий год предоставляется ежегодный дополнительный отпуск за особый характер труда (за работу с ненормированным рабочим днем) с 20 по 26 июня 2022 года продолжительностью 7 календарных дней. Оклад работника в течение всего расчетного периода — 8000 грн.
В расчетном периоде, включающем 12 месяцев (июнь 2021 года – май 2022 года), кроме оклада, работнику были начислены и выплачены:
- в июне 2021 года — компенсация потери части заработной платы за март 2020 года в связи с нарушением сроков ее выплаты в сумме 678,92 грн. (6345 грн. х 0,107);
- в июле 2021 года — одноразовая премия за внедрение новой техники в сумме 5000 грн.;
- в августе 2021 года — денежная компенсация за 7 неиспользованных дней ежегодного дополнительного отпуска за предыдущий рабочий год в сумме 1898,31 грн.;
- в сентябре 2021 года — премия за активное участие в смотре художественной самодеятельности в сумме 2500 грн.;
- в октябре 2021 года — вознаграждение за призовое место в спортивных соревнованиях, организованных предприятием, в сумме 3000 грн.;
- в ноябре 2021 года — вознаграждение в честь юбилейной годовщины деятельности предприятия в сумме 1500 грн.;
- в декабре 2022 года — компенсация стоимости приобретенной работником за собственные денежные средства специальной одежды в сумме 1300 грн.;
- в январе 2022 года — вознаграждение по случаю Дня рождения в сумме 2000 грн.;
- в феврале 2022 года — доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в сумме 2300 грн.;
- в марте 2022 года — разовая материальная помощь в сумме 3000 грн.;
- в апреле 2022 года — доплата за совмещение должностей в сумме 2800 грн.;
- в июне – декабре 2021 года, январе – мае 2022 года — дотации на обеды (питание за счет предприятия) в общей сумме 37 500 грн.
Все вышеуказанные выплаты, кроме доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника и доплаты за совмещение должностей, являются одноразовыми или прочими выплатами, указанными в пункте 4 Порядка № 100, поэтому они не учитываются при исчислении средней заработной платы.
При исчислении средней заработной платы учитываются выплаченные в расчетном периоде заработная плата, исчисленная из оклада, доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника и доплата за совмещение должностей:
8000 грн. х 12 мес. (зарплата, исчисленная из оклада) + 2300 грн. (доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника) + 2800 грн. (доплата за совмещение должностей) = 101 100 грн.
Количество календарных дней в расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года), за исключением праздничных и нерабочих дней, приходящихся на этот период (20 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года):
365 к. д. – 8 празд. д. = 357 к. д.
Среднедневная заработная плата:
101 100 грн. : 357 к. д. = 283,19 грн.
Сумма отпускных:
283,19 грн. х 7 к. д. = 1982,33 грн.
ПРИМЕР 16
Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачивались
материальная помощь на оздоровление, отпускные, командировочные и «больничные»
Работнику, проработавшему на предприятии более 5 лет, с 1 по 14 июля 2022 года предоставляется часть ежегодного основного отпуска продолжительностью 14 календарных дней за текущий рабочий год. Отпускные и материальная помощь на оздоровление к этому отпуску выплачиваются (перечисляются на «зарплатный» счет работника в банке) 27 июня 2022 года. Оклад работника — 9000 грн. На предприятии (работнику) установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.
Несмотря на начисление и выплату отпускных без наличия полных данных о заработной плате работника за июнь 2022 года (последний месяц расчетного периода), предприятие начисляет отпускные исходя из того, что работник полностью отработает рабочие дни 28, 29 и 30 июня 2022 года (вторник, среда и четверг).
В расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года) работнику начислены:
- основная заработная плата (исходя из оклада) в сумме 98 573,45 грн.;
- материальная помощь на оздоровление к ежегодному основному отпуску за предыдущий рабочий год в сумме 9000 грн. в июле 2021 года;
- отпускные за 24 календарных дня ежегодного основного отпуска (с 5 по 28 июля 2021 года) за предыдущий рабочий год в сумме 7238,65 грн.;
- отпускные за 10 календарных дней ежегодного основного отпуска (с 24 января по 2 февраля 2022 года) за текущий рабочий год в сумме 3124,87 грн.;
- средний заработок за время командировки (с 14 по 18 февраля 2022 года) в сумме 2165,40 грн.;
- компенсационные выплаты на командировку (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья) в сумме 4825,36 грн. в феврале 2022 года;
- «больничные» за период болезни с 16 по 27 мая 2022 года в сумме 3549,28 грн.
Кроме основной заработной платы, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных учитываются выплаты за время, в течение которого за работником сохранялась средняя заработная плата (за время предыдущего ежегодного отпуска, командировки) и «больничные» (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100).
Материальная помощь на оздоровление как разовая выплата и компенсационные выплаты на командировку (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья) не учитываются при исчислении средней заработной платы (пп. «б», «в» п. 4 Порядка № 100).
Таким образом, общая сумма выплат, которые учитываются при исчислении средней заработной платы в расчетном периоде, составляет:
98 573,45 грн. (основная зарплата) + 7238,65 грн. (отпускные за 24 к. д. отпуска) + 3124,87 грн. (отпускные за 10 к. д. отпуска) + 2165,40 грн. (средний заработок за время командировки) + 3549,28 грн. («больничные») = 114 651,65 грн.
Количество календарных дней в расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года), за исключением праздничных и нерабочих дней (24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года):
365 к. д. – 6 празд. д. = 359 к. д.
Среднедневная заработная плата:
114 651,65 грн. : 359 к. д. = 319,36 грн.
Сумма отпускных:
319,36 грн. х 14 к. д. = 4471,04 грн.
Обращаем внимание на такой аспект: если после начисления и выплаты (перечисления на «зарплатный» счет в банке) работнику 27 июня (понедельник) вышеуказанных отпускных он не отработает рабочие дни 28, 29 и 30 июня 2022 года (вторник, среда и четверг), например, из-за прогула или по каким-либо другим неуважительным причинам, то необходимо будет осуществить перерасчет отпускных. В этом случае общую заработную плату расчетного периода необходимо будет уменьшить на дневной заработок за рабочие дни 28, 29 и 30 июня, по-новому исчислить среднедневную заработную плату и определить окончательную сумму отпускных.
В июне 2022 года дневной заработок работника составляет 409,09 грн. (9000 грн. : 22 р. д.). Если работник не отработает рабочие дни 28, 29 и 30 июня (вторник, среда и четверг), то излишне включенная в общую заработную плату расчетного периода заработная плата за эти рабочие дни составит 1227,27 грн. (409,09 грн. х 3 неотраб. д.). В таком случае окончательная общая сумма выплат, которые учитываются при исчислении средней заработной платы в расчетном периоде, составляет:
114 651,65 – 1227,27 = 113 424,38 грн.
Новая среднедневная заработная плата:
113 424,38 грн. : 359 к. д. = 315,95 грн.
Окончательная сумма отпускных:
315,95 грн. х 14 к. д. = 4423,30 грн.
Излишне выплаченная сумма отпускных, которую необходимо отчислить из заработной платы работника:
4471,04 – 4423,30 = 47,74 грн.
ПРИМЕР 17
Начисление отпускных, если на начало и конец расчетного периода
приходятся соответственно болезнь и «декретный» отпуск
У работницы 14 июня 2022 года закончился отпуск в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск). Сразу после окончания этого отпуска — с 15 июня 2022 года работнице предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Оклад работницы в 2021 – 2022 годах составляет 8000 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.
В расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года) работнице были начислены:
- в июне 2021 года — «больничные» за период болезни с 24 мая по 9 июня 2021 года в сумме 4420 грн. (260 грн. х 17 к. д.), в том числе 2080 грн. (260 грн. х 8 к. д.) за 8 календарных дней болезни (с 24 по 31 мая), приходящихся на май 2021 года (месяц, который не включается в расчетный период), и 2340 грн. (260 грн. х 9 к. д.) за 9 календарных дней болезни (с 1 по 9 июня), приходящихся на июнь 2021 года (месяц, который является первым месяцем расчетного периода);
- в июне 2021 года — заработная плата за 13 отработанных рабочих дней с 10 по 30 июня в сумме 5200 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 13 отраб. д.);
- в июле 2021 года – январе 2022 года — заработная плата (исходя из оклада) суммарно в сумме 56 000 грн. (8000 грн. х 7 мес.);
- в феврале 2022 года — заработная плата за 6 отработанных рабочих дней с 1 по 8 февраля в сумме 2400 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 6 отраб. д.);
- в феврале 2021 года — «декретные» за весь период «декретного» отпуска, который предоставлялся с 9 февраля по 14 июня 2022 года (126 календарных дней), в сумме 33 390 грн. (265 грн. х 126 к. д.), в том числе 29 680 грн. (265 грн. х 112 к. д.) за 112 календарных дней «декретного» отпуска (с 9 февраля по 31 мая 2021 года), приходящихся на февраль – май 2022 года (месяцы, которые включаются в расчетный период), и 3710 грн. (265 грн. х 14 к. д.) за 14 календарных дней «декретного» отпуска (с 1 по 14 июня), приходящихся на июнь 2022 года (месяц, который не включается в расчетный период).
«Больничные», начисленные в июне 2021 года за дни болезни с 24 по 31 мая 2021 года в сумме 2080 грн., не учитываются при исчислении средней заработной платы, поскольку приходятся на месяц — май 2021 года, который не включается в расчетный период. Также не учитываются «декретные», начисленные в феврале 2022 года за 14 календарных дней «декретного» отпуска с 1 по 14 июня 2022 года в сумме 3710 грн., поскольку они приходятся на июнь 2022 года — месяц, который не включается в расчетный период.
«Больничные», начисленные в июне 2021 года за дни болезни с 1 по 9 июня 2021 года в сумме 2340 грн., и «декретные», начисленные в феврале 2022 года за дни «декретного» отпуска с 9 февраля по 31 мая 2022 года в сумме 29 680 грн., учитываются при исчислении средней заработной платы, поскольку приходятся на дни месяцев, которые включаются в расчетный период.
Выплаты, начисленные в расчетном периоде и учитываемые при расчете отпускных:
2340 грн. («больничные» за дни болезни с 1 по 9 июня 2021 года) + 5200 грн. (зарплата за июнь 2021 года) + 56 000 грн. (зарплата за июль 2021 года – январь 2022 года) + 2400 грн. (зарплата за февраль 2022 года) + 29 680 грн. («декретные» за дни «декретного» отпуска с 9 февраля по 31 мая 2022 года) = 95 620 грн.
Количество календарных дней в расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года), за исключением праздничных и нерабочих дней (20 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, при этом 8 марта 2022 года не исключается, поскольку этот день пришелся на «декретный» отпуск и за этот день начислены «декретные»):
365 к. д. – 7 празд. д. = 358 к. д.
Среднедневная заработная плата:
95 620 грн. : 358 к. д. = 267,09 грн.
Сумма отпускных:
267,09 грн. х 24 к. д. = 6410,16 грн.
_________________________________________________________________________
ПРИМЕР 18
Начисление отпускных работнику, уволенному после ранения с военной службы,
если в расчетном периоде ему начислялся только средний заработок
Работник предприятия в особый период 24 мая 2021 года был принят на военную службу по контракту (призван на срочную военную службу). Во время участия в боевых действиях при прохождении военной службы он был ранен 13 апреля 2022 года, после чего проходил лечение в медицинском учреждении. После окончания лечения работник 10 июня 2022 года был уволен с военной службы по состоянию здоровья, а 15 июня 2022 года стал на воинский учет по месту жительства. С 20 июня 2022 года работник приступил к работе на предприятии, а с 28 июня 2022 года ему приказом руководителя предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня за текущий рабочий год.
За работником в период с 24 мая 2021 года по 12 апреля 2022 года сохранялся средний заработок на основании части третьей статьи 119 КЗоТ, а с 13 апреля (день ранения) по 16 июня 2022 года (день, следующий за днем взятия на воинский учет после увольнения с военной службы в связи с окончанием лечения вследствие получени ранения) сохранялся средний заработок на основании части четвертой статьи 119 КЗоТ.31
31 Детально о трудовых гарантиях работников, принятых по контракту или призванных на военную службу в особый период, рассказано в статье «Трудовые гарантии работников, призванных на военную службу или принятых в тероборону во время военного положения» журнала «Все о труде и зарплате» № 2/2022, стр. 32.
Напомним, что согласно части четвертой статьи 119 КЗоТ гарантии, определенные в части третьей этой статьи (т. е. сохранение места работы, должности и среднего заработка на предприятии во время действия особого периода на срок до его окончания или до дня фактического увольнения с военной службы), сохраняются за работниками, которые при прохождении военной службы получили ранения (другие повреждения здоровья) и находятся на лечении в медицинских учреждениях, на срок до дня, следующего за днем их взятия на воинский учет в районных (городских) территориальных центрах комплектования и социальной поддержки, после их увольнения с военной службы в случае окончания ими лечения в медицинских учреждениях независимо от срока лечения.
під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві
Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування.
Учитывая вышеизложенное, за работником на предприятии сохранялся средний заработок на основании частей третьей и четвертой статьи 119 КЗоТ в период с 24 мая 2021 года по 16 июня 2022 года, который рассчитывался исходя из среднедневной заработной платы — 400 грн.
При исчислении средней заработной платы для начисления отпускных учитываются выплаты за время, в течение которого за работником сохранялась средняя заработная плата (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100). Следовательно, средний заработок за время прохождения военной службы в особый период, начисленный в расчетном периоде, учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.
В расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года) работнику ежемесячно начислялся только средний заработок за время прохождения военной службы, который за месяцы с июня 2021 года по май 2022 года составил:
– за июнь, октябрь 2021 года, февраль 2022 года — по 8000 грн. (400 грн. х 20 р. д.);
– за июль, сентябрь, ноябрь, декабрь 2021 года, март, май 2022 года — по 8800 грн. (400 грн. х 22 р. д.);
– за август 2021 года, апрель 2022 года — по 8400 грн. (400 грн. х 21 р. д.);
– за январь 2022 года — 7600 грн. (400 грн. х 19 р. д.).
Общая сумма среднего заработка в расчетном периоде:
8000 грн. х 3 мес. + 8800 грн. х 6 мес. + 8400 грн. х 2 мес. + 7600 грн. = 24 000 + 52 800 + 16 800 + 7600 = 101 200 грн.
Количество календарных дней в расчетном периоде (июнь 2021 года – май 2022 года), за исключением праздничных и нерабочих дней (20 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2021 года, 1 и 7 января, 8 марта 2022 года):
365 к. д. – 8 празд. д. = 357 к. д.
Среднедневная заработная плата:
101 200 грн. : 357 к. д. = 283,47 грн.
Сумма отпускных:
283,47 грн. х 24 к. д. = 6803,28 грн.
Обращаем внимание, что в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск, засчитывается время, когда работник фактически не работал, но за ним в соответствии с законодательством сохранялись место работы (должность) и заработная плата полностью или частично (п. 2 ч. первой ст. 9 Закона об отпусках). Следовательно, период прохождения в особый период военной службы по контракту (срочной военной службы) с 24 мая 2021 года по 16 июня 2022 года, когда за работником сохранялись место работы и средний заработок, засчитывается в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск.
__________________________________________________________________________
Что касается корректировки заработной платы расчетного периода или отпускных, если в расчетном периоде или в месяце предоставления отпуска состоялось повышение тарифных ставок, должностных окладов, сдельных расценок, то с 12.12.2020 проведение такой корректировки не предусмотрено, поскольку отменен пункт 10 Порядка № 100, но хозрасчетные предприятия могут ее проводить добровольно.
Сроки выплаты отпускных
Согласно части четвертой статьи 115 КЗоТ и части первой статьи 21 Закона об отпусках заработная плата работникам за все время отпуска выплачивается не позднее чем за три дня до начала отпуска.
В указанной норме речь идет о календарных трех днях. Поэтому если первый день отпуска приходится, например, на 24 июня (пятница), то последним днем выплаты отпускных за весь период отпуска является 20 июня (понедельник), т. е между указанными датами должно быть не менее трех календарных дней. Если же первый день отпуска — понедельник 20 июня, то последним днем выплаты отпускных является четверг 16 июня.32
32 См. также письмо Минэкономики от 31.03.2020 № 3512-06/21620-07 и письмо Минсоцполитики от 02.10.2019 № 1432/0/206-19 в журнале «Все о труде и зарплате» № 7/2020, стр. 117, и № 10/2019, стр. 127, письмо Минтруда от 26.06.2009 № 155/13/116-09.
Если возникла ситуация (личного или производственного характера), когда работнику необходимо срочно (в сжатые сроки) предоставить ежегодный отпуск, например, он 21 июня (вторник) подал заявление о предоставлении ему такого отпуска с 23 июня (четверг), то отпускные могут быть выплачены непосредственно перед отпуском — 21 или 22 июня.
Если в указанной ситуации работник подаст заявление 21 июня (вторник) о предоставлении ему ежегодного отпуска со следующего календарного дня — с 22 июня (среда), то отпускные по договоренности сторон могут быть выплачены в первый (второй и т. д.) день отпуска, если по объективным причинам это невозможно сделать перед отпуском (необходимо время для расчета суммы и начисления отпускных, определения и уплаты налоговых обязательств, получения наличных денежных средств в банке для их выплаты работнику из кассы предприятия и т. п.).
Напомним, что согласно статье 8-1 КЗоТ если международным договором или международным соглашением, в которых принимает участие Украина, установлены иные правила, чем те, которые содержатся в законодательстве Украины о труде, то применяются правила международного договора или международного соглашения.
Так, параграфом 1 статьи 7 Конвенции Международной организации труда об оплачиваемых отпусках № 132 (далее — Конвенция № 132), ратифицированной Законом Украины от 29.05.2001 № 2481-III, установлено, в частности, что каждое лицо, пользующееся отпуском, предусмотренным в этой Конвенции, получает за полный период этого отпуска свою нормальную или среднюю заработную плату, начисленную согласно методу, который определяется компетентным органом власти или другим соответствующим органом в каждой стране.
Согласно параграфу 2 статьи 7 Конвенции № 132 суммы, надлежащие к выплате в соответствии с параграфом 1 этой статьи, выплачиваются заинтересованному лицу до отпуска, если иное не предусмотрено соглашением, которое касается этого лица и работодателя.
Таким образом, из норм статьи 7 Конвенции № 132 следует, что выплата заработной платы за все время отпуска может быть проведена в иные сроки, чем определено национальным законодательством (статьей 115 КЗоТ и статьей 21 Закона об отпусках), но только при наличии отдельного соглашения между работником и работодателем.
Учитывая, что конкретный период предоставления ежегодного отпуска или его части согласовывается между работником и работодателем (ч. одиннадцатая ст. 10 Закона об отпусках), при необходимости предоставления ежегодного отпуска (его части) в сжатые сроки (в связи с семейными обстоятельствами, состоянием здоровья и т. п.), в заявлении работник может выразить свое желание получить заработную плату за отпуск в сроки, определенные между работником и работодателем.33 Соглашением сторон считается, как правило, написание работником заявления о предоставлении отпуска и наложение резолюции работодателем («согласовываю» или «не согласовываю»).
33 См. также письма Минсоцполитики от 14.06.2019 № 920/0/206-19 и от 04.08.2016 № 430/13/116-16 в журнале «Все о труде и зарплате» № 7/2019, стр. 111, и № 9/2016, стр. 118, и письмо Минсоцполитики от 05.01.2012 № 7/13/133-12.
В случае согласия работодателя на предоставление работнику ежегодного отпуска (его части) в сжатые сроки выплата заработной платы за время такого отпуска в сроки, определенные отдельным соглашением сторон, не считается нарушением части четвертой статьи 115 КЗоТ и части первой статьи 21 Закона об отпусках.33
33 См. также письма Минсоцполитики от 14.06.2019 № 920/0/206-19 и от 04.08.2016 № 430/13/116-16 в журнале «Все о труде и зарплате» № 7/2019, стр. 111, и № 9/2016, стр. 118, и письмо Минсоцполитики от 05.01.2012 № 7/13/133-12.
Отпускные при перенесении неиспользованной части отпуска на другой период
В соответствии с частью второй статьи 80 КЗоТ и частью второй статьи 11 Закона об отпусках ежегодный отпуск должен быть перенесен на другой период или продлен в случаях:
- временной нетрудоспособности работника, удостоверенной в установленном порядке;
- выполнения работником государственных или общественных обязанностей, если согласно законодательству он подлежит освобождению на это время от основной работы с сохранением заработной платы;
- наступления срока «декретного» отпуска;
- совпадения ежегодного отпуска с отпуском в связи с обучением.
Для вышеперечисленных случаев, при которых возможно перенесение ежегодного отпуска (его части) на более поздний период, частью четвертой статьи 80 КЗоТ и частью четвертой статьи 11 Закона об отпусках установлены следующие нормы:
- новый срок предоставления отпуска устанавливается по согласию между работником и работодателем (если ежегодный отпуск прерван из-за болезни, то новая дата, с которой предоставляется неиспользованная часть ежегодного отпуска, отражается в приказе работодателя на основании представленного им листка нетрудоспособности, выданного в установленном порядке);
- если причины, обусловившие перенесение отпуска на другой период, наступили во время его использования, то неиспользованная часть ежегодного отпуска предоставляется после окончания действия причин, его прервавших34, или с согласия сторон переносится на другой период с соблюдением требований статьи 12 Закона об отпусках (неиспользованная часть ежегодного отпуска должна быть предоставлена работнику, как правило, до конца рабочего года, но не позднее 12 месяцев после окончания рабочего года, за который предоставляется отпуск).
34 Постановлением Большой Палаты Верховного Суда от 13.10.2020 по делу № 712/9213/18 установлено, что работник не обязан подавать письменное заявление о продлении ежегодного отпуска на количество дней болезни, которые пришлись на период такого отпуска (законодательством это не предусмотрено), а может в устной форме уведомить работодателя о болезни во время ежегодного отпуска с целью продления этого отпуска на количество дней болезни.
Частью седьмой статьи 20 Закона об отпусках определено, что дополнительные отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы (далее — дополнительный отпуск на детей), переносятся на другой период или продлеваются в порядке, определенном статьей 11 этого Закона (т. е. в порядке, определенном для ежегодных отпусков — см. вышеперечисленные случаи).
Если работнику предоставлен ежегодный или вышеуказанный дополнительный отпуск на детей и выплачены отпускные, но во время такого отпуска возникли обстоятельства (например, болезнь работника), вследствие которых отпуск подлежит продлению на количество календарных дней не использованного отпуска (на количество календарных дней болезни), то перерасчет отпускных не осуществляется, если начало второй (перенесенной) части отпуска приходится на тот же месяц, на который приходится начало использованной части отпуска.
Если же в указанной ситуации начало второй (перенесенной) части отпуска приходится на следующий месяц или неиспользованная часть отпуска по согласию сторон переносится на более поздний срок, то необходимо в первом случае осуществить перерасчет отпускных (сторнировать сумму отпускных, приходящихся на дни болезни работника, начислить «больничные», и начислить сумму отпускных за календарные дни продленного отпуска исходя из нового расчетного периода и новой средней заработной платы)35, а во втором случае — отчислить излишне выплаченные отпускные (за неиспользованные работником дни отпуска в связи с болезнью), поскольку впоследствии, при предоставлении работнику неиспользованной части отпуска (в одном из следующих месяцев), отпускные будут начисляться работнику исходя из нового расчетного периода. За дни болезни, подтвержденной листком нетрудоспособности, работнику необходимо начислить «больничные» в порядке, установленном законодательством. Если такие «больничные» или их часть относятся к (последнему) месяцу расчетного периода, то они учитываются при расчете новой суммы отпускных.36
35 См. также письма Минэкономики от 07.10.2020 № 3512-06/60873-07 и от 15.10.2020 № 3512-06/62457-09, письма Минсоцполитики от 21.03.2019 № 369/0/206-19, от 11.07.2018 № 1213/0/101-18/284 и от 17.07.2017 № 1922/0/101-17/284, в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 9/2020, стр. 108, № 4/2021, стр. 111, № 4/2019, стр. 122, № 8/2018, стр. 121, и № 8/2017, стр. 118.
36 См. также письма Минэкономики от 07.10.2020 № 3512-06/60873-07 и от 15.10.2020 № 3512-06/62457-09 в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 9/2020, стр. 108, и № 4/2021, стр. 111.
ПРИМЕР 19
Перерасчет отпускных при продлении отпуска в связи с болезнью
На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в суботу и воскресенье работнику предоставлен ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня с 15 июня по 8 июля 2022 года. В расчетном периоде (июнь 2021 года — май 2022 года) исчислена среднедневная заработная плата — 320 грн. и перед отпуском работнику были выплачены отпускные в сумме 7680 грн. (320 грн. х 24 к. д.).
Во время отпуска 6 июля работник прибыл на предприятие и представил листок нетрудоспособности (выписку из Электронного реестра листков нетрудоспособности) с периодом болезни с 24 июня по 5 июля 2022 года, включающий 12 календарных дней. Одновременно работник попросил продлить ему отпуск на количество не использованных календарных дней отпуска из-за болезни. Руководитель удовлетворил просьбу работника и приказом продлил ему отпуск на 12 календарных дней, предоставив их с 9 по 20 июля 2022 года.
В данной ситуации имело место прерывание ежегодного отпуска, при этом работник сначала использовал 9 календарных дней отпуска в период с 15 по 23 июня, затем болел с 24 июня по 5 июля, а с 6 по 20 июля ему предоставляется 15 календарных дней второй части ежегодного отпуска. То есть, работнику были предоставлены две части ежегодного отпуска с началом в разных месяцах: начало первой части отпуска (с 15 по 23 июня) пришлось на июнь 2022 года с расчетным периодом июнь 2021 года – май 2022 года; начало второй части отпуска (с 6 по 20 июля) пришлось уже на другой месяц — июль 2022 года, когда расчетный период включает июль 2021 года – июнь 2022 года. Следовательно, необходимо осуществить перерасчет отпускных за 15 календарных дней отпуска, предоставленных в период с 6 по 20 июля (вторая часть отпуска).
Первоначальная сумма отпускных, выплаченная в июне за 15 календарных дней отпуска, которые должны были приходиться на период с 24 июня по 8 июля 2022 года:
15 к. д. х 320 грн. = 4800 грн.
Предположим, что среднедневная заработная плата, исчисленная в новом расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года), оказалась больше и составила 325 грн. В этом случае новая сумма отпускных за 15 календарных дней отпуска, предоставленного в период с 6 по 20 июля, будет равна:
15 к. д. х 325 грн. = 4875 грн.
Рассчитанная в новом расчетном периоде сумма отпускных оказалась больше ранее выплаченной, поэтому работнику необходимо в июле доплатить отпускные в сумме 75 грн. (4875 – 4800).
Если исчисленная в новом расчетном периоде (июль 2021 года – июнь 2022 года) среднедневная заработная плата будет меньше и составит, например, 310 грн., то новая сумма отпускных за 15 календарных дней отпуска, предоставленного с 6 по 20 июля, будет равна:
15 к. д. х 310 грн. = 4650 грн.
Сумма излишне выплаченных отпускных работнику, которую необходимо отчислить из его заработной платы за июль (в июле работник после отпуска должен отработать еще 8 рабочих дней — 21–22 и 25–29 июля), составляет:
4800 – 4650 = 150 грн.
_____________________________________________________________________________
Отчисление отпускных при отзыве работника из отпуска
Согласно части восьмой статьи 79 КЗоТ и части третьей статьи 12 Закона об отпусках в случае отзыва работника из отпуска его труд оплачивают с учетом той суммы, которая была начислена на оплату неиспользованной части отпуска.
Следовательно, из заработной платы, которая будет начислена работнику после отзыва из ежегодного отпуска, необходимо отчислить сумму отпускных за неиспользованные дни такого отпуска.
Основанием для отчисления излишне выплаченных отпускных из заработной платы работника является приказ руководителя предприятия (ч. вторая ст. 127 КЗоТ). О необходимости такого отчисления можно указать в приказе об отзыве работника из отпуска. Если заработной платы, начисленной работнику за месяц, в котором он был отозван из отпуска, недостаточно для отчисления излишне выплаченных отпускных, то такое отчисление осуществляется из заработной платы работника за следующий месяц.
В дальнейшем при предоставлении работнику неиспользованной части ежегодного отпуска начисление отпускных должно осуществляться исходя из нового расчетного периода.37
37 См. также письмо Минтруда от 09.06.2004 № 18-311-1.
ПРИМЕР 20
Отчисление отпускных при отзыве работника из отпуска
Работнику предоставлен ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня с 6 по 29 июля 2022 года (на период отпуска приходится новый праздничный день 28 июля — День Украинской Государственности, который включается в продолжительность ежегодного отпуска в период военного положения). При среднедневной заработной плате 360 грн. сумма начисленных и выплаченных работнику отпускных составила 8640 грн. (360 грн. х 24 к. д.). Но приказом руководителя предприятия работник с его согласия с 20 июля был отозван из отпуска для ликвидации последствий производственной аварии. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Оклад работника — 11 000 грн.
Поскольку работник использовал ежегодный отпуск частично — только 14 календарных дней (с 6 по 19 июля), то оставшиеся неиспользованными 10 календарных дней ежегодного отпуска (с 20 по 29 июля) должны быть предоставлены ему позднее в сроки, согласованные с работодателем. Сумма излишне выплаченных отпускных (за 10 к. д. неиспользованного отпуска) подлежит отчислению из заработной платы работника за июль, а в случае ее недостаточности — из заработной платы работника за август.
Сумма выплаченных работнику отпускных за 10 календарных дней неиспользованного отпуска с 20 по 29 июля, которую необходимо отчислить из заработной платы работника:
10 к. д. х 360 грн. = 3600 грн.
Сумма заработной платы работника за 8 отработанных рабочих дней в период с 20 по 29 июля (в июле на предприятии согласно графику работы 21 рабочий день):
11 000 грн. : 21 р. д. х 8 отраб. д. = 4190,48 грн.
Поскольку эта сумма заработной платы оказалась больше суммы отпускных, подлежащих отчислению (4190,48 > 3600 грн.), то сумма заработной платы работника за июль после отчисления излишне выплаченных отпускных составляет:
4190,48 – 3600 = 590,48 грн.
__________________________________________________________________________
Стаття 45 Конституції України гарантує, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням, зокрема, оплачуваної щорічної відпустки.
Види відпусток, які підлягають оплаті, визначені Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 74 КЗпП та статтею 2 Закону про відпустки встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — роботодавці), надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки1 із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
1 Про надання щорічних відпусток детально йдеться у cтатті «Порядок надання щорічних відпусток» цього номера.
Крім того, підлягають оплаті відпустки у зв’язку з навчанням, творча відпустка, відпустка у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, відпустка при народженні дитини (ст. 13–16, 18-1, 19, 19-1 Закону про відпустки).
Також оплачується відпустка для підготовки та участі в змаганнях, що надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях (ст. 16-1 Закону про відпустки, п. 7 Порядку надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 565).
Оплата всіх вищезазначених відпусток здійснюється за рахунок коштів підприємств, призначених для оплати праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники (ч. перша ст. 23 Закону про відпустки).
В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання (ч. друга ст. 23 Закону про відпустки).
Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, в т. ч. оплата додаткових днів щорічної відпустки, що передбачені колективним (трудовим) договором і надаються понад встановлену законодавством тривалість щорічної відпустки, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел (ч. третя ст. 23 Закону про відпустки).
Звертаємо увагу, що додаткові відпустки, що надаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорій 1 і 2 (далі — «чорнобильці») згідно з пунктом 22 частини першої статті 20 та пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-XII, не належать до щорічних відпусток2, оплачуються за рахунок коштів державного бюджету, які перераховуються роботодавцям органами соціального захисту населення відповідно до норм Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936.
2 Див. також листи Мінсоцполітики від 11.10.2019 № 131/0/205-19, від 29.08.2016 № 584/20/112-16 та від 18.08.2016 № 454/13/116-16, лист Мінпраці від 18.05.2011 № 164/13/116-11 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 2/2020, стор. 113, № 2/2019, стор. 122, № 9/2016, стор. 117, та № 4/2011, стор. 124, листи Мінпраці від 10.06.2008 № 149/13/116-08, від 17.11.2006 № 415/13/116-06 та від 18.06.2007 № 150/13/133-07.
Крім того, не належить до щорічних відпусток оплачувана за рахунок роботодавця додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, що надається учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 № 3551-XII (далі — Закон № 3551), особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП, ст. 16-2 Закону про відпустки, п. 12 ст. 12, п. 17 ст. 13 Закону № 3551).3
3 Див. також лист Мінсоцполітики від 04.08.2016 № 430/13/116-16 в журналі «Все про працю і зарплату» № 9/2016, стор. 118, та лист Мінсоцполітики від 23.09.2016 № 531/13/116-16.
Нарахування працівникам заробітної плати за період будь-якої оплачуваної відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за час якої нараховується допомога по вагітності та пологах, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України), а також грошової компенсації за невикористану відпустку4 (далі разом — відпускні) здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в підпункті «а» пункту 1 цього Порядку.
4 Про випадки та порядок виплати грошової компенсації за невикористану відпустку докладно йдеться у статті «Грошова компенсація за невикористану відпустку» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2020, стор. 76.
Виходячи з положень розділів ІІ – ІV Порядку № 100 алгоритм проведення розрахунків при нарахуванні відпускних включає декілька етапів (див. схему).
Алгоритм нарахування оплати за час відпустки
Визначення розрахункового періоду
↓
Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді
↓
Визначення кількості календарних днів в розрахунковому періоді
↓
Обчислення середньоденної заробітної плати
↓
Визначення суми відпускних
Зупинимося детально на кожному з вище зазначених етапів нарахування відпускних, а також розглянемо на конкретних прикладах порядок розрахунку суми відпускних.
Визначення розрахункового періоду
Розрахунковий період для нарахування відпускних залежить від тривалості роботи працівника у роботодавця.
Так, якщо період роботи працівника у роботодавця становить більше одного року, то обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. перший п. 2 Порядку № 100). Тобто розрахунковим періодом для нарахування відпускних є останні 12 календарних місяців роботи працівника у роботодавця.
Наприклад, якщо працівнику відпустка надається з 20 червня 2022 року, то розрахунковим періодом є період з 1 червня 2021 року по 31 травня 2022 року.
Для співробітника, який пропрацював у роботодавця менше року, розрахунковим періодом є період з першого числа місяця після оформлення (прийняття) на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка (абз. другий п. 2 Порядку № 100).
Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 11 жовтня 2021 року, а відпустка йому надається з 27 червня 2022 року, розрахунковим періодом буде період з 1 листопада 2021 року по 31 травня 2021 року (7 календарних місяців роботи).
Якщо працівника прийнято на роботу з першого календарного дня місяця, то цей місяць враховується (включається до розрахункового періоду) при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки.
Якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного, а з першого робочого дня місяця, встановленого графіком роботи підприємства, то цей місяць також враховується (включається) до розрахункового періоду як повний місяць (абз. другий п. 2 Порядку № 100).
Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 4 січня 2022 року (перший робочий день січня на підприємстві, оскільки 1 січня (субота) — святковий день (Новий рік), 2 і 3 січня (неділя і понеділок) — вихідні дні підприємства), а відпустка йому надається з 4 липня 2022 року, то розрахунковим періодом є період з 1 січня по 30 червня 2022 року, тобто січень (в тому числі 2 і 3 січня, але без святкових днів 1 і 7 січня) включається до розрахункового періоду (див. приклад 2 нижче).
Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку їхньої заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду такий місяць може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100).
Наприклад, якщо працівнику-відряднику надається щорічна основна відпустка з 1 липня 2022 року (розрахунковий період — з 1 липня 2021 року по 30 червня 2022 року), але на момент нарахування відпускних, які повинні бути виплачені не пізніше 27 червня, ще не відомий розмір його заробітної плати за червень 2022 року (останній місяць розрахункового періоду), то замість заробітної плати за цей місяць можна використати заробітну плату за місяць, що безпосередньо передує розрахунковому періоду, тобто за червень 2021 року. При цьому в подальшому перерахунок відпускних не провадиться.
Якщо працівник відпрацював у роботодавця менше ніж календарний місяць, то розрахункового періоду не буде. В цьому випадку середня заробітна плата для нарахування відпускних обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100). Тобто розрахунок відпускних здійснюється виходячи з установлених працівникові в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу, якщо вони не менше мінімальної заробітної плати. Це стосується, наприклад, випадку, коли працівник був прийнятий на роботу у вівторок 3 травня 2022 року (другий робочий день місяця), а звільняється 24 червня 2022 року (немає відпрацьованого повністю календарного місяця).
Якщо працівнику, якому встановлено неповний робочий тиждень з 3 робочими днями у понеділок, середу і п’ятницю, надається оплачувана відпустка з 8 серпня 2022 року, при цьому він був прийнятий на роботу 2 лютого (середа) 2022 року — його перший робочий день в лютому відповідно до індивідуального графіка роботи, але який є другим робочим днем лютого на підприємстві (перший робочий день лютого на підприємстві — 1 лютого — вівторок), то лютий не включається до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних працівнику в серпні. В цьому випадку розрахунковим періодом у працівника є період з 1 березня по 31 липня 2022 року (5 місяців).
Якщо працівник прийнятий на роботу з першого календарного або робочого дня місяця, а звільняється в останній календарний або робочий день цього ж місяця (фактично він відпрацював усі робочі дні місяця), то розрахункового періоду у нього не буде, оскільки місяць, в якому працівник звільняється, не включається до розрахункового періоду.
Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 1 червня 2022 року (перший календарний і робочий день місяця), а звільняється 30 червня (останній календарний і робочий день місяця), то для нарахування йому грошової компенсації за невикористані дні відпустки червень не є місяцем розрахункового періоду (в даному випадку відсутній розрахунковий період).
Якщо працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, відпрацював весь цей місяць, але вирішив звільнитися, при цьому з 1 числа наступного місяця йому надаються невикористані дні щорічної відпустки з наступним звільненням (останній день відпустки є днем звільнення — ч. перша ст. 3 Закону про відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць, який працівник відпрацював повністю і який передує місяцю надання відпустки.
Наприклад, якщо працівник був прийнятий на роботу 2 травня 2022 року (перший робочий день місяця), але в кінці цього місяця вирішив звільнитися, відпрацювавши по 31 травня, а з 1 червня йому за бажанням були надані 2 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки із днем звільненням 2 червня (останній день відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць — травень.
Якщо працівнику не в період воєнного стану на підставі одного наказу керівника надається одна (загальна) щорічна основна відпустка за попередній і поточний робочі роки (наприклад, з 7 вересня по 25 жовтня 2022 року надається щорічна основна відпустка загальною тривалістю 48 календарних днів (далі — к. д.), в тому числі 24 к. д. за робочий рік з 15.07.2021 по 14.07.2022 та 24 к. д. за робочий рік з 15.07.2022 по 14.07.2023), то для такої відпустки розрахунковий період для нарахування відпускних буде єдиним (вересень 2021 року — серпень 2022 року).
Якщо за суміжні два робочі роки працівнику надаються дві щорічні основні відпустки поспіль (одна за іншою) на підставі двох наказів керівника підприємства (по кожній відпустці виданий окремий наказ), при цьому вони починаються в різних місяцях (наприклад, першу відпустку за робочий рік з 15.07.2021 по 14.07.2022 надано з 24 червня по 17 липня, а другу відпустку за робочий рік з 15.07.2022 по 14.07.2023 надано з 18 липня по 10 серпня 2022 року), в тому числі якщо між відпустками є розрив з вихідними днями (наприклад, першу відпустку надано з 22 червня по 15 липня, а другу відпустку надано через 2 вихідні дні (16 і 17 липня — субота і неділя) з 18 липня по 10 серпня 2022 року), то розрахункові періоди будуть різними (для першої відпустки: червень 2021 року – травень 2022 року; для другої відпустки: липень 2021 року – червень 2022 року).
Також окремо визначаються розрахункові періоди при наданні працівнику поспіль оплачуваних відпусток різних видів.
Наприклад, якщо працівнику одним наказом керівника підприємства надаються три відпустки різних видів поспіль: спочатку щорічна основна відпустка з 29 червня по 22 липня (24 к. д.), одразу після неї — соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, з 23 липня по 1 серпня (10 к. д.), а одразу після неї — «чорнобильська» відпустка з 2 по 17 серпня (14 р. д. або 16 к. д.), то враховуючи, що такі відпустки починаються в різних місяцях (щорічна відпустка — в червні, соціальна відпустка — в липні, «чорнобильська» відпустка — в серпні), розрахункові періоди будуть різними: для щорічної відпустки: червень 2021 року – травень 2022 року; для соціальної відпустки: липень 2021 року – червень 2022 року; для «чорнобильської» відпустки: серпень 2021 року – липень 2022 року.
Таким чином, розрахунковий період залежить не від місяця видання наказу про надання відпустки, а від того, в якому календарному місяці згідно з наказом керівника працівнику надається (починається) відпустка.5 При цьому одним наказом працівнику може бути надано щорічну основну (додаткову) відпустку за декілька робочих років (за поточний та попередні робочі роки).
5 Див. також листи Мінсоцполітики від 01.12.2016 № 1623/13/84-16, від 26.10.2016 № 1475/13/84-16, від 12.09.2016 № 1294/13/84-16 та від 19.06.2017 № 1692/0/101-17 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 5/2017, стор. 116, № 1/2017, стор. 121, № 8/2017, стор. 119, та № 9/2017, стор. 123.
Якщо щорічна відпустка була перервана хворобою, після якої друга частина (продовження) відпустки почалася в наступному місяці, то відпускні за цю (продовжену) частину відпустки розраховуються виходячи з нового розрахункового періоду (див. приклад 19 нижче).6
6 Див. лист Мінсоцполітики від 21.03.2019 № 369/0/206-19 в журналі «Все про працю і зарплату» № 4/2019, стор. 122.
Періоди, які виключаються з розрахункового періоду
Згідно з абзацом шостим пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (див. приклади 6–10 нижче).
Вищенаведені норми стосуються, наприклад, випадків, коли:
- працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповного робочого тижня (з ініціативи роботодавця наказом був переведений на роботу з неповним робочим тижнем у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня);7
7 Див. лист Мінекономіки від 05.01.2021 № 4709-06/235-07 в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 125, листи Мінпраці від 25.05.2009 № 294/13/84-09, від 21.05.2009 № 279/13/84-09, від 07.08.2009 № 472/13/84-09 та від 12.03.2007 № 66/06/186-07.
- був оформлений простій, але не з вини працівника, а за рішенням роботодавця (зокрема, на період карантину або воєнного стану), та за працівником частково зберігалась заробітна плата в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки відповідно до частини першої статті 113 КЗпП, але нижче заробітної плати, яка виплачувалася працівникові до запровадження простою (наприклад, за період простою виплачувався оклад, але не виплачувалася надбавка за вислугу років);8
8 Див. листи Мінекономіки від 08.02.2021 № 4708-06/7891-09 та від 04.08.2020 № 3511-06/48200-07 в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 126, та № 4/2021, стор. 110.
- працюючим учням та студентам відповідно до статей 209 та 218 КЗпП надавалися вільні від роботи дні, що оплачуються у розмірі 50% заробітної плати;
- працівнику надавались відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки (в т. ч. на період карантину та воєнного стану);9
9 Див. листи Мінсоцполітики від 23.04.2018 № 659/0/101-18, від 12.01.2016 № 4/13/116-15 та від 26.11.2012 № 1203/13/84-12 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 6/2018, стор. 114, № 2/2015, стр. 115, та № 1/2013, стор. 124, а також листи Мінпраці від 07.08.2009 № 472/13/84-09, від 21.05.2009 № 279/13/84-09 та роз’яснення Мінпраці від 21.07.97 № 04-3022.
- працівник перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;10
10 Див. також лист Мінсоцполітики від 25.12.2015 № 1675/13/84-15 в журналі «Все про працю і зарплату» № 5/2016, стор. 114.
- працівник доглядав хвору дитину без нарахування «лікарняних» (на підставі довідки, виданої медичною установою);
- працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності без нарахування «лікарняних» (від моменту направлення до МСЕК документів до дати огляду працівника МСЕК);
- працівника було відсторонено від роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації проти COVID-19;
- дію трудового договору з працівником було призупинено під час воєнного стану;
- працівник виконував роботу, проте документально це не було відображено у внутрішніх документах роботодавця (у табелі обліку робочого часу, зарплатній відомості тощо) або дані про нараховану працівникові заробітну плату втрачені (відсутні) внаслідок ведення бойових дій під час дії воєнного стану.
Якщо в розрахунковому періоді працівник не працював з власної вини (не згідно із законодавством), внаслідок чого за ним не зберігалась заробітна плата (мали місце простій з вини працівника або відсторонення його від роботи керівником у випадках, передбачених статтею 46 КЗпП (наприклад, при появі на роботі у стані алкогольного сп’яніння), невихід на роботу під час воєнного стану за самостійним рішенням (код у табелі «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин або «І» — інші причини неявок), прогул тощо), то такий період (календарні дні) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду не відпрацьовані працівником робочі (календарні) дні підприємства у зв’язку з тим, що з ініціативи працівника йому роботодавцем був встановлений неповний робочий тиждень.7
7 Див. лист Мінекономіки від 05.01.2021 № 4709-06/235-07 в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 125, листи Мінпраці від 25.05.2009 № 294/13/84-09, від 21.05.2009 № 279/13/84-09, від 07.08.2009 № 472/13/84-09 та від 12.03.2007 № 66/06/186-07.
Крім того, якщо в розрахунковому періоді працівник не працював, але за ним повністю зберігалася заробітна плата (наприклад, за час простою виплачувались оклад, надбавки, доплати, премії тощо) або зберігався середній заробіток (за період відпустки, в тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами10, за час відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, період проходження військової служби за призовом чи контрактом в особливий період, період служби у територіальній обороні під час воєнного стану, дні медобстеження (медогляду) в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи тощо), то такий період не виключається з розрахункового періоду (див. приклади 16–18 нижче).
10 Див. також лист Мінсоцполітики від 25.12.2015 № 1675/13/84-15 в журналі «Все про працю і зарплату» № 5/2016, стор. 114.
Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді
Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, визначені в пункті 3 Порядку № 100, а які не враховуються при такому обчисленні — в пункті 4 зазначеного Порядку (див. таблицю нижче).
Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Виплати, які враховуються і не враховуються
при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних
Виплати, що враховуються при обчисленні |
Виплати, які НЕ враховуються при обчисленні |
• Основна заробітна плата; • Додаткова заробітна плата, в тому числі: – доплати і надбавки (за надурочну роботу; за роботу в нічний (вечірній) час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт; за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; за високі досягнення у праці; за високу професійну майстерність; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років; оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; доплата до мінімальної заробітної плати та інші); – виробничі премії; – індексація; – середня заробітна плата, що зберігається за працівником у випадках, передбачених законодавством (за час оплачуваних відпусток, службових відряджень, виконання державних і громадських обов’язків, дні медобстеження (медогляду) в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи, вимушеного прогулу тощо); • Інші заохочувальні та компенсаційні виплати (винагорода за підсумками річної роботи та інші); • Допомога по тимчасовій непрацездатності; • Допомога по вагітності та пологах |
• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; • Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; • Виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Доходи (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати; • Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; • Винагороди державним виконавцям; • Грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. |
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт (абз. другий п. 3 Порядку № 100).
При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).
Врахування премій і винагород
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії, що належать до заробітної плати, а премії, зазначені в пункті 4 Порядку № 100, не враховуються. Крім того, основним критерієм включення премії до розрахунку є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання). Постійними преміями є, зокрема, виробничі премії, що відносяться до додаткової заробітної плати, а постійними винагородами є, зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік, за вислугу років, що відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду оплати праці (пп. 2.2.2, 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5; далі — Інструкція № 5).11
11 Див. також листи Мінсоцполітики від 04.10.2016 № 1374/13/8416 та від 24.11.2017 № 262/0/103-17 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 11/2016, стор. 112, та № 6/2018, стор. 116.
У разі якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця за наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не належить до одноразових виплат.11
11 Див. також листи Мінсоцполітики від 04.10.2016 № 1374/13/8416 та від 24.11.2017 № 262/0/103-17 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 11/2016, стор. 112, та № 6/2018, стор. 116.
Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих разових доручень може виплачуватися одноразова премія) або не передбачена колективним договором (Положенням про преміювання), але виплачується відповідно до окремого наказу керівника підприємства за виконання разового доручення, то вона (незалежно від її розміру та порядку обчислення) вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.11
Що стосується механізму врахування премій та винагород при обчисленні середньої заробітної плати, то відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.
Таким чином, премії (винагороди) відносяться до місяця, в якому вони нараховані, а також до наступних місяців, якщо вони нараховувалися за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо). Тобто премії, нараховані (виплачені) у поточному місяці за попередній період (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), не потрібно відносити до місяців, за які вони нараховані, а для розрахунку частин сум премії (винагороди), які відносяться до поточного та наступних місяців, необхідно використовувати кількість відпрацьованих робочих днів у періоді (місяці, кварталі, півріччі, році), за який вони нараховані, та у місяцях, до яких відноситься сума премії (винагороди). При цьому спочатку необхідно обчислити суму премії (винагороди), що припадає на один відпрацьований день у періоді, за який премія (винагорода) нарахована (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), а потім така денна премія (денна винагорода) множиться на кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, що включається до розрахункового періоду, починаючи з місяця нарахування премії (винагороди). При цьому якщо розрахункова сума місячної премії (винагороди), нарахованої за попередній місяць, або розрахункова загальна сума премії (винагороди), нарахованої за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо), більша за фактично нараховану суму премії (винагороди), то враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії (винагороди) (див. приклади 12–14 нижче).
Розглянемо детально порядок врахування премій (винагород) залежно від періоду, за який вони нараховані (виплачені).
1. Врахування місячних премій (винагород).
Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці за поточний місяць, то оскільки місяць нарахування премії та місяць, за який нараховано премію, збігаються, зазначена премія у повній сумі включається до заробітку поточного місяця (в якому вона нарахована). Тобто місячні премії, які нараховуються (виплачуються) місяць в місяць, завжди враховуватимуться у місяці нарахування всією сумою незалежно від відпрацьованого часу в такому місяці.
Наприклад, якщо місячну премію нараховано у червні за червень, то вона в повній сумі включається до заробітку червня (в якому вона нарахована).
Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці за попередній місяць, вона включається в заробіток поточного місяця (в якому вона нарахована). Для визначення частини зазначеної премії, що включається до заробітку поточного місяця, необхідно спочатку суму премії поділити на кількість відпрацьованих днів місяця, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів місяця, в якому вона нарахована. Отримана розрахункова сума враховується у повному обсязі, якщо місяць, за який нараховано премію, відпрацьований повністю. Якщо ж місяць, за який нарахована премія, відпрацьований частково (неповністю), при цьому розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії, то враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії.
Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний місяць у наступному місяці в розмірі 25% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці, при цьому працівник відпрацював у травні 2022 року 15 з 22 робочих днів (відпрацював місяць частково, бо з 1 по 10 травня хворів), у червні відпрацював 22 робочі дні, і йому в червні нараховано премію за травень в сумі 1363,64 грн. (8000 грн. х 25% : 22 р. д. х 15 відпрац. д.), то розрахункова сума зазначеної місячної премії, яка включається до заробітку червня, становить:
1363,64 грн. : 15 відпрац. д. (травень) х 22 відпрац. д. (червень) = 2000,01 грн.
Оскільки місяць, за який нараховано премію, — травень відпрацьований працівником частково (неповністю), а розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії (2000,01 грн. > 1363,64 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, коли до розрахункового періоду включається червень, враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії за травень — 1363,64 грн.
Якщо вищезазначеному працівнику в липні буде нараховано місячну премію за червень, який їм відпрацьовано повністю — 22 робочі дні, в сумі 2000 грн. (8000 грн. х 25%), при цьому працівник у липні відпрацює лише 10 з 21 робочого дня (з 1 по 15 липня він буде у відпустці без збереження заробітної плати), то частина зазначеної місячної премії, що включається до заробітку липня, становитиме:
2000 грн. : 22 відпрац. д. (червень) х 10 відпрац. д. (липень) = 909,09 грн.
Отже, під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних, коли до розрахункового періоду включається липень, враховується не фактично нарахована, а розрахункова сума (частина) премії за червень, нарахована в липні, — 909,09 грн.
2. Врахування квартальних премій (винагород).
Якщо премія за І квартал, що включає 3 місяці (січень, лютий і березень), нарахована у березні (останній місяць І кварталу), то така премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — березня, а саме включається до заробітку березня, квітня і травня.
Якщо премія за І квартал, що включає 3 місяці (січень, лютий і березень), нарахована у першому місяці наступного кварталу — квітні, то така премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається до заробітку квітня, травня і червня.
Для визначення частини квартальної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у кварталі, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо розрахункова загальна сума квартальної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму квартальної премії, то враховується не розрахункова загальна, а фактично нарахована сума премії.
Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний квартал у першому місяці наступного кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник у І кварталі 2022 року відпрацював 45 з 61 робочого дня за графіком роботи підприємства у цьому кварталі (з 17 по 28 січня працівник хворів, а з 24 по 31 березня перебував у відпустці без збереження заробітної плати), а також відпрацював у квітні 15 робочих днів (у період з 1 по 10 квітня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), травні — 17 робочих днів (у період з 16 по 20 травня працівник хворів), червні — 22 робочі дні, та працівникові у квітні нараховано премію за І квартал (за 3 місяці: січень, лютий і березень) в сумі 7377,05 грн. (10 000 грн. : 61 р. д. х 45 відпрац. д.), то зазначена квартальна премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається до заробітку квітня, травня і червня. У цьому випадку денна премія у відпрацьованому І кварталі становить 163,93 грн. (7377,05 грн. : 45 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:
– до квітня: 163,93 грн. х 15 відпрац. д. = 2458,95 грн.;
– до травня: 163,93 грн. х 17 відпрац. д. = 2786,81 грн.;
– до червня: 163,93 грн. х 22 відпрац. д. = 3606,46 грн.
Якщо працівнику щорічну відпустку буде надано в липні 2022 року (розрахунковий період: липень 2021 року – червень 2022 року), то загальна розрахункова сума премії за І квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становитиме:
2458,95 грн. (квітень) + 2786,81 грн. (травень) + 3606,46 грн. (червень) = 8852,22 грн.
Оскільки І квартал 2022 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (8852,22 грн. > 7377,05 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у липні враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за І квартал — 7377,05 грн.
Трапляються випадки, коли у звітному кварталі, за який нараховується квартальна премія, працівник відпрацював не всі місяці цього кварталу (наприклад, відпрацював два або лише один місяць кварталу). В цьому випадку квартальна премія все одно розподіляється на 3 місяці, починаючи з місяця, в якому вона нарахована. При цьому можлива ситуація, коли до розрахункового періоду для нарахування відпускних включаються не 3 місяці, а 2 місяці або 1 місяць, до яких відноситься квартальна премія.
Наприклад, на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний квартал в останньому місяці цього ж кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник у ІІ кварталі 2022 року відпрацював 34 з 65 робочих днів за графіком роботи у цьому кварталі (з 1 квітня по 15 травня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати). Працівник відпрацював у червні 22 робочі дні, у липні — 16 робочих днів (у період з 18 по 22 липня працівник хворів), у серпні — 5 робочих днів (у період з 1 по 24 серпня працівник перебував у щорічній основній відпустці). У червні працівнику нараховано премію за ІІ квартал, який включає 3 місяці (квітень, травень, червень), в сумі 4707,69 грн. (9000 грн. : 65 р. д. х 34 відпрац. д.). Ця квартальна премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається до заробітку червня, липня і серпня. При цьому денна премія у відпрацьованому ІІ кварталі становить 138,46 грн. (4707,69 грн. : 34 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:
– до червня: 138,46 грн. х 22 відпрац. д. = 3046,12 грн.;
– до липня: 138,46 грн. х 16 відпрац. д. = 2215,36 грн.;
– до серпня: 138,46 грн. х 5 відпрац. д. = 692,30 грн.
Працівнику щорічна основна відпустка надається з 1 по 24 серпня 2022 року (розрахунковий період: серпень 2021 року – липень 2022 року), тому з перерахованих вище частин премії при нарахуванні відпускних не враховується частина премії, що відноситься до серпня (692,30 грн.), оскільки цей місяць не включається до розрахункового періоду.
При наданні відпустки в серпні загальна розрахункова сума премії за ІІ квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становить:
3046,12 грн. (червень) + 2215,36 грн. (липень) = 5261,48 грн.
Оскільки ІІ квартал 2022 року працівник відпрацював частково (неповністю: відпрацював лише 34 з 65 робочих днів), а загальна розрахункова сума квартальної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (5261,48 грн. > 4707,69 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, що надається в серпні, враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за ІІ квартал — 4707,69 грн.
3. Врахування піврічних премій (винагород).
Якщо виробнича премія за ІІ півріччя, що включає 6 місяців (з липня по грудень), нарахована у грудні (останній місяць ІІ півріччя), то така премія включається до заробітку 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована — грудня, а саме включається до заробітку грудня, січня, лютого, березня, квітня і травня.
Якщо виробнича премія за I півріччя, що включає 6 місяців (з січня по червень), нарахована у липні, але працівник весь квітень і весь травень перебував у відпустці без збереження заробітної плати та у цих місяцях немає відпрацьованих днів, відповідно, за квітень і травень піврічна премія не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі), тобто фактично премія нараховувалася за відпрацьовані дні лише у 4 місяцях І півріччя — січень, лютий, березень і червень, то така піврічна премія все одно включається до заробітку 6 місяців (не 4 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, а саме включається до заробітку липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня.
Для визначення частини піврічної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у півріччі, за яке вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо загальна розрахункова сума піврічної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму піврічної премії, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії.
Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітне півріччя у першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі, при цьому працівник у ІІ півріччі 2021 року відпрацював 85 з 129 робочих днів за графіком роботи у цьому півріччі (весь вересень (22 робочі дні) не відпрацьований через хворобу і весь листопад (22 робочі дні) не відпрацьований через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину), а також відпрацював у січні 19 робочих днів, лютому — 20 робочих днів, березні — 22 робочі дні, квітні — 0 робочих днів (у період з 1 по 30 квітня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), травні — 22 робочі дні, червні — 17 робочих днів (у період з 20 по 24 червня працівник хворів), і йому в січні 2022 року нараховано премію за ІІ півріччя, що включає 6 місяців (з липня по грудень), в сумі 5600,78 грн. (8500 грн. : 129 р. д. х 85 відпрац. д.), то зазначена піврічна премія включається до заробітку 6 місяців (незважаючи на те, що у ІІ півріччі відпрацьовано лише 4 місяці), починаючи з місяця, в якому премія нарахована, — січня, а саме включається до заробітку січня, лютого, березня, квітня, травня і червня. При цьому денна премія у відпрацьованому ІІ півріччі становить 65,89 грн. (5600,78 грн. : 85 відпрац. д.), а частини піврічної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:
– до січня: 65,89 грн. х 19 відпрац. д. = 1251,91 грн.;
– до лютого: 65,89 грн. х 20 відпрац. д. = 1317,80 грн.;
– до березня: 65,89 грн. х 22 відпрац. д. = 1449,58 грн.;
– до квітня: 65,89 грн. х 0 відпрац. д. = 0 грн.;
– до травня: 65,89 грн. х 22 відпрац. д. = 1449,58 грн.;
– до червня: 65,89 грн. х 17 відпрац. д. = 1120,13 грн.
Працівнику щорічна основна відпустка надається у липні 2022 року (розрахунковий період: липень 2021 року – червень 2022 року), тому загальна розрахункова сума премії за ІІ півріччя 2021 року, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становить:
1251,91 грн. (січень) + 1317,80 грн. (лютий) + 1449,58 грн. (березень) + 0 грн. (квітень) + 1449,58 грн. (травень) + 1120,13 грн. (червень) = 6589 грн.
Оскільки ІІ півріччя 2021 року працівник відпрацював частково (неповністю: відпрацював лише 85 з 129 робочих днів), а загальна розрахункова сума піврічної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (6589 грн. > 5600,78 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, що надається у липні, враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за ІІ півріччя — 5600,78 грн.
4. Врахування річної винагороди.
Якщо в січні 2022 року працівникові нараховано річну винагороду за 2021 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), то така річна винагорода включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — січня 2022 року, а саме включається до заробітку січня – грудня 2022 року.
Якщо у березні 2022 року працівнику нараховано річну винагороду за 2021 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), то така річна винагорода включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — березня 2022 року, а саме включається до заробітку березня 2022 року – лютого 2023 року.
Якщо річну винагороду за 2021 рік, що включає 12 місяців (з січня по грудень), нараховано в лютому 2022 року, але працівник у 2021 році весь березень перебував у відпустці без збереження заробітної плати та весь липень хворів, тобто в цих 2 місяцях у працівника немає відпрацьованих днів, відповідно, за березень та липень 2021 року річна винагорода не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному році), то така річна винагорода все одно включається до заробітку 12 місяців (не 10 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — лютого 2022 року, а саме включається до заробітку лютого 2022 року – січня 2023 року.
Для визначення частини річної винагороди, яка включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої винагороди розділити на кількість відпрацьованих днів у році, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну винагороду) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься річна винагорода (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування річної винагороди. При цьому якщо загальна розрахункова сума річної винагороди, яка відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму річної винагороди, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума річної винагороди.
Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату річної винагороди за звітний рік у наступному році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, при цьому працівник відпрацював у 2021 році 199 з 250 робочих днів за графіком роботи (не відпрацьовано періоди з 8 по 24 січня (11 робочих днів) та з 1 по 30 квітня (22 робочі дні) через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, а також період з 5 по 28 липня (18 робочих днів) через перебування у щорічній основній відпустці), а також протягом 2022 року відпрацьовано, зокрема, у лютому 17 робочих днів (з 24 по 28 лютого запроваджувався простій), березні — 0 робочих днів (весь березень був простій), квітні — 21 робочий день, травні — 22 робочі дні, червні — 12 робочих днів (у період з 13 по 24 червня працівник хворів), липні — 21 робочий день, та працівнику в лютому 2022 року нараховано річну винагороду за 2021 рік, що включає 12 місяців (з січня по грудень), в сумі 7562 грн. (9500 грн. : 250 р. д. х 199 відпрац. д.), то зазначена річна винагорода включається до заробітку 12 місяців (незважаючи на те, що в одному місяці (квітні) 2021 року працівник не працював), починаючи з місяця, в якому нарахована річна винагорода, — лютого 2022 року, а саме включається до заробітку лютого 2022 року – січня 2023 року. При цьому денна винагорода у відпрацьованому 2021 році становить 38 грн. (7562 грн. : 199 відпрац. д.), а частини річної винагороди відносяться до відповідних місяців наступним чином:
– до лютого: 38 грн. х 17 відпрац. д. = 646 грн.;
– до березня: 38 грн. х 0 відпрац. д. = 0 грн.;
– до квітня: 38 грн. х 21 відпрац. д. = 798 грн.;
– до травня: 38 грн. х 22 відпрац. д. = 836 грн.;
– до червня: 38 грн. х 12 відпрац. д. = 456 грн.;
– до липня: 38 грн. х 21 відпрац. д. = 798 грн.
– до серпня 2022 року – січня 2023 року — шляхом множення 38 грн. на кількість відпрацьованих робочих днів у цих місяцях.
Працівнику щорічна основна відпустка надається у серпні 2022 року (розрахунковий період: серпень 2021 року – липень 2022 року), тому загальна розрахункова сума річної винагороди за 2021 рік, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становить:
646 грн. (лютий) + 0 грн. (березень) + 798 грн. (квітень) + 836 грн. (травень) + 456 грн. (червень) + 798 грн. (липень) = 3534 грн.
Оскільки 2021 рік працівник відпрацював частково (неповністю: відпрацьовано лише 199 з 250 робочих днів), а загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (3534 грн. < 7562 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, що надається у серпні 2022 року, враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 3534 грн.
Якщо працівнику щорічна основна відпустка надається в серпні 2022 року (розрахунковий період: серпень 2021 року – липень 2022 року), а в лютому 2021 року йому нараховувалася річна винагорода за 2020 рік, то частини такої винагороди, що припадають на місяці з серпня 2021 року по січень 2022 року, що є місяцями розрахункового періоду, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у серпні 2022 року з урахуванням вище зазначених умов (див. приклад 14 нижче).
Врахування матеріальної допомоги
Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам щорічно матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення до відпустки, а також якщо працівникам на підставі поданих заяв виплачується разова матеріальна допомога (за сімейними обставинами, для соціально-побутових потреб тощо), то всі такі допомоги не включаються до розрахунку для нарахування відпускних, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклади 15, 16 нижче). При цьому не має значення вид матеріальної допомоги («зарплатна», що виплачується всім працівникам систематично один раз на рік, або разова, що надається окремим працівникам на підставі їхніх заяв і не належить до фонду оплати праці).12
12 Про види і порядок виплати матеріальної допомоги працівникам детально розказано у статті «Матеріальна допомога працівникам» журналу «Все про працю і зарплату» № 8/2021, стор. 18.
Врахування відпускних і грошової компенсації за невикористану відпустку
Як зазначалося вище, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).
До таких виплат належать і відпускні, нараховані як за час попередньої щорічної відпустки, так і за час інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством (навчальної, творчої, соціальної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, «чорнобильської», «ветеранської», при народженні дитини тощо).
Грошова компенсація за невикористану відпустку, нарахована і виплачена в розрахунковому періоді, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки вона вказана у складі одноразових виплат в підпункті «б» пункту 4 Порядку № 100. Але при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку суми грошової компенсації за невикористану відпустку враховуються нараховані в розрахунковому періоді відпускні за час оплачуваних відпусток.
Врахування «лікарняних» і «декретних»
Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включається допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Отже, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, та допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, (далі разом — «лікарняні»), а також допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») як допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, передбачені статтями 20, 22, 25 і 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.13
13 Див. також листи Мінсоцполітики від 21.03.2019 № 369/0/206-19, від 24.11.2017 № 2796/0/101-17, від 25.12.2015 № 1675/13/84-15, лист Мінпраці від 17.06.2011 № 190/13/116-11 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 4/2019, стор. 122, № 1/2018, стор. 105, № 5/2016, стор. 114, та № 3/2011, стор. 122, листи Мінпраці від 17.06.2011 № 9/242пд та від 22.06.2006 № 4201/0/14-06/13.
Врахування донарахованих та «перехідних» виплат
Як зазначалося вище, при обчисленні середньої заробітної плати суми нарахованої заробітної плати (крім премій та інших заохочувальних виплат) враховуються у тому місяці, за який вони нараховані (абз. другий п. 3 Порядку № 100).
Отже, як «неперехідні» виплати (основна заробітна плата, індексація, доплати, надбавки тощо), так і «перехідні» виплати, які нараховані (донараховані) у поточному місяці за попередній місяць, відносяться до виплат попереднього місяця (за який вони нараховані).14
14 Див. консультації з прикладами «Перерахунок відпускних, якщо працівниці в поточному місяці донараховано індексацію за попередні місяці, які включалися до розрахункового періоду» та «Щодо врахування індексації, нарахованої в грудні 2021 року за лютий 2021 року, та перерахованих відпускних за попередню відпустку, надану в жовтні 2021 року, при нарахуванні відпускних за відпустку, що надається в лютому 2022 року» в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 7/2021, стор. 98, та № 1/2022, стор. 102.
Що стосується «перехідних» відпускних, інших «середньозарплатних» виплат, які обчислюються відповідно до Порядку № 100, «лікарняних» та «декретних», то згідно з підпунктом 1.6.1 Інструкції № 5 нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця). Наприклад, сума нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляється пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.
Таким чином, якщо за станом на початок (кінець) розрахункового періоду працівник перебував у відпустці, відрядженні, вимушеному прогулі, виконував державні обов’язки тощо, коли за ним зберігався середній заробіток відповідно до Порядку № 100, хворів або був у «декретній» відпустці, коли йому нараховувалися «лікарняні» або «декретні», тобто коли працівнику нараховувалися виплати, що припадають на два та більше суміжні місяці, то такі «перехідні» виплати розподіляються по місяцях, за які вони нараховані.15, 16
15 Див. також листи Мінсоцполітики від 21.03.2019 № 369/0/206-19, від 24.11.2017 № 2796/0/101-17, від 25.12.2015 № 1675/13/84-15, лист Мінпраці від 17.06.2011 № 190/13/116-11 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 4/2019, стор. 122, № 1/2018, стор. 105, № 5/2016, стор. 114, та № 3/2011, стор. 122, листи Мінпраці від 17.06.2011 № 9/242пд та від 22.06.2006 № 4201/0/14-06/13.
16 Див. лист Мінсоцполітики від 18.06.2019 № 718/0/204-19 в журналі «Все про працю і зарплату» № 8/2019, стор. 111, а також лист Мінсоцполітики від 09.12.2011 № 1105/13/81-11.
Наприклад, якщо працівнику за поточний робочий рік надається щорічна основна відпустка з 4 липня 2022 року (розрахунковий період: з 1 липня 2021 року по 30 червня 2022 року), а в червні 2021 року (місяць, що передує розрахунковому періоду) йому були нараховані і виплачені відпускні за щорічну основну відпустку, надану за попередній робочий рік з 14 червня по 9 липня 2021 року, то частина таких відпускних за дні відпустки, що припадають на період з 1 по 9 липня 2021 року (перший місяць розрахункового періоду), враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну основну відпустку, що надається з 4 липня 2022 року.
Якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 20 червня 2022 року (розрахунковий період: з 1 червня 2021 року по 31 травня 2022 року), а в червні 2021 року (перший місяць розрахункового періоду) йому були нараховані та виплачені «лікарняні» за період хвороби з 24 травня по 11 червня 2021 року, то частина таких «лікарняних» за дні хвороби з 24 по 31 травня 2021 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2022 року. При цьому «лікарняні», нараховані за дні хвороби з 1 по 11 червня 2021 року (перший місяць розрахункового періоду), включаються до розрахунку (див. приклад 17 нижче).15
15 Див. також листи Мінсоцполітики від 21.03.2019 № 369/0/206-19, від 24.11.2017 № 2796/0/101-17, від 25.12.2015 № 1675/13/84-15, лист Мінпраці від 17.06.2011 № 190/13/116-11 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 4/2019, стор. 122, № 1/2018, стор. 105, № 5/2016, стор. 114, та № 3/2011, стор. 122, листи Мінпраці від 17.06.2011 № 9/242пд та від 22.06.2006 № 4201/0/14-06/13.
У випадку якщо працівниці одразу після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), що закінчилась, наприклад, 15 червня 2022 року, надається щорічна основна відпустка з 16 червня 2022 року (розрахунковий період: з 1 червня 2021 року по 31 травня 2022 року), при цьому в місяці розрахункового періоду (лютому 2022 року) їй були виплачені «декретні» за весь період «декретної» відпустки — з 10 лютого по 15 червня 2022 року, то частина таких «декретних», виплачених за дні «декретної» відпустки з 1 по 15 червня 2022 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну відпустку, що надається в червні 2022 року. Тобто до розрахунку включаються тільки «декретні», нараховані за календарні дні, що припадають на місяці розрахункового періоду — з 10 лютого по 31 травня 2022 року (див. приклад 17 нижче).
Врахування виплат, якщо відпустка надається на початку наступного місяця
Оскільки відпускні повинні бути виплачені працівнику не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 23 Закону про відпустки, ст. 115 КЗпП), то іноді вони нараховуються і виплачуються в місяці, що передує місяцю надання відпустки.
Наприклад, при наданні відпустки з 1 липня відпускні виплачуються не пізніше 28 червня. Враховуючи, що подією, з якою пов’язане нарахування відпускних, є відпустка, яка надається в липні, зазначені відпускні будуть відноситися до виплат за липень — місяць, в якому надано відпустку і за який нараховані відпускні (а не червень, незважаючи на виплату відпускних в цьому місяці), при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних до наступних відпусток.17
17 Див. також лист Мінсоцполітики від 09.12.2011 № 1105/13/81-11.
Якщо відпустка надається працівникові в червні 2022 року (розрахунковий період: червень 2021 року — травень 2022 року), а за 24 календарні дні попередньої щорічної відпустки, що надавалась йому з 1 червня 2021 року, відпускні були нараховані та виплачені 27 травня 2021 року (тобто в місяці — травні 2021 року, який не включається до розрахункового періоду), то такі відпускні включаються до заробітку червня 2021 року (тобто місяця, на який припадає початок відпустки, за яку нараховано відпускні, і місяця, що є першим місяцем розрахункового періоду) і враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2022 року.
Якщо оплачувана відпустка надається працівнику (не з відрядною оплатою праці) з 1 числа (з першого робочого дня) наступного місяця, але на момент нарахування відпускних відсутні підсумкові дані про розмір заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду (ще не складено відомості про заробітну плату за цей місяць), то для розрахунку середньої заробітної плати спочатку можна не використовувати дані про нараховану заробітну плату за останній місяць розрахункового періоду, але після проведення нарахування всіх виплат працівникові за такий місяць необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням нарахованих сум за останній місяць розрахункового періоду і провести донарахування або відрахування зайво виплачених сум відпускних (див. приклад 16 нижче).18
18 Див. також лист Мінсоцполітики від 06.02.2017 № 272/0/101-17/282 в журналі «Все про працю і зарплату» № 3/2017, стор. 115.
У працівників-відрядників в такій ситуації, як зазначалося вище, останній місяць розрахункового періоду може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100).18
18 Див. також лист Мінсоцполітики від 06.02.2017 № 272/0/101-17/282 в журналі «Все про працю і зарплату» № 3/2017, стор. 115.
Якщо працівнику відпустка надається на початку наступного місяця (наприклад, з 1 липня), а в останньому місяці розрахункового періоду (червні) працівник хворів, але ще не надав підприємству (по працівнику ще не сформований електронний) листок непрацездатності (далі — ЛН) і, відповідно, йому ще не нараховані «лікарняні», то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат, які були нараховані в розрахунковому періоді. Але після надання працівником (оформлення електронного) ЛН і нарахування йому «лікарняних» необхідно здійснити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівникові відповідну суму відпускних.19
19 Див. також лист Мінсоцполітики від 24.11.2017 № 2796/0/101-17 в журналі «Все про працю і зарплату» № 1/2018, стор. 105.
Відсутність виплат в розрахунковому періоді або відпрацьовано менше календарного місяця
Абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.
Згідно з абзацами третім – четвертим пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (див. приклад 3 нижче).
Якщо у вищевказаному випадку розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (див. приклади 4–7 нижче).
Для реалізації вищенаведених норм для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості (на повну ставку за посадою), порівнюються посадовий оклад за повною посадою та мінімальна заробітна плата у місячному розмірі, що встановлені на день надання щорічної (іншої оплачуваної) відпустки.
Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, порівнюються посадовий оклад і мінімальна заробітна плата, обчислені пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника. Для зазначених осіб місячна мінімальна заробітна плата для розрахунку середньої заробітної плати визначається в тому ж порядку, що і місячна мінімальна заробітна плата для нарахування заробітної плати за виконану роботу в місяці, а саме пропорційно до виконаної норми праці, що передбачено частиною п’ятою статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР 20(див. приклад 5 нижче).
20 Про визначення мінімальної заробітної плати для працівників з неповним робочим часом докладно йдеться у статті «Мінімальна заробітна плата: порядок виплати працівникам» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 8.
Вищезазначені норми застосовуються, наприклад, у випадку, коли працівниці після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трірічного віку (шестірічного віку за медичним висновком) одразу надається щорічна основна відпустка. В цій ситуації для розрахунку використовують тарифну ставку (посадовий оклад) або мінімальну заробітну плату, що діють на день надання щорічної відпустки (див. приклад 7 нижче).21
21 Див. листи Мінсоцполітики від 04.09.2018 № 1511/0/101-18/28 та від 08.04.2016 № 383/13/84-16 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 1/2019, стор. 107, та № 7/2016, стор. 11, а також лист Мінпраці від 27.07.2010 № 217/13/116-10.
Також виходячи з розміру встановленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу) або мінімальної заробітної плати розраховується сума відпускних (грошової компенсації за невикористану відпустку), якщо працівник звільняється, не відпрацювавши повний календарний місяць, наприклад, коли працівника прийнято на роботу 10 травня 2022 року, а 24 червня він звільняється (див. приклад 4 нижче).22
22 Див. також листи Мінсоцполітики від 18.06.2019 № 928/0/206-19, від 19.06.2019 № 933/0/206-19 та від 08.05.2013 № 498/13/84-13 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 7/2019, стор. 115 та 117, № 10/2014, стор. 121, і лист Мінпраці від 22.12.2005 № 717/018/84-05.
Аналогічній підхід в нарахуванні відпускних застосовується і у випадку, якщо новому працівнику надається оплачувана відпустка (наприклад, навчальна), коли він ще не відпрацював повний календарний місяць на підприємстві.22
22 Див. також листи Мінсоцполітики від 18.06.2019 № 928/0/206-19, від 19.06.2019 № 933/0/206-19 та від 08.05.2013 № 498/13/84-13 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 7/2019, стор. 115 та 117, № 10/2014, стор. 121, і лист Мінпраці від 22.12.2005 № 717/018/84-05.
Якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток годинної тарифної ставки на місячну норму робочого часу в місяці надання відпустки.23
23 Див. лист Мінекономіки від 14.02.2022 № 4711-06/7143-09 в цьому номері.
Якщо працівнику встановлено відрядну оплату праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток відрядної розцінки (відрядних розцінок) на місячну норму виробітку в місяці надання відпустки (див. приклад 6 нижче).
У випадках, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 4 Порядку № 100, якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).
Таким чином, для визначення сумарної заробітної плати розрахункового періоду необхідно ту величину, яка більше (посадовий оклад чи мінімальна заробітна плата), помножити на кількість місяців умовного розрахункового періоду, тобто на 12 або на меншу кількість відпрацьованих працівником календарних місяців на підприємстві (місяців перебування у трудових відносинах) (див. приклади 3–7 нижче).
Якщо дохід нарахований в місяці, який виключається з розрахункового періоду
Якщо заробітна плата (дохід) нарахована працівнику в місяці, який виключається з розрахункового періоду на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 (місяць, в якому працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, а також час за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану), то до розрахунку не включаються і всі виплати, нараховані в такому місяці (зокрема, оплата простою).24
24 Див. також лист Мінсоцполітики від 23.04.2018 № 659/0/101-18 в журналі «Все про працю і зарплату» № 6/2018, стор. 114.
Обчислення середньоденної заробітної плати
Для визначення середньоденної заробітної плати необхідно сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період (розрахунковий період) розділити на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (абз. перший п. 7 Порядку № 100).
В Україні відповідно до статті 73 КЗпП святковими днями є:
1 січня — Новий рік;
7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;
8 березня — Міжнародний жіночий день;
1 травня — День праці;
9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
28 червня — День Конституції України;
28 липня — День Української Державності;
24 серпня — День незалежності України;
14 жовтня — День захисників і захисниць України.
Неробочими днями є дні релігійних свят, до яких, крім Різдва Христового, належать:
один день (неділя) — Пасха (в поточному році — 24 квітня, у 2021 році — 2 травня);
один день (неділя) — Трійця (в поточному році — 12 червня, у 2021 році — 20 червня).
Враховуючи вищевикладене, наразі в Україні всього 12 святкових та неробочих днів у календарному році.
Звертаємо увагу, що святковий день 28 липня — День Української Державності з’явився лише поточного року після набрання чинності 09.06.2022 Закону України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня — Дня Української Державності» від 31.05.2022 № 2295-ІХ, тому зазначений день при наданні оплачуваних відпусток не пізніше липня 2022 року, виключати з розрахункового періоду немає підстав.
Крім того, у період воєнного стану слід пам’ятати, що згідно з частиною 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), який набув чинності 24 березня 2022 року, у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, статті 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП, тобто відсутні святкові та неробочі дні. Отже, кількість календарних днів розрахункового періоду не зменшується на святкові та неробочі дні, визначені статтею 73 КЗпП, які припадають на період, починаючи з 24 березня 2022 року та закінчуючи останнім днем воєнного стану, а саме не зменшується на календарні дні 24 квітня (Пасха), 1 травня (День праці), 9 травня (День перемоги), 12 червня (Трійця), 28 червня (День Конституції України), 28 липня (День Української Державності) 2022 року. Якщо воєнний стан буде продовжено після 23 серпня ще, наприклад, на 90 діб до 21 листопада 2022 року, то кількість календарних днів розрахункового періоду не зменшуватиметься також на календарні дні 24 серпня (День незалежності України) та 14 жовтня (День захисників та захисниць України).
В мирний час у загальному випадку при нарахуванні відпускних за відпустку, що надається в серпні 2022 року і пізніше, коли розрахунковий період включає 12 календарних місяців, з кількості календарних днів у розрахунковому періоді необхідно виключати 12 святкових і неробочих днів, передбачених статтею 73 КЗпП.
Однак через те, що два неробочі дні — Пасха і Трійця можуть припадати на різні місяці (наприклад, Пасха може припадати на квітень і травень, Трійця — на травень і червень), не завжди на останні 12 календарних місяців можуть припадати 12 святкових і неробочих днів (далі — святк. д.), іноді може бути 11 святк. д. або 13 святк. д.
Крім того, якщо відпустка надається у період воєнного стану, наприклад, у червні 2022 року, а розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців: червень 2021 року – травень 2022 року, то з кількості календарних днів у розрахунковому періоді необхідно виключити 8 святк. д., а саме 20 та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року.
Якщо відпустка надається у липні 2022 року, а розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців: липень 2021 року – червень 2022 року, то з кількості календарних днів у розрахунковому періоді необхідно виключити 6 святк. д., а саме 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року.
У невисокосному календарному році, яким, зокрема, є 2022 рік, всього 365 календарних днів (далі — к. д.), тому для визначення середньоденної заробітної плати при наданні оплачуваної відпустки в червні 2022 року, коли діє воєнний стан, а розрахунковий період становить 12 календарних місяців, до якого включається лютий, який має 28 к. д., необхідно сумарну заробітну плату за цей розрахунковий період розділити на 357 к. д. (365 к. д. – 8 святк. д.).
У високосному календарному році, що включає 366 к. д., яким буде 2024 рік, при наданні працівнику оплачуваної відпустки в березні 2024 року – лютому 2025 року, коли розрахунковий період включає лютий 2024 року, який має 29 к. д., для визначення середньоденної заробітної плати сумарну заробітну плату за розрахунковий період, що становить 12 календарних місяців, в загальному випадку необхідно розділити на 354 к. д. (366 к. д. – 12 святк. д.).
Враховуючи, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, а також час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану, виключаються з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), то у випадку, якщо в розрахунковому періоді працівник працював в режимі неповного робочого тижня з не залежних від нього причин (тобто за рішенням роботодавця), не працював через простій не з власної вини (простій введено за рішенням роботодавця), перебував у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки, а також не працював з деяких інших причин, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку в розрахунковому періоді на кількість календарних днів в ньому, зменшену на кількість:
- святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (крім святкових і неробочих днів, які припадають на період воєнного стану);
- робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня за рішенням роботодавця (вихідні дні підприємства в цьому випадку з розрахункового періоду не виключаються, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються саме календарні дні відпустки, в т. ч. які припадають на вихідні дні);25
25 Див. лист Мінекономіки від 05.01.2021 № 4709-06/235-07 в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 125, листи Мінпраці від 25.05.2009 № 294/13/84-09, від 21.05.2009 № 279/13/84-09, від 07.08.2009 № 472/13/84-09 та від 12.03.2007 № 66/06/186-07, роз’яснення Мінпраці від 21.07.97 № 04-3022.
- днів простою (не з вини працівника), оплаченного частково;26
26 Див. лист Мінекономіки від 08.02.2021 № 4708-06/7891-09 в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 126.
- календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25 і 26 Закону про відпустки);27
27 Див. також листи Мінсоцполітики від 23.04.2018 № 659/0/101-18, від 12.01.2015 № 4/13/116-15 та від 26.11.2012 № 1203/13/84-12 в журналі «Все про працю і зарплату» № 6/2018, стор. 114, № 2/2015, стор. 115, та № 1/2013, стор. 124, листи Мінпраці від 07.08.2009 № 472/13/84-09, від 21.05.2009 № 279/13/84-09 та роз’яснення Мінпраці від 21.07.97 № 04-3022.
- календарних днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності без нарахування «лікарняних» (від моменту направлення документів до МСЕК до дати огляду працівника МСЕК);28
28 Див. також лист Мінсоцполітики від 06.09.2016 № 293/18/99-16 в журналі «Все про працю і зарплату» № 11/2016, стор. 120.
- інших календарних (робочих) днів, у які працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігалася заробітна плата або зберігалася частково (тобто які виключаються з розрахункового періоду — див. вище);
- відпрацьованих робочих днів, за які не нараховано заробітну плату та які документально не відображені у внутрішніх документах роботодавця (у табелі обліку робочого часу, зарплатній відомості тощо) або за які відсутні дані про нараховану заробітну плату (документи втрачені) внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
Якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (у зв’язку з сімейними обставинами, за сумісництвом тощо), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться на загальних підставах згідно з нормами пункту 7 Порядку № 100, тобто кількість днів у розрахунковому періоді не зменшується на кількість робочих днів, не відпрацьованих працівником у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня (див. приклад 11 нижче).29
29 Див. лист Мінекономіки від 05.01.2021 № 4709-06/235-07 в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 125, листи Мінпраці від 25.05.2009 № 294/13/84-09, від 21.05.2009 № 279/13/84-09, від 07.08.2009 № 472/13/84-09 та від 12.03.2007 № 66/06/186-07, роз’яснення Мінпраці від 21.07.97 № 04-3022.
Визначення суми відпускних
Сума відпускних розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати, обчисленої у вищерозглянутому порядку, на кількість календарних днів відпустки (абз. перший п. 7 Порядку № 100).
У мирний час при визначенні тривалості щорічної відпустки або додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, святкові та неробочі дні не враховуються (ч. друга ст. 5 Закону про відпустки).
У мирний час святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, які припадають на період вищезазначених відпусток, у розрахунок тривалості таких відпусток не включаються і не оплачуються (абз. другий п. 7 Порядку № 100).
Всі інші оплачувані відпустки (навчальна, творча, «чорнобильська», «ветеранська» тощо) на святкові та неробочі дні не продовжуються, тобто такі дні оплачуються як календарні дні відпустки.
У період воєнного стану, як зазначалося вище, святкові та неробочі дні, визначені статтею 73 КЗпП, відсутні (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136), тому зазначені дні включаються до тривалості щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та оплачуються як звичайні календарні дні відпустки.
Так, у тривалість зазначених відпусток у 2022 році включаються календарні дні 24 квітня (Пасха), 1 травня (День праці), 9 травня (День перемоги), 12 червня (Трійця), 28 червня (День Конституції України), 28 липня (День Української Державності).
Розглянемо на конкретних прикладах порядок нарахування відпускних працівникам в різних ситуаціях.
ПРИКЛАД 1
Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить 12 календарних місяців
Працівнику, який пропрацював на підприємстві 5 років, за черговий робочий рік, який був повністю відпрацьований, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні з 20 червня по 13 липня 2022 року, при цьому календарний день 28 червня (День Конституції України) включається до тривалості щорічної відпустки. Розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців роботи (червень 2021 року – травень 2022 року), що передують місяцю надання відпустки (червень 2022 року). Сумарна заробітна плата працівника у розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних (оклад, постійні доплати, надбавки, індексація тощо) становить 105 273 грн.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року), за винятком 8 святкових і неробочих днів (20 та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року):
365 к. д. – 8 святк. д. = 357 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
105 273 грн. : 357 к. д. = 294,88 грн.
Сума відпускних:
294,88 грн. х 24 к. д. = 7077,12 грн.
ПРИКЛАД 2
Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить декілька календарних місяців
Працівнику, прийнятому на роботу 4 січня 2022 року (перший робочий день місяця на підприємстві), з 11 липня по 3 серпня 2022 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні, при цьому календарний день 28 липня (День Української Державності) включається до тривалості щорічної відпустки. Працівник відпрацював повних 6 календарних місяців (далі — міс.) з січня по червень 2022 року, тому всі ці місяці включаються до розрахункового періоду.
В кожному місяці розрахункового періоду працівник отримував заробітну плату в розмірі мінімальної заробітної плати — 6500 грн., в тому числі щомісяця отримував оклад у розмірі 5800 грн., суми індексації (базовий місяць — січень 2021 року) в січні — 173,67 грн. (2481 грн. х 7%), в лютому — 173,67 грн. (2481 грн. х 7%), в березні — 173,67 грн. (2481 грн. х 7%), у квітні — 290,28 грн. (2481 грн. х 11,7%), у травні — 416,81 грн. (2481 грн. х 16,8%), у червні — 506,12 грн. (2481 грн. х 20,4%)30 та доплату до мінімальної заробітної плати (до 6500 грн.).
30 У цьому прикладі суми нарахованої індексації зазначаємо, а в наступних прикладах для спрощення розрахунків суми нарахованої індексації в розрахунковому періоді не розглядаємо, хоча вони повинні враховуватися під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (січень – червень 2022 року) без урахування святкових та неробочих днів:
31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) – 3 святк. д. (1 та 7 січня, 8 березня) = 178 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
(6500 грн. х 6 міс.) : 178 к. д. = 219,10 грн.
Сума відпускних:
219,10 грн. х 24 к. д. = 5258,40 грн.
ПРИКЛАД 3
Нарахування грошової компенсації за невикористану відпустку,
якщо працівник відпрацював менше календарного місяця,
а його посадовий оклад більший за мінімальну заробітну плату
Працівника прийнято на роботу 10 травня 2022 року, а вже 24 червня він звільняється. Враховуючи, що тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарні дні, при звільненні працівнику виплачується грошова компенсація за невикористані 3 календарні дні зазначеної відпустки (24 к. д. : (365 к. д. – 8 святк. д.) х 46 відпрац. к. д.). Посадовий оклад працівника в місяці нарахування грошової компенсації — 7000 грн.
Оскільки працівник не має жодного повністю відпрацьованого календарного місяця, розрахунковий період у нього відсутній. У цьому випадку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи із встановленого посадового окладу або мінімальної заробітної плати (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100). Враховуючи, що у місяці виплати грошової компенсації посадовий оклад працівника більший за мінімальну заробітну плату в місячному розмірі (7000 грн. > 6500 грн.), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру посадового окладу.
В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2021 року – травень 2022 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру встановленого йому посадового окладу становить:
7000 грн. х 12 міс. = 84 000 грн.
Кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року), за винятком 8 святкових і неробочих днів, що припадають на цей період (20 та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня , 8 березня 2022 року):
365 к. д. – 8 святк. д. = 357 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
84 000 грн. : 357 к. д. = 235,29 грн.
Сума грошової компенсації за невикористану відпустку:
235,29 грн. х 3 к. д. = 705,87 грн.
ПРИКЛАД 4
Нарахування відпускних, якщо працівник відпрацював менше календарного місяця,
а його посадовий оклад менше мінімальної заробітної плати
Працівник, прийнятий на роботу 3 травня 2022 року (другий робочий день місяця), звільняється 27 червня. На момент звільнення працівник має право на 4 календарні дні (24 к. д. : (365 к. д. – 8 святк. д.) х 56 відпрац. к. д.) щорічної основної відпустки. На підставі заяви працівника перед звільненням йому надається невикористана щорічна основна відпустка тривалістю 4 календарні дні з 28 червня по 1 липня (датою звільнення є останній день відпустки). Посадовий оклад працівника в місяці надання відпустки (в червні) — 6000 грн.
Оскільки у працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця, розрахунковий період у нього відсутній. В цьому випадку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з установленого розміру посадового окладу або розміру мінімальної заробітної плати (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).
У місяці надання відпустки посадовий оклад працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (6000 грн. < 6500 грн.), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2021 року – травень 2022 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру мінімальної заробітної плати становить:
6500 грн. х 12 міс. = 78 000 грн.
Кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року), за винятком святкових і неробочих днів, що припадають на цей період:
365 к. д. – 8 святк. д. = 357 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
78 000 грн. : 357 к. д. = 218,49 грн.
Сума відпускних:
218,49 грн. х 4 к. д. = 873,96 грн.
ПРИКЛАД 5
Нарахування відпускних працівнику, який працює з неповним робочим часом,
якщо оклад за повною посадою менше мінімальної заробітної плати
Працівника, який є особою з інвалідністю (далі — інвалід) ІІІ групи, було прийнято на роботу 6 червня 2022 року за направленням служби зайнятості. Він працює на умовах неповного робочого часу — 5 годин на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. З 25 липня цьому працівнику як інваліду на підставі поданої ним заяви надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві (п. 2 ч. сьомої ст. 10 Закону про відпустки).
Оклад за повною посадою працівника — 6200 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в липні — 105 робочих годин (21 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу в цьому місяці — 168 робочих годин (21 р. д. х 8 р. г.).
Враховуючи, що у працівника відсутній розрахунковий період (немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з установленого йому місячного окладу або мінімальної заробітної плати. Якщо розмір місячного окладу менше мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з розміру мінімальної заробітної плати. У разі роботи на умовах неповного робочого часу розрахунок здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно індивідуальному графіку роботи (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).
Оскільки працівник працює на умовах неповного робочого часу, а в місяці надання відпустки — липні 2022 року оклад за повною посадою працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (6200 грн. < 6500 грн.), то обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в цьому місяці виходячи з індивідуальної норми робочого часу та мінімальної заробітної плати в місячному розмірі:
6500 грн. : 168 р. г. х 105 відпрац. г. = 4062,50 грн.
Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника у липні 2022 року використовується для розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних.
В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (липень 2021 року – червень 2022 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру «пропорційної» мінімальної заробітної плати становить:
4062,50 грн. х 12 міс. = 48 750 грн.
Кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року), за винятком святкових і неробочих днів, що припадають на цей період (24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року):
365 к. д. – 6 святк. д. = 359 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
48 750 грн. : 359 к. д. = 135,79 грн.
Сума відпускних:
135,79 грн. х 24 к. д. = 3258,96 грн.
ПРИКЛАД 6
Нарахування відпускних працівниці з відрядною оплатою праці,
якщо в розрахунковому періоді не було заробітку у зв’язку з перебуванням
у відпустці без збереження заробітної плати
Працівниця з 1 березня 2021 року до 31 травня 2022 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки), а в період з 1 по 26 червня 2022 року працювала у звичайному режимі. З 27 червня їй надається щорічна основна відпустка тривалістю 14 календарних днів. Працівниці (швачці) встановлено відрядну оплату праці, при цьому протягом місяця вона виготовляє вироби двох видів. У місяці надання щорічної відпустки (у червні) працівниці встановлено норму виробітку — 60 виробів І виду при відрядній розцінці 70 грн. за виріб та 40 виробів ІІ виду при відрядній розцінці 100 грн. за виріб.
Оскільки з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину протягом останніх 12 календарних місяців (червень 2021 року – травень 2022 року) виключається з розрахункового періоду.
Враховуючи, що у працівниці немає розрахункового періоду, і протягом останніх 12 календарних місяців (червень 2021 року – травень 2022 року) вона не мала заробітку, при цьому їй встановлено відрядну оплату праці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з місячної заробітної плати або мінімальної заробітної плати плати, встановлених у місяці надання працівниці щорічної основної відпустки (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).
Визначимо місячну заробітну плату працівниці в червні шляхом множення норми виробітку на відрядні розцінки:
60 виробів (І виду) х 70 грн. + 40 виробів (ІІ виду) х 100 грн. = 4200 + 4000 = 8200 грн.
У місяці надання відпустки розмір місячної заробітної плати працівниці більший за мінімальну заробітну плату в місячному розмірі (8200 грн. > 6500 грн.), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру місячної заробітної плати.
В умовному розрахунковому періоді – останні 12 календарних місяців (червень 2021 року – травень 2022 року) сумарна заробітна плата, розрахована з розміру місячної заробітної плати, становить:
8200 грн. х 12 міс. = 98 400 грн.
Кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року), за винятком святкових і неробочих днів, що припадають на цей період (20 та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року):
365 к. д. – 8 святк. д. = 357 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
98 400 грн. : 357 к. д. = 275,63 грн.
Сума відпускних:
275,63 грн. х 14 к. д. = 3858,82 грн.
ПРИКЛАД 7
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді у працівниці
не було заробітку через перебування у відпустці для догляду за дитиною
Працівниця з 2019 року по 10 липня 2022 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Відразу після закінчення цієї відпустки працівниці з 11 липня 2022 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 18 календарних днів. Оклад працівниці на день надання щорічної основної відпустки — 6300 грн.
Оскільки до розрахункового періоду не включається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки (за період цієї відпустки заробітна плата працівниці не виплачується, а надається лише допомога при народженні дитини за рахунок держбюджету), виключається з розрахункового періоду.
Враховуючи, що в розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року) у працівниці не було заробітку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з місячного окладу або мінімальної заробітної плати, встановлених на день надання працівниці щорічної основної відпустки (абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100). У місяці надання відпустки розмір місячного окладу працівниці менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (6300 грн. < 6500 грн.), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
В умовному розрахунковому періоді – останні 12 календарних місяців (липень 2021 року – червень 2022 року) сумарна заробітна плата, розрахована з розміру мінімальної заробітної плати, становить:
6500 грн. х 12 міс. = 78 000 грн.
Кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року), за винятком святкових і неробочих днів, що припадають на цей період (24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року):
365 к. д. – 6 святк. д. = 359 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
78 000 грн. : 359 к. д. = 217,27 грн.
Сума відпускних:
217,27 грн. х 18 к. д. = 3910,86 грн.
Звертаємо увагу, що період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку не зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку (п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Тому працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, відразу може бути надана щорічна відпустка лише за наявності стажу, що дає право на щорічну відпустку.31
31 Детально про обчислення відпускного стажу та кількості днів щорічної відпустки, на які працівник має право, розказано у статті «Порядок надання щорічних відпусток» цього номера.
ПРИКЛАД 8
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці
для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, після якої працювала
Працівниця, якій з 27 червня 2022 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 14 календарних днів, з 2019 року по 15 березня 2022 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. З 16 березня 2022 року працівниця вийшла на роботу та відпрацювала в цьому місяці 12 робочих днів, а також у квітні – травні відпрацювала всі робочі дні за графіком роботи. Оклад працівниці у 2022 році — 9000 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.
Оскільки в розрахунковий період не включається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки, виключається з розрахункового періоду.
Враховуючи, що працівниця вийшла на роботу лише 16 березня 2022 року, з розрахункового періоду (червень 2021 року – травень 2022 року) виключаються не відпрацьовані повністю календарні місяці, в яких працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною, тобто місяці з червня 2021 року по лютий 2022 року. Відповідно, розрахунковий період включає лише 3 календарні місяці (березень – травень 2022 року), в яких працівниця працювала. Крім того, з розрахункового періоду виключається 15 календарних днів березня (з 1 по 15 число), в які працівниця не працювала, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною.
Кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді:
31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) – 15 к. д. (відпустка для догляду за дитиною з 1 по 15 березня, включаючи святковий день 8 березня) = 77 к. д.
Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:
9000 грн. : 22 р. д. х 12 відпрац. д. (зарплата за березень) + 9000 грн. х 2 міс. (зарплата за квітень і травень) = 4909,09 + 18 000 = 22 909,09 грн.
Середньоденна заробітна плата:
22 909,09 грн. : 77 к. д. = 297,52 грн.
Сума відпускних:
297,52 грн. х 14 к. д. = 4165,28 грн.
ПРИКЛАД 9
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала
у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною
до досягнення нею 6-річного віку, після якої працювала
Працівниці з 30 травня 2022 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 20 календарних днів. Вона до травня 2021 року працювала у звичайному режимі, а в розрахунковому періоді (1 травня 2021 року – 30 квітня 2022 року) на підставі довідки з медустанови з 5 травня 2021 року (перший робочий день місяця) по 4 листопада 2021 року (тобто всього 6 місяців) перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки), а до. Після закінчення відпустки для догляду за дитиною працівниця працювала у звичайному режимі з 5 листопада 2021 року по 29 травня 2022 року. Оклад працівниці в розрахунковому періоді — 8000 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.
Час (календарні дні) перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (з 5 травня по 4 листопада 2021 року) виключається з розрахункового періоду як час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). Відповідно, розрахунковий період включає календарні дні з 1 по 4 травня 2021 року та з 5 листопада 2021 року по 30 квітня 2022 року, за винятком святкових і неробочих днів.
Оскільки відповідно до пункту 7 Порядку № 100 при обчисленні кількості календарних днів розрахункового періоду виключаються святкові та неробочі дні, то в нашому випадку виключається лише 6 таких днів (1 травня, 2 травня (Пасха), 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року). Всі інші святкові та неробочі дні (тобто 9 травня, 20 червня (Трійця), 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня 2021 року) припали на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, який, як зазначено вище, виключається з розрахункового періоду. Також у 2022 році не є неробочим днем 24 квітня (Пасха) через воєнний стан (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136).
Кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді:
4 к. д. (з 1 по 4 травня 2021 року) + 26 к. д. (з 5 по 30 листопада 2021 року) + 31 к. д. (грудень) + 31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) – 6 святк. д. (1 травня, 2 травня (Пасха), 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року) = 175 к. д.
Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:
8000 грн. : 22 р. д. х 18 відпрац. д. (зарплата за листопад 2021 року) + 8000 грн. х 5 міс. (зарплата за грудень 2021 року – квітень 2022 року) = 6545,45 + 40 000 = 46 545,45 грн.
Середньоденна заробітна плата:
46 545,45 грн. : 175 к. д. = 265,97 грн.
Сума відпускних:
265,97 грн. х 20 к. д. = 5319,40 грн.
ПРИКЛАД 10
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді невихід на роботу
за самостійним рішенням працівника та призупинення дії трудового договору
На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівниці з 18 липня 2022 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
У розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року) та після нього у працівниці відбулися такі події:
- з 1 по 14 липня 2021 року — щорічна основна відпустка тривалістю 14 календарних днів за попередній робочий рік з нарахуванням відпускних в сумі 3796,81 грн.;
- з 15 липня 2021 року по 23 лютого 2022 року — робота у звичайному режимі з нарахуванням заробітної плати в загальній сумі 75 184,23 грн.;
- з 24 лютого по 23 березня 2022 року — невихід на роботу за самостійним рішенням працівниці (виїзд за кордон у зв’язку з початком бойових дій на території України) з відображенням у табелі за кодом «І» — інші причини неявок;
- з 24 березня по 30 червня 2022 року — призупинення дії трудового договору з працівницею;
- з 1 по 17 липня 2022 року — робота у звичайному режимі.
Оскільки з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), то з розрахункового періоду виключається період передбаченого частиною 1 статті 13 Закону № 2136 призупинення дії трудового договору (з 24 березня по 30 червня 2022 року), що включає 99 календарних днів.
Період невиходу на роботу за самостійним рішенням працівниці (з 24 лютого по 23 березня 2022 року) законодавством не передбачений, тому такий період не виключається з розрахункового періоду.
Кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року):
365 к. д. – 99 к. д. (призупинення дії трудового договору) – 6 святк. д. (24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року) = 260 к. д.
Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:
3796,81 грн. (відпускні за відпустку у липні 2021 року) + 75 184,23 грн. (зарплата за відпрацьований період з 15 липня 2021 року до 23 лютого 2022 року) = 78 981,04 грн.
Середньоденна заробітна плата:
78 981,04 грн. : 260 к. д. = 303,77 грн.
Сума відпускних:
303,77 грн. х 24 к. д. = 7290,48 грн.
ПРИКЛАД 11
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді робота
на умовах неповного робочого часу, простій та відпустка без збереження заробітної плати
Працівнику з 27 червня 2022 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад за повною посадою працівника у 2021 – 2022 роках становить 7500 грн. На підприємстві в період з червня 2021 року по травень 2022 року було встановлено 8-годинний робочий день та 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.
У розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року) працівник працював з такими режимами:
- з 1 червня по 31 серпня 2021 року — повний робочий день та повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику щомісяця заробітної плати в розмірі окладу — 7500 грн.;
- з 1 по 30 вересня 2021 року — неповний робочий тиждень (4 робочі дні на тиждень — понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) з ініціативи працівника з нарахуванням заробітної плати за вересень в сумі 5795,45 грн. (7500 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д.);
- з 1 по 31 жовтня 2021 року — повний робочий день та повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за жовтень у розмірі окладу — 7500 грн.;
- з 1 по 30 листопада 2021 року — неповний робочий день (4 робочі години на день) з ініціативи роботодавця (або працівника) за повного робочого тижня з нарахуванням працівнику заробітної плати за листопад в сумі 3750 грн. (7500 грн. : 176 р. г. х 88 відпрац. г.);
- з 1 по 31 грудня 2021 року — повний робочий день та повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за грудень у розмірі окладу — 7500 грн.;
- з 1 по 31 січня 2022 року — неповний робочий тиждень (3 робочі дні на тиждень — понеділок, середа, п’ятниця) за повного робочого дня з ініціативи роботодавця з нарахуванням працівнику заробітної плати за січень в сумі 4342,11 грн. (7500 грн. : 19 р. д. х 11 відпрац. д.);
- з 1 по 23 лютого 2022 року — повний робочий день та повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за лютий в сумі 6375 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 17 відпрац. д.);
- з 24 лютого по 31 березня 2022 року — простій структурного підрозділу, в якому працює працівник, з нарахуванням оплати за час простою у розмірі 2/3 окладу (ч. перша ст. 113 КЗпП): за лютий — в сумі 1000 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 4 р. д. х 2/3); за березень — в сумі 5000 грн. (7500 грн. х 2/3);
- з 1 квітня по 31 травня 2022 року — відпустка без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану (ст. 26 Закону про відпустки, ч. 3 ст. 12 Закону № 2136).
Враховуючи, що в період з 1 по 30 вересня 2021 року працівник працював на умовах неповного робочого тижня за власною ініціативою, цей період роботи (у тому числі не відпрацьовані у зазначеному періоді дні по середах, які є робочими днями на підприємстві) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду робочі дні з 1 до 30 листопада 2021 року, коли працівник працював на умовах неповного робочого дня.
Оскільки на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то з розрахункового періоду виключаються:
- робочі дні — всі вівторки та четверги, в які працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (у період з 1 по 31 січня 2022 року), а саме 8 календарних (робочих) днів;
- період простою (з 24 лютого по 31 березня 2022 року), що включає 36 календарних днів, оплачений частково (у розмірі 2/3 окладу);
- період відпустки без збереження заробітної плати (з 1 квітня до 31 травня 2022 року) тривалістю 61 календарний день.
Кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року):
365 к. д. — 7 святк. д. – 8 к. д. – 36 к. д. – 61 к. д. = 253 к. д.,
де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
7 святк. д. — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді (20 та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня 2022 року);
8 к. д. — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства, в які працівник не працював у січні 2022 року у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (тобто всі вівторки та четверги січня);
36 к. д. — кількість календарних днів простою (не з вини працівника) з 24 лютого по 31 березня 2022 року (включаючи святковий день 8 березня), оплаченого частково;
61 к. д. — кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, наданої з 1 квітня до 31 травня 2022 року.
Оскільки період простою виключається з розрахункового періоду, то оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.
Виплати, які нараховані в розрахунковому періоді та враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:
7500 грн. х 5 міс. (зарплата за червень, липень, серпень, жовтень та грудень 2021 року) + 5795,45 грн. (зарплата за вересень) + 3750 грн. (зарплата за листопад) + 4342,11 грн. (зарплата за січень) + 6375 грн. (зарплата за лютий) = 57 762,56 грн.
Середньоденна заробітна плата:
57 762,56 грн. : 253 к. д. = 228,31 грн.
Сума відпускних:
228,31 грн. х 24 к. д. = 5479,44 грн.
ПРИКЛАД 12
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді
працівнику виплачувалися місячні премії
На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівнику з 4 липня 2022 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. У розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року) працівнику згідно з колективним договором з липня по грудень 2021 року виплачувались місячні премії в поточному місяці за поточний місяць, а з 1 січня 2022 року за поточний місяць у наступному місяці в розмірі 20% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці. Оклад працівника у 2021 – 2022 роках становить 8000 грн.
У липні – грудні 2021 року працівник відпрацював усі робочі дні, передбачені графіком роботи, тому щомісяця отримував заробітну плату в сумі 9600 грн., у тому числі оклад — 8000 грн. та щомісячну премію — 1600 грн. (8000 грн. х 20%).
Для цілей обчислення середньої заробітної плати місячна премія, нарахована в поточному місяці за поточний місяць, у повній сумі включається до заробітку поточного місяця (в якому вона нарахована). Отже, місячні премії, нараховані щомісяця у липні – грудні 2021 року в сумі 1600 грн. (8000 грн. х 20%) за поточний місяць, включаються до заробітку поточного місяця з метою обчислення середньої заробітної плати.
У січні – червні 2022 року працівник відпрацював та отримав заробітну плату в наступних розмірах:
- в січні відпрацював 19 робочих днів (виконав норму робочого часу в цьому місяці) та отримав заробітну плату в розмірі окладу — 8000 грн.;
- в лютому відпрацював 17 з 20 робочих днів (з 24 лютого по 10 березня (15 к. д.) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати) та отримав заробітну плату виходячи з окладу в сумі 6800 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 17 відпрац. д.) і премію за січень в сумі 1600 грн. (8000 грн. х 20%);
- в березні відпрацював 16 з 22 робочих днів (з 1 по 10 березня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати) та отримав заробітну плату виходячи з окладу в сумі 5818,18 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 16 відпрац. д.) і премію за лютий в сумі 1360 грн. (8000 грн. х 20% : 20 р. д. х 17 відпрац. д.);
- у квітні відпрацював 21 робочий день (виконав норму робочого часу в цьому місяці) та отримав заробітну плату в розмірі окладу — 8000 грн. і премію за березень в сумі 1163,64 грн. (8000 грн. х 20% : 22 р. д. х 16 відпрац. д.);
- у травні відпрацював 11 з 22 робочих днів (з 17 по 31 травня (15 к. д.) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати) та отримав заробітну плату виходячи з окладу в сумі 4000 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 11 відпрац. д.) і премію за квітень в сумі 1600 грн. (8000 грн. х 20%);
- в червні відпрацював 22 робочі дні (виконав норму робочого часу в цьому місяці) та отримав заробітну плату в розмірі окладу — 8000 грн. і премію за травень в сумі 800 грн. (8000 грн. х 20% : 22 р. д. х 11 відпрац. д.).
Для цілей обчислення середньої заробітної плати місячна премія, нарахована у поточному місяці за попередній місяць, включається до заробітку поточного місяця (в якому вона нарахована). Для визначення частини такої премії, яка включається до заробітку поточного місяця, необхідно спочатку суму премії поділити на кількість відпрацьованих днів місяця, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів місяця, в якому вона нарахована. Отримана розрахункова сума премії враховується в повному обсязі, якщо місяць, за який нараховано премію, відпрацьований повністю. Якщо ж місяць, за який нараховано премію, відпрацьований частково (неповністю), при цьому розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії, то враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії (абз. третій п. 3 Порядку № 100).
Отже, місячні премії, нараховані в лютому – червні 2022 року за попередній місяць, включаються до заробітку поточного місяця з метою обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних. Визначимо частини зазначених премій, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати.
У лютому працівник відпрацював 17 робочих днів, а в січні відпрацював усі 19 робочих днів (відпрацював січень повністю), тому частина премії, нарахованої у лютому за січень в сумі 1600 грн., яка включається до розрахунку та відноситься до заробітку лютого, становить:
1600 грн. : 19 відпрац. д. (січень) х 17 відпрац. д. (лютий) = 1431,58 грн.
У березні працівник відпрацював 16 робочих днів, а в лютому відпрацював 17 робочих днів (відпрацював лютий частково), тому частина премії, нарахованої у березні за лютий в сумі 1360 грн., що відноситься до заробітку березня, становить:
1360 грн. : 17 відпрац. д. (лютий) х 16 відпрац. д. (березень) = 1280 грн.
Оскільки місяць, за який нараховано премію, — лютий відпрацьований працівником частково, то розрахункову суму премії необхідно порівняти з фактично нарахованою сумою премії. Розрахункова сума премії менше фактично нарахованої суми премії (1280 грн. < 1360 грн.), тому при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до заробітку березня включається розрахункова сума премії за лютий — 1280 грн.
У квітні працівник відпрацював 21 робочий день, а в березні відпрацював 16 робочих днів (відпрацював березень частково), тому частина премії, нарахованої у квітні за березень в сумі 1163,64 грн., що відноситься до заробітку квітня, становить:
1163,64 грн. : 16 відпрац. д. (березень) х 21 відпрац. д. (квітень) = 1527,28 грн.
Оскільки місяць, за який нараховано премію, — березень відпрацьований працівником частково, а розрахункова сума премії, що припадає на квітень, більша за фактично нараховану суму премії (1527,28 грн. > 1163,64 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до заробітку квітня включається фактично нарахована сума премії за березень — 1163,64 грн.
У травні працівник відпрацював 11 робочих днів, а в квітні відпрацював 21 робочий день (відпрацював квітень повністю), тому частина премії, нарахованої у травні за квітень в сумі 1600 грн., яка включається до розрахунку та відноситься до заробітку травня, становить:
1600 грн. : 21 відпрац. д. (квітень) х 11 відпрац. д. (травень) = 838,10 грн.
У червні працівник відпрацював 22 робочі дні, а в травні відпрацював 11 робочих днів (відпрацював травень частково), тому частина премії, нарахованої у червні за травень в сумі 800 грн., що відноситься до заробітку червня, становить:
800 грн. : 11 відпрац. д. (травень) х 22 відпрац. д. (червень) = 1600 грн.
Оскільки місяць, за який нараховано премію, — травень відпрацьований працівником частково, а розрахункова сума премії, що припадає на червень, більша за фактично нараховану суму премії (1600 грн. > 800 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до заробітку червня включається фактично нарахована сума премії за травень — 800 грн.
У липні 2022 року працівнику нарахували премію за червень, але оскільки ця премія належить до місяця її нарахування — липня 2022 року, який не включається до розрахункового періоду, то зазначена премія не включається до розрахунку.
Загальна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:
8000 грн. х 6 міс. (зарплата за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року) + 1600 грн. х 6 міс. (премії за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року) + 8000 грн. (зарплата за січень) + 6800 грн. (зарплата за лютий) + 1431,58 грн. (премія, нарахована в лютому за січень) + 5818,18 грн. (зарплата за березень) + 1280 грн. (премія, нарахована в березні за лютий) + 8000 грн. (зарплата за квітень) + 1163,64 грн. (премія, нарахована у квітні за березень) + 4000 грн. (зарплата за травень) + 838,10 грн. (премія, нарахована у травні за квітень) + 8000 грн. (зарплата за червень) + 800 грн. (премія, нарахована в червні за травень) = 103 731,50 грн.
Кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року):
365 к. д. – 5 святк. д. – 30 к. д. = 330 к. д.,
де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
5 святк. д. — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді (24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня 2022 року);
30 к. д. — загальна кількість календарних днів перебування у відпустках без збереження заробітної плати: 15 к. д. (з 24 лютого до 10 березня, включаючи святковий день 8 березня) + 15 к. д. (з 17 по 31 травня) .
Середньоденна заробітна плата:
103 731,50 грн. : 330 к. д. = 314,34 грн.
Сума відпускних:
314,34 грн. х 24 к. д. = 7544,16 грн.
ПРИКЛАД 13
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися квартальні премії
На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівнику з 8 серпня 2022 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад працівника становить 9000 грн. Йому в розрахунковому періоді (серпень 2021 року – липень 2022 року) нараховано дохід (оклад, індексація, доплати за інтенсивність праці, за надурочну роботу, оплата роботи у вихідний день, «лікарняні») в сумі 123 857 грн., що враховується при нарахуванні відпускних. Крім того, працівнику з 1 січня 2022 року згідно з Положенням про преміювання виплачувались квартальні виробничі премії у першому місяці кварталу, наступного за звітним, у розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, а саме:
- у квітні 2022 року — премія за I квартал 2022 року, в якому працівник відпрацював 39 з 61 робочого дня за графіком роботи підприємства (з 24 по 31 січня (6 р. д.) працівник хворів, а з 24 лютого по 20 березня (25 к. д. або 16 р. д.) на підприємстві був введений простій з оплатою в розмірі 2/3 окладу), в сумі 5754,10 грн. (9000 грн. : 61 р. д. х 39 відпрац. д.);
- у липні 2022 року — премія за ІІ квартал 2022 року, в якому працівник відпрацював 54 з 65 робочих днів за графіком роботи підприємства (з 17 по 31 травня (15 к. д. або 11 р. д.) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), в сумі 7476,92 грн. (9000 грн. : 65 р. д. х 54 відпрац. д.).
Для визначення частини квартальної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у кварталі, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо загальна розрахункова сума квартальної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму квартальної премії, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії (абз. третій п. 3 Порядку № 100).
Отже, нарахована у квітні 2022 року премія за І квартал 2022 року (за 3 місяці: січень, лютий, березень) в сумі 5754,10 грн., включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається до заробітку квітня, травня і червня. Працівник відпрацював у I кварталі 2022 року 39 робочих днів, у квітні — 21 робочий день, у травні — 11 робочих днів, у червні — 22 робочі дні. У цьому випадку денна премія у відпрацьованому І кварталі становить 147,54 грн. (5754,10 грн. : 39 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:
– до квітня: 147,54 грн. х 21 відпрац. д. = 3098,34 грн.;
– до травня: 147,54 грн. х 11 відпрац. д. = 1622,94 грн.;
– до червня: 147,54 грн. х 22 відпрац. д. = 3245,88 грн.
Загальна розрахункова сума премії за І квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становить:
3098,34 грн. (квітень) + 1622,94 грн. (травень) + 3245,88 грн. (червень) = 7967,16 грн.
Оскільки І квартал 2022 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (7967,16 грн. > 5754,10 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у серпні враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за І квартал — 5754,10 грн.
Нарахована в липні 2022 року премія за ІІ квартал 2022 року (за 3 місяці: квітень, травень, червень) в сумі 7476,92 грн., включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, а саме включається до заробітку липня, серпня і вересня. Працівник відпрацював у ІІ кварталі 2022 року 54 робочі дні, у липні — 21 робочий день. У цьому випадку денна премія у відпрацьованому ІІ кварталі становить 138,46 грн. (7476,92 грн. : 54 відпрац. д.), а частина квартальної премії, що відноситься до місяця розрахункового періоду – липня, становить 2907,66 грн. (138,46 грн. х 21 відпрац. д.). Частини квартальної премії, які відносяться до серпня та вересня, для наших розрахунків значення не мають, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду. Відповідно, загальна розрахункова сума премії за ІІ квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду, включає лише частину премії, що відноситься до липня, та становить 2907,66 грн.
Оскільки ІІ квартал 2022 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії менше фактично нарахованої суми цієї премії (2907,66 грн. < 7476,92 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у серпні враховується загальна розрахункова сума премії за ІІ квартал — 2907,66 грн.
Період простою підприємства (з 24 лютого по 20 березня 2022 року), оплачений працівнику в розмірі 2/3 окладу (тобто частково), виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), тому оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.
Загальна сума доходу розрахункового періоду, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:
123 857 грн. (дохід без премій) + 5754,10 грн. (премія за І квартал) + 2907,66 грн. (частина премії за ІІ квартал) = 132 518,76 грн.
Кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (серпень 2021 року – липень 2022 року):
365 к. д. – 5 святк. д. – 25 к. д. – 15 к. д. = 320 к. д.,
де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
5 святк. д. — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді (24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня 2022 року);
25 к. д. — кількість календарних днів простою (не з вини працівника) з 24 лютого по 20 березня 2022 року (включаючи святковий день 8 березня), оплаченого частково;
15 к. д. — кількість календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати (з 17 по 31 травня).
Середньоденна заробітна плата:
132 518,76 грн. : 320 к. д. = 414,12 грн.
Сума відпускних:
414,12 грн. х 24 к. д. = 9938,88 грн.
ПРИКЛАД 14
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися річні винагороди
На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівнику з 4 липня 2022 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад працівника у 2021–2022 роках становить 10 000 грн., а у 2020 році становив 9000 грн. Працівнику в розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року) нараховано дохід (основна заробітна плата, постійні доплати, надбавки, відпускні, «лікарняні») в сумі 107 830 грн., що враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.
Крім того, працівнику в розрахунковому періоді та за його межами виплачувалися річні винагороди, передбачені колективним договором підприємства:
- в лютому 2022 року працівнику нараховано та виплачено річну винагороду за 2021 рік, в якому він відпрацював 221 з 250 робочих днів за графіком роботи підприємства (у 2021 році не відпрацьовано 29 робочих днів, оскільки працівнику з 8 по 24 січня (17 к. д. або 11 р. д.) надавалася відпустка без збереження заробітної плати на період карантину, а з 5 по 28 липня (24 к. д. або 18 р. д.) надавалася щорічна основна відпустка). Оскільки згідно з колективним договором річна винагорода виплачується в поточному році за підсумками роботи у попередньому році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, то працівнику за 2021 рік виплачено річну винагороду в сумі 8840 грн. (10 000 грн. : 250 р. д. х 221 відпрац. д.);
- в березні 2021 року працівнику нараховано та виплачено річну винагороду за 2020 рік, в якому він відпрацював 177 з 251 робочого дня за графіком роботи підприємства (у 2020 році не відпрацьовано 74 робочі дні, оскільки працівнику з 18 березня по 31 травня (75 к. д. або 51 р. д.) надавалася відпустка без збереження заробітної плати на період карантину, з 3 по 27 серпня (24 к. д. або 18 р. д.) — щорічна основна відпустка, а з 19 по 23 жовтня (5 к. д. або 5 р. д.) працівник хворів). Оскільки згідно з колективним договором річна винагорода виплачується в поточному році за підсумками роботи у попередньому році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, то працівнику за 2020 рік виплачено річну винагороду в сумі 6346,61 грн. (9000 грн. : 251 р. д. х 177 відпрац. д.).
Враховуючи, що річну винагороду за 2021 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), працівнику нараховано та виплачено в лютому 2022 року, то така річна винагорода з метою обчислення середньої заробітної плати включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — лютого 2022 року, а саме включається до заробітку лютого 2022 року – січня 2023 року.
Оскільки річну винагороду за 2020 рік, що включає 12 місяців (з січня по грудень), працівнику нараховано та виплачено у березні 2021 року, то така річна винагорода включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — березня 2021 року, а саме включається до заробітку березня 2021 року – лютого 2022 року.
Враховуючи вищевикладене, до заробітку розрахункового періоду (липень 2021 року – червень 2022 року) включаються:
- частини річної винагороди за 2021 рік, що відносяться до лютого – червня 2022 року;
- частини річної винагороди за 2020 рік, що відносяться до липня 2021 року – лютого 2022 року.
Для визначення частини річної винагороди, яка включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої винагороди розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у році, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну винагороду) помножити на кількість відпрацьованих робочих днів у місяцях, до яких відноситься річна винагорода (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування річної винагороди. При цьому якщо загальна розрахункова сума річної винагороди, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму річної винагороди, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума річної винагороди.
Обчислимо частини річних винагород за 2021 та 2020 роки, які включаються до заробітку розрахункового періоду, а потім визначимо суму відпускних.
1. Врахування річної винагороди за 2021 рік.
Для визначення частин річної винагороди за 2021 рік, що включаються до заробітку лютого – червня 2022 року, необхідно спочатку суму цієї винагороди розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у 2021 році:
8840 грн. : 221 відпрац. д. = 40 грн.
Тепер цю суму (денну винагороду) необхідно помножити на кількість відпрацьованих робочих днів окремо в лютому, березні, квітні, травні, червні 2022 року, оскільки ці місяці включаються до розрахункового періоду.
Працівник відпрацював: у лютому — 20 робочих днів (далі — р. д.), у березні — 16 р. д. (з 24 по 31 березня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), у квітні — 0 р. д. (весь місяць працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), у травні та червні — по 22 р. д.
Виходячи з розміру денної винагороди (40 грн.) та відпрацьованого часу працівником у лютому – червні 2022 року, річна винагорода за 2021 рік відноситься до зазначених місяців наступним чином:
– до лютого: 40 грн. х 20 відпрац. д. = 800 грн.;
– до березня: 40 грн. х 16 відпрац. д. = 640 грн.;
– до квітня: 40 грн. х 0 відпрац. д. = 0 грн.;
– до травня: 40 грн. х 22 відпрац. д. = 880 грн.;
– до червня: 40 грн. х 22 відпрац. д. = 880 грн.
Загальна розрахункова сума частин річної винагороди за 2021 рік, що відносяться до лютого – червня 2022 року:
800 + 640 + 0 + 880 + 880 = 3200 грн.
Працівник відпрацював 2021 рік частково (221 з 250 робочих днів за графіком роботи), але загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (3200 грн. < 8840 грн.), тому при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, що надається у липні 2022 року, враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 3200 грн.
2. Врахування річної винагороди за 2020 рік.
Для визначення частин річної винагороди за 2020 рік, які включаються до заробітку липня 2021 року – лютого 2022 року, необхідно спочатку суму цієї винагороди розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у 2020 році:
6346,61 грн. : 177 відпрац. д. = 35,86 грн.
Тепер цю суму денної винагороди необхідно помножити на кількість відпрацьованих робочих днів окремо в липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2021 року, січні, лютому 2022 року, оскільки ці місяці включаються до розрахункового періоду.
Працівник відпрацював: у липні — 4 р. д. (з 5 по 28 липня (24 к. д. або 18 р. д.) працівнику надавалася щорічна основна відпустка), у серпні — 21 р. д., у вересні — 22 р. д., у жовтні — 20 р. д., у листопаді та грудні 2021 року — по 22 р. д., у січні 2022 року — 9 р. д. (з 17 по 28 січня (10 р. д.) працівник хворів), у лютому — 20 р. д.
Виходячи з розміру денної винагороди (35,86 грн.) та відпрацьованого часу працівником у липні 2021 року – лютому 2022 року, річна винагорода за 2020 рік відноситься до зазначених місяців наступним чином:
– до липня: 35,86 х 4 відпрац. д. = 143,44 грн.;
– до серпня: 35,86 грн. х 21 відпрац. д. = 753,06 грн.;
– до вересня: 35,86 грн. х 22 відпрац. д. = 788,92 грн.
– до жовтня: 35,86 грн. х 20 відпрац. д. = 717,20 грн.;
– до листопада: 35,86 грн. х 22 відпрац. д. = 788,92 грн.;
– до грудня: 35,86 грн. х 22 відпрац. д. = 788,92 грн.;
– до січня: 35,86 грн. х 9 відпрац. д. = 322,74 грн.;
– до лютого: 35,86 грн. х 20 відпрац. д. = 717,20 грн.
Загальна розрахункова сума частин річної винагороди за 2020 рік, що відносяться до липня 2021 року – лютого 2022 року:
143,44 + 753,06 + 788,92 + 717,20 + 788,92 + 788,92 + 322,74 + 717,20 = 5020,40 грн.
Працівник відпрацював 2020 рік частково (177 з 251 робочого дня за графіком роботи), але загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (5020,40 грн. < 6346,61 грн.), тому при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у липні 2022 року враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 5020,40 грн.
3. Розрахунок суми відпускних.
Загальна сума доходу розрахункового періоду, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:
107 830 грн. (дохід без винагород) + 3200 грн. (частина річної винагороди за 2021 рік) + 5020,40 грн. (частина річної винагороди за 2020 рік) = 116 050,40 грн.
Кількість календарних днів розрахункового періоду (липень 2021 року – червень 2022 року), що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:
365 к. д. – 6 святк. д. – 38 к. д. = 321 к. д.,
де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
6 святк. д. — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді (24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року);
38 к. д. — кількість календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати (з 24 березня по 30 квітня).
Середньоденна заробітна плата:
116 050,40 грн. : 321 к. д. = 361,53 грн.
Сума відпускних:
361,53 грн. х 24 к. д. = 8676,72 грн.
Таким чином, при визначенні виплат, які відносяться до місяців розрахункового періоду, потрібно враховувати не тільки річну винагороду, нараховану в місяці розрахункового періоду, а й річну винагороду, яка виплачена за межами розрахункового періоду, але частково відноситься до місяців розрахункового періоду.
ПРИКЛАД 15
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику здійснювалися разові виплати
Працівнику за повністю відпрацьований робочий рік надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (за роботу з ненормованим робочим днем) з 20 по 26 червня 2022 року тривалістю 7 календарних днів. Оклад працівника протягом усього розрахункового періоду — 8000 грн.
У розрахунковому періоді, що включає 12 місяців (червень 2021 року – травень 2022 року), крім окладу, працівнику були нараховані та виплачені:
- в червні 2021 року — компенсація втрати частини заробітної плати за березень 2020 року у зв’язку з порушенням термінів її виплати в сумі 678,92 грн. (6345 грн. х 0,107);
- в липні 2021 року — одноразова премія за впровадження нової техніки в сумі 5000 грн.;
- в серпні 2021 року — грошова компенсація за 7 невикористаних днів щорічної додаткової відпустки за попередній робочий рік в сумі 1898,31 грн.;
- у вересні 2021 року — премія за активну участь в конкурсі художньої творчості в сумі 2500 грн.;
- в жовтні 2021 року — винагорода за призове місце у спортивних змаганнях, організованих підприємством, в сумі 3000 грн.;
- в листопаді 2021 року — винагорода до ювілейної річниці діяльності підприємства в сумі 1500 грн.;
- в грудні 2022 року — компенсація вартості придбаного працівником за власні кошти спеціального одягу в сумі 1300 грн.;
- в січні 2022 року — винагорода до Дня народження працівника в сумі 2000 грн.;
- в лютому 2022 року — доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в сумі 2300 грн.;
- в березні 2022 року — разова матеріальна допомога в сумі 3000 грн.;
- в квітні 2022 року — доплата за суміщення посад в сумі 2800 грн.;
- в червні – грудні 2021 року, січні – травні 2022 року — дотації на обіди (харчування за рахунок підприємства) у загальній сумі 37 500 грн.
Усі вищенаведені виплати, крім доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та доплати за суміщення посад, є одноразовими або іншими виплатами, зазначеними у пункті 4 Порядку № 100, тому вони не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплачені в розрахунковому періоді заробітна плата, обчислена з окладу, доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та доплата за суміщення посад:
8000 грн. х 12 міс. (заробітна плата, обчислена з окладу) + 2300 грн. (доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника) + 2800 грн. (доплата за суміщення посад) = 101 100 грн.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року), за винятком святкових і неробочих днів, що припадають на цей період (20 та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року):
365 к. д. – 8 святк. д. = 357 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
101 100 грн. : 357 к. д. = 283,19 грн.
Сума відпускних:
283,19 грн. х 7 к. д. = 1982,33 грн.
ПРИКЛАД 16
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику
виплачувалися матеріальна допомога на оздоровлення, відпускні,
компенсаційні виплати на відрядження та «лікарняні»
Працівнику, який пропрацював на підприємстві більше 5 років, з 1 по 14 липня 2022 року надається частина щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів за поточний робочий рік. Відпускні та матеріальна допомога на оздоровлення до цієї відпустки виплачуються (перераховуються на «зарплатний» рахунок працівника в банку) 27 червня 2022 року. Оклад працівника — 9000 грн. На підприємстві (працівнику) встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.
Незважаючи на нарахування та виплату відпускних без наявності повних даних про заробітну плату працівника за червень 2022 року (останній місяць розрахункового періоду), підприємство нараховує відпускні виходячи з того, що працівник повністю відпрацює робочі дні 28, 29 та 30 червня 2022 року (вівторок, середа та четвер).
У розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року) працівнику були нараховані та виплачені:
- основна заробітна плата (виходячи з окладу) в сумі 98 573,45 грн.;
- матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної основної відпустки за попередній робочий рік, що включається до фонду оплати праці, в сумі 9000 грн. у липні 2021 року;
- відпускні за 24 календарні дні щорічної основної відпустки (з 5 по 28 липня 2021 року) за попередній робочий рік в сумі 7238,65 грн.;
- відпускні за 10 календарних днів щорічної основної відпустки (з 24 січня по 2 лютого 2022 року) за поточний робочий рік в сумі 3124,87 грн.;
- середній заробіток за час відрядження (з 14 до 18 лютого 2022 року) в сумі 2165,40 грн.;
- компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) в сумі 4825,36 грн. у лютому 2022 року;
- «лікарняні» за період хвороби з 16 до 27 травня 2022 року в сумі 3549,28 грн.
Крім основної заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігалася середня заробітна плата (за час попередньої щорічної відпустки, відрядження) та «лікарняні» (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).
Матеріальна допомога на оздоровлення як разова виплата та компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «б», «в» п. 4 Порядку № 100).
Таким чином, загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді, становить:
98 573,45 грн. (основна заробітна плата) + 7238,65 грн. (відпускні за 24 к. д. відпустки) + 3124,87 грн. (відпускні за 10 к. д. відпустки) + 2165,40 грн. (середній заробіток за час відрядження) + 3549,28 грн. («лікарняні») = 114 651,65 грн.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року), за винятком святкових і неробочих днів (24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року):
365 к. д. – 6 святк. д. = 359 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
114 651,65 грн. : 359 к. д. = 319,36 грн.
Сума відпускних:
319,36 грн. х 14 к. д. = 4471,04 грн.
Звертаємо увагу на такий аспект: якщо після нарахування та виплати (перерахування на «зарплатний» рахунок у банку) працівнику 27 червня (понеділок) вищевказаних відпускних він не відпрацює робочі дні 28, 29 та 30 червня 2022 року (вівторок, середа та четвер), наприклад, через прогул або з будь-яких інших неповажних причин, то необхідно буде здійснити перерахунок відпускних. У цьому випадку загальну заробітну плату розрахункового періоду необхідно буде зменшити на денний заробіток за робочі дні 28, 29 та 30 червня, по-новому обчислити середньоденну заробітну плату та визначити остаточну суму відпускних.
У червні 2022 року денний заробіток працівника становить 409,09 грн. (9000 грн. : 22 р. д.). Якщо працівник не відпрацює робочі дні 28, 29 та 30 червня (вівторок, середа та четвер), то надміру включена до загальної заробітної плати розрахункового періоду заробітна плата за ці робочі дні складе 1227,27 грн. (409,09 грн. х 3 невідпрац. д.). У такому разі остаточна загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у розрахунковому періоді, становитиме:
114 651,65 – 1227,27 = 113 424,38 грн.
Нова середньоденна заробітна плата:
113 424,38 грн. : 359 к. д. = 315,95 грн.
Остаточна сума відпускних:
315,95 грн. х 14 к. д. = 4423,30 грн.
Надміру виплачена сума відпускних, яку необхідно відрахувати із заробітної плати працівника:
4471,04 – 4423,30 = 47,74 грн.
ПРИКЛАД 17
Нарахування відпускних, якщо на початок та кінець розрахункового періоду
припадають відповідно хвороба та «декретна» відпустка
У працівниці 14 червня 2022 року закінчилася відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка). Одразу після закінчення цієї відпустки — з 15 червня 2022 року працівниці надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад працівниці у 2021 – 2022 роках становить 8000 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.
У розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року) працівниці були нараховані та виплачені:
- в червні 2021 року — «лікарняні» за період хвороби з 24 травня по 9 червня 2021 року в сумі 4420 грн. (260 грн. х 17 к. д.), у тому числі 2080 грн. (260 грн. х 8 к. д.) за 8 к. д. хвороби (з 24 по 31 травня), що припадають на травень 2021 року (місяць, що не включається до розрахункового періоду), та 2340 грн. (260 грн. х 9 к. д.) за 9 к. д. хвороби (з 1 по 9 червня), що припадають на червень 2021 року (перший місяць розрахункового періоду);
- в червні 2021 року — заробітна плата за 13 відпрацьованих днів з 10 по 30 червня в сумі 5200 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 13 відпрац. д.);
- в липні 2021 року – січні 2022 року — заробітна плата (виходячи з окладу) сукупно в сумі 56 000 грн. (8000 грн. х 7 міс.);
- в лютому 2022 року — заробітна плата за 6 відпрацьованих днів з 1 по 8 лютого в сумі 2400 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 6 відпрац. д.);
- в лютому 2021 року — «декретні» за весь період «декретної» відпустки, яка надавалася з 9 лютого по 14 червня 2022 року (126 к. д.), в сумі 33 390 грн. (265 грн. х 126 к. д.), зокрема 29 680 грн. (265 грн. х 112 к. д.) за 112 к. д. «декретної» відпустки (з 9 лютого по 31 травня 2021 року), що припадають на лютий – травень 2022 року (місяці, що включаються до розрахункового періоду), та 3710 грн. (265 грн. х 14 к. д.) за 14 к. д. «декретної» відпустки (з 1 по 14 червня), що припадають на червень 2022 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду).
«Лікарняні», нараховані у червні 2021 року за дні хвороби з 24 по 31 травня 2021 року в сумі 2080 грн., не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на місяць — травень 2021 року, який не включається до розрахункового періоду. Також не враховуються «декретні», нараховані у лютому 2022 року за 14 календарних днів «декретної» відпустки з 1 по 14 червня 2022 року в сумі 3710 грн., оскільки вони припадають на червень 2022 року — місяць, який не включається до розрахункового періоду.
«Лікарняні», нараховані у червні 2021 року за дні хвороби з 1 по 9 червня 2021 року в сумі 2340 грн., та «декретні», нараховані у лютому 2022 року за дні «декретної» відпустки з 9 лютого по 31 травня 2022 року в сумі 29 680 грн., враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на дні місяців, що включаються до розрахункового періоду.
Виплати, які нараховані в розрахунковому періоді та враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:
2340 грн. («лікарняні» за дні хвороби з 1 до 9 червня 2021 року) + 5200 грн. (зарплата за червень 2021 року) + 56 000 грн. (зарплата за липень 2021 року – січень 2022 року) + 2400 грн. (зарплата за лютий 2022 року) + 29 680 грн. («декретні» за дні «декретної» відпустки з 9 лютого до 31 травня 2022 року) = 95 620 грн.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року), за винятком святкових і неробочих днів (20 та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, при цьому 8 березня 2022 року не виключається, оскільки цей день припав на «декретну» відпустку і за цей день нараховано «декретні»):
365 к. д. – 7 святк. д. = 358 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
95 620 грн. : 358 к. д. = 267,09 грн.
Сума відпускних:
267,09 грн. х 24 к. д. = 6410,16 грн.
ПРИКЛАД 18
Нарахування відпускних працівнику, звільненому після поранення з військової служби,
якщо в розрахунковому періоді йому нараховувався лише середній заробіток
Працівник підприємства в особливий період 24 травня 2021 року був прийнятий на військову службу за контрактом (призваний на строкову військову службу). Під час участі у бойових діях в період проходження військової служби він був поранений 13 квітня 2022 року, після чого проходив лікування у медичному закладі. Після закінчення лікування працівника 10 червня 2022 року було звільнено з військової служби за станом здоров’я, а 15 червня він став на військовий облік за місцем проживання. З 20 червня 2022 року працівник був допущений до роботи на підприємстві, а з 28 червня 2022 року йому наказом керівника надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
За працівником у період з 24 травня 2021 року по 12 квітня 2022 року зберігався середній заробіток на підставі частини третьої статті 119 КЗпП, а з 13 квітня (день поранення) по 16 червня 2022 року (день, що настає за днем взяття на військовий облік після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням лікування внаслідок отримання поранення) зберігався середній заробіток на підставі частини четвертої статті 119 КЗпП.32
32 Детально про трудові гарантії працівників, прийнятих за контрактом або призваних на військову службу в особливий період, розказано у статті «Трудові гарантії працівників, призваних на військову службу або прийнятих до тероборони під час воєнного стану» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2022, стор. 32.
Нагадаємо, що згідно з частиною четвертою статті 119 КЗпП гарантії, визначені у частині третій цієї статті (тобто збереження місця роботи, посади та середнього заробітку на підприємстві під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби), зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші пошкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні в медичних закладах, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування у медичних закладах незалежно від строку лікування.
Враховуючи вищевикладене, за працівником на підприємстві зберігався середній заробіток на підставі частин третьої та четвертої статті 119 КЗпП у період з 24 травня 2021 року до 16 червня 2022 року, який розраховувався із середньоденної заробітної плати — 400 грн.
При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100). Отже, середній заробіток за час проходження військової служби в особливий період, нарахований в розрахунковому періоді, враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.
У розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року) працівнику щомісяця нараховувався лише середній заробіток за час проходження військової служби, який за місяці з червня 2021 року по травень 2022 року становив:
– за червень, жовтень 2021 року, лютий 2022 року — по 8000 грн. (400 грн. х 20 р. д.);
– за липень, вересень, листопад, грудень 2021 року, березень, травень 2022 року — по 8800 грн. (400 грн. х 22 р. д.);
– за серпень 2021 року, квітень 2022 року — по 8400 грн. (400 грн. х 21 р. д.);
– за січень 2022 року — 7600 грн. (400 грн. х 19 р. д.).
Загальна сума середнього заробітку в розрахунковому періоді:
8000 грн. х 3 міс. + 8800 грн. х 6 міс. + 8400 грн. х 2 міс. + 7600 грн. = 24 000 + 52 800 + 16 800 + 7600 = 101 200 грн.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року), за винятком святкових і неробочих днів (20 та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року, 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року):
365 к. д. – 8 святк. д. = 357 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
101 200 грн. : 357 к. д. = 283,47 грн.
Сума відпускних:
283,47 грн. х 24 к. д. = 6803,28 грн.
Звертаємо увагу, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (п. 2 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Отже, час проходження в особливий період військової служби за контрактом (строкової військової служби) з 24 травня 2021 року до 16 червня 2022 року, коли за працівником зберігалися місце роботи та середній заробіток, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
__________________________________________________________________________
Що стосується коригування заробітної плати розрахункового періоду або відпускних, якщо в розрахунковому періоді або в місяці надання відпустки відбулося підвищення тарифних ставок, посадових окладів, відрядних розцінок, то з 12.12.2020 проведення такого коригування не передбачено, оскільки скасовано пункт 10 Порядку № 100, але госпрозрахункові підприємства можуть проводити таке коригування добровільно на умовах, визначених локальним документом підприємства.
Строки виплати відпускних
Відповідно до частини четвертої статті 115 КЗпП та частини першої статті 21 Закону про відпустки заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
У зазначеній нормі йдеться про календарні три дні. Тому якщо перший день відпустки припадає, наприклад, на 24 червня (п’ятниця), то останнім днем виплати відпускних за весь період відпустки є 20 червня (понеділок), тобто між зазначеними датами має бути не менше трьох календарних днів. Якщо ж перший день відпустки — понеділок 20 червня, то останнім днем виплати відпускних є четвер 16 червня.33
33 Див. також лист Мінекономіки від 31.03.2020 № 3512-06/21620-07 та лист Мінсоцполітики від 02.10.2019 № 1432/0/206-19 в журналі «Все про працю і зарплату» № 7/2020, стор. 117, та № 10/2019, стор. 127, лист Мінпраці від 26.06.2009 № 155/13/116-09.
Якщо виникла ситуація (особистого або виробничого характеру), коли працівнику необхідно терміново (у стислі строки) надати щорічну відпустку, наприклад, він 21 червня (вівторок) подав заяву про надання йому такої відпустки з 23 червня (четвер), то відпускні можуть бути виплачені безпосередньо перед відпусткою — 21 або 22 червня.
Якщо працівник подасть заяву 21 червня (вівторок) про надання йому щорічної відпустки з наступного календарного дня — з 22 червня (середа), то відпускні за домовленістю сторін можуть бути виплачені в перший (другий і т. д.) день відпустки, якщо з об’єктивних причин це неможливо зробити перед відпусткою (необхідно мати час для розрахунку суми і нарахування відпускних, визначення та сплати податкових зобов’язань, отримання готівки в банку в разі виплати відпусних працівнику з каси підприємства).
Нагадаємо, що згідно зі статтею 8-1 КЗпП якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
Так, параграфом 1 статті 7 Конвенції Міжнародної організації праці про оплачувані відпустки № 132 (далі — Конвенція № 132), ратифікованої Законом України від 29.05.2001 № 2481-III, встановлено, зокрема, що кожна особа, яка користується відпусткою, передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.
Згідно з параграфом 2 статті 7 Конвенції № 132 суми, що належать до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.
Таким чином, з норм статті 7 Конвенції № 132 випливає, що виплата заробітної плати за весь час відпустки може бути проведена в інші терміни, ніж визначено національним законодавством (зокрема статтею 115 КЗпП і статтею 21 Закону про відпустки), але тільки за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем.
Враховуючи те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем (ч. одинадцята ст. 10 Закону про відпустки), за необхідності надання щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров’я тощо), в заяві працівник може висловити своє бажання отримати заробітну плату за відпустку в строки, визначені між працівником і роботодавцем.34 Угодою сторін вважається, як правило, написання працівником заяви про надання відпустки і накладення резолюції роботодавцем («погоджую» чи «не погоджую»).
34 Див. також листи Мінсоцполітики від 14.06.2019 № 920/0/206-19 та від 04.08.2016 № 430/13/116-16 в журналі «Все про працю і зарплату» № 7/2019, стор. 111, та № 9/2016, стор. 118, а також лист Мінсоцполітики від 05.01.2012 № 7/13/133-12.
У разі згоди роботодавця на надання працівникові щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни виплата заробітної плати за весь час такої відпустки у строки, визначені окремою угодою сторін, не вважається порушенням частини четвертої статті 115 КЗпП і частини першої статті 21 Закону про відпустки.34
34 Див. також листи Мінсоцполітики від 14.06.2019 № 920/0/206-19 та від 04.08.2016 № 430/13/116-16 в журналі «Все про працю і зарплату» № 7/2019, стор. 111, та № 9/2016, стор. 118, а також лист Мінсоцполітики від 05.01.2012 № 7/13/133-12.
Відпускні при перенесенні невикористаної частини відпустки на інший період
Відповідно до частин других статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:
- тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку (тобто за наявності листка непрацездатності або довідки, оформлених медичним закладом);
- виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
- настання строку «декретної» відпустки;
- збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
Для вище перелічених випадків, коли можливе перенесення щорічної відпустки (її частини) на більш пізній період, частинами четвертими статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки встановлено такі норми:
- новий термін надання відпустки встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем (якщо щорічну відпустку перервано через хворобу, то нова дата, з якої надається невикористана частина щорічної відпустки, відображається у наказі роботодавця на підставі наданого працівником (оформленого електронного) листка непрацездатності);
- якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали35, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону про відпустки (невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка).
35 Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 712/9213/18 встановлено, що працівник не зобов’язаний подавати письмову заяву про продовження щорічної відпустки на кількість днів хвороби, які припали на період такої відпустки (законодавством це не передбачено), а може в усній формі повідомити роботодавця про хворобу під час щорічної відпустки з метою продовження цієї відпустки на кількість днів хвороби.
Частиною сьомою статті 20 Закону про відпустки визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей), переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (тобто в порядку, визначеному для щорічних відпусток — див. вищезазначені випадки).
Якщо працівнику надано щорічну або вищевказану додаткову відпустку на дітей і виплачено відпускні, але під час такої відпустки виникли обставини (наприклад, хвороба працівника), внаслідок яких відпустка підлягає продовженню на кількість календарних днів не використаної відпустки (на кількість календарних днів хвороби), то перерахунок відпускних не здійснюється, якщо початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на той же місяць, на який припадає початок використаної частини відпустки.
Якщо ж у зазначеній ситуації початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на наступний місяць або невикористана частина відпустки за згодою сторін переноситься на більш пізній строк, то необхідно в першому випадку здійснити перерахунок відпускних (сторнувати суму відпускних, що припадають на дні хвороби працівника, нарахувати «лікарняні», і нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої частини відпустки виходячи з нового розрахункового періоду і нової середньої заробітної плати)36, а в другому випадку — відрахувати надміру виплачені відпускні (за невикористані працівником дні відпустки у зв’язку з хворобою), оскільки згодом, при наданні працівнику невикористаної частини відпустки (в одному з наступних місяців), відпускні будуть нараховуватися працівникові виходячи з нового розрахункового періоду. За дні хвороби, підтвердженої листком непрацездатності, працівникові необхідно нарахувати «лікарняні» в порядку, встановленому законодавством. Якщо такі «лікарняні» (їх частина) відносяться до місяця розрахункового періоду, то вони враховуються при розрахунку нової суми відпускних.37
36 Див. також листи Мінекономіки від 07.10.2020 № 3512-06/60873-07 та від 15.10.2020 № 3512-06/62457-09, листи Мінсоцполітики від 21.03.2019 № 369/0/206-19, від 11.07.2018 № 1213/0/101-18/284 та від 17.07.2017 № 1922/0/101-17/284 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 9/2020, стор. 108, № 4/2021, стор. 111, № 4/2019, стор. 122, № 8/2018, стр. 121, та № 8/2017, стор. 118.
37 Див. також листи Мінекономіки від 07.10.2020 № 3512-06/60873-07 та від 15.10.2020 № 3512-06/62457-09 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 9/2020, стор. 108, та № 4/2021, стор. 111.
ПРИКЛАД 19
Перерахунок відпускних при продовженні відпустки у зв’язку із хворобою
На підприємстві з 5-денним робочим тижнем та вихідними днями в суботу та неділю працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 15 червня по 8 липня 2022 року. В розрахунковому періоді (червень 2021 року – травень 2022 року) обчислено середньоденну заробітну плату — 320 грн. і перед відпусткою працівнику було виплачено відпускні в сумі 7680 грн. (320 грн. х 24 к. д.).
Під час відпустки 6 липня працівник прибув на підприємство та надав листок непрацездатності (витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності) з періодом хвороби з 24 червня по 5 липня 2022 року, що включає 12 календарних днів. Одночасно працівник попросив продовжити йому відпустку на кількість не використаних календарних днів відпустки через хворобу. Керівник задовольнив прохання працівника та наказом продовжив йому відпустку на 12 календарних днів, надавши їх з 9 по 20 липня 2022 року.
У цій ситуації мало місце переривання щорічної відпустки, при цьому працівник спочатку використав 9 календарних днів відпустки в період з 15 по 23 червня, потім хворів з 24 червня по 5 липня, а з 6 по 20 липня йому надається 15 календарних днів другої частини щорічної відпустки. Тобто працівникові було надано дві частини щорічної відпустки з початком у різних місяцях: початок першої частини відпустки (з 15 по 23 червня) припав на червень 2022 року, коли розрахунковий період включає червень 2021 року – травень 2022 року; початок другої частини відпустки (з 6 по 20 липня) припав вже на інший місяць — липень 2022 року, коли розрахунковий період включає липень 2021 року – червень 2022 року.
Отже, необхідно здійснити перерахунок відпускних за 15 календарних днів відпустки, наданих у період з 6 по 20 липня (друга частина відпустки).
Первинна сума відпускних, виплачена в червні за 15 календарних днів відпустки, які повинні були припадати на період з 24 червня по 8 липня 2022 року:
15 к. д. х 320 грн. = 4800 грн.
Припустимо, що середньоденна заробітна плата, обчислена у новому розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року), є більшою і становить 325 грн. У цьому випадку нова сума відпускних за 15 календарних днів відпустки, наданої в період з 6 по 20 липня, становитиме:
15 к. д. х 325 грн. = 4875 грн.
Розрахована в новому розрахунковому періоді сума відпускних є більшою за раніше виплачену, тому працівнику в липні необхідно доплатити відпускні в сумі 75 грн. (4875 – 4800).
Якщо обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2021 року – червень 2022 року) середньоденна заробітна плата буде менше і становитиме, наприклад, 310 грн., то нова сума відпускних за 15 календарних днів відпустки, наданої з 6 по 20 липня, дорівнюватиме:
15 к. д. х 310 грн. = 4650 грн.
Сума надміру виплачених відпускних працівнику, яку необхідно відрахувати з його заробітної плати за липень (у липні працівник після відпустки має відпрацювати ще 8 робочих днів — 21–22 та 25–29 липня), становить:
4800 – 4650 = 150 грн.
_____________________________________________________________________________
Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки
Відповідно до частини восьмої статті 79 КЗпП та частини третьої статті 12 Закону про відпустки у разі відкликання працівника з щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
Таким чином, із заробітної плати, яка буде нарахована працівнику після відкликання з щорічної відпустки, необхідно відрахувати суму відпускних за невикористані дні такої відпустки.
Підставою для відрахування надміру виплачених відпускних із заробітної плати працівника є наказ керівника підприємства (ч. друга ст. 127 КЗпП). Про необхідність такого відрахування можна вказати в наказі про відкликання працівника з відпустки. Якщо заробітної плати, нарахованої працівнику за місяць, в якому він був відкликаний з відпустки, недостатньо для відрахування надміру виплачених відпускних, то таке відрахування здійснюється із заробітної плати працівника за наступний місяць.
В подальшому при наданні працівнику невикористаної частини щорічної відпустки нарахування відпускних здійснюється виходячи з нового розрахункового періоду.
ПРИКЛАД 20
Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки
Працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 6 по 29 липня 2022 року (на період відпустки припадає новий святковий день 28 липня — День Української Державності, який включається до тривалості щорічної відпустки у період воєнного стану). За середньоденної заробітної плати 360 грн. сума нарахованих та виплачених працівникові відпускних склала 8640 грн. (360 грн. х 24 к. д.). Але наказом керівника підприємства працівник з його згоди з 20 липня був відкликаний з відпустки для ліквідації наслідків виробничої аварії. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Оклад працівника — 11 000 грн.
Оскільки працівник використав щорічну відпустку частково — лише 14 календарних днів (з 6 по 19 липня), то 10 календарних днів щорічної відпустки (з 20 по 29 липня), що залишилися невикористаними, повинні бути надані йому пізніше у строки, погоджені з роботодавцем. Сума надміру виплачених відпускних (за 10 к. д. невикористаної відпустки) підлягає відрахуванню із заробітної плати працівника за липень, а в разі її недостатності — із заробітної плати працівника за серпень.
Сума виплачених працівнику відпускних за 10 календарних днів невикористаної відпустки з 20 по 29 липня, яку необхідно відрахувати із заробітної плати працівника:
10 к. д. х 360 грн. = 3600 грн.
Сума заробітної плати працівника за 8 відпрацьованих робочих днів у період з 20 по 29 липня (у липні на підприємстві згідно з графіком роботи 21 робочий день):
11 000 грн. : 21 р. д. х 8 відпрац. д. = 4190,48 грн.
Оскільки ця сума заробітної плати є більшою за суму відпускних, яку потрібно відрахувати (4190,48 > 3600 грн.), то сума заробітної плати працівника за липень після відрахування надміру виплачених відпускних становить:
4190,48 – 3600 = 590,48 грн.
_________________________________________________________________________