Надомна робота працівників іноді вигідна роботодавцям, оскільки дозволяє економити на витратах, пов’язаних із створенням робочого місця та його утриманням. В свою чергу, надомні працівники заощаджують час і кошти на проїзд до місця роботи і назад, а також у більшості випадків можуть самостійно планувати свій робочий день. Особливо актуальне запровадження надомної роботи в даний час, коли ворог, продовжуючи збройну агресію проти нашої країни, завдає ракетних ударів по промислових підприємствах і об’єктах критичної інфраструктури. Яка робота вважається надомною? Як документально оформляється введення для працівника надомної роботи? Які роботи та за яких умов можна виконувати вдома? Як обліковується робота, що виконується вдома? Які порядок оплати праці та трудові гарантії працівників, які виконують надомну роботу?
Надомна робота: організація, облік, оплата
Наразі порядок запровадження та застосування надомної роботи для всіх категорій працівників визначено статтею 60-1 «Надомна робота» Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). В решті питань надомної роботи, не врегульованих статтею 60-1 КЗпП, необхідно керуватися загальними нормами КЗпП, а в питаннях охорони праці при надомній роботі — положеннями Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-XII (далі — Закон про охорону праці).
Про можливість запровадження надомної роботи згадується також у частині дев’ятій статті 179 КЗпП та частині четвертій статті 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР, якими визначено, що за бажанням матері, батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, або особи, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одного із прийомних батьків чи батьків-вихователів у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Що стосується інших нормативних документів, в яких роз’яснено окремі аспекти надомної роботи, наприклад, Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць, схвалених протоколом Міністерства праці України від 21.06.95 № 4 (далі — Методрекомендації № 4), і Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 № 275/17-99 (далі — Положення № 275), то нормами цих документів як рекомендаціями роботодавці за потреби можуть керуватися, але лише в частині, що не суперечить нормам КЗпП та Закону про охорону праці, оскільки згідно з постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 № 1545-XII на території