Разъяснение Юго-Западного межрегионального управления Государственной службы Украины по вопросам труда «Простой в военное время: основания, оформление, оплата» от 01.06.2023Роз’яснення Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці «Простій у воєнний час: підстави, оформлення, оплата» від 01.06.2023

ЮГО-ЗАПАДНОЕ МЕЖРЕГИОНАЛЬНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ТРУДА

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 01.06.2023

Простой в военное время: основания, оформление, оплата

Согласно требованиям статьи 34 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ Украины) простой — это остановка работы, вызванная отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или другими обстоятельствами.

В случае простоя работники могут быть переведены с их согласия с учетом специальности и квалификации на другую работу на том же предприятии, в учреждении, организации на все время простоя или на другое предприятие, в учреждение, организацию, но в той же местности на срок до одного месяца.

Простой как приостановление работы, являющийся основанием для временного перевода работников с их согласия на другую работу, может быть вызван любой причиной как объективного, так и субъективного характера. Перевод возможен как на том же предприятии, в учреждении, организации, так и на другое предприятие, в учреждение, организацию, находящиеся в той же местности.

В случае простоя для перевода работника на другую работу требуется его согласие. Это означает, что отказ работника от такого перевода не может быть основанием для привлечения работника к дисциплинарной ответственности или для лишения премии полностью или частично.

Законодательством не установлены ограничения по количеству переводов в течение календарного года или по их общей продолжительности в течение года.

Срок перевода ограничен периодом в один месяц.

Порядок оплаты времени простоя и предупреждения работодателя о простое определен статьей 113 КЗоТ Украины.

Время простоя не по вине работника, в том числе на период объявления карантина, установленного Кабинетом Министров Украины, оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).

Об основаниях простоя, кроме простоя структурного подразделения или всего предприятия, работник должен предупредить работодателя или бригадира, мастера или должностных лиц.

За время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника или для окружающих его людей и окружающей природной среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок.

Время простоя по вине работника не оплачивается.

На период освоения нового производства (продукции) работодатель может осуществлять работникам доплату до предыдущего среднего заработка на срок не более шести месяцев.¹

Об условиях введения простоя

Законодательством не установлены четкие условия (основания) объявления простоя на конкретном предприятии. Также не установлено никаких ограничений, поэтому решение вопроса об объявлении простоя в полной мере зависит от объективных обстоятельств, которые сложились на предприятии, и желания работодателя.

Обязательное условие — наличие обстоятельств, повлекших за собой полную остановку работы предприятия или его структурных подразделений. Кроме того, простой может быть применен к отдельным работникам из-за невозможности выполнения ими своих трудовых обязанностей, к примеру, в связи с утратой/повреждением средств производства, с которыми они работали. При этом работники этого же структурного подразделения, которые в процессе труда не используют утраченные/поврежденные средства производства (или результат работы работников, которые использовали такие средства) и не имеют других препятствий для выполнения своей трудовой функции, могут продолжать работу.

Важно отдавать себе отчет, что самого по себе действия правового режима военного положения в Украине недостаточно для объявления простоя, если предприятие может продолжать нормально функционировать.

Сегодня простой объявляют по следующим основаниям: уничтожение или повреждение имущества предприятия, важных объектов инфраструктуры (энергетические и логистические ресурсы), расположение предприятия на временно оккупированных территориях или на территориях, где ведутся активные боевые действия, и т. д.

О порядке оформления простоя

КЗоТ Украины и другие акты законодательства не регулируют детально порядок объявления и введения простоя на предприятии.

Определенный алгоритм действий работодателя содержится в письме Министерства труда и социальной политики Украины от 23 октября 2007 года № 257/06/187-07 «Об организации работы во время простоя на предприятии». Министерство рекомендует работодателям совершать следующие действия:

– издать приказ об объявлении простоя (в нем следует указать период введения или обстоятельство, с которым будет связываться прекращение простоя; перечислить работников, на которых он распространяется; определить размер заработной платы, которая будет выплачиваться работникам, а также ответственное лицо за доведение этого приказа до сведения других работников);

– оформить акт простоя (зафиксировать причины, обусловившие остановку работы предприятия).

Если простой будет иметь круглосуточный характер, в приказе следует определить необходимость присутствия или отсутствия работника на работе.

Оплата труда на время объявления простоя

Простой не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).

То есть работодатель не имеет права выплачивать работникам за период простоя менее двух третей тарифной ставки. При этом законом не установлено ограничение возможности оплаты в большем размере. Коллективными соглашениями, договорами могут быть установлены большие размеры выплат, однако нередко такие нормы имеют рекомендательный характер для работодателя.

Статьей 12 Закона Украины «Об оплате труда» предусмотрено, что оплата труда за время простоя не по вине работника относится к минимальным государственным гарантиям в оплате труда.

Простой следует оплачивать не реже двух раз в месяц с соблюдением общих правил относительно сроков осуществления выплаты заработной платы, установленных статьей 115 КЗоТ Украины.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 01.06.2023

Простій у воєнний час: підстави, оформлення, оплата

Відповідно до вимог статті 34 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Простій як призупинення роботи, що є підставою для тимчасового переведення працівників за їх згодою на іншу роботу, може бути викликаний будь-якою причиною як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Переведення можливе як на тому ж самому підприємстві, в установі, організації, так і на інше підприємство, в установу, організацію, що знаходиться в тій же місцевості.

У разі простою для переведення працівника на іншу роботу вимагається його згода. Це означає, що відмова працівника від такого переведення не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності чи для позбавлення премії повністю або частково.

Законодавством не встановлені обмеження щодо кількості переведень упродовж календарного року або їх загальної тривалості упродовж року.

Строк переведення обмежений періодом один місяць.

Порядок оплати часу простою та попередження роботодавця про простій визначені статтею 113 КЗпП України.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про підстави для простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може здійснювати працівникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більше, як шість місяців.¹

Щодо умов запровадження простою

Законодавством не встановлено чітких умов (підстав) оголошення простою на конкретному підприємстві. Також не встановлено і жодних обмежень, тому вирішення питання щодо оголошення простою повною мірою залежить від об’єктивних обставин, які склалися на підприємстві, та бажання роботодавця.

Обов’язкова умова — наявність обставин, які спричинили повну зупинку роботи підприємства або його структурних підрозділів. Крім того, простій може бути застосовано до окремих працівників з огляду на неможливість виконанням ними своїх трудових обов’язків, до прикладу, у зв’язку з втратою/пошкодженням засобів виробництва, з якими вони працювали. При цьому працівники цього ж структурного підрозділу, які в процесі праці не використовують втрачені/пошкоджені засоби виробництва (або результат роботи працівників, які використовували такі засоби) та не мають інших перешкод для виконання своєї трудової функції, можуть продовжувати роботу.

Важливо усвідомлювати, що самої по собі дії правового режиму воєнного стану в Україні недостатньо для оголошення простою, якщо підприємство може продовжувати нормально функціонувати.

Сьогодні простій оголошують з таких підстав: знищення або пошкодження майна підприємства, важливих об’єктів інфраструктури (енергетичні та логістичні ресурси), розташування підприємства на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться активні бойові дії тощо.

Щодо порядку оформлення простою

КЗпП України та інші акти законодавства не регулюють детально порядок оголошення та запровадження простою на підприємстві.

Певний алгоритм дій роботодавця міститься у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23 жовтня 2007 року № 257/06/187-07 «Щодо організації роботи під час простою на підприємстві». Міністерство рекомендує роботодавцям вчиняти такі дії:

– видати наказ про оголошення простою (у ньому варто вказати період запровадження або обставину, з якою пов’язуватиметься припинення простою; перелічити працівників, на яких він поширюється; визначити розмір заробітної плати, яка виплачуватиметься працівникам, а також відповідальну особу за доведення до відома цього наказу іншим працівникам);

– оформити акт простою (зафіксувати причини, що зумовили зупинення роботи підприємства).

Якщо простій матиме цілодобовий характер, у наказі слід визначити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Оплата праці на час оголошення простою

Простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Тобто, роботодавець не має права сплачувати працівникам на період простою менше двох третин тарифної ставки. При цьому законом не встановлено обмеження щодо можливості оплати в більшому розмірі. Колективними угодами, договорами можуть бути встановлені більші розміри виплат, проте нерідко такі норми мають рекомендаційний характер для роботодавця.

Статтею 12 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці за час простою не з вини працівника належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Простій слід оплачувати не рідше, ніж двічі на місяць з дотриманням загальних правил щодо строків здійснення виплати заробітної плати, встановлених статтею 115 КЗпП України.