Индексация или повышение окладов: что выгоднее предприятиюІндексація або підвищення окладів: що вигідніше підприємству

В соответствии со статьей 1 Закона Украины «Об индексации денежных доходов населения» от 03.07.91 № 1282-XII (далее — Закон № 1282) индексация денежных доходов населения — установленный законами и другими нормативно-правовыми актами Украины механизм повышения денежных доходов населения, позволяющий частично или полностью возмещать подорожание потребительских товаров и услуг.

Напомним основные правила проведения индексации доходов работников, установленные Законом № 1282 и Порядком проведения индексации денежных доходов населения, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2003 № 1078 (далее — Порядок № 1078):

1. Индексации подлежит оплата труда наемных работников предприятий, учреждений, организаций, физических лиц – предпринимателей (далее — работодатели) в денежном выражении, которая включает оплату труда за выполненную работу согласно тарифным ставкам (должностным окладам) и сдельным расценкам, доплаты, надбавки, премии, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные законодательством, а также другие компенсационные выплаты (далее — заработная плата), которые имеют постоянный характер.

Соответственно, выплаты, имеющие разовый характер (например, разовая премия, выплачиваемая на основании приказа руководителя предприятия отдельному работнику за выполнение разовой работы), не являются объектом индексации.

Также не подлежат индексации выплаты, исчисляемые из средней заработной платы (например, оплата дней отпуска, командировки (по среднему заработку), профессионального обучения, прохождения обязательного медосмотра, сдачи крови донорами, времени выполнения государственных и общественных обязанностей, выходное пособие при увольнении).

2. Заработная плата индексируется только в пределах прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ). Часть заработной платы, которая превышает ПМТЛ, индексации не подлежит.

Напомним, что согласно статье 7 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2022 год» от 02.12.2021 № 1928-IX ПМТЛ в течение 2022 года составляет:

– с 1 января по 30 июня — 2481 грн.;

– с 1 июля по 30 ноября — 2600 грн.;

– с 1 декабря — 2684 грн.

Следовательно, заработная плата в месяцах 2022 года индексируется в пределах указанных размеров ПМТЛ.

3. Индексация заработной платы проводится в случае, когда величина индекса потребительских цен (далее — ИПЦ) превысила порог индексации, установленный в размере 103%. Исчисление ИПЦ для проведения индексации денежных доходов осуществляется нарастающим итогом — путем перемножения ежемесячных ИПЦ до превышения порога индексации (далее — величина прироста ИПЦ).

С месяца, следующего за месяцем, в котором ИПЦ или величина прироста ИПЦ превысили порог индексации, начинается новое исчисление ИПЦ нарастающим итогом для проведения дальнейшей индексации денежных доходов граждан.

Начисление индексации с учетом ИПЦ (величины прироста ИПЦ) осуществляется с месяца, следующего за месяцем, в котором опубликован ИПЦ за месяц, в котором превышен порог индексации (ИПЦ ежемесячно исчисляется Государственной службой статистики Украины и не позднее 10 числа месяца, следующего за отчетным, обнародуется на ее официальном сайте  www.ukrstat.gov.ua ). То есть индексация впервые начисляется через месяц после месяца, в котором превышен порог индексации.

Например, если величина прироста ИПЦ превысила порог индексации в июле, то, поскольку ИПЦ за июль будет обнародован Госстатом в августе, право на индексацию с учетом указанной величины прироста ИПЦ наступит в сентябре.

4. Если в каком-либо месяце состоялось повышение тарифных ставок (должностных окладов), то исчисление ИПЦ для проведения индексации заработной платы осуществляется с месяца, следующего за месяцем повышения тарифных ставок (должностных окладов). Месяц повышения тарифных ставок (должностных окладов) условно считаем «базовым» месяцем (в том числе тогда, когда право на индексацию в таком месяце еще не наступило).

5. Если в каком-либо месяце происходит повышение тарифной ставки (должностного оклада), то для определения суммы индексации в таком месяце сравниваются сумма увеличения заработной платы (в части постоянных составляющих) и сумма индексации, сложившейся в этом месяце. Сумма индексации в месяце повышения тарифных ставок (должностных окладов) не начисляется, если сумма увеличения заработной платы превышает сумму индексации, сложившейся в таком месяце.¹

Если же сумма увеличения заработной платы не превышает сумму индексации, сложившейся в месяце повышения тарифной ставки (должностного оклада), сумма индексации в этом месяце определяется как разность между суммой сложившейся индексации и суммой увеличения заработной платы. Указанная разность (далее — «фиксированная» сумма индексации) выплачивается до месяца, в котором происходит очередное повышение тарифной ставки (должностного оклада). В таком «базовом» месяце сравниваются общая сумма сложившейся индексации (включает текущую сумму индексации и «фиксированную» сумму индексации) с суммой увеличения заработной платы (в части постоянных составляющих).¹

6. В случае увеличения заработной платы за счет других ее составляющих (например, за счет введения или увеличения размера надбавки, доплаты, премии, вознаграждения) без повышения тарифных ставок (должностных окладов) «базовый» месяц не изменяется, а сумма индексации не уменьшается на сумму увеличения заработной платы.

7. Полную сумму индексации выплачивают работнику тогда, когда он полностью выполнил месячную норму труда. Если работник отработал неполный месяц (например, был в отпуске, болел или работает на условиях неполного рабочего времени), сумма индексации определяется из расчета полного рабочего времени, а выплачивается пропорционально отработанному времени. Если у работника в течение месяца нет отработанного времени (например, весь месяц работник находился в отпуске или на предприятии введен простой или работник призван на военную службу во время мобилизации), то индексация ему за такой месяц не начисляется.

Таким образом, начислять индексацию работникам необходимо только в случае, когда величина прироста ИПЦ превышает порог индексации, а в месяце, в котором возникает право на индексацию, не происходит повышения тарифной ставки (должностного оклада) или сумма повышения заработной платы (в части постоянных составляющих) меньше суммы индексации, сложившейся в этом месяце.

Если же ИПЦ (величина прироста ИПЦ) не превышает порог индексации, то право на начисление индексации не наступает. Кроме того, индексация не начисляется, если в месяце, в котором наступает право на индексацию, происходит повышение тарифной ставки (должностного оклада), при этом сумма повышения заработной платы (в части постоянных составляющих) превышает сумму индексации, сложившейся в этом месяце.

Способ, позволяющий избежать начисления сумм индексации, предусмотрен пунктом 5 Порядка № 1078, в абзацах девятом – одиннадцатом которого говорится о возможности повышения денежных доходов населения опережающим путем с учетом прогнозного уровня инфляции (далее — повышение заработной платы опережающим путем). Его суть состоит в том, что, кроме обычного повышения должностных окладов (тарифных ставок) работникам, которое может быть вызвано увеличением минимальной заработной платы или ПМТЛ на законодательном уровне либо обусловлено нормами коллективного договора, предприятие дополнительно увеличивает заработную плату всем работникам на определенную фиксированную сумму (например, 100 или 200 грн.), которую в дальнейшем выплачивает ежемесячно вместо начисления суммы индексации. Когда указанная фиксированная сумма в каком-либо месяце окажется меньше суммы сложившейся индексации, предприятие в этом месяце может вновь увеличить заработную плату работникам на определенную фиксированную сумму, которую в дальнейшем будет выплачивать ежемесячно вместо начисления суммы индексации. В результате внедрения повышения заработной платы опережающим путем предприятию не нужно будет в течение, как минимум, нескольких месяцев выплачивать работникам сумму индексации заработной платы.

Повышение окладов как способ избежать начисления индексации

Если предприятие не желает внедрять повышение заработной платы опережающим путем, предусмотренное пунктом 5 Порядка № 1078, то единственным способом, позволяющим избежать начисления индексации, является повышение должностных окладов (тарифных ставок) работникам, которое может быть ежемесячным или периодическим в зависимости от величины прироста ИПЦ. Такой способ актуален только для хозрасчетных предприятий, поскольку они самостоятельно в коллективном договоре (а при его отсутствии — другом локальном документе) устанавливают размеры должностных окладов (тарифных ставок) с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным, отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями (ст. 97 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ), ст. 15 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР; далее — Закон № 108).

Обращаем внимание, что трудовое законодательство касательно должностных окладов (месячных тарифных ставок) устанавливает только одно ограничение — минимальный должностной оклад (тарифная ставка) устанавливается в размере не меньше ПМТЛ, установленного на 1 января календарного года (ч. шестая ст. 96 КЗоТ, ч. шестая ст. 6 Закона № 108).

Трудовое законодательство не регулирует вопросы периодичности повышения и сумм, на которые могут повышаться должностные оклады (тарифные ставки), для хозрасчетных предприятий, поэтому последние самостоятельны в этих вопросах.²

Так, хозрасчетное предприятие имеет право ежемесячно повышать должностные оклады (тарифные ставки) работникам на любую сумму (в том числе на 1 грн.). Кроме того, такие предприятия во избежание начисления индексации имеют право повышать должностные оклады (тарифные ставки) только в месяцах, в которых у работников наступает право на индексацию, например, один раз в три (четыре и т. д.) месяца.²

Учитывая действующий механизм начисления индексации, можно сделать вывод, что повышать должностные оклады (тарифные ставки) для избежания начисления индексации не обязательно ежемесячно — достаточно это делать один раз в 2 месяца на 1 грн., а если в месяце повышения должностного оклада сумма увеличения заработной платы (в части постоянных составляющих) превысит сумму индексации, сложившейся в этом месяце, — один раз в 3 месяца и реже, поскольку право на начисление индексации впервые наступает только на третий месяц после месяца повышения должностных окладов (тарифных ставок).

Например, если месяц повышения должностных окладов («базовый» месяц) — январь, а уже в феврале ИПЦ превысил порог индексации (103%), то впервые право на индексацию наступит в апреле (месяц, следующий за мартом — месяцем обнародования ИПЦ за февраль).

Рассмотрим на примере варианты расчетов с работником, когда ему начисляется индексация без повышения должностного оклада и когда не начисляется индексация вследствие периодического повышения должностного оклада.

ПРИМЕР

Расчет заработной платы при начислении индексации
и при неначислении индексации из-за повышения должностного оклада

С 1 января 2022 года на предприятии состоялось повышение окладов всем работникам. Одному из работников оклад повышен с 6500 грн. до 7000 грн. (другие выплаты ему не начисляются). Январь 2022 года стал «базовым» месяцем, в котором индексация никому из работников не начислялась, поскольку сумма повышения заработной платы в январе 2022 года превысила сумму сложившейся индексации в этом месяце. Исчисление ИПЦ нарастающим итогом началось с февраля 2022 года. Рассмотрим порядок начисления заработной платы работнику в 2022 году по четырем вариантам, используя фактические значения ИПЦ в январе – июле 2022 года, а также условные значения ИПЦ в августе – декабре 2022 года: вариант 1 (таблица 1) — работнику начисляется индексация и не повышается оклад; вариант 2 (таблица 2) — работнику повышается оклад только в месяцах возникновения права на индексацию; варианты 3 и 4 (таблицы 3 и 4) — работнику повышается оклад один раз соответственно в два и три месяца на 1 грн. (см. таблицы ниже). Затем сравним данные расчетов по четырем вариантам.

Таблица 1

Вариант 1. Исчисление сумм индексации, заработной платы
и единого социального взноса в 2022 году, если оклад не повышается

Таблица 2

Вариант 2. Исчисление сумм индексации, заработной платы и единого социального взноса в 2022 году,
если оклад повышается только в месяцах наступления права на индексацию

Таблица 3

Вариант 3. Исчисление сумм индексации, заработной платы и единого социального взноса в 2022 году,
если оклад повышается один раз в два месяца

Таблица 4

Вариант 4. Исчисление сумм индексации, заработной платы и единого социального взноса в 2022 году,
если оклад повышается один раз в три месяца

Теперь рассмотрим итоговые результаты вышепроведенных расчетов за весь 2022 год по четырем вариантам (см. таблицу 5).

Таблица 5

Общие расходы работодателя по работнику за 2022 год

Как видно из таблицы 5, в финансовом плане для работодателя наиболее выгодным является вариант 4, когда оклад работнику повышается один раз в три месяца на 1 грн.

При варианте 4 денежная экономия по общим и отдельным расходам у работодателя по работнику за 2022 год составляет:

– по сравнению с вариантом 3 — 14,64 грн. (102 516,60 – 102 501,96), в том числе по заработной плате 12 грн. (84 030 – 84 018), по ЕСВ — 2,64 грн. (18 486,60 – 18 483,96);

– по сравнению с вариантом 2 — 2271,64 грн. (104 773,60 – 102 501,96), в том числе по заработной плате 1862 грн. (85 880 – 84 018), по ЕСВ — 409,64 грн. (18 893,60 – 18 483,96);

– по сравнению с вариантом 1 — 3794,12 грн. (106 296,08 – 102 501,96), в том числе по заработной плате 3109,94 грн. (87 127,94 – 84 018), по ЕСВ — 684,18 грн. (19 168,14 – 18 483,96).

Недостатком варианта 4 является то, что необходимо один раз в 3 месяца вносить изменения во внутренний документ предприятия, которым установлены оклады (штатное расписание, коллективный договор и т. п.). Кроме того, такой вариант не выгоден работникам (при минимальном росте оклада они теряют в зарплате из-за неначисления индексации), хотя в этой ситуации нет оснований для привлечения работодателя к ответственности

Таким образом, предприятие может вполне законно не начислять индексацию работникам, но для этого необходимо повышать оклады через месяц или через более продолжительный период времени либо повышать оклады только в месяце, в котором у работника наступает право на индексацию. Но прежде чем внедрять вариант начисления заработной платы без сумм индексации, работодатель должен помнить о своей социальной функции, учитывая не только свои интересы, но и интересы работников.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII (далі — Закон № 1282) індексація грошових доходів населення — встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Отже, метою проведення індексації грошових доходів населення є відшкодовування підвищення цін на товари та послуги.

Нагадаємо основні правила проведення індексації доходів працівників, встановлені Законом № 1282 та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі — Порядок № 1078):

1. Індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців (далі — роботодавці) у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (посадовими окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати (далі — заробітна плата), що мають постійний характер.

Відповідно, виплати, що мають разовий характер (наприклад, разова премія, що виплачується на підставі наказу керівника підприємства окремому працівнику за виконання разової роботи), не є об’єктом індексації.

Також не підлягають індексації виплати, що обчислюються із середньої заробітної плати (наприклад, оплата днів відпустки, відрядження (за середнім заробітком), професійного навчання, проходження обов’язкового медогляду, здачі крові донорами, часу виконання державних та громадських обов’язків, вихідна допомога при звільненні).

2. Заробітна плата індексується лише у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО). Частина заробітної плати, що перевищує ПМПО, не підлягає індексації.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX ПМПО протягом 2022 року становить:

– з 1 січня по 30 червня — 2481 грн.;

– з 1 липня по 30 листопада — 2600 грн.;

– з 1 грудня — 2684 грн.

Отже, заробітна плата у місяцях 2022 року індексується у межах зазначених розмірів ПМПО.

3. Індексація заробітної плати проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) перевищила поріг індексації, встановлений в розмірі 103%. Обчислення ІСЦ для проведення індексації грошових доходів провадиться наростаючим підсумком — шляхом перемноження щомісячних ІСЦ до перевищення порога індексації (далі — величина приросту ІСЦ).

З місяця, наступного за місяцем, у якому ІСЦ або величина приросту ІСЦ перевищили поріг індексації, починається нове обчислення ІСЦ наростаючим підсумком для проведення подальшої індексації грошових доходів громадян.

Нарахування індексації з урахуванням ІСЦ (величини приросту ІСЦ) здійснюється з місяця, наступного за місяцем, в якому опубліковано ІСЦ за місяць, в якому перевищено поріг індексації (ІСЦ щомісяця обчислюється Державною службою статистики України та не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, оприлюднюється на її офіційному сайті  www.ukrstat.gov.ua ). Тобто індексація вперше нараховується через місяць після місяця, в якому перевищено поріг індексації.

Наприклад, якщо величина приросту ІСЦ перевищила поріг індексації у липні, то оскільки ІСЦ за липень буде оприлюднено Держстатом у серпні, право на індексацію з урахуванням зазначеної величини приросту ІСЦ настане у вересні.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту ІСЦ, поділений на 100%.

4. Якщо в будь-якому місяці відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів), то обчислення ІСЦ для проведення індексації заробітної плати провадиться з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Місяць підвищення тарифних ставок (посадових окладів) умовно вважаємо «базовим» місяцем (в тому числі тоді, коли право на індексацію в такому місяці ще не настало).

5. Якщо в будь-якому місяці відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), то для визначення суми індексації в такому місяці порівнюються сума збільшення заробітної плати (в частині постійних складових) і сума індексації, яка склалася в цьому місяці. Сума індексації в місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не нараховується, якщо сума збільшення заробітної плати перевищує суму індексації, що склалася в такому місяці.¹

Якщо сума збільшення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалася в місяці підвищення тарифної ставки (посадового окладу), сума індексації в цьому місяці визначається як різниця між сумою індексації, що склалася, та сумою підвищення заробітної плати. Така різниця (далі — «фіксована» сума індексації) виплачується до місяця, в якому відбувається чергове підвищення тарифної ставки (посадового окладу). У такому «базовому» місяці порівнюються загальна сума індексації, що склалася (включає поточну суму індексації та «фіксовану» суму індексації) із сумою збільшення заробітної плати (у частині постійних складових).¹

6. У разі збільшення заробітної плати за рахунок інших її складових (наприклад, за рахунок запровадження або збільшення розміру надбавки, доплати, премії, винагороди) без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) «базовий» місяць не змінюється, а сума індексації не зменшується на суму збільшення заробітної плати.

7. Повну суму індексації виплачують працівнику тоді, коли він повністю виконав місячну норму праці (робочого часу). Якщо працівник відпрацював неповний місяць (наприклад, перебував у відпустці, хворів або працює на умовах неповного робочого часу), сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Якщо у працівника протягом місяця немає відпрацьованого часу (наприклад, весь місяць працівник перебував у відпустці або на підприємстві запроваджено простій або працівник призваний на військову службу під час мобілізації), то індексація йому за такий місяць не нараховується.²

Таким чином, нараховувати індексацію працівникам необхідно тільки в разі, коли величина приросту ІСЦ перевищує поріг індексації, а в місяці, в якому настає право на індексацію, не відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу) або сума підвищення заробітної плати (в частині постійних складових) менше суми індексації, що склалася в цьому місяці.

Відповідно, якщо ІСЦ (величина приросту ІСЦ) не перевищує поріг індексації, то право на нарахування індексації не настає. Крім того, індексація не нараховується, якщо в місяці, в якому настає право на індексацію, відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), при цьому сума підвищення заробітної плати (в частині постійних складових) перевищує суму індексації, що склалася в цьому місяці.

Спосіб, що дозволяє уникнути нарахування сум індексації, передбачено пунктом 5 Порядку № 1078, в абзацах дев’ятому – одинадцятому якого йдеться про можливість підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції (далі — підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом). Його суть полягає в тому, що, крім звичайного підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам, яке може бути викликане збільшенням мінімальної заробітної плати або ПМПО на законодавчому рівні чи обумовлено нормами колективного договору, підприємство додатково збільшує заробітну плату всім працівникам на певну фіксовану суму (наприклад, 100 або 200 грн.), яку в подальшому виплачує щомісяця замість нарахування суми індексації. Коли зазначена фіксована сума в якому-небудь місяці стане менше суми індексації, що склалася в цьому місяці, підприємство в такому місяці може знову збільшити заробітну плату працівникам на певну фіксовану суму, яку в подальшому буде виплачувати щомісяця замість нарахування суми індексації. В результаті впровадження підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом підприємству не потрібно буде протягом, як мінімум, декількох місяців виплачувати працівникам суму індексації заробітної плати.

Підвищення окладів як спосіб уникнути нарахування індексації

Якщо підприємство не бажає впроваджувати підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом, передбачене пунктом 5 Порядку № 1078, то єдиним способом, що дозволяє уникнути нарахування індексації, є підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам, яке може бути щомісячним або періодичним залежно від величини приросту ІСЦ. Такий спосіб є актуальним тільки для госпрозрахункових підприємств, оскільки вони самостійно в колективному договорі (за його відсутності — іншому локальному документі) встановлюють розміри посадових окладів (тарифних ставок) з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами (ст. 97 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР; далі — Закон № 108).

Звертаємо увагу, що трудове законодавство щодо посадових окладів (місячних тарифних ставок) встановлює лише одне обмеження — мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за ПМПО, встановлений на 1 січня календарного року (ч. шоста ст. 96 КЗпП, ч. шоста ст. 6 Закону № 108).

Трудове законодавство не регулює питання періодичності підвищення і сум, на які можуть підвищуватися посадові оклади (тарифні ставки), для госпрозрахункових підприємств, тому останні самостійні в цих питаннях.³

Зокрема, госпрозрахункове підприємство має право щомісяця підвищувати посадові оклади (тарифні ставки) працівникам на будь-яку суму (в тому числі на 1 грн.). Крім того, щоб уникнути нарахування індексації госпрозрахункові підприємства мають право підвищувати посадові оклади (тарифні ставки) тільки у місяцях, в яких у працівників настає право на індексацію, наприклад, один раз в три (чотири, п’ять і т. д.) місяці.³

З огляду на діючий механізм нарахування індексації, можна зробити висновок, що підвищувати посадові оклади (тарифні ставки) для уникнення нарахування індексації не обов’язково щомісяця — достатньо це робити один раз в 2 місяці на 1 грн., а якщо в місяці підвищення посадового окладу сума збільшення заробітної плати (в частині постійних складових) перевищить суму індексації, що склалася в цьому місяці, — один раз в 3 місяці і рідше, оскільки право на нарахування індексації вперше настає тільки на третій місяць після місяця підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Наприклад, якщо місяць підвищення посадових окладів («базовий» місяць) — січень, а вже в лютому ІСЦ перевищив поріг індексації (103%), то вперше право на індексацію настане в квітні (місяць, наступний за березнем — місяцем оприлюднення ІСЦ за лютий).

У 2022 році ІСЦ за місяць перевищив поріг індексації у березні, квітні та червні.

Розглянемо на прикладі варіанти розрахунків з працівником, коли йому нараховується індексація без підвищення посадового окладу і коли не нараховується індексація внаслідок періодичного підвищення посадового окладу.

ПРИКЛАД

Розрахунок заробітної плати при нарахуванні індексації
та при ненарахуванні індексації внаслідок підвищення посадового окладу

З 1 січня 2022 року на підприємстві відбулося підвищення посадових окладів всім працівникам. Одному з працівників посадовий оклад підвищено з 6500 грн. до 7000 грн. (інші виплати, крім окладу, працівнику не нараховуються). Січень 2022 року став «базовим» місяцем, в якому індексація нікому з працівників не нараховувалась, оскільки сума підвищення заробітної плати в січні 2022 року перевищила суму індексації, що склалася в цьому місяці. Обчислення ІСЦ наростаючим підсумком почалося з лютого 2022 року.

Розглянемо порядок нарахування заробітної плати працівникові у 2022 році за чотирма варіантами, використовуючи фактичні значення ІСЦ у січні – липні 2022 року та умовні значення ІСЦ у серпні – грудні 2022 року: варіант 1 (таблиця 1) — працівникові нараховується індексація і не підвищується оклад; варіант 2 (таблиця 2) — працівникові підвищується оклад тільки в місяцях настання права на індексацію; варіанти 3 і 4 (таблиці 3 і 4) — працівникові підвищується оклад один раз відповідно у два і три місяці на 1 грн. (див. таблиці нижче). Потім порівняємо дані розрахунків за чотирма варіантами.

Таблиця 1

Варіант 1. Обчислення сум індексації, заробітної плати
та єдиного соціального внеску у 2022 році, якщо оклад не підвищується

Таблиця 2

Варіант 2. Обчислення сум індексації, заробітної плати та єдиного соціального внеску у 2022 році,
якщо оклад підвищується тільки в місяцях настання права на індексацію

Таблиця 3

Варіант 3. Обчислення сум індексації, заробітної плати та єдиного соціального внеску у 2022 році,
якщо оклад підвищується один раз у два місяці

Таблиця 4

Варіант 4. Обчислення сум індексації, заробітної плати та єдиного соціального внеску у 2022 році,
якщо оклад підвищується один раз у три місяці

Тепер розглянемо підсумкові результати вище проведених розрахунків за весь 2022 рік за чотирма варіантами (див. таблицю 5).

Таблиця 5

Загальні витрати роботодавця щодо працівника за 2022 рік

Як видно з таблиці 5, у фінансовому плані для роботодавця найбільш вигідним є варіант 4, коли оклад працівнику підвищується один раз у три місяці на 1 грн.

За варіанту 4 грошова економія по загальним і окремим видаткам у роботодавця щодо працівника за 2022 рік становить:

– в порівнянні з варіантом 3 — 14,64 грн. (102 516,60 – 102 501,96), в тому числі по заробітній платі 12 грн. (84 030 – 84 018), по ЄСВ — 2,64 грн. (18 486,60 – 18 483,96);

– в порівнянні з варіантом 2 — 2271,64 грн. (104 773,60 – 102 501,96), в тому числі по заробітній платі 1862 грн. (85 880 – 84 018), по ЄСВ — 409,64 грн. (18 893,60 – 18 483,96);

– в порівнянні з варіантом 1 — 3794,12 грн. (106 296,08 – 102 501,96), в тому числі по заробітній платі 3109,94 грн. (87 127,94 – 84 018), по ЄСВ — 684,18 грн. (19 168,14 – 18 483,96).

Недоліком варіанта 4 є те, що необхідно один раз у 3 місяці вносити зміни до внутрішнього документу підприємства, яким встановлено оклади (штатний розпис, колективний договір тощо). Крім того, такий варіант не вигідний працівникам (при мінімальному зростанні окладу вони втрачають в загальній сумі заробітної плати через ненарахування індексації), хоча в даній ситуації немає підстав для притягнення до відповідальності роботодавця і його посадових осіб.

Таким чином, підприємство може без порушення законодавства не нараховувати індексацію працівникам, але для цього необхідно підвищувати оклади через місяць або через більш тривалий період часу або підвищувати оклади тільки в місяці, в якому у працівника настало право на індексацію. Але перш ніж запроваджувати варіант нарахування заробітної плати без сум індексації, роботодавець повинен пам’ятати про свою соціальну функцію, враховуючи не лише власні, а й інтереси працівників.