Индексация или повышение окладов: что выгоднее предприятию (часть 3)Індексація або підвищення окладів: що вигідніше підприємству (частина 3)

Согласно статье 1 Закона Украины «Об индексации денежных доходов населения» от 03.07.91 г. № 1282-XII (далее — Закон № 1282) индексация денежных доходов населения — установленный законами и другими нормативно-правовыми актами Украины механизм повышения денежных доходов населения, позволяющий частично или полностью возмещать подорожание потребительских товаров и услуг.

Напомним основные правила проведения индексации доходов работников, установленные Законом № 1282 и Порядком проведения индексации денежных доходов населения, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2003 г. № 1078 (далее — Порядок № 1078):

1. Право на начисление индексации заработной платы возникает, когда величина индекса потребительских цен (далее — ИПЦ), исчисленная нарастающим итогом, превышает порог индексации, установленный в размере 103%. Начисление индексации с учетом ИПЦ (величины прироста ИПЦ) осуществляется с месяца, следующего за месяцем, в котором опубликован ИПЦ за месяц, в котором превышен порог индексации. То есть индексация впервые начисляется через месяц после месяца, в котором превышен порог индексации.

2. Исчисление ИПЦ для проведения индексации заработной платы осуществляется с месяца, следующего за месяцем повышения тарифных ставок (окладов). Месяц повышения тарифных ставок (окладов) условно считаем «базовым» месяцем (в том числе тогда, когда право на индексацию в таком месяце еще не наступило).

3. Если в каком-либо месяце происходит повышение тарифной ставки (оклада), то для определения суммы индексации в таком месяце сравниваются сумма увеличения заработной платы (в части постоянных составляющих) и сумма индексации, сложившейся в этом месяце. Сумма индексации в месяце повышения тарифных ставок (окладов) не начисляется, если сумма увеличения заработной платы превышает сумму индексации, сложившейся в таком месяце. Если же сумма увеличения заработной платы не превышает сумму индексации, сложившейся в месяце повышения тарифной ставки (оклада), сумма индексации в этом месяце определяется как разность между суммой сложившейся индексации и суммой увеличения заработной платы. В случае увеличения заработной платы за счет других ее составляющих без повышения тарифных ставок (окладов) «базовый» месяц не изменяется, а сумма индексации не уменьшается на сумму увеличения заработной платы.

4. Полную сумму индексации выплачивают работнику тогда, когда он полностью выполнил месячную норму труда. Если работник отработал неполный месяц (например, был в отпуске, болел или работает на условиях неполного рабочего времени), сумма индексации определяется из расчета полного рабочего времени, а выплачивается пропорционально отработанному времени. Если у работника в течение месяца нет отработанного времени, то индексация ему за такой месяц не начисляется.¹

Таким образом, начислять индексацию работникам необходимо только в случае, когда величина прироста ИПЦ превышает порог индексации, а в месяце, в котором возникает право на индексацию, не происходит повышение тарифной ставки (оклада) или сумма повышения заработной платы (в части постоянных составляющих) меньше суммы индексации, сложившейся в этом месяце.

Соответственно, если ИПЦ (величина прироста ИПЦ) не превышает порог индексации, то право на начисление индексации не наступает. Кроме того, индексация не начисляется, если в месяце, в котором наступает право на индексацию, происходит повышение тарифной ставки (оклада), при этом сумма повышения заработной платы (в части постоянных составляющих) превышает сумму индексации, сложившейся в этом месяце.

Способ, позволяющий избежать начисления сумм индексации, предусмотрен пунктом 5 Порядка № 1078, в абзацах восьмом – десятом которого говорится о возможности повышения денежных доходов населения опережающим путем с учетом прогнозного уровня инфляции (далее — повышение заработной платы опережающим путем). Его суть состоит в том, что, кроме обычного повышения окладов (тарифных ставок) работникам, которое может быть вызвано увеличением минимальной заработной платы или прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ) на законодательном уровне либо обусловлено нормами коллективного договора, предприятие дополнительно увеличивает заработную плату всем работникам на определенную фиксированную сумму (например, 100 или 200 грн.), которую в дальнейшем выплачивает ежемесячно вместо начисления суммы индексации. Когда указанная фиксированная сумма в каком-либо месяце окажется меньше суммы сложившейся индексации, предприятие в этом месяце может вновь увеличить заработную плату работникам на определенную фиксированную сумму, которую в дальнейшем будет выплачивать ежемесячно вместо начисления суммы индексации. В результате внедрения повышения заработной платы опережающим путем предприятию не нужно будет в течение, как минимум, нескольких месяцев выплачивать работникам сумму индексации заработной платы.²

Повышение окладов как способ избежать начисления индексации

Если предприятие не желает внедрять повышение заработной платы опережающим путем, предусмотренное пунктом 5 Порядка № 1078, то единственным способом, позволяющим избежать начисления индексации, является повышение окладов (тарифных ставок) работникам, которое может быть ежемесячным или периодическим в зависимости от величины прироста ИПЦ. Такой способ актуален только для хозрасчетных предприятий, поскольку они самостоятельно в коллективном договоре (а при его отсутствии — другом локальном документе) устанавливают размеры окладов (тарифных ставок) с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным, отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями (ст. 97 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ), ст. 15 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР; далее — Закон № 108).

Трудовое законодательство касательно должностных окладов (месячных тарифных ставок) устанавливает только одно ограничение — минимальный должностной оклад (тарифная ставка) устанавливается в размере не меньше ПМТЛ, установленного на 1 января календарного года (ч. шестая ст. 96 КЗоТ, ч. шестая ст. 6 Закона № 108).

Трудовое законодательство не регулирует вопросы периодичности повышения и сумм, на которые могут повышаться должностные оклады (тарифные ставки), для хозрасчетных предприятий, поэтому последние самостоятельны в этих вопросах.³

Так, хозрасчетное предприятие имеет право ежемесячно повышать должностные оклады (тарифные ставки) работникам на любую сумму (в том числе на 1 грн.). Кроме того, такие предприятия во избежание начисления индексации имеют право повышать должностные оклады (тарифные ставки) только в месяцах, в которых у работников наступает право на индексацию, например, один раз в три (четыре и т. д.) месяца.³

Учитывая действующий механизм начисления индексации, можно сделать вывод, что повышать оклады (тарифные ставки) для избежания начисления индексации не обязательно ежемесячно — достаточно это делать один раз в 2 месяца на 1 грн., а если в месяце повышения оклада сумма увеличения заработной платы (в части постоянных составляющих) превысит сумму индексации, сложившейся в этом месяце, — один раз в 3 месяца и реже, поскольку право на начисление индексации впервые наступает  только на третий месяц после месяца повышения окладов (тарифных ставок). Например, если месяц повышения окладов — январь, а уже в феврале ИПЦ превысил порог индексации (103%), то впервые право на индексацию наступит в апреле (месяц, следующий за мартом — месяцем обнародования ИПЦ за февраль). Но на практике ИПЦ за месяц превышает порог индексации довольно редко (последний раз это было в апреле 2016 года).

Рассмотрим на примере варианты расчетов с работником, когда ему начисляется индексация без повышения оклада и когда не начисляется индексация вследствие периодического повышения оклада.

ПРИМЕР

Расчет заработной платы при начислении индексации
и при неначислении индексации из-за повышения оклада

С 1 января 2020 года на предприятии состоялось повышение окладов всем работникам. Одному из них оклад повышен с 4200 грн. до 4800 грн. Январь 2020 года стал «базовым» месяцем, в котором индексация никому из работников не начислялась, поскольку сумма повышения заработной платы в январе 2020 года превысила сумму сложившейся индексации в этом месяце. Исчисление ИПЦ нарастающим итогом началось с февраля 2020 года. Рассмотрим порядок начисления заработной платы работнику в 2020 году по четырем вариантам, используя фактические значения ИПЦ в январе – марте 2020 года, а также условные значения ИПЦ в апреле – декабре 2020 года: вариант 1 (таблица 1) — работнику начисляется индексация и не повышается оклад; вариант 2 (таблица 2) — работнику повышается оклад только в месяцах возникновения права на индексацию; варианты 3 и 4 (таблицы 3 и 4) — работнику повышается оклад один раз соответственно в два и три месяца на 1 грн. (см. таблицы ниже). Затем сравним данные расчетов по четырем вариантам.

Таблица 1

Вариант 1. Исчисление сумм индексации, заработной платы
и единого социального взноса в 2020 году, если оклад не повышается

Таблица 2

Вариант 2. Исчисление сумм индексации, заработной платы и единого социального взноса в 2020 году,
если оклад повышается только в месяцах наступления права на индексацию

Таблица 3

Вариант 3. Исчисление сумм индексации, заработной платы
и единого социального взноса в 2020 году, если оклад повышается один раз в два месяца

Таблица 4

Вариант 4. Исчисление сумм индексации, заработной платы
и единого социального взноса в 2020 году, если оклад повышается один раз в три месяца

Теперь рассмотрим итоговые результаты вышепроведенных расчетов за весь 2020 год по четырем вариантам (см. таблицу 5).

Таблица 5

Общие расходы работодателя по работнику за 2020 год

Как видно из таблицы 5, в финансовом плане для работодателя наиболее выгодным является вариант 4, когда оклад работнику повышается один раз в три месяца на 1 грн.

При варианте 4 денежная экономия по общим и отдельным расходам у работодателя по работнику за 2020 год составляет:

– по сравнению с вариантом 3 — 14,64 грн. (70 308,60 – 70 293,96), в том числе по заработной плате 12 грн. (57 630 – 57 618), по ЕСВ — 2,64 грн. (12 678,60 – 12 675,96);

– по сравнению с вариантом 2 — 947,94 грн. (71 241,90 – 70 293,96), в том числе по заработной плате 777 грн. (58 395 – 57 618), по ЕСВ — 170,94 грн. (12 846,90 – 12 675,96);

– по сравнению с вариантом 1 — 1585,84 грн. (71 879,80 – 70 293,96), в том числе по заработной плате 1299,87 грн. (58 917,87 – 57 618), по ЕСВ — 285,97 грн. (12 961,93 – 12 675,96).

Недостатком варианта 4 является то, что необходимо один раз в 3 месяца вносить изменения во внутренний документ предприятия, которым установлены оклады (штатное расписание, коллективный договор и т. п.). Кроме того, такой вариант не выгоден работникам (при минимальном росте оклада они теряют в зарплате из-за неначисления индексации), хотя в этой ситуации нет оснований для привлечения работодателя к ответственности.

Таким образом, предприятие может вполне законно не начислять индексацию работникам, но для этого необходимо повышать оклады через месяц или через более продолжительный период времени либо повышать оклады только в месяце, в котором у работника наступает право на индексацию. Но прежде чем внедрять вариант начисления заработной платы без сумм индексации, работодатель должен помнить о своей социальной функции, учитывая не только собственные, но и интересы работников.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII (далі — Закон № 1282) індексація грошових доходів населення — встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Нагадаємо основні правила проведення індексації доходів працівників, встановлені Законом № 1282 та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078):

1. Право на нарахування індексації заробітної плати виникає, коли величина індексу споживчих цін (далі — ІСЦ), обчислена наростаючим підсумком, перевищує поріг індексації, встановлений в розмірі 103%. Нарахування індексації з урахуванням ІСЦ (величини приросту ІСЦ) здійснюється з місяця, наступного за місяцем, в якому опубліковано ІСЦ за місяць, в якому перевищено поріг індексації. Тобто індексація вперше нараховується через місяць після місяця, в якому перевищено поріг індексації. Наприклад, якщо величина приросту ІСЦ перевищила поріг індексації в березні, то право на індексацію з урахуванням цієї величини приросту ІСЦ настане в травні.

2. Обчислення ІСЦ для проведення індексації заробітної плати здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів). Місяць підвищення тарифних ставок (окладів) умовно вважаємо «базовим» місяцем (в тому числі тоді, коли право на індексацію в такому місяці ще не настало).

3. Якщо в будь-якому місяці відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), то для визначення суми індексації в такому місяці порівнюються сума збільшення заробітної плати (в частині постійних складових) і сума індексації, яка склалася в цьому місяці. Сума індексації в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо сума збільшення заробітної плати перевищує суму індексації, яка склалася в такому місяці. Якщо сума збільшення заробітної плати не перевищує суму індексації, яка склалася в місяці підвищення тарифної ставки (окладу), сума індексації в цьому місяці визначається як різниця між сумою індексації, що склалася, та сумою підвищення заробітної плати. У разі збільшення заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) «базовий» місяць не змінюється, а сума індексації не зменшується на суму збільшення заробітної плати.

4. Повну суму індексації виплачують працівнику тоді, коли він повністю виконав місячну норму праці (робочого часу). Якщо працівник відпрацював неповний місяць (наприклад, перебував у відпустці, хворів або працює на умовах неповного робочого часу), сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Якщо у працівника протягом місяця немає відпрацьованого часу, то індексація йому за такий місяць не нараховується.¹

Таким чином, нараховувати індексацію працівникам необхідно тільки в разі, коли величина приросту ІСЦ перевищує поріг індексації, а в місяці, в якому настає право на індексацію, не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу) або сума підвищення заробітної плати (в частині постійних складових) менше суми індексації, яка склалася в цьому місяці.

Відповідно, якщо ІСЦ (величина приросту ІСЦ) не перевищує поріг індексації, то право на нарахування індексації не настає. Крім того, індексація не нараховується, якщо в місяці, в якому настає право на індексацію, відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), при цьому сума підвищення заробітної плати (в частині постійних складових) перевищує суму індексації, яка склалася в цьому місяці.

Спосіб, що дозволяє уникнути нарахування сум індексації, передбачений пунктом 5 Порядку № 1078, в абзацах восьмому – десятому якого йдеться про можливість підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції (далі — підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом). Його суть полягає в тому, що, крім звичайного підвищення окладів (тарифних ставок) працівникам, яке може бути викликане збільшенням мінімальної заробітної плати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО) на законодавчому рівні чи обумовлено нормами колективного договору, підприємство додатково збільшує заробітну плату всім працівникам на певну фіксовану суму (наприклад, 100 або 200 грн.), яку в подальшому виплачує щомісяця замість нарахування суми індексації. Коли зазначена фіксована сума в якому-небудь місяці стане менше суми індексації, що склалася в цьому місяці, підприємство в такому місяці може знову збільшити заробітну плату працівникам на певну фіксовану суму, яку в подальшому буде виплачувати щомісяця замість нарахування суми індексації. В результаті впровадження підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом підприємству не потрібно буде протягом, як мінімум, декількох місяців виплачувати працівникам суму індексації заробітної плати.²

Підвищення окладів як спосіб уникнути нарахування індексації

Якщо підприємство не бажає впроваджувати підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом, передбачене пунктом 5 Порядку № 1078, то єдиним способом, що дозволяє уникнути нарахування індексації, є підвищення окладів (тарифних ставок) працівникам, яке може бути щомісячним або періодичним залежно від величини приросту ІСЦ. Такий спосіб є актуальним тільки для госпрозрахункових підприємств, оскільки вони самостійно в колективному договорі (при його відсутності — іншому локальному документі) встановлюють розміри окладів (тарифних ставок) з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами (ст. 97 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), ст. 15 Закону України «про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, далі — Закон № 108).

Звертаємо увагу, що трудове законодавство щодо посадових окладів (місячних тарифних ставок) встановлює лише одне обмеження — мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за ПМПО, встановлений на 1 січня календарного року (ч. шоста ст. 96 КЗпП, ч. шоста ст. 6 Закону № 108).

Трудове законодавство не регулює питання періодичності підвищення і сум, на які можуть підвищуватися посадові оклади (тарифні ставки), для госпрозрахункових підприємств, тому останні самостійні в цих питаннях.³

Зокрема, госпрозрахункове підприємство має право щомісяця підвищувати посадові оклади (тарифні ставки) працівникам на будь-яку суму (в тому числі на 1 грн.). Крім того, щоб уникнути нарахування індексації госпрозрахункові підприємства мають право підвищувати посадові оклади (тарифні ставки) тільки в місяцях, в яких у працівників настає право на індексацію, наприклад, один раз в три (чотири, п’ять і т. д.) місяці.³

З огляду на діючий механізм нарахування індексації, можна зробити висновок, що підвищувати оклади (тарифні ставки) для уникнення нарахування індексації не обов’язково щомісяця — достатньо це робити один раз в 2 місяці на 1 грн., а якщо в місяці підвищення окладу сума збільшення заробітної плати (в частині постійних складових) перевищить суму індексації, яка склалася в цьому місяці, — один раз в 3 місяці і рідше, оскільки право на нарахування індексації вперше настає тільки на третій місяць після місяця підвищення окладів (тарифних ставок). Наприклад, якщо місяць підвищення окладів («базовий» місяць) — січень, а вже в лютому ІСЦ перевищив поріг індексації (103%), то вперше право на індексацію настане в квітні (місяць, наступний за березнем — місяцем оприлюднення ІСЦ за лютий). Але на практиці ІСЦ за місяць перевищує поріг індексації досить рідко (останній раз це було в квітні 2016 року).

Розглянемо на прикладі варіанти розрахунків з працівником, коли йому нараховується індексація без підвищення окладу і коли не нараховується індексація внаслідок періодичного підвищення окладу.

ПРИКЛАД

Розрахунок заробітної плати при нарахуванні індексації
та при ненарахуванні індексації внаслідок підвищення окладу

З 1 січня 2020 року на підприємстві відбулося підвищення окладів всім працівникам. Одному з них оклад підвищено з 4200 грн. до 4800 грн. Січень 2020 року став «базовим» місяцем, в якому індексація нікому з працівників не нараховувалась, оскільки сума підвищення заробітної плати в січні 2020 року перевищила суму індексації, що склалася в цьому місяці. Обчислення ІСЦ наростаючим підсумком почалося з лютого 2020 року. Розглянемо порядок нарахування заробітної плати працівнику в 2020 році за чотирма варіантами, використовуючи фактичні значення ІСЦ в січні – березні 2020 року, а також умовні значення ІСЦ в квітні – грудні 2020 року: варіант 1 (таблиця 1) — працівникові нараховується індексація і не підвищується оклад; варіант 2 (таблиця 2) — працівникові підвищується оклад тільки в місяцях настання права на індексацію; варіанти 3 і 4 (таблиці 3 і 4) — працівникові підвищується оклад один раз відповідно в два і три місяці на 1 грн. (див. таблиці на стор. 58–62). Потім порівняємо дані розрахунків за чотирма варіантами.

Таблиця 1

Варіант 1. Обчислення сум індексації, заробітної плати
та єдиного соціального внеску в 2020 році, якщо оклад не підвищується

Таблиця 2

Варіант 2. Обчислення сум індексації, заробітної плати та єдиного соціального внеску в 2020 році,
якщо оклад підвищується тільки в місяцях настання права на індексацію

Таблиця 3

Варіант 3. Обчислення сум індексації, заробітної плати та єдиного соціального внеску в 2020 році,
якщо оклад підвищується один раз в два місяці

Таблиця 4

Варіант 4. Обчислення сум індексації, заробітної плати
та єдиного соціального внеску в 2020 році, якщо оклад підвищується один раз в три місяці

Тепер розглянемо підсумкові результати вище проведених розрахунків за весь 2020 рік за чотирма варіантами (див. таблицю 5).

Таблиця 5

Загальні витрати роботодавця щодо працівника за 2020 рік

Як видно з таблиці 5, у фінансовому плані для роботодавця найбільш вигідним є варіант 4, коли оклад працівнику підвищується один раз в три місяці на 1 грн.

При варіанті 4 грошова економія по загальним і окремим видаткам у роботодавця щодо працівника за 2020 рік становить:

– в порівнянні з варіантом 3 — 14,64 грн. (70 308,60 – 70 293,96), в тому числі по заробітній платі 12 грн. (57 630 – 57 618), по ЄСВ — 2,64 грн. (12 678,60 – 12 675,96);

– в порівнянні з варіантом 2 — 947,94 грн. (71 241,90 – 70 293,96), в тому числі по заробітній платі 777 грн. (58 395 – 57 618), по ЄСВ — 170,94 грн. (12 846,90 – 12 675,96);

– в порівнянні з варіантом 1 — 1585,84 грн. (71 879,80 – 70 293,96), в тому числі по заробітній платі 1299,87 грн. (58 917,87 – 57 618), по ЄСВ — 285,97 грн. (12 961,93 – 12 675,96).

Недоліком варіанта 4 є те, що необхідно один раз в 3 місяці вносити зміни до внутрішнього документу підприємства, яким встановлено оклади (штатний розпис, колективний договір тощо). Крім того, такий варіант не вигідний працівникам (при мінімальному зростанні окладу вони втрачають в загальній сумі заробітної плати через ненарахування індексації), хоча в даній ситуації немає підстав для притягнення до відповідальності роботодавця і його посадових осіб.

Таким чином, підприємство може цілком законно не нараховувати індексацію працівникам, але для цього необхідно підвищувати оклади через місяць або через більш тривалий період часу або підвищувати оклади тільки в місяці, в якому у працівника настає право на індексацію. Але перш ніж запроваджувати варіант нарахування заробітної плати без сум індексації, роботодавець повинен пам’ятати про свою соціальну функцію, враховуючи не лише власні, а й інтереси працівників.