Нововведення в порядку ведення військового обліку та бронювання працівників роботодавцями

18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (далі — Закон № 3633). Цим документом внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема, до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (далі — Закон про мобілізацію), Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII (далі — Закон про військовий обов’язок), Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

У пояснювальній записці до Закону № 3633 зазначено, що він розроблений з метою законодавчого удосконалення процедур проведення заходів мобілізації, удосконалення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремих питань проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України. Завданням Закону № 3633 є уточнення питань військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, обов’язків органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій, підприємств, установ і організацій та громадян України під час проведення мобілізації, уточнення підстав для надання відстрочки та звільнення від призову на військову службу, а також підстав для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану.

Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633 Кабінету Міністрів України доручено у місячний строк з дня опублікування цього Закону (тобто в період з 18 квітня до 18 травня 2024 року) прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону, а у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону (тобто з 18 квітня до 18 липня 2024 року) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Далі розглянемо нововведення Закону № 3633 та підзаконних актів, які стосуються роботодавців та їх працівників.

Нововведення в обов’язках роботодавців

Найбільші зміни внесено Законом № 3633 до Закону про мобілізацію та Закону про військовий обов’язок. Зокрема, введено та викладено в новій редакції багато термінів, розширено перелік обов’язків підприємств, установ, організацій (далі — підприємства) та громадян.

Так, згідно з оновленим абзацом сьомим частини 1 статті 21 Закону про мобілізацію підприємства зобов’язані забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оповіщення — це доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП), а також вручення (надсилання) повісток громадянам (абз. дванадцятий ст. 1 Закону про мобілізацію).

Отже, підприємства (роботодавці) зобов’язані забезпечувати, крім прибуття, також своєчасне оповіщення працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, зокрема, про необхідність їх прибуття на збірні пункти за викликом ТЦКСП, а також можуть вручати повістки працівникам.

Вищенаведене узгоджується з частиною 1 статті 38 Закону про військовий обов’язок, якою встановлено, що підприємства (заклади освіти) незалежно від підпорядкування і форми власності зобов’язані на вимогу ТЦКСП, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (далі — органи СБУ), відповідних підрозділів розвідувальних органів України (далі — розвідоргани) сповістити призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до ТЦКСП, органів СБУ, розвідорганів, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) ТЦКСП, органи СБУ, розвідоргани про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

На виконання оновленої Законом № 3633 частини 5 статті 22 Закону про мобілізацію Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024 № 560, яка набрала чинності 18.05.2024, затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі — Порядок № 560). Цей Порядок визначає, зокрема:

– механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами ТЦКСП з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

– процедуру оповіщення військовозобов’язаних та резервістів, їх прибуття до ТЦКСП, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, органів СБУ чи розвідорганів;

– процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов’язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

– процедуру надання військовозобов’язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Також Порядком № 560 визначено, зокрема, обов’язки роботодавців для забезпечення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, згідно з пунктом 13 Порядку № 560 керівники підприємств з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) ТЦКСП про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов’язаних районного (міського) ТЦКСП:

– видають наказ керівника підприємства про проведення оповіщення резервістів та військовозобов’язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до ТЦКСП, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов’язаних, інші питання;

– організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

– здійснюють на підприємстві інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації;

– повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) ТЦКСП про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов’язаними вимог законодавства;

– забезпечують прибуття резервістів та військовозобов’язаних шляхом їх перевезення від підприємства до пунктів збору районних (міських) ТЦКСП або військових частин чи звільнення їх від виконання обов’язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до ТЦКСП, та у разі потреби часу на зворотній шлях;

– невідкладно інформують відповідний районний (міський) ТЦКСП про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Пунктом 28 Порядку № 560 встановлено, що виклик громадян до районних (міських) ТЦКСП чи їх відділів, розвідорганів, органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки, форму якої наведено в додатку 1 до Порядку № 560.

Відповідно до пункту 31 Порядку № 560 повістки мають право вручати, зокрема, представники підприємств — на території підприємств та в місцях виконання працівниками робіт (обов’язків). Призначення представників підприємств, уповноважених вручати повістки, здійснюється наказом керівника підприємства, який є підставою для видачі посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки. Таке посвідчення видається головою (начальником) обласної, Київської міської, районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), яке засвідчується його особистим підписом та скріплюється гербовою печаткою (п. 32 Порядку № 560).

Представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення (п. 35 Порядку № 560).

Крім затвердження Порядку № 560, з 18.05.2024 Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024 № 563 (далі — Постанова № 563) вніс зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі — Порядок № 1487).

Зокрема, абзаци перший і другий пункту 47 Порядку № 1487 викладено у новій редакції, відповідно до якої у разі отримання розпоряджень районних (міських) ТЦКСП, органів СБУ, розвідорганів щодо оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) ТЦКСП, органів СБУ, розвідорганів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств зобов’язані видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні — рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) ТЦКСП, органу СБУ, розвідорганів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) ТЦКСП, органу СБУ, розвідорганів.

Таким чином, роботодавці мають оповіщати всіх своїх працівників, у тому числі тих, які виконують дистанційну, надомну роботу, є тимчасово непрацездатними, перебувають у відпустці або у відрядженні, про необхідність їх прибуття до відповідного районного (міського) ТЦКСП, органу СБУ, розвідоргану у визначені строки.

Абзац п’ятий пункту 79 Порядку № 1487 викладено у новій редакції, згідно з якою районні (міські) ТЦКСП організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) ТЦКСП, оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11 до Порядку № 1487) та/або рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення про їх виклик до районних (міських) ТЦКСП для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Таким чином, з 18.05.2024 розширено обов’язки підприємств щодо забезпечення мобілізації працівників-військовозобов’язаних. Зокрема, тепер ТЦКСП можуть направляти повістки за місцем роботи призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які має вручити роботодавець (представник підприємства, уповноважений вручати повістки) працівнику зазначеної категорії під особистий підпис.

Зауважимо, що роботодавці повинні оповіщувати (вручати повістки) навіть працівників, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Повний перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову (не підлягають призову) на військову службу, наведено у статті 23 Закону про мобілізацію, яку викладено у новій редакції Законом № 3633. Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦКСП (ч. 7 ст. 23 Закону про мобілізацію).

У додатку 5 до Порядку № 560 наведено Перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону про мобілізацію.

На виконання вищенаведеної норми абзацу сьомого частини 1 статті 21 Закону про мобілізацію Кабінет Міністрів України має розробити та затвердити порядок надання роботодавцям компенсації витрат, пов’язаних із забезпеченням своєчасного оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, на збірні пункти на підставі поданих роботодавцями звернень (це, скоріш за все, будуть витрати підприємства на перевезення працівників від місця знаходження підприємства до пунктів збору районних (міських) ТЦКСП та у разі потреби на зворотній шлях).

Нововведення в порядку ведення військового обліку на підприємствах

Статтю 1 Закону про мобілізацію доповнено абзацом тринадцятим, яким встановлено, що система військового обліку — це сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об’єктів військового обліку – призовників, військовозобов’язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.

Що стосується об’єктів військового обліку – призовників та військовозобов’язаних, то слід враховувати таке.

Спочатку з 04.04.2024 Законом України від 30.05.2023 № 3127-IX були внесені зміни до Закону про військовий обов’язок, якими в останньому текст «27-річного віку» замінено текстом «25-річного віку», а потім змінами, внесеними Законом № 3633 до Закону про військовий обов’язок, перші зміни було продубльовано. Як наслідок, наразі:

– взяттю на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦКСП, органах СБУ, розвідорганах підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону про військовий обов’язок);

– взяттю на військовий облік призовників у ТЦКСП підлягають громадяни України віком до 25 років (п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону про військовий обов’язок);

– зняттю з військового обліку призовників підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку (п. 1 ч. 5 ст. 37 Закону про військовий обов’язок).

Таким чином, з 04.04.2024 громадяни України, які досягли 25-річного віку, знімаються з військового обліку призовників та одночасно беруться на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦКСП, органах СБУ, розвідорганах та можуть бути мобілізовані, оскільки відповідно до частини 1 статті 39 Закону про військовий обов’язок призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом про мобілізацію. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Враховуючи вище викладене, персональний військовий облік військовозобов’язаних роботодавці мають вести щодо працівників, яким виповнилося 25 років, а персональний військовий облік призовників — щодо працівників, які не досягли 25-річного віку.

Нагадаємо, що роботодавці ведуть персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів згідно з нормами Порядку № 1487.¹ Як зазначалося вище, до цього Порядку з 18.05.2024 внесено зміни Постановою № 563, яку було прийнято на виконання норм Закону № 3633.

Зміни у Порядку № 1487, які важливі для роботодавців, полягають в наступному.

У пункті 21 Порядку № 1487 виключено абзаци другий і третій, а перший абзац викладено в такій новій редакції:

«21. Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів.».

Нагадаємо, що раніше абзаци перший – третій пункту 21 Порядку № 1487 мали таку редакцію:

«21. Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:

– призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;

– військовозобов’язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.».

Одночасно виключено абзац перший пункту 51 Порядку № 1487, який мав таку редакцію:

«51. Жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року.».

Таким чином, тепер жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та які до 18.05.2024 не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) ТЦКСП і не отримували військово-обліковий документ, зобов’язані стати на військовий облік у відповідних ТЦКСП як військовозобов’язані, а якщо вони цього не зроблять, то з 18.05.2024 це буде вважатися порушенням правил військового обліку (про відповідальність за це порушення див. нижче), а також вони не можуть бути прийняті на роботу, оскільки не матимуть військово-облікового документа.

Це узгоджується з пунктом 34 Порядку № 1487, відповідно до якого приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) ТЦКСП, органах СБУ, розвідорганах.

Також нагадаємо, що згідно з частиною другою статті 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин у випадках, передбачених законодавством, зобов’язаний подати відповідний військово-обліковий документ.

Керівники підприємств, на яких вже працюють жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, але ще не перебувають на військовому обліку у ТЦКСП (не отримали військово-обліковий документ), мають повідомляти про таких жінок ТЦКСП (п. 34 Порядку № 1487), тому для запобігання звільнення таких працівниць їм потрібно стати на військовий облік у відповідних ТЦКСП.

В частині 2 статті 37 Закону про військовий обов’язок, як і раніше, зазначено, що взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині 11 статті 1 цього Закону, тобто жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

Як і раніше, жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їхнім бажанням (абз. другий ч. 11 ст. 1 Закону про військовий обов’язок). Отже, вказані жінки за власним бажанням можуть стати на військовий облік військовозобов’язаних, після чого підлягають взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах.

Нагадаємо, що персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств (п. 16 Порядку № 1487).

З пункту 20 Порядку № 1487 виключено абзаци другий – п’ятий, які мали таку редакцію:

«Військово-обліковими документами є:

для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;

для резервістів — військовий квиток.».

Одночасно з пункту 6 Порядку № 1487 виключено норму, згідно з якою для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі Міноборони визначає форми військово-облікових документів.

Виключення вищенаведених норм щодо військово-облікових документів з тексту Порядку № 1487 обумовлено тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі — Постанова № 559), яка набрала чинності 18.05.2024, затверджено форму військово-облікового документа і Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі — Порядок № 559). Пунктом 2 Постанови № 559 встановлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією Постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

– в електронній формі — засобами Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста, Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);

– у паперовій формі — на бланку, форма якого затверджена Постановою № 559.

Це узгоджується з нормою пункту 34 Порядку № 1487, відповідно до якої з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства здійснюють перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 цього Порядку (хоча в цьому пункті військово-облікові документи вже не згадуються), або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія.

Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього (п. 8 Порядку № 559).

Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі — Реєстр), держателем та адміністратором якого є Міністерство оборони України (ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII; далі — Закон про Реєстр).

Для забезпечення функціонування Реєстру, який наразі має назву «ОБЕРІГ», Порядок № 1487 доповнено пунктом 15-1, яким встановлено, що до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону про Реєстр призовники, військовозобов’язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг (далі — ЦНАП), на підставі яких районний (міський) ТЦКСП, органи СБУ, розвідоргани вносять зміни до відповідних облікових документів та Реєстру.

Що стосується самої процедури ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підприємствах (роботодавцями), яка визначена пунктами 8–12, 33–46 Порядку № 1487, то вона не змінилася.²

Редакційних правок зазнав пункт 40 Порядку № 1487, викладений у такій редакції:

«40. Щороку до 25 січня (станом на 1 січня) списки персонального військового обліку та відомості оперативного обліку підписуються керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, а також особою, відповідальною за ведення військового обліку, та реєструються в установленому порядку в службі діловодства таких органів, підприємств, установ, організацій.».

Не змінилися також обов’язки підприємств (роботодавців) щодо ведення персонального військового обліку, визначені у пункті 34 Порядку № 1487.

Звертаємо увагу, що за текстом Закону про військовий обов’язок, Закону про мобілізацію, Порядку № 1487 фізичні особи – підприємці (далі — ФОП) не згадуються, тому на них норми вказаних документів стосовно ведення військового обліку не поширюються (ФОП військовий облік не веде).

Нововведення в обов’язках громадян – військовозобов’язаних

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633 встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, у разі перебування на території України зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом (тобто в період з 18 травня по 16 липня 2024 року) уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за її наявності) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до ТЦКСП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет військовозобов’язаного (за наявності), а у разі перебування за кордоном — шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦКСП за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет військовозобов’язаного (за наявності).

За роз’ясненнями представників Міноборони, щоб не відвідувати ТЦКСП або ЦНАП (навіть за наявності реєстрації в електронній черзі), громадяни України – військовозобов’язані можуть оновити свої персональні дані за допомогою спеціально створеного мобільного застосунку «Резерв+», який вже працює, хоча й не так швидко обробляє дані. Також представники Міноборони повідомили, що, починаючи з 18 червня 2024 року, при оновленні персональних даних військовозобов’язаним буде надаватися QR-код (п. 8 Порядку № 559), який має буде у військово-обліковому документі не тільки в електронній, а й в паперовій формі.

Законом № 3633 статтю 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII доповнено частиною 4, згідно з якою у період дії воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) ТЦКСП або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Згідно зі статтею 22 Закону про мобілізацію та пунктом 21 Порядку № 560 громадяни – резервісти та військовозобов’язані за викликом районного (міського) ТЦКСП (органу СБУ, розвідорганів) зобов’язані з’являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Реєстру (ТЦКСП), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідальність посадових осіб і громадян України за порушення правил
військового обліку та законодавства про мобілізацію

19.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09.05.2024 № 3696-IX (далі — Закон № 3696). Цим Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП), якими посилено адміністративну відповідальність громадян та посадових осіб за порушення правил військового обліку і законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, Законом № 3696 статтю 210 «Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку» КпАП викладено в новій редакції, якою встановлено, що (в мирний час) порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), тобто від 3400 до 5100 грн (було — від 30 до 50 нмдг або від 510 до 850 грн). Повторне протягом року вчинення вказаного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 300 до 500 нмдг, тобто від 5100 до 8500 грн (було — від 50 до 100 нмдг або від 850 до 1700 грн).

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період (в тому числі під час воєнного стану) тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 1500 нмдг, тобто від 17 000 грн до 25 500 грн (було — від 50 до 100 нмдг або від 850 до 1700 грн).

Законом № 3696 статтю 210-1 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КпАП викладено в новій редакції, згідно з якою (в мирний час) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від 300 до 500 нмдг (було — від 100 до 200 нмдг) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань від 1000 до 1500 нмдг, тобто від 17 000 грн до 25 500 грн (було — від 200 до 300 нмдг або від 3400 до 5100 грн).

Повторне протягом року вчинення вказаного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 500 до 700 нмдг (було — від 200 до 300 нмдг) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань — від 1500 до 2000 нмдг, тобто від 25 500 грн до 34 000 грн (було — від 300 до 500 нмдг або від 5100 до 8500 грн).

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період (в тому числі під час воєнного стану) тягне за собою накладення штрафу на громадян від від 1000 нмдг до 1500 нмдг, тобто від 17 000 грн до 25 500 грн (було — від 200 до 300 нмдг або від 3400 до 5100 грн) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань — від 2000 нмдг до 3500 нмдг, тобто від 34 000 грн до 59 500 грн (було — від 300 до 500 нмдг або від 5100 до 8500 грн).

В примітці до статті 210 КпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 КпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, під час воєнного стану штрафи, передбачені статтями 210, 210-1 КпАП, будуть застосовуватися до призовників, військовозобов’язаних та резервістів, якщо вони не оновлять до 16.07.2024 свої персональні дані шляхом безпосереднього відвідування ТЦКСП, ЦНАП або через електронний кабінет військовозобов’язаного (за допомогою мобільного застосунку «Резерв+») та не будуть взяті на військовий облік, а також в разі неявки до ТЦКСП за його викликом, непроходження медичного огляду за направленням ТЦКСП та інших порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

На посадових осіб підприємств під час воєнного стану штраф від 34 000 грн до 59 500 грн може бути накладений за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за порушення вимог Закону про мобілізацію, Закону про військовий обов’язок, Порядку № 560, Порядку № 1487, у тому числі за порушення правил ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, незабезпечення своєчасного оповіщення і прибуття працівників за викликом до ТЦКСП.

Нагадаємо, що згідно з пунктом 8 Порядку № 1487 організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах покладається на відповідних керівників. Обов’язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі — служба персоналу). У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників у державному органі, в органі місцевого самоврядування, на підприємстві.

Таким чином, керівник підприємства може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 210-1 КпАП, на неналежну організацію (в тому числі відсутність) військового обліку на підприємстві, а працівники служби персоналу (особа, яка веде військовий облік) — за неналежне ведення військового обліку.

Якщо на підприємстві є лише один працівник — директор, який є призовником або військовозобов’язаним або резервістом, то вважаємо, що він фактично сам на себе має вести військовий облік на підприємстві, тобто функції як організації, так і ведення військового обліку покладаються на єдиного працівника підприємства — директора.

Якщо на підприємстві є лише один працівник, який є призовником або військовозобов’язаним або резервістом, але не є директором, то останній має організувати військовий облік на підприємстві, а також він або призначена ним особа має вести військовий облік такого одного призовника або військовозобов’язаного або резервіста на підприємстві.

Якщо на підприємстві немає штатних працівників, в тому числі директора, а управління підприємством здійснює безпосередньо власник – фізична особа – єдиний або один із засновників підприємства (ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу України), то немає підстав для ведення військового обліку на підприємстві, оскільки немає працівників (осіб, з якими укладено трудовий договір). В цьому випадку власник як громадянин, якщо він є призовником або військовозобов’язаним або резервістом, має самостійно поновити персональні дані та стати на військовий облік, а якщо він цього не зробить та/або допустить інші порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, то може бути притягнутий як громадянин до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 210, 210-1 КпАП.

Що стосується строків притягнення до вищевказаної адміністративної відповідальності, то Законом № 3696 частину першу статті 38 КпАП викладено в такій новій редакції:

«Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді)».

У новій частині сьомій статті 38 КпАП зазначено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 235 КпАП ТЦКСП розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 КпАП). Від імені ТЦКСП розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦКСП.

Відповідно до статті 235-2 КпАП у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Центральне управління та регіональні органи СБУ розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 КпАП). Розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право начальники Служби мобілізації та територіальної оборони, регіональних органів СБУ.

Законом № 3696 статтю 258 КпАП доповнено новою частиною п’ятою, відповідно до якої протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦКСП, Центрального управління або регіональних органів СБУ (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі СБУ), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦКСП, Центрального управління або регіонального органу СБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦКСП, Центрального управління або регіонального органу СБУ підтвердних документів про отримання особою виклику.

Отже, якщо в особливий період (під час воєнного стану) особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦКСП, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦКСП підтвердних документів про отримання особою виклику, штрафи, передбачені статтями 210, 210-1 КпАП, накладаються на таку особу без складення протоколу.

Нагадаємо, що відповідно до статті 337 Кримінального кодексу України ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦКСП, керівниками відповідних органів СБУ, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, карається штрафом від 300 до 500 нмдг (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (ст. 336 Кримінального кодексу України).

Нововведення в порядку бронювання працівників роботодавцями

Законом № 3633 в новій редакції викладено статтю 25 «Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних» Закону про мобілізацію, якою, зокрема, передбачено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

– державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усі військовозобов’язані;

– державної служби категорій «Б», «В», в органах місцевого самоврядування — не більше 50% кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, НАБУ, ДБР, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633 доручено Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

– прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону, у тому числі визначити критерії, на основі яких відповідні підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, а їх працівники підлягатимуть бронюванню;

– переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних з урахуванням вимог цього Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти.

Враховуючи вищевикладене, Кабінет Міністрів України має внести зміни до своєї постанови «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76), якою наразі затверджено:

– Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок бронювання);

– Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — Порядок та критерії).³

На момент підготовки цього номера до друку до Постанови № 76 (Порядку бронювання, Порядку та критеріїв) зміни, пов’язані із набуттям чинності Закону № 3633, не внесено. Тим не менш протягом травня 2024 року Кабмін прийняв декілька постанов, якими вніс зміни до Порядку бронювання.

Так, 10.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76» від 08.05.2024 № 520 (далі — Постанова № 520), а 17.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану» від 14.05.2024 № 555 (далі — Постанова № 555), якими внесено зміни до Постанови № 76, а саме до Порядку бронювання, Порядку та критеріїв.

Внаслідок цих змін в абзаці першому пункту 7 Порядку бронювання тепер встановлено, що підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб військових формувань (крім Збройних Сил), утворених відповідно до законів України (було — Збройних Сил, інших військових формувань), подають список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі — список) до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво такими військовими формуваннями (було — Збройними Силами, іншими військовими формуваннями), і до СБУ, в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому, або Мінцифри (підприємства, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури).

Одночасно пункт 7 Порядку бронювання доповнено новим абзацом другим, відповідно до якого підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, подають список до Міноборони.

Абзац сьомий пункту 7 Порядку бронювання доповнено нормою, згідно з якою військовозобов’язані працівники підприємств, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури, що визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері цифровізації, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Абзац дев’ятий пункту 7 Порядку бронювання доповнено нормою, якою встановлено, що до підприємств, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури, що визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері цифровізації, не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, зазначені в абзаці восьмому цього пункту (тобто 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку).

Абзац десятий пункту 7 Порядку бронювання викладено в такій новій редакції:

«Центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями (крім Міноборони) (було — Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України; — Ред.), СБУ або Мінстратегпром, або Мінцифри проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п’ять робочих днів з дня отримання списку подають його на погодження Міноборони (було — Генеральному штабу Збройних Сил; — Ред.) (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).».

Крім того, у тексті Порядку бронювання слова «Генеральний штаб Збройних Сил» в усіх відмінках замінено словом «Міноборони». Також у пункті 7 і абзаці четвертому пункту 8 Порядку та критеріїв, затверджених Постановою № 76, слова «Генерального штабу Збройних Сил» замінено словом «Міноборони».

Таким чином, Постановою № 520 функції Генерального штабу Збройних Сил, визначені у Порядку бронювання, пункті 7 і абзаці четвертому пункту 8 Порядку та критеріїв, передано до Міноборони.

Зокрема, тепер бронювання військовозобов’язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками, погодженими Міноборони, а не Генеральним штабом Збройних Сил. Копію рішення про відповідність підприємства встановленим критеріям і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період уповноважений орган надсилає до Мінекономіки та Міноборони (СБУ, Служби зовнішньої розвідки). Копію рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або про позбавлення такого статусу уповноважений орган в одноденний строк з дня його прийняття надсилає до Мінекономіки та Міноборони (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).

Стосовно змін, передбачених Постановою № 520, Міністерство економіки України в листі від 14.05.2024 № 2704-20/35461-03 повідомило, що тепер погодження списків, їх розгляд щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань здійснюється Міноборони. Прийняття рішень Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних здійснюватиметься виключно за результатами перевірки списків щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Підприємства, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури, подають список до Мінцифри, яке і визначає належність їх до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Постановою № 555 внесено зміни до вищепроцитованих абзаців першого, сьомого, дев’ятого та десятого пункту 7 Порядку бронювання стосовно бронювання працівників на підприємствах, що підпорядковані Мінцифри, підприємствах паливно-енергетичного комплексу (далі — ПЕК) та підприємствах, що підпорядковані Мінінфраструктури.

Крім того, Постановою № 555 внесено доповнення до абзацу сьомого пункту 8 Порядку бронювання, внаслідок чого тепер військовозобов’язані працівники підприємств ПЕК та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або постачання обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на забезпечення безперебійного функціонування Об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України в особливий період, перелік яких затверджується Міненерго, підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення, та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, у тому числі когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання в особливий період, перелік яких затверджується Мінінфраструктури, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Пункт 8 Порядку бронювання доповнено новим абзацом дев’ятим, відповідно до якого військовозобов’язані технічні працівники, включені наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств, що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж у період знеструмлень та здійснюють роботи з аварійного відновлення мереж електронних комунікацій на територіях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, які визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері цифровізації, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Також пункт 8 Порядку бронювання доповнено новим абзацом одинадцятим, яким встановлено, що технічні працівники, які підлягають бронюванню відповідно до абзацу дев’ятого цього пункту, не зараховуються до кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, визначеної в абзаці десятому цього пункту.

В абзаці десятому пункту 8 Порядку бронювання визначено, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку.

Абзац дванадцятий пункту 8 Порядку бронювання доповнено нормою, відповідно до якої до підприємств, установ і організацій ПЕК та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або постачання обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на забезпечення безперебійного функціонування Об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України в особливий період, перелік яких затверджується Міненерго, підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, у тому числі когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання в особливий період, перелік яких затверджується Мінінфраструктури, не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, зазначені в абзаці десятому цього пункту.

Таким чином, Уряд визначив підприємства, що підпорядковані Мінцифри, підприємства ПЕК та підприємства, що підпорядковані Мінінфраструктури, до яких у разі визнання їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та працівники яких підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Крім того, до затвердження нових Порядку бронювання, Порядку та критеріїв Кабінет Міністрів України прийняв постанови, якими продовжив на місяць строк дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, 11.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 07.05.2024 № 516 (далі — Постанова № 516), якою встановлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із Постановою № 76, які не закінчилися на день прийняття цієї Постанови, продовжуються автоматично на один місяць.

Стосовно реалізації положень Постанови № 516 Міністерство економіки України в листі від 14.05.2024 № 2704-20/35460-03 повідомило таке: «якщо строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наданої військовозобов’язаним рішенням Міністерства економіки, закінчується 17.05.2024, згідно з постановою строк її дії автоматично продовжується на один місяць, тобто до 17.06.2024.

Водночас постановою не передбачено прийняття Міністерством економіки додаткових рішень щодо продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, які не закінчилися станом на 07.05.2024 (наказів Міністерства економіки про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації)».

04.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовобозов’язаних працівників залізничного транспорту» від 03.05.2024 № 492, якою встановлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, надані військовозобов’язаним працівникам державних акціонерних товариств, що здійснюють діяльність у сфері залізничного транспорту, відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно з Постановою № 76, які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на один місяць.

Також роботодавцям, які бронюють (планують бронювати) своїх працівників, слід враховувати вищерозглянуте нововведення — вік військовозобов’язаних знижено з 27 до 25 років, тому за наявності на підприємстві працівників – військовозобов’язаних, вік яких становить від 25 до 27 років, для запобігання їхньої мобілізації підприємства мають оновити списки військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання.

Трудові гарантії працівників при виконанні обов’язків,
пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом на військову службу

У викладеній в новій редакції статті 21 «Матеріальне забезпечення громадян України у зв’язку з призовом, направленням або прийняттям на військову службу» Закону про військовий обов’язок зазначено, зокрема, наступне:

«1. Громадянам України, які звільняються з роботи у зв’язку з направленням, призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

2. Громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, направленням, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються центрами рекрутингу, центрами надання адміністративних послуг, центрами зайнятості, відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідними підрозділами розвідувальних органів України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за такими громадянами місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.».

Крім того, у зв’язку із запровадженням у Законі про військовий обов’язок замість строкової військової служби базової військової служби Законом № 3633 внесено зміни до частини третьої статті 119 КЗпП, а саме текст «За працівниками, призваними на строкову військову службу» замінено словами «За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на». Отже, тепер не за «строковиками», а за працівниками, направленими для проходження базової військової служби під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві (у роботодавця).