«Трудозарплатные» новшества и «социально-страховые» показатели 2020 года«Трудозарплатні» нововведення і «соціально-страхові» показники 2020 року

Наступление 2020 года ознаменовалось вступлением в силу главного финансового документа текущего года — Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2020 год» от 14.11.2019 г. № 294-IX (далее — Закон о Госбюджете-2020), которым, в частности, установлены социальные стандарты на 2020 год.

Минимальная заработная плата и прожиточный минимум в 2020 году

В соответствии со статьей 8 Закона о Госбюджете-2020 в течение всего 2020 года минимальная заработная плата составляет:

– в месячном размере — 4723 грн.;

– в почасовом размере — 28,31 грн.

Таким образом, по сравнению с предыдущим годом в 2020 году минимальная заработная плата в месячном размере увеличилась на 550 грн. (4723 – 4173), а в почасовом размере — на 3,18 грн. (28,31 – 25,13), что составляет примерно 13,2%.

Напомним, что согласно статье 95 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и статье 3 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР (далее — Закон № 108) минимальная заработная плата — это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда.

Если начисленная заработная плата работника, выполнившего месячную норму труда, ниже законодательно установленного размера минимальной заработной платы, работодатель проводит доплату до уровня минимальной заработной платы, которая выплачивается ежемесячно одновременно с выплатой заработной платы.

Если размер заработной платы в связи с периодичностью выплаты ее составляющих ниже размера минимальной заработной платы, осуществляется доплата до уровня минимальной заработной платы (ч. третья и четвертая ст. 3-1 Закона № 108).

Минимальная заработная плата в почасовом размере применяется на предприятиях, в учреждениях, организациях независимо от форм собственности и у физических лиц, которые используют наемный труд, в случае применения почасовой оплаты труда (ч. шестая ст. 3-1 Закона № 108).

Учитывая вышеизложенное, в 2020 году при выполнении работником, работающим на условиях полной занятости, месячной нормы труда работодатель должен выплачивать ему месячную заработную плату в размере не менее 4723 грн. Если же работнику установлена почасовая норма труда, то необходимо выполнять другую гарантию — оплата за каждый отработанный час должна быть осуществлена в размере не менее 28,31 грн. Если по каким-то причинам заработная плата работника оказывается меньше указанных размеров минимальной заработной платы, то работнику начисляется доплата до минимальной заработной платы.¹

Что касается прожиточного минимума, то согласно статье 7 Закона о Госбюджете-2020 он установлен в текущем году для всех категорий лиц в январе – июне на уровне декабря 2019 года, а в июле и декабре предусмотрено его повышение (см. таблицу).

Размеры прожиточного минимума в 2020 году

грн.

Категории граждан	с 1 января	с 1 июля	с 1 декабря
На одного человека в расчете на месяц (в среднем)	2027	2118	2189
Дети в возрасте до 6 лет	1779	1859	1921
Дети в возрасте от 6 до 18 лет	2218	2318	2395
Трудоспособные лица	2102	2197	2270
Лица, утратившие трудоспособность	1638	1712	1769

Как видно, в 2020 году будут отличаться размеры минимальной заработной платы в месячном размере и прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ), но для оплаты труда главным является первый социальный стандарт.

Минимальный должностной оклад в 2020 году

В соответствии с частями шестыми статьи 96 КЗоТ и статьи 6 Закона № 108 минимальный должностной оклад (тарифная ставка) устанавливается в размере не меньше ПМТЛ, установленного на 1 января календарного года.

Следовательно, поскольку ПМТЛ по состоянию на 1 января 2020 года составляет 2102 грн., в течение всего 2020 года минимальный должностной оклад (месячная тарифная ставка) должен составлять не менее 2102 грн.

Если в коллективном договоре (другом внутреннем «зарплатном» документе) предприятия установлено, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) устанавливается на уровне ПМТЛ (без привязки к его размеру по состоянию на 1 января), то на таком предприятии минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) должен составлять с 1 июля 2020 года — не менее 2197 грн., с 1 декабря 2020 года — не менее 2270 грн.

Предприятия, которые через своих представителей участвовали в подписании Генерального соглашения о регулировании основных принципов и норм реализации социально-экономической политики и трудовых отношений в Украине на 2019 – 2021 годы от 14.05.2019 г. (далее — Генеральное соглашение)², должны соблюдать норму пункта 2.3 этого документа, согласно которой для предприятий отраслей, в которых не заключены отраслевые соглашения или положения заключенных соглашений (согласно реестру, размещенному на сайте Минсоцполитики) не регулируют размер тарифной ставки рабочего I разряда, ее размер устанавливается на уровне, не менее чем на 10% выше установленного на законодательном уровне размера ПМТЛ.

Следовательно, для указанных предприятий размер тарифной ставки рабочего I разряда с 1 декабря 2019 года должен составлять не менее 2312 грн. (2102 грн. х 110%).

Оплата труда и обеспечение работников бюджетной сферы в 2020 году

Частью пятой статьи 96 КЗоТ и частью пятой статьи 6 Закона № 108 определено, что схема должностных окладов (тарифных ставок) работников учреждений, заведений и организаций, которые финансируются из бюджета, формируется на основе:

– минимального должностного оклада (тарифной ставки), установленного Кабинетом Министров Украины;

– междолжностных (межквалификационных) соотношений размеров должностных окладов (тарифных ставок) и тарифных коэффициентов.

Во исполнение вышеприведенных норм постановлением Кабинета Министров Украины «Об оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы» от 28.12.2016 г. № 1037 (далее — Постановление № 1037), было внесено дополнение в примечание 1 приложения 1 «Единая тарифная сетка разрядов и коэффициентов по оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы» (далее — Единая тарифная сетка, ЕТС) к постановлению Кабинета Министров Украины от 30.08.2002 г. № 1298 (далее — Постановление № 1298), которым установлено, что должностные оклады (тарифные ставки, ставки заработной платы) работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы, оплата труда которых осуществляется согласно Единой тарифной сетке, с 1 января 2017 года рассчитываются исходя из размера должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда, установленного в размере ПМТЛ на 1 января календарного года.

Кроме того, пунктом 2 Постановления № 1037 поручено руководителям учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы обеспечить:

– установление с 1 января 2017 года в штатном расписании новых размеров должностных окладов (тарифных ставок, ставок заработной платы), определенных исходя из размера должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда ЕТС, установленного в размере ПМТЛ на 1 января календарного года;

– дифференциацию заработной платы работников, получающих заработную плату на уровне минимальной в пределах фонда оплаты труда, путем установления доплат, надбавок, премий с учетом сложности, ответственности и условий выполняемой работы, квалификации работника, результатов его работы.

Учитывая вышеизложенное, а также то, что ПМТЛ на 1 января 2020 года составляет 2102 грн., в 2020 году в бюджетной сфере минимальный должностной оклад (тарифная ставка, ставка заработной платы), соответствующий размеру должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда, составляет 1921 грн. Размеры должностных окладов (тарифных ставок) работников 2 – 25 тарифных разрядов ЕТС рассчитываются согласно тарифным коэффициентам, приведенным в приложении 1 к Постановлению № 1298.³

Кроме того, пунктом 3 Заключительных положений Закона о Госбюджете-2020 приостановлено на 2020 год действие части второй статьи 18 Закона Украины «О судебной экспертизе» от 25.02.94 г. № 4038-XII относительно размера должностных окладов судебных экспертов. Приостановленной нормой предусмотрено, что работникам государственных специализированных учреждений (невоеннослужащим и тем, которые не имеют званий рядового и начальствующего состава), имеющим квалификацию судебного эксперта, должностные оклады устанавливаются в размере не менее 10 размеров ПМТЛ на 1 января календарного года.

Пунктом 4 Заключительных положений Закона о Госбюджете-2020 определено, что в 2020 году в порядке и размерах, установленных Кабинетом Министров Украины, с учетом имеющихся финансовых ресурсов государственного и местных бюджетов применяются нормы, в частности:

– статей 11, 12 Закона Украины «О социальной и правовой защите военнослужащих и членов их семей» от 20.12.91 г. № 2011-XII, части 5 статьи 21 Закона Украины «О Национальной гвардии Украины» от 13.03.2014 г. № 876-VII (их нормами определено, что обеспечение военнослужащих путевками для санаторно-курортного лечения, жилыми помещениями или денежной компенсацией за надлежащее им для получения жилое помещение, выплата военнослужащим денежной компенсации за поднаем (наем) жилого помещения определяются Кабинетом Министров Украины);

– части 5 статьи 23 Закона Украины «О Государственной уголовно-исполнительной службе Украины» от 23.06.2005 г. № 2713-IV (согласно этой части на лиц рядового и начальствующего состава уголовно-исполнительной службы распространяется социальная защита полицейских, определенная Законом Украины «О Национальной полиции». Условия и размеры денежного обеспечения лиц рядового и начальствующего состава и оплаты труда работников уголовно-исполнительной службы определяются Кабинетом Министров Украины);

– частей 3, 7 и 11 статьи 119 Кодекса гражданской защиты Украины (этими частями предусмотрено обеспечение жильем лиц рядового и начальствующего состава службы гражданской защиты и спасателей, в том числе за счет бюджетных денежных средств);

– статей 95, 96 Закона Украины «О Национальной полиции» от 02.07.2015 г. № 580-VIII (этими статьями предусмотрено медицинское обслуживание, в том числе обеспечение путевками для санаторно-курортного лечения, и жилищное обеспечение полицейских за счет госбюджета).

Что касается новшеств в оплате труда отдельных категорий работников бюджетной сферы, то с 1 января 2020 года вступили в силу:

– постановление Кабинета Министров Украины «Об условиях оплаты труда работников государственных органов, на которых не распространяется действие Закона Украины «О государственной службе»» от 24.12.2019 г. № 1112, которым утверждены:

Условия оплаты труда работников патронатных служб в государственных органах (далее — Условия № 1);

Условия оплаты труда работников государственных органов, которые выполняют функции по обслуживанию, и сотрудников Управления административных зданий Хозяйственно-финансового департамента Секретариата Кабинета Министров Украины, Управления административными зданиями Государственного управления делами, Управления административными зданиями Управления делами Аппарата Верховной Рады Украины (далее — Условия № 2).

В приложениях 1 – 6 к Условиям № 1 приведены Схемы должностных окладов работников патронатных служб. В приложении к Условиям № 2 приведены Схемы должностных окладов работников государственных органов, которые выполняют функции по обслуживанию, с учетом юрисдикции государственных органов, и сотрудников вышеуказанных Управлений. Во всех этих Схемах приведен для каждой должности коэффициент, который для определения размера должностного оклада должен умножаться на два размера ПМТЛ, установленного на 1 января календарного года. 

Кроме того, в Условиях № 1 предусмотрена выплата работникам патронажных служб надбавки за интенсивность труда, надбавки за выполнение особо важной работы (до 100% должностного оклада), надбавки за выслугу лет в государственных органах (при выслуге более 3 лет — 10%, свыше 5 лет — 15%, свыше 10 лет — 20%, свыше 15 лет — 25%, свыше 20 лет — 30%, свыше 25 лет — 40% должностного оклада), материальной помощи для решения социально-бытовых вопросов и материальной помощи для оздоровления при предоставлении ежегодного отпуска (каждая помощь предоставляется в размере, не превышающем среднемесячной заработной платы работника).

В Условиях № 2 предусмотрена выплата работникам государственных органов, выполняющим функции по обслуживанию, и работникам Управлений надбавки за высокие достижения в труде или за выполнение особо важной работы (до 50% должностного оклада с учетом надбавки за выслугу лет в государственных органах), доплаты за дополнительную нагрузку в связи с выполнением обязанностей временно отсутствующего работника (в размере до 50% должностного оклада временно отсутствующего работника), надбавки за выслугу лет в государственных органах, управлениях (при выслуге более 3 лет — 10%, свыше 5 лет — 15%, свыше 10 лет — 20%, свыше 15 лет — 25%, свыше 20 лет — 30%, свыше 25 лет — 40% должностного оклада), материальной помощи для решения социально-бытовых вопросов и материальной помощи для оздоровления при предоставлении ежегодного отпуска (каждая помощь предоставляется в размере, не превышающем среднемесячной заработной платы работника).

– постановление Кабинета Министров Украины «Некоторые вопросы оплаты труда работников детско-юношеских спортивных школ» от 14.08.2019 г. № 755, которым установлено, что при определении предельных размеров должностных окладов руководящих работников, инструкторов-методистов, тренеров-преподавателей детско-юношеских спортивных школ (далее — ДЮСШ) всех типов в соответствии с Постановлением № 1298 (т. е. к окладам по ЕТС) применяется дополнительный коэффициент повышения оклада:

до 1,7 — для тренеров-преподавателей ДЮСШ, имеющих высшую квалификационную категорию, директоров и инструкторов-методистов ДЮСШ высшей категории;

до 1,5 — для тренеров-преподавателей ДЮСШ, имеющих первую квалификационную категорию, директоров и инструкторов- методистов ДЮСШ первой категории;

до 1,3 — для тренеров-преподавателей ДЮСШ, имеющих вторую квалификационную категорию, директоров и инструкторов- методистов ДЮСШ второй категории;

до 1,2 — для тренеров-преподавателей ДЮСШ, не имеющих квалификационной категории, директоров и инструкторов- методистов ДЮСШ без категории.

– постановление Кабинета Министров Украины «О выплате помощи учителям заведений общего среднего образования» от 15.11.2019 г. № 1028, которым предусмотрено выплатить в 2020 году помощь в 10-кратном размере ПМТЛ, установленного на 1 января 2020 года (т. е. в размере 21 020 грн. (2102 грн. х 10)), учителям заведений общего среднего образования, имеющим стаж педагогической работы до 10 лет. Выплата помощи осуществляется за счет субвенции из государственного бюджета местным бюджетам на улучшение социальной защиты отдельных категорий педагогических работников учреждений общего среднего образования.

Что касается новшеств в прохождении государственной службы и оплате труда государственных служащих, то с 1 января 2020 года внесены изменения в Закон Украины «О государственной службе» от 10.12.2015 г. № 889-VIII (далее — Закон о госслужбе). Этот Закон дополнен новой статьей 31-1, которая устанавливает особенности заключения контракта на прохождение госслужбы с лицом, которое назначается на должность государственной службы.

Кроме того, в новой редакции изложена статья 51 «Схема должностных окладов государственных служащих» Закона о госслужбе, в соответствии с которой в целях установления размеров должностных окладов государственные органы делятся на следующие уровни:

1) Аппарат Верховной Рады Украины, Секретариат Кабинета Министров Украины, постоянно действующий вспомогательный орган, созданный Президентом Украины, аппараты (секретариаты) Совета национальной безопасности и обороны Украины, Счетной палаты, Конституционного Суда Украины, Верховного Суда, Офиса Генерального прокурора;

2) министерства, центральные органы исполнительной власти со специальным статусом, который установлен законом, аппараты (секретариаты) высших специализированных судов, Высшего совета правосудия, Высшей квалификационной комиссии судей Украины;

3) другие государственные органы, юрисдикция которых распространяется на всю территорию Украины;

4) государственные органы, юрисдикция которых распространяется на территорию АР Крым, одной или нескольких областей, городов Киева и Севастополя;

5) государственные органы, юрисдикция которых распространяется на территорию одного или нескольких районов, районов в городах, городов областного значения.

Схема должностных окладов на должностях государственной службы и условия оплаты труда государственных служащих, с которыми заключаются контракты о прохождении государственной службы, определяются Кабинетом Министров Украины.

Минимальный размер должностного оклада в государственных органах, юрисдикция которых распространяется на территорию одного или нескольких районов, районов в городах, городов областного значения, не может быть меньше двух размеров ПМТЛ.

Кабинет Министров Украины может устанавливать дополнительные корректирующие коэффициенты оплаты труда для различных государственных органов с учетом социально-экономических, демографических, климатических, экологических и других особенностей административно-территориальных единиц, на территорию которых распространяется юрисдикция таких органов.

Во исполнение вышеизложенных норм постановлением от 15.01.2020 г. № 16 Кабинет Министров Украины внес изменения в свое постановление «Вопросы оплаты труда работников государственных органов» от 18.01.2017 г. № 15 (далее — Постановление № 15), в результате чего утверждены:

– Перечень должностей государственной службы, которые приравниваются к соответствующим группам оплаты труда;

– Схема должностных окладов на должностях государственной службы с учетом категорий, подкатегорий и уровней государственных органов в 2020 году (далее — Схема).

Схема содержит конкретные размеры должностных окладов для должностей государственной службы в зависимости от категорий, подкатегорий и уровней. В примечаниях к Схеме установлено, что должностные оклады на должностях государственной службы подкатегории В3 в государственных органах, юрисдикция которых распространяется на территорию одного или нескольких районов, городов областного значения, составляют два размера ПМТЛ, установленного на 1 января 2020 года, т. е. для специалиста государственного органа составляет 4204 грн. (2 х 2102 грн.). Также в примечаниях к Схеме для ряда должностей государственной службы определены коэффициенты, на которые увеличиваются «базовые» должностные оклады.

Индексация заработной платы в 2020 году

Кроме влияния на минимальный должностной оклад, ПМТЛ влияет еще на сумму заработной платы и алиментов в твердой денежной сумме, подлежащих индексации.

Поскольку индексация заработной платы и алиментов в твердой денежной сумме осуществляется в пределах ПМТЛ, а его размер в течение 2020 года будет меняться, сумма заработной платы и алиментов в твердой денежной сумме, подлежащих индексации, в 2020 году будет составлять: в январе – июне — 2102 грн.; в июле – ноябре — 2197 грн.; в декабре — 2270 грн.

Кроме того, необходимо учитывать, что если в связи с увеличением минимальной заработной платы и ПМТЛ в январе 2020 года на предприятии состоялось увеличение окладов (тарифных ставок), то этот месяц становится «базовым».

Напомним, что сумма индексации в «базовом» месяце — месяце повышения окладов (тарифных ставок) не начисляется, если размер повышения денежного дохода превышает сумму индексации, которая сложилась в месяце повышения дохода (в месяце повышения дохода учитываются все составляющие заработной платы, не имеющие разового характера). 

Если размер повышения денежного дохода не превышает сумму индексации, которая сложилась в месяце повышения дохода, сумма индексации в этом месяце определяется с учетом размера повышения дохода и рассчитывается как разность между суммой индексации и размером повышения дохода.⁴

Ответственность за нарушение законодательства о труде и проверки работодателей

2 февраля 2020 года вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в Кодекс законов о труде Украины» от 12.12.2019 г. № 378-IX. (далее — Закон № 378), которым внесены изменения, в частности, в статью 265 «Ответственность за нарушение законодательства о труде» КЗоТ.⁵

Положительным новшеством является значительное снижение размеров штрафов за некоторые нарушения законодательства о труде.

Так, уменьшены штрафы за:

– фактический допуск работника к работе без оформления трудового договора (контракта), оформление работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное на предприятии, и выплату заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты единого социального взноса (далее — ЕСВ) и налогов — до 10-кратного размера (раньше был — 30-кратный размер) минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (в 2020 году указанный штраф составляет 47 230 грн. (10 х 4723 грн.)), а к юридическим лицам и физическим лицам – предпринимателям, которые используют наемный труд и являются плательщиками единого налога первой – третьей групп, применяется предупреждение. Но совершение этих нарушений повторно в течение двух лет со дня выявления нарушения независимо от категорий работодателей влечет наложение штрафа в 30-кратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (абзацы второй, третий ч. второй ст. 265 КЗоТ). В 2020 году указанный штраф за повторное нарушение составляет 141 690 грн. (30 х 4723 грн.);

– несоблюдение минимальных государственных гарантий в оплате труда — до 2-кратного размера (раньше был — 10-кратный размер) минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (абзац пятый ч. второй ст. 265 КЗоТ). В 2020 году указанный штраф составляет 9446 грн. (2 х 4723 грн.);

– несоблюдение установленных законом гарантий и льгот работникам, привлекаемым к выполнению обязанностей, предусмотренных законами Украины «О воинской обязанности и военной службе», «Об альтернативной (невоенной) службе», «О мобилизационной подготовке и мобилизации», — до 4-кратного размера (раньше был — 10-кратный размер) минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение нарушение (в 2020 году указанный штраф составляет 18 892 грн. (4 х 4723 грн.)), а к юридическим лицам и физическим лицам – предпринимателям, которые используют наемный труд и являются плательщиками единого налога первой – третьей групп, применяется предупреждение (абзац шестой ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– недопуск к проведению проверки по вопросам выявления нарушений в виде фактического допуска работника к работе без оформления трудового договора (контракта), оформления работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное на предприятии, и выплаты заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты единого социального взноса и налогов, — до 16-кратного размера (раньше был — 100-кратный размер) минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения (абзац восьмой ч. второй ст. 265 КЗоТ). В 2020 году указанный штраф составляет 75 568 грн. (16 х 4723 грн.).

Отрицательным новшеством является то, что согласно абзацу девятому части второй статьи 265 КЗоТ за нарушение прочих требований законодательства о труде, кроме предусмотренных абзацами вторым – восьмым этой части, штраф налагается в размере минимальной заработной платы за каждое такое нарушение (в 2020 году указанный штраф составляет 4723 грн.). Напомним, что раньше штраф в размере одной «минималки» налагался за все прочие нарушения, выявленные во время проверки (в случае их неустранения в установленный в предписании срок).

Кроме того, абзацем десятым части второй статьи 265 КЗоТ установлено, что совершение нарушения, предусмотренного абзацем девятым этой части (т. е. нарушение прочих требований законодательства о труде), повторно в течение года со дня выявления нарушения влечет наложение штрафа в 2-кратном размере минимальной заработной платы за каждое такое нарушение. В 2020 году указанный штраф составляет 9446 грн. (2 х 4723 грн.).

Без изменений (в кратности к минимальной заработной плате) остались размеры штрафов за:

– нарушение установленных сроков выплаты заработной платы работникам, других выплат, предусмотренных законодательством о труде, более чем за один месяц, выплату их не в полном объеме — в 3-кратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения (абзац четвертый ч. второй ст. 265 КЗоТ), т. е. в 2020 году — 14 169 грн. (3 х 4723 грн.);

– недопуск к проведению проверки по вопросам соблюдения законодательства о труде, создание препятствий в ее проведении — в 3-кратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения (абзац седьмой ч. второй ст. 265 КЗоТ). В 2020 году указанный штраф составляет 14 169 грн. (3 х 4723 грн.).

Еще одним положительным новшеством является то, что теперь не постановлениями правительства, а частью шестой статьи 265 КЗоТ определены нарушения, при устранении которых в установленный в предписании срок штрафы не налагаются. Так, в случае выполнения предписания органа Гоструда и устранения выявленных нарушений, предусмотренных абзацами четвертым – шестым, девятым части второй статьи 265 КЗоТ, в определенные предписанием сроки меры по привлечению работодателя к ответственности не применяются.

Таким образом, в случае своевременного выполнения предписания Гоструда и устранения выявленных нарушений, касающихся сроков выплаты и объемов (размеров) заработной платы, минимальных гарантий в оплате труда, гарантий работников-военнослужащих и прочих требований законодательства о труде (кроме указанных в абзацах втором, третьем, седьмом, восьмом, десятом части второй статьи 265 КЗоТ), ответственность работодателя не наступает.

В то же время частью седьмой статьи 265 КЗоТ установлено, что меры по привлечению к ответственности за совершение нарушения, предусмотренного абзацами вторым, третьим, седьмым, восьмым, десятым части второй этой статьи, применяются одновременно с вынесением предписания независимо от факта устранения выявленных при проведении проверки нарушений.

Следовательно, штрафы будут применяться сразу за допуск к работе неоформленных работников, оформление работника на неполное рабочее время в случае выполнения работы полное рабочее время, выплату заработной платы без уплаты ЕСВ, налогов и повторное совершение этих видов нарушений в течение двух лет со дня выявления первого такого нарушения, недопуск инспекторов труда к проведению проверки, за повторное нарушение прочих требований законодательства о труде в течение года со дня выявления первого нарушения.

Еще одним новшеством является то, что в случае уплаты юридическим лицом или физическим лицом – предпринимателем, использующим наемный труд, 50% размера штрафа в течение 10 банковских дней со дня вручения постановления о наложении штрафа за нарушение требований законодательства о труде, предусмотренного статьей 265 КЗоТ, такое постановление считается выполненным (ч. пятая ст. 265 КЗоТ).

Например, если работодателю по результатам проверки органом Гоструда вручено постановление о наложении штрафа за допуск к работе неоформленного работника в размере 47 230 грн. (10 х 4723 грн.), то в случае уплаты работодателем половины этой суммы — 23 615 грн. (47 230 грн. х 50%) в течение 10 банковских дней, постановление считается выполненным.

Таким образом, благодаря Закону № 378, начиная с 02.02.2020 г., действуют новые размеры штрафов и процедура их наложения, при этом они применяются, если нарушение выявлено (подписан акт проверки, инспекционного посещения) не ранее указанной даты, независимо от того, когда работодателем совершено нарушение законодательства о труде (см. разъяснение Гоструда от 06.02.2020 г. в этом номере).

Заключительными положениями Закона № 378 предписано Кабинету Министров Украины в течение одного месяца со дня вступления в силу этого Закона привести свои нормативно-правовые акты в соответствие с Законом № 378, а также обеспечить приведение министерствами и другими центральными органами исполнительной власти их нормативно-правовых актов в соответствие с этим Законом.

Как мы уже сообщали⁶, 31 декабря 2019 года вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в Порядок осуществления государственного контроля за соблюдением законодательства о труде» от 04.12.2019 г. № 1132, которым в новой редакции изложен Порядок осуществления государственного контроля за соблюдением законодательства о труде (далее — Порядок контроля)⁷, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 21.08.2019 г. № 823.

Основными новшествами Порядка контроля являются:

– исключен такой вид проверок как невыездные инспектирования, поэтому теперь мероприятия государственного контроля за соблюдением законодательства о труде осуществляются только в форме инспекционных посещений, проводимых инспекторами труда Гоструда и ее территориальных органов (п. 2 Порядка контроля);

– исключена норма, согласно которой в случае выполнения предписания в установленный в нем срок мероприятия по привлечению объекта посещения к ответственности не принимаются (п. 28 «старого» Порядка контроля). В то же время осталась норма, в соответствии с которой мероприятия по привлечению объекта посещения и его должностных лиц к ответственности за использование труда неоформленных работников принимаются одновременно с внесением предписания независимо от факта устранения выявленных нарушений в ходе инспекционного посещения (п. 25 Порядка контроля). То есть нормы Порядка контроля не противоречат вышеизложенным новым нормам частей шестой – седьмой статьи 265 КЗоТ, устанавливающим случаи привлечения работодателей к ответственности. Но не исключено, что Кабмин дополнит Порядок контроля новыми нормами, аналогичными указанным частям статьи 265 КЗоТ (см. выше);

– исключены нормы, согласно которым: 1) о проведении инспекционного посещения инспектор труда уведомляет объект посещения или уполномоченное им должностное лицо; 2) о проведении инспекционного посещения по вопросам выявления неоформленных трудовых отношений инспектор труда уведомляет объект посещения или уполномоченное им должностное лицо, если только он не сочтет, что такое уведомление может нанести ущерб инспекционному посещению (п. 8 «старого» Порядка контроля). Одновремено установлено, что инспекторы труда при наличии служебного удостоверения беспрепятственно имеют право при проведении инспекционных посещений при наличии оснований, определенных пунктом 5 Порядка контроля, без предварительного уведомления в любое время суток с учетом требований законодательства об охране труда проходить в любые производственные, служебные, административные помещения объекта посещения, в которых используется наемный труд (пп. 1 п. 10 Порядка контроля). Напомним, что раньше указанное разрешалось делать инспекторам труда только при проведении инспекционных посещений по вопросам выявления неоформленных трудовых отношений, а теперь — по любым вопросам соблюдения законодательства о труде (любому предмету проверки);

– перед регистрацией инспекционного посещения работодателя, по которому в течение предыдущих 6 календарных месяцев осуществлялись инспекционные посещения, руководитель органа контроля (другое уполномоченное им должностное лицо) изучает вопрос о целесообразности его проведения (п. 5 Порядка контроля);

– Гоструда обнародует информацию о выданных служебных удостоверениях инспекторов труда. Служебное удостоверение, по которому не обнародована информация, считается недействительным (п. 3 Порядка контроля). Следовательно, если инспектор труда во время инспекционного посещения предъявил служебное удостоверение, по которому не обнародована информация (не размещена на сайте Гоструда), то такого инспектора работодатель имеет право не допускать к проведению инспекционного посещения (пп. 3 п. 13 Порядка контроля).

– установлены новые нормы касательно предъявления инспектором труда работодателю направления на проведение инспекционного посещения. Так, при проведении инспекционного посещения объект посещения (работодатель) имеет право получать копию направления на проведение инспекционного посещения (пп. 2 п. 12 Порядка контроля). При этом инспектор труда должен только перед подписанием акта инспекционного посещения предоставить работодателю копию соответствующего направления на проведение инспекционного посещения и внести запись о его проведении в соответствующий журнал регистрации мероприятий государственного надзора (контроля) объекта посещения (при его наличии) (п. 8 Порядка контроля). То есть нормы о том, что по требованию работодателя инспектор труда предоставляет направление на проведение инспекционного посещения в Порядке контроля нет. Напомним, что раньше было установлено, что по требованию объекта посещения (уполномоченного им должностного лица) инспектор труда предоставляет копию соответствующего направления на проведение инспекционного посещения (п. 9 «старого» Порядка контроля).

– новым документом, который может быть составлен инспектором труда по результатам инспекционного посещения, является предупреждение об ответственности за нарушение законодательства о труде (п. 16 Порядка контроля), что согласуется с нормами статьи 265 КЗоТ. Форма предупреждения (как и акта инспекционного посещения, предписания) должна быть утверждена и обнародована на сайте Гоструда (п. 4 Порядка контроля).

Увольнение работников

Законом № 378 внесены изменения не только в статью 265 КЗоТ, но и в статьи 43-1 и 49-2 КЗоТ, которые касаются увольнения госслужащих. Так, из обновленного абзаца восьмого части первой статьи 43-1 КЗоТ следует, что теперь со всеми госслужащими допускается расторжение трудового договора по инициативе работодателя без согласия выборного органа первичной профсоюзной организации (профсоюзного представителя).

В часть третью статьи 49-2 КЗоТ внесено уточнение, согласно которому одновременно с предупреждением об увольнении в связи с изменениями в организации производства и труда работодатель предлагает работнику другую работу на том же предприятии, в учреждении, организации, кроме случаев, предусмотренных этим Кодексом.

Статья 49-2 КЗоТ дополнена новой частью шестой, согласно которой высвобождение (увольнение) работников, имеющих статус госслужащих в соответствии с Законом о госслужбе, осуществляется в порядке, определенном этой статьей, с учетом следующих особенностей:

– о предстоящем высвобождении работники персонально предупреждаются не позднее чем за 30 календарных дней;

– в случае высвобождения работников на основании пункта 1 части первой статьи 40 КЗоТ не применяются положения части второй статьи 40 КЗоТ и части второй статьи 49-2 КЗоТ (т. е. увольнение госслужащих в случае изменений в организации производства и труда, в том числе ликвидации, реорганизации, банкротства или перепрофилирования предприятия, учреждения, организации, сокращения численности или штата работников допускается в случае, если имеется другая работа, на которую их можно перевести, при этом не учитывается преимущественное право на оставление на работе, предусмотренное законодательством);

– не позднее чем за 30 календарных дней до запланированных увольнений первичным профсоюзным организациям предоставляется информация об этих мероприятиях, включая информацию о причинах увольнений, количестве и категориях работников, которых это может касаться, о сроках проведения увольнений, а также проводятся консультации с профсоюзами о мерах по предотвращению увольнений или сведению их количества к минимуму или смягчению неблагоприятных последствий любых увольнений.

Предоставление сведений о трудовой деятельности работника Пенсионному фонду в электронной форме

26 декабря 2019 года вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины «О введении учета трудовой деятельности работника, физического лица – предпринимателя, физического лица, обеспечивающего себя работой самостоятельно, в электронной форме» от 27.11.2019 г. № 1084 (далее — Постановление № 1084)⁸. Этим документом утвержден Порядок учета трудовой деятельности работника, физического лица – предпринимателя, физического лица, обеспечивающего себя работой самостоятельно, в электронной форме (далее — Порядок № 1084).

Поскольку Порядок № 1084 опубликован в этом номере, то детально на его нормах останавливаться не будем (они ясны для понимания), лишь отметим, что если работник дал согласие на обработку его персональных данных, предусмотренных Порядком № 1084, в электронной форме, то работодатель подает в Пенсионный фонд Украины (далее — ПФУ) заполненную анкету работника и отсканированные копии его «трудовых» документов в электронном виде в формате и по форме, которые должен утвердить ПФУ, при этом можно передать в ПФУ информацию о трудовом стаже работника за периоды до 2000 года, когда еще не существовал реестр застрахованных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования (далее — РЗЛ ГРОГСС). Кроме того, необходимые сведения о квалификации и условиях труда работника будут отражаться в Отчете о ЕСВ, новую форму которого должен разработать и утвердить Минфин.

Реализация норм Постановления № 1084 позволит отказаться от ведения трудовых книжек в бумажном виде (на сайте ПФУ уже работает электронный сервис «Электронная трудовая книжка»), поскольку всю необходимую информацию о трудовой деятельности застрахованного лица будет содержать персональная учетная карточка застрахованного лица в РЗЛ ГРОГСС. Для полного воплощения в жизнь учета трудовой деятельности лица в электронной форме должен быть принят соответствующий закон, отменяющий ведение трудовых книжек в бумажном виде.

Норма рабочего времени в 2020 году

Как мы уже сообщали⁹, Кабинет Министров Украины распоряжением «О перенесении рабочих дней в 2020 году» от 23.10.2019 г. № 995-р с целью обеспечения рационального использования рабочего времени и создания благоприятных условий для празднования в 2020 году 7 января — Рождества Христова рекомендовал руководителям предприятий, учреждений и организаций (кроме органов ПФУ, УГППС «Укрпочта», Государственного казначейства и банковских учреждений) для работников, которым установлена 5-дневная рабочая неделя с двумя выходными днями в субботу и воскресенье, перенести в 2020 году в порядке и на условиях, определенных законодательством, рабочий день с понедельника 6 января на субботу 11 января.

Также следует учитывать, что в случае перенесения рабочего дня, предшествующего праздничному или нерабочему дню, на другой день для сохранения баланса рабочего времени за год продолжительность работы в этот перенесенный рабочий день должна соответствовать продолжительности предпраздничного рабочего дня, как это предусмотрено статьей 53 КЗоТ. При перенесении рабочих дней согласно Распоряжению № 995-р продолжительность работы в перенесенный рабочий день 11 января сокращается на 1 час (как и в предпраздничный рабочий день 6 января).

Кроме того, необходимо помнить, что на основании нормы части третьей статьи 67 КЗоТ у предприятий с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье в 2020 году переносятся:

– выходной день в воскресенье 8 марта (Международный женский день) — на понедельник 9 марта;

– выходной день в воскресенье 19 апреля (Пасха) — на понедельник 20 апреля;

– выходной день в субботу 9 мая (День победы) — на понедельник 11 мая;

– выходной день в воскресенье 7 июня (Троица) — на понедельник 8 июня;

– выходной день в воскресенье 28 июня (День Конституции Украины) — на понедельник 29 июня.¹⁰

Новшества в «трудовой» статистической отчетности

Государственная служба статистики Украины приказом от 31.07.2019 г. № 259 обновила форму государственного статистического наблюдения № 1-ПВ (квартальная) «Отчет о труде». Эта обновленная форма вводится в действие, начиная с отчета за I квартал 2019 года, и представляется не позднее 7 числа месяца, следующего за отчетным периодом (кварталом). Ее должны представлять юридические лица и их обособленные подразделения. Еще действующая форма № 1-ПВ (квартальная) «Отчет о труде», утвержденная приказом Госстата от 06.07.2018 г. № 134, утрачивает силу с 01.02.2020 г.

Страховые выплаты работникам в 2020 году

Поскольку минимальная заработная плата в 2020 году составляет 4723 грн., а максимальная величина базы начисления ЕСВ, равная 15 размерам минимальной заработной платы, составляет 70 845 грн. (4723 грн. х 15), рассмотрим ограничения в предоставлении страховых выплат (пособий по временной нетрудоспособности, по беременности и родам) работникам в 2020 году с учетом указанных показателей (см. таблицу).

Ограничения при начислении страховых выплат в 2020 году

Месяцы, в которых наступил страховой случай (начались временная нетрудоспособность или отпуск в связи с беременностью и родами)
Январь	Февраль – Декабрь
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособий  по временной нетрудоспособности, по беременности и родам 1
2056,34 грн. (62 595 грн. : 30,44)	2327,37 грн. (70 845 грн. : 30,44)
Максимальная сумма пособия в расчете на месяц 2
62 595 грн.	70 845 грн.
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по временной нетрудоспособности, если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев, и минимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по беременности и родам 3
155,16 грн. (4723 грн. : 30,44)
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по беременности и родам, если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев 4
310,32 грн. (4723 грн. х 2 : 30,44)

 Исчисляется путем деления максимальной величины базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода (месяце, предшествующем месяцу наступления страхового случая) на среднемесячное количество календарных дней (30,44) (п. 4 Порядка исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. № 1266 (далее — Порядок № 1266), ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV; далее — Закон № 1105).

² Соответствует максимальной величине базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода (месяце, предшествующем месяцу наступления страхового случая) (ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105, п. 2, п. 4 Порядка № 1266).

³ Исчисляется путем деления размера минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, на среднемесячное количество календарных дней (30,44) (п. 5, 29 Порядка № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105).

⁴ Исчисляется путем деления двукратного размера минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, на среднемесячное количество календарных дней (30,44) (п. 5, 29 Порядка № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закона № 1105).

1 січня 2020 року набув чинності головний фінансовий документ поточного року — Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX (далі — Закон про Держбюджет-2020), яким встановлено соціальні стандарти на 2020 рік.

Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум у 2020 році

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2020 протягом усього 2020 року мінімальна заробітна плата становить:

– у місячному розмірі — 4723 грн.;

– у погодинному розмірі — 28,31 грн.

Таким чином, у порівнянні з попереднім роком у 2020 році мінімальна заробітна плата в місячному розмірі збільшилася на 550 грн. (4723 – 4173), а в погодинному розмірі — на 3,18 грн. (28,31 – 25,13), що становить приблизно 13,2%.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати (ч. третя ст. 3-1 Закону № 108).

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати (ч. четверта ст. 3-1 Закону № 108).

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці (ч. шоста ст. 3-1 Закону № 108).

Враховуючи вищевикладене, у 2020 році при виконанні працівником, який працює на умовах повної зайнятості, місячної норми праці роботодавець повинен виплачувати йому місячну заробітну плату в розмірі не менше 4723 грн. Якщо ж працівнику встановлена погодинна норма праці, то необхідно виконувати іншу гарантію — оплата за кожну відпрацьовану годину повинна бути здійснена в розмірі не менше 28,31 грн.

Якщо з якихось причин заробітна плата працівника є менше вище зазначених розмірів мінімальної заробітної плати, то працівникові нараховується доплата до мінімальної заробітної плати.¹

Що стосується прожиткового мінімуму, то згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2020 він встановлений в поточному році для всіх категорій осіб в січні – червні на рівні грудня 2019 року, а в липні і грудні передбачено його підвищення (див. таблицю).

Розміри прожиткового мінімуму в 2020 році

грн.

Категорії громадян	з 1 січня	з 1 липня	з 1 грудня
На одну особу в розрахунку на місяць (в середньому)	2027	2118	2189
Діти віком до 6 років	1779	1859	1921
Діти віком від 6 до 18 років	2218	2318	2395
Працездатні особи	2102	2197	2270
Особи, які втратили працездатність	1638	1712	1769

Як видно, у 2020 році (як і в 2017–2019 роках) будуть значно відрізнятися розміри мінімальної заробітної плати в місячному розмірі і прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але для оплати праці головним є перший соціальний стандарт.

Мінімальний посадовий оклад у 2020 році

Відповідно до частин шостих статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб (далі — ПМПО) на 1 січня календарного року.

Отже, оскільки ПМПО станом на 1 січня 2020 року становить 2102 грн., протягом всього 2020 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) має становити не менше 2102 грн.

Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні ПМПО (без прив’язки до його розміру за станом на 1 січня), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) має становити з 1 липня 2020 року — не менше 2197 грн., з 1 грудня 2020 року — не менше 2270 грн.

Підприємства, які через своїх представників як з боку роботодавця, так і з боку трудового колективу брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2020 – 2021 роки від 14.05.2020 р. (далі — Генеральна угода)², повинні виконувати пункт 2.3 цього документу, відповідно до якого для підприємств галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод (згідно з реєстром, розміщеним на сайті Мінсоцполітики) не регулюють розмір тарифної ставки робітника I розряду, її розмір встановлюється на рівні, що не менше як на 10% вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМПО.

Таким чином, оскільки ПМПО з 1 грудня 2019 року становить 2102 грн., то для зазначених підприємств розмір тарифної ставки робітника I розряду повинен становити з 1 грудня 2019 року не менше 2312 грн. (2102 грн. х 110%). Для інших підприємств небюджетної сфери незалежно від форми власності тарифна ставка робітника I розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором.

Оплата праці та забезпечення працівників бюджетної сфери у 2020 році

Частинами п’ятими статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 визначено, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

На виконання вищенаведених норм постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.2016 р. № 1037 (далі — Постанова № 1037) було внесено доповнення до примітки 1 додатка 1 «Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 (далі — Постанова № 1298), якою встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, оплата праці яких здійснюється відповідно до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — ЄТС), з 1 січня 2017 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі ПМПО на 1 січня календарного року.

Крім того, пунктом 2 Постанови № 1037 доручено керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити:

– встановлення в штатному розписі нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), визначених виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС, встановленого у розмірі ПМПО на 1 січня календарного року;

– диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ПМПО на 1 січня 2020 року становить 2102 грн., у 2020 році в бюджетній сфері мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати), що відповідає розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, становить 2102 грн. Розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС розраховуються згідно з тарифними коефіцієнтами, наведеними у додатку 1 до Постанови № 1298.³

Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2020 зупинено на 2019 рік дію:

– частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.94 р. № 4038-XII щодо розміру посадових окладів судових експертів. Зупиненою нормою передбачено, що працівникам державних спеціалізованих установ (невійськовослужбовцям і тим, які не мають звань рядового і начальницького складу), які мають кваліфікацію судового експерта, посадові оклади встановлюються у розмірі не менше 10 розмірів ПМПО на 1 січня календарного року;

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2020 визначено, що у 2020 році у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів застосовуються норми, зокрема:

• статей 11 і 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII, частини 5 статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» (їхніми нормами визначено, що забезпечення військовослужбовців путівками для санаторно-курортного лікування, жилими приміщеннями або грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, виплата військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України);
• частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 р. № 2713-IV (згідно із цією частиною на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію». Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України);
• – частин 3, 7 і 11 статті 119 Кодексу цивільного захисту України (цими частинами передбачено забезпечення житлом осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та рятувальників, в тому числі за рахунок бюджетних коштів);
• статей 95 і 96 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (цими статтями передбачено медичне обслуговування, в тому числі забезпечення путівками для санаторно-курортного лікування, і житлове забезпечення поліцейських за рахунок держбюджету).

Що стосується нововведень в оплаті праці окремих категорій працівників бюджетної сфери, то з 1 січня 2020 року набули чинності:

• • постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»» від 24.12.2019 р. № 1112, яким затверджено:

Умови оплати праці працівників патронатних служб у державних органах (далі — Умови № 1);

Умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі — Умови № 2).

У додатках 1 – 6 до Умов № 1 наведено Схеми посадових окладів працівників патронатних служб. У додатку до Умов № 2 наведено Схеми посадових окладів працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, з урахуванням юрисдикції державних органів і працівників вищевказаних Управлінь адміністративних будинків. У всіх цих Схемах наведено для кожної посади коефіцієнт, який для визначення розміру посадового окладу повинен множитися на два розміри ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року.

Крім того, в Умовах № 1 передбачено виплату працівникам патронажних служб надбавки за інтенсивність праці, надбавки за виконання особливо важливої роботи (до 100% посадового окладу), надбавки за вислугу років у державних органах (при вислузі понад 3 роки — 10%, понад 5 років — 15%, понад 10 років — 20%, понад 15 років — 25%, понад 20 років — 30%, понад 25 років — 40% посадового окладу), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної відпустки (кожна допомога надається у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника).

В Умовах № 2 передбачено виплату працівникам державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівникам Управлінь адміністративних будинків надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років у державних органах), доплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника (у розмірі до 50% посадового окладу тимчасово відсутнього працівника), крім виконання обов’язків керівника та заступників керівника самостійного структурного підрозділу, надбавки за вислугу років у державних органах, управліннях (при вислузі понад 3 роки — 10%, понад 5 років — 15%, понад 10 років — 20%, понад 15 років — 25%, понад 20 років — 30%, понад 25 років — 40% посадового окладу), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної відпустки (кожна допомога надається у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника);

– постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл» від 14.08.2019 р. № 755, якою встановлено, що під час визначення граничних розмірів посадових окладів керівних працівників, інструкторів-методистів, тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл (далі — ДЮСШ) усіх типів відповідно до Постанови № 1298 (тобто до окладів за ЄТС) застосовується додатковий коефіцієнт підвищення окладу:

до 1,7 — для тренерів-викладачів ДЮСШ, які мають вищу кваліфікаційну категорію, директорів та інструкторів-методистів ДЮСШ вищої категорії;

до 1,5 — для тренерів-викладачів ДЮСШ, які мають першу кваліфікаційну категорію, директорів та інструкторів-методистів ДЮСШ першої категорії;

до 1,3 — для тренерів-викладачів ДЮСШ, які мають другу кваліфікаційну категорію, директорів та інструкторів-методистів ДЮСШ другої категорії;

до 1,2 — для тренерів-викладачів ДЮСШ, які не мають кваліфікаційної категорії, директорів та інструкторів-методистів ДЮСШ без категорії.

– постанова Кабінету Міністрів України «Про виплату допомоги вчителям закладів загальної середньої освіти» від 15.11.2019 р. № 1028, якою передбачено здійснити у 2020 році виплату допомоги у 10-кратному розмірі ПМПО, установленого на 1 січня 2020 року (тобто у розмірі 21 020 грн. (2102 грн. х 10)), вчителям закладів загальної середньої освіти, які мають стаж педагогічної роботи до 10 років. Виплата допомоги здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Що стосується нововведень в проходженні державної служби та оплаті праці державних службовців, то з 1 січня 2020 року внесено зміни до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу). Цей Закон доповнено новою статтею 31-1, яка встановлює особливості укладення контракту на проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби. Контракт про проходження державної служби укладається на строк до 3 років. Рішення про необхідність укладання контракту за посадою державної служби приймається суб’єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу.

Крім того, в новій редакції викладено статтю 51 «Схема посадових окладів державних службовців» Закону про держслужбу, відповідно до якої з метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за такими рівнями:

1) Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний орган, утворений Президентом України, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора;

2) міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом, апарати (секретаріати) вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

4) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію АР Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя;

5) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.

Схема посадових окладів на посадах державної служби та умови оплати праці державних службовців, з якими укладаються контракти про проходження державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства з питань державної служби.

Мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів ПМПО.

Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти оплати праці для різних державних органів з урахуванням соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів.

На виконання вищевикладених норм статті 51 Закону про держслужбу постановою від 15.01.2020 р. № 16 Кабінет Міністрів України вніс зміни до своєї постанови «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 р. № 15 (далі — Постанова № 15), якими затверджено:

– Перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці;

– Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році (далі — Схема).

Схема містить конкретні розміри посадових окладів для посад державної служби залежно від категорій, підкатегорій та рівнів. В примітках до Схеми встановлено, що посадові оклади на посадах державної служби підкатегорії В3 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, становлять два розміри ПМПО, установленого на 1 січня 2020 року. Тобто для посади найнижчої підкатегорії — спеціаліста зазначених державних органів посадовий оклад у 2020 році становить 4204 грн. (2 х 2102 грн.). Також в примітках до Схеми для низки посад державної служби визначено коефіцієнти, на які збільшуються «базові» посадові оклади.

Індексація заробітної плати у 2020 році

Крім впливу на мінімальний посадовий оклад, ПМПО впливає ще й на суму заробітної плати та аліментів у твердій грошовій сумі, що підлягають індексації.

Оскільки індексація заробітної плати та аліментів у твердій грошовій сумі здійснюється в межах ПМПО, а його розмір протягом 2020 року буде змінюватися, сума заробітної плати та аліментів у твердій грошовій сумі, що підлягають індексації, у 2020 році становитиме: в січні – червні — 2102 грн., в липні – листопаді — 2197 грн., в грудні — 2270 грн.

Крім того, слід враховувати, що якщо на підприємстві у січні 2020 року через збільшення мінімальної заробітної плати та ПМПО або за окремим рішенням роботодавця відбулося збільшення окладів (тарифних ставок), то цей місяць стає «базовим».

Нагадаємо, що якщо розмір підвищення грошового доходу (у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то сума індексації у «базовому» місяці — місяці підвищення окладів (тарифних ставок) не нараховується.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.⁴

Відповідальність за порушення законодавства про працю і перевірки роботодавців

2 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2020 р. № 378-IX (далі — Закон № 378). Цим Законом внесено зміни, зокрема, до статті 265 «Відповідальність за порушення законодавства про працю» КЗпП.⁵

Позитивним нововведенням є значне зниження розмірів штрафів за деякі порушення законодавства про працю. Водночас щодо деяких порушень введено штрафи за вчинення повторного порушення протягом двох років чи одного року з дня виявлення попереднього порушення.

Так, зменшено штрафи за:

– фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) та податків — до 10-кратного розміру (раніше був — 30-кратний розмір) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (у 2020 році зазначений штраф становить 47 230 грн. (10 х 4723 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. Вчинення цих порушень повторно протягом двох років з дня виявлення порушення незалежно від категорій роботодавців (в т. ч. платниками єдиного податку) тягне за собою накладення штрафу у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абзаци другий, третій ч. другої ст. 265 КЗпП). Цей штраф за повторне порушення у 2020 році становить 141 690 грн. (30 х 4723 грн.);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — до 2-кратного розміру (раніше був — 10-кратний розмір) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абзац п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП). У 2020 році зазначений штраф становить 9446 грн. (2 х 4723 грн.);

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — до 4-кратного розміру ( раніше був — 10-кратний розмір) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (у 2020 році зазначений штраф становить 18 892 грн. (4 х 4723 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження (абзац шостий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків — до 16-кратного розміру (раніше був — 100-кратний розмір) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абзац восьмий ч. другої ст. 265 КЗпП). У 2020 році зазначений штраф становить 75 568 грн. (16 х 4723 грн.);

Негативним нововведенням є те, що згідно з абзацом дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП за порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, штраф накладається у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення (у 2020 році зазначений штраф становить 4723 грн.). Нагадаємо, що раніше штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати накладався за всі інші порушення законодавства про працю, виявлені під час перевірки (у разі їх неусунення в установлений у приписі строк).

Крім того, абзацом десятим частини другої статті 265 КЗпП встановлено, що вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини (тобто вчинення порушення інших вимог законодавства про працю), повторно протягом року з дня виявлення порушення тягне за собою накладення штрафу у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення. У 2020 році зазначений штраф становить 9446 грн. (2 х 4723 грн.).

Без змін (у кратності до мінімальної заробітної плати) залишилися розміри штрафів за:

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі — у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абзац четвертий ч. другої ст. 265 КЗпП). У 2020 році цей штраф становить 14 169 грн. (3 х 4723 грн.);

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абзац сьомий ч. другої ст. 265 КЗпП). У 2020 році цей штраф становить 14 169 грн. (3 х 4723 грн.).

Ще одним позитивним нововведенням є те, що тепер не постановою уряду, а частиною шостою статті 265 КЗпП визначено порушення, при усуненні яких у визначений приписом строк штрафи не накладаються. Так, у разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим – шостим, дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Таким чином, у разі своєчасного виконання припису Держпраці і усунення виявлених порушень, що стосуються строків виплати і обсягів (розмірів) заробітної плати, мінімальних гарантій в оплаті праці, гарантій працівників-військовослужбовців та інших вимог законодавства про працю (крім зазначених в абзацах другому, третьому, сьомому, восьмому, десятому частини другої статті 265 КЗпП), відповідальність роботодавця не настає.

Водночас частиною сьомою статті 265 КЗпП встановлено, що заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно з винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Отже, штрафи будуть застосовуватися відразу за допуск до роботи неоформлених працівників, оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, виплату заробітної плати без сплати ЄСВ і податків та повторне вчинення цих видів порушень протягом двох років з дня виявлення першого такого порушення, недопущення інспекторів праці до проведення перевірки, за повторне порушення інших вимог законодавства про працю протягом року з дня виявлення першого порушення.

Ще одним нововведенням є те, що у разі сплати юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка використовує найману працю, 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого статтею 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною (ч. п’ята ст. 265 КЗпП).

Наприклад, якщо роботодавцю за результатами перевірки органом Держпраці вручено постанову про накладення штрафу за допуск до роботи неоформленого працівника у розмірі 47 230 грн. (10 х 4723 грн.), то в разі сплати роботодавцем половини цієї суми — 23 615 грн. (47 230 грн. х 50%) протягом 10 банківських днів, постанова вважається виконаною.

Таким чином, завдяки Закону № 378, починаючи з 02.02.2020 р. діють нові розміри штрафів та процедура їх накладення, при цьому вони застосовуються, якщо порушення виявлено (підписано акт перевірки, інспекційного відвідування) не раніше зазначеної дати, незалежно від того, коли роботодавцем вчинено порушення законодавства про працю (див. роз’яснення Держпраці від 06.02.2020 р. в цьому номері).

Прикінцевими положеннями Закону № 378 доручено Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом № 378, а також забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Як ми вже повідомляли⁶, 31 грудня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» від 04.12.2019 р. № 1132, якою у новій редакції викладено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі — Порядок контролю)⁷, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823.

Основними нововведеннями Порядку контролю є:

– виключено такий вид перевірок як невиїзні інспектування, тому відтепер заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються тільки у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку контролю);

– виключено норму, згідно з якою у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 старого» Порядку контролю). Водночас залишилася норма, відповідно до якої заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (п. 25 Порядку контролю). Тобто норми оновленого Порядку контролю не суперечать вищевикладеним новим нормам частин шостої – сьомої статті 265 КЗпП, що встановлюють випадки притягнення роботодавців до відповідальності. Хоча не виключено, що Кабмін доповнить Порядок контролю новими нормами, аналогічними нормам вказаних частин статті 265 КЗпП (див. вище);

– виключено норми, згідно з якими: 1) про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі; 2) про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8 «старого» Порядку контролю). Одночасно встановлено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 Порядку контролю, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (пп. 1 п. 10 Порядку контролю). Нагадаємо, що раніше вказане дозволялося робити інспекторам праці тільки при проведенні інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, а тепер — з будь-яких питань додержання законодавства про працю (з будь-якого предмету перевірки);

– перед реєстрацією інспекційного відвідування роботодавця, щодо якого протягом попередніх 6 календарних місяців здійснювалися інспекційні відвідування, керівник органу контролю (інша уповноважена ним посадова особа) вивчає питання про доцільність його проведення (п. 5 Порядку контролю);

– Держпраці оприлюднює інформацію про видані службові посвідчення інспекторів праці. Службове посвідчення, щодо якого не оприлюднена інформація, вважається недійсним (п. 3 Порядку контролю). Отже, якщо інспектор праці під час інспекційного відвідування не пред’явив або пред’явив службове посвідчення, щодо якого не оприлюднена інформація (не розміщена на сайті Держпраці), то такого інспектора роботодавець має право не допускати до проведення інспекційного відвідування (пп. 3 п. 13 Порядку контролю);

– встановлені нові норми щодо пред’явлення інспектором праці роботодавцю направлення на проведення інспекційного відвідування. Так, під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування (роботодавець) має право одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування (пп. 2 п. 12 Порядку контролю). При цьому інспектор праці повинен тільки перед підписанням акта інспекційного відвідування надати роботодавцю копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування і внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності) (п. 8 Порядку контролю). Тобто норми про те, що на вимогу роботодавця інспектор праці надає направлення на проведення інспекційного відвідування в Порядку контролю немає. Нагадаємо, що раніше було встановлено таке: на вимогу об’єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування (п. 9 «старого» Порядку контролю);

– новим документом, який може бути складений інспектором праці за результатами інспекційного відвідування в разі виявлення порушень, є попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (п. 16 Порядку контролю), що узгоджується з нормами абзаців другого та шостого частини другої статті 265 КЗпП. Форма попередження (як і акта інспекційного відвідування, припису) повинна бути затверджена і оприлюднена на сайті Держпраці (п. 4 Порядку контролю).

Звільнення працівників

Крім оновлення статті 265 КЗпП, Законом № 378 внесено також зміни до статей 43-1 та 49-2 КЗпП, які стосуються звільнення держслужбовців. Так, із нової редакції абзацу восьмого частини першої статті 43-1 КЗпП випливає, що тепер з усіма держслужбовцями допускається розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

У частині третій статті 49-2 КЗпП уточнено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтю 49-2 КЗпП доповнено новою частиною шостою, згідно з якою вивільнення (звільнення) працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону про держслужбу, здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

– про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

– у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП не застосовуються положення частини другої статті 40 КЗпП та частини другої цієї статті (тобто звільнення держслужбовців у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, допускається, якщо є інша робота, на яку їх можна перевести, при цьому не враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством);

– не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Надання відомостей про трудову діяльність працівника Пенсійному фонду в електронній формі

26 грудня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі» від 27.11.2020 р. № 1084 (далі — Постанова № 1084).⁸ Цим документом затверджено Порядок обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі (далі — Порядок № 1084).

Оскільки Порядок № 1084 опубліковано в цьому номері, то детально на його нормах зупинятися не будемо (вони прості і зрозумілі), лише зазначимо, що якщо працівник надав згоду на обробку його персональних даних, передбачених Порядком № 1084, в електронній формі, то роботодавець подає до Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) заповнену анкету працівника і скановані копії його «трудових» документів (трудової книжки та інших) в електронному вигляді в форматі та за формою, які повинен затвердити ПФУ, при цьому можна передати в ПФУ інформацію про трудовий стаж працівника за періоди до 2000 року, коли ще не існував реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — РЗО ДРЗДСС). Крім того, необхідні відомості про кваліфікацію та умови праці працівника будуть відображатися у Звіті з ЄСВ, нову форму якого повинен розробити і затвердити Мінфін.

Реалізація норм Постанови № 1084 дозволить відмовитися від ведення трудових книжок в паперовому вигляді (на сайті ПФУ вже працює електронний сервіс «Електронна трудова книжка»), оскільки всю необхідну інформацію про трудову діяльність застрахованої особи буде містити персональна облікова картка застрахованої особи в РЗО ДРЗДСС. Для повного втілення в життя обліку трудової діяльності особи в електронній формі повинен бути прийнятий відповідний закон, яким, зокрема, буде скасовано ведення трудових книжок в паперовому вигляді.

Норма робочого часу у 2020 році

Як ми вже повідомляли⁹, Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про перенесення робочих днів у 2020 році» від 23.10.2020 р. № 995-р з метою забезпечення раціонального використання робочого часу та створення сприятливих умов для святкування у 2020 році 7 січня — Різдва Христового рекомендував керівникам підприємств, установ та організацій для працівників, яким встановлено 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2020 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочий день із понеділка 6 січня на суботу 11 січня.

У разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП. Отже, тривалість роботи в перенесений робочий день 11 січня має бути скорочена на 1 годину (як в передсвятковий робочий день 6 січня).

Крім того, необхідно пам’ятати, що на підставі норми частини третьої статті 67 КЗпП у підприємств з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю у 2020 році переносяться:

– вихідний день у неділю 8 березня (Міжнародний жіночий день) — на понеділок 9 березня;

– вихідний день у неділю 19 квітня (Пасха) — на понеділок 20 квітня;

– вихідний день у суботу 9 травня (День перемоги) — на понеділок 11 травня;

– вихідний день у неділю 7 червня (Трійця) — на понеділок 8 червня;

– вихідний день у неділю 28 червня (День Конституції України) — на понеділок 29 червня.¹⁰

Нововведення у «трудовій» статистичній звітності

Державна служба статистики України наказом від 31.07.2019 г. № 259 оновила форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за I квартал 2020 року, і подається не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом (кварталом). Її повинні подавати юридичні особи та їх відокремлені підрозділи.

Страхові виплати працівникам у 2020 році

Оскільки мінімальна заробітна плата протягом 2020 року становить 4723 грн., а максимальна величина бази нарахування ЄСВ, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, протягом 2020 року становить 70 845 грн. (4723 грн. х 15), розглянемо обмеження в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах працівникам у 2020 році з урахуванням зазначених показників (див. таблицю).

Обмеження при нарахуванні страхових виплат у 2020 році

Місяці, в яких настав страховий випадок (почались тимчасова непрацездатність або відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами)
Січень	Лютий – Грудень
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах 1
2056,34 грн. (62 595 грн. : 30,44)	2327,37 грн. (70 845 грн. : 30,44)
Максимальна сума допомоги в розрахунку на місяць 2
62 595 грн.	70 845 грн.
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, і мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по вагітності та пологах 3
155,16 грн. (4723 грн. : 30,44)
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по вагітності та пологах, якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців 4
310,32 грн. (4723 грн. х 2 : 30,44)

Обчислюється шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).

² Відповідає максимальній величині бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) (ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, п. 2, п. 4 Порядку № 1266).

³ Обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

⁴ Обчислюється шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).