«Трудозарплатні» нововведення і «соціально-страхові» показники 2020 року

1 січня 2020 року набув чинності головний фінансовий документ поточного року — Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX (далі — Закон про Держбюджет-2020), яким встановлено соціальні стандарти на 2020 рік.

Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум у 2020 році

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2020 протягом усього 2020 року мінімальна заробітна плата становить:

– у місячному розмірі — 4723 грн.;

– у погодинному розмірі — 28,31 грн.

Таким чином, у порівнянні з попереднім роком у 2020 році мінімальна заробітна плата в місячному розмірі збільшилася на 550 грн. (4723 – 4173), а в погодинному розмірі — на 3,18 грн. (28,31 – 25,13), що становить приблизно 13,2%.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати (ч. третя ст. 3-1 Закону № 108).

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати (ч. четверта ст. 3-1 Закону № 108).

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці (ч. шоста ст. 3-1 Закону № 108).

Враховуючи вищевикладене, у 2020 році при виконанні працівником, який працює на умовах повної зайнятості, місячної норми праці роботодавець повинен виплачувати йому місячну заробітну плату в розмірі не менше 4723 грн. Якщо ж працівнику встановлена погодинна норма праці, то необхідно виконувати іншу гарантію — оплата за кожну відпрацьовану годину повинна бути здійснена в розмірі не менше 28,31 грн.

Якщо з якихось причин заробітна плата працівника є менше вище зазначених розмірів мінімальної заробітної плати, то працівникові нараховується доплата до мінімальної заробітної плати.¹

Що стосується прожиткового мінімуму, то згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2020 він встановлений в поточному році для всіх категорій осіб в січні – червні на рівні грудня 2019 року, а в липні і грудні передбачено його підвищення (див. таблицю).

Розміри прожиткового мінімуму в 2020 році

грн.

Як видно, у 2020 році (як і в 2017–2019 роках) будуть значно відрізнятися розміри мінімальної заробітної плати в місячному розмірі і прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але для оплати праці головним є перший соціальний стандарт.

Мінімальний посадовий оклад у 2020 році

Відповідно до частин шостих статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб (далі — ПМПО) на 1 січня календарного року.

Отже, оскільки ПМПО станом на 1 січня 2020 року становить 2102 грн., протягом всього 2020 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) має становити не менше 2102 грн.

Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні ПМПО (без прив’язки до його розміру за станом на 1 січня), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) має становити з 1 липня 2020 року — не менше 2197 грн., з 1 грудня 2020 року — не менше 2270 грн.

Підприємства, які через своїх представників як з боку роботодавця, так і з боку трудового колективу брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2020 – 2021 роки від 14.05.2020 р. (далі — Генеральна угода)², повинні виконувати пункт 2.3 цього документу, відповідно до якого для підприємств галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод (згідно з реєстром, розміщеним на сайті Мінсоцполітики) не регулюють розмір тарифної ставки робітника I розряду, її розмір встановлюється на рівні, що не менше як на 10% вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМПО.

Таким чином, оскільки ПМПО з 1 грудня 2019 року становить 2102 грн., то для зазначених підприємств розмір тарифної ставки робітника I розряду повинен становити з 1 грудня 2019 року не менше 2312 грн. (2102 грн. х 110%). Для інших підприємств небюджетної сфери незалежно від форми власності тарифна ставка робітника I розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором.

Оплата праці та забезпечення працівників бюджетної сфери у 2020 році

Частинами п’ятими статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 визначено, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

На виконання вищенаведених норм постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.2016 р. № 1037 (далі — Постанова № 1037) було внесено доповнення до примітки 1 додатка 1 «Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 (далі — Постанова № 1298), якою встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, оплата праці яких здійснюється відповідно до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — ЄТС), з 1 січня 2017 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі ПМПО на 1 січня календарного року.

Крім того, пунктом 2 Постанови № 1037 доручено керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити:

– встановлення в штатному розписі нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), визначених виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС, встановленого у розмірі ПМПО на 1 січня календарного року;

– диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ПМПО на 1 січня 2020 року становить 2102 грн., у 2020 році в бюджетній сфері мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати), що відповідає розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, становить 2102 грн. Розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС розраховуються згідно з тарифними коефіцієнтами, наведеними у додатку 1 до Постанови № 1298.³

Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2020 зупинено на 2019 рік дію:

– частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.94 р. № 4038-XII щодо розміру посадових окладів судових експертів. Зупиненою нормою передбачено, що працівникам державних спеціалізованих установ (невійськовослужбовцям і тим, які не мають звань рядового і начальницького складу), які мають кваліфікацію судового експерта, посадові оклади встановлюються у розмірі не менше 10 розмірів ПМПО на 1 січня календарного року;

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2020 визначено, що у 2020 році у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів застосовуються норми, зокрема:

• статей 11 і 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII, частини 5 статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» (їхніми нормами визначено, що забезпечення військовослужбовців путівками для санаторно-курортного лікування, жилими приміщеннями або грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, виплата військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України);
• частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 р. № 2713-IV (згідно із цією частиною на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію». Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України);
• – частин 3, 7 і 11 статті 119 Кодексу цивільного захисту України (цими частинами передбачено забезпечення житлом осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та рятувальників, в тому числі за рахунок бюджетних коштів);
• статей 95 і 96 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (цими статтями передбачено медичне обслуговування, в тому числі забезпечення путівками для санаторно-курортного лікування, і житлове забезпечення поліцейських за рахунок держбюджету).

Що стосується нововведень в оплаті праці окремих категорій працівників бюджетної сфери, то з 1 січня 2020 року набули чинності:

• • постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»» від 24.12.2019 р. № 1112, яким затверджено:

Умови оплати праці працівників патронатних служб у державних органах (далі — Умови № 1);

Умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі — Умови № 2).

У додатках 1 – 6 до Умов № 1 наведено Схеми посадових окладів працівників патронатних служб. У додатку до Умов № 2 наведено Схеми посадових окладів працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, з урахуванням юрисдикції державних органів і працівників вищевказаних Управлінь адміністративних будинків. У всіх цих Схемах наведено для кожної посади коефіцієнт, який для визначення розміру посадового окладу повинен множитися на два розміри ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року.

Крім того, в Умовах № 1 передбачено виплату працівникам патронажних служб надбавки за інтенсивність праці, надбавки за виконання особливо важливої роботи (до 100% посадового окладу), надбавки за вислугу років у державних органах (при вислузі понад 3 роки — 10%, понад 5 років — 15%, понад 10 років — 20%, понад 15 років — 25%, понад 20 років — 30%, понад 25 років — 40% посадового окладу), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної відпустки (кожна допомога надається у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника).

В Умовах № 2 передбачено виплату працівникам державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівникам Управлінь адміністративних будинків надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років у державних органах), доплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника (у розмірі до 50% посадового окладу тимчасово відсутнього працівника), крім виконання обов’язків керівника та заступників керівника самостійного структурного підрозділу, надбавки за вислугу років у державних органах, управліннях (при вислузі понад 3 роки — 10%, понад 5 років — 15%, понад 10 років — 20%, понад 15 років — 25%, понад 20 років — 30%, понад 25 років — 40% посадового окладу), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної відпустки (кожна допомога надається у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника);

– постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл» від 14.08.2019 р. № 755, якою встановлено, що під час визначення граничних розмірів посадових окладів керівних працівників, інструкторів-методистів, тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл (далі — ДЮСШ) усіх типів відповідно до Постанови № 1298 (тобто до окладів за ЄТС) застосовується додатковий коефіцієнт підвищення окладу:

до 1,7 — для тренерів-викладачів ДЮСШ, які мають вищу кваліфікаційну категорію, директорів та інструкторів-методистів ДЮСШ вищої категорії;

до 1,5 — для тренерів-викладачів ДЮСШ, які мають першу кваліфікаційну категорію, директорів та інструкторів-методистів ДЮСШ першої категорії;

до 1,3 — для тренерів-викладачів ДЮСШ, які мають другу кваліфікаційну категорію, директорів та інструкторів-методистів ДЮСШ другої категорії;

до 1,2 — для тренерів-викладачів ДЮСШ, які не мають кваліфікаційної категорії, директорів та інструкторів-методистів ДЮСШ без категорії.

– постанова Кабінету Міністрів України «Про виплату допомоги вчителям закладів загальної середньої освіти» від 15.11.2019 р. № 1028, якою передбачено здійснити у 2020 році виплату допомоги у 10-кратному розмірі ПМПО, установленого на 1 січня 2020 року (тобто у розмірі 21 020 грн. (2102 грн. х 10)), вчителям закладів загальної середньої освіти, які мають стаж педагогічної роботи до 10 років. Виплата допомоги здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Що стосується нововведень в проходженні державної служби та оплаті праці державних службовців, то з 1 січня 2020 року внесено зміни до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу). Цей Закон доповнено новою статтею 31-1, яка встановлює особливості укладення контракту на проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби. Контракт про проходження державної служби укладається на строк до 3 років. Рішення про необхідність укладання контракту за посадою державної служби приймається суб’єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу.

Крім того, в новій редакції викладено статтю 51 «Схема посадових окладів державних службовців» Закону про держслужбу, відповідно до якої з метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за такими рівнями:

1) Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний орган, утворений Президентом України, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора;

2) міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом, апарати (секретаріати) вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

4) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію АР Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя;

5) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.

Схема посадових окладів на посадах державної служби та умови оплати праці державних службовців, з якими укладаються контракти про проходження державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства з питань державної служби.

Мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів ПМПО.

Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти оплати праці для різних державних органів з урахуванням соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів.

На виконання вищевикладених норм статті 51 Закону про держслужбу постановою від 15.01.2020 р. № 16 Кабінет Міністрів України вніс зміни до своєї постанови «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 р. № 15 (далі — Постанова № 15), якими затверджено:

– Перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці;

– Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році (далі — Схема).

Схема містить конкретні розміри посадових окладів для посад державної служби залежно від категорій, підкатегорій та рівнів. В примітках до Схеми встановлено, що посадові оклади на посадах державної служби підкатегорії В3 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, становлять два розміри ПМПО, установленого на 1 січня 2020 року. Тобто для посади найнижчої підкатегорії — спеціаліста зазначених державних органів посадовий оклад у 2020 році становить 4204 грн. (2 х 2102 грн.). Також в примітках до Схеми для низки посад державної служби визначено коефіцієнти, на які збільшуються «базові» посадові оклади.

Індексація заробітної плати у 2020 році

Крім впливу на мінімальний посадовий оклад, ПМПО впливає ще й на суму заробітної плати та аліментів у твердій грошовій сумі, що підлягають індексації.

Оскільки індексація заробітної плати та аліментів у твердій грошовій сумі здійснюється в межах ПМПО, а його розмір протягом 2020 року буде змінюватися, сума заробітної плати та аліментів у твердій грошовій сумі, що підлягають індексації, у 2020 році становитиме: в січні – червні — 2102 грн., в липні – листопаді — 2197 грн., в грудні — 2270 грн.

Крім того, слід враховувати, що якщо на підприємстві у січні 2020 року через збільшення мінімальної заробітної плати та ПМПО або за окремим рішенням роботодавця відбулося збільшення окладів (тарифних ставок), то цей місяць стає «базовим».

Нагадаємо, що якщо розмір підвищення грошового доходу (у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то сума індексації у «базовому» місяці — місяці підвищення окладів (тарифних ставок) не нараховується.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.⁴

Відповідальність за порушення законодавства про працю і перевірки роботодавців

2 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2020 р. № 378-IX (далі — Закон № 378). Цим Законом внесено зміни, зокрема, до статті 265 «Відповідальність за порушення законодавства про працю» КЗпП.⁵

Позитивним нововведенням є значне зниження розмірів штрафів за деякі порушення законодавства про працю. Водночас щодо деяких порушень введено штрафи за вчинення повторного порушення протягом двох років чи одного року з дня виявлення попереднього порушення.

Так, зменшено штрафи за:

– фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) та податків — до 10-кратного розміру (раніше був — 30-кратний розмір) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (у 2020 році зазначений штраф становить 47 230 грн. (10 х 4723 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. Вчинення цих порушень повторно протягом двох років з дня виявлення порушення незалежно від категорій роботодавців (в т. ч. платниками єдиного податку) тягне за собою накладення штрафу у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абзаци другий, третій ч. другої ст. 265 КЗпП). Цей штраф за повторне порушення у 2020 році становить 141 690 грн. (30 х 4723 грн.);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — до 2-кратного розміру (раніше був — 10-кратний розмір) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абзац п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП). У 2020 році зазначений штраф становить 9446 грн. (2 х 4723 грн.);

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — до 4-кратного розміру ( раніше був — 10-кратний розмір) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (у 2020 році зазначений штраф становить 18 892 грн. (4 х 4723 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження (абзац шостий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків — до 16-кратного розміру (раніше був — 100-кратний розмір) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абзац восьмий ч. другої ст. 265 КЗпП). У 2020 році зазначений штраф становить 75 568 грн. (16 х 4723 грн.);

Негативним нововведенням є те, що згідно з абзацом дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП за порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, штраф накладається у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення (у 2020 році зазначений штраф становить 4723 грн.). Нагадаємо, що раніше штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати накладався за всі інші порушення законодавства про працю, виявлені під час перевірки (у разі їх неусунення в установлений у приписі строк).

Крім того, абзацом десятим частини другої статті 265 КЗпП встановлено, що вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини (тобто вчинення порушення інших вимог законодавства про працю), повторно протягом року з дня виявлення порушення тягне за собою накладення штрафу у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення. У 2020 році зазначений штраф становить 9446 грн. (2 х 4723 грн.).

Без змін (у кратності до мінімальної заробітної плати) залишилися розміри штрафів за:

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі — у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абзац четвертий ч. другої ст. 265 КЗпП). У 2020 році цей штраф становить 14 169 грн. (3 х 4723 грн.);

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абзац сьомий ч. другої ст. 265 КЗпП). У 2020 році цей штраф становить 14 169 грн. (3 х 4723 грн.).

Ще одним позитивним нововведенням є те, що тепер не постановою уряду, а частиною шостою статті 265 КЗпП визначено порушення, при усуненні яких у визначений приписом строк штрафи не накладаються. Так, у разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим – шостим, дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Таким чином, у разі своєчасного виконання припису Держпраці і усунення виявлених порушень, що стосуються строків виплати і обсягів (розмірів) заробітної плати, мінімальних гарантій в оплаті праці, гарантій працівників-військовослужбовців та інших вимог законодавства про працю (крім зазначених в абзацах другому, третьому, сьомому, восьмому, десятому частини другої статті 265 КЗпП), відповідальність роботодавця не настає.

Водночас частиною сьомою статті 265 КЗпП встановлено, що заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно з винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Отже, штрафи будуть застосовуватися відразу за допуск до роботи неоформлених працівників, оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, виплату заробітної плати без сплати ЄСВ і податків та повторне вчинення цих видів порушень протягом двох років з дня виявлення першого такого порушення, недопущення інспекторів праці до проведення перевірки, за повторне порушення інших вимог законодавства про працю протягом року з дня виявлення першого порушення.

Ще одним нововведенням є те, що у разі сплати юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка використовує найману працю, 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого статтею 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною (ч. п’ята ст. 265 КЗпП).

Наприклад, якщо роботодавцю за результатами перевірки органом Держпраці вручено постанову про накладення штрафу за допуск до роботи неоформленого працівника у розмірі 47 230 грн. (10 х 4723 грн.), то в разі сплати роботодавцем половини цієї суми — 23 615 грн. (47 230 грн. х 50%) протягом 10 банківських днів, постанова вважається виконаною.

Таким чином, завдяки Закону № 378, починаючи з 02.02.2020 р. діють нові розміри штрафів та процедура їх накладення, при цьому вони застосовуються, якщо порушення виявлено (підписано акт перевірки, інспекційного відвідування) не раніше зазначеної дати, незалежно від того, коли роботодавцем вчинено порушення законодавства про працю (див. роз’яснення Держпраці від 06.02.2020 р. в цьому номері).

Прикінцевими положеннями Закону № 378 доручено Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом № 378, а також забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Як ми вже повідомляли⁶, 31 грудня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» від 04.12.2019 р. № 1132, якою у новій редакції викладено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі — Порядок контролю)⁷, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823.

Основними нововведеннями Порядку контролю є:

– виключено такий вид перевірок як невиїзні інспектування, тому відтепер заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються тільки у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку контролю);

– виключено норму, згідно з якою у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 старого» Порядку контролю). Водночас залишилася норма, відповідно до якої заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (п. 25 Порядку контролю). Тобто норми оновленого Порядку контролю не суперечать вищевикладеним новим нормам частин шостої – сьомої статті 265 КЗпП, що встановлюють випадки притягнення роботодавців до відповідальності. Хоча не виключено, що Кабмін доповнить Порядок контролю новими нормами, аналогічними нормам вказаних частин статті 265 КЗпП (див. вище);

– виключено норми, згідно з якими: 1) про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі; 2) про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8 «старого» Порядку контролю). Одночасно встановлено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 Порядку контролю, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (пп. 1 п. 10 Порядку контролю). Нагадаємо, що раніше вказане дозволялося робити інспекторам праці тільки при проведенні інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, а тепер — з будь-яких питань додержання законодавства про працю (з будь-якого предмету перевірки);

– перед реєстрацією інспекційного відвідування роботодавця, щодо якого протягом попередніх 6 календарних місяців здійснювалися інспекційні відвідування, керівник органу контролю (інша уповноважена ним посадова особа) вивчає питання про доцільність його проведення (п. 5 Порядку контролю);

– Держпраці оприлюднює інформацію про видані службові посвідчення інспекторів праці. Службове посвідчення, щодо якого не оприлюднена інформація, вважається недійсним (п. 3 Порядку контролю). Отже, якщо інспектор праці під час інспекційного відвідування не пред’явив або пред’явив службове посвідчення, щодо якого не оприлюднена інформація (не розміщена на сайті Держпраці), то такого інспектора роботодавець має право не допускати до проведення інспекційного відвідування (пп. 3 п. 13 Порядку контролю);

– встановлені нові норми щодо пред’явлення інспектором праці роботодавцю направлення на проведення інспекційного відвідування. Так, під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування (роботодавець) має право одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування (пп. 2 п. 12 Порядку контролю). При цьому інспектор праці повинен тільки перед підписанням акта інспекційного відвідування надати роботодавцю копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування і внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності) (п. 8 Порядку контролю). Тобто норми про те, що на вимогу роботодавця інспектор праці надає направлення на проведення інспекційного відвідування в Порядку контролю немає. Нагадаємо, що раніше було встановлено таке: на вимогу об’єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування (п. 9 «старого» Порядку контролю);

– новим документом, який може бути складений інспектором праці за результатами інспекційного відвідування в разі виявлення порушень, є попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (п. 16 Порядку контролю), що узгоджується з нормами абзаців другого та шостого частини другої статті 265 КЗпП. Форма попередження (як і акта інспекційного відвідування, припису) повинна бути затверджена і оприлюднена на сайті Держпраці (п. 4 Порядку контролю).

Звільнення працівників

Крім оновлення статті 265 КЗпП, Законом № 378 внесено також зміни до статей 43-1 та 49-2 КЗпП, які стосуються звільнення держслужбовців. Так, із нової редакції абзацу восьмого частини першої статті 43-1 КЗпП випливає, що тепер з усіма держслужбовцями допускається розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

У частині третій статті 49-2 КЗпП уточнено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтю 49-2 КЗпП доповнено новою частиною шостою, згідно з якою вивільнення (звільнення) працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону про держслужбу, здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

– про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

– у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП не застосовуються положення частини другої статті 40 КЗпП та частини другої цієї статті (тобто звільнення держслужбовців у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, допускається, якщо є інша робота, на яку їх можна перевести, при цьому не враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством);

– не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Надання відомостей про трудову діяльність працівника Пенсійному фонду в електронній формі

26 грудня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі» від 27.11.2020 р. № 1084 (далі — Постанова № 1084).⁸ Цим документом затверджено Порядок обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі (далі — Порядок № 1084).

Оскільки Порядок № 1084 опубліковано в цьому номері, то детально на його нормах зупинятися не будемо (вони прості і зрозумілі), лише зазначимо, що якщо працівник надав згоду на обробку його персональних даних, передбачених Порядком № 1084, в електронній формі, то роботодавець подає до Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) заповнену анкету працівника і скановані копії його «трудових» документів (трудової книжки та інших) в електронному вигляді в форматі та за формою, які повинен затвердити ПФУ, при цьому можна передати в ПФУ інформацію про трудовий стаж працівника за періоди до 2000 року, коли ще не існував реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — РЗО ДРЗДСС). Крім того, необхідні відомості про кваліфікацію та умови праці працівника будуть відображатися у Звіті з ЄСВ, нову форму якого повинен розробити і затвердити Мінфін.

Реалізація норм Постанови № 1084 дозволить відмовитися від ведення трудових книжок в паперовому вигляді (на сайті ПФУ вже працює електронний сервіс «Електронна трудова книжка»), оскільки всю необхідну інформацію про трудову діяльність застрахованої особи буде містити персональна облікова картка застрахованої особи в РЗО ДРЗДСС. Для повного втілення в життя обліку трудової діяльності особи в електронній формі повинен бути прийнятий відповідний закон, яким, зокрема, буде скасовано ведення трудових книжок в паперовому вигляді.

Норма робочого часу у 2020 році

Як ми вже повідомляли⁹, Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про перенесення робочих днів у 2020 році» від 23.10.2020 р. № 995-р з метою забезпечення раціонального використання робочого часу та створення сприятливих умов для святкування у 2020 році 7 січня — Різдва Христового рекомендував керівникам підприємств, установ та організацій для працівників, яким встановлено 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2020 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочий день із понеділка 6 січня на суботу 11 січня.

У разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП. Отже, тривалість роботи в перенесений робочий день 11 січня має бути скорочена на 1 годину (як в передсвятковий робочий день 6 січня).

Крім того, необхідно пам’ятати, що на підставі норми частини третьої статті 67 КЗпП у підприємств з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю у 2020 році переносяться:

– вихідний день у неділю 8 березня (Міжнародний жіночий день) — на понеділок 9 березня;

– вихідний день у неділю 19 квітня (Пасха) — на понеділок 20 квітня;

– вихідний день у суботу 9 травня (День перемоги) — на понеділок 11 травня;

– вихідний день у неділю 7 червня (Трійця) — на понеділок 8 червня;

– вихідний день у неділю 28 червня (День Конституції України) — на понеділок 29 червня.¹⁰

Нововведення у «трудовій» статистичній звітності

Державна служба статистики України наказом від 31.07.2019 г. № 259 оновила форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за I квартал 2020 року, і подається не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом (кварталом). Її повинні подавати юридичні особи та їх відокремлені підрозділи.

Страхові виплати працівникам у 2020 році

Оскільки мінімальна заробітна плата протягом 2020 року становить 4723 грн., а максимальна величина бази нарахування ЄСВ, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, протягом 2020 року становить 70 845 грн. (4723 грн. х 15), розглянемо обмеження в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах працівникам у 2020 році з урахуванням зазначених показників (див. таблицю).

Обмеження при нарахуванні страхових виплат у 2020 році

Обчислюється шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).

² Відповідає максимальній величині бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) (ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, п. 2, п. 4 Порядку № 1266).

³ Обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

⁴ Обчислюється шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).