Принят Закон о Госбюджете-2021, которым установлены социальные стандарты на 2021 год

Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2021 год» от 15.12.2020 г. № 1082-ІХ

Этим Законом (далее — Закон о Госбюджете-2021), вступающим в силу с 1 января 2021 года, установлены, в частности, социальные стандарты на 2021 год.

Так, согласно статье 8 Закона о Госбюджете-2021 минимальная заработная плата в 2021 году будет составлять:

– в месячном размере: с 1 января — 6000 грн., с 1 декабря — 6500 грн.;

– в почасовом размере: с 1 января — 36,11 грн., с 1 декабря — 39,12 грн.

Таким образом, по сравнению с декабрем 2020 года увеличение в январе 2021 года минимальной заработной платы в месячном размере составит 1000 грн. (6000 – 5000) или 20%, в почасовом размере — 6,91 грн. (36,11 – 29,20) или 24%.

В соответствии со статьей 7 Закона о Госбюджете-2021 прожиточный минимум в 2021 году будет составлять:

– усредненный на одно лицо в расчете на месяц: с 1 января — 2189 грн., с 1 июля — 2294 грн., с 1 декабря — 2393 грн.;

– для детей в возрасте до 6 лет: с 1 января — 1921 грн., с 1 июля — 2013 грн., с 1 декабря — 2100 грн.;

– для детей в возрасте от 6 до 18 лет: с 1 января — 2395 грн., с 1 июля — 2510 грн., с 1 декабря — 2618 грн.;

– для трудоспособных лиц: с 1 января — 2270 грн., с 1 июля — 2379 грн., с 1 декабря — 2481 грн.;

– для лиц, утративших трудоспособность: с 1 января — 1769 грн., с 1 июля — 1854 грн., с 1 декабря — 1934 грн.

Кроме того, дополнительно установлен прожиточный минимум для трудоспособных лиц, который применяется для определения:

• базового размера должностного оклада судьи: с 1 января — 2102 грн.;
• должностных окладов работникам других государственных органов, оплата труда которых регулируется специальными законами: с 1 января — 2102 грн.;
• должностного оклада прокурора окружной прокуратуры: с 1 января — 1600 грн.

Учитывая вышеуказанные размеры минимальной заработной платы и прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ), в том числе по состоянию на 1 января 2021 года, в течение 2021 года важные для работодателей «зарплатно-налогово-страховые» показатели будут следующими:

• минимальный должностной оклад (тарифная ставка) — 2270 грн. (ч. шестая ст. 96 Кодекса законов о труде Украины);
• сумма заработной платы, подлежащей индексации: в январе – июне — 2270 грн.; в июле – ноябре — 2379 грн., в декабре — 2481 грн.;
• максимальная величина базы начисления единого социального взноса (далее — ЕСВ): в январе – ноябре — 90 000 грн. (6000 грн. х 15); в декабре — 97 500 грн. (6500 грн. х 15);
• сумма ЕСВ, которая должна быть уплачена работодателем, если база начисления ЕСВ у застрахованного лица по основному месту работы не превышает размера минимальной заработной платы: в январе – ноябре — 1320 грн. (6000 грн. х 22%); в декабре — 1430 грн. (6500 грн. х 22);
• размер минимального страхового взноса: в январе – ноябре — 1320 грн. (6000 грн. х 22%); в декабре — 1430 грн. (6500 грн. х 22);
• сумма налоговой социальной льготы (далее — НСЛ), предоставляемой в размере 100% (пп. 169.1.1 Налогового кодекса Украины; далее — НКУ), — 1135 грн. (50% х 2270 грн.); предоставляемой в размере 100% на каждого ребенка работнику, содержащему двоих и более детей (пп. 169.1.2 НКУ), — произведение 1135 грн. и количества детей; предоставляемой в размере 150% (пп. 169.1.3 НКУ), — 1702,50 грн. (1135 грн. х 150%); предоставляемой в размере 200% (пп. 169.1.4 НКУ), — 2270 грн. (1135 грн. х 200%);
• предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ, — 3180 грн. (2270 грн. х 1,4), а для одного из родителей в случае и в размере, предусмотренных подпунктом 169.1.2 (т. е. для лица, содержащего двоих или более детей в возрасте до 18 лет), подпунктами «а» (для одинокой матери (отца), вдовы (вдовца) или опекуна, попечителя) и «б» (для лица, содержащего ребенка-инвалида) подпункта 169.1.3 НКУ, — произведение 3180 грн. и количества детей;
• максимальная сумма нецелевой благотворительной (материальной) помощи совокупно за год, которая не облагается налогом на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военным сбором (далее — ВС), — 3180 грн. (пп. 170.7.3 НКУ);
• максимальная стоимость подарков (призов победителям и призерам спортивных соревнований) в недежной форме в расчете на месяц, которая не облагается НДФЛ и ВС (пп. 165.1.39 НКУ), — 1500 грн. (6000 грн. х 25%);
• максимальная сумма суточных расходов, понесенных работником в связи с командировкой в пределах Украины, которая не облагается НДФЛ и ВС (пп. «а» пп. 170.9.1 НКУ), — 600 грн. (6000 грн. х 0,1) за каждый календарный день командировки;
• максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по временной нетрудоспособности (далее — «больничные») и пособия по беременности и родам (далее — «декретные»): в январе — 2463,86 грн. (75 000 грн. : 30,44); в феврале – декабре — 2956,64 грн. (90 000 грн. : 30,44);
• максимальная сумма «больничных» и «декретных» в расчете на месяц: в январе — 75 000 грн.; в феврале – декабре — 90 000 грн.;
• максимальная среднедневная заработная плата для начисления «больничных», если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев, и минимальная среднедневная заработная плата для начисления «декретных»: в январе –ноябре — 197,11 грн. (6000 грн. : 30,44); в декабре — 213,53 грн. (6500 грн. : 30,44);
• максимальная среднедневная заработная плата для начисления «декретных», если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев: в январе –ноябре — 394,22 грн. (6000 грн. х 2 : 30,44); в декабре — 427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44).

Внесены изменения в Порядок исчисления средней заработной платы

Постановление Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в постановление Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 г. № 100» от 09.12.2020 г. № 1213

Этим документом (далее — Постановление № 1213), вступившим в силу 12 декабря 2020 года, внесены изменения в постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» от 08.02.95 г. № 100 (далее — Постановление № 100) и в утвержденный им Порядок исчисления средней заработной платы (далее — Порядок № 100).

Основными новшествами, внесенными Постановлением № 1213 в Постановление № 100 и Порядок № 100, являются:

– расширен круг лиц, на которых распространяется действие Постановления № 100 (добавлены физлица-предприниматели и физлица, имеющие наемных работников);

– уточнены и добавлены случаи, при которых средняя заработная плата исчисляется в соответствии с Порядком № 100 (в частности, за время задержки исполнения решения суда);

– в новой редакции изложен пункт 2 Порядка № 100, в котором уточнены некоторые аспекты определения расчетного периода. В частности, изменен расчетный период для начисления «среднезарплатных» выплат, исчисляемых за последние 2 месяца работы, если работник отработал меньше календарного месяца (теперь используется не фактически отработанное время перед событием, а отработанное время в течение последних 2 календарных месяцев). Также установлено, что если работник принят на работу не с первого календарного, а с первого рабочего дня месяца, то этот месяц учитывается в расчетном периоде как полный месяц;

– в пункте 3 Порядка № 100 определено, что при исчислении средней заработной платы учитываются все суммы начисленной заработной платы в соответствии с законодательством и условиями трудового договора, кроме определенных в пункте 4 этого Порядка. Также теперь установлено, что суммы начисленной заработной платы (в том числе месячные премии; — Ред.) учитываются в месяце, за который они начислены;

– изменен порядок учета премий и других выплат, которые выплачиваются за два месяца или более продолжительный период. Теперь такие выплаты при исчислении средней заработной платы учитываются путем прибавления к заработку каждого месяца расчетного периода части, соответствующей количеству отработанных рабочих дней периода (месяца), за который такие премии и другие выплаты начислены;

– в обновленном пункте 4 Порядка № 100 расширен перечень выплат, которые не учитываются при исчислении средней заработной платы;

– установлен новый механизм расчета средней заработной платы, если в расчетном периоде у работника не было заработной платы, а размер установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада меньше размера минимальной заработной платы. В этом случае средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на время расчета. В случае заключения трудового договора на условиях неполного рабочего времени, расчет осуществляется из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально условиям заключенного трудового договора (установленной норме труда);

– для работников-военнослужащих обновили гарантию: если они были уволены в запас с военной службы и повторно призваны (приняты) на военную службу во время действия особого периода, исчисление средней заработной платы осуществляется с учетом положений Порядка № 100. Если рассчитанная средняя заработная плата оказалась ниже средней заработной платы, которая сохранялась за работником в течение предыдущего периода военной службы, для расчета применяется последняя;

– из Порядка № 100 исключен пункт 10, которым был установлен порядок проведения корректировки заработной платы расчетного периода и среднего заработка, если повышались тарифные ставки (должностные оклады) в расчетном периоде и месяце сохранения заработной платы.

Обращаем внимание, поскольку изменения в Порядок № 100 внесены с 12 декабря 2020 года, то с учетом новых норм начисление средней заработной платы должно осуществляться по случаям (событиям), начало которых приходится на эту дату и позднее. Если работнику «среднезарплатная» выплата (например, средняя заработная плата за время отпуска) начислена по случаю (отпуску), начавшемуся до 12.12.2020 г., то перерасчет такой выплаты (отпускных) не осуществляется.

Детально — в статье на стр. 10.

Кабмин установил карантин с 19 декабря 2020 года до 28 февраля 2021 года
и вводит усиленный карантин с 8 по 24 января 2021 года

Постановление Кабинета Министров Украины «Об установлении карантина и введении ограничительных противоэпидемических мероприятий с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2» от 09.12.2020 г. № 1236

Этим документом (далее — Постановление № 1236), вступившим в силу 12 декабря 2020 года, Кабмин продлил карантин на период с 19 декабря 2020 года до 28 февраля 2021 года. В пункте 2 Постановления № 1236 установлен перечень ограничительных противоэпидемических мероприятий, а по сути запретов, в том числе на ведение хозяйственной деятельности субъектов хозяйствования, на период карантина с 19 декабря 2020 года до 28 февраля 2021 года (далее — карантин). Большинство этих ограничений аналогичны тем, которые действовали и раньше.

Дополнительно к ограничительным противоэпидемическим мероприятиям, предусмотренным пунктом 2 Постановления № 1236, в пункте 3 этого документа на период с 00.00 часов 8 января до 00.00 часов 25 января 2021 года на территории Украины предусмотрен еще ряд ограничений, т. е. фактически на указанный период вводится усиленный карантин.

Согласно пункту 2 Постановления № 1236 в период карантина (с 19 декабря 2020 года по 28 февраля 2021 года) на территории Украины запрещается, в частности:

– проведение массовых (культурных, в том числе концертов, спортивных, социальных, рекламных и т. д.) мероприятий с участием более 20 человек (в случае проведения мероприятий с участием до 20 человек организатор обеспечивает соблюдение между участниками физической дистанции не менее 1,5 метра), кроме мероприятий, необходимых для обеспечения работы органов государственной власти и органов местного самоуправления, проведения квалификационного экзамена на право занятия нотариальной деятельностью, тестирования на знание законодательства в сфере государственной регистрации лиц, намеренных выполнять функции государственного регистратора, проведения официальных спортивных мероприятий, включенных в Единый календарный план физкультурно-оздоровительных и спортивных мероприятий Украины и матчей командных игровых видов спорта профессиональных спортивных клубов без зрителей при условии соблюдения участниками таких мероприятий соответствующих санитарных и противоэпидемических мероприятий и осуществления обязательного ежедневного контроля за состоянием здоровья участников (пп. 6 п. 2);

– прием посетителей в кинотеатрах, других учреждениях культуры и прием посетителей другими субъектами деятельности в сфере культуры с наполненностью кинозалов или залов более 50 мест (размещение осуществляется со свободным местом рядом, спереди и сзади) в каждом отдельном кинозале или зале (пп. 8 п. 2);

– прием посетителей в музеях, на выставках, в галереях, в которых не обеспечена возможность ограничить количество посетителей в зале из расчета один человек на 10 кв.  метров помещения (пп. 9 п. 2);

– осуществление регулярных и нерегулярных перевозок пассажиров автомобильным транспортом, в том числе перевозок пассажиров на городских автобусных маршрутах в режиме маршрутного такси, в электрическом (трамвай, троллейбус), железнодорожном транспорте, в городском, пригородном, междугородном, внутриобластном и межобластном сообщении, в количестве большем, чем количество мест для сидения, предусмотренное технической характеристикой транспортного средства и определенное в регистрационных документах на такое транспортное средство. Перевозчик несет ответственность за обеспечение водителей средствами индивидуальной защиты (далее — СИЗ), в частности респираторами или защитными масками, и осуществляет контроль за использованием СИЗ, в том числе респираторов или защитных масок, закрывающих нос и рот, пассажирами во время перевозки, в том числе изготовленных самостоятельно (пп. 10 п. 2);

– проведение дискотек, работа развлекательных заведений (ночных клубов), деятельность заведений общественного питания (ресторанов, кафе, баров, закусочных, столовых, кафетериев, буфетов и т. д.) с организацией досуга, в том числе проведение праздничных мероприятий, банкетов, мастер-классов, публичных событий (пп. 11 п. 2);

– деятельность спортивных залов, фитнес-центров, которые не обеспечивают возможность ограничить количество посетителей в зале из расчета один человек на 20 кв. метров общей площади помещения (пп. 20 п. 2);

– работа после 23 и до 7 часов, с запретом проведения расчетных операций после 22 часов, субъектов хозяйствования по предоставлению услуг общественного питания (ресторанов, кафе, баров, закусочных, столовых, кафетериев, буфетов и т. д.), кроме деятельности по оказанию услуг общественного питания с осуществлением адресной доставки заказов и заказов на вынос и деятельности после 23 часов 31 декабря 2020 года до 7 часов 1 января 2021 года (пп. 12 п. 2);

– деятельность учреждений, предоставляющих услуги по размещению (кроме гостиниц, санаторно-курортных заведений, учреждений и организаций, предоставляющих социальные услуги, реабилитационных учреждений для лиц с инвалидностью и детей с инвалидностью, а также стационарных отделений первичного и сложного протезирования ортопедических предприятий, относящихся к сфере управления Министерства социальной политики) (пп. 15 п. 2);

– посещение заведений образования соискателями образования группами количеством более 20 человек, кроме учреждений дошкольного, общего среднего, внешкольного и специализированного художественного образования (пп. 16 п. 2);

– посещение заведений образования соискателями образования в случае, когда на самоизоляции через контакт с пациентом с подтвержденным случаем COVID-19 находится более 50% соискателей образования и персонала заведения образования (пп. 17 п. 2);

– проведение в заведениях образования массовых мероприятий (спектаклей, праздников, концертов) с участием детей с более чем с одной группы/класса и в присутствии зрителей (посетителей) (пп. 18 п. 2)

Согласно пункту 3 Постановления № 1236 в период усиленного карантина (с 8 по 24 января 2021 года) на территории Украины дополнительно запрещается:

– прием посетителей субъектами хозяйствования (далее — СХ), осуществляющими деятельность в сфере общественного питания (баров, ресторанов, кафе и т. п.), кроме деятельности по оказанию услуг общественного питания с осуществлением адресной доставки заказов, заказов на вынос и заведений общественного питания в аэропортах (пп. 1 п. 3);

– прием посетителей в торгово-развлекательных центрах, кроме приема посетителей в учреждениях, указанных в подпункте 4 этого пункта (см. ниже) (пп. 2 п. 3);

– прием посетителей в других учреждениях развлекательной деятельности (пп. 3 п. 3);

– прием посетителей СХ, осуществляющими деятельность в сфере торгового и бытового обслуживания населения, кроме:

торговли исключительно товарами, относящимся к продуктам питания, на торговых площадях, не менее 60% которых предназначены для торговли продуктами питания, лекарственными средствами, изделиями медицинского назначения, средствами гигиены, средствами связи, ветеринарными препаратами, кормами, семенами, средствами защиты растений. Торговая деятельность другими группами товаров может происходить только с осуществлением адресной доставки заказов;

торговли горючим;

осуществления деятельности по предоставлению финансовых услуг, деятельности финансовых учреждений и деятельности по инкассации и перевозке валютных ценностей, деятельности операторов почтовой связи, а также медицинской практики, ветеринарной практики, деятельности автозаправочных комплексов (без зон питания), деятельности по техническому обслуживанию и ремонту транспортных средств, парикмахерских и салонов красоты по предварительной записи (пп. 4 п. 3);

– прием посетителей учреждений культуры и проведение культурных массовых мероприятий, кроме работы историко-культурных заповедников, субъектов хозяйствования, связанной с производством аудиовизуальных произведений, в частности осуществление кино- и видеосъемки, при условии ограничения доступа к месту съемки (съемочной площадке) посторонних лиц и использования персоналом (кроме актеров во время съемочного процесса), привлеченным к производству аудиовизуального произведения, СИЗ, в частности респираторов или защитных масок, закрывающих нос и рот, в том числе изготовленных самостоятельно. Деятельность СХ, связанная с производством аудиовизуальных произведений, не является массовым мероприятием (пп. 5 п. 3);

– прием посетителей спортивных залов, фитнес-центров, бассейнов, кроме посещения спортсменами национальных сборных команд Украины и их тренерами при условии соблюдения соответствующих санитарных и противоэпидемических мероприятий (пп. 6 п. 3);

– проведение всех массовых (развлекательных, спортивных, социальных, рекламных и других) мероприятий (кроме организации горнолыжного досуга (без работы заведений общественного питания и продажи алкогольных напитков), новогодних и рождественских праздников елки (без концертов и ярмарок, в том числе продуктовых), проведения официальных спортивных мероприятий, включенных в Единый календарный план физкультурно-оздоровительных и спортивных мероприятий Украины и матчей командных игровых видов спорта профессиональных спортивных клубов без зрителей при условии соблюдения участниками таких мероприятий соответствующих санитарных и противоэпидемических мероприятий и осуществления обязательного ежедневного контроля за состоянием здоровья участников) (пп. 7 п. 3);

– работа заведений общественного питания и мест для питания в отелях с 11 часов до 6 часов следующих суток (т. е. работа будет разрешена только утром с 6 до 11 часов), кроме предоставления услуг по питанию в гостиничном номере по заказу клиентов (пп. 8 п. 3);

– деятельность непродовольственных рынков (пп. 9 п. 3);

– посещение заведений образования независимо от формы собственности его соискателями, кроме учреждений дошкольного образования и специальных заведений образования (пп. 10 п. 3).

Как и ранее, на период карантина временно разрешается привлечение к работе без прохождения предварительного (при принятии на работу) и периодических (в течение трудовой деятельности) медицинских осмотров работников, занятых на тяжелых работах, работах с вредными или опасными условиями труда или таких, где есть потребность в профессиональном отборе, работа которых связана с обеспечением безопасности движения и обслуживанием железнодорожного транспорта, предприятий межотраслевого промышленного железнодорожного транспорта, работников отдельных профессий, производств и организаций, деятельность которых связана с обслуживанием населения, определенных в Перечне профессий, производств и организаций, работники которых подлежат обязательным профилактическим медицинским осмотрам, утвержденном постановлением Кабинета Министров Украины от 23 мая 2001 года № 559 (пп. 4 п. 24 Постановления № 1236).

Традиционно на период карантина субъектам хозяйствования рекомендовано:

– обеспечить на период действия карантина с целью ограничения скопления лиц в транспорте и на дорогах следования на работу (с работы) применение по возможности гибкого режима рабочего времени, который, в частности, предусматривает разное время начала и окончания работы для различных категорий работников, посменную работу работников, а при технической возможности — также работу в режиме реального времени через Интернет с сохранением заработной платы, дистанционную (надомную) работу (п. 26 Постановления № 1236);

– внести (в случае необходимости) изменения в режим работы с целью установления начала работы в 9, 10 часов или более позднее время. В частности, установить начало работы в 10 часов или более позднее время и время приоритетного обслуживания с 10 до 12 часов или с более позднего времени в течение 2 часов граждан преклонного возраста и лиц с инвалидностью для субъектов хозяйствования, осуществляющих свою деятельность в таких видах экономической деятельности: оптовая и розничная торговля; ремонт автотранспортных средств и мотоциклов; почтовая и курьерская деятельность; временное размещение и организация питания; страховая деятельность; оказание социальной помощи; искусство, спорт, развлечения и отдых (п. 27 Постановления № 1236).

Областным, Киевской городской, районным государственным администрациям, как и ранее, поручено проработать совместно с органами местного самоуправления и СХ вопрос о возможности введения на период действия карантина графиков работы предприятий, учреждений, организаций, предусматривающих разное время начала (окончания) их работы в зависимости от территориального расположения, отраслевой принадлежности, специфики выполнения работ или оказания услуг (п. 28 Постановления № 1236).

Традиционно поручено установить начало рабочего времени в органах исполнительной власти, других государственных органах, органах местного самоуправления в 8 часов (п. 30 Постановления № 1236).

Центральным и местным органам исполнительной власти, другим государственным органам в период с 11 до 22 января 2021 года включительно поручено установить для работников режим дистанционной (надомной) работы, кроме работников, для которых невозможно установить режим дистанционной (надомной) работы в связи с характером выполняемых задач, и работников, обеспечивающих предоставление административных услуг (п. 39 Постановления № 1236).

Также рекомендовано органам местного самоуправления, предприятиям, учреждениям, организациям независимо от формы собственности, кроме учреждений и заведений независимо от формы собственности, которые предоставляют финансовые, банковские и жилищно-коммунальные услуги, обеспечивают охрану здоровья, осуществляют продовольственное обеспечение, энергообеспечение, водоснабжение, связь и коммуникации, обеспечивают функционирование инфраструктуры транспортного обеспечения, сферы обороны, правопорядка и защиты, объектов критической инфраструктуры, в период с 11 до 22 января 2021 года включительно установить для работников режим дистанционной (надомной) работы (п. 40 Постановления № 1236).

Прийнято Закон про Держбюджет-2021, яким встановлено соціальні стандарти на 2021 рік

Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 р. № 1082-ІХ

Цим Законом (далі — Закон про Держбюджет-2021), який набуває чинності з 1 січня 2021 року, встановлено, зокрема, соціальні стандарти на 2021 рік.

Так, згідно зі статтею 8 Закону про Держбюджет-2021 мінімальна заробітна плата у 2021 році становитиме:

– у місячному розмірі: з 1 січня — 6000 грн., з 1 грудня — 6500 грн.;

– у погодинному розмірі: з 1 січня — 36,11 грн., з 1 грудня — 39,12 грн.

Таким чином, у порівнянні з груднем 2020 року збільшення мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 1000 грн. (6000 – 5000) або 20%, у погодинному розмірі — 6,91 грн. (36,11 – 29,20) або 24%.

Відповідно до статті 7 Закону про Держбюджет-2021 прожитковий мінімум протягом 2021 року становитиме:

– усереднений на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня — 2189 грн., з 1 липня — 2294 грн., з 1 грудня — 2393 грн.;

– для дітей віком до 6 років: з 1 січня — 1921 грн., з 1 липня — 2013 грн., з 1 грудня — 2100 грн.;

– для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 2395 грн., з 1 липня — 2510 грн., з 1 грудня — 2618 грн.;

– для працездатних осіб: з 1 січня — 2270 грн., з 1 липня — 2379 грн., з 1 грудня — 2481 грн.;

– для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 1769 грн., з 1 липня — 1854 грн., з 1 грудня — 1934 грн.

Крім того, додатково встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення:

– базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 грн.;

– посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня — 2102 грн.;

– посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 грн.

Враховуючи вищевказані розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), в тому числі за станом на 1 січня 2021 року, протягом 2021 року важливі для роботодавців «зарплатно-податково-страхові» показники будуть наступними:

– мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) — 2270 грн. (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України);

– сума заробітної плати, що підлягає індексації: в січні – червні — 2270 грн.; липні – листопаді — 2379 грн., грудні — 2481 грн.;

– максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ): у січні – листопаді — 90 000 грн. (6000 грн. х 15); у грудні — 97 500 грн. (6500 грн. х 15);

• – сума ЄСВ, яка сплачується роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ у застрахованої особи за основним місцем роботи у розрахунку на місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати: у січні – листопаді — 1320 грн. (6000 грн. х 22%); у грудні — 1430 грн. (6500 грн. х 22);
• – розмір мінімального страхового внеску: у січні – листопаді — 1320 грн. (6000 грн. х 22%); у грудні — 1430 грн. (6500 грн. х 22);

– сума податкової соціальної пільги (далі — ПСП): що надається у розмірі 100% (пп. 169.1.1 Податкового кодексу України; далі — ПКУ) — 1135 грн. (50% х 2270 грн.); що надається у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ), — добуток 1135 грн. і кількості дітей; що надається у розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ) — 1702,50 грн. (1135 грн. х 150%); що надається у розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ) — 2270 грн. (1135 грн. х 200%);

– граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, — 3180 грн. (2270 грн. х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) і «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 3180 грн. і відповідної кількості дітей, тобто за наявності, зокрема, двох дітей — 6360 грн. (3180 грн. х 2); трьох дітей — 9540 грн. (3180 грн. х 3); чотирьох дітей — 12 720 грн. (3180 грн. х 4); п’ятьох дітей — 15 900 грн. (3180 грн. х 5);

– максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, що надається резидентами сукупно за рік, яка не обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ), — 3180 грн. (пп. 170.7.3 ПКУ);

– максимальна вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, яка не обкладається ПДФО і ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 1500 грн. (6000 грн. х 25%);

– максимальна сума добових витрат у разі відрядження в межах території України, яка не обкладається ПДФО і ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 600 грн. (6000 грн. х 0,1) за кожний календарний день відрядження;

– максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі — «лікарняні») та допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні»): у січні — 2463,86 грн. (75 000 грн. : 30,44); в лютому – грудні — 2956,64 грн. (90 000 грн. : 30,44);

– максимальна сума «лікарняних» і «декретних» у розрахунку на місяць: у січні — 75 000 грн.; в лютому – грудні — 90 000 грн.;

– максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, і мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»: у січні – листопаді — 197,11 грн. (6000 грн. : 30,44); у грудні — 213,53 грн. (6500 грн. : 30,44);

– максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців: у січні – листопаді — 394,22 грн. (6000 грн. х 2 : 30,44); у грудні — 427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44).

Внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати

Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100» від 09.12.2020 р. № 1213

Цим документом (далі — Постанова № 1213), який набрав чинності 12 грудня 2020 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.95 р. № 100 (далі — Постанова № 100) та до затвердженого нею Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок № 100).

Основними нововведеннями, внесеними Постановою № 1213 до Постанови № 100 та Порядку № 100, є:

– розширено коло осіб, на яких поширюється дія Постанови № 100 (додано фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників);

– уточнено та додано випадки, за якими середня заробітна плата обчислюється відповідно до Порядку № 100 (зокрема, тепер і за час затримки виконання рішення суду);

– в новій редакції викладено пункт 2 Порядку № 100, в якому уточнено деякі аспекти визначення розрахункового періоду. Зокрема, змінено розрахунковий період для нарахування «середньозарплатних» виплат, що обчислюються за останні 2 місяці роботи, якщо працівник відпрацював менше ніж календарний місяць (тепер використовується не фактично відпрацьований час перед подією, а відпрацьований час протягом останніх 2 календарних місяців). Також встановлено, що якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного, а з першого робочого дня місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

– в пункті 3 Порядку № 100, викладеному в новій редакції, визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Також тепер встановлено, що суми нарахованої заробітної плати (в тому числі місячні премії; — Ред.) враховуються у тому місяці, за який вони нараховані;

– змінено порядок врахування премій та інших виплат, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період. Тепер такі виплати при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяця), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати;

– в оновленому пункті 4 Порядку № 100 розширено перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати;

– встановлено новий механізм розрахунку середньої заробітної плати, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, а розмір встановленого йому посадового окладу менше розміру мінімальної заробітної плати. У цьому випадку середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок здійснюється з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до встановленої норми праці;

– для працівників-військовослужбовців оновили гарантію: якщо вони були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, середня заробітна плата обчислюється з урахуванням положень Порядку № 100. Якщо розрахована середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, то для розрахунку застосовується остання;

– з Порядку № 100 виключено пункт 10, який зобов’язував проводити коригування заробітної плати розрахункового періоду і поточного середнього заробітку, якщо відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) в розрахунковому періоді та місяці збереження заробітної плати.

Звертаємо увагу, оскільки зміни до Порядку № 100 внесено з 12 грудня 2020 року, то з урахуванням нових норм нарахування середньої заробітної плати має проводитися за випадками (подіями), початок яких припадає на цю дату і пізніше. Якщо працівнику «середньозарплатна» виплата (наприклад, середня заробітна плата за час відпустки) нарахована за випадком (відпусткою), який розпочався до 12.12.2020 р., то перерахунок такої виплати (відпускних) не провадиться.

Докладно — у статті на стор. 10.

Кабмін встановив карантин з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року
та вводить посилений карантин з 8 по 24 січня 2021 року

Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 р. № 1236

Цим документом (далі — Постанова № 1236), який набрав чинності 12 грудня 2020 року, Кабмін продовжив карантин на період з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року (далі — карантин). В пункті 2 Постанови № 1236 встановлено перелік обмежувальних протиепідемічних заходів (по суті заборон), в тому числі на ведення господарської діяльності суб’єктами господарювання (далі — СГ), на період карантину. Більшість цих обмежень (заборон) аналогічні тим, які діяли і раніше (до 19 грудня 2020 року).

Додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 Постанови № 1236, в пункті 3 цього документа на період з 00.00 годин 8 січня до 00.00 годин 25 січня 2021 року на території України передбачено ще низку обмежень, тобто фактично на вказаний період вводиться посилений карантин.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 1236 в період карантину (з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року) на території України забороняється, зокрема:

– проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра), крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора, проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників (пп. 6 п. 2);

– приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50% місць (розміщення здійснюється з вільним місцем поруч, спереду та позаду) у кожному окремому кінозалі або залі (пп. 8 п. 2);

– приймання відвідувачів у музеях, на виставках, в галереях, в яких не забезпечено можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів приміщення (пп. 9 п. 2);

– проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій (пп. 11 п. 2);

– робота після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, СГ з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос і діяльності після 23-ї години 31 грудня 2020 року до 7-ї години 1 січня 2021 року (пп. 12 п. 2);

– проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю дітей з більш ніж однієї групи/класу та за присутності глядачів (відвідувачів) (пп. 18 п. 2);

– діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 20 кв. метрів загальної площі приміщення (пп. 20 п. 2);

– діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики) (пп. 15 п. 2);

Відповідно до пункту 3 Постанови № 1236 в період посиленого карантину (з 8 по 24 січня 2021 року) на території України додатково забороняється:

– приймання відвідувачів СГ, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах (пп. 1 п. 3);

– приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, крім приймання відвідувачів у закладах, визначених у підпункті 4 цього пункту (див. нижче) (пп. 2 п. 3);

– приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності (пп. 3 п. 3);

– приймання відвідувачів СГ, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60% яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень;

торгівлі пальним;

провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, перукарень та салонів краси за попереднім записом (пп. 4 п. 3);

– приймання відвідувачів закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи історико-культурних заповідників, суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу), залученим до виробництва аудіовізуального твору, засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана з виробництвом аудіовізуальних творів, не є масовим заходом (пп. 5 п. 3);

– приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, крім відвідування спортсменами національних збірних команд України та їх тренерами за умови дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів (пп. 6 п. 3);

– проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів (крім організації гірськолижного дозвілля (без роботи закладів громадського харчування та продажу алкогольних напоїв), новорічних та різдвяних свят ялинки (без концертів та ярмарків, у тому числі продуктових), проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників) (пп. 7 п. 3);

– робота закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11-ї години до 6-ї години наступної доби, крім надання послуг з харчування в готельному номері за замовленням клієнтів (пп. 8 п. 3);

– діяльність непродовольчих ринків (пп. 9 п. 3);

– відвідування закладів освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти (пп. 10 п. 3).

Як і раніше, на період дії карантину тимчасово дозволяється залучення до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених у переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 (пп. 4 п. 24 Постанови № 1236).

Традиційно на період карантину суб’єктам господарювання рекомендовано:

– забезпечити з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу (з роботи) застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості — також роботу в режимі реального часу через Інтернет із збереженням заробітної плати, дистанційну (надомну) роботу (п. 26 Постанови № 1236);

– внести (у разі потреби) зміни до режиму роботи з метою встановлення початку роботи о 9-й, 10-й годині чи більш пізній час. Зокрема, встановити початок роботи о 10-й годині або більш пізній час та час пріоритетного обслуговування з 10-ї до 12-ї години або з більш пізнього часу протягом двох годин громадян похилого віку та осіб з інвалідністю для СГ, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; поштова та кур’єрська діяльність; тимчасове розміщення та організація харчування; страхова діяльність; надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (п. 27 Постанови № 1236).

В органах виконавчої влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування доручено установити початок робочого часу о 8-й годині (п. 30 Постанови № 1236).

Обласним, Київській міській, районним державним адміністраціям опрацювати разом з органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання питання щодо можливості запровадження на період дії карантину графіків роботи підприємств, установ, організацій, які передбачатимуть різний час початку (закінчення) їх роботи залежно від територіального розташування, галузевої належності, специфіки виконання робіт чи надання послуг (п. 28 Постанови № 1236).

Також рекомендовано органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, крім установ та закладів незалежно від форми власності, які надають фінансові, банківські та житлово-комунальні послуги, забезпечують охорону здоров’я, здійснюють продовольче забезпечення, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв’язок та комунікації, забезпечують функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, об’єктів критичної інфраструктури, у період з 11 до 22 січня 2021 року включно установити для працівників режим дистанційної (надомної) роботи (п. 40 Постанови № 1236).

Центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам у період з 11 до 22 січня 2021 року включно установити для працівників режим дистанційної (надомної) роботи, крім працівників, для яких неможливо встановити режим дистанційної (надомної) роботи у зв’язку з характером виконуваних завдань, та працівників, які забезпечують надання адміністративних послуг (п. 39 Постанови № 1236).