Прийнято Закон про Держбюджет-2021, яким встановлено соціальні стандарти на 2021 рік
Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 р. № 1082-ІХ
Цим Законом (далі — Закон про Держбюджет-2021), який набуває чинності з 1 січня 2021 року, встановлено, зокрема, соціальні стандарти на 2021 рік.
Так, згідно зі статтею 8 Закону про Держбюджет-2021 мінімальна заробітна плата у 2021 році становитиме:
– у місячному розмірі: з 1 січня — 6000 грн., з 1 грудня — 6500 грн.;
– у погодинному розмірі: з 1 січня — 36,11 грн., з 1 грудня — 39,12 грн.
Таким чином, у порівнянні з груднем 2020 року збільшення мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 1000 грн. (6000 – 5000) або 20%, у погодинному розмірі — 6,91 грн. (36,11 – 29,20) або 24%.
Відповідно до статті 7 Закону про Держбюджет-2021 прожитковий мінімум протягом 2021 року становитиме:
– усереднений на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня — 2189 грн., з 1 липня — 2294 грн., з 1 грудня — 2393 грн.;
– для дітей віком до 6 років: з 1 січня — 1921 грн., з 1 липня — 2013 грн., з 1 грудня — 2100 грн.;
– для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 2395 грн., з 1 липня — 2510 грн., з 1 грудня — 2618 грн.;
– для працездатних осіб: з 1 січня — 2270 грн., з 1 липня — 2379 грн., з 1 грудня — 2481 грн.;
– для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 1769 грн., з 1 липня — 1854 грн., з 1 грудня — 1934 грн.
Крім того, додатково встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення:
– базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 грн.;
– посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня — 2102 грн.;
– посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 грн.
Враховуючи вищевказані розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), в тому числі за станом на 1 січня 2021 року, протягом 2021 року важливі для роботодавців «зарплатно-податково-страхові» показники будуть наступними:
– мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) — 2270 грн. (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України);
– сума заробітної плати, що підлягає індексації: в січні – червні — 2270 грн.; липні – листопаді — 2379 грн., грудні — 2481 грн.;
– максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ): у січні – листопаді — 90 000 грн. (6000 грн. х 15); у грудні — 97 500 грн. (6500 грн. х 15);
- – сума ЄСВ, яка сплачується роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ у застрахованої особи за основним місцем роботи у розрахунку на місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати: у січні – листопаді — 1320 грн. (6000 грн. х 22%); у грудні — 1430 грн. (6500 грн. х 22);
- – розмір мінімального страхового внеску: у січні – листопаді — 1320 грн. (6000 грн. х 22%); у грудні — 1430 грн. (6500 грн. х 22);
– сума податкової соціальної пільги (далі — ПСП): що надається у розмірі 100% (пп. 169.1.1 Податкового кодексу України; далі — ПКУ) — 1135 грн. (50% х 2270 грн.); що надається у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ), — добуток 1135 грн. і кількості дітей; що надається у розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ) — 1702,50 грн. (1135 грн. х 150%); що надається у розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ) — 2270 грн. (1135 грн. х 200%);
– граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, — 3180 грн. (2270 грн. х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) і «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 3180 грн. і відповідної кількості дітей, тобто за наявності, зокрема, двох дітей — 6360 грн. (3180 грн. х 2); трьох дітей — 9540 грн. (3180 грн. х 3); чотирьох дітей — 12 720 грн. (3180 грн. х 4); п’ятьох дітей — 15 900 грн. (3180 грн. х 5);
– максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, що надається резидентами сукупно за рік, яка не обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ), — 3180 грн. (пп. 170.7.3 ПКУ);
– максимальна вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, яка не обкладається ПДФО і ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 1500 грн. (6000 грн. х 25%);
– максимальна сума добових витрат у разі відрядження в межах території України, яка не обкладається ПДФО і ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 600 грн. (6000 грн. х 0,1) за кожний календарний день відрядження;
– максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі — «лікарняні») та допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні»): у січні — 2463,86 грн. (75 000 грн. : 30,44); в лютому – грудні — 2956,64 грн. (90 000 грн. : 30,44);
– максимальна сума «лікарняних» і «декретних» у розрахунку на місяць: у січні — 75 000 грн.; в лютому – грудні — 90 000 грн.;
– максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, і мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»: у січні – листопаді — 197,11 грн. (6000 грн. : 30,44); у грудні — 213,53 грн. (6500 грн. : 30,44);
– максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців: у січні – листопаді — 394,22 грн. (6000 грн. х 2 : 30,44); у грудні — 427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44).
Внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати
Цим документом (далі — Постанова № 1213), який набрав чинності 12 грудня 2020 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.95 р. № 100 (далі — Постанова № 100) та до затвердженого нею Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок № 100).
Основними нововведеннями, внесеними Постановою № 1213 до Постанови № 100 та Порядку № 100, є:
– розширено коло осіб, на яких поширюється дія Постанови № 100 (додано фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників);
– уточнено та додано випадки, за якими середня заробітна плата обчислюється відповідно до Порядку № 100 (зокрема, тепер і за час затримки виконання рішення суду);
– в новій редакції викладено пункт 2 Порядку № 100, в якому уточнено деякі аспекти визначення розрахункового періоду. Зокрема, змінено розрахунковий період для нарахування «середньозарплатних» виплат, що обчислюються за останні 2 місяці роботи, якщо працівник відпрацював менше ніж календарний місяць (тепер використовується не фактично відпрацьований час перед подією, а відпрацьований час протягом останніх 2 календарних місяців). Також встановлено, що якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного, а з першого робочого дня місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
– в пункті 3 Порядку № 100, викладеному в новій редакції, визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Також тепер встановлено, що суми нарахованої заробітної плати (в тому числі місячні премії; — Ред.) враховуються у тому місяці, за який вони нараховані;
– змінено порядок врахування премій та інших виплат, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період. Тепер такі виплати при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяця), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати;
– в оновленому пункті 4 Порядку № 100 розширено перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати;
– встановлено новий механізм розрахунку середньої заробітної плати, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, а розмір встановленого йому посадового окладу менше розміру мінімальної заробітної плати. У цьому випадку середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок здійснюється з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до встановленої норми праці;
– для працівників-військовослужбовців оновили гарантію: якщо вони були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, середня заробітна плата обчислюється з урахуванням положень Порядку № 100. Якщо розрахована середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, то для розрахунку застосовується остання;
– з Порядку № 100 виключено пункт 10, який зобов’язував проводити коригування заробітної плати розрахункового періоду і поточного середнього заробітку, якщо відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) в розрахунковому періоді та місяці збереження заробітної плати.
Звертаємо увагу, оскільки зміни до Порядку № 100 внесено з 12 грудня 2020 року, то з урахуванням нових норм нарахування середньої заробітної плати має проводитися за випадками (подіями), початок яких припадає на цю дату і пізніше. Якщо працівнику «середньозарплатна» виплата (наприклад, середня заробітна плата за час відпустки) нарахована за випадком (відпусткою), який розпочався до 12.12.2020 р., то перерахунок такої виплати (відпускних) не провадиться.
Докладно — у статті на стор. 10.
Кабмін встановив карантин з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року
та вводить посилений карантин з 8 по 24 січня 2021 року
Цим документом (далі — Постанова № 1236), який набрав чинності 12 грудня 2020 року, Кабмін продовжив карантин на період з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року (далі — карантин). В пункті 2 Постанови № 1236 встановлено перелік обмежувальних протиепідемічних заходів (по суті заборон), в тому числі на ведення господарської діяльності суб’єктами господарювання (далі — СГ), на період карантину. Більшість цих обмежень (заборон) аналогічні тим, які діяли і раніше (до 19 грудня 2020 року).
Додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 Постанови № 1236, в пункті 3 цього документа на період з 00.00 годин 8 січня до 00.00 годин 25 січня 2021 року на території України передбачено ще низку обмежень, тобто фактично на вказаний період вводиться посилений карантин.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 1236 в період карантину (з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року) на території України забороняється, зокрема:
– проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра), крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора, проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників (пп. 6 п. 2);
– приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50% місць (розміщення здійснюється з вільним місцем поруч, спереду та позаду) у кожному окремому кінозалі або залі (пп. 8 п. 2);
– приймання відвідувачів у музеях, на виставках, в галереях, в яких не забезпечено можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів приміщення (пп. 9 п. 2);
– проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій (пп. 11 п. 2);
– робота після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, СГ з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос і діяльності після 23-ї години 31 грудня 2020 року до 7-ї години 1 січня 2021 року (пп. 12 п. 2);
– проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю дітей з більш ніж однієї групи/класу та за присутності глядачів (відвідувачів) (пп. 18 п. 2);
– діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 20 кв. метрів загальної площі приміщення (пп. 20 п. 2);
– діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики) (пп. 15 п. 2);
Відповідно до пункту 3 Постанови № 1236 в період посиленого карантину (з 8 по 24 січня 2021 року) на території України додатково забороняється:
– приймання відвідувачів СГ, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах (пп. 1 п. 3);
– приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, крім приймання відвідувачів у закладах, визначених у підпункті 4 цього пункту (див. нижче) (пп. 2 п. 3);
– приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності (пп. 3 п. 3);
– приймання відвідувачів СГ, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60% яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень;
торгівлі пальним;
провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, перукарень та салонів краси за попереднім записом (пп. 4 п. 3);
– приймання відвідувачів закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи історико-культурних заповідників, суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу), залученим до виробництва аудіовізуального твору, засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана з виробництвом аудіовізуальних творів, не є масовим заходом (пп. 5 п. 3);
– приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, крім відвідування спортсменами національних збірних команд України та їх тренерами за умови дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів (пп. 6 п. 3);
– проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів (крім організації гірськолижного дозвілля (без роботи закладів громадського харчування та продажу алкогольних напоїв), новорічних та різдвяних свят ялинки (без концертів та ярмарків, у тому числі продуктових), проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників) (пп. 7 п. 3);
– робота закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11-ї години до 6-ї години наступної доби, крім надання послуг з харчування в готельному номері за замовленням клієнтів (пп. 8 п. 3);
– діяльність непродовольчих ринків (пп. 9 п. 3);
– відвідування закладів освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти (пп. 10 п. 3).
Як і раніше, на період дії карантину тимчасово дозволяється залучення до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених у переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 (пп. 4 п. 24 Постанови № 1236).
Традиційно на період карантину суб’єктам господарювання рекомендовано:
– забезпечити з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу (з роботи) застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості — також роботу в режимі реального часу через Інтернет із збереженням заробітної плати, дистанційну (надомну) роботу (п. 26 Постанови № 1236);
– внести (у разі потреби) зміни до режиму роботи з метою встановлення початку роботи о 9-й, 10-й годині чи більш пізній час. Зокрема, встановити початок роботи о 10-й годині або більш пізній час та час пріоритетного обслуговування з 10-ї до 12-ї години або з більш пізнього часу протягом двох годин громадян похилого віку та осіб з інвалідністю для СГ, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; поштова та кур’єрська діяльність; тимчасове розміщення та організація харчування; страхова діяльність; надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (п. 27 Постанови № 1236).
В органах виконавчої влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування доручено установити початок робочого часу о 8-й годині (п. 30 Постанови № 1236).
Обласним, Київській міській, районним державним адміністраціям опрацювати разом з органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання питання щодо можливості запровадження на період дії карантину графіків роботи підприємств, установ, організацій, які передбачатимуть різний час початку (закінчення) їх роботи залежно від територіального розташування, галузевої належності, специфіки виконання робіт чи надання послуг (п. 28 Постанови № 1236).
Також рекомендовано органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, крім установ та закладів незалежно від форми власності, які надають фінансові, банківські та житлово-комунальні послуги, забезпечують охорону здоров’я, здійснюють продовольче забезпечення, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв’язок та комунікації, забезпечують функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, об’єктів критичної інфраструктури, у період з 11 до 22 січня 2021 року включно установити для працівників режим дистанційної (надомної) роботи (п. 40 Постанови № 1236).
Центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам у період з 11 до 22 січня 2021 року включно установити для працівників режим дистанційної (надомної) роботи, крім працівників, для яких неможливо встановити режим дистанційної (надомної) роботи у зв’язку з характером виконуваних завдань, та працівників, які забезпечують надання адміністративних послуг (п. 39 Постанови № 1236).