Внесено зміни до Порядку бронювання працівників і Критеріїв та порядку,
за якими здійснюється визначення підприємств критично важливими
Цим документом (далі — Постанова № 360), який набрав чинності 02.04.2025, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76, якою затверджено:
– Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі — Порядок № 76);
Постановою № 360 внесено зміни та доповнення до Порядку № 76 і Критеріїв та порядку.
Так, в абзаці третьому пункту 8 Порядку № 76 тепер зазначено, що вимога про бронювання працівників, у яких щомісячна нарахована заробітна плата протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, має становити не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, не поширюється, зокрема, на:
– працівників суб’єктів господарювання – виробників електричної та теплової енергії, до складу яких входять виробничі (генеруючі) потужності, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
– працівників підприємств, що обслуговують об’єкти, внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення;
– працівників нафтопереробних підприємств, у статутному капіталі яких більше 25% акцій (часток) належать державі,
які визначені Міненерго критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період).
Також пункт 8 Порядку № 76 доповнено абзацом п’ятим, відповідно до якого кількість військовозобов’язаних працівників підприємств, що здійснюють виробництво, транспортування теплової енергії та надають послуги споживачам з постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами та які підлягають бронюванню, повинна становити не більше 75% кількості військовозобов’язаних працівників таких підприємств.
Абзац перший пункту 12 Порядку № 76 викладено в новій редакції, якою встановлено, що у загальній кількості військовозобов’язаних, зазначених у пунктах 6 – 10 цього Порядку, не враховуються військовозобов’язані-жінки, військовозобов’язані, зазначені в абзацах другому – шостому пункту 5 цього Порядку, а також військовозобов’язані, заброньовані за іншими підприємствами, установами, організаціями.
Пункт 26 Порядку № 76 доповнено абзацами восьмим та дев’ятим такого змісту:
«Бронювання або анулювання відстрочки військовозобов’язаних, які займають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів, за умови виконання ними не менш як 50 відсотків норми робочого часу протягом останніх трьох місяців, що передують даті подання списку, з відповідним обґрунтуванням, здійснюється засобами Порталу Дія за списками або заявою в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, які формуються уповноваженою особою Мінсоцполітики на підставі обґрунтованого подання критично важливого підприємства, установи.
Бронювання або анулювання відстрочки членів наглядових рад суб’єктів господарювання, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн. гривень, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд. гривень, здійснюється засобами Порталу Дія за списками або заявою в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, які формуються уповноваженою особою державного органу, які визначили суб’єкт господарювання критично важливим підприємством або установою.».
У Критеріях та порядку абзаци другий і третій підпункту 6 пункту 2 викладено в новій редакції, внаслідок чого тепер для визначення критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників:
– суб’єктів господарювання – виробників електричної та теплової енергії, до складу яких входять виробничі (генеруючі) потужності, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
– підприємств, що обслуговують об’єкти, внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення;
– нафтопереробних підприємств, у статутному капіталі яких більше 25% акцій (часток) належать державі,
за останній календарний місяць становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, господарським товариством.
Отже, на вищенаведених суб’єктів господарювання і підприємства вже не поширюється критерій, зазначений в абзаці третьому підпункту 6 пункту 2 Критеріїв та порядку, згідно з яким розмір нарахованої середньої заробітної плати працівників за останній календарний місяць має становити не менше розміру мінімальної заробітної плати, помноженої на коефіцієнт 2,5 (у 2025 році становить 20 000 грн). Аналогічні зміни внесені й до абзацу другого пункту 3 Критеріїв та порядку.
Згідно з оновленим абзацом четвертим пункту 3 Критеріїв та порядку підприємства, що обслуговують об’єкти, внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, для визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період мають відповідати двом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку.
Пункт 5 Порядку № 76 доповнено абзацом двадцятим, згідно з яким бронюванню підлягають всі військовозобов’язані працівники державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», уповноважених Міноборони на виконання функцій служби державного замовника у сфері оборони, з метою здійснення оборонних закупівель та укладення державних контактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг. При цьому саме Міноборони може визначити критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період державні підприємства «Агенція оборонних закупівель» та «Державний оператор тилу» (абз. другий пп. 1 п. 9 Критеріїв та порядку).
ОНОВЛЕНО ПОРЯДОК НАДАННЯ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ОБЛАШТУВАННЯ
РОБОЧИХ МІСЦЬ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273-2025-%D0%BF#Text
Цим документом (далі — Постанова № 273), який набрав чинності 18.03.2025, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю» від 22.08.2023 № 893. Затверджений цією постановою Порядок викладено в новій редакції і тепер він має нову назву — Порядок надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць / місць провадження господарської діяльності / незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю (далі — Порядок № 893).
Порядок № 893 визначає умови, механізм, розміри та строки виплати роботодавцям, фізичним особам – підприємцям, які є особами з інвалідністю, особам, які провадять незалежну професійну діяльність і є особами з інвалідністю (далі — заявник), компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць / місць провадження господарської діяльності / незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю (далі — компенсація).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 893 компенсація надається заявникам, які з дня набрання чинності Постановою № 273, тобто з 18.03.2025, виконали одну з таких умов:
– облаштували робоче місце для особи з інвалідністю I або II групи, яка є застрахованою особою (далі — інвалід), яку працевлаштовано;
– облаштували робоче місце для працівника, який вийшов на роботу у зв’язку із звільненням з військової служби у запас/відставку на збережене місце роботи, посаду відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України, та/або якого переведено за його згодою на іншу посаду в цього роботодавця і який є інвалідом;
– облаштували власне місце провадження діяльності — якщо заявником є інвалід, який розпочав або після звільнення з військової служби у запас/відставку продовжив свою діяльність як фізична особа – підприємець (далі — ФОП) або фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 893 джерелами фінансування компенсації є кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд) та інші джерела, не заборонені законодавством. Фінансування компенсації здійснюється в межах коштів, передбачених на такі цілі в бюджеті Фонду.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 893 компенсація надається регіональним центром зайнятості заявнику за облаштування робочого місця / місця провадження діяльності для інваліда. Компенсація надається за придбаний (придбані) заявником допоміжний засіб (допоміжні засоби) для облаштування робочого місця / місця провадження діяльності для інваліда, перелік яких визначено в додатку 1 до Порядку № 893.
Компенсація виплачується в розмірі фактичних витрат заявника за облаштування робочого місця / місця провадження діяльності для інваліда, але не вище граничного розміру компенсації, який не може перевищувати 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день прийняття рішення про надання компенсації, для інвалідів I групи та 10 розмірів мінімальної заробітної плати — для інвалідів II групи (п. 6 Порядку № 893).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 893 компенсація надається регіональним центром зайнятості за зверненням заявника. Для отримання компенсації заявник подає центру зайнятості за місцем провадження його діяльності заяву про надання компенсації за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 893 (для роботодавців) або заяву про надання компенсації за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 893 (для ФОП, які є інвалідами, та інвалідів, які провадять незалежну професійну діяльність) та документи/інформацію, передбачені цим пунктом та/або зазначені в заяві, які подаються та обробляються з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Заява подається заявником у паперовій формі (особисто до центру зайнятості) або в електронній формі протягом 180 календарних днів з дати:
– працевлаштування / виходу на роботу інваліда;
– державної реєстрації фізичної особи – підприємця;
– взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (інвалід, який провадить незалежну професійну діяльність);
– продовження інвалідом після звільнення з військової служби у запас/відставку діяльності як фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Вичерпний перелік випадків, коли компенсація не надається, визначено в пункті 8 Порядку № 893 (зокрема, якщо заявник має заборгованість / податковий борг із сплати пенсійних внесків; з виплати заробітної плати; з єдиного соціального внеску; з податків, зборів, платежів, що сплачуються до державного та/або місцевого бюджетів).
ВСТАНОВЛЕНО СТРОКИ ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ
З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ТА БРОНЮВАННЯ
Цим документом, який набрав чинності 16.04.2025, внесено зміни до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 (далі — Перелік № 578/5).
Зокрема, Перелік № 578/5 після статті 671 доповнено новими статтями 672 – 680, якими встановлено строки зберігання документів, які стосуються військового обліку та бронювання.
Так, строк зберігання становить 3 роки для наступних документів:
– списки персонального військового обліку та копії військово-облікових документів військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу; рядового, сержантського та старшинського складу; призовників; з числа жінок;
– копії військово-облікових документів військовозобов’язаних, які не досягли граничного віку перебування в запасі та були виключені з військового обліку районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП);
– книга обліку передавання бланків спеціального військового обліку, військових квитків (тимчасових посвідчень) та особових карток.
Строк зберігання становить 5 років для таких документів:
– картки первинного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
– документи (листування, інформації, довідки, протоколи) з питань визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі національної економіки за сферою управління;
– документи (копії наказів, плани, акти, довідки, службові записки) з організації та ведення військового обліку та бронювання;
– документи (копії наказів, плани, акти, довідки, службові записки) з організації та ведення військового обліку та бронювання;
– листування з питань військового обліку та бронювання.
Строк зберігання становить 7 років для журналу обліку результатів перевірки стану військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки).