КАРАНТИН НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ ПРОДЛЕН ДО 30 ИЮНЯ 2021 ГОДА
Этим постановлением, вступившим в силу 24.04.2021 г., внесены изменения в постановление Кабинета Министров Украины «Об установлении карантина и введении ограничительных противоэпидемических мероприятий с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2» от 09.12.2020 г. № 1236 (далее — Постановление № 1236), которыми, в частности, карантин продлен до 30 июня 2021 года (ранее карантин был установлен до 30 апреля 2021 года).
Как и раньше, в пункте 2 Постановления № 1236 установлено, что в зависимости от эпидемической ситуации на территории Украины в целом или на территории областей, г. Киева устанавливается «зеленый», «желтый», «оранжевый» или «красный» уровень эпидемической опасности распространения COVID-19.
«Желтый» и «оранжевый» уровни эпидемической опасности устанавливаются решением региональных комиссий по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций. «Красный» уровень эпидемической опасности устанавливается и отменяется решением Государственной комиссии по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций по инициативе Министра здравоохранения (п. 3-4 Постановления № 1236).
Перечень ограничений для территорий с «желтым», «оранжевым» и «красным» уровнями эпидемической опасности приведен в пунктах 3 – 3.5 Постановления № 1236.
В связи с продлением карантина до 30 июня 2021 года до этой даты (последний календарный день месяца включительно, в котором завершается действие карантина) продлено действие моратория на:
– проведение плановых мероприятий государственного надзора (контроля) органами государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности, кроме государственного надзора (контроля) за деятельностью субъектов хозяйствования, которые в соответствии с утвержденными Кабинетом Министров Украины критериями оценки степени риска от осуществления хозяйственной деятельности отнесены к субъектам хозяйствования с высокой степенью риска (п. 3 р. II «Заключительные и переходные положения» Закона Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законы Украины относительно поддержки плательщиков налогов на период осуществления мероприятий, направленных на предупреждение возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19)» от 17.03.2020 г. № 533-IX). Напомним, что критерии, по которым оценивается степень риска от осуществления хозяйственной деятельности и определяется периодичность проведения плановых мероприятий государственного надзора (контроля) за соблюдением законодательства в сфере труда и занятости населения, утверждены постановлением Кабинета Министров Украины от 20.05.2020 г. № 383;
– проведение документальных проверок правильности начисления, исчисления и уплаты единого социального взноса (далее — ЕСВ), наложение штрафных санкций и пени за несвоевременную уплату ЕСВ, неполную (несвоевременную) уплату ЕСВ, которая должна осуществляться одновременно с выдачей сумм выплат, на которые начисляется ЕСВ, за несвоевременное представление Налогового расчета сумм дохода, начисленного (выплаченного) в пользу плательщиков налогов – физических лиц, и сумм удержанного из них налога, а также сумм начисленного единого взноса (далее — Налоговый расчет) (п.п. 9-11.1, 9-11.2, 9-12 р. VIII «Заключительные и переходные положения» Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI);
– проведение документальных и фактических налоговых проверок (кроме документальных внеплановых налоговых проверок, которые проводятся на обращение плательщика налогов или по основаниям, определенным подпунктами 78.1.7 и 78.1.8 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ), и фактических проверок в части нарушения требований законодательства в сфере обращения топлива, спирта этилового, алкогольных напитков и табачных изделий), наложение штрафных санкций и пени за нарушение налогового законодательства (включая несвоевременную уплату налога на доходы физических лиц и военного сбора, несвоевременное представление Налогового расчета), кроме санкций за: нарушение требований к договорам долгосрочного страхования жизни или договорам страхования в пределах негосударственного пенсионного обеспечения (в частности страхования дополнительной пенсии); отчуждение имущества, находящегося в налоговом залоге, без согласия контролирующего органа; нарушение требований законодательства в сфере обращения топлива, спирта этилового, алкогольных напитков и табачных изделий; нарушение начисления, декларирования и уплаты налога на добавленную стоимость, акцизного налога, рентной платы (п.п. 52-1, 52-2 подр. 10 р. XX «Переходные положения» НКУ).
Обращаем внимание, что пунктом 4 раздела II «Заключительные положения» Закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2020 год» от 17.09.2020 г. № 909-IX определено, что в период действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, предоставить право Кабинету Министров Украины сокращать срок действия ограничений, запретов, льгот и гарантий, установленных соответствующими законами Украины, принятыми с целью предотвращения возникновения и распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, кроме случаев, когда указанное может привести к ограничению конституционных прав или свобод лица.
Во исполнение вышеприведенной нормы Кабинет Министров Украины принял постановление «О сокращении срока действия ограничения в части действия моратория на проведение некоторых видов проверок» от 03.02.2021 г. № 89. Этим документом предусмотрено сократить срок действия ограничений, установленных пунктом 52-2 подраздела 10 раздела XX «Переходные положения» НКУ в части действия моратория на проведение некоторых видов проверок, разрешив проведение, в частности, временно остановленных документальных и фактических проверок, которые были начаты до 18.03.2020 г. и не были завершены, а также ряда других видов проверок юридических лиц, но эти разрешенные проверки не касаются работодателей (не касаются правильности начисления и уплаты ЕСВ, налога на доходы физических лиц и военного сбора, представления Налогового расчета).
УРЕГУЛИРОВАНЫ НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ ПРОВЕДЕНИЯ
ПРОВЕРОК СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ
Этим документом (далее — Закон № 1320), вступившим в силу 27.04.2021 г., внесены изменения в несколько законодательных актов, которыми урегулированы некоторые вопросы проведения проверок субъектов хозяйствования.
В частности, в Кодекс законов о труде Украины (далее — КЗоТ) внесены изменения, которыми уточняются органы, имеющие право проводить проверки работодателей. Так, в часть вторую статьи 259 КЗоТ внесено дополнение, согласно которому органы местного самоуправления осуществляют контроль за соблюдением законодательства о труде только на предприятиях, в учреждениях и организациях, находящихся в коммунальной собственности соответствующих территориальных общин.
Небольшое дополнение внесено в часть первую статьи 259 КЗоТ, которой теперь установлено, что государственный надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде юридическими лицами независимо от формы собственности, вида деятельности и хозяйствования, физическими лицами – предпринимателями, использующими наемный труд (далее — ФЛП), осуществляет центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику по вопросам надзора и контроля за соблюдением законодательства о труд, и его территориальные органы в порядке, определенном Кабинетом Министров Украины.
Таким образом, с 27.04.2021 г. органы местного самоуправления (далее — ОМС) имеют право осуществлять контроль (проверки) за соблюдением законодательства о труде только на предприятиях, в учреждениях и организациях, находящихся в коммунальной собственности соответствующих территориальных общин. Контроль за соблюдением законодательства о труде на всех предприятиях, в учреждениях и организациях имеют право осуществлять Государственная служба Украины по вопросам труда (далее — Гоструда) и ее территориальные органы.
Также из Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине» от 21.05.97 г. № 280/97-ВР (далее — Закон № 280) исключены нормы, разрешавшие ОМС проводить проверки на предприятиях, в учреждениях и организациях, не находящихся в коммунальной собственности, и налагать штрафы за нарушение законодательства о труде и занятости населения. Теперь к полномочиям исполнительных органов городских советов городов областного значения и объединенных территориальных общин относится, в частности, осуществление контроля за соблюдением законодательства о труде и занятости населения на предприятиях, в учреждениях и организациях, находящихся в коммунальной собственности соответствующей территориальной общины (ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 18, ч. 3 ст. 34 Закона № 280).
ОМС могут выступать с инициативой относительно осуществления мероприятий государственного надзора (контроля) на предприятиях, в учреждениях и организациях, которые не находятся в коммунальной собственности, а также в отношении ФЛП путем предоставления должностными лицами ОМС соответствующего обращения по вопросам осуществления делегированных им полномочий органов исполнительной власти (ч. 3 ст. 18 Закона № 280). Исполнительные органы сельских, поселковых, городских советов могут обращаться в Гоструда или ее территориальный орган о нарушении субъектом хозяйствования законодательства о труде и занятости населения (пп. 5 п. «а» ч. 1 ст. 34 Закона № 280).
Законом № 1320 внесены также изменения в Кодекс Украины об административных правонарушениях (далее — КоАП). Так, согласно обновленной статье 188-6 КоАП невыполнение законных требований должностных лиц Гоструда или ее территориальных органов по устранению нарушений законодательства о труде, занятости населения и общеобязательном государственном социальном страховании или недопущение должностных лиц этих органов к осуществлению мероприятий государственного надзора (контроля), основания для которых определены законом, — влекут наложение штрафа на должностных лиц от 50 до 100 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (т. е. от 850 до 1700 грн.). Дела об указанных административных правонарушениях рассматривает Гоструда (ст. 230-1 КоАП).
Из пункта 1 части первой статьи 255 КоАП исключена норма, которая устанавливала, что по делам об административных правонарушениях, которые рассматриваются органами, указанными в статье 221 КоАП (т. е. судьями районных, районных в городе, городских или городских районных судов), протоколы о правонарушениях, указанных в части первой – четвертой статьи 41 КоАП (т. е. о нарушениях должностными лицами работодателей законодательства о труде), имеют право составлять должностные лица, уполномоченные на это исполнительными комитетами сельских, поселковых, городских советов.
Таким образом, теперь протоколы о правонарушениях, указанных в части первой – четвертой статьи 41 КоАП (т. е. о нарушениях должностными лицами работодателей законодательства о труде) имеют право составлять только должностные лица Гоструда.
Часть 1 статьи 6 Закона Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» от 05.04.2007 г. № 877-V (далее — Закон № 877) дополнена новым абзацем десятым, согласно которому основаниями для проведения внеплановых мероприятий являются обращения должностных лиц ОМС о нарушении субъектом хозяйствования требований законодательства в случаях, когда право на подачу такого обращения предусмотрено законом.
Одновременно абзац двенадцатый части 1 статьи 6 Закона № 877 дополнен нормой, в соответствии с которой должностные лица ОМС, которые подали безосновательное обращение о нарушении субъектом хозяйствования требований законодательства, несут ответственность, предусмотренную законом.
Статья 11 Закона № 877 дополнена новым абзацем третьим, которым установлено, что субъект хозяйствования при осуществлении государственного надзора (контроля) обязан не создавать препятствия органам государственного надзора (контроля) или их должностным лицам при осуществлении ими мероприятий государственного надзора (контроля) при условии, что указанные мероприятия осуществляются такими лицами в соответствии с требованиями закона.
Одновременно часть 6 статьи 7 Закона № 877 дополнена новым абзацем девятым, согласно которому в случае создания субъектом хозяйствования препятствий органу государственного надзора (контроля) или его должностным лицам при осуществлении мероприятий государственного надзора (контроля) в акте обязательно указывается описание действий или бездействия, которые привели к созданию таких препятствий, со ссылкой на соответствующие нормы закона.
ВНЕСЕНЫ ИЗМЕНЕНИЯ В ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНИЯ КОМПЕНСАЦИИ УТРАТЫ
ЧАСТИ ДОХОДОВ В СВЯЗИ С НАРУШЕНИЕМ СРОКОВ ИХ ВЫПЛАТЫ
Этим документом, вступившим в силу 21.04.2021 г., внесены изменения в Порядок проведения компенсации гражданам утраты части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 г. № 159 (далее — Порядок № 159). Напомним, что Порядок № 159 устанавливает порядок начисления компенсации утраты части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее — компенсация). Доходы, на которые начисляется компенсация, приведены в пункте 3 Порядка № 159. К таким доходам относятся, в частности, заработная плата, денежное обеспечение, стипендии, пенсии, социальные выплаты (детально о начислении компенсации рассказано в статье журнала «Все о труде и зарплате» № 2/2020, стр. 36).
Что касается новшеств, то пункт 3 Порядка № 159 дополнен новыми абзацами, которыми установлено, что компенсации теперь также подлежат следующие денежные доходы, получаемые гражданами в гривнах на территории Украины и не имеющие разового характера:
– сумма индексации денежных доходов граждан;
– суммы возмещения ущерба, причиненного физическому лицу увечьем или иным повреждением здоровья;
– суммы, выплачиваемые лицам, имеющим право на возмещение ущерба в случае потери кормильца.
Обращаем внимание, что сумма индексации и раньше упоминалась как объект компенсации в абзаце первом пункта 3 Порядка № 159, однако не было понятно, на сумму индексации каких именно доходов начисляется компенсация. Теперь четко установлено, что компенсации подлежит индексация денежных доходов граждан, в частности, индексация заработной платы, стипендии, пенсии.
Кроме того, в абзаце втором пункта 3 Порядка № 159 уточнено, что компенсации подлежат пенсии или ежемесячное пожизненное денежное содержание (с учетом надбавок, повышений, дополнительной пенсии, целевой денежной помощи, пенсии за особые заслуги перед Украиной и других доплат к пенсии, установленных законодательством).
Компенсация осуществляется за счет источников, из которых осуществляются соответствующие выплаты. В частности, при несвоевременной выплате пенсий, ежемесячных пожизненных денежных содержаний, социальных выплат компенсация выплачивается за счет денежных средств Пенсионного фонда Украины, Фонда социального страхования, Фонда общеобязательного государственного социального страхования на случай безработицы, других целевых социальных фондов, а также денежных средств, направляемых на их выплату из бюджета (п. 7 Порядка № 159).
ОБНОВЛЕН ПЕРЕЧЕНЬ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ СО СТАТУСОМ ГОРНЫХ,
В КОТОРЫХ ОКЛАДЫ РАБОТНИКОВ УВЕЛИЧИВАЮТСЯ НА 25%
Этим постановлением, вступившим в силу 21.04.2021 г. и принятым в связи с новым административно-территориальным устройством Украины, внесены изменения в постановление Кабинета Министров Украины «О перечне населенных пунктов, которым предоставляется статус горных» от 11.08.95 г. № 647, а именно в новой редакции изложен Перечень населенных пунктов, которым в соответствии с Законом Украины «О статусе горных населенных пунктов в Украине» предоставляется статус горных (далее — Перечень № 647).
Обновленный Перечень № 647 включает 714 горных населенных пунктов, расположенных на территории 86 территориальных общин, входящих в состав 16 районов 4 областей (Закарпатской, Ивано-Франковской, Львовской и Черновицкой) Украины.
Согласно статье 1 Закона Украины «О статусе горных населенных пунктов в Украине» от 15.02.95 г. № 56/95-ВР (далее — Закон № 56/95) к горным населенным пунктам относятся города, поселки городского типа, поселки, сельские населенные пункты, расположенные в горной местности, которые имеют недостаточно развитые сферу применения труда и систему социально-бытового обслуживания, ограниченную транспортную доступность. Статус горных имеют населенные пункты, расположенные на высоте 400 метров и выше над уровнем моря, которые соответствуют критериям, приведенным в части второй статьи 1 Закона № 56/95.
Статус лица, проживающего и работающего на территории горного населенного пункта, предоставляется гражданам, которые постоянно проживают, постоянно работают в этом населенном пункте, о чем гражданам исполнительным органом соответствующего местного совета выдается удостоверение установленного образца (ст. 5 Закона № 56/95).
Жители горных населенных пунктов имеют ряд льгот и трудовых гарантий. В частности, согласно постановлению Кабинета Министров Украины «Об условиях оплаты труда лиц, работающих в горных районах» от 11.08.95 г. № 648 на предприятиях, в учреждениях, организациях, территориальных органах, территориальных подразделениях и воинских частях, расположенных на территории горных населенных пунктов тарифные ставки и должностные оклады работников, военнослужащих и лиц рядового и начальствующего состава органов внутренних дел, органов и подразделений гражданской защиты и Государственной уголовно-исполнительной службы, определенные генеральным, отраслевыми и региональными соглашениями как минимальные гарантии в оплате труда, а также установленные по решению Кабинета Министров Украины или по его поручению, повышаются на 25%.
В случае если предприятие, учреждение, организация расположены за пределами горного населенного пункта, но имеют филиалы, представительства, отделения, другие обособленные подразделения и рабочие места в горных населенных пунктах, тарифные ставки и должностные оклады работников, которые постоянно в них работают, также повышаются на 25%.
Повышение тарифных ставок и должностных окладов работникам бюджетных учреждений и организаций, лицам рядового и начальствующего состава органов внутренних дел, органов и подразделений гражданской защиты и Государственной уголовно-исполнительной службы осуществляется в пределах ассигнований соответствующих бюджетов.
КАРАНТИН НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ПРОДОВЖЕНО ДО 30 ЧЕРВНЯ 2021 РОКУ
Цією постановою, яка набула чинності 24.04.2021 р., внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 р. № 1236 (далі — Постанова № 1236), якими, зокрема, карантин продовжено до 30 червня 2021 року. Нагадаємо, що до цього карантин був встановлений до 30 квітня 2021 року.
Як і раніше, в пункті 2 Постанови № 1236 встановлено, що залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території областей, м. Києва встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
«Жовтий» і «помаранчевий» рівні епідемічної небезпеки встановлюються рішенням регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. «Червоний» рівень епідемічної небезпеки встановлюється і скасовується рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативою Міністра охорони здоров’я (п. 3-4 Постанови № 1236).
Перелік обмежень для територій з «жовтим», «помаранчевим» і «червоним» рівнями епідемічної небезпеки наведено в пунктах 3 – 3.5 Постанови № 1236.
У зв’язку з продовженням карантину до 30 червня 2021 року до цієї дати (останній календарний день місяця включно, в якому завершується дія карантину) продовжено дію мораторію на:
– проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (п. 3 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-IX). Нагадаємо, що критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 383;
– проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), накладення штрафних санкцій і пені за несвоєчасну сплату ЄСВ, неповну (несвоєчасну) сплату ЄСВ, яка повинна здійснюватися одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), за несвоєчасне подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок) (п.п. 9-11.1, 9-11.2, 9-12 р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI);
– проведення документальних та фактичних податкових перевірок (крім документальних позапланових податкових перевірок, що проводяться на звернення платника податків або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), та фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства у сфері обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів), накладення штрафних санкцій і пені за порушення податкового законодавства (включаючи несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору, несвоєчасне подання Податкового розрахунку), крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення (зокрема страхування додаткової пенсії); відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства у сфері обліку, виробництва, зберігання, цільового використання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати (п.п. 52-1, 52-2 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Звертаємо увагу, що пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України« Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 р. № 909-IX визначено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг і гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України на гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може привести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На виконання вищенаведеної норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 р. № 89. Цим документом передбачено скоротити термін дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 р. та не були завершені, а також деяких інших видів перевірок юридичних осіб, але ці дозволені перевірки не стосуються роботодавців (не стосуються правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб і військового збору, подання Податкового розрахунку).
ВРЕГУЛЬОВАНО ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Цим документом (далі — Закон № 1320), який набрав чинності 27.04.2021 р., внесено зміни до декількох законодавчих актів, якими врегульовано деякі питання проведення перевірок суб’єктів господарювання.
Зокрема, до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) внесено зміни, якими уточнюються органи, які мають право проводити перевірки роботодавців. Так, до частини другої статті 259 КЗпП внесено доповнення, відповідно до якого тепер органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю лише на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Невелике доповнення внесено до частини першої статті 259 КЗпП, якою тепер встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю (далі — ФОП), здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з 27.04.2021 р. органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) мають право здійснювати контроль (перевірки) за додержанням законодавства про працю тільки на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад. Контроль за додержанням законодавства про працю на всіх підприємствах, в установах і організаціях мають право здійснювати Державна служба України з питань праці (далі — Держпраці) та її територіальні органи.
Крім того, із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон № 280) виключено норми, що дозволяли ОМС при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, що не перебувають у комунальній власності, та накладати штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Тепер до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад належить, зокрема, здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення лише на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади (ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 18, ч. 3 ст. 34 Закону № 280).
ОМС при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки, які не належать до заходів державного нагляду (контролю), на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади. (ч. 2 ст. 17 Закону № 280). ОМС можуть виступати з ініціативою щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно ФОП шляхом подання посадовими особами ОМС відповідного звернення з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади (ч. 3 ст. 18 Закону № 280). Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть звертатися до Держпраці чи її територіального органу про порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення (пп. 5 п. «а» ч. 1 ст. 34 Закону № 280).
Законом № 1320 внесено також зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП). Так, згідно з оновленою статтею 188-6 КпАП невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці або її територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.). Справи про зазначені адміністративні правопорушення розглядає Держпраці (ст. 230-1 КпАП).
З пункту 1 частини першої статті 255 КпАП виключено норму, згідно з якою у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними у статті 221 КпАП (тобто суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів), протоколи про правопорушення, зазначені у частині першій – четвертій статті 41 КпАП (тобто про порушення посадовими особами роботодавців законодавства про працю), мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.
Отже, тепер протоколи про адміністративні правопорушення, зазначені у частині першій – четвертій статті 41 КпАП (тобто про порушення посадовими особами роботодавців законодавства про працю) мають право складати тільки посадові особи Держпраці.
Частину 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877) доповнено новим абзацом десятим, згідно з яким підставами для проведення позапланових заходів є звернення посадових осіб ОМС про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Одночасно абзац дванадцятий частини 1 статті 6 Закону № 877 доповнено нормою, відповідно до якої посадові особи ОМС, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.
Статтю 11 Закону № 877 доповнено новим абзацом третім, яким встановлено, що суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов’язаний не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю) за умови, що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону.
Одночасно частину 6 статті 7 Закону № 877 держнагляд доповнено новим абзацом дев’ятим, згідно з яким у разі створення суб’єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов’язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЕНСАЦІЇ ВТРАТИ ЧАСТИНИ ДОХОДІВ
У ЗВ’ЯЗКУ З ПОРУШЕННЯМ ТЕРМІНІВ ЇХ ВИПЛАТИ
Цією постановою, яка набула чинності 21.04.2021 р., внесено зміни до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (далі — Порядок № 159). Нагадаємо, що Порядок № 159 встановлює порядок нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати (далі — компенсація). Доходи, на які нараховується компенсація, наведені в пункті 3 Порядку № 159. До таких доходів належать, зокрема, заробітна плата, грошове забезпечення, стипендії, пенсії, соціальні виплати (детально про нарахування компенсації йдеться у статті журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2020, стор. 36).
Що стосується нововведень, то пункт 3 Порядку № 159 доповнено новими абзацами шостим – восьмим, якими встановлено, що компенсації тепер також підлягають наступні грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру:
– сума індексації грошових доходів громадян;
– суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
– суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Звертаємо увагу, що сума індексації і раніше згадувалася як об’єкт компенсації в абзаці першому пункту 3 Порядку № 159, проте не було зрозуміло, на суму індексації яких саме доходів нараховується компенсація. Тепер чітко встановлено, що компенсації підлягає індексація грошових доходів громадян, зокрема, індексація заробітної плати, стипендії, пенсії.
Крім того, в абзаці другому пункту 3 Порядку № 159 уточнено, що компенсації підлягають пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати. Зокрема, при несвоєчасній виплаті пенсій (грошового утримання) та соціальних виплат компенсація проводиться за рахунок коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (п. 7 Порядку № 159).
ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЗІ СТАТУСОМ ГІРСЬКИХ,
В ЯКИХ ОКЛАДИ ПРАЦІВНИКІВ ПІДВИЩУЮТЬСЯ НА 25%
Цією постановою, яка набула чинності 21.04.2021 р. і прийнята у зв’язку з новим адміністративно-територіальним устроєм України, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських» від 11.08.95 р. № 647, а саме в новій редакції викладено Перелік населених пунктів, яким відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надається статус гірських (далі — Перелік № 647).
Оновлений Перелік № 647 включає 714 гірських населених пунктів, розташованих на території 86 територіальних громад, що входять до складу 16 районів 4 областей (Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької) України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР (далі — Закон № 56/95) до гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність. Статус гірських мають населені пункти, які розташовані на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря і відповідають критеріям, наведеним у частині другій статті 1 Закону № 56/95.
Статус особи, яка проживає і працює на території гірського населеного пункту, надається громадянам, які постійно проживають, постійно працюють у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка (ст. 5 Закону № 56/95).
Жителі гірських населених пунктів мають декілька пільг і трудових гарантій. Зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» від 11.08.95 р. № 648 на підприємствах, в установах, організаціях, територіальних органах, територіальних підрозділах та військових частинах, розташованих на території гірських населених пунктів, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25%.
У разі коли підприємство, установа, організація розташовані за межами гірського населеного пункту, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в гірських населених пунктах, тарифні ставки і посадові оклади працівників, які постійно в них працюють, також підвищуються на 25%.
Підвищення тарифних ставок і посадових окладів працівникам бюджетних установ і організацій, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється в межах асигнувань відповідних бюджетів.