Кабмін продовжив карантин до 31 липня, але скасував більшість обмежень
для суб’єктів господарювання, що діяли раніше
Цим документом, який набрав чинності 22.06.2020 р., внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20.05.2020 р. № 392 (далі — Постанова № 392).
У пункті 1 Постанови № 392 карантин продовжено до 31 липня 2020 року.
Пункт 3 Постанови № 392 викладено в новій редакції, яка вже не містить заборону на ведення цілої низки видів діяльності суб’єктами господарювання, які були під забороною до 22 червня 2020 року.
Абзацами першим і другим пункту 12 Постанови № 392, викладеними в новій редакції, рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення громадян в транспорті та на шляху прямування на роботу/з роботи застосування там, де це можливо, гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу.
Постанову № 392 доповнено новим пунктом 121, яким рекомендовано суб’єктам господарювання на період дії карантину внести (у разі необхідності) зміни до режимів їх роботи з метою встановлення початку роботи о 9, 10 чи більш пізній годині. Зокрема, рекомендовано встановити початок роботи о 10 або більш пізній годині суб’єктам господарювання, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; поштова та кур’єрська діяльність; тимчасове розміщення і організація харчування; страхова діяльність; освіта; надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.
З пункту 6 Постанови № 392 виключена норма, згідно з якою обов’язковій самоізоляції підлягають особи, які досягли 60-річного віку.
З 1 липня 2020 року збільшено розмір прожиткового мінімуму
Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX (далі — Закон про Держбюджет-2020)
Згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2020 з 1 липня 2020 року збільшилися розміри прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, в тому числі збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО). З вказаної дати ПМПО становить 2197 грн. (з 1 грудня 2019 року по 30 червня 2020 року ПМПО становив 2102 грн.).
У зв’язку з цим з 1 липня 2020 року збільшилася до 2197 грн. сума заробітної плати, що підлягає індексації. Частина заробітної плати, що перевищує ПМПО, не підлягає індексації (детально про проведення індексації йдеться у статті «Індексація заробітної плати працівників» у журналі «Все про працю і зарплату» № 1/2020, стор. 32).
Якщо роботодавець за виконавчим документом з доходів працівника відраховує аліменти на дитину у мінімальному розмірі (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку — ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України), то мінімальний розмір таких аліментів з 1 липня 2020 року становить:
– для дітей віком до 6 років — 929,50 грн. (1859 грн. х 50%);
– для дітей віком від 6 до 18 років — 1159 грн. (2318 грн. х 50%).
Розмір всіх інших важливих для роботодавців «зарплатно-податкових» показників, що залежать від ПМПО, з 1 липня 2020 року не змінився, оскільки такі показники залежать від розміру ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року. Наприклад, це стосується мінімального посадового окладу (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України), податкової соціальної пільги та граничного розміру доходу, до якого вона застосовується (ст. 169 Податкового кодексу України; далі — ПКУ), не оподатковуваної ПДФО і військовим збором частини доходів окремих видів (ст. 164, 165 та інші норми ПКУ).
Водночас якщо у колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні ПМПО, але без прив’язки до його розміру за станом на 1 січня (тобто прив’язка йде до поточного розміру ПМПО), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад з 1 липня 2020 року має становити не менше 2197 грн.
Розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2020 року не змінився, тому залишаються незмінними і всі показники, що обчислюються з розміру мінімальної заробітної плати.
Збільшено штрафи за подання податкового розрахунку ф. № 1дф з помилками,
які змінюють податкові зобов’язання
Цим Законом, який набрав чинності 23.05.2020 р. (за винятком окремих норм), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Хоча зміни до ПКУ мають масштабний характер, безпосередньо для роботодавців (як податкових агентів) змін небагато, а стосуються вони посилення відповідальності за невідображення оподатковуваних доходів у Податковому розрахунку ф. № 1ДФ.
Так, відповідно до оновленого пункту 119.1 статті 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або зміни платника податку — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень (було — 510 гривень).
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень (було — 1020 гривень).
Як і раніше, вищевказані штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податку, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог статті 50 ПКУ (тобто були виправлені під час проведення перерахунку, але не пізніше, ніж при проведенні перерахунку за наслідками звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року).
Згідно з оновленим пунктом 119.2 статті 119 ПКУ оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі — РНОКПП), у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного РНОКПП, крім випадків, визначених пунктом 119.1 цієї статті, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень (було — 170 гривень).
Новою є норма пункту 119.3 статті 119 ПКУ, відповідно до якої штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 цієї статті, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо РНОКПП у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Змінено деякі ознаки доходів,
за якими відображаються доходи в податковому розрахунку ф. № 1дф
Цим наказом (далі — Наказ № 241), який набрав чинності 01.07.2020 р., внесено зміни до розділу 1 Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 (далі — Довідник ознак доходів). Нагадаємо, що у Довіднику ознак доходів наведено ознаки доходів, які відображаються податковими агентами у графі 5 «Ознака доходу» розділу І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ.
Нововведення в ознаках доходів обумовлені приведенням їх опису у відповідність з нормами Податкового кодексу України (далі — ПКУ), а також необхідністю деталізації деяких видів доходу, оскільки при їхньому відображенні під діючими ознаками доходів контролерам не завжди було зрозуміло, про який саме дохід йдеться.
За новими ознаками доходів вперше необхідно буде відображати відповідні доходи при заповненні Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 року, оскільки, по-перше, Наказ № 241 набув чинності з 1 липня 2020 року, тобто у ІІІ кварталі, і не може поширювати свою дію на попередні періоди (наприклад, на операції з нарахування і виплати доходів, які проведені у ІІ кварталі 2020 року), по-друге, в оновленому Довіднику ознак доходів зазначено, що датою початку застосування нових ознак доходу (графа «D_BEGIN») є 01.07.2020, тобто за новими ознаками в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ необхідно буде відображати доходи, які нараховані (виплачені), починаючи з 01.07.2020 р. (у ІІІ кварталі 2020 року). Також в оновленому Довіднику ознак доходів зазначено, що датою закінчення застосування «старих» ознак доходу (графа «D_END») є 30.06.2020, тобто за «старими» ознаками необхідно буде відображати доходи, які були нараховані (виплачені) не пізніше 30.06.2020 (ІІ квартал 2020 року).
Змін зазнали ознаки доходів 106, 125, 128, 150, 153, опис яких або уточнено, або ці ознаки доходів розділені на кілька ознак доходу.
Зміни в Довіднику ознак доходів полягають у наступному:
1. З опису ознаки доходу 125 щодо страхових внесків виключено текст «за договорами довгострокового страхування життя», оскільки цей текст було виключено з «пільгового» підпункту «в» підпункту 164.2.16 ПКУ ще з 01.01.2015 р., внаслідок чого з цієї дати сума страхових внесків за вказаними договорами, сплачена за платника податку чи на його користь роботодавцем-резидентом за свій рахунок, в повній сумі обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ), а в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ відображається за ознакою доходу 124.
2. З опису ознаки доходу 150 щодо стипендій виключено текст «з бюджету», оскільки цей текст було виключено з «пільгового» підпункту 165.1.26 ПКУ ще з 01.01.2019 р., внаслідок чого з цієї дати незалежно від джерела фінансування сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, в розмірі, що не перевищує розмір доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (абз. перший пп. 169.4.1 ПКУ), не обкладається ПДФО і ВЗ.
3. Ознака доходу 153 розділена на дві ознаки доходів:
– 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому (підпункт 165.1.31 … Кодексу)»;
– 197 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (підпункт 165.1.31 … Кодексу)».
Таким чином, якщо одержувач поворотної фінансової допомоги (юридична особа або фізична особа – підприємець) повертає її фізичній особі, то він відображає суму, що повертається, за ознакою доходу 153.
Якщо особа (юридична особа або фізична особа – підприємець) надає поворотну фінансову допомогу фізичній особі, то він відображає надану суму за ознакою доходу 197.
Нагадаємо, що основна сума поворотної фінансової допомоги, яка повертається або надається фізичній особі, не обкладається ПДФО і ВЗ на підставі підпункту 165.1.31 ПКУ.
4. Ознака доходу 106 розділена на три ознаки доходів:
– 106 «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду …» (п. 170.1, пп. 164.2.5 ПКУ);
– 195 «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис …» (п. 170.1, пп. 164.2.5 ПКУ);
– 196 «Дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) …» (п. 170.1, пп. 164.2.5 ПКУ).
Таким чином, дохід від надання в лізинг, оренду або суборенду земельної частки (паю) тепер відображається за ознакою доходу 106, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю — за ознакою доходу 195, іншого нерухомого майна, яке підпадає під дію пункту 170.1 ПКУ, — за ознакою доходу 196.
5. З опису ознаки доходу 128 виключено текст, що стосується доходу у вигляді сум державної допомоги «у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій».