Кабмин продлил карантин до 31 июля, но отменил большинство
ранее действовавших ограничений для субъектов хозяйствования
Этим документом, вступившим в силу 22.06.2020 г., внесены изменения в постановление Кабинета Министров Украины «Об установлении карантина с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, и этапов ослабления противоэпидемических мероприятий» от 20.05.2020 г. № 392 (далее — Постановление № 392).
В пункте 1 Постановления № 392 дата окончания карантина продлена до 31 июля 2020 года, а из названия Постановления № 392 исключен текст «и этапов ослабления противоэпидемических мероприятий», поскольку такие этапы уже пройдены.
Пункт 3 Постановления № 392 изложен в новой редакции, которая уже не содержит запрет на ведение целого ряда видов деятельности субъектами хозяйствования, которые были под запретом до 22 июня 2020 года.
Пункт 2 Постановления № 392 дополнен нормами, которыми установлено, что на период действия карантина (с 22 июня по 31 июля 2020 года) работа начинается:
– в органах исполнительной власти, других государственных органах, органах местного самоуправления в 8.00;
– в центрах предоставления административных услуг, органах социальной защиты населения, территориальных органах Пенсионного фонда Украины в 10.00.
Абзацами первым и вторым пункта 12 Постановления № 392, изложенными в новой редакции, теперь рекомендовано органам исполнительной власти, другим государственным органам, органам местного самоуправления, предприятиям, учреждениям, организациям независимо от формы собственности обеспечить на период действия карантина с целью ограничения скопления граждан в транспорте и на пути следования на работу/с работы применение там, где это возможно, гибкого режима рабочего времени, который, в частности, предусматривает разное время начала и окончания работы для различных категорий работников, дистанционную (надомную) работу.
Кроме того, Постановление № 392 дополнено пунктами 121 – 123, которыми рекомендовано:
– субъектам хозяйствования на период действия карантина внести (в случае необходимости) изменения в режимы их работы с целью установления начала работы в 9, 10 часов или более позднее время. В частности, рекомендовано установить начало работы в 10 часов или более позднее время субъектам хозяйствования, которые осуществляют свою деятельность в следующих видах экономической деятельности: оптовая и розничная торговля; ремонт автотранспортных средств и мотоциклов; почтовая и курьерская деятельность; временное размещение и организация питания; страховая деятельность; образование; оказание социальной помощи; искусство, спорт, развлечения и отдых;
– областным, Киевской городской, районным государственным администрациям разработать совместно с органами местного самоуправления и субъектами хозяйствования вопрос о возможности введения на период действия карантина графиков работы предприятий, учреждений, организаций, предусматривающих разное время начала (окончания) их работы в зависимости от территориального расположения, отраслевой принадлежности, специфики выполнения работ или предоставления услуг;
– органам местного самоуправления разработать (скорректировать) маршруты движения общественного транспорта с учетом изменившихся графиков работы предприятий, учреждений, организаций для обеспечения возможности перемещения работников на работу/с работы.
Из пункта 6 Постановления № 392 исключена норма, согласно которой обязательной самоизоляции подлежат лица, достигшие 60-летнего возраста.
С 1 июля 2020 года увеличился размер прожиточного минимума
Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2020 год» от 14.11.2019 г. № 294-IX (далее — Закон о Госбюджете-2020)
Согласно статье 7 Закона о Госбюджете-2020 с 1 июля 2020 года увеличились размеры прожиточного минимума для основных социальных и демографических групп населения, в том числе увеличился размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ). С указанной даты ПМТЛ составляет 2197 грн. (с 1 декабря 2019 года по 30 июня 2020 года ПМТЛ составлял 2102 грн.).
В связи с этим с 1 июля 2020 года увеличилась до 2197 грн. сумма заработной платы, подлежащая индексации. Часть заработной платы, превышающая ПМТЛ, не подлежит индексации (детально о проведении индексации рассказано в статье «Индексация заработной платы работников» в журнале «Все о труде и зарплате» № 1/2020, стр. 32).
Если работодатель по исполнительному документу из доходов работника отчисляет алименты на ребенка в минимальном размере (50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста — ч. 2 ст. 182 Семейного кодекса Украины), то минимальный размер таких алиментов с 1 июля 2020 года составляет:
– для детей в возрасте до 6 лет — 929,50 грн. (1859 грн. х 50%);
– для детей в возрасте от 6 до 18 лет — 1159 грн. (2318 грн. х 50%).
Размер всех остальных важных для работодателей «зарплатно-налоговых» показателей, зависящих от ПМТЛ, с 1 июля 2020 года не изменился, поскольку такие показатели зависят от размера ПМТЛ, установленного на 1 января календарного года. Например, это касается минимального должностного оклада (ч. шестая ст. 96 Кодекса законов о труде Украины), налоговой социальной льготы и предельного размера дохода, к которому она применяется (ст. 169 Налогового кодекса Украины; далее — НКУ), не облагаемой НДФЛ и военным сбором части доходов отдельных видов (ст. 164, 165 и другие нормы НКУ).
В то же время если в коллективном договоре (другом внутреннем «зарплатном» документе) предприятия установлено, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) устанавливается на уровне ПМТЛ, но без привязки к его размеру по состоянию на 1 января (т. е. привязка идет к текущему размеру ПМТЛ), то на таком предприятии минимальный должностной оклад с 1 июля 2020 года должен составлять не менее 2197 грн.
Размер минимальной заработной платы с 1 июля 2020 года не изменился, поэтому остаются неизменными и все показатели, исчисляемые из него.
Изменены некоторые признаки доходов,
под которыми отражается доход в Налоговом расчете формы № 1ДФ
Этим приказом (далее — Приказ № 241), вступившим в силу 01.07.2020 г., внесены изменения в раздел 1 «Справочник признаков доходов физических лиц» Справочника признаков доходов, приведенного в приложении к Порядку заполнения и представления налоговыми агентами Налогового расчета сумм дохода, начисленного (выплаченного) в пользу физических лиц, и сумм удержанного из них налога, утвержденному приказом Министерства финансов Украины от 13.01.2015 г. № 4 (далее — Справочник признаков доходов). Напомним, что в Справочнике признаков доходов приведены признаки доходов, которые отражаются налоговыми агентами в графе 5 «Ознака доходу» раздела І Налогового расчета ф. № 1ДФ.
Новшества в признаках доходов обусловлены приведением их описания в соответствие с нормами Налогового кодекса Украины (далее — НКУ), а также необходимостью детализации некоторых видов дохода, поскольку при их отражении под действующими признаками доходов фискалам не всегда было понятно, о каком именно доходе идет речь.
Под новыми признаками доходов впервые необходимо будет отражать соответствующие доходы при заполнении Налогового расчета ф. № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 года, поскольку, во-первых, Приказ № 241 вступил в силу с 1 июля 2020 года, т. е. в ІІІ квартале, и не может распространять свое действие на предыдущие периоды (например, на операции по начислению и выплате доходов, которые проведены в ІІ квартале 2020 года), во-вторых, в обновленном Справочнике признаков доходов указано, что датой начала применения новых признаков дохода (графа «D_BEGIN») является 01.07.2020, то есть с новыми признаками в Налоговом расчете ф. № 1ДФ необходимо будет отражать доходы, которые начислены (выплачены), начиная с 01.07.2020 (в ІІІ квартале 2020 года). Также в обновленном Справочнике признаков доходов указано, что датой окончания применения «старых» признаков дохода (графа «D_END») является 30.06.2020, то есть со «старыми» признаками необходимо будет отражать доходы, которые были начислены (выплачены) не позднее 30.06.2020 (ІІ квартал 2020 года).
Изменения претерпели признаки доходов 106, 125, 128, 150, 153, описание которых либо уточнено, либо эти признаки доходов разделены на несколько признаков дохода.
Изменения в Справочнике признаков доходов состоят в следующем:
1. Из описания признака дохода 125 касательно страховых взносов исключен текст «по договорам долгосрочного страхования жизни», поскольку этот текст был исключен из «льготного» подпункта «в» подпункта 164.2.16 НКУ еще с 01.01.2015 г., в результате чего с этой даты сумма страховых взносов по указанным договорам, уплаченная за плательщика налога или в его пользу работодателем-резидентом за свой счет, в полной сумме облагается налогом на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военным сбором (далее — ВС), а в Налоговом расчете ф. № 1ДФ отражается с признаком дохода «124».
Таким образом, теперь признак дохода 125 имеет следующее описание: «Сумма пенсионных взносов в пределах негосударственного пенсионного обеспечения в соответствии с законом, страховых платежей (страховых взносов, страховых премий), взносов на пенсионные вклады, взносов в фонд банковского управления, уплаченная за плательщика налога или в его пользу работодателем-резидентом за свой счет по договорам негосударственного пенсионного обеспечения плательщика налога (подпункт «в» подпункта 164.2.16 … Кодекса)».
2. Из описания признака дохода 150 касательно стипендий исключен текст «из бюджета», поскольку этот текст был исключен из «льготного» подпункта 165.1.26 НКУ еще с 01.01.2019 г., в результате чего с этой даты независимо от источника финансирования сумма стипендии (включая сумму ее индексации, начисленную в соответствии с законом), которая выплачивается ученику, студенту, курсанту военных учебных заведений, ординатору, аспиранту или адъюнкту, в размере, не превышающем размер дохода, дающий право на налоговую социальную льготу (абз. первый пп. 169.4.1 НКУ), не облагается НДФЛ и ВС.
В результате теперь признак дохода 150 имеет следующее описание: «Сумма стипендии (включая сумму ее индексации, начисленную в соответствии с законом), которая выплачивается ученику, студенту, курсанту военных учебных заведений, ординатору, аспиранту или адъюнкту (подпункт 165.1.26 … Кодекса)».
3. Признак дохода 153 «Основная сумма возвратной финансовой помощи, предоставленной плательщиком налога другим лицам, которая возвращается ему, основная сумма возвратной финансовой помощи, которая получается плательщиком налога (подпункт 165.1.31 … Кодекса)» разделен на два признака доходов:
– 153 «Основная сумма возвратной финансовой помощи, предоставленной плательщиком налога другим лицам, которая возвращается ему (подпункт 165.1.31 … Кодекса)»;
– 197 «Основная сумма возвратной финансовой помощи, которая получается плательщиком налога (подпункт 165.1.31 … Кодекса)».
Таким образом, если получатель возвратной финансовой помощи (например, юридическое лицо или физическое лицо – предприниматель) возвращает ее физическому лицу, то он отражает возвращаемую сумму с признаком дохода 153.
Если лицо (например, юридическое лицо или физическое лицо – предприниматель) предоставляет возвратную финансовую помощь физическому лицу, то он отражает предоставляемую сумму с признаком дохода 197.
Напомним, что основная сумма возвратной финансовой помощи, которая возвращается или предоставляется физическому лицу, не облагается НДФЛ и ВС на основании подпункта 165.1.31 НКУ.
4. Признак дохода 106 «Доход от предоставления имущества в лизинг, аренду или субаренду (срочное владение и/или пользование), определенный в порядке, установленном пунктом 170.1 … Кодекса (подпункт 164.2.5 … Кодекса)» разделен на три признака доходов:
– 106 «Доход от предоставления земельной доли (пая) в лизинг, аренду или субаренду, определенный пунктом 170.1 … Кодекса (подпункт 164.2.5 … Кодекса)»;
– 195 «Доход от предоставления земельного участка сельскохозяйственного назначения, имущественного пая в лизинг, аренду, субаренду, эмфитевзис согласно пункту 170.1 …. Кодекса (подпункт 164.2.5 … Кодекса)»;
– 196 «Доход от предоставления имущества (кроме земельной доли (пая), земельного участка сельскохозяйственного назначения, имущественного пая) в аренду или субаренду (срочное владение и/или пользование), определенный в порядке, установленном пунктом 170.1 … Кодекса (подпункт 164.2.5 … Кодекса)».
Таким образом, доход от предоставления в лизинг, аренду или субаренду земельной доли (пая) теперь необходимо отражать с признаком дохода 106, земельного участка сельскохозяйственного назначения, имущественного пая — с признаком дохода 195, остального недвижимого имущества, подпадающего под действие пункта 170.1 НКУ — с признаком дохода 196.
5. Из описания признака дохода 128 исключен текст, касающийся дохода в виде сумм государственной помощи «в виде адресных выплат и предоставления социальных и реабилитационных услуг в соответствии с законом, жилых и прочих субсидий или дотаций, компенсаций».
В результате теперь признак дохода 128 имеет следующее описание: «Сумма государственной и социальной материальной помощи, государственной помощи (включая денежные компенсации лицам с инвалидностью, на детей с инвалидностью при реализации индивидуальных программ реабилитации лиц с инвалидностью, суммы пособия по беременности и родам), вознаграждений и страховых выплат, которые получает плательщик налога из бюджетов и фондов общеобязательного государственного социального страхования и в форме финансовой помощи лицам с инвалидностью из Фонда социальной защиты инвалидов (подпункт 165.1.1 … Кодекса)».
Увеличены штрафы за представление Налогового расчета ф. № 1ДФ с ошибками,
которые изменяют налоговые обязательства
Этим Законом, вступившим в силу 23.05.2020 г. (за исключением ряда норм), внесены изменения в Налоговый кодекс Украины (далее — НКУ). Хотя изменения в НКУ носят масштабный характер, непосредственно для работодателей (как налоговых агентов) изменений немного, а касаются они усиления ответственности за неотражение налогооблагаемых доходов в Налоговом расчете ф. № 1ДФ.
Так, согласно обновленному пункту 119.1 статьи 119 НКУ непредставление, представление с нарушением установленных сроков, представление не в полном объеме, с недостоверными сведениями или с ошибками налоговой отчетности о суммах доходов, начисленных (выплаченных) в пользу плательщика налога, суммах удержанного из них налога, а также о суммах, начисленных (выплаченных) физическим лицам за товары (работы, услуги), если такие недостоверные сведения или ошибки привели к уменьшению и/или увеличению налоговых обязательств плательщика налога и/или изменению плательщика налога — влекут наложение штрафа в размере 1020 гривен (было — 510 гривен).
Те же действия, совершенные плательщиком налогов, к которому в течение года был применен штраф за такое же нарушение, — влекут наложение штрафа в размере 2040 гривен (было — 1020 гривен).
Как и ранее, вышеуказанные штрафы не применяются в случаях, если недостоверные сведения или ошибки в налоговой отчетности о суммах доходов, начисленных (выплаченных) в пользу плательщика налога, суммах удержанного из них налога, а также суммах, начисленных (выплаченных) физическим лицам за товары (работы, услуги), возникли в связи с выполнением налоговым агентом требований пункта 169.4 статьи 169 НКУ и были исправлены в соответствии с требованиями статьи 50 НКУ (т. е. были исправлены во время проведения перерасчета, но не позднее чем при проведении перерасчета по результатам отчетного налогового года при начислении заработной платы за последний месяц отчетного года).
Обновленным пунктом 119.2 статьи 119 НКУ установлено, что оформление документов, содержащих информацию об объектах налогообложения физических лиц или об уплате налогов без указания регистрационного номера учетной карточки плательщика налогов (далее — РНУКПН), в случае, когда законодательство требует от лица-резидента получения такого номера, или с использованием недостоверного РНУКПН, кроме случаев, определенных пунктом 119.1 этой статьи, — влечет наложение штрафа в размере 340 гривен (было — 170 гривен).
Новой является норма пункта 119.3 статьи 119 НКУ, согласно которой штрафы, предусмотренные пунктами 119.1 и 119.2 этой статьи, не применяются в случаях, если ошибки в РНУКПН в налоговой отчетности о суммах доходов, начисленных (выплаченных) в пользу плательщика налогов, суммах удержанного из них налога были исправлены налоговыми агентами самостоятельно, в том числе в течение 30 календарных дней со дня поступления уведомлений об ошибках, выявленных контролирующим органом.
Кабмін продовжив карантин до 31 липня, але скасував більшість обмежень
для суб’єктів господарювання, що діяли раніше
Цим документом, який набрав чинності 22.06.2020 р., внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20.05.2020 р. № 392 (далі — Постанова № 392).
У пункті 1 Постанови № 392 карантин продовжено до 31 липня 2020 року.
Пункт 3 Постанови № 392 викладено в новій редакції, яка вже не містить заборону на ведення цілої низки видів діяльності суб’єктами господарювання, які були під забороною до 22 червня 2020 року.
Абзацами першим і другим пункту 12 Постанови № 392, викладеними в новій редакції, рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення громадян в транспорті та на шляху прямування на роботу/з роботи застосування там, де це можливо, гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу.
Постанову № 392 доповнено новим пунктом 121, яким рекомендовано суб’єктам господарювання на період дії карантину внести (у разі необхідності) зміни до режимів їх роботи з метою встановлення початку роботи о 9, 10 чи більш пізній годині. Зокрема, рекомендовано встановити початок роботи о 10 або більш пізній годині суб’єктам господарювання, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; поштова та кур’єрська діяльність; тимчасове розміщення і організація харчування; страхова діяльність; освіта; надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.
З пункту 6 Постанови № 392 виключена норма, згідно з якою обов’язковій самоізоляції підлягають особи, які досягли 60-річного віку.
З 1 липня 2020 року збільшено розмір прожиткового мінімуму
Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX (далі — Закон про Держбюджет-2020)
Згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2020 з 1 липня 2020 року збільшилися розміри прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, в тому числі збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО). З вказаної дати ПМПО становить 2197 грн. (з 1 грудня 2019 року по 30 червня 2020 року ПМПО становив 2102 грн.).
У зв’язку з цим з 1 липня 2020 року збільшилася до 2197 грн. сума заробітної плати, що підлягає індексації. Частина заробітної плати, що перевищує ПМПО, не підлягає індексації (детально про проведення індексації йдеться у статті «Індексація заробітної плати працівників» у журналі «Все про працю і зарплату» № 1/2020, стор. 32).
Якщо роботодавець за виконавчим документом з доходів працівника відраховує аліменти на дитину у мінімальному розмірі (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку — ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України), то мінімальний розмір таких аліментів з 1 липня 2020 року становить:
– для дітей віком до 6 років — 929,50 грн. (1859 грн. х 50%);
– для дітей віком від 6 до 18 років — 1159 грн. (2318 грн. х 50%).
Розмір всіх інших важливих для роботодавців «зарплатно-податкових» показників, що залежать від ПМПО, з 1 липня 2020 року не змінився, оскільки такі показники залежать від розміру ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року. Наприклад, це стосується мінімального посадового окладу (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України), податкової соціальної пільги та граничного розміру доходу, до якого вона застосовується (ст. 169 Податкового кодексу України; далі — ПКУ), не оподатковуваної ПДФО і військовим збором частини доходів окремих видів (ст. 164, 165 та інші норми ПКУ).
Водночас якщо у колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні ПМПО, але без прив’язки до його розміру за станом на 1 січня (тобто прив’язка йде до поточного розміру ПМПО), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад з 1 липня 2020 року має становити не менше 2197 грн.
Розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2020 року не змінився, тому залишаються незмінними і всі показники, що обчислюються з розміру мінімальної заробітної плати.
Збільшено штрафи за подання податкового розрахунку ф. № 1дф з помилками,
які змінюють податкові зобов’язання
Цим Законом, який набрав чинності 23.05.2020 р. (за винятком окремих норм), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Хоча зміни до ПКУ мають масштабний характер, безпосередньо для роботодавців (як податкових агентів) змін небагато, а стосуються вони посилення відповідальності за невідображення оподатковуваних доходів у Податковому розрахунку ф. № 1ДФ.
Так, відповідно до оновленого пункту 119.1 статті 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або зміни платника податку — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень (було — 510 гривень).
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень (було — 1020 гривень).
Як і раніше, вищевказані штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податку, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог статті 50 ПКУ (тобто були виправлені під час проведення перерахунку, але не пізніше, ніж при проведенні перерахунку за наслідками звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року).
Згідно з оновленим пунктом 119.2 статті 119 ПКУ оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі — РНОКПП), у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного РНОКПП, крім випадків, визначених пунктом 119.1 цієї статті, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень (було — 170 гривень).
Новою є норма пункту 119.3 статті 119 ПКУ, відповідно до якої штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 цієї статті, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо РНОКПП у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Змінено деякі ознаки доходів,
за якими відображаються доходи в податковому розрахунку ф. № 1дф
Цим наказом (далі — Наказ № 241), який набрав чинності 01.07.2020 р., внесено зміни до розділу 1 Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 (далі — Довідник ознак доходів). Нагадаємо, що у Довіднику ознак доходів наведено ознаки доходів, які відображаються податковими агентами у графі 5 «Ознака доходу» розділу І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ.
Нововведення в ознаках доходів обумовлені приведенням їх опису у відповідність з нормами Податкового кодексу України (далі — ПКУ), а також необхідністю деталізації деяких видів доходу, оскільки при їхньому відображенні під діючими ознаками доходів контролерам не завжди було зрозуміло, про який саме дохід йдеться.
За новими ознаками доходів вперше необхідно буде відображати відповідні доходи при заповненні Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 року, оскільки, по-перше, Наказ № 241 набув чинності з 1 липня 2020 року, тобто у ІІІ кварталі, і не може поширювати свою дію на попередні періоди (наприклад, на операції з нарахування і виплати доходів, які проведені у ІІ кварталі 2020 року), по-друге, в оновленому Довіднику ознак доходів зазначено, що датою початку застосування нових ознак доходу (графа «D_BEGIN») є 01.07.2020, тобто за новими ознаками в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ необхідно буде відображати доходи, які нараховані (виплачені), починаючи з 01.07.2020 р. (у ІІІ кварталі 2020 року). Також в оновленому Довіднику ознак доходів зазначено, що датою закінчення застосування «старих» ознак доходу (графа «D_END») є 30.06.2020, тобто за «старими» ознаками необхідно буде відображати доходи, які були нараховані (виплачені) не пізніше 30.06.2020 (ІІ квартал 2020 року).
Змін зазнали ознаки доходів 106, 125, 128, 150, 153, опис яких або уточнено, або ці ознаки доходів розділені на кілька ознак доходу.
Зміни в Довіднику ознак доходів полягають у наступному:
1. З опису ознаки доходу 125 щодо страхових внесків виключено текст «за договорами довгострокового страхування життя», оскільки цей текст було виключено з «пільгового» підпункту «в» підпункту 164.2.16 ПКУ ще з 01.01.2015 р., внаслідок чого з цієї дати сума страхових внесків за вказаними договорами, сплачена за платника податку чи на його користь роботодавцем-резидентом за свій рахунок, в повній сумі обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ), а в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ відображається за ознакою доходу 124.
2. З опису ознаки доходу 150 щодо стипендій виключено текст «з бюджету», оскільки цей текст було виключено з «пільгового» підпункту 165.1.26 ПКУ ще з 01.01.2019 р., внаслідок чого з цієї дати незалежно від джерела фінансування сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, в розмірі, що не перевищує розмір доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (абз. перший пп. 169.4.1 ПКУ), не обкладається ПДФО і ВЗ.
3. Ознака доходу 153 розділена на дві ознаки доходів:
– 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому (підпункт 165.1.31 … Кодексу)»;
– 197 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (підпункт 165.1.31 … Кодексу)».
Таким чином, якщо одержувач поворотної фінансової допомоги (юридична особа або фізична особа – підприємець) повертає її фізичній особі, то він відображає суму, що повертається, за ознакою доходу 153.
Якщо особа (юридична особа або фізична особа – підприємець) надає поворотну фінансову допомогу фізичній особі, то він відображає надану суму за ознакою доходу 197.
Нагадаємо, що основна сума поворотної фінансової допомоги, яка повертається або надається фізичній особі, не обкладається ПДФО і ВЗ на підставі підпункту 165.1.31 ПКУ.
4. Ознака доходу 106 розділена на три ознаки доходів:
– 106 «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду …» (п. 170.1, пп. 164.2.5 ПКУ);
– 195 «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис …» (п. 170.1, пп. 164.2.5 ПКУ);
– 196 «Дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) …» (п. 170.1, пп. 164.2.5 ПКУ).
Таким чином, дохід від надання в лізинг, оренду або суборенду земельної частки (паю) тепер відображається за ознакою доходу 106, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю — за ознакою доходу 195, іншого нерухомого майна, яке підпадає під дію пункту 170.1 ПКУ, — за ознакою доходу 196.
5. З опису ознаки доходу 128 виключено текст, що стосується доходу у вигляді сум державної допомоги «у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій».