ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Цим документом (далі — Постанова № 917), що набрав чинності 04 вересня 2021 року, внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).
Змінами вдосконалено механізм обчислення середньої заробітної плати у разі нарахування працівникам премій та інших заохочувальних виплат, що сприятиме спрощенню здійснення розрахунків для суб’єктів господарювання, особливо для тих, в яких працює багато працівників. Тепер зазначені виплати, нараховані в поточному місяці за попередні періоди (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), не потрібно відносити до місяців, за які вони нараховані.
Так, відповідно до оновленого абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.
Також Постановою № 917 встановлено граничний строк для проведення перерахунку виплат, обчислених з середньої заробітної плати, працівникам, яким з 12 грудня 2020 року роботодавці нараховували середню заробітну плату без врахування премій та інших виплат, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, хоча їхнє врахування було прямо передбачено пунктом 3 Порядку № 100 у редакції, що діяла з 12 грудня 2020 року. Це нововведення пояснюється тим, що раніше при нарахуванні премій (винагород) за попередні періоди Порядком № 100 не було встановлено граничного строку, протягом якого роботодавцям потрібно було зробити перерахунок вже здійснених працівникам «середньозарплатних» виплат, тому роботодавці могли тривалий час його не робити.
Крім того, встановлений пунктом 4 Порядку № 100 перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, Постановою № 917 доповнено новими виплатами.
Оскільки Постанова № 917 набула чинності 04 вересня 2021 року, то з урахуванням нововведень нарахування середньої заробітної плати за Порядком № 100 здійснюється за випадками (подіями), початок (перший день) яких припадає на 04 вересня 2021 року і пізніше.
Докладно — див. статтю на стор. 8.
УРЯД РЕКОМЕНДУЄ ПЕРЕНЕСТИ РОБОЧІ ДНІ У 2022 РОЦІ,
А ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ІНІЦІЮВАВ ВВЕДЕННЯ ДОДАТКОВОГО СВЯТКОВОГО ДНЯ
Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2022 році»
від 26 серпня 2021 року № 1004-р
Цим документом (далі — Розпорядження № 1004-р), який набрав чинності 26 серпня 2021 року, з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2022 році 8 березня — Міжнародного жіночого дня та 28 червня — Дня Конституції України рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, акціонерного товариства «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2022 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні:
– з понеділка 7 березня на суботу 12 березня;
– з понеділка 27 червня на суботу 2 липня.
Спеціальний режим роботи банків та їх установ у ці дні визначає Національний банк.
Звертаємо увагу, що Розпорядження № 1004-р має рекомендаційний характер, тому рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу.
Роботодавець у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (ч. п’ята ст. 67 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів (в нашому випадку — у червні та липні 2022 року). Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв’язку з перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства.
Також слід враховувати, що Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України як невідкладний проект Закону України «Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня — День Української Державності» від 25.08.2021 № 5864.
Цим законопроектом, як випливає з його назви, передбачено доповнення статті 73 КЗпП ще одним державним святом 28 липня — День Української Державності. Після того як законопроект стане Законом України (він набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування), в нашій країни з 2022 року буде 12 святкових і неробочих днів, внаслідок чого зміниться норма тривалості робочого часу. При цьому у 2022 році 28 липня — четвер, тому не виключено, що Уряду доведеться внести зміни до Розпорядження № 1004-р і додатково перенести робочий день з п’ятниці 29 липня на якусь суботу з метою створення сприятливих умов для святкування у 2022 році Дня Української Державності.
МІНФІН ВНІС ЗМІНИ ДО ДОДАТКА 4ДФ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ,
ЯКИЙ ЗА НОВОЮ ФОРМОЮ ВПЕРШЕ ПОДАЄТЬСЯ ЗА ІІІ КВАРТАЛ
Цим документом (далі — Наказ № 278), який набрав чинності 13 липня 2021 року, Мінфін вніс зміни до свого наказу «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» від 13 січня 2015 року № 4 (далі — Наказ № 4).
Наказ № 278 прийнято на виконання положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» від 04 листопада 2020 року № 962-IX, яким ще 23 грудня 2020 року було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Зокрема, стаття 170 ПКУ була доповнена новим пунктом 170.7-1 «Оподаткування бюджетного гранту», яким визначено окремий вид доходу — бюджетний грант.
У зв’язку з появою нового виду доходу Наказом № 278 внесено зміни до:
– форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок), затвердженої Наказом № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773; далі — Наказ № 773);
– Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Порядок № 4), затвердженого Наказом № 4 (у редакції Наказу № 773).
Наказом № 278 форма додатка 4ДФ до Податкового розрахунку викладена в новій редакції, але по факту зміни полягають лише в доповненні додатка 4ДФ розділом ІІІ «Розгорнута інформація про бюджетні гранти» (рядок 08). У цьому новому розділі відображається інформація по кожній фізичній особі, якій надано бюджетний грант, із зазначенням відомостей про одержувача гранту (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або серія за наявності та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це податковий орган і мають відмітку у паспорті), укладені договори з надання бюджетних грантів (номер і дата складання договору, граничний термін і дата виконання, цільове призначення гранту), суму гранту (згідно з договором і фактично надану), використання сум гранту (за цільовим і нецільовим призначенням та/або використана не в повному обсязі), повернення коштів (загальна сума гранту, яка фактично була не використана і повернута платником податку, і сума гранту, яка була повернута платником податку у зв’язку з нецільовим використанням).
Одночасно Наказом № 278 пункт 4 розділу IV Порядку № 4 доповнено новим підпунктом 4, в якому викладено порядок заповнення граф нового розділу III (рядка 08) додатка 4ДФ. Крім того, пункт 10 розділу V Порядку № 4 доповнено новими нормами, які роз’яснюють механізм виправлення помилок в розділі III додатка 4ДФ (як і в розділі І помилки виправляються шляхом виключення помилкового рядка з використанням ознаки 1, введення нового або пропущеного рядка з використанням ознаки 0, при заміні помилкового рядка правильним рядком з використанням ознак 1 і 0, які проставляються у графі 11 розділу III).
Також внесено доповнення до додатка 2 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» до Порядку № 4 у вигляді нових ознак доходу:
201 — сума доходу у вигляді бюджетного гранту (пп. 170.7-1.2 ПКУ);
202 — сума доходу у вигляді бюджетного гранту, яка використана за нецільовим призначенням (пп. 170.7-1.2 ПКУ);
203 — сума доходу у вигляді бюджетного гранту, яка повернута платником податку на користь податкового агента — надавача бюджетного гранту (пп. 170.7-1.2 ПКУ).
В розділі ІІІ додатка 4ДФ відображається інформація стосовно осіб, по яких у розділі I наявні відомості з ознаками доходу 201, 202, 203 (пп. 4 п. 4 р. IV Порядку № 4).
У пункті 2 Наказу № 278 зазначено, що Податковий розрахунок за формою, затвердженою цим Наказом, перший раз подається за II квартал 2021 року. Однак цього не сталося, оскільки Наказ № 278 оприлюднений і набрав чинності не у II кварталі, як планувалося спочатку (на момент затвердження Наказу № 278), а у IІI кварталі 2021 року — 13 липня 2021 року.
Нагадаємо, що згідно з пунктом 46.6 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
З огляду на вищевикладене, оскільки Наказ № 278 оприлюднено у III кварталі, то з урахуванням норм ПКУ за новою формою Податковий розрахунок повинен вперше подаватися за IV квартал, але ДПСУ в роз’ясненнях на своєму сайті повідомляє, що Податковий розрахунок з урахуванням нововведень, внесених Наказом № 278 (за формою, в якій в додатку 4ДФ є розділ III «Розгорнута інформація про бюджетні гранти»), вперше подається за ІІІ квартал 2021 року.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПЕРЕНЕСЛО НА 1 ЖОВТНЯ ОБОВ’ЯЗКОВЕ
ФОРМУВАННЯ ВСІМА ЛІКАРНЯМИ ЕЛЕКТРОННИХ МЕДИЧНИХ ВИСНОВКІВ
Цим документом (далі — Наказ № 1836), який набрав чинності 31 серпня 2021 року, МОЗ внесло зміни до деяких своїх нормативно-правових актів, зокрема, до наказу «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» від 01.06.2021 № 1066 (далі — Наказ № 1066), про норми якого ми детально розповідали (див. статтю «Електронний листок непрацездатності: далі буде» у ВПЗ № 4/2021, стор. 66).
Нагадаємо, що Наказом № 1066 з 1 вересня 2021 року передбачався перехід всіх закладів охорони здоров’я на формування медичних висновків (далі — медвисновки) в Реєстрі медичних висновків (далі — РМВ) в електронній системі охорони здоров’я замість видачі паперових листків непрацездатності (далі — ЛН). Однак не всі заклади охорони здоров’я за станом на 1 вересня 2021 року мали технічну можливість формувати медвисновки в РМВ в електронній системі охорони здоров’я та підключилися до неї.
Зважаючи на це, Наказом № 1836 в пунктах 5, 6, 8, 11, 13 і 14 Наказу № 1066 дата 1 вересня 2021 року замінена на дату 1 жовтня 2021 року. В результаті тепер за наявності відповідної технічної можливості формування медвисновків в РМВ в електронній системі охорони здоров’я є обов’язковим:
– з 04 червня по 30 вересня 2021 року — для закладів охорони здоров’я, які в установленому порядку підключені до електронної системи охорони здоров’я;
– з 01 жовтня 2021 року — для всіх закладів охорони здоров’я.
До виникнення технічної можливості щодо формування та внесення медвисновків до РМВ, а також для паперових ЛН, виданих до 01 жовтня 2021 року, застосовуються вимоги, встановлені нормативно-правовими актами для оформлення паперових ЛН (зокрема, Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455).
Для всіх закладів охорони здоров’я, які розпочали формування медвисновків в РМВ, з моменту формування першого медвисновку, а також з 01 жовтня 2021 року видача паперових ЛН забороняється, окрім продовження та закриття ЛН, виданих особам до 01 жовтня 2021 року.
Якщо у застрахованої особи до 01 жовтня 2021 року встановлено факт тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, внаслідок захворювання на ВІЛ або психічного розладу, то лікуючий лікар будь-якого закладу охорони здоров’я оформляє паперовий ЛН.
Після формування лікарем медичного висновку інформація з РМВ передається до:
– Електронного реєстру листків непрацездатності з метою створення електронного ЛН;
– Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія».
Наказом № 1836 внесено також зміни до Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234 (див. ВПЗ № 5/2021, стор. 94). Пункт 3 розділу II цього Порядку доповнено новою нормою, згідно з якою до 01 жовтня 2021 року електронний ЛН вважається виданим (тобто стає готовим до сплати) через 5 днів (раніше було і буде з 1 жовтня — на наступний день) після дати закриття ЛН.
Крім того, МОЗ наказом від 02.08.2021 № 1609, який набрав чинності 07 вересня 2021 року, виключило зі своїх нормативно-правових актів положення, які передбачали за наявності ознак захворювання COVID-19 видачу паперового ЛН або формування медвисновків в РМВ лікарем на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного, телемедичного зв’язку або інтернет-телефонії (тобто тепер лікар повинен оформляти вказані документи тільки після особистого огляду хворого).