Кабмін продовжив карантин до 22 червня, але скасував низку обмежень
та встановив етапи послаблення протиепідемічних заходів
Цей документ (далі — Постанова № 392), який набрав чинності 21 травня 2020 року, фактично прийшов на заміну постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 (далі — Постанова № 211), скасувавши пункти 2–13 цього документа і додатки до нього.
Пунктом 1 Постанови № 392 на всій території України продовжено дію карантину до 22 червня 2020 року, який до 22 травня був введений Постановою № 211. Всі обмежувальні заходи тепер наведені в пункті 3 Постанови № 392, при цьому дозволені види діяльності суб’єктів господарювання містить «виключна» частина підпункту 6 пункту 3 Постанови № 392. Дозволені види перевезень пасажирів автомобільним транспортом тепер містить «виключна» частина підпункту 7 пункту 3 Постанови № 392.
Одночасно пунктом 4 Постанови № 392 передбачено з різних дат (в кілька етапів) скасування обмежень і ослаблення протиепідемічних заходів, які встановлені в пункті 3 цієї Постанови, при дотриманні певних умов.
Перелік осіб, які підлягають обов’язковій самоізоляції, наведено в пункті 6 Постанови № 392 (до нього включено осіб, які досягли 60 років, за винятком деяких з них), а особливості самоізоляції викладені у Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, затвердженому Постановою № 392.
Продовжено мораторій на штрафи у сфері оподаткування і сплати єдиного соціального внеску по останній календарний день місяця, в якому завершується карантин
Цим Законом (далі — Закон № 591), який набрав чинності 29.05.2020 р., внесено зміни до декількох законодавчих актів, зокрема, до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ) та Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Крім введення нових норм, Закон № 591 продовжує дію низки положень, введених раніше на період з 1 березня 2020 року по 31 травня 2020 року Законами України від 17.03.2020 р. № 533-IX та від 30.03.2020 р. № 540-IX (див. ВПЗ № 3/2020, стор. 6). Тепер дія норм, спрямованих на захист платників податків і страхувальників від накладення штрафних санкцій за порушення у сплаті податків (зборів, обов’язкових платежів) та єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), поданні звітності по них, продовжено по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 (далі — карантин; COVID-19).
Нововведеннями, внесеними до Закону про ЄСВ, є, зокрема:
1. Згідно з оновленим пунктом 911.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину:
– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);
– несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом про ЄСВ, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються (тобто не застосовується штраф за повторне вчинення вказаного порушення платником ЄСВ протягом року).
2. Тепер протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 911.2 р. VIII Закону про ЄСВ).
3. Пунктом 912 розділу VIII Закону про ЄСВ встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Нововведеннями, внесеними до ПКУ, є, зокрема:
1. В пункті 521 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовуються, крім тих порушень, за які накладалися штрафні санкції до прийняття Закону № 591 (в т. ч. крім порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії).
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
2. Пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 ПКУ, і фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства у сфері обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
3. Підрозділ 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим пунктом 12, згідно з яким тимчасово суми ПДФО, що утримуються з доходів у вигляді доплат у розмірі до 300% заробітної плати, нарахованих за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання розповсюдженню COVID-19 і лікуванні пацієнтів з випадками COVID-19, за переліком, що визначається Міністерством охорони здоров’я України, компенсуються таким працівникам в повному розмірі за рахунок коштів державного бюджету України. Порядок виплати такої грошової компенсації затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим пунктом 13, яким встановлено, що на період з 2 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 471 Закону України «Про зайнятість населення». Також зазначені доходи звільняються від оподаткування військовим збором (пп. 1.10 п. 161 підр. 10 р. XX ПКУ).
Крім того, Законом № 591 внесено зміни до пункту 3 розділу II Закону України від 17.03.2020 р. № 533-IX, яким тепер встановлено, що тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, але не раніше 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
– за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
– у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Внесено зміни до Закону про Держбюджет-2020, якими обмежено
розмір зарплат в бюджетній сфері та на держпідприємствах
Цим Законом (далі — Закон № 553), який набрав чинності 18.04.2020 р., внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX (далі — Закон про Держбюджет-2020), а також встановлено низку обмежень, зокрема в розмірі заробітної плати в державному секторі економіки.
Зокрема, Закон про Держбюджет-2020 доповнено новими статтями 28–32.
Згідно зі статтею 28 Закону про Держбюджет-2020 створюється фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), та її наслідками на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби (далі — карантин), та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину.
Кошти створеного фонду спрямовуються, зокрема, на:
– додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації COVID-19, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій COVID-19, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів;
– надання грошової допомоги громадянам, зокрема особам похилого віку, у зв’язку із негативними наслідками поширення на території України COVID-19;
– надання одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули (померли) від COVID-19, що пов’язано з виконанням робіт з ліквідації такої хвороби, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 29 Закону про Держбюджет-2020 у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої на 1 січня 2020 року (тобто в розмірі, що не перевищує 47 230 грн.). При цьому в зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.
Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій COVID-19, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об’єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 342.
Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті (розмір місячної заробітної плати, грошового забезпечення не перевищує 10 МЗП), застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 342).
Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 553 встановлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектора економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об’єктами державної власності (включаючи Закон України «Про банки і банківську діяльність»), визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня 2020 року (тобто у розмірі, що не перевищує 47 230 грн.). При цьому в зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.
Див. також лист Мінекономіки в цьому номері.