ВОЄННИЙ СТАН І МОБІЛІЗАЦІЮ ПРОДОВЖЕНО ДО 13 ТРАВНЯ 2024 РОКУ
Першим Указом Президента, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 № 3564-IX, що набрали чинності 13.02.2024, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Отже, воєнний стан в Україні продовжено до 13 травня 2024 року, відповідно, до цієї дати будуть діяти всі заходи, обмеження, податкові пільги, особливості трудових відносин, встановлені законодавством на період дії воєнного стану, про які докладно йшлося у низці статей нашого журналу за 2022 та 2023 роки. Зокрема, як мінімум, до 13 травня 2024 року діятиме Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Другим Указом Президента, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.02.2024 № 3565-IX, що набрали чинності 14.02.2024, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань продовжено з 14 лютого 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Таким чином, загальну мобілізацію в Україні продовжено до 13 травня 2024 року, відповідно, до цієї дати будуть проводитися всі заходи, пов’язані з призовом (прийняттям за контрактом) на військову службу громадян із збереженням трудових гарантій працівників-військовослужбовців, про які докладно йшлося у низці статей нашого журналу за 2022 та 2023 роки.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ЗАПОВНЕННЯ ТА ПОДАННЯ
ПОДАТКОВИМИ АГЕНТАМИ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ
Цим документом (далі — Наказ № 720), який набрав чинності 16.02.2024, внесено зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 № 773 (далі — Порядок № 4).
Зміни до Порядку № 4 обумовлені необхідністю виправлення в ньому помилок, а також необхідністю приведення його норм у відповідність до норм Податкового кодексу України (далі — ПКУ), до якого протягом 2023 року вносились зміни.
Так, у пункті 3 розділу ІІ Порядку № 4 уточнюється, що юридична особа під час подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок) за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 033 (а не 032, як помилково було зазначено дотепер у Порядку № 4) заголовної частини Податкового розрахунку (це передбачено і самою формою Податкового розрахунку).
У рядку 032 Податкового розрахунку зазначається Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Податковий розрахунок подається за відокремлений підрозділ (абз. дев’ятий пп. 1 п. 4 розд. IV Порядку № 4).
Також виправлено помилку в другому реченні абзацу двадцять четвертого підпункту 2 пункту 4 розділу IV Порядку № 4, а саме цифру «8» замінено цифрою «9», тобто за відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді прочерк проставляється у графі 9 «Ознака подат. соц. пільги», а не у графі 8 розділу І додатка 4ДФ до Податкового розрахунку, як було помилково зазначено раніше.
Крім того, внесено зміни до додатків до Порядку № 4. Так, додаток 1 «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до Порядку № 4 доповнено новим рядком з кодом застрахованої особи 81 «Особи, які мають спеціальне звання Бюро економічної безпеки України». Цей код по вказаним особам зазначається в реквізиті 08 «Код категорії ЗО» додатка 1 (Д1) до Податкового розрахунку.
У розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку № 4 додано нові ознаки доходів фізичних осіб 210 (допомога по частковому безробіттю), 211 (компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна) та внесено редакційні правки щодо ознак доходів фізичних осіб 111, 112, 156, 189, 193 відповідно до оновлених норм ПКУ. Ці ознаки доходів зазначаються в реквізиті 06 «Ознака доходу» додатка 4ДФ до Податкового розрахунку.
Оскільки Наказ № 720 набрав чинності 16.02.2024, тобто у І кварталі 2024 року, то вищенаведені зміни потрібно буде враховувати при поданні Податкового розрахунку за ІІ квартал 2024 року.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ВИДАЧІ (ФОРМУВАННЯ) ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Цим документом, який набрав чинності 27.02.2024, внесено зміни до Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.06.2021 № 1234 (далі — Порядок № 1234).
Так, на початку речення в абзаці третьому пункту 3 розділу II Порядку № 1234 слова та цифри «В період до 01 травня 2022 року» виключено.
Тепер вищевказаний абзац має наступну редакцію:
«На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності та, які містять посилання на запис у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про попередній медичний висновок, формуються листки непрацездатності, як продовження випадку непрацездатності, в порядку черговості, незалежно від статусу раніше сформованих листків непрацездатності (крім статусу «сформовано помилково»).».
Отже, вищенаведена норма має застосовуватися не тільки до 01 травня 2022 року, але й після 01 травня 2022 року. На практиці так і було, але тепер це визначено і на нормативному рівні.
Також пункт 3 розділу II Порядку № 1234 доповнено абзацом восьмим такого змісту:
«За наявності у будь-якому із медичних висновків, на підставі яких сформовано листки непрацездатності, що складають один страховий випадок, відмітки про наявність алкогольного та/або наркотичного сп’яніння як причини виникнення тимчасової непрацездатності, відомості про неї відображаються у всіх листках непрацездатності, що складають один страховий випадок.».
Таким чином, усунено прогалину в нормах Порядку № 1234, який раніше не передбачав наявність відмітки про алкогольне та/або наркотичне сп’яніння як причини виникнення тимчасової непрацездатності в наступних листках непрацездатності (далі — ЛН), сформованих за першим (первинним) ЛН, що складають один страховий випадок.
Це приводило до того, що перший (первинний) ЛН, який мав відмітку про алкогольне та/або наркотичне сп’яніння як причину виникнення тимчасової непрацездатності, не оплачувався, а наступні ЛН, створені як продовження попереднього ЛН по цьому ж страховому випадку, не мали відмітку про алкогольне та/або наркотичне сп’яніння як причину виникнення тимчасової непрацездатності. Це формально давало право працівникам вимагати від страхувальників нарахування «лікарняних» за «безалкогольними» ЛН, хоча пенсійні органи відмовляли в оплаті таких ЛН.
Тепер, за наявності відмітки про алкогольне та/або наркотичне сп’яніння як причини виникнення тимчасової непрацездатності в першому (первинному) ЛН, в наступних ЛН, що створені як продовження попереднього ЛН і складають один страховий випадок, також має бути відмітка про наявність алкогольного та/або наркотичного сп’яніння як причини виникнення тимчасової непрацездатності.
Нагадаємо, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ,
ПОМИЛКОВО АБО НАДМІРУ ЗАРАХОВАНИХ
ДО ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
Цим документом (далі — Наказ № 717), який набрав чинності 16.02.2024, вже внесено і пізніше будуть внесені зміни до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі — Порядок № 787).
Нагадаємо, що Порядок № 787 визначає процедури:
– повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі — платежі);
– перерахування платежів, помилково або надміру зарахованих до відповідних бюджетів (крім коштів, зарахованих через єдиний рахунок), у рахунок сплати інших платежів незалежно від виду бюджету на відповідні бюджетні рахунки для зарахування надходжень;
– перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок.
Наказом № 717 одночасно з введенням в дію підпункту 2 пункту 3 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій» від 13.07.2023 № 3223-IX, тобто з дня початку функціонування Державного реєстру санкцій (днем початку функціонування Державного реєстру санкцій є день опублікування апаратом Ради національної безпеки і оборони України повідомлення про початок функціонування Державного реєстру санкцій у газеті «Голос України»), пункт 5 розділу I Порядку № 787 буде доповнений після абзацу п’ятого новим абзацом шостим такого змісту:
«Помилково та/або надміру зараховані до бюджету податки, збори, пеня та платежі, контроль за якими покладено на органи ДПС, митні та інші платежі, пеня, контроль за справлянням яких покладено на органи Держмитслужби, не підлягають поверненню платникам, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.».
Всі інші зміни набрали чинності 16 лютого 2024 року. Так, пункт 5 розділу I Порядку № 787 після абзацу дванадцятого доповнено новими абзацами тринадцятим – шістнадцятим такого змісту:
«У разі скасування у судовому порядку рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про накладання на платника грошового стягнення за адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України (крім порушення податкових та митних правил), яке було перераховано до відповідного бюджету органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем у порядку виконавчого провадження за виконавчим документом, визначеним Законом України «Про виконавче провадження», такі кошти повертаються платнику за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на підставі поданої ним заяви.
Платник подає заяву про повернення коштів з бюджету з обов’язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці дев’ятому цього пункту (крім причини повернення коштів з бюджету), та номера відповідного судового рішення, копію відповідного судового рішення, засвідчену належним чином, та копію платіжної інструкції, згідно з якою органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем перераховано грошове стягнення за адміністративні правопорушення до бюджету, або відповідну інформацію, зазначену в такій платіжній інструкції.
Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, заповнює реквізити рядків 6 – 9 Форми подання на повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету (додаток 1) даними, наведеними у відповідній платіжній інструкції (інформації) органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Представництво законних інтересів платника з питань повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), у тому числі для отримання коштів, може здійснювати уповноважена особа на підставі закону або довіреності відповідно до Цивільного кодексу України (далі — уповноважена особа) з обов’язковим наданням документа, що підтверджує відповідні повноваження, оформленого відповідно до вимог законодавства, або копії такого документа, засвідченої належним чином, та копії паспорта уповноваженої особи.».
У зв’язку з вищевикладеним скасовано колишній абзац дванадцятий пункту 5 розділу I Порядку № 787, згідно з яким у заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету (у такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету потрібно було додавати довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчену згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копію паспорта довіреної особи).
Колишній абзац тринадцятий пункту 5 розділу I Порядку № 787, який став абзацом сімнадцятим, викладено в такій новій редакції:
«Під час подання заяви про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі одночасно подається копія з обов’язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) та грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином, паспорта уповноваженої особи.».
У додатку 1 «Форма подання на повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету» до Порядку № 787 тепер зазначаються в одному рядку, а саме в рядку 6 номер, дата та сума платіжної інструкції, згідно з якою кошти зараховано до бюджету, при цьому у примітці 4 до цього рядка тепер зазначено, що у разі перерахування помилково зарахованих коштів відповідно до пункту 7 розділу I цього Порядку у сумі, яка зарахована до відповідного бюджету за багатьма платіжними інструкціями, заповнюється інформація таких платіжних інструкцій.
ЗМІНЕНО СТРОКИ ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ,
ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Цим документом (далі — Наказ № 40/5), який набрав чинності 10.02.2024, внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 (далі — Наказ № 578/5), у заголовку та пункті 1 якого слова «установ, підприємств та організацій» замінено словами «юридичних осіб». Отже, Наказ № 578/5 отримав назву «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів». Відповідно, пунктом 1 Наказу № 578/5 тепер затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів (далі — Перелік № 578/5).
Найбільш важливі зміни внесено Наказом № 40/5 до Переліку № 578/5. Нагадаємо, що згідно з абзацом першим пункту 1.4 Переліку № 578/5 цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі — архівне зберігання) або для знищення.
Наказом № 40/5 абзац другий пункту 1.4 Переліку № 578/5 викладено в новій редакції, згідно з якою строки зберігання документів, що зазначаються у цьому Переліку та регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, застосовуються фізичними особами – підприємцями, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Отже, якщо раніше фізичні особи – підприємці (далі — ФОП) могли (тобто добровільно) використовувати Перелік № 578/5, то тепер його використання є обов’язковим для ФОП.
Також пункт 1.4 Переліку № 578/5 доповнено абзацом третім такого змісту:
«Строк зберігання для документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, для фізичних осіб – підприємців встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та становить 3 роки.».
Пункт 2.10 Переліку № 578/5 доповнено абзацом третім такого змісту:
«Строки зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, внесків, інших обов’язкових платежів, розраховуються з дня подання податкової чи іншої звітності, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом України граничного строку подання такої звітності.».
В таблиці Переліку № 578/5 змінилися строки зберігання низки конкретних документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності. Зокрема, такий строк збільшено з 1 або 3 років до 5 років. При цьому для таких документів у графі 5 (в тому числі через викладення в новій редакції другого та третього речень абзацу другого пункту 2.11 Переліку № 578/5) через примітки 1 і 2 встановили застереження наступного характеру:
1. Документи, пов’язані з предметом податкової перевірки, інспектування (ревізії) органу державного фінансового контролю та/або адміністративним чи судовим оскарженням прийнятого за її (його) результатами рішення, зберігаються не менше встановленого мінімального строку та протягом одного року після закінчення передбаченого законом строку для судового оскарження такого рішення, а у разі такого оскарження — протягом одного року з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а у разі оскарження такого судового рішення — протягом трьох місяців з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, подальше оскарження якого неможливе. Документи, щодо яких сплинув мінімальний строк зберігання, що стосуються звітних періодів, за які більше не може проводитись податкова перевірка, інспектування (ревізія), підлягають знищенню (крім тих, що можуть бути використані для документального забезпечення процесу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації);
2. Документи та інформація, на які поширюються вимоги статей 39 і 39-2 Податкового кодексу України, зберігаються не менше 7 років.
Наприклад, в таблиці Переліку № 578/5 збільшено строк зберігання документів з 3 років до 5 років із застосуванням вищенаведених приміток 1 і 2, зокрема, для таких позицій:
– 186 «Документи (заявки, акти, свідоцтва, довідки, відомості, звіти) про купівлю (продаж) іноземної валюти». На примітки 1 і 2 до цієї позиції є посилання в багатьох інших позиціях (мають текст «Див. примітки до статті 186»);
– 312 «Фінансова звітність з примітками до неї: в) квартальні»;
– 323 «Розрахункові відомості сплати внесків до різних фондів»;
– 332 «Договори про повну матеріальну відповідальність» (строк зберігання встановлено після звільнення матеріально відповідальної особи);
– 333 «Майнові довіреності, поручительства третьої особи»;
– 334 «Документи (акти, процентовки, довідки, рахунки) про приймання виконаних робіт»;
– 336 «Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо)»;
– 345 «Документи (протоколи інвентаризаційних комісій, акти інвентаризації, інвентаризаційні описи, порівняльні відомості) про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, грошових коштів, матеріальних цінностей тощо»;
– 352 «Книги, журнали, картки обліку: г) касових документів (рахунків, касових ордерів, довіреностей, платіжних документів, накладних тощо);
– 757 «Договори, угоди про право користування житловою площею в будинках, що належать організації»;
– 1083 «Наряди на вантажно-розвантажувальні роботи»;
– 1086 «Дорожні листи й наряди на машини» та 1109 «Журнали (книги) обліку дорожніх листів»;
– 1245 «Документи (заяви, довідки, листи) про надання матеріальної допомоги працівникам».
Зауважимо, що до розділу 5 «Трудові відносини» (позиції 354–488) та розділу 6 «Робота з кадрами» (позиції 489–671) Переліку № 578/5 зміни не вносились.