ЗАТВЕРДЖЕНО НОВУ ФОРМУ АВАНСОВОГО ЗВІТУ ТА ПОРЯДОК ЙОГО СКЛАДАННЯ
Цим наказом (далі — Наказ № 239), який набрав чинності 13.07.2023, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» від 28.09.2015 № 841 (далі — Наказ № 841).
Зміни обумовлено викладенням у новій редакції з 1 квітня 2023 року пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), про що ми докладно вже повідомляли (див. статтю «Нововведення в порядку оподаткування та звітування щодо коштів, виданих на відрядження або під звіт» у ВПЗ № 3/2023, стор. 10).
Після внесення змін Наказом № 239 до Наказу № 841 останнім тепер затверджено:
– форму Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт);
– Порядок складання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі — Порядок № 841).
Отже, в назві Звіту та Порядку № 841 додано текст «/електронних грошей».
Форма Звіту, яку викладено в новій редакції, містить такі нововведення:
1. На лицьовому боці зверху зліва з’явився рядок, де потрібно відображати «повне найменування юридичної особи чи прізвище, імя та по батькові (за наявності) самозайнятої особи». Тобто, тепер Звіт застосовують всі податкові агенти — як юридичні особи, так і самозайняті особи (в т. ч. фізичні особи – роботодавці).
Нижче зазначається податковий номер (код ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП) – фізичної особи) або серія (за наявності) та номер паспорта платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Одночасно видалено поля «Відділ», «Посада», «Цех», «Професія».
2. Для того, хто звітує, з’явився рядок з назвою «Фізична особа – платник податків (підзвітна особа)», де зазначаються прізвище, імя, по батькові (за наявності) та РНОКПП (або серія (за наявності) та номер паспорта — для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП) підзвітної особи.
3. Зправа зверху в розділі «Звіт затверджено в сумі» свій підпис з датою заповнення тепер проставляє «Керівник (уповноважена особа)/самозайнята особа» (раніше було — «Керівник»).
4. Зправа вже немає розділу «Звіт перевірено», де раніше зазначалися сума і дата, що засвідчувалися підписом бухгалтера.
5. В підтабличній частині текст «платіжним дорученням» замінено текстом «платіжна інструкція».
6. З правого краю форма Звіту вже не містить корінця «РОЗПИСКА». Отже, тепер не потрібно надавати підзвітній особі корінець на підтвердження факту прийняття Звіту.
7. Оскільки Звіт тепер подається і при використанні електронних грошей, наданих під звіт, в нижній частині в розділі, де зазначається сума податку, міститься такий текст:
«При неповерненні суми надміру витрачених коштів/електронних грошей протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк повернення:
Сума податку ____ (грн, коп.) = неповернута сума3 ____ (грн, коп.) х ставка податку4 ___ : 100».
8. Всю інформацію на лицьовому боці Звіту тепер засвідчує своїм підписом головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку)/самозайнята особа із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності). Під текстом «З розрахунком ознайомлений:» тепер фізична особа – платник податків (підзвітна особа) проставляє свій підпис із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності).
9. На зворотному боці форми Звіту в таблиці трохи змінилася назва третьої графи. Тепер в ній зазначається «Кому, за що і на підставі якого документа понесено витрати» (раніше було — «Кому, за що і на підставі якого документа заплачено»). В підтабличній частині свій підпис та дату заповнення проставляє «Фізична особа – платник податків (підзвітна особа)».
Таким чином, починаючи з 13 липня 2023 року підзвітні особи мають подавати Звіт за новою формою. Якщо з вказаної дати Звіт подано за старою формою, то радимо його анулювати та подати Звіт за новою формою.
Що стосується Порядку № 841, то його викладено в новій редакції, яка враховує норми пункту 170.9 ПКУ, що діють з 1 квітня 2023 року.
Так, у пункті 1 Порядку № 841 зазначено, що Звіт подається з підстав, визначених підпунктом 170.9.4 ПКУ. У разі якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій фізична особа – платник податку (підзвітна особа) (далі — платник податку) застосував платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, Звіт не складається і не подається.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 841 Звіт складається і подається до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
1) завершує таке відрядження;
2) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
Якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити, списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, зазначені в абзаці першому цього пункту, продовжуються на один календарний місяць.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 841 реквізити документів, які підтверджують понесені платником податку суми фактичних витрат коштів/електронних грошей на відрядження або для виконання окремих цивільно-правових дій, зазначаються у таблиці на зворотному боці Звіту.
За наявності надміру витрачених коштів/електронних грошей така сума повертається платником податку в касу або зараховується на рахунок особи, що їх видала, в банку/небанківському надавачу платіжних послуг до або при поданні Звіту, а для випадків, коли Звіт не подається, — до граничного строку, зазначеного у пункті 2 Порядку № 841.
Якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів/електронних грошей протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк, зазначений у пункті 2 Порядку № 841, то така сума, розрахована з урахуванням пункту 164.5 ПКУ (тобто збільшена на «натуральний» коефіцієнт), підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) за ставкою, зазначеною у пункті 167.1 ПКУ, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. У разі недостатності суми доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми ПДФО.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 841 (він майже повністю повторює пункт 5 попередньої редакції Порядку № 841) у разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти/електронні гроші, сума ПДФО утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу при проведенні остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина ПДФО включається до податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року. Якщо повне утримання такої суми ПДФО є неможливим внаслідок смерті чи визнання платника податку судом безвісно відсутнім або оголошення судом померлим, така сума утримується при нарахуванні доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 841 платник податку, який складає та подає Звіт, заповнює всі графи Звіту, крім: «Звіт перевірено», «Залишок унесений (перевитрата видана) в сумі _________ грн, коп. касовий ордер/платіжна інструкція», кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, розрахунку суми утриманого податку за неповернуті суми надміру витрачених коштів/електронних грошей на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, яка надала такі кошти/електронні гроші. Графу «Звіт затверджено» підписує керівник (уповноважена особа)/самозайнята особа.
Особи (керівник (уповноважена особа)/самозайнята особа, головний бухгалтер/особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку), які засвідчують правильність складання/подання Звіту, здійснюють підписання Звіту шляхом накладання власноручного підпису або електронного підпису з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Таким чином, тепер підзвітній особі можна подати Звіт як в паперовій формі з накладенням власноручного підпису, так і в електронній формі з накладанням електронного підпису. Аналогічно свій підпис (власноручний або електронний) ставить особа, яка засвідчує правильність складання/подання Звіту.
Зауважимо, що облікова політика є компетенцією суб’єкта господарювання, тому його керівник в локальному документі може встановити, що Звіт подається працівником завжди, коли йому видаються кошти під звіт, а також коли він використав особистий платіжний інструмент для придбання товарів (оплати послуг) для потреб роботодавця.
ДОЗВОЛЕНО НЕ ПРОВОДИТИ АТЕСТАЦІЮ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ,
СТРОК ПРОВЕДЕННЯ ЯКОЇ НАСТАВ У ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ
Цим документом, який набрав чинності 06.07.2023, внесено зміну до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі — Порядок № 442).
Пункт 4 Порядку № 442 після абзацу другого доповнено новими абзацами такого змісту:
«Атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.».
Таким чином, роботодавцям дозволили не проводити атестацію робочих місць за умовами праці, якщо строк її проведення настав у період воєнного стану. Таку атестацію потрібно буде провести протягом 6 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні (наразі воєнний стан в Україні діє до 18 серпня 2023 року).
Прийняття коментованої постанови викликано тим, що під час воєнного стану на деяких підприємствах неможливо своєчасно провести атестацію робочих місць за умовами праці, що фактично позбавляє працівників права на отримання пільг та компенсацій, а також на зарахування періоду роботи зі шкідливии і небезпечними умовами праці до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Нагадаємо, що в мирний час згідно з Порядком № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на 5 років.
МІНЕКОНОМІКИ ВНЕСЛО ЗМІНИ ДО КЛАСИФІКАТОРА ПРОФЕСІЙ
Цим документом, який набрав чинності 23.06.2023, затверджено Зміни № 12 до Національного класифікатора ДК 003:2010 (далі — Класифікатор професій, КП). Зокрема, у Класифікаторі професій додали 29, скасували 10 та змінили 11 професійних назв робіт (посад). Для деяких професійних назв робіт (посад), які внесено до Класифікатора професій або виключено з нього, фактично змінено лише код КП.
Зокрема, до Класифікатора професій внесено такі професійні назви робіт (змінено код КП):
1229.3 Головний державний фітосанітарний інспектор;
1239 Начальник відділення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
2142.2 Енергетичний аудитор будівель;
2149.2 Енергетичний аудитор процесів;
2149.2 Енергетичний аудитор транспорту;
2149.2 Фахівець з обстеження інженерних систем;
2211.2 (було — 2411.2) Екологічний аудитор;
2224.2 Фармацевт промисловий;
2411.2 Інспектор з контролю якості аудиторських послуг;
2419.2 (було — 2411.2) Аудитор систем харчової безпеки;
2419.2 (було — 2411.2) Аудитор систем якості;
2446.2 Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб;
2455.2 Асистент сценариста (супервайзер) (кіновиробництво);
2455.2 Асистент сценариста зі знімального процесу (скрипт-супервайзер);
2455.2 Сценарист (кіновиробництво);
2455.2 Сценарист комп’ютерних ефектів та графіки (кіновиробництво);
2490 Аудитор із сертифікації;
2490 Технолог (з дипломом магістра);
2490 Фахівець з раннього втручання;
3212 Інспектор із захисту рослин;
3433 Асистент (помічник) аудитора;
3479 Координатор знімального процесу;
5139 Перукар собак (грумер) (було — 5141 Перукар собак);
5139 Супроводжувач тварин (хендлер);
8990 Оператор дистанційно керованих апаратів.
У Класифікаторі професій скасовано такі професійні назви робіт:
2429 Фахівець з дізнання у сфері цивільного захисту;
3439 Інспектор державний з пожежного нагляду;
3449 Державний інспектор з карантину рослин.
У Класифікаторі професій змінено, зокрема, такі професійні назви робіт без зміни коду КП:
2213.2 Агроном-інспектор на Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор);
3119 Диспетчер пожежного зв’язку на Диспетчер Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
5164 Механік-водій на Механік-водій (водій) бронетранспортера;
5164 Навідник на Навідник (кулеметник) бронетранспортера;
5164 Навідник-оператор на Навідник-оператор (кулеметник) бронетранспортера.
Крім того, абзац третій підрозділу 4.3 «Фахівці» Класифікатора професій викладено в такій новій редакції:
«До цього розділу належать професії, що вимагають освітньої кваліфікації за рівнем фахової передвищої освіти, початковим рівнем (коротким циклом) вищої освіти і в окремих випадках — першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти».
Таким чином, підприємства у штатному розписі, посадових (робочих) інструкціях мають привести назви (коди КП) професійних назв робіт (посад) у відповідність з оновленим Класифікатором професій.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ НАДАННЯ РОБОТОДАВЦЮ КОМПЕНСАЦІЇ ВИТРАТ
НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ЗА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
Цим документом, який набрав чинності 09.06.2023, внесено зміни до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 331 (далі — Порядок № 331).
Так, до пункту 1 Порядку № 331 внесено доповнення, внаслідок чого в ньому тепер зазначено, що цей Порядок визначає умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі — компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.
Крім того, пункт 1 Порядку № 331 доповнено двома абзацами такого змісту:
«Для цілей цього Порядку під терміном «внутрішньо переміщена особа» розуміється особа, яка після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296).
Термін «роботодавець» вживається у цьому Порядку в значенні, наведеному в Податковому кодексі України.».
Нагадаємо, що відповідно до підпункту 14.1.222 Податкового кодексу України роботодавець — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.
Ще одним нововведенням є виключення з Порядку № 331 тексту «гіг-контракту».
Таким чином, дію Порядку № 331 (надання компенсації витрат) поширили на тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі — ВПО) після введення воєнного стану в Україні, в тому числі після працевлаштування. При цьому компенсація витрат, передбачена Порядком № 331, не буде виплачуватися під час воєнного стану у разі укладення цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання робіт та/або надання послуг, а також у разі працевлаштування резидентом Дія Сіті гіг-спеціалістів за гіг-контрактом.
Абзац четвертий пункту 2 Порядку № 331 викладено в новій редакції, згідно з якою компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, за умови подання в установленому законодавством порядку податкової квартальної звітності або податкової річної звітності за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат (раніше було — за умови подання в установленому законодавством порядку податкової звітності за IV квартал 2021 р. або річної звітності за 2021 рік).
Як і раніше, відповідно до пункту 3 Порядку № 331 компенсація витрат надається у розмірі 6700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану ВПО, за яку роботодавцем сплачується єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених пунктом 2 цього Порядку.
Нагадаємо, що згідно з пунктом 2 Порядку № 331 компенсація витрат надається роботодавцю, крім вищезазначених, за таких умов:
– роботодавець перебуває на обліку як платник ЄСВ;
– розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.
Особа з числа ВПО може бути працевлаштована на умовах, визначених Порядком № 331, один раз.
У разі припинення трудових відносин, зокрема розірвання строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, до завершення строку виплати компенсації витрат, роботодавець протягом 5 робочих днів з дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат (6700 гривень) та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць (п. 11 Порядку № 331).
До абзацу третього пункту 18 Порядку № 331 внесено уточнення, внаслідок чого ним тепер встановлено, що центр зайнятості контролює використання коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, та здійснює моніторинг збереження зайнятості працівників шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 календарних днів після останньої виплати такої компенсації та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі.
Таким чином, центр зайнятості тепер буде здійснювати моніторинг збереження зайнятості працівників.