З 1 квітня 2024 року збільшилася мінімальна заробітна плата
Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX
Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет–2024 з 1 квітня 2024 року мінімальна заробітна плата становить:
- у місячному розмірі — 8000 грн;
- у погодинному розмірі — 48 грн.
Таким чином, з 1 квітня 2024 року мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) у місячному розмірі збільшилася на 900 грн (8000 – 7100), у погодинному розмірі — на 5,40 грн (48 – 42,60).
Враховуючи вищевикладене, з 1 квітня 2024 року працівникам, яким встановлено посадові оклади (оклади, місячні тарифні ставки), за повністю виконану місячну норму праці роботодавці повинні виплачувати заробітну плату в розмірі не менше 8000 грн, а працівникам, яким встановлено погодинну оплату праці, за повністю виконану годинну норму праці — в розмірі не менше 48 грн. При роботі на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці (див. статтю «Мінімальна заробітна плата: порядок виплати працівникам» у ВПЗ № 1/2024, стор. 46).
У зв’язку із збільшенням МЗП збільшилися і розміри важливих для роботодавців «внесково-страхових» показників, які з 1 квітня 2024 року становлять:
- максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), яка дорівнює 15 розмірам МЗП, — 120 000 грн (15 х 8000 грн), у січні – березні вона становила 106 500 грн (7100 грн х 15). Відповідно, максимальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за місяць, тепер становить 26 400 грн (120 000 грн х 22%), у січні – березні вона становила 23 430 грн (106 500 грн х 22%);
- сума ЄСВ, яка має бути сплачена роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ у місяці за основним місцем роботи працівника не перевищує розміру МЗП — 1760 грн (8000 грн х 22%), у січні – березні вона становила 1562 грн (7100 грн х 22%);
- розмір мінімального страхового внеску (далі — МСВ) — 1760 грн (8000 грн х 22%), у січні – березні цей розмір становив 1562 грн (7100 грн х 22%);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, та мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних» — 262,81 грн (8000 грн : 30,44), у січні – березні ці показники становили 233,25 грн (7100 грн : 30,44);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців — 525,62 грн (8000 грн х 2 : 30,44), у січні – березні вона становила 466,49 грн (7100 грн х 2 : 30,44).
Крім того, враховуючи, що розміри компенсаційних виплат роботодавцям за працевлаштування громадян, які передбачені статтями 24-1, 26, 26-1, 27 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, залежать від розміру МЗП та МСВ, то у зв’язку із збільшенням їх розміру з 1 квітня 2024 року збільшилися і розміри компенсаційних виплат (див. стор. 88 цього номера).
У зв’язку із збільшенням розміру МЗП з 1 квітня 2024 року збільшилися і розміри штрафів, що накладаються органами Держпраці на роботодавців за порушення законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, оскільки вони прив’язані до розміру МЗП, що діє на момент виявлення порушення (див. стор. 87 цього номера). Водночас у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).
Розміри важливих для роботодавців «податкових» показників, що залежать від МЗП (зокрема розміри не оподатковуваної ПДФО та військовим збором частини окремих доходів, зазначених у статтях 164, 165, 170 Податкового кодексу України), з 1 квітня 2024 року не змінилися, оскільки такі показники залежать від розміру МЗП, встановленого на 1 січня календарного року.
Також збільшення МЗП з 1 квітня 2024 року жодним чином не вплинуло на розмір мінімального посадового окладу, оскільки він встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.
Для визначення розмірів посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, продовжує застосовуватися величина 1 тарифного розряду на рівні 3195 грн, що була запроваджена з 1 січня 2024 року (абз. п’ятий примітки 1 до додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298).
Внесено зміни до Податкового кодексу України,
якими скасовано штраф за помилкове зазначення бюджетного рахунку
в платіжних інструкціях та введено нові податкові норми
Цим документом, який набрав чинності 16.03.2024 (за винятком окремих норм), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ), які стосуються сплати багатьох податків і зборів, але ми зупинимося лише на нововведеннях, що стосуються загальних аспектів адміністрування податків та оподаткування доходів фізичних осіб.
Так, пункт 112.8 ПКУ доповнено підпунктом 112.8.8-1, згідно з яким обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження такої обставини є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Також в оновленому підпункті 129.9.8 пункту 129.9 ПКУ тепер зазначено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Нагадаємо, що відповідно до статті 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
– на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг;
– на єдиний рахунок (у разі його використання);
– на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
– повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Таким чином, якщо платник податків (податковий агент) своєчасно сплатив грошове зобов’язання (податок, збір тощо), але на інший бюджетний рахунок (тобто в платіжних документах неправильно зазначив бюджетний рахунок отримувача коштів), то такий платник податків (податковий агент) буде звільнений від фінансової відповідальності (від сплати штрафу і пені), якщо виконає дії, передбачені статтею 43 ПКУ, тобто подасть заяву про погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів або про повернення помилково сплачених коштів. Після повернення помилково сплачених коштів платник податків (податковий агент) має сплатити грошове зобов’язання (податок, збір тощо) на належний бюджетний рахунок. Хоча про повторну сплату грошового зобов’язання (на належний бюджетний рахунок) та граничні терміни такої сплати підпункти 112.8.8-1, 129.9.8 та стаття 43 ПКУ нічого не говорять, тому з цих питань чекаємо роз’яснень від ДПСУ.
З 16 червня 2024 року наберуть чинності зміни до ПКУ, якими буде розширено перелік випадків взаємодії платника податків з контролюючим органом у режимі відеоконференції (крім розгляду матеріалів скарг та перевірок на процедури взаємного узгодження).
Що стосується нововвведень в порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором доходів фізичних осіб, то підпункт «в» підпункту 165.1.54 ПКУ доповнено новим абзацом, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь військовослужбовців (резервістів), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, у разі якщо такі особи безпосередньо перебували в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва.
Також не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 ПКУ у будь-якій сумі (вартості) вищезазначеним особам для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення (абзац другий пп. «а» пп. 170.7.8 ПКУ).
З 1 квітня 2024 року пункт 165.1 статті 165 ПКУ доповнений підпунктом 165.1.67, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування, за переліком та в обсягах, визначених Міністерством охорони здоров’я України, у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про лікарські засоби».
Затверджено новий Порядок призначення та здійснення страхових виплат
за страхуванням від нещасного випадку на виробництві
Цим документом, який набрав чинності 21.03.2024, Пенсійний фонд України (далі — ПФУ) затвердив Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 26.01.2024 № 4-1 (далі — Порядок № 4-1). Одночасно скасовано Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України (далі — ФССУ) від 19.07.2018 № 11, та Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою правління ФССУ від 12.12.2018 № 27.
Затвердження Порядку № 4-1 та скасування вищевказаних Порядків, затверджених ФССУ, обумовлено змінами в законодавстві, які відбулися з 01.01.2023, зокрема, з цієї дати страховиком є ПФУ, а не ФССУ.
Порядком № 4-1 визначається механізм призначення, перерахування та здійснення таких страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності:
- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати (або відповідної її частини);
- страхова виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;
- страхова виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу;
- одноразова допомога потерпілому;
- страхові виплати в разі смерті потерпілого;
- страхова виплата дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
- страхові витрати на соціальну допомогу, інші витрати на відшкодування шкоди, які включають:
– компенсацію витрат на проїзд потерпілого, який став особою з інвалідністю, до місця лікування та/або реабілітації і у зворотному напрямку та витрат на проїзд і житло особи, яка супроводжує потерпілого до місця лікування та/або реабілітації (якщо потерпілому визначено потребу в супроводі);
– відшкодування витрат на надання соціальної послуги догляду вдома;
– відшкодування витрат на виплату щомісячної грошової компенсації вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги;
– відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.
Порядок № 4-1 деталізує норми статей 29–45 розділу V Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV, зокрема, регулює питання звернення за призначенням (перерахуванням), здійсненням страхових виплат, підготовки і подання документів для призначення (перерахування, продовження) страхових виплат та формування електронної справи про страхові виплати. В додатках 1–5 до Порядку № 4-1 наведено форми заяв для здійснення страхових виплат, а в додатку 6 наведено Пам’ятку одержувача страхової виплати.
Згідно з розділом IV Порядку № 4-1 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі — допомога по тимчасовій непрацездатності) призначається та виплачується страхувальником у розмірі 100% середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу). При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства, а починаючи з 18 дня непрацездатності — за рахунок коштів соціального страхування (ПФУ).
Підставою для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності, виданий відповідно до чинних нормативно-правових актів, із зазначеними в ньому відповідними причинами тимчасової непрацездатності та акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.
Середньомісячний заробіток для обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку потерпілий з поважних причин, визначених Порядком № 1266, не мав заробітку (доходу, грошового забезпечення), середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
З 1 березня 2024 року діє новий стандарт діловодства ДСТУ 2732:2023
Цим документом, який набрав чинності з 01.03.2024, затверджено Національний стандарт ДСТУ 2732:2023 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» (далі — ДСТУ 2732:2023). Одночасно скасовано аналогічний за назвою Національний стандарт ДСТУ 2732:2004.
ДСТУ 2732:2023 установлює терміни та основні поняття, що застосовуються у сфері діловодства й архівної справи. Терміни, установлені ДСТУ 2732:2023, рекомендовано вживати в усіх видах нормативних документів, що стосуються діловодства та архівної справи.
ДСТУ 2732:2023 застосовують у роботі державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій будь-яких інших юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, а також технічних комітетів зі стандартизації.
ДСТУ 2732:2023 містить абетковий покажчик українських термінів (додаток А), що встановлює стандарт, та покажчики іншомовних термінів-відповідників кожною мовою окремо (додатки Б, В), які містять міжнародні та національні стандарти і фахові словники.
На жаль, у вільному доступі ДСТУ 2732:2023 немає, тому з питань придбання офіційного видання ДСТУ 2732:2023 потрібно звертатись до національного органу стандартизації (ДП «УкрНДНЦ»).