Нові Порядки бронювання військовозобов’язаних та критерії визначення підприємств критично важливими для економіки та потреб ЗСУ

Нагадаємо, що 18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (далі — Закон № 3633), яким внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема, до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (далі — Закон про мобілізацію) та Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII (далі — Закон про військовий обов’язок).¹

Так, Законом № 3633 в новій редакції викладено статтю 25 «Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних» Закону про мобілізацію, якою визначено органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що мають право бронювати своїх працівників, які є військовозобов’язаними.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633 доручено Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

– прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону, у тому числі визначити критерії, на основі яких відповідні підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, а їх працівники підлягатимуть бронюванню;

– переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних з урахуванням вимог цього Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти.

Також в оновленому пункті 4 статті 25 Закону про мобілізацію зазначено, що Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведених законодавчих норм Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану» від 05.06.2024 № 650 (далі — Постанова № 650), яка набрала чинності 08.06.2024.

Постановою № 650 Кабінет Міністрів України:

1. Затвердив Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Порядок № 650);

2. Вніс зміни до своєї постанови «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76), якими затвердив (виклав в новій редакції):

– Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану (далі — Порядок бронювання);

– Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі — Критерії та порядок).

Пунктом 3 Постанови № 650 встановлено, що:

1) бронювання військовозобов’язаних за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, що подані після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76» від 08.05.2024 № 520, тобто після 10.05.2024, здійснюється Міністерством оборони та Міністерством економіки;

2) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією Постановою (тобто до 08.06.2024), є чинними протягом строку, на який вони надані;

3) органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (далі — підприємства), які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань (далі разом — ЗСУ) в особливий період, підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не пізніше ніж протягом наступного дня після прийняття працівника на роботу, переміщення його з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу, звільнення, поновлення на роботі, тимчасового припинення/відновлення дії трудового договору подають Пенсійному фонду України (далі — ПФУ) відповідні відомості через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі з обов’язковим накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Для реалізації вищенаведеної норми ПФУ вже додав на вебпорталі електронних послуг ПФУ нову опцію «Відомості про трудові відносини (оперативне подання інформації)» та роз’яснив алгоритм користування нею.² Тому підприємства, які бронюють своїх працівників³, вже можуть скористатися цією опцією для оперативного (не пізніше ніж протягом наступного дня) подання до ПФУ відомостей про прийняття на роботу, переміщення, переведення, звільнення, поновлення на роботі працівника, тимчасове припинення / відновлення дії трудового договору з ним. У разі подання роботодавцем зазначених відомостей через вебпортал електронних послуг ПФУ дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — РЗО) оновлюються впродовж доби.

Також ПФУ на своєму сайті повідомив, що у період до 15.07.2024 — дати завершення апробації запровадженого на вебпорталі електронних послуг ПФУ в кабінеті страхувальника нового сервісу роботодавці мають можливість подати відомості про трудові відносини з працівниками, що мали місце в період з дати набрання чинності Постанови № 650 (тобто з 08.06.2024). Починаючи з 15.07.2024 можливо буде подати лише відомості про зміни в трудових відносинах, які відбулися, не пізніше ніж протягом наступного дня після такої події.

Пунктом 5 Постанови № 650 доручено ПФУ та Міністерству оборони протягом місяця з дня набрання чинності цією Постановою (тобто до 08.07.2024) забезпечити електронну інформаційну взаємодію між РЗО та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі — Реєстр військовозобов’язаних), який має назву «Оберіг», щодо працівників підприємств, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цієї Постанови, віком від 17 до 60 років, їх посад у режимі реального часу для оформлення бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час воєнного стану в електронній формі та застосування відомостей зазначених реєстрів відповідно до затвердженого цією Постановою Порядку № 650.

ПФУ на своєму сайті вже повідомив⁴, що станом на 04.07.2024 ним забезпечено інформаційну взаємодію між РЗО та Реєстром військовозобов’язаних.

Пунктом 6 Постанови № 650 доручено ПФУ протягом місяця з дня набрання чинності цією Постановою (тобто до 08.07.2024) забезпечити технічну можливість подання органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ в особливий період, для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, до ПФУ через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі відомостей, зазначених у пункті 5 цієї Постанови.

Пунктом 4 Постанови № 650 доручено Міністерству цифрової трансформації (далі — Мінцифри), Міністерству оборони, Міністерству юстиції протягом місяця з дня набрання чинності цією Постановою (тобто до 08.07.2024) забезпечити електронну інформаційну взаємодію між Єдиним державним вебпорталом електронних послуг (далі — Портал Дія), Реєстром військовозобов’язаних та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у режимі реального часу для оформлення бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час воєнного стану в електронній формі та застосування відомостей зазначених реєстрів відповідно до затвердженого цією Постановою Порядку № 650.

Пунктом 7 Постанови № 650 доручено Мінцифри протягом місяця з дня набрання чинності цією Постановою (тобто до 08.07.2024) забезпечити технічну можливість подання повідомлення про включення до переліків органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для бронювання військовозобов’язаних в електронній формі та списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час в електронній формі, засобами Порталу Дія.

Далі зупинимося детально на нормах нових Порядків, Критеріїв та порядку, враховуючи, що з 22.06.2024 до них також були внесені невеликі зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 № 723.

Порядок бронювання засобами Порталу Дія

Згідно з пунктом 1 Порядку № 650 цей документ визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних засобами Порталу Дія, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

– в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі — державні органи);

– на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі — підприємства);

– на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — установи).

Для цілей бронювання військовозобов’язаних засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних (далі — Єдиний перелік), до якого включаються державні органи, підприємства, установи. Мінекономіки вносить до Єдиного переліку державні органи, а відповідний державний орган вносить до Єдиного переліку підприємства та установи (п. 3 Порядку № 650).

Єдиний перелік містить такі відомості щодо державного органу, підприємства, установи, що подає списки військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі — списки):

– повне найменування;

– код згідно з ЄДРПОУ;

– прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника державного органу, підприємства, установи (п. 4 Порядку № 650).

Бронювання військовозобов’язаних здійснюється за списками засобами Порталу Дія. Списки подаються державними органами, підприємствами, установами, які включені до Єдиного переліку. Керівник державного органу, підприємства, установи або уповноважена ним особа засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, формує списки після проходження ідентифікації та автентифікації (п.п. 12, 13 Порядку № 650).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 650 під час формування списку з Реєстру військовозобов’язаних шляхом електронної інформаційної взаємодії отримуються відомості щодо:

– загальної кількості військовозобов’язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, які формуються на підставі даних з Реєстру застрахованих осіб;

– загальної кількості військовозобов’язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік.

Пунктом 15 Порядку № 650 встановлено, що керівник державного органу, підприємства, установи або уповноважена ним особа може подати заяву в електронній формі засобами Порталу Дія та отримати інформацію про військовозобов’язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік, що міститься в Реєстрі військовозобов’язаних, а саме:

– прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

– реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП) або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України) (далі — серія та номер паспорта);

– дата народження;

– ознака військового обліку за призначенням (загальний або спеціальний);

– дата закінчення строку дії відстрочки та перебування на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 650 у списку зазначаються такі відомості щодо:

1) державного органу, підприємства, установи:

– повне найменування та місцезнаходження;

– код згідно з ЄДРПОУ;

2) військовозобов’язаного:

– прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

– РНОКПП або серія та номер паспорта;

– строк дії відстрочки.

Формування списку засобами Порталу Дія завершується накладенням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, підприємства, установи або уповноваженої ним особи (п. 17 Порядку № 650).

Сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов’язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі. У разі позитивного результату такої перевірки автоматично здійснюється переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки. З моменту переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік він вважається заброньованим та йому надається відстрочка на період, визначений пунктом 2 Порядку бронювання (п.п. 18, 19 Порядку № 650).

Згідно з пунктом 20 Порядку № 650 військовозобов’язаний не підлягає бронюванню, про що керівнику державного органу, підприємства, установи повідомляється засобами Порталу Дія, у разі відсутності в Реєстрі військовозобов’язаних відомостей про:

– військовозобов’язаного;

– перебування військовозобов’язаного у трудових відносинах з державним органом, підприємством, установою.

Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі (далі — ВОД) в електронній формі (п. 21 Порядку № 650).

За заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов’язаного (далі — Витяг), який є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки. Витяг формується в електронній формі засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття його змісту, та надсилається засобами Порталу Дія в електронний кабінет користувача (п.п. 22, 23 Порядку № 650).

Витяг містить інформацію про:

– повне найменування державного органу, підприємства, установи;

– код державного органу, підприємства, установи згідно з ЄДРПОУ;

– прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) військовозобов’язаного;

– дату народження військовозобов’язаного;

– РНОКПП або серію та номер паспорта;

– серію (за наявності) та номер (за наявності) ВОД військовозобов’язаного або унікальний номер запису в Реєстрі військовозобов’язаних;

– найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП), в якому військовозобов’язаний перебуває на обліку;

– дату формування Витягу;

– номер Витягу;

– строк дії відстрочки.

Підпис або печатка на Витягу не проставляється (п. 25 Порядку № 650).

Витяг повинен містити унікальний електронний ідентифікатор (QR-код), який формується автоматично. Підпис або печатка на Витягу не проставляється. Перевірка Витягу проводиться з використанням електронних пристроїв шляхом зчитування унікального електронного ідентифікатора (QR-коду), який забезпечує перевірку даних в Реєстрі військовозобов’язаних (п. 26 Порядку № 650).

Таким чином, після того як Мінцифри забезпечить електронну інформаційну взаємодію між Порталом Дія та всіма необхідними реєстрами (це мало відбутися до 08.07.2024, але на момент підготовки цього номера до друку працює лише демо-версія бронювання через Портал Дія), уповноважений державний орган на підставі отриманої інформації від державного органу, підприємства, установи, які бажають забронювати своїх працівників, має внести їх до Єдиного переліку. Після цього керівник (уповноважена особа) державного органу, підприємства, установи засобами Порталу Дія формує списки після проходження ідентифікації та автентифікації. Формування списку завершується накладенням електронного підпису керівника (уповноваженої особи) державного органу, підприємства, установи. Сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов’язаних на наявність в ньому осіб, зазначених у списку. У разі позитивного результату такої перевірки автоматично здійснюється переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки. З цього моменту військовозобов’язаний вважається заброньованим і йому надається відстрочка на період, визначений пунктом 2 Порядку бронювання (про період відстрочки докладно йдеться нижче). Керівник (уповноважена особа) державного органу, підприємства, установи може подати заяву в електронній формі засобами Порталу Дія та отримати інформацію про своїх працівників-військовозобов’язаних, яким надана відстрочка.

Мінцифри на своєму сайті повідомило, що бронювання на Порталі Дія працюватиме наступним чином:

1. Керівник підприємства дізнається, скільки працівників може забронювати завдяки автоматичному обміну даними між реєстрами ПФУ та Міноборони, після чого обирає, кого хоче забронювати, і засвідчує заяву електронним підписом.

2. Система перевіряє, чи є дані про працівника в Реєстрі військовозобов’язаних і чи працює він на підприємстві.

3. Керівник отримує рішення протягом години щодо кожного працівника — заброньований він чи ні та які причини в разі відмови.

4. Інформація про успішне бронювання з’являється в мобільному застосунку «Резерв+» працівника. Якщо він хоче отримати паперове підтвердження, то теж має таку можливість. Обидва формати (електронний та паперовий) матимуть однакову силу.

5. Працівник отримує відстрочку від призову на військову службу на 12 місяців або на термін дії відповідного договору.

На думку Мінцифри, цифровізація бронювання через Портал Дія зробить процедуру швидкою та прозорою, а також значно знизить паперову навантаженість на Мінекономіки та Міноборони. Водночас попередня процедура бронювання, яка визначена в Порядку бронювання, продовжить функціонувати (про цю процедуру йдеться нижче). На першому етапі бронювання через Портал Дія працюватиме для підприємств, критично важливих для забезпечення потреб ЗСУ і для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Далі перелік розширюватиметься.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 650 бронювання військовозобов’язаного підлягає анулюванню у випадках, визначених пунктом 13 Порядку бронювання (про норми цього пункту йдеться нижче). На підставі подання державним органом, підприємством, установою обґрунтованої інформації засобами Порталу Дія або шляхом електронної інформаційної взаємодії військовозобов’язаний засобами Реєстру військовозобов’язаних автоматично переводиться на загальний військовий облік, а бронювання анулюється.

Новий Порядок бронювання

Норми Порядку бронювання, Критеріїв та порядку приведено у відповідність до оновлених з 18.05.2024 норм Закону про мобілізацію та Закону про військовий обов’язок, про які ми докладно повідомляли.⁵

Відповідно до пункту 1 Порядку бронювання цей документ визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

– в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі — державні органи);

– на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань (далі разом — ЗСУ) в особливий період (далі — підприємства, критично важливі для потреб ЗСУ);

– на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — підприємства, критично важливі для економіки);

– у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України (далі — міжнародні організації);

– на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, які є операторами протимінної діяльності та проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі — оператори протимінної діяльності).

Пунктом 2 Порядку бронювання встановлено, що бронювання вищезазначених військовозобов’язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі — списки), погодженими Міноборони (військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки (далі — СЗР), розвідувальному органі Міноборони (далі — розвідорган Міноборони), — за списками, погодженими СБУ, СЗР, розвідорганом Міноборони), в паперовій та/або електронній формі або в електронній формі засобами Порталу Дія відповідно до Порядку № 650.

Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі — відстрочка).

Військовозобов’язані, зазначені у пункті 1 Порядку № 650, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Нагадаємо, що виключний перелік військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації і яким надається відстрочка, наведено у статті 23 Закону про мобілізацію.

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:

– строку проведення мобілізації, — для військовозобов’язаних, які працюють в державних органах, та військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в Державній кримінально-виконавчій службі;

– строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, — для військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, що є критично важливими для потреб ЗСУ;

– 12 місяців, — для військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, що є критично важливими для економіки;

– строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), — для військовозобов’язаних, які працюють у міжнародних організаціях.

Таким чином, для підприємств, які є критично важливими для економіки, збільшили строк бронювання з 6 місяців до 12 місяців і дозволили бронювати військовозобов’язаних з дефіцитними військово-обліковими спеціальностями.

Зауважимо, що пунктом 2 Порядку № 650 не визначено строк дії відстрочки для військовозобов’язаних, які працюють у операторів протимінної діяльності. Водночас підпунктом 10 пункту 13 Порядку бронювання встановлено, що надана військовозобов’язаному відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі невиконання оператором протимінної діяльності протягом 6 місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності.

Державні органи, підприємства, критично важливі для потреб ЗСУ та для економіки, міжнародні організації, оператори протимінної діяльності, які бажають забронювати своїх працівників, подають список в електронній формі засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості) відповідно до Порядку № 650 або у паперовій та/або електронній формі за формою згідно з додатком 1 до Порядку бронювання разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку бронювання.

Керівники державних органів, підприємств відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. У разі потреби в установленому законодавством порядку здійснюється звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам та з обліковими документами відповідних районних (міських) ТЦКСП, органів СБУ, підрозділів СЗР, розвідуоргану Міноборони, в яких вони перебувають на військовому обліку (п. 3 Порядку бронювання).

Особливості бронювання працівників державними органами встановлено пунктами 4 – 7 Порядку бронювання, але на них в цій статті зупинятися не будемо.

Особливості бронювання працівників підприємствами, які є критично важливими для потреб ЗСУ, встановлено пунктом 8 Порядку бронювання. Згідно з цим пунктом підприємства, які є критично важливими для потреб ЗСУ, подають список до:

– Міноборони — підприємства, визначені ним критично важливими для потреб ЗСУ;

– центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво іншими військовими формуваннями, СБУ — підприємства, визначені ними критично важливими для потреб ЗСУ;

– Мінстратегпрому — підприємства, визначені ним критично важливими для потреб ЗСУ.

В обґрунтуванні до списку зазначається інформація про:

– дату прийняття і номер рішення центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво ЗСУ, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, СБУ, Мінстратегпрому про визначення підприємства критично важливим для потреб ЗСУ;

– строк дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для потреб ЗСУ;

– відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Зауважимо, що ані Порядок бронювання, ані інші нормативно-правові акти не встановлюють, яку кількість (у відсотках) своїх військовозобов’язаних працівників можуть забронювати підприємства, які є критично важливими для потреб ЗСУ. Скоріш за все, такі підприємства можуть бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників на строк дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для потреб ЗСУ, хоча не виключено, що гранична кількість (у відсотках) працівників для бронювання на таких підприємствах буде визначатися державним органом, який визнав підприємство критично важливим для потреб ЗСУ. Водночас пунктом 8 Порядку бронювання встановлено, що військовозобов’язані кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво ЗСУ, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, СБУ, Мінстратегпром проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більш як 5 робочих днів з дня отримання списку подають його до Міноборони (СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони) для погодження.

Особливості бронювання працівників підприємствами, які є критично важливими для економіки, встановлено пунктом 9 Порядку бронювання. Відповідно до цього пункту підприємства, які є критично важливими для економіки, банки та інші установи, державне регулювання діяльності яких здійснюється Національним банком (далі — банки), подають список центральному органу виконавчої влади або Національному банку, або відповідній обласній, Київській міській держадміністрації (військовій адміністрації у разі її утворення), який прийняв рішення про визначення таких підприємств критично важливими для економіки.

В обґрунтуванні до списків зазначається:

– дата прийняття і номер рішення центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрацій у разі її утворення) про визначення підприємства критично важливим для економіки;

– інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам, а також проведення уточнення ними даних щодо перебування на військовому обліку відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633.

Нагадаємо, що згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633 протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом, тобто в період з 18.05.2024 по 16.07.2024:

• громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу в Національній поліції України (далі — Нацполіція), Державному бюро розслідувань (далі — ДБР), Службі судової охорони (далі — ССО), Бюро економічної безпеки України (далі — БЕБ), Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС), Державній кримінально-виконавчій службі України (далі — ДКВС), Національному антикорупційному бюро України (далі — НАБУ), органах прокуратури, Державній податковій службі України (далі — ДПСУ), Державній митній службі України (далі — ДМСУ), зобов’язані стати на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦКСП за своїм місцем проживання;
• звільнені зі служби громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які мають спеціальні звання (класні чини), в тому числі у зв’язку з виходом на пенсію, з Міністерства внутрішніх справ України, НАБУ, Нацполіції, ДБР, органів та підрозділів цивільного захисту, ДКВС, ССО, органів прокуратури, ДПСУ, ДМСУ, БЕБ, зобов’язані стати на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦКСП за своїм місцем проживання;
• громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

– у разі перебування на території України — шляхом прибуття самостійно до ТЦКСП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг (далі — ЦНАП), або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності);

– у разі перебування за кордоном — шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦКСП за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше 3 місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України.

Таким чином, підприємства, які є критично важливими для економіки або потреб ЗСУ, та банки можуть включати до списків на бронювання лише працівників, які протягом вищезазначених строків стали на облік у ТЦКСП або уточнили (оновили) свої облікові дані військовозобов’язаних шляхом безпосереднього відвідування ТЦКСП чи ЦНАП або через мобільний застосунок «Резерв+», який наразі є аналогом електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (далі — е-кабінет військовозобов’язаного). Такі оновлені облікові дані військовозобов’язаних відображаються в Реєстрі військовозобов’язаних, з яким відбувається звіряння даних військовозобов’язаних, зазначених у списках.

Також працівники, які плануються до бронювання, повинні мати військово-обліковий документ (далі — ВОД), який згідно з пунктом 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі — Порядок № 559, Постанова № 559), оформляється (створюється) та видається (замінюється):

– в електронній формі — засобами е-кабінету військовозобов’язаного та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія (у разі технічної реалізації);

– у паперовій формі — на бланку, форма якого затверджена Постановою № 559.

У ВОД в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі — QR-код). ВОД в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього. ВОД в електронній формі може бути роздрукований. У такому випадку він повинен містити QR-код, придатний для зчитування. Формування ВОД в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами е-кабінету військовозобов’язаного та/або адміністратором ЦНАП (у разі особистого звернення до нього) за умови уточнення облікових даних (п.п. 7, 8, 8-1, 8-2 Порядку № 559).

На практиці ВОД в електронній формі засобами е-кабінету військовозобов’язаного створюється за допомогою мобільного застосунку «Резерв+». Після авторизації, внесення (оновлення) своїх облікових даних і формування електронного ВОД у «Резерв+» можна згенерувати PDF-версію електронного ВОД. Починаючи з 18.06.2024 при створенні електронного ВОД у «Резерв+» QR-код в ньому формується автоматично. Також QR-код містить PDF-версія електронного ВОД, яку можна роздрукувати на папері. Якщо ВОД створюється в паперовій формі та видається ТЦКСП, то в нього має бути вклеєний QR-код, оскільки це передбачено його формою, затвердженою Постановою № 559. Уповноважена особа підприємства може зчитати QR-код з паперового ВОД або з електронного ВОД, сформованого в «Резерв+», чи з його роздруківки на папері за допомогою спеціальної опції «Зчитати QR-код» в «Резерв+» шляхом піднесення смартфона до QR-кода.

QR-код ВОД містить відомості, зазначені у підпунктах 1 – 5, 7, 8, 11 – 13, 17 пункту 8 Порядку № 559 (п. 8-1 Порядку № 559).

ВОД в електронній формі (у тому числі роздрукований) та ВОД у паперовій формі мають однакову юридичну силу (п. 9 Порядку № 559).

Якщо працівник-військовозобов’язаний, який планується до бронювання, уточнив (оновив) свої облікові дані у вищезазначеному порядку і це відображено у Реєстрі військовозобов’язаних, а також у працівника є ВОД в електронній або паперовій формі, то підприємство може включати його до списку.

Пунктом 9 Порядку бронювання встановлено, що у разі наявності сумніву щодо інформації, поданої підприємством, у додатку 1 (список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час) та додатку 2 (довідка про кількість військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві), або відповідності облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їхнім ВОДам орган, що прийняв рішення про визнання такого підприємства критично важливим для економіки, може запросити документальне підтвердження відповідної інформації.

На підприємствах, які є критично важливими для економіки, бронюванню підлягають всі військовозобов’язані:

– кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками;

– члени наглядових рад суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн. гривень, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд. гривень;

– які займають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів, за умови виконання ними не менш як 50% норми робочого часу протягом останніх 3 місяців, що передують даті подання списку, з відповідним обґрунтуванням;

– фахівці з розмінування оператора протимінної діяльності, що входять до складу груп (відділів/відділень) з нетехнічного, технічного обстеження, очищення, інспектування та контролю якості.

Кількість військовозобов’язаних, які займають посади на підприємстві та відповідно до закону підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50% кількості військовозобов’язаних працівників на такому підприємстві станом на 18.05.2024, у разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників на зазначеному підприємстві — станом на дату подання списків, зокрема утворених після 18.05.2024.

Не застосовується вищезазначене обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню (тобто можна бронювати більше 50% кількості військовозобов’язаних працівників), до:

– підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або поставку обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на безперебійне функціонування об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України в особливий період, перелік яких затверджується Міненерго;

– підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення, та їх підрядні організації, в тому числі ті, які здійснюють будівництво, ремонт та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання в особливий період, перелік яких затверджується Мінінфраструктури;

– технічних працівників, включених наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств (постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж та їх підрядних організацій, що здійснюють технічне обслуговування, ремонт, відновлення електронних комунікаційних мереж), що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж у період знеструмлень та виконують відновлювальні аварійні роботи мереж електронних комунікацій на територіях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, м. Києва, які визначені Мінцифри критично важливими для економіки, у сфері цифровізації, перелік яких затверджується Мінцифри;

– підприємства, що виконує функції технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, фонду, що надає фінансову підтримку (гранти) для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони» від 08.03.2024 № 262 «Деякі питання забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони», та підприємств, яким надано зазначену фінансову підтримку (гранти) на час виконання грантового договору, перелік яких затверджується Мінцифри;

– підприємств, що виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд, перелік яких затверджується обласними військовими адміністраціями за погодженням з Міноборони;

– підприємств, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для економіки, у сфері оборонно-промислового комплексу;

– спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, закордонних дипломатичних установ України, представництв міжнародних організацій, які є критично важливими для економіки;

– представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для економіки;

– Товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для економіки, перелік яких затверджується Мінреінтеграції;

– спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;

– установ та організацій, до складу яких входять штатні збірні команди олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту осіб з інвалідністю, перелік яких затверджується Мінмолодьспортом.

Звертаємо увагу, що Порядок бронювання визначає тільки посади державних органів та вищенаведені окремі професії (протезисти-ортезисти, техніки-протезисти-ортезисти, інженери-технологи-протезисти, інженери-протезисти, механіки протезно-ортопедичних виробів, технічні працівники), за якими можна бронювати працівників. Хоча в частині 2 статті 25 Закону про мобілізацію зазначено, що порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

На сьогодні ані Порядок бронювання, ані інші нормативно-правові акти не визначають перелік посад і професій, за якими мають право бронювати працівників підприємства, що є критично важливими для потреб ЗСУ або для економіки. Тому такі підприємства самостійно визначають, кого саме бронювати зі своїх працівників у межах встановленого обмеження (за його наявності) та включати до списку.

Також можна бронювати (включати до списку) працівників, які працюють за сумісництвом (обмежень на бронювання сумісників законодавство не містить).

Після отримання списку від підриємства, яке є критично важливим для економіки, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та/або реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська міська держадміністрація (військова адміністрація у разі її утворення), або МЗС, Мінреінтеграції, Секретаріат Кабінету Міністрів України, органи, які здійснюють управління державним майном, що забезпечує діяльність відповідно Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його у строк не більш як 5 робочих днів з дня отримання списку до Міноборони (СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони) для погодження (п. 9 Порядку бронювання).

З метою погодження списки, подані в паперовій та/або в електронній формі, крім поданих засобами Порталу Дія, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Міноборони (СБУ, СЗР, розвідорганом Міноборони) у строк не більш як 10 робочих днів з дня їх отримання. Міноборони (СБУ, СЗР, розвідорган Міноборони) подає погоджені списки до Мінекономіки (п. 10 Порядку бронювання).

Мінекономіки приймає у строк не більш як 5 робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов’язаних. Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного неправильної інформації про його прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження державного органу, підприємства, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік (п. 11 Порядку бронювання).

Відповідно до пункту 12 Порядку бронювання з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних відповідним державним органам, якими подано списки, а також до Міноборони (СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони).

Міноборони (СБУ, СЗР, розвідорган Міноборони) у 3-денний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних ТЦКСП (відповідних підрозділів СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони).

Державний орган, підприємство видають військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3 до Порядку бронювання (Витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного; далі — Витяг).

Витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності) відповідного державного органу, підприємства, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4 до Порядку бронювання.

Державні органи, підприємства у 5-денний строк з дня видачі Витягу військовозобов’язаному надсилають ТЦКСП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони), повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою згідно з додатком 5 до Порядку бронювання для зарахування його на спеціальний військовий облік.

ТЦКСП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ СБУ, СЗР, розвідорган Міноборони), на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних у строк не більш як 5 робочих днів з дня його отримання зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Реєстр військовозобов’язаних.

У разі переведення військовозобов’язаного або звільнення з подальшим призначенням на іншу посаду в тому самому державному органі, підприємстві надана йому відстрочка від призову залишається дійсною. Державні органи, підприємства у разі зміни посади надсилають у 3-денний строк до ТЦКСП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони), повідомлення про такі зміни. Витяг, який виданий за попередньою посадою, вилучають у військовозобов’язаного та надсилають разом з повідомленням до ТЦКСП. Державний орган, підприємство видають військовозобов’язаному Витяг за новою посадою з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку.

Згідно з пунктом 13 Порядку бронювання надана відстрочка підлягає анулюванню у разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для потреб ЗСУ;

3) позбавлення підприємства статусу критично важливого для економіки органом, який прийняв рішення про визначення такого підприємства критично важливими для економіки;

4) ліквідації державного органу, підприємства;

5) звільнення військовозобов’язаного з державного органу, підприємства (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного державного органу, підприємства);

6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством;

7) обґрунтованого подання керівника державного органу, підприємства;

8) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону про мобілізацію;

9) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення — для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;

10) невиконання оператором протимінної діяльності протягом 6 місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності.

У випадках, зазначених у підпунктах 2 – 9 пункту 13 Порядку бронювання, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання державного органу, підприємства. Відповідно до зазначеного рішення державні органи, підприємства у 5-денний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов’язаного Витяг та надсилають його ТЦКСП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (додаток 4 до Порядку бронювання).

Надана військовозобов’язаному рішенням Мінекономіки відстрочка, строк дії якої не закінчився, вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов’язаного.

Строк дії раніше виданих відстрочок

Як зазначалося вище, відстрочки, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки до набрання чинності Постановою № 650 (тобто до 08.06.2024), є чинними протягом строку, на який вони надані (пп. 2 п. 3 Постанови № 650).

Крім того, Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.2024 № 642, яка набрала чинності 06.06.2024, вніс зміну до своєї постанови «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 07.05.2024 № 516 (далі — Постанова № 516), якою встановив, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із Постановою № 76, які не закінчилися на день прийняття цієї Постанови (тобто на 07.05.2024), продовжуються автоматично на три місяці (первісно Постановою № 516 передбачалося автоматичне продовження строку дії відстрочок на один місяць).

Стосовно вищенаведеного Мінекономіки в листі від 06.06.2024 № 2704-20/41268-03 повідомило, що якщо строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наданої військовозобов’язаним рішенням Мінекономіки, закінчився, наприклад, 17.05.2024, то строк її дії автоматично продовжується на три місяці, тобто до 17.08.2024. При цьому Постановою № 516 не передбачено прийняття Мінекономіки додаткових рішень щодо продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, які не закінчилися станом на 07.05.2024 (тобто не потрібно додаткових наказів Мінекономіки про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації).

У листі від 04.06.2024 № 2704-20/47886-09 Мінекономіки повідомило, що Постановою № 516 не передбачено вилучення роботодавцем у працівників Витягів з наказу Мінекономіки про бронювання, видачі їм нових Витягів та надсилання до ТЦКСП повідомлення про бронювання військовозобов’язаного. Постанова № 516 є підставою для автоматичного продовження перебування заброньованих працівників на спеціальному військовому обліку на три місяці.

Також слід враховувати, що з 22.06.2024 постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 № 723 пункт 2 Постанови № 76 був доповнений новим абзацом, згідно з яким бронювання за списками на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), а також на підприємствах, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для потреб ЗСУ, та які не визначено критично важливими для потреб ЗСУ, здійснюється Мінекономіки на строк до 6 місяців на підставі погоджених Генеральним штабом ЗСУ та/або Міністерством оборони документів, які надійшли до 08.06.2024 до Мінекономіки та відповідали вимогам законодавства, що діяло до набрання чинності Постановою № 650 (тобто до 08.06.2024).

Звітність про заброньованих працівників

Згідно з пунктом 14 Порядку бронювання державні органи, підприємства складають щокварталу Звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом (далі — Звіт).

Відповідно до пункту 16 Порядку бронювання Звіт за формою, наведеною в додатку 6 до Порядку бронювання, подається до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом:

– центральним органам виконавчої влади, що здійснюють керівництво ЗСУ, СБУ або Мінстратегпрому — підприємствами, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг, необхідних для потреб ЗСУ;

– центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та/або реалізує державну політику у відповідній сфері, відповідній обласній, Київській міській держадміністрації (військовій адміністрації у разі її утворення), Секретаріатові Кабінету Міністрів України, органам, які здійснюють управління державним майном, що забезпечує діяльність відповідно Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, — підприємствами, які визначені критично важливими для економіки.

Наразі подання Звіту в електронній формі та засобами електронної коммунікації не передбачено, тому Звіт подається підприємствами в паперовій формі безпосередньо вищезазначеним уповноваженим державним органам.

Нові Критерії та порядок

Нові Критерії та порядок встановлюють механізм визначення підприємств, установ та організацій, які є:

– критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — підприємства, критично важливі для економіки);

– критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі — підприємства, критично важливі для потреб ЗСУ).

Згідно з пунктом 2 Критеріїв та порядку до критично важливих для економіки підприємств належать:

– спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, закордонні дипломатичні установи України, представництва міжнародних організацій згідно з переліком, затвердженим МЗС;

– представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги згідно з переліком, затвердженим Секретаріатом Кабінету Міністрів України;

– Дослідницька служба Верховної Ради України, а також підприємства, установи та організації, що перебувають у сфері управління органів, які здійснюють управління державним майном, що забезпечує діяльність відповідно Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, згідно з переліками, затвердженими відповідними органами управління;

– підприємства, установи та організації протезно-ортопедичної галузі, що визначені Мінсоцполітики критично важливими для економіки у сфері соціального захисту населення, які безпосередньо здійснюють протезування/ортезування;

– підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які є операторами протимінної діяльності, що визначені Мінекономіки критично важливими для економіки та проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства.

Звертаємо увагу, що критерії, за якими здійснюється визначення підприємства критично важливим для економіки, що наведені в пункті 2 Критеріїв та порядку, (далі — критерії) не змінилися в порівнянні з попередніми (було і є 7 критеріїв).⁶

Для визнання підприємства критично важливим для економіки, як і раніше, воно має відповідати трьом або більше критеріям.

Підприємства, зазначені в абзацах другому – шостому пункту 3 Критеріїв та порядку, мають відповідати двом або більше критеріям. До таких підприємств належать:

– підприємства, установи та організації паливно-енергетичного комплексу, управителі багатоквартирних будинків – юридичні особи (суб’єкти господарювання), казенні підприємства пробірного контролю та підприємства, установи, організації, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади;

– підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту (з включенням до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг) та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;

– лінійні аудіовізуальні медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійовані особи, а також державні та комунальні заклади культури;

– підприємства, установи та організації, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, підприємства, установи та організації, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та/або вантажів, перевізники міського електричного транспорту.

Відповідно до пункту 4 Критеріїв та порядку визначення підприємств критично важливими для економіки здійснюється центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки або обласною, Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (далі — уповноважений державний орган).

Згідно з пунктом 5 Критеріїв та порядку з метою визначення підприємства критично важливим для економіки таке підприємство у разі відповідності критеріям звертається до уповноваженого державного органу, на території юрисдикції якого воно розташоване. До звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

– копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання; або

– квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку; або

– квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків; або

– поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

Відповідно до пункту 6 Критеріїв та порядку уповноважений державний орган, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний у строк не більш як 10 робочих днів з дня його отримання розглянути його на відповідність підприємства критеріям та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:

– про відповідність підприємства критеріям і визначення їх критично важливими для економіки;

– про невідповідність підприємства критеріям.

Перше рішення (про відповідність) повинне містити інформацію про: код ЄДРПОУ юридичної особи; податковий номер платника податків; повне та скорочене найменування підприємства; критерії, яким відповідає підприємство.

Друге рішення (про невідповідність) повинне містити інформацію про відмову у визначенні підприємства критично важливим для економіки з обґрунтуванням невідповідності критеріям.

Копію рішення про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим для економіки уповноважений державний орган надсилає Мінекономіки та Міноборони (СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони) (п. 7 Критеріїв та порядку).

Підтвердження статусу підприємства, яке є критично важливим для економіки, здійснюється підприємством не рідше ніж один раз на рік. Для цього воно подає відповідну заяву органу, який прийняв рішення про визначення такого підприємства критично важливим для економіки, до якої додаються копії підтвердних документів та інформація, зазначені у пункті 5 цих Критеріїв та порядку (див. вище). Рішення про підтвердження статусу підприємства критично важливим для економіки або про позбавлення такого статусу приймається у порядку, визначеному пунктом 6 цих Критеріїв та порядку (див. вище), а копію такого рішення уповноважений державний орган в одноденний строк з дня його прийняття надсилає Мінекономіки та Міноборони (СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони) (п. 8 Критеріїв та порядку).

На відміну від попередніх, нові Критерії та порядок, як зазначено вище, встановлюють підприємства, які можуть бути визначені критично важливими для потреб ЗСУ.

Згідно з пунктом 9 Критеріїв та порядку підприємствами, критично важливими для потреб ЗСУ, можуть бути визначені:

1) підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг на платній та/або безоплатній основі, необхідних для потреб ЗСУ, включені до переліку, затвердженого Міноборони;

2) підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб військових формувань (крім ЗСУ), утворених відповідно до законів України, включені до переліків, затверджених центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво цими військовими формуваннями, СБУ, в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги;

3) юридичні особи приватного права, установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI, які здійснюють виробництво/закупівлю товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для потреб ЗСУ, включені до переліку, затвердженого Міноборони;

4) підприємства, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації:

– зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних роботизованих систем та зовнішніх екіпажів безпілотних роботизованих систем;

– з радіоелектронної боротьби в інтересах сил безпеки та оборони України;

– з тактичної медицини в інтересах сил безпеки та оборони України, критерії щодо яких визначені наказом Міноборони.

Підприємства, а також юридичні особи приватного права, зазначені у пункті 9 Критеріїв та порядку, можуть бути визначені критично важливими для потреб ЗСУ за умови відсутності у їх статутному капіталі частки держави, визначеної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом (п. 12 Критеріїв та порядку).

З метою визначення підприємств критично важливими для потреб ЗСУ та включення їх до переліку такі підприємства звертаються до органів, зазначених у підпунктах 1 – 4 пункту 9 Критеріїв та порядку. До звернення додаються відповідні обґрунтування (п. 13 Критеріїв та порядку).

Згідно з пунктом 14 Критеріїв та порядку органи, зазначені у підпунктах 1 – 4 пункту 9 Критеріїв та порядку, до яких надійшло звернення підприємства, зобов’язані у строк не більш як 10 робочих днів з дня його отримання розглянути його та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:

– про визначення підприємства критично важливим для потреб ЗСУ і включення його до переліку;

– про відмову у визначенні підприємства критично важливим для потреб ЗСУ.

Перелік повинен містити інформацію про код ЄДРПОУ юридичної особи та повне найменування підприємства.

Статус критично важливих для потреб ЗСУ підприємства набувають одночасно з дня включення їх до переліків, зазначених у підпунктах 1 – 4 пункту 9 Критеріїв та порядку.

З метою підтвердження статусу критично важливих для потреб ЗСУ підприємства, зазначені у підпунктах 1 – 4 пункту 9 Критеріїв та порядку, не рідше ніж один раз на рік надають відповідне обґрунтування до органу, який прийняв рішення про визначення таких підприємств критично важливими для потреб ЗСУ і включення їх до переліку, зазначеного у підпунктах 1 – 4 пункту 9 Критеріїв та порядку (п. 15 Критеріїв та порядку).

Копію рішення про визначення підприємства критично важливим для потреб ЗСУ або копію рішення про підтвердження статусу критично важливого для потреб ЗСУ підприємства орган, зазначений у пункті 9 Критеріїв та порядку, надсилає Мінекономіки та Міноборони (СБУ, СЗР, розвідоргану Міноборони) (п. 16 Критеріїв та порядку).