Об учете годового вознаграждения, начисленного в месяце простоя, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных и других «среднезарплатных» выплатЩодо врахування річної винагороди, нарахованої в місяці простою, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних та інших «середньозарплатних» виплат

Согласно пункту 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), исчисление средней заработной платы для оплаты времени ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска (далее вместе — отпускные) осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска. Работнику, проработавшему на предприятии меньше года, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактическое время работы, то есть с первого числа месяца после оформления на работу до первого числа месяца, в котором предоставляется отпуск или выплачивается компенсация за неиспользованный отпуск.

Во всех остальных случаях сохранения средней заработной платы (за время командировки, выполнения государственных и общественных обязанностей, обследования в медицинских учреждениях, освобождения работников-доноров от работы, вынужденного прогула, при переводе на другую более легкую нижеоплачиваемую работу, привлечении к выполнению воинских обязанностей, и т. п.) среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии менее 2 календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время.

Также следует учитывать, что время, в течение которого работники согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работали и за ними не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). К этому времени относится время простоя не по вине работника, который оплачивался в размере 2/3 оклада на основании части первой статьи 113 Кодекса законов о труде Украины.

Учитывая содержание вопроса, если весь апрель на предприятии (для работников) был введен простой с начислением оплаты в размере 2/3 оклада, то этот месяц исключается из расчетного периода, а оплата простоя, начисленная в размере 2/3 оклада, не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных и других «среднезарплатных» выплат, исчисляемых согласно Порядку № 100.

Что касается годового вознаграждения, начисленного в апреле, то несмотря на то, что этот месяц исключается из расчетного периода, годовое вознаграждение учитывается при исчислении отпускных и других «среднезарплатных» выплат, исчисляемых согласно Порядку № 100, поскольку для нее абзацем вторым пункта 3 Порядка № 100 установлена специальная норма, согласно которой единовременное вознаграждение по итогам работы за год включается в средний заработок путем прибавления к заработку каждого месяца расчетного периода 1/12 вознаграждения, начисленного в текущем году за предыдущий календарный год.

В вопросе указано, что годовое вознаграждение выплачивалось в апреле 2020 года (текущий календарный год) по итогам работы в 2019 году (предыдущий календарный год), следовательно, оно учитывается при исчислении средней заработной платы в мае 2020 года – январе 2021 года путем прибавления 1/12 вознаграждения к заработку каждого месяца расчетного периода.¹

Если работнику в июне 2020 года предоставляется оплачиваемый отпуск, а в расчетном периоде, включающем последние 12 календарных месяцев работы (июнь 2019 года – май 2020 года), весь апрель работник не работал из-за простоя, который оплачивался в размере 2/3 оклада, то апрель (30 к. д.) исключается из расчетного периода, в результате последний включает только 11 календарных месяцев (июнь 2019 года – март 2020 года, май 2020 года). В этом случае при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в июне годовое вознаграждение учитывается путем прибавления 1/12 вознаграждения к заработку 11 месяцев расчетного периода, то есть в размере 11/12 начисленной суммы вознаграждения.

Если работник в июне 2020 года направляется в командировку (выполняет государственные обязанности и т. п.), а в расчетном периоде, включающем последние 2 календарных месяца работы (апрель – май 2020 года), весь апрель работник не работал из-за простоя, который оплачивался в размере 2/3 оклада, то апрель исключается из расчетного периода, в результате последний включает только один календарный месяц (май). В этом случае при исчислении средней заработной платы для начисления среднего заработка за время командировки (выполнения государственных обязанностей и т. п.) в июне годовое вознаграждение учитывается путем прибавления 1/12 вознаграждения к заработку только одного месяца расчетного периода — мая, то есть учитывается только в размере 1/12 начисленной суммы вознаграждения. Но если такой единственный месяц расчетного периода отработан не полностью, указанная часть (1/12) годового вознаграждения учитывается пропорционально отработанному времени в таком единственном месяце расчетного периода (абз. первый п. 3 Порядка № 100).

Если работник в июле 2020 года направляется в командировку (выполняет государственные обязанности и т. п.), а в расчетном периоде, включающем последние 2 календарных месяца работы (май – июнь 2020 года), он имеет отработанные дни в каждом месяце расчетного периода, то при исчислении средней заработной платы для начисления среднего заработка за время командировки (выполнения государственных обязанностей и т. п.) в июле годовое вознаграждение, начисленное в апреле 2020 года по итогам работы за 2019 год, учитывается путем прибавления 1/12 вознаграждения к заработку 2 месяцев расчетного периода — мая и июня, то есть учитывается в размере 2/12 начисленной суммы вознаграждения (несмотря на то, что месяц начисления годового вознаграждения — апрель не включается в расчетный период). Но если число рабочих дней в расчетном периоде отработано не полностью, указанная часть (2/12) годового вознаграждения учитывается пропорционально времени, отработанному в расчетном периоде (абз. первый п. 3 Порядка № 100).

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки (далі разом — відпускні) провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (за час відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, обстеження в медичних закладах, звільнення працівників-донорів від роботи, переведення на іншу легшу нижчеоплачувану роботу, залучення до виконання військових обов’язків, вимушеного прогулу тощо) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Також слід враховувати, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу належить час простою не з вини працівника, який оплачувався в розмірі 2/3 окладу на підставі частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України.

Зважаючи на зміст запитання, якщо весь квітень на підприємстві (для працівників) був введений простій з нарахуванням оплати в розмірі 2/3 окладу, то цей місяць виключається з розрахункового періоду, а оплата простою, нарахована в розмірі 2/3 окладу, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних та інших «середньозарплатних» виплат, що обчислюються за Порядком № 100.

Що стосується річної винагороди, нарахованої у квітні, то незважаючи на те, що цей місяць виключається з розрахункового періоду, річна винагорода враховується при обчисленні відпускних та інших «середньозарплатних» виплат, які обчислюються за Порядком № 100, оскільки для неї абзацом другим пункту 3 Порядку № 100 встановлена спеціальна норма, згідно з якою одноразова винагорода за підсумками роботи за рік включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

В запитанні зазначено, що річна винагорода виплачувалась у квітні 2020 року (поточний календарний рік) за підсумками роботи у 2019 році (попередній календарний рік), отже, вона враховується при обчисленні середньої заробітної плати у травні 2020 року – січні 2021 року шляхом додавання 1/12 винагороди до заробітку кожного місяця розрахункового періоду.¹

Якщо працівнику в червні 2020 року надається оплачувана відпустка, а в розрахунковому періоді, що включає останні 12 календарних місяців роботи (червень 2019 року – травень 2020 року), весь квітень працівник не працював через простій, який оплачувався в розмірі 2/3 окладу, то квітень (30 к. д.) виключається з розрахункового періоду, внаслідок чого останній включає лише 11 календарних місяців (червень 2019 року – березень 2020 року, травень 2020 року). В цьому випадку при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у червні річна винагорода враховується шляхом додавання 1/12 винагороди до заробітку 11 місяців розрахункового періоду, тобто в розмірі 11/12 нарахованої суми винагороди.

Якщо працівник у червні 2020 року направляється у відрядження (виконує державні обов’язки тощо), а в розрахунковому періоді, що включає останні 2 календарні місяці роботи (квітень – травень 2020 року), весь квітень працівник не працював через простій, який оплачувався в розмірі 2/3 окладу, то квітень виключається з розрахункового періоду, внаслідок чого останній включає лише один календарний місяць (травень). В цьому випадку при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування середнього заробітку за час відрядження (виконання державних обов’язків тощо) у червні річна винагорода враховується шляхом додавання 1/12 винагороди до заробітку лише одного місяця розрахункового періоду — травня, тобто враховується лише в розмірі 1/12 нарахованої суми винагороди. Але якщо такий єдиний місяць розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, зазначена частина (1/12) річної винагороди враховується пропорційно часу, відпрацьованому в такому єдиному місяці розрахункового періоду (абз. перший п. 3 Порядку № 100).

Якщо працівник у липні 2020 року направляється у відрядження (виконує державні обов’язки тощо), а в розрахунковому періоді, що включає останні 2 календарні місяці роботи (травень – червень 2020 року), він має відпрацьовані робочі дні в кожному місяці розрахункового періоду, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування середнього заробітку за час відрядження (виконання державних обов’язків тощо) у липні річна винагорода, нарахована у квітні 2020 року за підсумками роботи за 2019 рік, враховується шляхом додавання 1/12 винагороди до заробітку 2 місяців розрахункового періоду — травня і червня, тобто враховується в розмірі 2/12 нарахованої суми винагороди (незважаючи на те, що місяць нарахування річної винагороди — квітень не включається до розрахункового періоду). Але якщо число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, зазначена частина (2/12) річної винагороди враховується пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (абз. перший п. 3 Порядку № 100).