Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины об упрощении регулирования трудовых отношений в сфере малого и среднего предпринимательства и уменьшении административной нагрузки на предпринимательскую деятельность» от 19.07.2022 № 2434-IXЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» від 19.07.2022 № 2434-IX

ЗАКОН УКРАИНЫ

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины об упрощении регулирования трудовых отношений в сфере малого и среднего предпринимательства и уменьшении административной нагрузки на предпринимательскую деятельность

от 19 июля 2022 года № 2434-IX

Верховная Рада Украины постановляет:

I. Внести изменения в следующие законодательные акты Украины:

1. В Кодексе законов о труде Украины (Ведомости Верховного Совета УССР, 1971 г., приложение к № 50, ст. 375):

1) статью 3 после части второй дополнить новой частью следующего содержания:

«Особенности и порядок регулирования трудовых отношений субъектов малого и среднего предпринимательства определяются главой III-Б этого Кодекса».

В связи с этим часть третью считать частью четвертой;

2) статью 9 изложить в следующей редакции:

«Статья 9. Недействительность условий трудовых договоров, ухудшающих положение работников

Условия трудовых договоров, ухудшающих положение работников по сравнению с законодательством Украины о труде, являются недействительными.

Запрещается принуждение работника к заключению трудового договора, содержащего условия, по которым между работником и работодателем не достигнуто взаимное согласие»;

3) статью 21 дополнить частями четвертой и пятой следующего содержания:

«В условиях упрощенного режима регулирования трудовых отношений, определенного главой III-Б этого Кодекса, трудовой договор является основным средством регулирования трудовых отношений работников и работодателей (собственников частных предприятий), у которых количество работников или уровень оплаты труда соответствует критериям, установленным статьей 49⁵ этого Кодекса.

В случае применения упрощенного режима регулирования трудовых отношений по взаимному согласию сторон в трудовом договоре могут определяться дополнительные права, обязанности и ответственность сторон, условия материального обеспечения и организации труда работника, условия прекращения или досрочного расторжения договора»;

4) дополнить главой III-Б следующего содержания:

«ГЛАВА III-Б

УПРОЩЕННЫЙ РЕЖИМ РЕГУЛИРОВАНИЯ ТРУДОВЫХ ОТНОШЕНИЙ

Статья 49⁵. Особенности применения упрощенного режима регулирования трудовых отношений

Упрощенный режим регулирования трудовых отношений (далее — упрощенный режим) применяется к трудовым отношениям, которые возникают:

между работником и работодателем, который является субъектом малого или среднего предпринимательства в соответствии с законом со средним количеством работников за отчетный период (календарный год) не более 250 человек;

или между работодателем и работником, размер заработной платы которого за месяц составляет более восьми размеров минимальной заработной платы, установленной законом.

Упрощенный режим может на добровольной основе применяться в отношениях между работниками и работодателями, имеющими право на его использование.

Для целей применения этой статьи среднее количество работников за отчетный период (календарный год) определяется по данным соответствующей статистической отчетности, в которой указывается соответствующий показатель.

Упрощенный режим может применяться в отношениях между работниками и работодателями исключительно на добровольной основе. Такой режим предполагает возможность установления индивидуальных условий труда работника непосредственно в трудовом договоре.

Требования о ведении документации по кадровым вопросам, принятии локальных нормативных актов и организационно-распорядительной документации, в том числе о режиме рабочего времени и времени отдыха, отпусках, а также других документов по вопросам, урегулированным трудовым договором, не распространяются на работодателей, применяющих упрощенный режим.

Обязанность по ведению учета трудовой деятельности работника в электронной форме, подаче отчетности по персоналу в государственные органы возлагается на работодателя.

В условиях упрощенного режима и при условии, что это не противоречит другим положениям этого Кодекса, стороны трудового договора могут с учетом положений главы III этого Кодекса на свое усмотрение по взаимному согласию урегулировать свои отношения в части возникновения и прекращения трудовых отношений, системы оплаты труда, норм труда, размера заработной платы с учетом установленной законом минимальной заработной платы, надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат, норм рабочего времени и отдыха с соблюдением нормальной продолжительности рабочего времени в неделю, продолжительности еженедельного непрерывного отдыха и других прав и гарантий, определенных этим Кодексом.

В условиях упрощенного режима ежегодные оплачиваемые отпуска и отпуска без сохранения заработной платы предоставляются работникам в соответствии с порядком и условиями, определенными статьями 79, 84, 115 этого Кодекса, с учетом следующих особенностей:

1) по просьбе работника ежегодный отпуск может быть разделен на части любой продолжительности или предоставлен полной продолжительности с учетом установленных этим Кодексом норм продолжительности ежегодных отпусков;

2) по семейным обстоятельствам и по другим причинам работнику может предоставляться отпуск без сохранения заработной платы с согласия сторон на срок более 15 календарных дней в году, если такое условие предусмотрено трудовым договором;

3) заработная плата работникам за все время ежегодного отпуска выплачивается до начала отпуска, если иное не предусмотрено трудовым или коллективным договором.

Положения этой главы не распространяются на трудовые отношения, возникающие между работниками и работодателями, которые являются юридическими лицами публичного права.

Трудовые отношения между работниками и работодателями в условиях упрощенного режима, которые не урегулированы положениями этой главы и/или условиями трудового договора, регулируются соответствующими положениями этого Кодекса.

Статья 49⁶. Трудовой договор в условиях упрощенного режима регулирования трудовых отношений

Регулирование трудовых отношений работников и работодателей, на которых распространяется упрощенный режим, осуществляется трудовым договором.

По взаимному согласию работника и работодателя может заключаться бессрочный или срочный трудовой договор. Срочный трудовой договор заключается на определенный срок или на время выполнения определенной работы.

В случае если срочным трудовым договором не определены условия его возобновления, такой трудовой договор считается прекращенным в определенный в договоре срок или после завершения выполнения работ.

Существенными условиями трудового договора являются:

1) место работы (с указанием структурного подразделения) или другого места работы, если выполнение своих обязанностей работником осуществляется на условиях дистанционной работы;

2) дата вступления в силу трудового договора, а в случае заключения трудового договора на определенный срок — срок действия договора;

3) обязанности работника;

4) условия оплаты труда (в том числе размер тарифной ставки или оклада (должностного оклада), доплаты, премии, надбавки, поощрительные и компенсационные выплаты, оплата работы в ночное и сверхурочное время, в праздничные, нерабочие и выходные дни);

5) режим работы, продолжительность рабочего времени и отдыха, работы в ночное и сверхурочное время;

6) продолжительность основного ежегодного отпуска, порядок его предоставления в соответствии с законодательством, предоставление ежегодных дополнительных отпусков (размеры их оплаты);

7) гарантии и компенсации за работу с вредными и/или опасными условиями труда, при наличии на рабочем месте работника соответствующих условий, с указанием их характеристик;

8) условия труда;

9) сроки уведомления о расторжении трудового договора по инициативе работодателя;

10) порядок и форма обмена информацией между работодателем и работником;

11) порядок и сроки уведомления работника об изменении существенных условий труда (в случае их ухудшения). Об изменении существенных условий труда работник должен быть уведомлен не позднее срока, определенного статьей 32 этого Кодекса;

12) условия и порядок внесения других изменений в трудовой договор, а также порядок и форма информирования об изменении трудового договора;

13) условия неразглашения коммерческой тайны, обеспечения защиты интеллектуальной собственности и использования объектов авторского права (в случае их использования или создания в процессе трудовой деятельности) и ответственность за их нарушение;

14) условия возникновения и порядок урегулирования конфликта интересов;

15) компенсационная выплата работнику при расторжении трудового договора по инициативе работодателя;

16) ответственность работодателя за нарушение сроков выплаты заработной платы, что предусматривает определение в трудовом договоре размера компенсации (в процентном отношении к размеру заработной платы (тарифной ставки или оклада (должностного оклада), выплачиваемой работодателем работнику за каждый день задержки выплаты заработной платы.

Трудовой договор по договоренности между работником и работодателем может предусматривать основания и порядок привлечения работника к работе в сверхурочное и ночное время, в праздничные, нерабочие и выходные дни с указанием размера оплаты за такую работу. При этом размер такой оплаты не может быть меньше размера, определенного статьями 72, 106, 107, 108 этого Кодекса.

Привлечение работника к работе в сверхурочное время на условиях и в порядке, определенных трудовым договором, осуществляется без разрешения выборного органа первичной профсоюзной организации (профсоюзного представителя) предприятия.

В случае ухудшения существенных условий труда работодатель обязан уведомить работника способом, определенным трудовым договором, не позднее чем за два месяца. Необходимость уведомления работника об изменении существенных условий труда, не связанном с их ухудшением, определяется по договоренности сторон при заключении трудового договора.

В трудовом договоре указывается информация об условиях труда, наличии/отсутствии на рабочем месте работника опасных и вредных производственных факторов, возможных последствиях их влияния на здоровье, а также определяются установленные законом права работника на льготы и компенсации за работу во вредных условиях. Работник считается проинформированным об условиях труда и наличии/отсутствии на его рабочем месте опасных факторов с момента подписания им трудового договора.

Трудовой договор заключается в письменной форме на государственном языке в двух экземплярах (по одному экземпляру для каждой из сторон).

По согласию между работником и работодателем трудовой договор может быть заключен в форме электронного документа в соответствии с Законом Украины «Об электронных документах и электронном документообороте».

В условиях военного положения положения трудового договора применяются в той части, которая не противоречит законодательству о регулировании трудовых отношений в условиях военного положения, если иное не установлено договоренностью сторон.

Статья 49⁷. Сроки выплаты заработной платы в условиях
упрощенного режима регулирования трудовых отношений

В условиях упрощенного режима заработная плата выплачивается работнику в сроки, определенные трудовым договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцать календарных дней.

Статья 49⁸. Прекращение трудового договора в условиях
упрощенного режима регулирования трудовых отношений

Прекращение трудового договора, расторжение трудового договора по инициативе работника или работодателя осуществляются по основаниям и в порядке, установленных этим Кодексом, с учетом особенностей, определенных этой главой.

Расторжение трудового договора по инициативе работодателя по основаниям, не предусмотренным этим Кодексом, осуществляется с обоснованием (указанием) причин такого расторжения и с предоставлением работнику компенсационной выплаты в размере и порядке, определенных трудовым договором, но не менее:

1) половины минимальной заработной платы — если сумма периодов работы работника у этого работодателя составляет не более 30 дней;

2) минимальной заработной платы — если сумма периодов работы работника у этого работодателя составляет более 30 дней;

3) трех минимальных заработных плат — если сумма периодов работы работника у этого работодателя составляет более одного года;

4) пяти минимальных заработных плат — если сумма периодов работы работника у этого работодателя составляет более двух лет.

Для целей этой статьи применяется размер минимальной заработной платы, установленный законом на день расторжения трудового договора.

Трудовой договор расторгается по инициативе работодателя путем подписания дополнительного соглашения о расторжении трудового договора или в одностороннем порядке путем направления работнику способом, определенным трудовым договором, или рекомендованным почтовым отправлением с описью вложения официального уведомления о расторжении трудового договора.

В случае направления работнику уведомления о расторжении трудового договора средствами почтовой связи трудовой договор считается расторгнутым со следующего рабочего дня после даты вручения работнику официального уведомления работодателя о расторжении трудового договора или через семь календарных дней со дня поступления почтового отправления работодателя в почтовое отделение по адресу работника.

В условиях упрощенного режима нормы статьи 43 этого Кодекса не применяются, кроме случаев увольнения работников предприятий, учреждений или организаций, избранных в профсоюзные органы.

Работник и работодатель по их согласию могут определять в трудовом договоре также другие, кроме установленных этим Кодексом, основания прекращения или расторжения трудового договора»;

5) статью 62 дополнить частью четвертой следующего содержания:

«Сверхурочные работы могут проводиться только после информирования выборного органа первичной профсоюзной организации (профсоюзного представителя) предприятия (в случае создания такой организации), учреждения, организации об их применении, кроме случаев, определенных пунктами 1 и 2 части третьей этой статьи, когда допускается информирование выборного органа первичной профсоюзной организации (профсоюзного представителя) в течение следующего рабочего дня»;

6) часть четвертую статьи 115 заменить двумя новыми частями следующего содержания:

«В условиях упрощенного режима размер заработной платы определяется трудовым договором с учетом установленного законом минимального уровня оплаты труда, а заработная плата выплачивается работнику в сроки, установленные этой статьей и определенные трудовым договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцать календарных дней.

Заработная плата работникам за все время ежегодного отпуска выплачивается до начала отпуска, если иное не предусмотрено трудовым или коллективным договором».

2. Статью 10 Закона Украины «Об отпусках» (Ведомости Верховной Рады Украины, 1997 г., № 2, ст. 4 с последующими изменениями) после части двенадцатой дополнить новой частью следующего содержания:

«В условиях упрощенного режима регулирования трудовых отношений отпуска предоставляются в порядке, установленном этим Законом, с учетом особенностей, определенных главой III-Б Кодекса законов о труде Украины».

В связи с этим части тринадцатую – семнадцатую считать соответственно частями четырнадцатой – восемнадцатой.

3. В части первой статьи 38 Закона Украины «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности» (Ведомости Верховной Рады Украины, 1999 г., № 45, ст. 397):

Пункт 4 дополнить словами и цифрой «с учетом особенностей применения в этой части упрощенного режима регулирования трудовых отношений в соответствии с главой III-Б Кодекса законов о труде Украины»;

пункт 10 дополнить словами и цифрами «и с учетом особенностей применения в этой части упрощенного режима регулирования трудовых отношений в соответствии со статьей 49⁸ Кодекса законов о труде Украины».

4. Часть вторую статьи 5 Закона Украины «Об охране труда» (Ведомости Верховной Рады Украины, 2003 г., № 2, ст. 10; 2021 г., № 20, ст. 178) дополнить словами и цифрой «и с учетом особенностей упрощенного режима регулирования трудовых отношений, определенного главой III-Б Кодекса законов о труде Украины».

II. Заключительные положения

1. Этот Закон вступает в силу со дня, следующего за днем его опубликования, и действует в течение действия военного положения, введенного в соответствии с Законом Украины «О правовом режиме военного положения», и утрачивает силу со дня прекращения или отмены военного положения.

2. Кабинету Министров Украины в течение трех месяцев со дня опубликования этого Закона:

привести свои нормативно-правовые акты в соответствие с этим Законом;

обеспечить приведение министерствами и другими центральными органами исполнительной власти их нормативно-правовых актов в соответствие с этим Законом;

принять нормативно-правовые акты, предусмотренные этим Законом.

Президент Украины                                                                       В. ЗЕЛЕНСКИЙ

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність

від 19 липня 2022 року № 2434-IX

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

1) статтю 3 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

«Особливості та порядок регулювання трудових відносин суб’єктів малого та середнього підприємництва визначаються главою III-Б цього Кодексу».

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

2) статтю 9 викласти в такій редакції:

«Стаття 9. Недійсність умов трудових договорів, які погіршують становище працівників

Умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Забороняється примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди»;

3) статтю 21 доповнити частинами четвертою і п’ятою такого змісту:

«В умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б цього Кодексу, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим статтею 49⁵ цього Кодексу.

У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору»;

4) доповнити главою III-Б такого змісту:

«ГЛАВА III-Б

СПРОЩЕНИЙ РЕЖИМ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Стаття 49⁵. Особливості застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин

Спрощений режим регулювання трудових відносин (далі — спрощений режим) застосовується до трудових відносин, що виникають:

між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;

або між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Спрощений режим може на добровільних засадах застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями, які мають право на його використання.

Для цілей застосування цієї статті середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, в якій зазначається відповідний показник.

Спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах. Такий режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо у трудовому договорі.

Вимоги щодо ведення документації з кадрових питань, прийняття локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчої документації, в тому числі щодо режиму робочого часу та часу відпочинку, відпусток, а також інших документів з питань, що врегульовані трудовим договором, не поширюються на роботодавців, які застосовують спрощений режим.

Обов’язок щодо ведення обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, подання звітності стосовно персоналу до державних органів покладається на роботодавця.

В умовах спрощеного режиму та за умови, що це не суперечить іншим положенням цього Кодексу, сторони трудового договору можуть з урахуванням положень глави III цього Кодексу на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленої законом мінімальної заробітної плати, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням нормальної тривалості робочого часу на тиждень, тривалості щотижневого безперервного відпочинку та інших прав і гарантій, визначених цим Кодексом.

В умовах спрощеного режиму щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження заробітної плати надаються працівникам відповідно до порядку та умов, визначених статтями 79, 84, 115 цього Кодексу, з урахуванням таких особливостей:

1) на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості або надана повної тривалості з урахуванням встановлених цим Кодексом норм тривалості щорічних відпусток;

2) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на термін більший ніж 15 календарних днів на рік, якщо така умова передбачена трудовим договором;

3) заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Положення цієї глави не поширюються на трудові відносини, що виникають між працівниками та роботодавцями, які є юридичними особами публічного права.

Трудові відносини між працівниками та роботодавцями в умовах спрощеного режиму, які не врегульовані положеннями цієї глави та/або умовами трудового договору, регулюються відповідними положеннями цього Кодексу.

Стаття 49⁶. Трудовий договір в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин

Регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.

За взаємною згодою працівника та роботодавця може укладатися безстроковий або строковий трудовий договір. Строковий трудовий договір укладається на визначений строк або на час виконання певної роботи.

У разі якщо строковим трудовим договором не визначено умов його поновлення, такий трудовий договір вважається припиненим у визначений в договорі строк або після завершення виконання робіт.

Істотними умовами трудового договору є:

1) місце роботи (із зазначенням структурного підрозділу) або іншого місця роботи, якщо виконання своїх обов’язків працівником здійснюється на умовах дистанційної роботи;

2) дата набрання чинності трудовим договором, а у разі укладення трудового договору на визначений строк — строк дії договору;

3) обов’язки працівника;

4) умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні);

5) режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, роботи в нічний та надурочний час;

6) тривалість основної щорічної відпустки, порядок її надання відповідно до законодавства, надання щорічних додаткових відпусток (розміри їх оплати);

7) гарантії і компенсації за роботу із шкідливими та/або небезпечними умовами праці, у разі наявності на робочому місці працівника відповідних умов, із зазначенням їх характеристик;

8) умови праці;

9) строки повідомлення про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;

10) порядок та форма обміну інформацією між роботодавцем і працівником;

11) порядок та строки повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (у разі їх погіршення). Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше строку, визначеного статтею 32 цього Кодексу;

12) умови та порядок внесення інших змін до трудового договору, а також порядок та форма інформування про зміну трудового договору;

13) умови нерозголошення комерційної таємниці, забезпечення захисту інтелектуальної власності і використання об’єктів авторського права (у разі їх використання або створення у процесі трудової діяльності) та відповідальність за їх порушення;

14) умови виникнення та порядок врегулювання конфлікту інтересів;

15) компенсаційна виплата працівнику у разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;

16) відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати, що передбачає визначення у трудовому договорі розміру компенсації (у процентному відношенні до розміру заробітної плати (тарифної ставки або окладу (посадового окладу), яка сплачується роботодавцем працівнику за кожний день затримки виплати заробітної плати.

Трудовий договір за домовленістю між працівником та роботодавцем може передбачати підстави і порядок залучення працівника до роботи у надурочний і нічний час, у святкові, неробочі і вихідні дні із зазначенням розміру оплати за таку роботу. При цьому розмір такої оплати не може бути меншим від розміру, визначеного статтями 72, 106, 107, 108 цього Кодексу.

Залучення працівника до роботи в надурочний час на умовах і в порядку, визначених трудовим договором, здійснюється без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства.

У разі погіршення істотних умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити працівника у спосіб, визначений трудовим договором, не пізніше ніж за два місяці. Необхідність повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, що не пов’язана з їх погіршенням, визначається за домовленістю сторін при укладенні трудового договору.

У трудовому договорі зазначається інформація про умови праці, наявність/відсутність на робочому місці працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також визначаються встановлені законом права працівника на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах. Працівник вважається поінформованим про умови праці та наявність/відсутність на його робочому місці небезпечних факторів з моменту підписання ним трудового договору.

Трудовий договір укладається в письмовій формі державною мовою у двох примірниках (по одному примірнику для кожної із сторін).

За згодою між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути укладений у формі електронного документа відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

В умовах воєнного стану положення трудового договору застосовуються в тій частині, що не суперечать законодавству щодо регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Стаття 49⁷. Строки виплати заробітної плати в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин

В умовах спрощеного режиму заробітна плата виплачується працівникові у строки, визначені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Стаття 49⁸. Припинення трудового договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин

Припинення трудового договору, розірвання трудового договору з ініціативи працівника або роботодавця здійснюються з підстав та у порядку, що встановлені цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з підстав, не передбачених цим Кодексом, здійснюється з обґрунтуванням (зазначенням) причин такого розірвання та з наданням працівнику компенсаційної виплати в розмірі та у порядку, визначених трудовим договором, але не менше:

1) половини мінімальної заробітної плати — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 30 днів;

2) мінімальної заробітної плати — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 30 днів;

3) трьох мінімальних заробітних плат — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад один рік;

4) п’яти мінімальних заробітних плат — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад два роки.

У цілях цієї статті застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на день розірвання трудового договору.

Трудовий договір розривається за ініціативою роботодавця шляхом підписання додаткової угоди про розірвання трудового договору або в односторонньому порядку шляхом надсилання працівнику у спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення офіційного повідомлення про розірвання трудового договору.

У разі надсилання працівнику повідомлення про розірвання трудового договору засобами поштового зв’язку трудовий договір вважається розірваним з наступного робочого дня після дати вручення працівнику офіційного повідомлення роботодавця про розірвання трудового договору або через сім календарних днів з дня надходження поштового відправлення роботодавця у поштове відділення за адресою працівника.

В умовах спрощеного режиму норми статті 43 цього Кодексу не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Працівник і роботодавець за їх згодою можуть визначати у трудовому договорі також інші, крім встановлених цим Кодексом, підстави припинення або розірвання трудового договору»;

5) статтю 62 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«Надурочні роботи можуть провадитися лише після інформування виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства (у разі створення такої організації), установи, організації про їх застосування, крім випадків, визначених пунктами 1 та 2 частини третьої цієї статті, коли допускається інформування виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) протягом наступного робочого дня»;

6) частину четверту статті 115 замінити двома новими частинами такого змісту:

«В умовах спрощеного режиму розмір заробітної плати визначається трудовим договором з урахуванням встановленого законом мінімального рівня оплати праці, а заробітна плата виплачується працівнику у строки, встановлені цією статтею, та визначені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором».

2. Статтю 10 Закону України «Про відпустки» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4 із наступними змінами) після частини дванадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

«В умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин відпустки надаються у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених главою III-Б Кодексу законів про працю України».

У зв’язку з цим частини тринадцяту – сімнадцяту вважати відповідно частинами чотирнадцятою – вісімнадцятою.

3. У частині першій статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 45, ст. 397):

Пункт 4 доповнити словами та цифрою «з урахуванням особливостей застосування у цій частині спрощеного режиму регулювання трудових відносин відповідно до глави III-Б Кодексу законів про працю України»;

пункт 10 доповнити словами та цифрами «та з урахуванням особливостей застосування у цій частині спрощеного режиму регулювання трудових відносин відповідно до статті 49⁸ Кодексу законів про працю України».

4. Частину другу статті 5 Закону України «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10; 2021 р., № 20, ст. 178) доповнити словами та цифрою «та з урахуванням особливостей спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б Кодексу законів про працю України».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє протягом дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», і втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органам виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.

Президент України                                                                    В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ