Об исключении из расчетного периода календарных дней отпуска без сохранения заработной платы, предоставленных с нарушением, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускныхЩодо виключення з розрахункового періоду календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, наданих з порушенням законодавства, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних

Согласно статье 26 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках) по семейным обстоятельствам и по другим причинам работнику может предоставляться отпуск без сохранения заработной платы на срок, обусловленный соглашением между работником и работодателем, но не более 15 календарных дней в году.

Следовательно, на основании статьи 26 Закона об отпусках в течение календарного года работнику может быть предоставлен отпуск без сохранения заработной платы общей продолжительностью не более 15 календарных дней. Предоставление работнику такого отпуска общей продолжительностью более 15 календарных дней в календарном году является нарушением законодательства о труде.

Кроме того, установление коллективным договором, соглашением или трудовым договором других видов отпусков без сохранения заработной платы, кроме предусмотренных законодательством, является нарушением законодательства о труде.⁶

Средняя заработная плата за время ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, творческого отпуска исчисляется в соответствии с нормами Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), о чем указано в подпунктах «а» и «б» пункта 1 этого Порядка.

В соответствии с пунктом 2 Порядка № 100 исчисление средней заработной платы для оплаты времени ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска. Работнику, проработавшему на предприятии меньше года, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактическое время работы, то есть с первого числа месяца после оформления на работу до первого числа месяца, в котором предоставляется отпуск.

Начисление выплат за время ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, или компенсации за неиспользованные отпуска, продолжительность которых рассчитывается в календарных днях, осуществляется путем деления суммарного заработка за последние перед предоставлением отпуска 12 месяцев или за меньший фактически отработанный период на соответствующее количество календарных дней года или меньшего отработанного периода (за исключением праздничных и нерабочих дней, установленных законодательством). Полученный результат умножается на число календарных дней отпуска (п. 7 Порядка № 100).

Время, в течение которого работники согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работали и за ними не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100).

К такому времени относится, в частности, период отпусков без сохранения заработной платы, предоставляемых в соответствии со статьями 25 и 26 Закона об отпусках.⁷

Заметим, что вышеприведенная норма абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 не устанавливает перечень видов и продолжительность отпусков без сохранения заработной платы, период пребывания в которых исключается из расчетного периода при исчислении среднедневной заработной платы для начисления отпускных и других «среднезарплатных» выплат, которые исчисляются согласно Порядку № 100.

Кроме того, абзац шестой пункта 2 Порядка № 100 устанавливает, что из расчетного периода исключается также время, в течение которого работники не работали по другим уважительным причинам. Перечень таких уважительных причин законодательством, в том числе Порядком № 100, не определен, поэтому отнесение причины отсутствия работника на работе к уважительной является компетенцией работодателя (руководителя предприятия).

Следовательно, если у работника были уважительные (семейные и прочие) причины отсутствовать на работе, и с учетом этого факта работодатель предоставил ему отпуск без сохранения заработной платы на основании статьи 26 Закона об отпусках продолжительностью более 15 календарных дней в году (случай, указанный в вопросе), то несмотря на то, что это является нарушением законодательства о труде, период пребывания работника в таком отпуске можно считать уважительной причиной отсутствия на работе, который должен исключаться из расчетного периода. То есть в этом случае из расчетного периода исключается 25 (15 + 10) календарных дней пребывания работника в отпуске без сохранения заработной платы.

Если у работника (кроме указанного отпуска) больше не было периодов, исключаемых из расчетного периода, а его суммарный заработок, который учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, в расчетном периоде составил, например, 85 392 грн., то среднедневная заработная плата составляет:

85 392 грн. : (365 к. д. – 11 празд. д. – 25 к. д. (отпуск без сохранения зарплаты)) = 85 392 грн. : 329 к. д. = 259,55 грн.

Сумма отпускных:

259,55 грн. х 24 к. д. = 6229,20 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Таким чином, на підставі статті 26 Закону про відпустки протягом одного календарного року працівнику може бути надано відпустку без збереження заробітної плати загальною тривалістю не більше 15 календарних днів. Надання працівнику такої відпустки загальною тривалістю більше 15 календарних днів на календарний рік є порушенням законодавства про працю.

Крім того, встановлення колективним договором, угодою та трудовим договором інших видів відпусток без збереження заробітної плати, крім передбачених законодавством, є порушенням законодавства про працю.⁶

Середня заробітна плата за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, творчої відпустки обчислюється згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в підпунктах «а» і «б» пункту 1 цього Порядку.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (п. 7 Порядку № 100).

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100).

До такого часу належить, зокрема, період відпусток без збереження заробітної плати, що надаються згідно зі статтями 25 і 26 Закону про відпустки.⁷

Зауважимо, що вищенаведена норма абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 не встановлює перелік видів і тривалість відпусток без збереження заробітної плати, період перебування в яких виключається з розрахункового періоду при обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування відпускних та інших «середньозарплатних» виплат, які обчислюються за Порядком № 100.

Водночас абзац шостий пункту 2 Порядку № 100 встановлює, що з розрахункового періоду виключається також час, протягом якого працівники не працювали з інших поважних причин. Перелік таких поважних причин законодавством, в тому числі Порядком № 100, не визначений, тому віднесення причини відсутності працівника на роботі до поважної є компетенцією роботодавця (керівника підприємства).

Отже, якщо у працівника були поважні (сімейні, особисті та інші) причини для відсутності на роботі і через це роботодавець надав йому відпустку без збереження заробітної плати на підставі статті 26 Закону про відпустки тривалістю більше 15 календарних днів на рік (випадок, зазначений у запитанні), то незважаючи на те, що це є порушенням законодавства про працю, період перебування працівника в такій відпустці можна вважати поважною причиною відсутності на роботі, який має виключатися з розрахункового періоду. Тобто в цьому випадку з розрахункового періоду виключається 25 (15+10) календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати.

Якщо працівник, крім зазначеної відпустки, більше не мав періодів, які виключаються з розрахункового періоду, а його сумарний заробіток, який враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, в розрахунковому періоді дорівнював, наприклад, 85 392 грн., то середньоденна заробітна плата становить:

85 392 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д. – 25 к. д. (відпустка без збереження зарплати)) = 85 392 грн. : 329 к. д. = 259,55 грн.

Сума відпускних:

259,55 грн. х 24 к. д. = 6229,20 грн.