Письмо Министерства социальной политики Украины «Об оплате первых пяти дней временной нетрудоспособности в случае увольнения работника» от 15.12.2020 г. № 11599/0/290-20/45Лист Мінсоцполітики «Щодо оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності у разі звільнення працівника» від 15.12.2020 р. № 11599/0/290-20/45

МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 15.12.2020 г. № 11599/0/290-20/45

Об оплате первых пяти дней временной нетрудоспособности в случае увольнения работника

(Извлечение)

Управление надзора Министерства социальной политики рассмотрело письмо <…> и сообщает.

Статьей 19 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» (далее — Закон) установлено право застрахованных лиц на материальное обеспечение по страхованию в связи с временной утратой трудоспособности. Это право возникает с наступлением страхового случая в период работы (включая время испытания и день увольнения).

В соответствии со статьей 22 Закона пособие по временной нетрудоспособности вследствие заболевания или травмы, не связанной с несчастным случаем на производстве и профессиональным заболеванием, выплачивается Фондом социального страхования Украины (далее — Фонд) застрахованным лицам начиная с шестого дня нетрудоспособности за весь период до восстановления трудоспособности или до установления медико-социальной экспертной комиссией инвалидности (установления другой группы, подтверждения ранее установленной группы инвалидности), независимо от увольнения, прекращения предпринимательской или другой деятельности застрахованного лица в период утраты трудоспособности, в порядке и размерах, установленных законодательством.

Первые пять дней временной нетрудоспособности оплачиваются за счет денежных средств работодателя в соответствии с Порядком оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности вследствие заболевания или травмы, не связанной с несчастным случаем на производстве, за счет денежных средств работодателя, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 26.06.2015 г. № 440 (далее — Порядок).

Основанием для назначения пособия по временной нетрудоспособности и оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности является выданный в установленном порядке листок нетрудоспособности (статья 31 Закона и пункт 3 Порядка).

Следует отметить, что Порядок не содержит положения об оплате первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет денежных средств работодателя, независимо от увольнения застрахованного лица в период утраты трудоспособности, в отличие от того, как это предусмотрено в случае предоставления пособия по временной нетрудоспособности, начиная с шестого дня нетрудоспособности за счет денежных средств Фонда.

Следовательно, в случае, когда работник уволен в период первых пяти дней временной нетрудоспособности, за счет денежных средств работодателя оплачиваются дни временной нетрудоспособности, которые приходятся на период пребывания в трудовых отношениях, а начиная с шестого дня нетрудоспособности за весь период до восстановления трудоспособности предоставляется пособие по временной нетрудоспособности за счет денежных средств Фонда.

В то же время сообщаем, что письма министерств не являются нормативно-правовыми актами и имеют информационно-рекомендательный характер.

Начальник Управления надзора                                                  М. Зацерковный

__________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Ситуация, рассматриваемая в вышеприведенном письме, может произойти только в случае, если работник увольняется не по инициативе работодателя (например, по собственному желанию, по соглашению сторон, в связи с окончанием срока трудового договора), поскольку части третьи статей 40 и 41 КЗоТ запрещают увольнение работника по инициативе работодателя в период временной нетрудоспособности работника (кроме увольнения по пункту 5 статьи 40 КЗоТ).

Если работодателем издан приказ об увольнении работника, но накануне дня увольнения или в день увольнения (т. е. когда между сторонами еще были трудовые отношения) работник заболел, то работодатель должен оплатить предоставленный работником листок нетрудоспособности (далее — ЛН), а по совместительству — копию ЛН, заверенную подписью руководителя и печатью (при наличии) по основному месту работы, только по день увольнения работника (по последний день пребывания работника в трудовых отношениях). Это следует из норм Порядка № 440, который обязывает работодателя выплачивать «больничные» застрахованному лицу только по основному месту работы и по месту работы по совместительству, то есть за время пребывания в трудовых отношениях, и не содержит норм об обязанности работодателя выплачивать «больничные» лицу за дни болезни после его увольнения в пределах первых 5 дней болезни.

После увольнения работника трудовые отношения прекращаются, стороны по отношению друг к другу больше не являются работодателем (страхователем) и работником (застрахованным лицом), поэтому бывший работодатель не обязан оплачивать дни временной нетрудоспособности лица, приходящиеся на период после дня его увольнения, даже если они включаются в первые пять дней временной нетрудоспособности лица. В то же время, начиная с 6-го дня временной нетрудоспособности, «больничные» бывшему работнику обязан выплатить Фонд за весь период до восстановления трудоспособности или до установления МСЭК инвалидности (ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 22 Закона № 1105).

Рассмотрим эту ситуацию на конкретном примере.

Предположим, что у работника срочный трудовой договор заканчивается 20 декабря 2020 года (воскресенье). Руководитель предприятия 16 декабря (среда) издал приказ об увольнении работника 20 декабря (последний день трудовых отношений), а 18 декабря (пятница) с работником осуществлен окончательный расчет (выплачены все причитающиеся ему денежные средства и выдана трудовая книжка). Но 19 декабря работник заболел и болезнь продолжалась по 28 декабря (10 календарных дней). В этой ситуации если бывший работник предоставит предприятию ЛН, то предприятие за свой счет должно выплатить ему «больничные» только за первые 2 дня болезни — 19 и 20 декабря, поскольку в эти дни между сторонами были трудовые отношения. «Больничные» за дни болезни 21–23 декабря, приходящиеся на первые 5 дней болезни, ни бывший работодатель, ни Фонд лицу не выплачивают. «Больничные» за дни болезни с 24 по 28 декабря, т. е. с 6-го по 10-й день болезни, оплачивает Фонд.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 15.12.2020 р. № 11599/0/290-20/45

Щодо оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності у разі звільнення працівника

(Витяг)

Управління нагляду Міністерства соціальної політики розглянуло <…> та повідомляє.

Статтею 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення).

Відповідно до статті 22 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі — Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця відповідно до Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440 (далі — Порядок).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (стаття 31 Закону та пункт 3 Порядку).

Слід зазначити, що Порядок не містить положення щодо оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, на відміну від того, як це передбачено у разі надання допомоги по тимчасовій непрацездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за рахунок коштів Фонду.

Отже, у разі коли працівник звільнений у період перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, за рахунок коштів роботодавця оплачуються дні тимчасової непрацездатності, які припадають на період перебування у трудових відносинах, а починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності надається допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду.

Водночас повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Начальник Управління нагляду                                                      М. Зацерковний

_____________________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Ситуація, що розглядається у вищенаведеному листі, може статися лише у разі, якщо працівник звільняється не з ініціативи роботодавця (наприклад, за власним бажанням, за угодою сторін, у зв’язку із закінченням строку трудового договору), оскільки частини треті статей 40 і 41 КЗпП забороняють звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника (крім звільнення за пунктом 5 статті 40 КЗпП — нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні).

Якщо роботодавцем видано наказ про звільнення працівника, але напередодні дня звільнення або у день звільнення (тобто коли між сторонами ще були трудові відносини) працівник захворів, то роботодавець повинен оплатити наданий працівником листок непрацездатності (далі — ЛН), а за сумісництвом — копію ЛН, засвідчену підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи, тільки по день звільнення працівника (по останній день перебування працівника у трудових відносинах). Це випливає з норм Порядку № 440, який зобов’язує роботодавця виплачувати «лікарняні» застрахованій особі лише за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом, тобто за час перебування у трудових відносинах, і не містить норм про обов’язок роботодавця виплачувати «лікарняні» особі за дні хвороби після звільнення з роботи в межах перших 5 днів хвороби.

Після звільнення працівника трудові відносини припиняються, сторони по відношенню один до одного більше не є роботодавцем (страхувальником) і працівником (застрахованою особою), тому колишній роботодавець не зобов’язаний оплачувати дні тимчасової непрацездатності особи, що припадають на період після дня звільнення, навіть якщо вони включаються в перші п’ять днів тимчасової непрацездатності особи. Водночас починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності «лікарняні» колишньому працівнику зобов’язаний виплатити Фонд за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).

Розглянемо цю ситуацію на конкретному прикладі.

Припустимо, що у працівника строковий трудовий договір закінчується 20 грудня 2020 року (неділя). Керівник підприємства 16 грудня (середа) видав наказ про звільнення працівника 20 грудня (останній день трудових відносин), а 18 грудня (п’ятниця) з працівником проведено остаточний розрахунок (виплачено всі належні йому від підприємства суми та видано трудову книжку). Але 19 грудня працівник захворів і хвороба тривала по 28 грудня (10 календарних днів). Якщо після одужання колишній працівник надасть підприємству ЛН з днями хвороби з 19 по 28 грудня, то підприємство за свій рахунок має виплатити йому «лікарняні» тільки за перші 2 дні хвороби — 19 і 20 грудня, оскільки в ці дні між сторонами були трудові відносини. «Лікарняні» за дні хвороби 21, 22 і 23 грудня, що припадають на перші 5 днів хвороби, ані колишній роботодавець, ані Фонд особі не виплачують. «Лікарняні» за дні хвороби з 24 по 28 грудня, тобто з 6-го по 10-й день хвороби, особі оплачує Фонд.