Письмо Минэкономики «О выплате компенсации за неиспользованный отпуск» от 07.10.2020 г. № 3512-06/60873-07Лист Мінекономіки «Щодо виплати компенсації за невикористану відпустку» від 07.10.2020 р. № 3512-06/60873-07

МИНИСТЕРСТВО РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ, ТОРГОВЛИ И СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 07.10.2020 г. № 3512-06/60873-07

О выплате компенсации за неиспользованный отпуск

В соответствии с пунктом 1 части второй статьи 11 Закона Украины «Об отпусках» (далее — Закон) ежегодный отпуск должен быть перенесен на другой период или продлен в случае временной нетрудоспособности работника, удостоверенной в установленном порядке.

Если нетрудоспособность наступила в период отпуска, отпуск подлежит продлению на число дней, в течение которых работник в соответствии с больничным листком был нетрудоспособен.

В случае перенесения ежегодного отпуска новый срок его предоставления устанавливается по соглашению между работником и работодателем. Если причины, обусловившие перенесение отпуска на другой период, наступили во время его использования, то неиспользованная часть ежегодного отпуска предоставляется после окончания действия причин, которые его прервали, или по соглашению сторон переносится на другой период с соблюдением требований статьи 12 Закона (часть четвертая статьи 11 Закона).

Учитывая изложенное, наступление обстоятельств, указанных в ч. 2 ст. 11 Закона, не означает, что работник может по своему усмотрению решать вопрос о перенесении отпуска на период, непосредственно следующий за днем прекращения действия этих обстоятельств. Даже при продлении отпуска в связи с временной нетрудоспособностью работника неиспользованная часть ежегодного отпуска после окончания указанных обстоятельств не используется работником самостоятельно, она должна быть предоставлена. Эта часть отпуска предоставляется путем издания работодателем приказа на основании листка нетрудоспособности работника и его заявления.

Вместе с тем в соответствии с ч. 4 ст. 24 Закона по желанию работника часть ежегодного отпуска заменяется компенсацией. При этом продолжительность предоставленного работнику ежегодного отпуска не должна быть менее 24 календарных дней.

Как следует из предоставленной в письме информации, условие об использовании в соответствующем рабочем году ежегодного отпуска продолжительностью 24 календарных дня выполнено.

Учитывая изложенное, неиспользованная часть ежегодного отпуска в связи с временной нетрудоспособностью работника в этом случае может быть заменена денежной компенсацией на основании листка нетрудоспособности, заявления работника и приказа работодателя о предоставлении компенсации за неиспользованную часть отпуска.

Следует отметить, что статьей 3 Закона установлено, что по желанию работника в случае его увольнения (кроме увольнения за нарушение трудовой дисциплины) ему должен быть предоставлен неиспользованный отпуск с последующим увольнением. Датой увольнения в этом случае является последний день отпуска.

В случае увольнения работника в связи с окончанием срока трудового договора неиспользованный отпуск может по его желанию предоставляться и тогда, когда время отпуска полностью или частично превышает срок трудового договора. В этом случае действие трудового договора продолжается до окончания отпуска.

В случае если дата приказа работодателя о предоставлении компенсации за неиспользованную часть отпуска приходится на следующий месяц после первичного предоставления ежегодного отпуска, следует рассчитать новую среднюю зарплату согласно Порядку исчисления средней заработной платы, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100, исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу выплаты компенсации.

При этом необходимо сторнировать сумму отпускных, приходящихся на дни временной нетрудоспособности работника, начислить пособие по временной нетрудоспособности и начислить сумму отпускных за календарные дни продленного отпуска исходя из новой средней зарплаты.

Кроме того, при исчислении средней заработной платы для выплаты компенсации необходимо учесть пособие по временной нетрудоспособности.

Первый заместитель Министра                                                           Ю. Свириденко

_____________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Из вышеприведенного письма можно сделать следующие выводы:

1. В случае болезни во время ежегодного отпуска работник не имеет права самостоятельно после болезни продлить такой отпуск на количество календарных дней болезни. Для этого сразу после выздоровления он должен предоставить предприятию листок нетрудоспособности, подать заявление о продлении отпуска или перенесении неиспользованной части отпуска на другой период или выплате денежной компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска (далее — денежная компенсация), а руководитель предприятия должен издать приказ о предоставлении неиспользованной части ежегодного отпуска после болезни (перенесении ее на другой период, выплате денежной компенсации), поскольку ежегодный отпуск был прерван болезнью.

2. Если во время пребывания в ежегодном отпуске работник заболел, но уже использовал 24 календарных дня ежегодного отпуска за рабочий год, то он имеет право получить денежную компенсацию за неиспользованные дни этого отпуска. Более того, части четвертые статьи 83 КЗоТ и статьи 24 Закона об отпусках указывают на то, что часть ежегодного отпуска по желанию работника заменяется денежной компенсацией в случае, если продолжительность предоставленного работнику ежегодного и дополнительных отпусков не менее 24 календарных дней. То есть для получения денежной компенсации работник может использовать 14 календарных дней ежегодного основного отпуска и 10 календарных дней, например, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, что суммарно составляет 24 (14 + 10) календарных дня ежегодного и дополнительного отпусков.² Но Минэкономики в этом листе (а раньше и Минсоцполитики в своих письмах) почему настаивает на том, что для начисления денежной компенсации работник должен использовать 24 календарных дня только ежегодного (основного и дополнительного) отпуска, что противоречит частям четвертым статьи 83 КЗоТ и статьи 24 Закона об отпусках.

3. Если начало первичного ежегодного отпуска пришлось на один месяц (например, на октябрь), а из-за болезни начало продленной части ежегодного отпуска (начисления денежной компенсации) пришлось на следующий месяц (на ноябрь), то необходимо провести перерасчет отпускных, поскольку отличаются расчетные периоды для оплаты первичной и продленной частей ежегодного отпуска (начисления денежной компенсации), а, соответственно, будут отличаться среднедневная заработная плата для начисления отпускных (денежной компенсации) и сумма отпускных.

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 07.10.2020 р. № 3512-06/60873-07

Щодо виплати компенсації за невикористану відпустку

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

Якщо непрацездатність настала у період відпустки, відпустка підлягає продовженню на кількість днів, протягом яких працівник відповідно до лікарняного листка був непрацездатний.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону (частина четверта статті 11 Закону).

Ураховуючи зазначене, настання обставин, зазначених у ч. 2 ст. 11 Закону, не означає, що працівник може на свій розсуд вирішувати питання про перенесення відпустки на період, безпосередньо наступний за днем припинення дії цих обставин. Навіть при продовженні відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю працівника невикористана частина щорічної відпустки після закінчення зазначених обставин не використовується працівником самостійно, вона має бути надана. Ця частина відпустки надається шляхом видання роботодавцем наказу на підставі листка непрацездатності працівника та його заяви.

Разом з тим відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної відпустки не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Як вбачається з наданої у листі інформації, умова щодо використання у відповідному робочому році щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні виконана.

З огляду на викладене, невикористана частина щорічної відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю працівника у цьому випадку може бути замінена грошовою компенсацією на підставі листка непрацездатності, заяви працівника та наказу роботодавця про надання компенсації за невикористану частину відпустки.

Слід зазначити, що статтею 3 Закону встановлено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

У разі якщо дата наказу роботодавця про надання компенсації за невикористану частину відпустки припадає на наступний місяць після первинного надання щорічної відпустки, слід розрахувати нову середню зарплату згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації.

При цьому необхідно сторнувати суму відпускних, що припадають на дні тимчасової непрацездатності працівника, нарахувати допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої відпустки виходячи з нової середньої зарплати.

Крім того, при обчисленні середньої заробітної плати для виплати компенсації необхідно врахувати допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Перший заступник Міністра                                                                  Ю. Свириденко

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Із вищенаведеного листа можна зробити такі висновки:

1. У разі хвороби під час щорічної відпустки працівник не має права самостійно після хвороби продовжити тривалість такої відпустки на кількість календарних днів хвороби. Для цього одразу після одужання він повинен надати підприємству листок непрацездатності, подати заяву про продовження відпустки або перенесення невикористаної частини відпустки на інший період або виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (далі — грошова компенсація), а керівник підприємства має видати наказ про надання невикористаної частини щорічної відпустки після хвороби (перенесення її на інший період, виплату грошової компенсації), оскільки хворобою щорічна відпустка були перервана.

2. Якщо під час перебування у щорічній відпустці працівник захворів, але вже використав 24 календарні дні щорічної відпустки за робочий рік, то він має право отримати грошову компенсацію за невикористані дні цієї відпустки. Більш того, частини четверті статті 83 КЗпП та статті 24 Закону про відпустки вказують на те, що частина щорічної відпустки за бажанням працівника замінюється грошовою компенсацією у разі, якщо тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не менше ніж 24 календарних дні. Тобто для отримання грошової компенсації працівник може використати 14 календарних днів щорічної основної відпустки та 10 календарних днів, наприклад, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, що сумарно становить 24 (14 + 10) календарних дні щорічної та додаткової відпусток.² Але Мінекономіки у цьому листі (а раніше й Мінсоцполітики у своїх листах) чомусь наполягає на тому, що для нарахування грошової компенсації працівник має використати 24 календарні дні лише щорічної (основної та додаткової) відпустки, що протирічить частинам четвертим статті 83 КЗпП та статті 24 Закону про відпустки.

3. Якщо початок первинної щорічної відпустки припав на один місяць (наприклад, на жовтень), а через хворобу початок продовженої частини щорічної відпустки (нарахування грошової компенсації) припав на наступний місяць (на листопад), то потрібно провести перерахунок відпускних, оскільки відрізняються розрахункові періоди для оплати первинної та продовженої частин щорічної відпустки (нарахування грошової компенсації), а, відповідно, будуть відрізнятися середньоденна заробітна плата для нарахування відпускних (грошової компенсації) і сума відпускних.