О начислении среднего заработка за время прохождения медосмотра по направлению военкомата работнику, работающему на условиях неполного рабочего времениЩодо нарахування середнього заробітку за час проходження медогляду за направленням військкомату працівнику, який працює на умовах неповного робочого часу
Работник по направлению военкомата проходил медосмотр в лечебном заведении 18 и 19 февраля 2021 года, поэтому приказом руководителя предприятия был освобожден от работы в эти дни с сохранением заработной платы. На предприятии с 1 октября по 30 ноября 2020 года был простой (с начислением работникам 2/3 оклада), а с 1 декабря 2020 года по 31 января 2021 года работник находился в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина (ст. 26 Закона об отпусках). С 1 февраля 2021 года ему установлен неполный рабочий день — 6 рабочих часов в день (на предприятии 8-часовой рабочий день с понедельника по пятницу). Оклад по полной должности работника — 5800 грн. Каким образом начислить работнику средний заработок за дни прохождения медосмотра 18 и 19 февраля?Працівник за направленням військкомату проходив медогляд в лікувальному закладі 18 і 19 лютого 2021 року, тому наказом керівника підприємства був увільнений від роботи в ці дні зі збереженням заробітної плати. На підприємстві з 1 жовтня по 30 листопада 2020 року був простій (з нарахуванням працівникам 2/3 окладу), а з 1 грудня 2020 року по 31 січня 2021 року працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки). З 1 лютого 2021 року йому встановлено неповний робочий день — 6 робочих годин на день (на підприємстві 8-годинний робочий день з понеділка по п’ятницю). Оклад за повною посадою працівника — 5800 грн. Яким чином нарахувати працівнику середній заробіток за дні проходження медогляду 18 і 19 лютого?
Согласно части второй статьи 119 Кодекса законов о труде Украины работникам, привлекаемым к выполнению обязанностей, предусмотренных законами Украины «О воинской обязанности и военной службе» и «Об альтернативной (невоенной) службе», «О мобилизационной подготовке и мобилизации», предоставляются гарантии и льготы в соответствии с этими законами.
Частью 2 статьи 21 Закона Украины «О воинской обязанности и военной службе» от 25.03.92 г. № 2232-XII установлено, что лица, направляемые районными (городскими) военными комиссариатами на медицинский осмотр (медицинское обследование в амбулаторных или стационарных условиях), лечение, освобождаются от работы на время, необходимое для выполнения указанных обязанностей и пребывания в лечебном учреждении здравоохранения, с сохранением за ними места работы, занимаемой должности и средней заработной платы.
Следовательно, если работник был направлен военкоматом в лечебное учреждение для прохождения медосмотра и в связи с этим приказом руководителя был освобожден от работы, то ему начисляется средний заработок за дни, не отработанные по указанной причине.
Средний заработок за время привлечения работников к выполнению воинских обязанностей (в том числе за время прохождения медосмотра по направлению военкомата) исчисляется в соответствии с нормами Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), о чем указано в подпункте «ї» пункта 1 Порядка № 100.
В этом случае средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих месяцу, в котором работник привлекался к выполнению воинских обязанностей (абз. третий п. 2 Порядка № 100).
Если в течение последних 2 календарных месяцев, предшествующих месяцу, в котором работник привлекался к выполнению воинских обязанностей, он не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы (абз. четвертый п. 2 Порядка № 100).
Время, в течение которого работник в соответствии с законодательством не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). К этому времени относятся, в частности:
– период простоя не по вине работника, который согласно статье 113 КЗоТ оплачивается из расчета не ниже 2/3 тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада);
– период пребывания в отпусках без сохранения заработной платы, предусмотренных статьями 25 и 26 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках), в том числе период пребывания в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина, установленного Кабинетом Министров Украины в соответствии с Законом Украины «О защите населения от инфекционных болезней».
Учитывая содержание вопроса, поскольку в течение последних 4 (2 + 2) месяцев перед месяцем прохождения медосмотра, а именно в период с 1 октября 2020 года по 31 января 2021 года, работник не работал из-за простоя и пребывания в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина, то этот период исключается из расчетного периода. Соответственно, у работника нет расчетного периода.
Абзацем седьмым пункта 2 Порядка № 100 установлено, что если у работника отсутствует расчетный период, средняя заработная плата исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 этого Порядка.
Согласно абзацу третьему пункта 4 Порядка № 100 если в расчетном периоде у работника не было заработной платы, расчеты осуществляются из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада.
Если размер должностного оклада меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на время расчета. В случае заключения трудового договора на условиях неполного рабочего времени расчет осуществляется исходя из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально условиям заключенного трудового договора (абз. четвертый п. 4 Порядка № 100).
Таким образом, поскольку у работника отсутствует расчетный период, то исчисление средней заработной платы необходимо осуществить из должностного оклада или размера минимальной заработной платы. Если размер оклада по полной должности (в эквиваленте полной занятости) работника ниже размера минимальной заработной платы, то средняя заработная плата исчисляется исходя из размера минимальной заработной платы, но с учетом установленного работнику режима работы трудовым договором (приказом руководителя предприятия).
В вопросе указано, что оклад по полной должности работника составляет 5800 грн., а минимальная заработная плата в феврале (месяце прохождения медосмотра) — 6000 грн. Поскольку оклад по полной должности работника меньше минимальной заработной платы (5800 грн. < 6000 грн.), то средняя заработная плата рассчитывается исходя из размера минимальной заработной платы (6000 грн.), но с учетом установленного работнику режима работы — 6-часового рабочего дня.
Согласно части пятой статьи 3-1 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР в случае заключения трудового договора о работе на условиях неполного рабочего времени минимальная заработная плата выплачивается пропорционально выполненной норме труда.
Учитывая, что в феврале (месяце прохождения медосмотра) норма рабочего времени для полной должности работника составляет 160 рабочих часов (20 р. д. х 8 р. ч.), а индивидуальная норма рабочего времени работника составляет 120 рабочих часов (20 р. д. х 6 р. ч.), то минимальная заработная плата работника, исчисленная пропорционально установленной норме труда, в феврале составляет:
6000 грн. : 160 р. ч. х 120 р. ч. = 4500 грн.
Согласно абзацу пятому пункта 4 Порядка № 100 если средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода.
При исчислении средней заработной платы за 2 месяца исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы среднедневная заработная плата определяется путем деления суммы, рассчитанной в соответствии с абзацем пятым пункта 4 Порядка № 100, на число рабочих дней за последние 2 календарных месяца, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата, согласно графику работы предприятия (абз. второй п. 8 Порядка № 100).
Поскольку в нашем случае условный расчетный период включает последние 2 календарных месяца: декабрь – январь, а норма рабочего времени работника в декабре 2020 года составляет 22 рабочих дня, в январе — 19 рабочих дней, то среднедневная заработная плата работника составляет:
(4500 грн. х 2 мес.) : (22 р. д. + 19 р. д.) = 219,51 грн.
Начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, осуществляется путем умножения среднедневного заработка на число рабочих дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку (абз. первый п. 8 Порядка № 100).
Средний заработок работника за 2 дня (18 и 19 февраля) прохождения медосмотра по направлению военкомата:
219,51 грн. х 2 р. д. = 439,02 грн.
Згідно з частиною другою статті 119 Кодексу законів про працю України працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Частиною 2 статті 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII встановлено, що особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Отже, якщо працівник був направлений військкоматом до лікувального закладу для проходження медичного огляду і через це наказом керівника був увільнений від роботи, йому нараховується середній заробіток за дні, не відпрацьовані із зазначеної причини.
Середній заробіток за час залучення працівників до виконання військових обов’язків (в тому числі за час проходження медогляду за направленням військкомату) обчислюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в підпункті «ї» пункту 1 Порядку № 100.
В цьому випадку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому працівник залучався до виконання військових обов’язків (абз. третій п. 2 Порядку № 100).
Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому працівник залучався до виконання військових обов’язків, він не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу належать, зокрема:
– період простою не з вини працівника, який відповідно до статтi 113 КЗпП оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);
– період перебування у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), в тому числі період перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Зважаючи на зміст запитання, оскільки протягом останніх 4 (2 + 2) місяців перед місяцем проходження медогляду, а саме в період з 1 жовтня 2020 року по 31 січня 2021 року, працівник не працював через простій і перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, то цей період виключається з розрахункового періоду. Отже, у працівника немає розрахункового періоду.
Абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що якщо у працівника відсутній розрахунковий період, середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.
Згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).
Таким чином, оскільки у працівника відсутній розрахунковий період, то обчислення середньої заробітної плати необхідно здійснити з посадового окладу або з розміру мінімальної заробітної плати. Якщо розмір окладу за повною посадою (в еквіваленті повної зайнятості) працівника є нижчим розміру мінімальної заробітної плати, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, але з урахуванням встановленого працівнику режиму роботи трудовим договором (наказом керівника підприємства).
В запитанні зазначено, що оклад за повною посадою працівника становить 5800 грн., а мінімальна заробітна плата в лютому (місяці проходження медогляду) — 6000 грн. Оскільки оклад за повною посадою працівника є меншим розміру мінімальної заробітної плати (5800 грн. < 6000 грн), то розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (6000 грн.), але з урахуванням встановленого працівнику режиму роботи — 6-годинного робочого дня.
Згідно з частиною п’ятою статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Враховуючи, що в лютому (місяці проходження медогляду) норма робочого часу для повної посади працівника становить 160 робочих годин (20 р. д. х 8 р. г.), а індивідуальна норма робочого часу працівника становить 120 робочих годин (20 р. д. х 6 р. г.), то мінімальна заробітна плата працівника, обчислена пропорційно до встановленої норми праці, в лютому становить:
6000 грн. : 160 р. г. х 120 р. г. = 4500 грн.
Відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100 якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.
При обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100, на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства (абз. другий п. 8 Порядку № 100).
Оскільки в нашому випадку умовний розрахунковий період включає останні 2 календарні місяці: грудень – січень, а норма робочого часу працівника у грудні 2020 року становить 22 робочі дні, у січні — 19 робочих днів, то середньоденна заробітна плата працівника становить:
(4500 грн. х 2 міс.) : (22 р. д. + 19 р. д.) = 219,51 грн.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (абз. перший п. 8 Порядку № 100).
Середній заробіток працівника за 2 дні (18 і 19 лютого) проходження медогляду за направленням військкомату:
219,51 грн. х 2 р. д. = 439,02 грн.