О начислении работнику-донору среднего заработка за день медицинского обследования, день сдачи крови и дополнительный день отдыха, если на предприятии введен простойЩодо нарахування працівнику-донору середнього заробітку за день медичного обстеження, день давання крові та додатковий день відпочинку, якщо на підприємстві введено простій

Согласно статье 9 Закона Украины «О донорстве крови и ее компонентов» от 23.06.95 г. № 239/95-ВР (далее — Закон о донорстве) и статье 124 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) в день сдачи крови и (или) ее компонентов, а также в день медицинского обследования в учреждениях здравоохранения работник-донор освобождается от работы с сохранением за ним среднего заработка.

После каждого дня сдачи крови и (или) ее компонентов, в том числе в случае сдачи их в выходные, праздничные и нерабочие дни, донору предоставляется дополнительный день отдыха с сохранением за ним среднего заработка. По желанию работника этот день присоединяется к ежегодному отпуску или используется в другое время в течение года после дня сдачи крови или ее компонентов.¹

Обращаем внимание, что приведенные нормы Закона о донорстве и КЗоТ, а также другие нормы этих документов не содержат случаев (обстоятельств), когда вышеуказанные гарантии за работниками не сохраняются.

Следовательно, несмотря на то, что для структурного подразделения работника введен простой, при наличии соответствующей справки учреждения здравоохранения работнику за день медицинского обследования, день сдачи крови и следующий за ним день (дополнительный день отдыха) начисляется средний заработок.

Исчисление среднего заработка для оплаты работнику-донору дня медицинского обследования, дня сдачи крови и дополнительного дня отдыха (далее вместе — «донорские» дни) осуществляется согласно нормам Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), о чем указано в подпункте «и» пункта 1 этого Порядка.

В соответствии с пунктом 2 Порядка № 100 во всех случаях сохранения средней заработной платы (кроме начисления отпускных и отпускной компенсации) среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.

В нашем случае расчетный период включает последние 2 календарных месяца работы работника: август – сентябрь, предшествующих месяцу «донорских» дней — октябрю.

Вместе с тем следует учитывать, что время, в течение которого работники согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работали и за ними не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). К этому времени относится и период простоя не по вине работника, который в соответствии со статьей 113 КЗоТ оплачивается из расчета не ниже 2/3 тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада). При этом начисленные работнику 2/3 оклада за время простоя и дни простоя не учитываются при исчислении средней заработной платы за «донорские» дни.

Учитывая содержание вопроса, поскольку перед месяцем с «донорскими» днями (октябрь) работник в течение последних 2 календарных месяцев (август – сентябрь) не работал по уважительным причинам (простой не по вине работника) весь сентябрь, в котором за ним заработок сохранялся частично (в размере 2/3 оклада), то этот месяц исключается из расчетного периода, поэтому последний включает только один месяц — август.

Предположим, что в августе работник отработал все 20 рабочих дней, предусмотренных графиком работы, и получил месячную заработную плату в размере оклада — 7000 грн.

Среднедневная заработная плата в расчетном периоде (август):

7000 грн. : 20 отраб. д. = 350 грн.

Средняя заработная плата за 3 «донорских» дня (28–30 октября):

350 грн. х 3 р. д. = 1050 грн.

Обращаем внимание, поскольку за 3 «донорских» дня работнику начислена средняя заработная плата, то оплату простоя за эти рабочие дни работнику уже не начисляют.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (далі — Закон про донорство) і статті 124 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження в закладах охорони здоров’я працівник-донор звільняється від роботи із збереженням за ним середнього заробітку.

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день приєднується до щорічної відпустки або використовується в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.¹

Звертаємо увагу, що наведені норми Закону про донорство і КЗпП, а також інші норми цих документів не містять випадків (обставин), коли вищезазначені гарантії за працівниками не зберігаються.

Отже, незважаючи на те, що для структурного підрозділу працівника введено простій, за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я працівнику за день медичного обстеження, день здачі крові та наступний за ним день (додатковий день відпочинку) нараховується середній заробіток.

Обчислення середнього заробітку для оплати працівнику-донору дня медичного обстеження, дня давання крові та додаткового дня відпочинку (далі разом — «донорські» дні) здійснюється згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено у підпункті «і» пункту 1 цього Порядку.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім нарахування відпускних та відпускної компенсації) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

В нашому випадку розрахунковий період включає останні 2 календарні місяці роботи працівника: серпень – вересень, що передують місяцю «донорських» днів — жовтню.

Разом з тим слід враховувати, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу належить і період простою не з вини працівника, який відповідно до статтi 113 КЗпП оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому нараховані працівнику 2/3 окладу за час простою і дні простою не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за «донорські» дні.

Зважаючи на зміст запитання, оскільки перед місяцем з «донорськими» днями (жовтень) працівник протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) не працював з поважних причин (простій не з вини працівника) весь вересень, в якому за ним заробіток зберігався частково (в розмірі 2/3 окладу), то цей місяць виключається з розрахункового періоду, отже, останній включає лише один місяць — серпень.

Припустимо, що в серпні працівник відпрацював всі 20 робочих днів, передбачених графіком роботи, і отримав місячну заробітну плату в розмірі окладу — 7000 грн.

Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді (серпень):

7000 грн. : 20 відпрац. д. = 350 грн.

Середня заробітна плата за 3 «донорські» дні (28–30 жовтня):

350 грн. х 3 р. д. = 1050 грн.

Звертаємо увагу, оскільки за 3 «донорські» дні працівнику нараховано середню заробітну плату, то оплату простою за ці робочі дні працівнику вже не нараховують.